Інформують податківці

Дата: 17.08.2021 13:24
Кількість переглядів: 692

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію?

 

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

 

Розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування

 

Національний банк України повідомив про розширення переліку операцій за поточними рахунками фізичних осіб (резидентів та нерезидентів). Так, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті. 

Зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Також Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.

Відповідні зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 12 серпня 2021 року № 86 "Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті". Вони набирають чинності з 01 вересня.  

Велика СКРУТа

 

Тиждень тому ДПС мала задоволення спостерігати за реакцією (https://www.facebook.com/SFSofUkraine/posts/4561705990530022) наших сусідів та колег з ДФС з приводу оприлюднення у телевізійному сюжеті прикладу їх «роботи» у приміщенні Головного управління ДПС у Київській області: https://www.youtube.com/watch?v=iKSjYz9vyc0.

Реакція виявилась вкрай нервовою та бурхливою: колеги скаржились, що їх оббрехали, недослухали, незрозуміли і взагалі – це все підступи ворогів через конкурс на посаду Голови БЕБ. Мабуть саме через надмірне хвилювання вони почали плутати події, факти та документи, згадувати імпортовані автомобілі, знайдені їх аналітиками, через які вони, начебто, здійснили ударно-штурмовий візит до підрозділу ДПС в Київській області, та жалітись, що ДПС не хоче сприяти їм у їх нелегкій справі, приховуючи від них відомості та відмовляючи у задоволенні поспілкуватись.

Як добрі сусіди, ми вирішили допомогти ДФС пригадати факти та їх послідовність, виконати їх побажання щодо оприлюднення «номерів сотень вихідних листів, що були відправлені до ДФС» (і навіть більше), особливо враховуючи, що ми чесно дочекались, коли їх шановний Голова викладе свої погляди і плани на життя комісії з обрання голови БЕБ, тож на конкурс ми аж ніяк не впливаємо.

Отже пропонуємо усім охочим на власні очі ознайомитись із найцікавішим – «двома аркушами паперу» від ДПС, на яких остання «інформувала про ймовірну протиправну діяльність двох підприємств – імпортерів авто».

Як легко переконатись, «два аркуші паперу» були лише супровідним листом, яким до ДФС спрямовувався електронний додаток, зі змістом якого ДПС (із дотриманням вимог щодо збереження конфіденційної інформації) і надає сьогодні можливість ознайомитись. До речі, таких листів було два, тож і другий лист ми так само оприлюднюємо.

Для тих, кого налякали нескінченні стовпчики цифр і позначок пояснюємо, що листи містили зібрану співробітниками ДПС інформацію про діяльність низки підприємств – імпортерів автомобілів, які в подальшому здійснювали їх продаж фізичним особам, проте у податкових накладних зазначали, що ці автомобілі у зборі або, переважно, запчастинами реалізовувались іншим платникам ПДВ, формуючи таким чином у цих платників податковий кредит. Співробітники ДПС не тільки виявили ознаки такої діяльності в ході аналізу ризикових господарських операцій, але і власними силами здійснили попередній збір доказової бази, встановивши перелік тих фізичних осіб, що придбали імпортовані автомобілі (наскільки нам відомо – цілими, а не у вигляді наборів для складання). Саме ці матеріали і були передані ДПС до правоохоронного органу, яким є ДФС. Що після цього «встановлювали» аналітики ДФС – боїмося навіть і гадати, але подальший напрям діяльності ДФС нам тепер добре відомий з їх власної публікації: ДФС вирішило, що несплачені податки і пов’язані з цим збитки державного бюджету – це не так цікаво, як ламати двері в ДПС.

А, можливо, професійні таланти наших колег просто не дозволяли їм встановити місцезнаходження чогось, прихованого краще, ніж будівлі головних управлінь податкової служби, тож наступні півроку вони, за їх же власними поясненнями (за які ми їм щиро вдячні), присвятили захоплюючому бомбардуванню ДПС запитами та викликами на допит. Як наслідок, поки ДФС імітувало бурхливу діяльність, платники податків, операції яких стали предметом аналізу ДПС, оговтались від першого шоку, зрозуміли, що з боку ДФС їм нічого не загрожує, тож взялись рятувати свої способи заробітку, масово оскаржуючи визнання їх такими, що відповідають критеріям ризиковості (внаслідок чого зупинялась реєстрація їх податкових накладних), та намагаючись через суд примусити ДПС ці податкові накладні зареєструвати.

