Інформують податківці

Дата: 22.07.2026 12:52

Кількість переглядів: 119

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податков сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Надходження від податку на нерухомість зросли на 8,6 %

У першому півріччі 2026 року власники житлової та нежитлової нерухомості перерахували до місцевих бюджетів майже 6,1 млрд грн податку на нерухоме майно. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 8,6 %.

Загалом з початку року свій внесок у розвиток територіальних громад зробили понад 500 тисяч платників. Саме ці кошти залишаються на місцях і спрямовуються на фінансування освіти, медицини, благоустрою, ремонту доріг, підтримку комунальної інфраструктури та інших потреб громад.

Найбільші суми податку сплатили власники нерухомості столиці та кількох регіонів. Лідером традиційно став Київ, де до бюджету надійшло 1,2 млрд грн.

Серед регіонів із найбільшими надходженнями також:

Київська область – 674,3 млн грн,

Дніпропетровська область – 620 млн грн,

Львівська область – 602,8 млн гривень.

Податок на нерухомість сплачують не всі власники житла. Обов'язок виникає лише тоді, коли площа об'єкта перевищує встановлені Податковим кодексом норми: 60 кв. м для квартири, 120 кв. м для житлового будинку або 180 кв. м, якщо у власності одночасно перебувають квартира і будинок. При цьому податок нараховується не на всю площу, а лише на квадратні метри, які перевищують визначений законом ліміт.

Розмір податку залежить від рішення місцевої влади. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють ставку, яка не може перевищувати 1,5 % мінімальної заробітної плати за один квадратний метр понад установлену норму. Саме тому сума податку може відрізнятися залежно від територіальної громади.

Нагадуємо, що фізичним особам повідомлення-рішення із зазначенням суми податку надсилає контролюючий орган. Після його отримання власник нерухомості має сплатити визначене податкове зобов'язання у строки, передбачені Податковим кодексом.

Якщо власник нерухомості вважає, що податок нараховано некоректно, він має право провести звірку даних. Як це зробити – читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980389.html.

Що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року № 1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1393).

Згідно з абзацом шостим ст. 1 Закону № 1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, відноситься до неякісної та небезпечної продукції.

Статтею 5 Закону № 1393 встановлено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу.

Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом № 1393 (ст. 6 Закону № 1393).

Відповідно до ст. 8 Закону № 1393 вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.

Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.

З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена.

При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (із змінами) (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної у відповідності з вимогами Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС.

У скриньці РРО не вистачає готівкових коштів: як оформити повернення готівки за товар фізичній особі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з п. 8 розд. III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках, що передбачають повернення коштів споживачу відповідно до законодавства. Форма № ФКЧ-2 фіскального касового чека видачі коштів наведена в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю.

Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Крім того, п. 39 розд. IV Положення № 148 визначено, зокрема, що ФОПи касової книги не ведуть.

У випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

До яких видів економічної діяльності (КВЕД) відносяться промислові підприємства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією.

Термін «промислове підприємство» охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв’язку (ст. 1 Конвенції про допомоги у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 08 липня 1964 року № 121).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – ДК 009:2010), економічна діяльність – це процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва – це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, наданні промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».

Тобто, промисловими, з метою застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій:

B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів»,

C «Переробна промисловість», зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;

D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»,

E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами»

F «Будівництво».

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41315

Податок на прибуток: визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

вартість гудвілу;

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (із змінами та доповненнями) (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №  242 (із змінами та доповненнями) (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».

Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.

Цифрові можливості для громадян України: РНОКПП через «е-Консул» та Е-картка платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нещодавно запрацювали два електронних сервіси, які роблять податкові послуги сучасними, цифровими і більш зручними.

Так, для громадян України з’явилися нові можливості отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП, картка) через систему «е-Консул» та в мобільному застосунку «Дія». 

Завдяки сервісу оформлення РНОКПП для дітей віком до 18 років через систему «е-Консул» кожен громадянин України, який перебуває за кордоном, може отримати РНОКПП в електронному вигляді.

Раніше для оформлення документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за кордоном, громадяни зверталися до закордонних дипломатичних установ. Через них направляли листи із копіями документів до Державної податкової служби, або поверталися тимчасово в Україну, щоб особисто звернутися до Центру обслуговування платників. Отримання картки займало від 2 до 4 тижнів.

Тепер електронну заяву та скани документів можна подати через систему  «е-Консул» або особисто звернутися до закордонної дипломатичної установи.

Отримати картку можна протягом 1 – 3 днів. Готову картку платника податків можна легко перевірити в застосунку Дія.

Також завдяки сервісу е-Картка платника податків оформити податковий номер для дитини та замовити електронну картку платника податків можна онлайн у застосунку Дія – без відвідування податкової.

Заява подається всього за кілька хвилин, а готові документи будуть доступні прямо у смартфоні. 

Водночас, залишається можливість як і раніше, звернутися за карткою особисто до органів ДПС або оформити її в Електронному кабінеті. Документи мають однакову юридичну силу.

Чи подається Заява за ф. № 20-ОПП, якщо об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, знаходяться за межами України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ).

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань без присвоєння коду ЄДРПОУ.

Отже, відокремлені підрозділи українських юридичних осіб, які мають місцезнаходження на територіях інших країн та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства таких країн, не отримують ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ та не підлягають обліку як самостійні платники податків в Україні.

Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку 1588.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ у разі отримання платником послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нараховуються отримувачем таких послуг та визначаються на дату «першої події», визначену відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ, а саме на дату фактичного перерахування коштів в оплату таких послуг або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання цих послуг нерезидентом, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше.

Якщо фактично послуги від нерезидента отримані раніше, чим відбулася оплата цих послуг нерезиденту, і такий факт отримання послуг підтверджується відповідним документом, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ буде дата оформлення такого документа.

Питання, чи може інвойс вважатися документом, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом до моменту його оплати, не належить до компетенції ДПС.

У разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн ПРРО повинен блокуватися до моменту переходу в режим в онлайн

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).

Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Захистіть свої права – під час розрахунків отримайте фіскальний чек!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Видача суб’єктами господарювання розрахункових документів (фіскальних чеків) гарантує захист прав споживачів та підтверджує легітимне походження товару при продажу,зокрема побутової техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів.

Так, наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та гарантійне обслуговування товарів сервісними центрами.

Наголошуємо, що суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. А споживачам необхідно знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків. Відмова у видачі фіскального чека – це порушення прав і відсутність захисту покупця.

Повідомити про факти порушень законодавства, зокрема незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів, можна в один клік за допомогою цифрового сервісу TAX Control (TAX Control розміщений на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – необхідно лише натиснути на віджет «TAX Control» і відправити повідомлення).

Така взаємодія допомагає виявляти тіньову діяльність та сприяє формуванню чесного бізнес-середовища.

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 червня 2026 року № 300 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2026 року за № 911/46305 (далі – Наказ № 300), внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715.

Наказ № 300 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 10 липня 2026 року.

Зазначені зміни розроблено з метою приведення форми Податкової декларації екологічного податку у відповідність до положень Законів України від 16 липня 2025 року № 4536-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»» та від 21 серпня 2025 року №4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), а також удосконалення інформаційного забезпечення адміністрування екологічного податку.

Основними змінами, внесені Наказом № 300, є:

• виключення з основної частини Податкової декларації реквізиту щодо коду адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається декларація);

• доповнення титульної частини Податкової декларації та всіх додатків (додатки 1 – 6) новим реквізитом «резидент Дефенс Сіті»;

• доповнення додатків 1 – 6 до Податкової декларації новими реквізитами щодо дозвільних документів або інтегрованих довкіллєвих дозволів, а саме:

найменування органу, який видав відповідний дозвільний документ;

номер та дата видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа (інтегрованого довкіллєвого дозволу).

Запровадження реквізита «резидент Дефенс Сіті» обумовлено необхідністю реалізації положень Закону № 4577, яким запроваджено спеціальний правовий режим Дефенс Сіті та внесено зміни до Податкового кодексу України щодо державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Зокрема, п. 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено особливості оподаткування та застосування податкових пільг до платників податків, які є резидентами Дефенс Сіті. Для забезпечення належного адміністрування зазначених особливостей та можливості автоматизованої ідентифікації таких платників у процесі приймання й обробки податкової звітності до титульної частини Податкової декларації екологічного податку, а також до кожного із додатків 1 – 6 введено окремий реквізит «резидент Дефенс Сіті».

Водночас примітками до нової редакції форми Податкової декларації визначено особливості заповнення зазначеного реквізиту. Так, реквізит «резидент Дефенс Сіті» заповнюється платниками екологічного податку, які мають статус резидента Дефенс Сіті та звільняються від слати екологічного податку відповідно до пункту 76.4 статті 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (крім платників, які одночасно мають статус резидентів Дія Сіті).

Зазначена особливість обумовлена тим, що правовий режим Дія Сіті, запроваджений Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями), та правовий режим Дефенс Сіті, запроваджений Законом № 4577, є самостійними спеціальними правовими режимами, які регулюють діяльність різних категорій суб'єктів господарювання та передбачають окремі особливості оподаткування. Враховуючи можливість відповідності окремих суб'єктів господарювання критеріям обох спеціальних режимів, у формі декларації встановлено спеціальний порядок заповнення реквізита «резидент Дефенс Сіті», який забезпечує однозначну ідентифікацію платника та правильне застосування положень Кодексу щодо податкових пільг і особливостей адміністрування.

Запровадження нових реквізитів щодо дозвільних документів та інтегрованих довкіллєвих дозволів обумовлено необхідністю забезпечення контролюючих органів інформацією щодо дозвільних документів суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана із здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, утворення чи зберігання радіоактивних відходів та іншими об'єктами оподаткування екологічним податком.

Зокрема, у додатках 1 – 6 до декларації передбачено зазначення найменування органу, який видав відповідний документ дозвільного характеру, номера та дати його видачі, строку дії дозвільного документа або реквізитів інтегрованого довкіллєвого дозволу. Запровадження зазначених реквізитів сприятиме підвищенню ефективності адміністрування екологічного податку, забезпеченню належного інформаційного обміну між державними органами та реалізації положень законодавства у сфері інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення.

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу нові форми податкової звітності застосовуються для складання податкової звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх офіційне оприлюднення.

Оскільки Наказ № 300 офіційно оприлюднений 10 липня 2026 року, нова форма Податкової декларації екологічного податку вперше застосовується при складанні податкової звітності за III квартал 2026 року.

