Інформують податківці
Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?
Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Які активи не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
порушеннями у сфері валютного законодавства;
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
ДПС продовжує навчання працівників щодо норм закону про одноразове добровільне декларування
Державна податкова служба продовжує цикл навчальних семінарів для працівників органів ДПС щодо норм закону про одноразове добровільне декларування.
Наразі податківці беруть участь у розробці нормативних актів, що є необхідними для реалізації закону, та відповідного ІТ-забезпечення. За короткий час вони мають не лише вивчити всі положення закону, але й зрозуміло пояснити їх платникам податків. По всій країні тривають семінари для працівників податкових органів для того, щоб рівень консультування платників був на надзвичайно високому рівні.
«Ми повинні докласти всіх зусиль для того, щоб одноразове декларування пройшло на високому рівні і всі бажаючі могли ним скористатися. Цей процес має бути прозорим, верифікованим, який переконає суспільство у тому, що дійсно відбулося правильне, законне декларування активів і належна сплата з них податкових платежів. Це не просто процес легалізації коштів, а фактично частина нового суспільного договору, коли перегортається певна сторінка і починаються нові взаємовідносини», – наголосив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час онлайн семінару.
Він також підкреслив, що для ДПС пріоритетним буде, по-перше, належне виконання процедур, забезпечення їх зручності та стабільної реалізації. По – друге, якісний контроль за цими процесами, показниками, які в будуть отримуватись, і належне реагування та недопущення зловживань з боку як платників податків, так і посадових осіб служби.
У свою чергу, заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко зазначила про необхідність проведення широкої роз?яснювальної роботи серед платників податків. Саме від якості відповідей працівників ДПС на питання платників залежать подальші дії потенційних декларантів.
Питання та відповіді на них щодо особливостей закону про одноразове добровільне декларування будуть ретельно опрацьовані та включені до Бази знань для того, щоб ними могли скористатися і платники, і працівники служби.
Під час сьогоднішнього семінару учасники детально розглянули, які активи підлягають декларування, як визначити базу для нарахування одноразового збору для об?єктів декларування, можливості застосування альтернативних ставок збору тощо.
Також роз`яснювалися можливості застосування електронних сервісів, які можуть бути використані при поданні одноразової добровільної декларації.
Так, декларація подаватиметься особисто декларантами виключно в електронній формі засобами Електронного кабінету. При цьому вони отримають допомогу при заповненні декларації, пояснення щодо заповнення розділів. Декларант зможе заповнити та надіслати декларацію, сплатити визначені податкові зобов?язання, скориставшись платіжними системами. Також у кабінеті відображатимуться результати звірки декларації з даними Державного реєстру фізичних осіб. У разі встановлення невідповідності, платник отримає відповідне повідомлення.
Для зручності декларанта в окремому меню Електронного кабінету відображатимуться всі види декларацій (звітна, нова звітна, уточнююча), результати їх обробки, повідомлення, стан розрахунків з бюджетом тощо.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Питання дня щодо одноразового добровільного декларування
«Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню?»
Активи, що підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню:
а) валютні цінності …..*;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які …..*;
в) рухоме майно, …..*;
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, ….. *;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
*Детальніше у повній відповіді.
Ознайомитись з повною відповіддю на запитання можна тут https://zir.tax.gov.ua/main/index/actual/?aqid=322%20
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Питання дня щодо одноразового добровільного декларування
«Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?»
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:
фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,
фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.
До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні, належать:
особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Ознайомитись з повною відповіддю на запитання можна тут https://zir.tax.gov.ua/main/index/actual/?aqid=321
Інформаційний лист № 22. Щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фіз. особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету
У рамках проведення інформаційно-роз?яснювальної кампанії щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їх активів ДПС розроблено тематичний інформаційний лист.
У листі детально роз?яснено особливості Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Так, ви дізнаєтеся:
- що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування,
- які терміни проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування,
- які активи підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню,
- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням,
- хто не може бути декларантом,
- які відомості зазначаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації тощо.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.
ДПС щоденно публікуватиме Питання дня щодо одноразового добровільного декларування
Державна податкова служба України щоденно публікуватиме відповідь на питання щодо одноразового добровільного декларування, з яким платники найчастіше зверталися до органів ДПС протягом дня.
Це дасть змогу платникам швидко та зручно отримувати необхідну інформацію і позбавить необхідності безпосереднього звернення до податківців.
Сьогодні ви найчастіше запитували «Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?»
Відповідаємо: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
З 1 серпня відновлено застосування ставки ПДВ 20 % на окремі види сільгосппродукції
З 1 серпня 2021 року відновлено застосування ставки ПДВ 20 % для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції. Мова йде про продукцію, яка класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці живі), 0401 (в частині молока незбираного), 1002 (жито), 1004 (овес), 1204 00 (насіння льону, подрібнене або неподрібнене), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені), 1212 91 (цукрові буряки).
Такі зміни передбачені нормами Закону України від 1 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільсьгосподарської продукції», який набрав чинності 1 серпня 2021 року.
У той же час законом залишено ставку 14 %, яка діє з 1 березня 2021 року, для операцій з постачання на митну територію України для такої сільськогосподарської продукції: 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрібнене або неподрібнене), 1205 (насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене).
З окремими особливостями оподаткування ПДВ у зв?язку з відновленням ставки ПДВ 20 % на окремі види сільгосппродукції можна ознайомитися тут.
Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Земельний податок не сплачується за:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п. п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п. п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п. п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п. п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п. п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Норми передбачені п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розділу IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:
- прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;
- найменування контролюючого органу;
- реквізити оскаржуваного рішення;
- підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;
- обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;
- вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
- відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;
- відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;
- адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
- перелік документів, які додаються до скарги.
Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.
Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про строки проведення фактичної перевірки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб (п. 82.3 ст. 82 ПКУ).
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п. п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п. п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).
