Інформують податківці

Дата: 05.01.2022 10:59
Кількість переглядів: 186

До уваги платників податків!

З 1 січня 2022 року у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Державною казначейською службою України змінені реквізити бюджетних рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету та окремих рахунків для зарахування платежів до місцевих бюджетів.

Інформація щодо актуальних реквізитів бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджету у 2022 році розміщена на вебсторінках територіальних органів ДПС  за посиланням  https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki».

Звертаємо увагу, що кошти, сплачені  платниками на бюджетні рахунки, які діяли до 1 січня 2022 року, не будуть зараховуватися Казначейством до бюджету та повертатимуться платникам для уточнення реквізитів.

 

Які дії СГ, який після подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО (J/F1316603, далі – заява) отримав квитанцію з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомленні ф. 20-ОПП?

Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316604 (додаток 1 до Порядку).

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

У разі отримання суб’єктом господарювання (користувачем ПРРО) квитанції з помилкою «Адреса розміщення ГО не відповідає реєстраційним даним», якщо вказана платником у заяві адреса відповідає даним, зазначеним у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, такий суб’єкт господарювання повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО. При цьому для забезпечення повної відповідності адреси місцезнаходження господарської одиниці необхідно в приватній частині Електронного кабінету в розд. «Облікові дані платника»/«Відомості про об’єкти оподаткування» з графи «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» скопіювати адресу та вставити її в реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.

ДПС розроблено відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?»

Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Хто з ФОП застосовує РРО?».

У відео детально роз?яснюється:

хто з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку повинен застосовувати РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року, на кого ці вимоги не поширюються, при яких розрахунках застосовується РРО.

Про це та про переваги застосування РРО дивіться у відео https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8416.html

Який орган визначає оціночну вартість об’єкта нерухомого майна, що знаходиться на території України, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, з метою заповнення графи 9 розд. V одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі:

нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Водночас, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів, визначає Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2658), відповідно до ст. 5 якого суб’єктами оціночної діяльності є:

суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво та Державний реєстр суб’єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати (ст.ст. 17 та 22 Закону № 2658).

Враховуючи викладене, з метою заповнення графи 9 «Витрати на придбання (набуття)/оціночна вартість» розд. V Декларації, для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомого майна, який не прийнятий в експлуатацію або право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, але майнові права на такий об’єкт належать декларанту на праві власності, декларант може звернутися до суб’єкта оціночної діяльності, інформація про якого міститься у Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що декларант має право у графі 9 зазначеного розділу Декларації визначити базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на підставі витрат, понесених на придбання/набуття об’єкта нерухомого майна, які можуть підтверджуватися відповідними документами (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо).

Як завантажити програмне рішення «ПРРО Каса»?

Державна податкова служба (далі – ДПС) розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса».

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса» (далі – ПРРО Каса).

Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.

Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

З 1 січня вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Звертаємо увагу платників податків – фізичних осіб, що з 1 січня 2022 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

Діє з 01.01.2022. Чи зобов’язані ФОП – ЄП другої – четвертої груп вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

До уваги ФОП – спрощенців!

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного  податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на  ринках та/або провадить  господарську  діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої,  третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Мінфіну від 09.09.2021 №496.   

                                                                      Звертаємо увагу платників податків!

Постановою КМУ від 23.12.2021 №1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 №1336» внесено зміни до постанови №1336, які визначають, що підприємці платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території села мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, крім випадків:

- роздрібної торгівлі в торгівельних об’єктах, в яких здійснюється також  торгівля підакцизними  товарами;

- дистанційної торгівлі, зокрема, торгівлі через Інтернет;

- прийняття рішень сільськими  радами та радами ОТГ  про обов’язкове  застосування на  території  села РРО/ПРРО.  

   Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX

 

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

ДПС створила покрокову відеоінструкцію «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса»

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/544976.html розробила покрокову відеоінструкцію щодо завантаження програмного забезпечення ПРРО Каса.

На вебпорталі ДПС розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про ПРРО та дистрибутиви безкоштовного програмного РРО від ДПС – ПРРО Каса.