Завдяки високопрофесійній роботі аналітичних та юридичних підрозділів ДПС частині таких спроб вдалося запобігти (для шановних прибічників теорії незаконності зупинок реєстрації податкових накладних як інструменту повідомляємо: так, ДПС вчиться вигравати такі справи і має в цьому перші успіхи), але ризики втрат для державного бюджету залишаються високими.

Враховуючи це, ДПС вживає низку заходів для того, щоб спрямувати нестримну активність наших колег з ДФС у бік захисту економічних інтересів держави. Якщо колеги не заперечуватимуть, ДПС готова інформувати про них громадськість. Так само, якщо бажання наших колег про «оприлюднення сотень номерів листів» залишається незмінним – ми готові продовжити знайомити суспільство з найбільш цікавими з них, а також з тими подіями, що навколо них відбувалися та відбуваються. Колектив ДПС має усі підстави пишатися результатами своєї роботи, готовий у будь-який момент їх продемонструвати, а тому ми не маємо потреби анонімно зливати документи через черговий інформаційний «смітник», щоб приписати собі чужі досягнення.

Що стосується скарг наших шановних сусідів на те, що ми ігноруємо їх запити, нагадуємо їм, що чинне кримінально-процесуальне законодавство України зобов’язує органи слідства не тільки збирати докази, але і робити це законним шляхом, у протилежному випадку такі докази будуть просто проігноровані судом. Законний шлях до отримання конфіденційної інформації про платників податків у кримінальному процесі – тимчасовий дозвіл на доступ до речей і документів, наданий судом. Це просте правило вже зрозуміли усі правоохоронні органи, і лише колеги з ДФС чомусь вважають, що «деякі звірі рівніші за інших».

Щиро сподіваємося, що це пояснюється виключно їх недостатньою обізнаністю у кримінальному процесі, а не свідомим бажанням дати можливість в суді адвокатам іншої сторони просто винести з процесу неправомірно зібрані докази та розвалити усю справу. Так само сподіваємся, що ті з колег, хто потрапить на роботу до БЕБ, приділять достатньо уваги вивченню основ кримінального процесу та напрацюванню навичок роботи з документами і не пропускатимуть електронний додаток у супровідних листах, щоб потім не виглядати відверто незграбно, коли такими «двома аркушами» будуть ілюструвати їх публічні повідомлення про нечувані успіхи в аналітичній роботі.

P.s. Колеги, ми розуміємо, що у вас конкурс, СКРУТне становище і все таке, але ноутбук та телефон нашому працівнику поверніть, будь ласка. Це вам достатньо лише розповідати, що ви передаєте матеріали нам, а людині треба працювати. 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Які відомості відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

            відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, імя, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадкахсерія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

           Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особуборжника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особоюзазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, імя, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадкахсерія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особиборжника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

            В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення».
            Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів ФО?

Відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)

 об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі –

об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
            в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

 г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

 ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

 д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

 е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
           Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу      для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

           Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Нацбанком врегульовано порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом для одноразового добровільного декларування

З 1 вересня 2021 року стартує одноразове добровільне декларування активів, з яких не були сплачені належним чином податки.

До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках в банках України.

Порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземній валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування затверджено постановою Правління Національного банку України від 5 серпня 2021 року №  83.  

Відповідно до постанови, декларант при відкритті спеціального рахунку подає анкету та заяву. В анкеті зазначаються персональні дані платника. Заява є підтвердженням того, що отримані ним активи не належать до таких, які не можуть бути об?єктами декларування відповідно до закону щодо одноразового добровільного декларування (Закон України № 1539).

Документом, зокрема, визначено як банком здійснюється перевірка декларанта, у яких випадках платнику може бути відмовлено у відкритті такого рахунку, особливості договору, який укладається між банком та декларантом тощо.

Нагадаємо, що скористатися правом подати одноразову добровільну декларацію громадяни можуть з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

З особливостями подання декларації можна ознайомитися у презентації за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/rozyasnennya-dlya-platnikiv/prezentatsii/488597.html.  

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Оновлено порядок накладання штрафів за трудові порушення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 28 липня 2021 року № 780 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» оновив порядок накладання штрафів за трудові порушення.

Постановою №780 внесено зміни до:

? Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення;

? Положення про Державну службу України з питань праці;

? Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;

? Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Постанову № 780 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 03.08.2021 № 148

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь