Інформують податківці
До уваги контролюючих органів, інших органів державної влади, банків та фінансових установ!
З 01 січня 2022 року набирають чинності норми статті 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року№ 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».
Підпунктом 392.6.3 пункту 392.6 статті 392 Кодексу визначено, що у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
З метою забезпечення спрощення процесів інформування та єдиного підходу у викладені інформації, ДПС розроблено примірну форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі (далі – Повідомлення).
Повідомлення:
- подається щодо кожного факту окремо;
- надсилається не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів;
- подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Також при формуванні електронної форми повідомлення звітним періодом є місяць, в якому направляється повідомлення.
Водночас інформуємо, що примірну форму Повідомлення в електронному вигляді розміщено на вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) за посиланням: Головна/ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ /РЕЄСТРИ/Реєстр форм електронних документів.
До уваги членів фермерського господарства та ФОП, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми передбачені частиною 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
На сьогодні обмін даними між ДПС України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України (далі – ПФУ) та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, постановою ПФУ від 19.09.2013 № 16-1.
Так, ДПС та ПФУ складається Протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого ПФУ щомісяця надає ДПС інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.
Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідають всім вимогам, зазначеним в частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно ПФУ.
Таким чином, ФОП, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.
Водночас, у разі якщо такі особи отримують соціальну допомогу по інвалідності від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.
До уваги профспілкових організацій!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Норми визначені абзацом першим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацами першим – другим п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п. п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Вимоги п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.
Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 15 вересня 1999 року «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Член профспілки – особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески (абзац п’ятий ст. 1 Закону).
За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (частина третя ст. 42 Закону).
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція) членські профспілкові внески працівників не включаються до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, членські внески працівників – членів профспілки є виключно витратами працівників платника податку, які за дорученням таких працівників автоматично перераховуються платником податку до профспілки. Тобто, платник податку у цьому випадку виступає посередником між робітником – членом профспілки та самою профспілкою.
Отже, положення п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюється на операції з перерахування роботодавцем-платником податку на прибуток профспілковій організації членських внесків працівників – членів профспілки, відповідно до їх заяв, за умови, що такі внески не враховуються у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування такого роботодавця.
Одноразове добровільне декларування – унікальна можливість легалізувати доходи, з яких не були сплачені податки
Вперше громадянам України надано можливість легалізувати свої доходи, з яких раніше не були сплачені податки. З початку вересня стартувала кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування доходів.
З цього приводу начальниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб надала інтерв’ю для представників регіональних засобів масової інформації.
Питання 1. Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?
Відповідь. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Питання 2. Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?
Відповідь. Активи, що підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
До нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Питання 3. Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?
Відповідь. У разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.
Питання 4. Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) до бази для нарахування Збору встановлюються у таких розмірах:
ставка 5 відс.:
щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;
щодо права грошової вимоги до резидентів України;
щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
ставка 9 відс.:
щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;
щодо прав грошової вимоги до нерезидентів України;
щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою 2.5 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11.5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Тимчасово з 01.09.2021 по 01.03.2022 ставка Збору застосовується у розмірі 7 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
ставка 2.5 відс.:
щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021 до 31.08.2022 до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Питання 5. Який строк сплати збору з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Відповідь. Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання Декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.
Питання 6. Які юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право?
Відповідь. Одноразове (спеціальне) декларування є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у її власності відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- склад та обсяг таких активів, перебуває у межах, які визначені положеннями Податкового кодексу України та вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори.
Питання 7. Наслідки для фізичної особи, яка має у власності активи, що були одержані (набуті) такою особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, не подання одноразової (спеціально) добровільної декларації?
Відповідь. Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому до декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядку, строки та розмірі, а також виконав інші вимоги, передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не можуть:
1) застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 Кримінального кодексу України.
Суми, щодо яких сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, вираховуються з установлених критеріїв для цілей кваліфікації правопорушення як кримінально караного діяння щодо активів фізичної особи, які були відображені (у межах складу та вартості) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;
2) розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за ст.ст. 155 прим. 1, 162, 162 прим. 1, 163 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 прим. 4 (щодо самозайнятої особи), 163 прим. 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 прим. 1, 164 прим. 2 (щодо фізичної особи – підприємця), 165 прим. 1 (щодо самозайнятої особи), 166 прим. 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єктів декларування до 01 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).
Питання 8. На які активи, валютні цінності, права вимоги та грошові кошти не поширюються державні гарантії та звільнення від відповідальність під час одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь. Державні гарантії та звільнення від відповідальності не поширюються:
на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою – підприємцем), ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо злочин повязаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ);
на активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 прим. 5 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України;
валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пп. 8 і 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодекса України умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.
До уваги фізосіб, у власності яких перебуває декілька об’єктів житлової нерухомості різних типів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. м;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. м;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Норми передбачені п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Водночас, згідно з п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені, підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Крім того, згідно з п. п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
За наявності у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, декількох об’єктів житлової нерухомості різних типів, загальна площа одного з яких перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. м (60 кв. м х 5) – для квартири; 600 кв. м (120 кв. м. х 5) – для будинка), а сумарна загальна площа всіх об’єктів не перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (900 кв. м (180 кв. м х 5)), розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється наступним чином:
1. розраховуємо сумарну загальну площу всіх об’єктів нерухомості;
2. застосовуємо пільгу та визначаємо площу перевищення пільгової:
(сумарна загальна площа) – (180 кв. м);
3. визначаємо питому вагу по окремому об’єкту:
(загальна площа окремого об’єкта)/(сумарна загальна площа всіх об’єктів);
4. визначаємо суму податку та розподіляємо її пропорційно до питомої ваги сумарної загальної площі всіх об’єктів нерухомості:
1) для об’єкта, загальна площа якого перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі:
((площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта)) + 25000 грн), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом року,
((площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта))/12 місяців х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості) + ((25000 грн/12 місяців х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості)), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом декількох місяців;
2) для інших об’єктів (за умови не перевищення загальної площі або частки такого об’єкта розміру, визначеного п. п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ):
(площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом року,
(площа, що перевищує пільгову площу) х (ставка податку по об’єкту) х (питома вага об’єкта))/12 (місяців) х (кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості), – у разі, якщо фізична особа є власником нерухомого майна протягом декількох місяців.
Прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 02.12.2021 у другому читанні прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон)
Законом, зокрема встановлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 2 393 гривні, з 1 липня – 2 508 гривень, з 1 грудня – 2 589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
? дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2 100 гривень, з 1 липня – 2 201 гривня, з 1 грудня – 2 272 гривні;
? дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2 618 гривень, з 1 липня – 2 744 гривні, з 1 грудня – 2833 гривні;
? працездатних осіб: з 1 січня – 2 481 гривня, з 1 липня – 2 600 гривень, з 1 грудня –2 684 гривні.
Проект Закону зареєстровано за № 6000.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням
https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/217230.html
Про термін сплати єдиного внеску роботодавцями
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
? підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
? фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
? фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
? філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
? дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
? підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
? інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата ЄВ, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Набрала чинності оновлена форма декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 23.07.2021 № 449/21 затверджено форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок).
Норми набрали чинності з 01.12.2021.
До оновленої Декларації входить вісімнадцять розділів, у яких суб’єкт декларування зазначає інформацію про себе, членів своєї сім’ї, інших осіб та об’єкти декларування.
Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).
Нагадуємо, що Декларація заповнюється та подається особисто суб’єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі не залежно від того, чи перебуває декларант на території України. Паперова копія Декларації до Національного агентства не подається.
Щорічна Декларація – це декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така Декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня по 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Декларація при звільненні – це декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої ст. 45 Закону – не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Декларація кандидата на посаду – це декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня по 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Одноразове (спеціальне) декларування є добровільним
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що одноразове (спеціальне) декларування, передбачене підрозділом 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є добровільним.
Разом з тим, якщо особа, яка має право на одноразове (спеціальне) декларування не скористується ним (тобто не подасть декларацію), така особа буде вважатися такою, що повідомила контролюючий орган про те, що станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування):
- у власності такої фізичної особи відсутні активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів, та/або
- про те, що склад та обсяг таких активів (тобто активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів) у власності такої фізичної особи перебуває в межах, зазначених у п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.
Пунктом 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон).
Законом удосконалено положення Податкового кодексу України у частині, що стосується, зокрема, загальних питань адміністрування податків, податків на прибуток підприємств, доходів фізичних осіб, доданої вартості, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Законом, зокрема, в частині адміністрування податків:
? врегульовані процесуальні питання щодо права контролюючого органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, зокрема:
? встановлено як підставу для звернення контролюючого органу до суду несплату платником податків протягом 240 днів податкового боргу;
? визначено підстави для скасування такої заборони: окрім погашення боргу;
? додано зміну керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника;
? передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків;
? чітко прописано процедуру прийняття судом відповідного рішення, у тому числі передбачено право на апеляційне та касаційне оскарження такого рішення.
Законом передбачено право контролюючого органу щодо надсилання запитів у випадку виявлення фактів, що можуть свідчать про потенційне порушення із обґрунтуванням таких фактів, а також обмежено правом платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація документи вже була надана контролюючого органу у минулому.
Законом з метою більш ефективного адміністрування місцевих податків на контролюючий орган покладено обов’язок розкриття інформації органам місцевого самоврядування також і про фізичних осіб боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних). Уточнено в профільному законодавстві, що надання інформації про боржників фізичних осіб органам місцевого самоврядування не вважається поширенням персональних даних та розголошенням конфіденційної інформації.
Законом передбачено, що контролюючий орган має права на погашення податкового боргу через інкасо у разі наявності заборгованості держави перед платником, з різниці перевищення суми податкового боргу такого платника податків та суми непогашеного зобов’язання держави перед платником податків.
Законом надано право як платнику податків, так і контролюючому органу під час перевірок відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки.
Законом надано право платникам надавати дозвіл податковим органам про розголошення через електронний кабінет про себе інформації третім особам, в обсязі, визначеному платником податків.
Законом уточнено вимоги до ППР в частині детального розрахунку суми податкових зобов’язань, податкового боргу.