Для завантаження програмного забезпечення перейдіть двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Android. Розпочнеться завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву, його вміст скопіюйте до обраної теки. Ознайомтеся з керівництвом користувача.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android скопіюйте файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрийте його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Перейдіть за активним посиланням ПЗ для Windows. Розпочинається завантаження архіву.

Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки. Ознайомтеся з керівництвом користувача.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира та ввести пароль до нього.

Відеоінструкція «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» розміщена за порсиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8335.html

Основні положення Закону України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

З 1 січня 2022 року набирає чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Законом передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.

Резидент Дія Сіті – платник податку, який відповідає всім таким вимогам:

1)  здійснює один з видів діяльності (комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітня діяльність у галузі ІТ, кібербезпека тощо);

2)  розмір місячної винагороди спеціалістам не менше 1200 євро;

3)  кількість гіг-спеціалістів не менше 9;

4)  сума кваліфікованого доходу юридичної особи за перші 3 місяці не менше 90 відсотків.

Контролюючі органи надають Мінцифри інформацію, необхідну для визначення відповідності юридичної особи вимогам, передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», щодо:

- розміру заробітної плати;

- середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи;

- суми податкового боргу;

- щодо включення юридичної особи до реєстру неприбуткових підприємств, установ, організацій.

Перехід на застосування спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті здійснюється за заявницьким принципом.

 

Податок на прибуток підприємств

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

виплати дивідендів;          

виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;

надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;

безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;

виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,

придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);

виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18%.

Звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є календарний рік.

Податок на доходи фізичних осіб

Встановлено особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті. Ставка у розмірі 5 відс. застосовується до:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Зменшена ставка застосовується за умови, що розмір такого доходу за рік не перевищує еквівалент 240 тисяч євро. З суми перевищення платник самостійно доплачує податок за ставкою 18 відс. та подає річну податкову декларацію.

У разі, якщо резидент Дія Сіті втратив статус (за рішенням суду або встановлення не відповідності критеріям) за такий період, він самостійно має перерахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18 відс.

Звільнено від оподаткування ПДФО:

сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику;

сплачені внески резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту;

дивіденди, які нараховуються емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, за умови, що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Податкова знижка:

До витрат для податкової знижки може бути включена суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, за умови, що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідає вимогам

У разі понесення таких витрат загальна сума податкової знижки обмежується не тільки розміром отриманої заробітної плати, а й сумою отриманих дивідендів (крім дивідендів, які не оподатковуються).

 

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті встановлюється:

 а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати);

 б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг – контрактами – у розмірі мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

Фізичні особи – підприємці, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (22 відс. від мінімальної заробітної плати).

ДПС: закликаємо громадян вимагати від продавців фіскальні чеки та уникати оплати на карткові рахунки фізосіб

На адресу ДПС надходять численні скарги громадян щодо порушень порядку проведення розрахунків при продажу технічно складних побутових товарів.

При продажу товарів покупці погоджуються на переказ коштів зі свого карткового рахунку на картковий рахунок фізичної особи, а не на рахунок фізичної особи – підприємця.

Здебільшого продавці, які використовують таку схему продажу, не зареєстровані суб'єктами господарювання у встановленому порядку.

При цьому покупець не отримує фіскальний чек, втрачає гарантію на товар та й взагалі ризикує не отримати його.

Водночас таке явище негативно впливає на стан наповнення державного бюджету.

ДПС звертається з проханням до громадян уникати пропозицій продавців щодо оплати товарів на карткові рахунки фізичних осіб та вимагати від продавців фіскальні чеки при купівлі товарів.

Фіскальний чек – це запорука отримання якісного, безпечного та сертифікованого товару, виконання продавцем гарантійних зобов’язань, а також сплати усіх належних податків до державної скарбниці.

  Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Яким нормативним документом затверджений порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 (далі – Постанова № 83) затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Постанова № 83 набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року (п. 4 Постанови № 83).

Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням (п. 2 Положення).