Таким чином, за II квартал 2026 року Податкова декларація екологічного податку подається за формою, що діяла до внесення змін Наказом № 300.

За користування надрами платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 24,7 млн гривень

Упродовж січня – червня 2026 року платники рентної плати за користування надрами спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 24,7 млн гривень. Надходження зросли порівняно з минулорічними на понад 5,0 млн грн, або на 25,4 відсотка. 

Звертаємо увагу, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).

Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ).

Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».

Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.

Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.

Платники Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями сплатили до місцевих бюджетів понад 291,3 млн грн акцизного податку

Протягом першого півріччя поточного року платники Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями спрямували до місцевих бюджетів понад 291,3 млн грн акцизного податку. У порівнянні з першими двома кварталами 2025 року це на 935,8 тис. грн більше. Темп росту – 100,3 відсотка.

Звертаємо увагу, якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб, суб’єктом господарювання акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі, зокрема алкогольних напоїв, сплачується, крім випадків, коли:

- платник податку документально зафіксував такі втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим; 

 - підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Помилка в типовій формі, за якою ФОПом на загальній системі оподаткування здійснюється облік доходів і витрат: як виправити?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися у паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розд. І Порядку).

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. І Порядку).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету (п. 4 розд. І Порядку).

У Типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розд. І Порядку).

Звертаємо увагу, що Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис (п. 3 розд. ІІ Порядку).

Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 4 розд. ІІ Порядку № 261).

Довідково: п. 177.10 ст. 170 Податкового кодексу України. 

Частина чистого прибутку: надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету перевищили минулорічні на 34,2 %

Упродовж перших шести місяців 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 11,3 млн грн частини чистого прибутку. Надходження зросли порівняно з минулорічним відповідним періодом 2025 року майже на 2,9 млн грн, або на 34,2 відсотка.

Про це поінформував та висловив вдячність платникам за важливий внесок у фінансову стабільність і підтримку економіки країни в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Винятком є платники частини чистого прибутку (доходу) – господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відс. акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відс., які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним. Для таких платників встановлено базовий звітний (податковий) період – календарний рік з поданням Розрахунку – до 01 липня року, що настає за звітним.

Довідково: підпункти 49.18.2, 49.18.6, 49.18.7 п. 49.18 та абз. четвертий п  49.19 ст. 49 Податкового кодексу України.

Практичні знання, професійний досвід і сучасні сервіси: у податковій службі Дніпропетровщини відбулася зустріч зі студентами-практикантами

Практична підготовка студентів є важливою складовою професійного становлення майбутніх фахівців. Саме вона дозволяє побачити роботу  державного органу, зрозуміти особливості його діяльності та отримати досвід, який неможливо здобути лише під час навчання в аудиторії.

Вітаючи учасників, очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін наголосив, що надзвичайно важливо підтримувати тісну взаємодію із закладами вищої освіти та створювати умови, за яких молодь може не лише здобути практичні навички, а й сформувати цілісне розуміння роботи податкової служби.

Знайомство студентів із діяльністю податкової служби розпочалося з екскурсії до музею Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Майбутні фахівці ознайомилися з історією становлення та розвитку податкової служби, її традиціями, етапами розвитку та експонатами, які відображають різні періоди діяльності відомства.

Під час зустрічі студентам презентували структуру ГУ ДПС, розповіли про функціональні повноваження структурних підрозділів, основні напрями діяльності служби та особливості організації її роботи. 

Окремий блок присвячений електронним сервісам ДПС, які сьогодні забезпечують ефективну, зручну та прозору взаємодію з платниками податків і є важливою складовою цифрової трансформації податкової служби.

Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу. Студенти мали можливість поставити запитання фахівцям, дізнатися більше про практичні аспекти роботи в органах ДПС та перспективи професійної реалізації у податковій службі.

Підтримка талановитої молоді, передача практичного досвіду та формування нового покоління професіоналів є важливою складовою розвитку сучасної державної служби.

Звернення (заява) платника податків (ЮО, ФОП) є підставою для проведення документальної позапланової перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено підстави, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто, на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом, проводиться документальна позапланова перевірка.

Поряд з цим, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (абзац другий п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої суми пені: який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Нагадуємо, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно нерухомість, яка не має ознак будівель і класифікується як інженерні споруди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

При цьому ПКУ містить наступні визначення:

об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (п.п. 14.1. 129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Так, об’єктами нежитлової нерухомості є, у тому числі, господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та інші будівлі.

Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

В свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.238 ПКУ споруди – земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Відповідно до Національного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), інженерні споруди (усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них) віднесено до розд. 2 Класифікатора, зокрема, підрозділи:

«Транспортна інфраструктура» (код 21), зокрема, шляхи, вулиці, дороги та дорожні споруди, споруди суднобудівної промисловості тощо;

«Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» (код 22), зокрема, магістральні водопроводи, наземні, підземні або підводні лінії електронних комунікаційних мереж, релейні системи, радіо, телевізійні та кабельні мережі, телекомунікаційні вежі та радіокомунікаційні споруди тощо;

«Комплексні споруди промислових об’єктів (код 23), зокрема, установки та споруди шахт, кар’єрів, гірничодобувних свердловин (наприклад, завантажувальні та розвантажувальні станції, копри шахт, коксохімічні та газові заводи тощо);

«Інші інженерні споруди» (код 24), зокрема, спортивні майданчики та поля, обладнані для занять спортом на відкритому повітрі, таких як футбол, бейсбол, регбі, водний спорт, легка атлетика, автомобільні, велосипедні або кінні перегони тощо.

Враховуючи зазначене, об’єкти нерухомості, віднесені до розд. 2 Класифікатора, які не мають ознак будівель в значенні п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

ФО – пенсіонеру, який не досяг пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах, в пенсійному посвідченні зазначено «пенсіонер за віком»: чи є пільга щодо сплати земельного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).

Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.

Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями);

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;

- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;

- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, фізичні особи, в пенсійному посвідченні яких зазначено «пенсіонер (за віком)», мають право на пільгу із земельного податку, яка поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Подавати заяви про право користування пільгами фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, також через мобільний застосунок «Моя податкова», створений на цифрових платформах iOS та Android.

Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Фізичній особі, яка отримала іноземний дохід, необхідно здійснити переклад довідки про суму сплаченого ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 170.11.1 якого якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним ПДФО в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (далі – Довідка). Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Закон України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2704) регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених Законом № 2704, на всій території України (частина перша ст. 2 Закону № 2704).

Частинами першою та сьомою ст. 1 Закону № 2704 визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом № 2704.

Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючого органу відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Враховуючи викладене, оскільки статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади, то фізична особа, яка одержала іноземний дохід, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, надає контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Чи можливо переглянути закриту робочу зміну в ПРРО, яка була відкрита та закрита на іншому пристрої?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) повідомляє.

Переглянути закриту робочу зміну в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО), яка була відкрита та закрита на іншому пристрої (ПРРО), на даний час немає можливості оскільки відсутня синхронізація змін з іншими пристроями в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі.

Водночас, інші виробники (комерційні) програмних рішень за необхідності можуть налаштувати такий режим для здійснення синхронізації між пристроями (ПРРО) суб’єкта господарювання.

Внесено зміни до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.05.2026 № 249 (із змінами, внесеним наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2026 № 293 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 травня 2026 року № 249») (далі – Наказ № 249) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 89.

Наказ № 249 набув чинності 24.06.2026 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.06.2026 № 51).

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить всі моделі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (Реєстр) наявна інформація про всі РРО, які можуть використовувати суб’єкти господарювання. 

Наголошуємо, що оновлення програмного забезпечення окремих реєстраторів розрахункових операцій жодним чином не свідчить про неможливість використання решти РРО. Зміни до Реєстру, за потреби, вносяться щокварталу.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають застосовувати РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і надавати споживачам відповідні розрахункові документи на товари чи послуги, які той придбав. З 01.03.2025 діють нові форми чеків. 

Що потрібно пам’ятати: 

- документ не прийматиметься як розрахунковий, у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів та недотримання сфери його призначення;

- відображення тих чи інших обов’язкових реквізитів здійснюється з урахуванням конкретних обставин при продажу;

- помилки/неточності в назві товару в чеках, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для недійсності чека.

Повідомляємо, що строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Реєстру не може становити менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Щодо подання ФО – контролюючою особою Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язана фізична особа – контролююча особа подавати Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) у випадку ліквідації іноземної юридичної особи (далі – КІК), якщо така фізособа одночасно володіє часткою в КІК і здійснює фактичний контроль, та чи заповнюються, зокрема, рядки 12 – 20 Повідомлення, та яку причина слід зазначити в рядку 5, повідомляє.

Така особа зобов’язана надсилати Повідомлення до контролюючого органу протягом 60 днів з дня офіційної ліквідації контрольованої іноземної компанії, у розд. ІІІ – IV якого необхідно заповнити рядки 12 – 20.

У рядку 5 розд. I Повідомлення слід обрати такі причини:

7 «Відчуження частки в іноземній юридичній особі, що призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою»;

8 «Припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такою фізичною особи контролюючою особою».

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44556.

Майже 58,3 млн грн рентної плати за спецвикористання води спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом шести місяців 2026 року платники рентної плати за спеціальне використання води поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 58,3 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з минулорічним аналогічним періодом на понад 5,4 млн грн, або на 10,3 відсотка. 

Звертаємо увагу, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нагадуємо, що з 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.

Дніпропетровщина: на 57,7 % зросли надходження до місцевих бюджетів від платників транспортного податку

У січні – червні поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 15,3 млн грн транспортного податку. У порівнянні з першим півріччям 2025 року це на понад 5,6 млн грн, або на 57,7 відс., більше. 

Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

TAX Control – дієвий механізм боротьби з порушеннями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Цифровий сервіс TAX Control – це захист прав споживача і прозорість ведення бізнесу. 

TAX Control рекомендується скористатися, якщо:

- не видали чек або видали нефіскальний чек;

- магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою;

- бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально);

- інші порушення.

Який принцип дії?

Через сервіс TAX Control надсилається інформація, яка автоматично надходить до податкової служби відповідного регіону. Дані аналізуються та використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання.

У чому ключова перевага застосування TAX Control?

Захист прав споживача: ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців.

Чесна конкуренція: бізнес, який платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні».

Функціонування і розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону.

TAX Control – це ефективний інструмент контролю і боротьби з порушеннями!

