Інформують податківці
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Зі старту одноразового (добровільного) спеціального декларування до бюджету сплачено понад 1,6 млн гривень
Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка розпочалась 1 вересня 2021 року.
Громадянами, які скористались одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, до Державного бюджету України вже сплачено понад 1,6 млн гривень.
Разом з тим, оперативно усуваються адміністративні недоліки, які були виявлені після старту цієї кампанії.
Так, зокрема, Правлінням Національного банку України ухвалено постанову від 30.09.2021 № 97 «Про внесення змін до Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування».
Нагадаємо, Закон України від 15 червня 2021 року № 1539 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» набрав чинності 21 липня 2021 року.
Чи можливо повернути надміру сплачену суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідно до абзацу першого п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.
У разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі подання декларантом уточнюючої Декларації якщо сума Збору, визначена в уточнюючій Декларації, є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
До уваги орендарів земельних ділянок державної або комунальної власності!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного контролюючого органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Норми передбачені абзацом п’ятим частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями.
Терміни отримання платником податків довідки про відсутність заборгованості та строк її дії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).
Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.
При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Пільги щодо сплати земельного податку для громадян
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги зі сплати земельного податку для фізичних осіб визначені ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Від сплати податку звільняються такі категорії громадян (п. 281.1 ст. 281 ПКУ):
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме (п. 281.2 ст. 281 ПКУ):
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 цієї ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст.266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).
Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).
Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Порядок обчислення для фізичної особи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) регламентується ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ):
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Про подання фінансової звітності до органів ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Податкова соціальна пільга у 2021 році
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року – для будь-якого платника ПДФО (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому, ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
На 01.01.2021 Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (ст. 7) встановлено місячний прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2270,0 гривень. Отже граничний дохід, який дає право на застосування ПСП, становить 3180,0 грн (2270,0 х 1,4), а податкова соціальна пільга у 2021 році дорівнює 1135,0 грн (2270,0 х 50%).
ПСП застосовується до нарахованого платнику ПДФО місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Обставини для застосування адміністративного арешту майна платника податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом (п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин (п. 94.2 ст. 94 ПКУ):
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) (звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт)) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом України, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оприлюднення на офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» інформації щодо платників податків, у яких є податковий борг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється, зокрема, щоденно інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України).
Форма інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг та Порядок формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 із змінами та доповненнями.
На офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).
У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків.
Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема:
- орган ДПС;
- назва податку (платежу);
- платіж (код);
- бюджетний рахунок по кожному виду податку (платежу) на поточну дату;
- нараховано/зменшено;
- сплачено до бюджету;
- повернуто з бюджету;
- пеня;
- недоїмка;
- переплата;
- залишок несплаченої пені.
Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.
Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Легальна заробітна плата – гарантія соціального захисту
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що одним із важливих напрямків роботи органів податкової служби є легалізація трудових відносин та заробітної плати. Адже через тіньовий ринок зайнятості бюджети недоотримують надходження, а громадяни позбуваються соціального захисту.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Статтею 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2021 року – 6 000 грн., з 01 грудня 2021 року – 6 500 грн, з якої повинні бути сплачені усі податки та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Отже, з 01.01.2021 роботодавці щомісячно зобов’язані нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 6 000 грн, а з грудня 2021 року – не менше 6 500 гривень.
Роботодавці, які ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати, бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, та видають працівникам зарплату у «конвертах» порушують законодавство та права і соціальні гарантії робітників. З іншого боку, погодившись на одержання зарплати у «конвертах», громадяни України свідомо позбавляють себе соціального захисту.
Легалізація заробітної плати та трудових відносин – це з одного боку – збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів та цільових фондів; з другого – соціальні гарантії для найманих працівників (право на відпустку, на оплату лікарняних, на охорону праці, соціальне страхування, у майбутньому – на пенсію).
Звертаємо увагу, що відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
Порядок повідомлення Державній податкові службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу та форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу визначені постановою КМУ від 17.06.2015 № 413 із змінами.
Звертаємо увагу керівників підприємств, установ, організацій та підприємців на недопущення випадків виплати заробітної плати «у конвертах», а також у розмірах нижче мінімальної.
Дотримуйтесь податкового та трудового законодавства, будьте сумлінними платниками!
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
