Інформують податківці
Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?
Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи: суми, що не включаються до складу доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Пунктом 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України встановлено, що до складу доходу юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;
11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.
12) суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання.
У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку – юридична особа зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.
Крім того, п. 6 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до ст. 4 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Про відповідальність фізичної особи – підприємця за несплату (неперерахування) єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464). Тобто граничний термін сплати єдиного внеску для таких платників – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449) у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період:
- до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;
- починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема, фізичними особами – підприємцями у сумі:
- що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- понад трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиного внеску у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
Пунктом 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.
Крім того, п. 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що протягом періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Платники податків, які подають фінансову звітність до органів ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пунктом. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених розділом V ПКУ;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розділом V ПКУ;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу,зареєстровану як платник податку.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктами «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV із змінами «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;
- державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Електронний сервіс ДПС «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, зокрема, щодо змін у податковому законодавстві, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до служби за допомогою електронних сервісів ДПС України, які дають змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно.
Доступ до безкоштовних електронних сервісів забезпечено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi.
Так, дізнатися про свого потенційного бізнес-партнера щодо сумлінності сплати податків до бюджету можливо за допомогою сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» за посиланням http://tax.gov.ua/businesspartner.
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку.
Увага! Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Шановні платники! У період введення карантинних заходів пропонуємо надавати перевагу форматам дистанційної комунікації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