Чесні правила – спільні досягнення!

Не можете виконати податкові обов’язки через війну? Подайте заяву та підтвердні документи

Якщо через обставини, пов’язані з воєнним станом, платник податків не може своєчасно виконати свої податкові обов’язки, він має повідомити про це податкову та підтвердити такі обставини документально.

Подайте заяву про неможливість виконання податкових обов’язків разом із документами, які підтверджують причини такої неможливості.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли платник не може вчасно:

- сплатити податки та збори;

- подати податкову або іншу передбачену законодавством звітність;

- зареєструвати податкові чи акцизні накладні та розрахунки коригування;

- подати електронні документи, пов’язані з обігом пального та спирту етилового;

- виконати інші податкові обов’язки, визначені законодавством.

До заяви додайте копії документів, які підтверджують неможливість виконання податкових обов’язків. Перелік таких документів залежить від категорії платника (юридична чи фізична особа) та визначений відповідним Порядком.

Водночас є окремі винятки. Зокрема, спеціальний порядок застосовується до випадків, пов'язаних із реєстрацією акцизних накладних, поданням електронних документів щодо обігу пального або спирту етилового та окремих заявок на їх переміщення.

Порядок поширюється на фізичних осіб, у тому числі самозайнятих, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України), а також їхні відокремлені підрозділи.

Якщо після прийняття контролюючим органом рішення про неможливість виконання податкових обов'язків платник відновив можливість їх виконувати, він зобов'язаний не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає після місяця такого відновлення, повідомити про це контролюючий орган, подавши повідомлення у довільній формі.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924744.html

Довідково.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкових обов’язків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Документ прийнято відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Він визначає процедуру підтвердження можливості або неможливості виконання податкових обов’язків та перелік документів, які необхідно подати для підтвердження відповідних обставин.

Е-кабінет: як надіслати інформацію на письмовий запит органу ДПС разом із документами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити:

номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;

інформацію, що запитується органом ДПС.

Платник податків скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (Е-кабінет) має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС в електронному вигляді лист, який містить інформацію, що запитується органом ДПС, та її документальне підтвердження у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.

У разі якщо загальний розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг, із зазначенням в реквізиті «Короткий зміст» меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету номеру та дати запиту органу ДПС, на який надається відповідь.

Довідково: 

п. 73.3 ст. 73, п. 78.1 ст. 78 та п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ);

п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (із змінами).

Екологічний податок: платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 134,3 млн гривень

За підсумками першого півріччя 2026 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 134,3 млн грн екологічного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січнем – червнем минулого року, надходження збільшились на понад 8,2 млн грн, або на 6,5 відсотка.

«Підтримка екології в належному стані і збереження навколишнього середовища – це відповідальність і держави, і кожного з нас. Сплата екологічного податку забезпечує фінансування заходів, спрямованих на охорону довкілля і мінімізацію негативного впливу на природу. Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків», – зазначив очільник обласної податкової служби.

Звертаємо увагу, що 10.07.2026 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08 червня 2026 року № 300 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 червня 2026 року за № 911/46305 (далі – Наказ № 300).

Основні зміни, внесені Наказом № 300:

- виключення з основної частини Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) реквізиту щодо коду адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація);

- доповнення титульної частини Декларації та всіх додатків (додатки 1 – 6) новим реквізитом «резидент Дефенс Сіті»;

- доповнення додатків 1 – 6 до Декларації новими реквізитами щодо дозвільних документів або інтегрованих довкіллєвих дозволів, а саме:

▪ найменування органу, який видав відповідний дозвільний документ;

▪ номер та дата видачі дозвільного документа;

▪ строк дії дозвільного документа (інтегрованого довкіллєвого дозволу).

Запровадження реквізиту «резидент Дефенс Сіті» обумовлено необхідністю реалізації положень Закону № 4577, яким введено спеціальний правовий режим Дефенс Сіті та внесено зміни до Податкового кодексу України щодо державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Запровадження нових реквізитів щодо дозвільних документів та інтегрованих довкіллєвих дозволів обумовлено необхідністю забезпечення контролюючих органів інформацією щодо дозвільних документів суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана із здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, утворення чи зберігання радіоактивних відходів та іншими об'єктами оподаткування екологічним податком.

Довідково: вищезазначені зміни розроблено з метою приведення форми Податкової декларації екологічного податку у відповідність до положень законів України від 16 липня 2025 року № 4536-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»» (із змінами та доповненнями) та від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (Закон № 4577), а також удосконалення інформаційного забезпечення адміністрування екологічного податку.

Електронні документи, сплата акцизу та взаємодія інформаційних систем: ДПС обговорила з бізнесом тестування системи еАкциз

Формування та обробка електронних документів, взаємодія інформаційних систем ДПС із компонентом «еАкциз», використання бюджетних рахунків для сплати акцизного податку під час бета-тестування стали основними темами чергової робочої зустрічі ДПС, Мінцифри із представниками суб'єктів господарювання, які тестують систему.

Учасники обговорили практичні питання, які виникли від початку тестування «еАкциз», пропозиції щодо вдосконалення окремих функціональних можливостей системи, а також узгодили подальший порядок взаємодії та комунікації під час проходження тестування сервісів зі сплати акцизного податку.

Окрему увагу приділили питанням використання бюджетних рахунків, на які під час тестування зараховується акцизний податок, відображення нарахувань у картках платників, повернення коштів або їх зарахування в рахунок майбутніх платежів.

Також були опрацьовані технічні та нормативні аспекти, необхідні для подальшого вдосконалення сервісів і забезпечення їх стабільної роботи.

ДПС спільно з Мінцифри продовжують активну співпрацю з бізнесом у межах бета-тестування «еАкциз». Такий формат взаємодії дозволяє оперативно враховувати пропозиції користувачів, вдосконалювати функціонал системи та забезпечити її якісне впровадження.

Перевірка агропідприємства: понад 23 млн грн сплачено до бюджету після виявлених порушень

Відсутність поголів’я свиней, яке значилося в обліку, неврахована нестача цукру,  порушення під час оподаткування операцій із нерезидентом та ухилення від сплати податків. Такі факти встановила Державна податкова служба під час документальної перевірки  одного з агропідприємств.

За результатами перевірки до бюджету сплачено 23,7 млн грн донарахованих податкових зобов’язань.

Підприємство є платником єдиного податку четвертої групи. Перевірка охопила чотири роки діяльності підприємства. До речі, підприємство погодилося з висновками перевірки.

Порушення встановлені  завдяки поєднанню документального аналізу та інформації з баз даних ДПС, що дозволяє зіставляти облікові показники підприємств із фактичними обсягами їхньої діяльності.

Найбільша суму донарахувань – понад 21,6 млн грн ПДВ – порушення, пов'язані з операціями з вирощування свиней. Раніше наявність поголів'я підтверджували матеріали Бюро економічної безпеки України, однак під час перевірки тварини були фактично відсутні. Документів, які б підтверджували їх реалізацію чи інше законне вибуття, підприємство не надало.

У зв'язку з цим ДПС кваліфікувала використання активів як таке, що не пов'язане з господарською діяльністю, а їхню вартість підприємство мало відобразити у податкових зобов'язаннях із ПДВ та зареєструвати відповідну податкову накладну. Таку розбіжність підтвердили і дані інвентаризації, які засвідчили невідповідність бухгалтерського обліку фактичній наявності поголів’я тварин.

Крім того, виявлено значну нестачу цукру. Розбіжність між обліковими залишками та фактичною наявністю продукції не була відображена у податковій звітності.

Також встановлено, що підприємство не доутримало та не перерахувало до бюджету частину податку з доходів нерезидента – контрагента з Польщі.

Наразі матеріали документальної перевірки передано до Бюро економічної безпеки України для подальшого реагування у межах компетенції.

ДПС активно застосовує ризик-орієнтований підхід до контрольно-перевірочної роботи. Це дозволяє фокусуватися на платниках із підвищеною ймовірністю порушень, не створюючи зайвого адміністративного навантаження для сумлінного бізнесу.

Основною метою податкового контролю є не застосування санкцій, а забезпечення повноти сплати податків, створення рівних умов для ведення бізнесу та детінізація економіки.

Конструктивна взаємодія з платниками, які визнають виявлені порушення та добровільно погашають податковий борг, залишається пріоритетним підходом ДПС.

Закликаємо платників своєчасно приводити свій облік у відповідність до вимог законодавства, не чекаючи на проведення перевірок.

Наголошуємо, що податковий контроль ДПС здійснює з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно з урахування ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику.

Надходження ПДФО зросли майже на 19 %: за пів року сплачено 347,2 млрд грн

За січень – червень 2026 року платники перерахували до бюджетів усіх рівнів 347,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Це на 54,9 млрд грн, або 18,8 %, більше, ніж за аналогічний період минулого року. За перше півріччя 2025 року надходження становили 292,3 млрд гривень.

Найбільші суми ПДФО до бюджетів сплатили платники:

- м. Києва – 82,7 млрд грн;

- Дніпропетровської області – 33,9 млрд грн;

- Львівської області – 24,1 млрд грн;

- Київської області – 21,7 млрд гривень.

ПДФО залишається одним із ключових бюджетоформуючих податків та основним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Саме за рахунок цього податку фінансується значна частина видатків громад на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, благоустрій, розвиток інфраструктури та інші важливі потреби.

Із загальної суми надходжень 166,2 млрд грн спрямовано до місцевих бюджетів. Порівняно з першим півріччям минулого року надходження зросли на 20,5 %, що свідчить про зміцнення фінансової спроможності територіальних громад та їхніх можливостей реалізовувати місцеві програми розвитку.

Офіційне працевлаштування має переваги не лише для держави та громад, а й для самих громадян. Зокрема, громадяни, які протягом року отримували офіційні доходи, з яких утримувався ПДФО, мають право оформити податкову знижку та повернути частину сплаченого податку.

Податкова знижка надається за окремими видами витрат, визначеними Податковим кодексом України, зокрема за оплату навчання, іпотечних відсотків, страхових платежів, благодійних внесків, окремих медичних послуг та інших витрат.

Для отримання податкової знижки необхідно подати до податкового органу за місцем податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, що підтверджують понесені витрати. Скористатися правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2025 році, можна до 31 грудня 2026 року.

Як отримати податкову знижку: дізнайтеся за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/992275.html.

Що потрібно для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадуємо, що для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг потрібно:

1. Ознайомитися з правилами та умовами надання послуг на вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг».