Законом щодо податку на прибуток:
? вдосконалено механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток, а саме збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50 % щороку. Якщо сума збитків, що залишилась становитиме до 10 % від фінрезультату, то такі збитки враховуються у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік;
?коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки;
? звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей;
? встановлено, що до 1 січня 2024 року податкове зобов’язання з податку на прибуток залежить від оплати відвантаженої електроенергії.
Законом у частині мінімального податкового зобов’язання встановлено, що:
? пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власновирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати. (У п. п. 165.1.24 замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП);
? фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів;
? порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
? для забезпечення справедливості нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форми власності передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20 % орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).
Законом вдосконалено механізм нарахування МПЗ контролюючими органами на земельні ділянки, що належать фізичним особам. Зокрема, фізична особа звільняється від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив ППР у відповідні строки.
Згідно із Законом, перший період нарахування МПЗ – 2022 рік. Тобто МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік.
Законом передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04.
Законом у частині місцевих податків:
? додано механізм адміністрування справляння плати за землю в частині вже існуючого з моменту прийняття ПКУ об’єкту оподаткування - земельної частки (паю), а саме розширено джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано податок, додано дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості.
Законом у частині оподаткування податком на додану вартість:
? змінено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН до 365 календарних днів;
? тимчасово до 01.01.2026 р. запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії;
? поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування;
? приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України;
? звільнено від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни;
? продовжено до 01.01.2025 р. пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.
Законом у частині податку на доходи фізичних осіб:
? передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;
? передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину;
? звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги» надавачами таких послуг;
? передбачено, що контролюючий орган не може в цілях підтвердження витрат вимагати інформацію у платників податків, що міститься в базах, доступ до яких він має;
? право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям;
? передбачено, що ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням установок;
? передбачено, що до витрат на придбання інвестиційного активу прирівнюється його вартість, задекларована під час одноразового декларування. Також надано право на зменшення доходу від операцій з третім продажем рухомого / нерухомого майна (що оподатковується по 18 %) та операцій з майновими правами ( то числі отриманні активів через їх погашення) на суму задекларованої вартості таких активів під час податкової амністії;
? включено до складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;
? право на включення витрат до допомозі медичним закладам в повному обсязі до податкової знижки поширено також на 2021 та 2022 рік.
Законом доповнено перелік операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, операцією з вивезення за межі митної території України невикористаної раніше ввезеної у виробництві сировини, приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України.
Законом передбачено розширення переліку товарів, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку – тестовими зразками алкогольних напоїв та винами натуральними, без додавання спирту, міцність яких не перевищує 15 %.
Законом скорочено строк одержання марок акцизного податку для імпортованих підакцизних товарів з 5 до 3 днів.
Законом з метою покращення контролю за виробництвом спирту етилового передбачено розробку окремого порядку, що встановлює вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікації та приладдя обліку спирту та продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий (в тому числі витратомірів-лічильників).
Законом передбачено, що усі місця виробництва спирту етилового, які підлягають пломбуванню, мають фіксуватися системою відеоспостереження.
Законом поширено правила антифорстолінга на тютюн та промислові замінники тютюну для електричного нагрівання (ТВЕН) та виключено положення про скасування пільги з акцизного податку для зеленої енергетики.
Законом у частині оподаткування екологічним податком збільшено відсоток щорічного підвищення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та скорочено термін досягнення основної ставки встановлених у пунктах 245.1 та 245.2 статті 245 ПКУ з 01.01.2030 до 01.01.2025 року та встановлено підвищення ставок екологічного податку на 10 % за розміщення забруднюючих речовин.
Законом удосконалено норми щодо видачі/анулювання ліцензій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, зокрема:
- передбачено ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- розширено підстави для анулювання ліцензії на виробництво підакцизної продукції;
- передбачено автоматичне повідомлення про дату, з якої анулюється ліцензія у разі невнесення чергового платежу за ліцензію;
- передбачено положення що у разі зміни будь-яких відомостей, зазначених у виданій ліцензії, ліцензіат зобов’язаний буде повідомити орган, який видав ліцензію, про такі зміни, протягом 30 днів з дня, наступного за днем їх настання та одночасно запроваджено відповідальність за порушення таких строків;
- запроваджено безстрокову ліцензію на право виробництва підакцизної продукції (зараз така ліцензія видається на 5 років);
- вводиться можливість суб’єкту господарювання подавати та отримувати ліцензію в електронному вигляді на виробництво підакцизної продукції;
- розширено перелік дозволеної тари, яку можна використовувати для виробництва алкогольних напоїв.
Законом запроваджено диференціацію ставок оподаткування руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість руди за індексом та уточнено: ставки рентної плати за використання підземної води у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального поділу; що для ЖКП передбачено застосування до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині виключно до обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.
Законом передбачено, що до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені пунктом 254.4 статті 254 ПКУ.
Законом також передбачено до 2037 р. широкий перелік податкових пільг для компаній, що здійснюють діяльність у шахтарських регіонах.
Проект Закону зареєстровано за № 5600.
Інформацію розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням
https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/217099.html