2. Підготувати необхідні реєстраційні документи (список є на вебсайті).

3. Прийти до пункту реєстрації з оригіналами документів (адреси вказані в розділі «Контакти» на вебсайті). Якщо у вас є паспорт у «Дії» (версія 2.0+), можна пройти ідентифікацію через смартфон за допомогою функції «Шеринг».

4. Взяти з собою носій інформації для збереження особистого ключа (захищений носій ключової інформації, з’ємний флеш-носій тощо).

Зверніть увагу! У пункті реєстрації не надають послуги копіювання, друку чи заповнення документів, а також не здійснюють продаж і не видають носії для ключів.

Оновити сертифікат можна самостійно всього за кілька хвилин через сервіс (дистанційного) повторного формування сертифікатів за електронним запитом. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Новий ключ буде дійсним протягом 2 років.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: номер якої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (ЮО) (далі – Декларація) зазначається у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації, якщо платником здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, повідомляє.

Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинної на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

Поле «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 Декларації заповнюється платником при самостійному виправленні ним помилок за минулий податковий (звітний) період та зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню.

Отже, якщо платником єдиного податку третьої групи (юридичною особою) здійснено виправлення помилок, що допущені у раніше поданій уточнюючій Декларації, то у полі «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» рядка 01 розд. «І. Загальні відомості» Декларації зазначається номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі уточнюючу Декларацію, показники якої підлягають виправленню.

Слід зазначити, що платник податків може дізнатись реєстраційний номер Декларації скориставшись електронним сервісом Електронний кабінет розміщений на вебпорталі ДПС, а саме, в меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету, яке надає можливість перегляду раніше поданої, зокрема, податкової звітності до органу ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звітність, подану на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

За якою формою, в який спосіб та до якого контролюючого органу нотаріус зобов’язаний надіслати Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що зразок Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості (далі – Повідомлення) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2026 року № 698) (далі – Постанова № 1242).

Згідно з п. 2 Постанови № 1242 Повідомлення надсилають державні та приватні нотаріуси до контролюючих органів за податковою адресою платників податків (орендодавців) у день посвідчення таких договорів електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Виправлення помилки в полі 10 «Особливі відмітки» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що виправлення помилки в полі 10 «Особливі відмітки» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) здійснюється шляхом подання Декларації за такий самий звітний період:

з типом «Звітна нова» – до закінчення граничного строку подання Декларації;

з типом «Уточнююча» – після закінчення граничного строку подання Декларації.

При цьому, платником податку в звітній новій або уточнюючій Декларації:

у полі 10 «Особливі відмітки» Декларації проставляється правильна відмітка;

у разі впливу такої помилки на суму нарахованого податку на прибуток – заповнюються рядки 29, 30 та/або 34, та/або 38 Декларації щодо збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється;

заповнюються всі показники, зазначені у попередньо поданій Декларації, яка уточняється;

подаються усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків Декларації.

Фінансова звітність за звітні періоди, що уточнюються подається до уточнюючої Декларації лише у разі виправлення показників такої фінансової звітності.

Подання Декларації з помилковим проставленням / не проставленням позначки у полі 10 «Особливі відмітки» Декларації може призвести до невизнання її податковою звітністю, за неподання якої застосовується відповідальність відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Деякі особливості заповнення довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального в одному резервуарі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форма довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (із змінами та доповненнями).

Інформація щодо обсягів залишків пального у розрізі резервуарів, розташованих на акцизному складі пального на початок та кінець звітної доби відображається у таблиці 1 Довідки окремо по кожному коду УКТ ЗЕД.

При цьому, відповідно до примітки 5 до Довідки у разі якщо протягом звітної доби змінено код УКТ ЗЕД у резервуарі у результаті зміни хімічного складу пального, вносяться два записи:

- у колонці 08.4 Таблиці 1 зазначається реєстраційний номер заявки на поповнення обсягу залишку пального із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), у колонці 08.7 або 08.9 – обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД до зміни хімічного складу пального, у колонці 08.8 або 08.10 зазначається «0»;

- у колонці 08.4 таблиці 1 зазначається реєстраційний номер заявки на поповнення обсягу залишку пального із СЕАРП та СЕ, у колонці 08.7 або 08.9 зазначається «0», у колонці 08.8 або 08.10 – обсяг пального за кодом УКТ ЗЕД після зміни хімічного складу пального у результаті зміни хімічного складу пального.

Інформація щодо загальних обсягів залишків пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на початок та кінець звітної доби на акцизному складі вказується в таблиці 2 Довідки.

Інформація щодо добового обсягу реалізованого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу за показниками витратомірів, встановлених на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованих на такому акцизному складі, зазначається у таблиці 3 Довідки. Інформація щодо загального обсягу реалізованого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу з акцизного складу вказується у таблиці 4 Довідки.

Інформація щодо добового обсягу отриманого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу на акцизному складі зазначається у таблиці 5 Довідки.

Щодо підписання податкової звітності в електронному вигляді у разі тимчасової відсутності керівника (директора) або головного бухгалтера

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

У разі тимчасової відсутності керівника (директора) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронні підписи у такому порядку:

- першим – головного бухгалтера;

- другим – особи, зазначеної у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – Повідомлення) з типом підпису «Директор»;

- третім – кваліфікована електронна печатка (за наявності).

У разі тимчасової відсутності (відпустка, у т. ч. відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника (директора) та кваліфікована електронна печатка (за наявності).

Якщо завершився строк чинності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор» або «Бухгалтер», така особа втрачає право підпису електронних документів.

Фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація, необхідно звернутись до податкового агента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з абзацом першим п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО).

Відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків ведеться у ДРФО за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем (за наявності), ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).

До ДРФО включаються, зокрема, дані про суму нарахованого та/або виплаченого доходу, суму нарахованого та/або перерахованого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), суму нарахованого та/або перерахованого військового збору (п. 1 розд. V Положення № 822).

Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору накопичується у ДРФО відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) згідно зі ст.  51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ (п. 4 розд. V Положення № 822).

Відповідно до п. 1 розд. X Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі ДРФО, може отримати відомості про себе, наявні у ДРФО.

Форма Відомостей з ДРФО про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – Відомості) є додатком 15 до Положення № 822.

Пунктом 6 розд. Х Положення № 822, зокрема, визначено, що у разі відсутності інформації про доходи в ДРФО контролюючий орган надає Відомості за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822.

З урахуванням примітки до Відомостей відомості надаються, зокрема, відповідно до додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами), які подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС, до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Слід зауважити, що у разі подання податковим агентом Додатка 4ДФ до Розрахунку, в якому допущено помилку, зокрема, невірно зазначений РНОКПП фізичної особи, інформація про суми нарахованого доходу, утриманий та сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір буде відображена в ДРФО для фізичної особи, РНОКПП якої зазначений у Додатку 4ДФ до Розрахунку.

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4).

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться, зокрема, на підставі самостійно виявлених платником помилок (п. 1 розд. V Порядку № 4).

Відповідно до п. 3 розд. V Порядку № 4 поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Враховуючи зазначене, фізичній особі, щодо якої у ДРФО відсутня або наявна зайва інформація про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, необхідно звернутись до податкового агента, яким подано Розрахунок з недостовірною інформацією, з метою подання таким податковим агентом Розрахунку та Додатка 4ДФ з типом «Уточнюючий», з відображенням достовірної інформації, зокрема, щодо РНОКПП фізичної особи.

Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника заданими інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) .

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306  (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника). Крім цього, актуальним на поточний момент є отримання Довідки з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155.

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. 

У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Майже 473,0 млн грн єдиного податку – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників

У січні – червні 2026 року сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 473,0 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з минулорічним аналогічним періодом на понад 29,7 млн грн, або на 6,7 відсотка. 

Нагадуємо, що  об’єктом оподаткування для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Базою оподаткування для вищезазначених суб’єктів господарювання є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області. Базою оподаткування податком для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Податок на прибуток: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 408,8 млн гривень

Упродовж півріччя 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 408,8 млн грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з січнем – червнем минулого року це майже на 6,8 млн грн більше. Темп росту – 101,7 відсотка.

Звертаємо увагу, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із визначених цим пунктом способів.

Платник податку на прибуток підприємств, який подає останню (ліквідаційну) Декларацію, у полі 10 «Особливі відмітки» заголовної частини такої декларації проставляє позначку «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».

Чек-лист від податківців Дніпропетровщини:як повернути помилково або надміру сплачені грошові зобов’язання

Переплата або помилка під час сплати податків – ситуація, яку можна виправити

Під час сплати податків ніхто не застрахований від помилок. Неправильно зазначені реквізити, подвійна сплата, перерахування коштів не на той бюджетний рахунок – такі ситуації трапляються як у підприємців, так і у громадян.

Законодавство передбачає механізм їх повернення або перерахування.

Головне – вчасно звернутися до податкового органу із відповідною заявою.

Коли можна повернути кошти?

При здійсненні платником невірної сплати податків, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання відповідної заяви.

Винятком є лише повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу.

Подати заяву необхідно протягом 1095 днів із дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. При цьому слід врахувати призупинення строків на період дії карантину, запровадженого у зв'язку з COVID-19, та воєнного стану.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС у паперовій та в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

- на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Особливості повернення переплати

Важливо пам'ятати: якщо у платника є податковий борг, повернути кошти на банківський рахунок не вдасться до повного погашення цього боргу.

Така вимога встановлена Податковим кодексом України і поширюється на всі випадки повернення надміру або помилково сплачених сум.

Для податку на додану вартість діють окремі правила. Якщо надміру сплачені кошти були перераховані до бюджету з рахунка платника у системі електронного адміністрування ПДВ, вони повертаються насамперед саме на цей рахунок.

Якщо ж на момент звернення або фактичного повернення такий рахунок уже відсутній, кошти можуть бути перераховані на банківський рахунок платника.

Скільки часу триває повернення?

Після отримання заяви податковий орган проводить її опрацювання. Не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення двадцятиденного строку з дня отримання заяви формується електронний висновок про повернення коштів і автоматично передається до територіального органу Казначейства.

Після отримання такого висновку Казначейство протягом п'яти робочих днів здійснює повернення коштів або їх перерахування відповідно до зазначеного платником напряму.

Щоб уникнути зайвих затримок, перед сплатою податків варто уважно перевіряти реквізити платежу, код бюджетної класифікації, суму та призначення платежу.

Якщо ж помилка все-таки сталася, не варто хвилюватися. Законодавство передбачає чіткий порядок повернення або перерахування коштів. Головне – своєчасно подати заяву, правильно заповнити її реквізити та врахувати наявність або відсутність податкового боргу.

Дотримання цих простих рекомендацій дозволить швидко врегулювати ситуацію та уникнути зайвих фінансових і часових витрат.

Довідково:

Статті 43 та 102, п. 522 та п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями);

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;

Наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» (із змінами).

ПРРО – комфортне програмне рішення від ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує платникам про можливість використання безоплатного функціоналу від Державної податкової служби України – «ПРРО ДПС».

Це програмне рішення:

- відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО;

- охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване.

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play, Windows та Web, а також на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС».

«ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для Web оновлюється автоматично.

Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені, зокрема:

- керівництво користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha;

- форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/;

- відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi.

Обирайте сучасні цифрові рішення!

ПРРО – це автономність, мобільність і зручність ведення вашого бізнесу!

Надходження акцизного податку з ввезених товарів від платників Дніпропетровщини до бюджету зросли на 69 відсотків

Протягом двох кварталів 2026 року загальний фонд державного бюджету з ввезених товарів від платників Дніпропетровщини отримав майже 224,0 млн грн акцизного податку. Надходження зросли, у порівнянні з показником відповідного періоду минулого року, на понад 91,4 млн грн, або на 69,0 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Своєчасна сплата податків забезпечує стабільну роботу економіки і, що важливо, сприяє її розвитку. Сьогодні податкова служба спрямовує свою діяльність на допомогу та надання якісного сервісу платникам. І така взаємодія із суб’єктами господарювання на постійній основі дає результат – позитивну динаміку надходжень до бюджетів», – підкреслив керівник податкової служби Дніпропетровщини.

Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка.

Придбані марки акцизного податку передаються покупцями марок (імпортерами) іноземним суб’єктам господарювання для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що підлягають подальшому ввезенню на митну територію України.

Довідково: п.п. «б» п. 227.1 та п. 227.4 ст. 227 Податкового кодексу України. 

Дайджест "Події тижня"

14.07.2026

Актуальні податкові питання в умовах сьогодення: податківці Дніпропетровщини провели вебінар для представників обласного об’єднання профспілок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області продовжує розвивати відкритий діалог з представниками громадських інституцій. Черговим кроком у цьому напрямі став вебінар для представників Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок, під час якого фахівці податкової служби надали роз’яснення з актуальних питань оподаткування та ведення діяльності неприбутковими організаціями. Захід відбувся у форматі конструктивного спілкування, що дозволило учасникам отримати відповіді на практичні запитання та обговорити особливості застосування податкового законодавства в умовах сьогодення.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1030460.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1Ea5zAmnYT/

15.07.2026

Випускники Університету митної справи та фінансів отримали дипломи: податкова служба Дніпропетровщини запрошує молодих фахівців до команди

В Університеті митної справи та фінансів відбувся урочистий захід з нагоди випуску бакалаврів та вручення дипломів студентам. Серед гостей заходу – очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, який привітав випускників із важливою подією. «Сьогодні для вас відкривається новий життєвий етап – вибір професійного шляху, де важливими будуть не лише знання, а й готовність постійно розвиватися, брати на себе відповідальність та працювати заради результату», – звернувся до випускників Юрій Павлютін. Під час свого виступу керівник наголосив, що податкова служба Дніпропетровщини – це сучасна команда професіоналів, яка постійно розвивається, впроваджує нові технології та створює умови для професійного зростання своїх працівників. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1030956.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/18zV65Kd3G/

16.07.2026

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує відкритий діалог із бізнесом у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу»

Регіональна платформа «Діалог влади та бізнесу», залишається важливим майданчиком для обговорення актуальних питань, з якими стикаються підприємці регіону. У межах чергової зустрічі, організованої Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, до конструктивного діалогу з представниками бізнесу долучилися заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький та фахівці податкової служби регіону. Одним із ключових питань зустрічі стало обговорення розвитку ветеранського підприємництва та податкового супроводу ветеранів, які започатковують або розвивають власну справу. Ветерани, які планують відкрити власну справу, можуть отримати фахові роз’яснення щодо вибору системи оподаткування, порядку реєстрації підприємницької діяльності, застосування реєстраторів розрахункових операцій та інших актуальних податкових питань. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1031210.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1ANnR6Vnzt/

16.07.2026

Фахівці податкової Дніпропетровщини із суб’єктами господарювання говорили про актуальні питання застосування РРО/ПРРО

Податківці Дніпропетровщини провели чергову зустріч із суб’єктами господарювання щодо видачі відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій.Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наголосили, що під час розрахунку підприємець зобов’язаний видати клієнтові розрахунковий документ – фіскальний чек. Він в обов’язковому порядку має містити дані про продавця, суму покупки, дату й час проведеної операції, а також фіскальний номер.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1031478.html

16.07.2026

Консультаційний центр: ефективна взаємодія спрямована на підвищення результативності

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області триває робота консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Чергові онлайн-зустрічі за участю заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Максима Яіцького відбулися з представниками підприємств, діяльність яких пов’язана з виробництвом одягу та аксесуарів, а також оптовою торгівлею металевими виробами.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1031486.html

20.07.2026

Підсумки тижневої інформаційно-консультаційної роботи фахівців податкової служби Дніпропетровщини

Відкритий діалог та постійна комунікація – серед ключових пріоритетів роботи податкової служби Дніпропетровщини. Минулого тижня фахівцями проведено низку семінарів та засідань «круглих столів» для платників. На семінарах у містах Дніпро, Кам’янське, Кривий Ріг та Нікополь, селищі Магдалинівка, увагу присутніх акцентували на безбар’єрності в отриманні послуг у податковій службі. Де кожен громадянин чи підприємець має змогу доступно та зрозуміло отримати необхідні послуги, з повагою до своїх прав і потреб. Мова йшла також про роботу Офісу податкових консультантів. Серед інших питань, що обговорювалися: робота консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; переваги офіційного працевлаштування та необхідність дотримання трудового законодавства.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1031891.html

Підсумки тижневої інформаційно-консультаційної роботи фахівців податкової служби Дніпропетровщини

Відкритий діалог та постійна комунікація – серед ключових пріоритетів роботи податкової служби Дніпропетровщини. Минулого тижня фахівцями проведено низку семінарів та засідань «круглих столів» для платників.

На семінарах у містах Дніпро, Кам’янське, Кривий Ріг та Нікополь, селищі Магдалинівка, увагу присутніх акцентували на безбар’єрності в отриманні послуг у податковій службі. Де кожен громадянин чи підприємець має змогу доступно та зрозуміло отримати необхідні послуги, з повагою до своїх прав і потреб. Мова йшла також про роботу Офісу податкових консультантів. Серед інших питань, що обговорювалися: робота консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; переваги офіційного працевлаштування та необхідність дотримання трудового законодавства.

Засідання «круглих столів» проведені у містах Дніпро, Самар, Кам’янське та селищі Томаківка. Говорили про податкову знижку, зокрема про можливість подання декларації про майновий стан і доходи через вебпортал «Дія». Зупинилися на роботі електронних сервісів ДПС України, як-от:

- «Електронний кабінет» – надає можливість реалізовувати платником податків свої права та обов’язки в електронному вигляді;

- «TAX Control» – цифровий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування;

- «Пульс» – приймає звернення фізичних та юридичних осіб щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби.

Минулого тижня також здійснив виїзди мобільний ЦОП у міста Жовті Води, Перещепине, Верхівцеве, Верхньодніпровськ та село Саксагань. Метою виїздів є забезпечення мешканцям зручного доступу до адміністративних і сервісних послуг податкової. Податківцями, зокрема, опрацьовано заяви за формами № 5ДР і № 10ДР.

Проведення подібних заходів є сталою практикою, спрямованою на оперативне роз’яснення норм податкового законодавства та забезпечення зручного доступу до сервісів податкової служби.

Дніпропетровщина: фактична перевірка суб’єкта господарювання, який здійснює торгівлю будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами

Фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту (далі – відділ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведена фактична перевірка суб’єкта господарювання, який здійснює торгівлю будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами на території Дніпропетровської області.

За результатами проведеного доперевірочного аналізу господарської діяльності суб’єкта господарювання встановлено, що на господарському об’єкті до початку перевірки здійснювались розрахункові операції із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) виключно у безготівковій формі.

В ході фактичної перевірки працівниками відділу проведено співставлення наданого до перевірки внутрішнього обліку платника податків і інформації із системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій та встановлено факти непроведення готівкових розрахунків зі споживачами (фізичними особами) через ПРРО.

Також, суб’єкт господарювання, під час проведення перевірки не надав посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

За наслідками проведеної фактичної перевірки виявлено порушень на загальну суму 1,3 млн гривень.

ГУ ДПС звертає увагу платників, які здійснюють розрахункові операції, на необхідність безумовного дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями). 

еАкциз: бізнес уже може протестувати систему до її обов’язкового запуску

З 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет.

До обов’язкового запуску електронної системи простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) ще є час. І саме зараз його варто використати, щоб спокійно підготуватися до нових правил.

Тож запрошуємо бізнес долучитися до тестування системи.

Попереднє тестування – мінімізація технічних збоїв та операційних помилок у майбутньому.

Участь у тестуванні допоможе:

- Налаштувати власні системи: адаптувати внутрішнє програмне забезпечення до інтеграції з еАкцизом.

- Підготувати команду: навчити працівників працювати з новими електронними кабінетами та сервісами.

- Перевірити логістику: протестувати створення електронних акцизних марок та оформлення цифрових документів на переміщення продукції.

- Усунути помилки заздалегідь: виявити й виправити технічні неузгодженості до запуску системи на повну потужність.

Долучитися до тестів можуть компанії та підприємці, які:

Мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкоголем чи тютюном.

Зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.

Як подати заявку

Перейдіть на портал xtrace.gov.ua та заповніть форму.

Тестування триватиме до 12 жовтня 2026 року.

Крім того, ДПС уже надсилає детальні запрошення з інструкціями безпосередньо в Електронні кабінети платників – перевіряйте свої сповіщення.

На Дніпропетровщині тривають заходи щодо боротьби з нелегальним обігом пального

Податківцями управління контролю за підакцизними товарами (далі – управління) Головного управління у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється контроль за дотриманням законодавства у сфері обігу пального. Одним із напрямів такої роботи є безперервний моніторинг заяв суб’єктів господарювання щодо отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

Увага приділяється об’єктам, за адресами яких прийнято рішення про відмову у видачі ліцензій через невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства.

Так, на території Дніпропетровської області фахівцями управління виявлено 5 АЗС, де встановлено факти реалізації пального без відповідних ліцензій.

При цьому, особи, які здійснювали реалізацію пального, відмовились повідомити відомості про суб’єкта господарювання, який здійснює вищезазначену діяльність.

Для належного документування встановлених фактів та прийняття відповідних рішень у межах компетенції залучено працівників Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Наголошуємо, що така діяльність створює ризики для споживачів, сприяє тіньовому обігу пального, призводить до ненадходження податків до бюджетів усіх рівнів та створює недобросовісну конкуренцію для легального бізнесу.

Акцентуємо увагу, що контроль за обігом пального є одним з пріоритетних напрямів роботи ГУ ДПС. Служба й надалі забезпечуватиме системний нагляд за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства у сфері зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, захищаючи інтереси держави і добросовісного бізнесу.

Заява за формою № 20-ОПП: де в Електронному кабінеті можна переглянути відомості про об’єкти оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац другий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ);

- взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій (абзац сімнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Слід зазначити, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх облікових даних, з яких для заповнення графи 5 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями)) можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою.

Щодо перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи може бути проведений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, інформує.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.

Одиниці обліку пального та спирту етилового, які використовуються в CЕАРП та СЕ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 232.1 ст. 232 розд. VІ «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового.

При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей розд. VІ «Акцизний податок» ПКУ вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

Якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.

Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Зміна групи платника єдиного податку з четвертої на третю: чи подається уточнююча декларація платника єдиного податку четвертої групи з метою зменшення податкових зобов’язань?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).

Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

Згідно з п. 298.8 ст. 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.9 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (із змінами).

Отже, з метою зменшення податкових зобов’язань, платник єдиного податку у разі зміни групи з четвертої на третю має подати уточнюючу Декларацію, розрахувавши єдиний податок виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого перебував на четвертій групі та зменшити до нуля податкові зобов’язання за квартал, починаючи з якого він вважається платником єдиного податку третьої групи.

Чи можуть іноземці або особи без громадянства (їх представники), які отримали КЕП подати заяву за ф. № 5ДР через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до норм чинного законодавства іноземці та особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР до відповідного контролюючого органу пред’являють документ, що посвідчує особу, зокрема паспортний документ іноземця та додають засвідчений в установленому законодавством порядку оригінал перекладу такого паспортного документа українською мовою. Представники іноземця чи особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР пред’являють документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також оригінал довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (після пред’явлення повертається).

Стосовно іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, реєстрація або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється з урахуванням законів України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (із змінами та доповненнями) або від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (із змінами та доповненням), та з урахуванням вимог Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (із змінами), та Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2015 року № 884, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2015 року за № 944/27389 (із змінами).

На сьогодні відсутній механізм щодо здійснення електронної перевірки достовірності інформації, поданої іноземцем в електронній формі, зокрема перевірки достовірності перекладу паспортного документа іноземця українською мовою, який повинен бути засвідчений в установленому законодавством порядку, довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, а також перевірки достовірності довіреності, у разі якщо такий документ видано уповноваженим органом іноземної держави. Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред’являтися на території України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.

Отже, іноземці та особи без громадянства (їх представники) подати Заяву за ф. № 5ДР в електронному вигляді через Електронний кабінет не можуть, крім іноземців та осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання/посвідку на тимчасове проживання, виготовлену у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42240

Щодо терміну сплати МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3), який є невід’ємною частиною Декларації.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок;

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків.

Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Тобто, ПКУ передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання з наступним розподілом по територіальним громадам.

Показник Позитивного значення, розрахований за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, у Додатку 3 загальної Декларації (відображається у рядку 4 графи 7 Розрахункової частини загальної Декларації на поточний рік та відповідає значенню показника рядка 04 графи 3 розділу ІІ Додатка 3). Сума Позитивного значення (рядок 4 графи 7 загальної Декларації) розподіляється між звітними Деклараціями (по територіальним громадам) пропорцій площі земельних ділянок) та підлягає сплата по відповідних місцевих бюджетах.

Формою Декларації передбачено збільшення суми єдиного податку, нарахованої за І квартал поточного року, на суму Позитивного значення, розрахованого за податковий (звітний) рік, що передує поточному року (графа 7 рядка 5 Розрахункової частини Декларації «Загальні податкові зобов’язання з єдиного податку»).

Оскільки до інтегрованої картки платника податків переносяться узгоджені суми податкових зобов’язань з єдиного податку (поквартально) (графи 7 – 10 рядка 5 Розрахункової частини Декларації), то сума Позитивного значення за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, на яку збільшується сума єдиного податку, визначена за І квартал в Декларації на поточний рік як складова загальної суми єдиного податку, підлягає сплаті за І квартал поточного року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44572

Чи втрачає ФОП право перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо перерахував благодійну фінансову допомогу на потреби ЗСУ зі свого підприємницького рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073):

- благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;

- благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073).

Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Отже, незалежно від того яку систему оподаткування у подальшому обере для себе фізична особа – підприємець (ФОП), благодійником виступає саме фізична особа, а не ФОП.

При цьому, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП.

Водночас, порядок відкриття надавачами платіжних послуг рахунків ФОП визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162).

Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162).

Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) та п. 24 розд. 1 Інструкції № 162.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичною особою – резидентом здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

При цьому нормами законодавства не встановлено обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності.

Тобто, ФОП не втрачає права перебувати на спрощеній системі оподаткування у випадку перерахування благодійної допомоги Збройним Силам України безпосередньо зі свого підприємницького рахунку.

Які платники ПДВ не можуть застосувати до операцій з експорту окремих видів товарів нульову ставку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками ПДВ, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку – резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відс. загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, – оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – Частка) та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 «Про затвердження Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.

Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., застосовують до операцій з експорту окремих видів товарів ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання окремих видів товарів на митній території України (14 або 20 відсотків).

Винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Підпунктом «а» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.

Крім того, абзацами десятим – дванадцятим ст. 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959) передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:

- вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України;

- вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. ІХ Закону України «Про карантин рослин».

Абзацом четвертим ст. 192 Закону № 959 забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів» на офіційному вебсайті Мінекономіки.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Державною казначейською службою України розблоковано бюджетні рахунки, відкриті за кодами класифікації доходів бюджету (ККДБ) 14020201, 14020301, 14020401, 12020601, 14030201, 14030301, 14030401 та 14030601.

З оновленою інформацію, з урахуванням вищезазначеного, можна ознайомитись за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv (Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області).

Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування залізних руд сплатили до місцевих бюджетів майже 935,8 млн гривень

У січні – червні 2026 року платники рентної плати за видобування залізних руд поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 935,8 млн гривень. 

Нагадуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування або інтегрований довкіллєвий дозвіл для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

За видобування газового конденсату до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надходження рентної плати зросли на 71,5%

Упродовж перших двох кварталів 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату спрямували до загального фонду державного бюджету майже 11,0 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – червнем 2025  року надходження зросли на понад 26,3 млн грн, або на 71,5 відсотка.

Нагадуємо, що 30.07.2026 – останній день сплати за червень 2026 року рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

До уваги платників: діють нові довідники пільг!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Cтаном на 30.06.2026 ДПС України затверджені нові довідники пільг:

- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 134/1;

- Довідник інших податкових пільг – № 134/2.

Нагадуємо, що вищезазначені довідники містять інформацію про всі податкові пільги, встановлені законодавством України. Ця інформація необхідна платникам податків для правильного формування податкової звітності.

Контролюючі органи здійснюють облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, на підставі інформації, наявної у податкових деклараціях, поданих такими особами. 

Довідково: у довіднику зазначається: назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у податковій декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно та ін.); умови та строки дії пільги; чи призводить така пільга до втрат бюджету.

Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Плата за землю: понад 4,2 млрд грн - внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів

У першому півріччі поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло майже 4 207,4 млн грн плати за землю – земельного податку і орендної плати за землю. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли майже на 604,2 млн грн, або на 16,8 відс., порівняно з січнем – червнем минулого року.

«Своєчасні надходження з плати за землю – це одне з вагомих джерел наповнення місцевих бюджетів. Ці платежі є економічним підґрунтям для забезпечення життєдіяльності і розвитку громад. Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що об’єктами оподаткування платою за землю є:

1) об’єкти оподаткування земельним податком:

- земельні ділянки, які перебувають у власності;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності;

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

2) об’єкти оподаткування орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування платою за землю є:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIІ ПКУ;

- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням вищезазначених абзаців.

Довідково: п. 270.1 ст. 207 і п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України (ПКУ).

Консультаційний центр: ефективна взаємодія спрямована на підвищення результативності

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області триває робота консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). 

Чергові онлайн-зустрічі за участю заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Максима Яіцького відбулися з представниками підприємств, діяльність яких пов’язана з виробництвом одягу та аксесуарів, а також оптовою торгівлею металевими виробами.

Говорили також про практичні заходи щодо недопущення зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Фахівці ГУ ДПС детально розповіли про принцип роботи СМКОР та проаналізували підстави зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Особливу увагу приділили порядку заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця), складання пояснення до неї та вимог щодо її врахування.

Напрацьована податківцями Дніпропетровщини методологічна та практична підтримка бізнесу у розблокуванні податкових накладних дозволяє оперативно відпрацьовувати питання мінімізації ризиків зупинення реєстрації ПН. 

Під час діалогів платників поінформували про функціональні можливості Електронного кабінету. Нагадали, що для здійснення листування з податковою в електронному вигляді йому необхідно лише подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет.

Консультаційний центр і надалі забезпечує методологічну та практичну підтримку бізнесу щодо реєстрації ПН, мінімізації ризиків та підвищення рівня обізнаності платників щодо сучасних сервісів ДПС.

За детальними роз’ясненнями платники можуть звертатися до консультаційного центру за телефонами: (056) 374-31-09, (098) 227-87-66, (066) 982-19-13.

Фахівці податкової Дніпропетровщини із суб’єктами господарювання говорили про актуальні питання застосування РРО/ПРРО

Податківці Дніпропетровщини провели чергову зустріч із суб’єктами господарювання щодо видачі відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наголосили, що під час розрахунку підприємець зобов’язаний видати клієнтові розрахунковий документ – фіскальний чек. Він в обов’язковому порядку має містити дані про продавця, суму покупки, дату й час проведеної операції, а також фіскальний номер.

Представники податкової служби регіону роз’яснили, що споживач має отримати фіскальний чек у будь-якій зручній формі: паперовій або електронній.

Крім того, фахівці податкової області наголосили: якщо суб’єкт господарювання виявив, що фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук. У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.

Своєчасна реєстрація розрахункових операцій – це не лише обов’язок бізнесу, а й запорука прозорих відносин зі споживачем.

За перше півріччя 2026 року платники сплатили 94,2 млрд грн військового збору

У січні – червні 2026 року до державного бюджету надійшло 94,2 млрд грн військового збору. Це на 19,2 млрд грн, або на 25,6 %, більше, ніж за аналогічний період минулого року. За перше півріччя 2025 року надходження становили 75 млрд гривень.

Найбільші суми військового збору сплачено платниками:

- м. Києва – 31 млрд грн;

- Дніпропетровської області – 10 млрд грн;

- Львівської області – 7,6 млрд грн;

- Харківської області – 5,9 млрд гривень.

Нагадуємо, що з 1 липня 2026 року сплата військового збору здійснюється на нові бюджетні рахунки, відкриті Державною казначейською службою України. Зміна реквізитів пов’язана із зарахуванням військового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Нові рахунки відкрито за всіма кодами класифікації доходів бюджету, що застосовуються для сплати військового збору, зокрема:

11011000 – військовий збір із доходів фізичних осіб;

11011001 – військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11011600 – військовий збір для окремих категорій платників, визначених Податковим кодексом України;

11011700 – військовий збір для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку;

11011800 – військовий збір для юридичних осіб – платників єдиного податку ІІІ групи.

Рекомендуємо платникам перед перерахуванням коштів обов’язково перевіряти актуальні реквізити бюджетних рахунків. Зробити це можна в Електронному кабінеті платника або на вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів». Використання застарілих реквізитів може призвести до помилкового зарахування коштів та необхідності їх подальшого повернення або перерахування.

Ринок вживаних авто: викрито схеми ухилення від оподаткування та донараховано 1,2 млрд грн

У 2026 році ДПС вже провела майже 100 документальних перевірок суб’єктів господарювання, які ввозять та продають вживані автотранспортні засоби. За їх результатами донараховано 1,2 млрд грн, зменшено від’ємне значення ПДВ майже на 1 млрд грн.

Також за результатами 230 фактичних перевірок очікувана сума штрафних санкцій складає 55 млн грн. Виявлено 17 випадків ведення господарської діяльності без державної реєстрації. За цими фактами складено протоколи про адміністративні правопорушення.

За результатами аналізу секторів із ризиком тінізації, ДПС виявила значну кількість юридичних осіб, які у 2025–2026 роках імпортували вживані автомобілі та використовували схеми мінімізації або уникнення сплати податків.

Серед найпоширеніших порушень:

- Компанії ввозили вживані авто, але їх подальший продаж не відображали в податковій звітності. В результаті не сплачували податки. Водночас вони накопичували податковий кредит за рахунок сплаченого ПДВ при імпорті.

- Накопичений податковий кредит також використовувався для його штучного формування іншим підприємствам реального сектору економіки.

- Авто імпортували нібито фізичні особи. В подальшому ці транспортні засоби перепродавались на території України за заниженими цінами без сплати податків та без державної реєстрації підприємницької діяльності.

Нагадуємо:  Використання схем штучного формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого при імпорті вживаних авто – під особливим контролем ДПС.

Подальший продаж автотранспортних засобів без державної реєстрації та належної сплати податків є підставою для притягнення до фінансової й адміністративної відповідальності.

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує відкритий діалог із бізнесом у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу»

Регіональна платформа «Діалог влади та бізнесу», залишається важливим майданчиком для обговорення актуальних питань, з якими стикаються підприємці регіону.

У межах чергової зустрічі, організованої Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, до конструктивного діалогу з представниками бізнесу долучилися заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький та фахівці податкової служби регіону.

Одним із ключових питань зустрічі стало обговорення розвитку ветеранського підприємництва та податкового супроводу ветеранів, які започатковують або розвивають власну справу. 

Ветерани, які планують відкрити власну справу, можуть отримати фахові роз’яснення щодо вибору системи оподаткування, порядку реєстрації підприємницької діяльності, застосування реєстраторів розрахункових операцій та інших актуальних податкових питань. 

Під час зустрічі податківці акцентували увагу бізнесу, що фіскальний чек є не лише підтвердженням придбання товару чи отримання послуги, а й показником прозорої роботи підприємця, захистом прав споживачів та складовою формування довіри між бізнесом і громадянами. 

Окремо обговорили питання, так званого, «дроблення бізнесу» на фізичних осіб – підприємців (ФОП). Штучний поділ одного бізнесу між кількома ФОП з метою отримання податкових переваг може мати ознаки ухилення від оподаткування.

Ще одним актуальним питанням стало обговорення механізмів зупинення реєстрації податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних. Система моніторингу відповідності ПН критеріям оцінки ризиків спрямована на запобігання формуванню схемного податкового кредиту та захист сумлінних платників. 

Платникам податків рекомендували своєчасно подавати пояснення та необхідні документи у разі зупинення реєстрації ПН/РК, а також користуватися можливістю подання таблиці даних платника податку.

Учасники зустрічі розглянули питання ефективного використання безхазяйного майна як додаткового ресурсу для наповнення місцевих бюджетів. Виявлення, облік та подальше використання такого майна відповідно до законодавства може сприяти збільшенню надходжень до бюджетів територіальних громад. 

Окремий блок зустрічі присвячений роботі Офісу податкових консультантів та його онлайн-пунктів у регіоні та безбар’єрному доступі до послуг і сервісів податкової служби. 

Також, приділено увагу сучасним форматам комунікації платників із податковою службою, зокрема, офіційним джерелам інформації, комунікаційній податковій платформі та номерам телефонів «гарячої лінії» податкової служби регіону. 

Платникам надали роз’яснення щодо практичних аспектів застосування податкового законодавства, звернули увагу на типові питання, які виникають у платників.

Продаж інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування: зазначення у фіскальному чеку коду за УКТЗЕД обов’язкове

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» передбачено, що з 01 вересня 2024 року здійснюється оподаткування акцизним податком операцій з товарами за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (інші нікотиновмісні продукти для орального застосування).

Отже, суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО та/або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами, зокрема, іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265 з відображенням в чеках РРО та/або ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Мобільний застосунок «Моя податкова»: подати Облікову картку за формою № 1ДР або Заяву за формою № 5ДР просто і зручно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.

Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.

Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).

Для формування Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

У запропонованих формах Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документу. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних наявних в ДПС (з можливістю їх коригування).

Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом із обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.

Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.

Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків, необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР, пред’явити документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи.

Про граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що  тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Як справляється МПЗ за земельні ділянки, отримані у спадщину, якщо в зареєстрованому договорі оренди орендодавцем зазначена особа, яка померла?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ста 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (податок) – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається контролюючим органом.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта ст. 124 ЗКУ).

Згідно зі ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Права власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 148 прим. 1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки, передбачені чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

У ст. 31 Закону № 161 визначено підстави припинення договору оренди землі.

Так, за положеннями ст. 32 Закону № 161 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Враховуючи викладене, у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину, де орендодавцем зазначена особа, яка померла, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями, користувачами на інших умовах такої земельної ділянки у порядку, встановленому ПКУ, незалежно від того, що помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця. Водночас із метою уникнення подвійного оподаткування для фізичної особи – спадкоємця МПЗ не нараховується.

Податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Тобто, податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 35 прим. 1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

Наразі ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Суб’єкт господарювання має відокремлені підрозділи (філії): особливості реєстрації РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує.

Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО:

Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;

Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ.

ФОП – платник єдиного податку одночасно є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: чи подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 65.9 ст. 65 розд. IV ПКУ визначено, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 розд. XIV ПКУ обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП.

Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 розд. І ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим кодексом, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу фізичної особи – платника єдиного податку, отриманого від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розд. XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).

Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

Передача в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року): що з поданням декларації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (із змінами та доповненнями). Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Заява про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає Заяву 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у Заяві 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із змінами та доповненнями), держатель або реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі – Державний реєстр) зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб – власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Порядок автоматизованого розрахунку частки неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п. 6 Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2024 № 1216 (далі – Порядок № 1216) для здійснення ДПС автоматизованого розрахунку частки неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів (станом на 1 число наступного місяця після закінчення встановлених Національним банком граничних строків розрахунків) (далі – Розрахунок) використовуються такі показники:

частка неотриманих грошових коштів, яка розраховується у відсотках (визначається з точністю до одного десяткового знаку після коми із заокругленням результату за загальними правилами математики) за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 р.);

період попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 року) станом на 1 число місяця;

поточний звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця);

загальний обсяг неотриманих грошових коштів (сума у гривнях без копійок, неотримана від нерезидента на поточний рахунок платника податку, за інформацією Національного банку) за здійсненими протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період починаючи з 11 листопада 2023 року) операціями з експорту окремих видів товарів, які підлягають валютному нагляду за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків і строки розрахунків за якими закінчилися, за звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця);

вартість товарів (у гривнях без копійок) за здійсненими операціями з експорту окремих видів товарів (за інформацією Держмитслужби), які підлягають валютному нагляду і за якими закінчилися установлені Національним банком граничні строки розрахунків, за звітний місяць (станом на 1 число наступного місяця).

Пунктом 7 Порядку № 1216 передбачено, що Розрахунок щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число місяця) на підставі даних, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії:

від Держмитслужби – даних, що містяться у митних деклараціях, щодо загальної суми операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, стосовно яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Електронна інформаційна взаємодія між електронними інформаційними ресурсами ДПС та Держмитслужби здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

Інформація щодо загальної суми операцій з експорту окремих видів товарів надсилається до ДПС в розрізі платників податків, які здійснюють операції з експорту окремих видів товарів, щомісяця (не пізніше 20 числа) станом на 00:00 годин 1 числа місяця, наступного за звітним, на підставі даних митних декларацій, оформлених протягом попередніх 12 календарних місяців на операції з експорту окремих видів товарів та щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків;

від Національного банку – даних щодо загальної суми неотриманих грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника податку в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків після їх закінчення.

Електронна інформаційна взаємодія між ДПС та Національним банком здійснюється з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет».

Відповідно до положень Порядку № 1216 Розрахунок (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42284

Надання електронних довірчих послуг: підсумки роботи податківців Дніпропетровщини

Управлінням реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління) забезпечено надання електронних довірчих послуг юридичним особам всіх форм власності, фізичним особам та фізичним особам – підприємцям відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Так, у січні – червні 2026 року працівниками управління сформовано понад 17 тисяч кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки заявникам, які звернулися до відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) у Дніпропетровській області, що розташовані в приміщеннях державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь. Скасовано майже 3 тисячі кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки заявникам, які звернулися до ВПР.

Забезпечено підтримку в актуальному стані інформації з питань надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) у центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) при ДПІ.

Також на інформаційних стендах у ЦОПах розміщено QR-довідник, який містить відповідні QR-коди, що дозволяють швидко перенаправляти користувачів на веб-ресурси КНЕДП ДПС, на яких викладена довідкова інформація про умови отримання кваліфікованих ЕДП.

В межах компетенції управлінням організовано консультування платників податків щодо отримання ЕДП (у тому числі і в телефонному режимі), а також з питань скасування, блокування, продовження терміну дії сертифікатів та ін.

Працівниками ВПР, які входять до складу робочої групи «Офісу податкових консультантів», за 6 місяців 2026 року надано 2 657 усних консультацій платникам податків з питань отримання ЕДП.

Керівниками відділів у складі управління проведено 2 сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань отримання кваліфікованих ЕДП.

Прийнято участь у робочій зустрічі з представниками Управління соціального захисту населення Самарівської міської ради, Управління соціальної та ветеранської політики Самарівської РДА на території селища Магдалинівка та представниками громадських організацій, яка була проведена в рамках Національного тижня безбар’ерності працівниками Самарівської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. На цьому заході заступником начальника другого відділу управління було висвітлено питання цифрової безбар’єрності та доступності отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, що надаються представництвами КНЕДП ДПС

Також проведено зустріч зі студентами Самарівського кооперативного фахового коледжу, де висвітлювались питання отримання кваліфікованих ЕДП.

Станом на 01.07.2026 працівниками управління залучено 1 789 платників, податків до використання функціональних можливостей здійснення листування з органами ДПС в електронному вигляді через ІКС «Електронний кабінет» шляхом подання заяв про приєднання до електронного спілкування з податковими органами.

Центри обслуговування платників Дніпропетровщини – доступність, сервіс, надійність

Надання адміністративних послуг є одним з важливих напрямків роботи Державної податкової служби. В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) створено 7 державних податкових інспекцій, у складі яких працюють 17 центрів обслуговування платників (ЦОП) та мобільний ЦОП.

У ЦОПах Дніпропетровської області надається широкий спектр адміністративних та інформаційних послуг. Відвідувачі гарантовано отримують якісний сервіс, ввічливе та уважне ставлення до кожного. 

ГУ ДПС продовжує реалізовувати принципи Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, приділяючи особливу увагу доступності отримання адміністративних послуг, інформації та комунікації для всіх категорій громадян.

Так, входи до ЦОПів обладнано зручними пандусами та кнопками виклику модератора. У залах очікування та обслуговування достатньо простору для вільного пересування людей на кріслах колісних. Шляхи руху укомплектовані тактильними, візуальними та іншими елементами доступності для осіб з порушеннями зору. Для громадян з порушеннями слуху надаються послуги перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) із залученням онлайн перекладачів. Для відвідувачів з інвалідністю передбачене позачергове обслуговування та супровід модератора на всіх етапах отримання послуг.

Також ЦОПи оснащені моніторами для трансляції методологічних та інструктивних матеріалів. Для комфорту платників приміщення обладнані зручними меблями та кулерами з водою, передбачені дитячі куточки для відвідувачів з дітьми.

Протягом півріччя 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 200 271 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 22 263 (12,5%) звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. Платникам податків надано 192 727 адміністративних послуг, що на 23 250 (13,7%) послуги більше, ніж у відповідний період минулого року. При цьому в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 124 061 адміністративну послугу, що складає 64,4% від загальної кількості отриманих адміністративних послуг.

Важливим інструментом забезпечення доступності послуг є мобільний ЦОП ГУ ДПС, який створений для надання адміністративних та інших послуг юридичним та фізичним особам у віддалених куточках нашої області та маломобільній групі населення. Це постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, який за заявою територіальної громади або платника здійснює виїзд для обслуговування. Мобільний ЦОП – це дієва допомога тим громадянам, які не мають можливості відвідати стаціонарний ЦОП.

Крім того, у межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та ГУ ДПС в приміщеннях ЦНАПів здійснюється чергування працівників ЦОПів для надання адміністративних та інших послуг відвідувачам. 

З початку року мобільним ЦОПом ГУ ДПС здійснено 850 виїздів до територіальних громад області для надання адміністративних та інших послуг, з яких 297 – для обслуговування маломобільних груп населення були адресними. З метою надання послуг у територіальних громадах організовано 477 чергувань у ЦНАПах. Протягом зазначеного періоду фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, платникам надано 6 015 адміністративних та 3 307 інших послуг.

Сучасний підхід до надання адміністративних послуг у ЦОПах Дніпропетровщини демонструє, що сьогодні податкові органи трансформуються в сервісну службу за європейськими стандартами та орієнтовані на комфорт і зручність громадян. 

Від фізичних осіб місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 217,1 млн грн податку на нерухоме майно

У січні – червні 2026 року фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 217,1 млн гривень. У порівнянні з двома кварталами 2026 року надходження зросли на 11,1 млн грн, або на 5,4 відсотка.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитловій нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Платники Дніпропетровщини за користування надрами сплатили до загального фонду держбюджету понад 57,7 млн грн рентної плати

Упродовж першого півріччя 2026 року платники Дніпропетровщини за користування надрами скерували до загального фонду державного бюджету понад 57,7 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – червнем минулого року надходження зросли майже на 11,7 млн грн, або на 25,4 відсотка.

Повідомляємо, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:

зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

провадження інших видів господарської діяльності.

При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;

за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Громади Дніпропетровщини від платників отримали на 24 % більше туристичного збору ніж торік

Протягом січня – червня 2026 року платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 8,5 млн гривень. Це на понад 1,6 млн грн, або на 24,0 відс., більше ніж за аналогічний період минулого року. У 2025 році до бюджетів громад від туристичної сфери надійшло понад 6,8 млн гривень. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Позитивна динаміка надходжень туристичного збору зміцнює фінансову базу громад і забезпечує ресурс для стабільної роботи місцевої економіки», – підкреслив очільник обласної податкової служби.

Нагадуємо, що податкова декларація з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (із змінами), подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу, де він перебуває на обліку.

При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору.

Випускники Університету митної справи та фінансів отримали дипломи: податкова служб Дніпропетровщини запрошує молодих фахівців до команди

В Університеті митної справи та фінансів відбувся урочистий захід з нагоди випуску бакалаврів та вручення дипломів студентам. Серед гостей заходу – очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, який привітав випускників із важливою подією.

«Сьогодні для вас відкривається новий життєвий етап – вибір професійного шляху, де важливими будуть не лише знання, а й готовність постійно розвиватися, брати на себе відповідальність та працювати заради результату», – звернувся до випускників Юрій Павлютін.

Під час свого виступу керівник наголосив, що податкова служба Дніпропетровщини – це сучасна команда професіоналів, яка постійно розвивається, впроваджує нові технології та створює умови для професійного зростання своїх працівників. 

Випускники Університету митної справи та фінансів здобули освіту за напрямами, які мають важливе значення для розвитку економіки, фінансової системи та державного управління. 

Саме такі молоді спеціалісти у майбутньому формують професійне середовище, створюють нові можливості для бізнесу та беруть участь у зміцненні економічної спроможності держави.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приділяє значну увагу залученню молодих фахівців та підтримці їх професійного розвитку. Адже така взаємодія є запорукою формування висококваліфікованих кадрів. 

Податкова служба Дніпропетровщини вітає випускників із завершенням навчання та бажає впевненості у власних силах, сміливих рішень, професійних звершень, успішної кар’єри та реалізації найамбітніших планів.

Майже 149 млрд грн до бюджету: державні підприємства збільшили сплату податків

148,7 млрд грн податків, зборів та інших обов'язкових платежів сплатили підприємства державного сектору економіки до Зведеного бюджету України за підсумками першого півріччя 2026 року. Це на 5,2 млрд грн, або на 3,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Основними джерелами зростання стали:

- рентна плата за користування надрами – надходження збільшилися на 5,1 млрд грн (+41,9 %);

- податок та збір на доходи фізичних осіб – на 2,6 млрд грн (+10,2 %);

- частина чистого прибутку (доходу) державних унiтарних пiдприємств, їх об’єднань та дивідендів (доходу), нарахованого на акції (частки) господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна власність – на 1,8 млрд грн (+10,2 %).

Найбільший приріст надходжень забезпечили підприємства, що належать до сфери управління Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України та Фонду державного майна України.

Найкращу динаміку продемонстрували державні підприємства у трьох галузях економіки.

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – сплата зросла на  13,9 млрд грн (+ 41,0 %), у тому числі:

- частина чистого прибутку та дивіденди на держчастку – + 7,2 млрд грн (або + 320,2%);

- податок на прибуток – + 3,5 млрд грн (+52,4%);

- ПДВ – + 1,2 млрд грн (+ 9,8%).

Сільське, лісове та рибне господарство збільшило надходження на 3,9 млрд грн (+ 69,0 %), у тому числі:

- частина чистого прибутку та дивіденди на держчастку – на 2,2 млрд грн (+153,9 %);

- ПДВ – на 0,7 млрд грн (+ 34,8 %);

- податок на прибуток – на 0,5 млрд грн (+ 88,0 %).

Інформація та телекомунікації забезпечили додатково 0,8 млрд грн (+67,8 %), зокрема:

- частина чистого прибутку та дивіденди на держчастку – 0,4 млрд грн (+180,7%);

- податок та збір на доходи фізичних осіб – 0,2 млрд грн (+27,3%);

- ПДВ – 0,1 млрд грн (+44,2%).

Показники першого півріччя підтверджують, що підприємства державного сектору економіки залишаються важливою опорою економіки країни. Вони забезпечують роботу стратегічних галузей, підтримують економічну стійкість та формують вагому частину доходів державного бюджету.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                     Відділ комунікацій з громадськістю

                                        управління інформаційної взаємодії

               Головного управління ДПС

                   у Дніпропетровській області

     (Кам'янський район)

« повернутися