Податок на додану вартість:

Податок на додану вартість:

запроваджено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з інвестиційним золотом:

ввезення на митну територію України та постачання на митній території України інвестиційного золота;

постачання послуг агентів, які беруть участь у постачанні інвестиційного золота;

постачання послуг, пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з перетворення золота на інвестиційне золото;

- уточнено, що для обрахунку загального обсягу здійснених операцій для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ (досягнення 1 млн грн) враховуються також операції, здійснені через встановлений спеціальний застосунок або додаток на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях;

- запроваджено особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання тютюнових виробів, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни:

оподаткуванню ПДВ підлягатимуть операції з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться лише виробниками та «торговими домами» таких виробників;

базою оподаткування ПДВ за операціями з ввезення та постачання тютюнових виробів, що здійснюватимуться виробниками та їх «торговими домами» буде максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ;

операції з послідуючого постачання тютюнових виробів звільнятимуться від оподаткування ПДВ;

- встановлено чіткі строки (терміни давності) для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування;

- зменшено терміни для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі «старих» податкових накладних/розрахунків коригування – з 1095 до 365 днів з дати складання ПН/РК (термін переривається на період зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК);

- продовжено на 5 років режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації;

- при постачанні відходів і брухту чорних і кольорових металів в режимі звільнення від оподаткування ПДВ запроваджено загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (коригування);

- продовжено на 4 роки касовий метод для операцій з постачання, передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

- встановлено, що касовий метод також буде застосовуватись до операцій з постачання послуг абонентського обслуговування.

 

Податок на прибуток підприємств:

Податок на прибуток підприємств:

- нерезидент щороку зможе отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку не тільки у паперовій, а й також в електронній формі у порядку, передбаченому наказом Мінфіну;

- державні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які не погодили з власником або уповноваженим ним органом свою облікову політику у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності, не зможуть списувати безнадійну заборгованість на зменшення об’єкту оподаткування;

- великі платники податків, починаючи з 2022 року, матимуть право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

- обмеження щодо неврахування сум роялті при визначенні об’єкта оподаткування не застосовуватиметься у випадках нарахування роялті на користь правовласників, як винагороди на підставі договорів, укладених з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

- безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, роботи, послуги) на користь пов’язаних осіб, які були збитковими в минулому році, не враховуватиметься у зменшення об’єкту оподаткування;

- частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку — власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкової декларації;

- тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності: розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей; розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м'яса свійської птиці, за виключенням виробництва м'яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей, а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м'яса курей). Вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій;

- тимчасово, з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, платники податку - виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом матимуть право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за касовим методом.

Погашення податкового боргу:

Погашення податкового боргу:

запроваджується забезпечувальний захід погашення податкового боргу у вигляді встановлення за рішенням суду тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон;

- посилення заходів щодо інформування платників податків та органів місцевого самоврядування про суми податкового боргу юридичних і фізичних осіб;

- стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за самостійно задекларованими платником податків зобов’язаннями буде здійснюватись за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду;

- податкова вимога буде надсилатись разом з детальним розрахунком суми податкового боргу.

Загальні питання щодо адміністрування податків:

Загальні питання щодо адміністрування податків:

- проведено індексацію ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати;

- контролюючі органи отримали можливість надавати за запитами органів місцевого самоврядування звітність у розрізі платників податків (раніше було тільки в розрізі юридичних осіб);

- встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад щодо надання інформації (документів) контролюючим органам про виділені земельні ділянки у натурі власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування;

- уточнено терміни, що застосовуються у Податковому кодексі України, зокрема: «добування корисних копалин», «кондиції на мінеральну сировину об’єкту (ділянки) надр», «мінеральна сировина», «обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини)», «первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини», «роялті», «сільськогосподарський товаровиробник»;

- визначені поняття: «передпродажна підготовка для цілей розділу ІХ Кодексу», «інвестиційне золото для цілей розділу V Кодексу»;

- надано право контролюючим органам відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;

- передбачена можливість отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб;

- терміни відновлення втрачених документів приводяться у відповідність до термінів проведення документальних перевірок з питань перевірки заявленого до відшкодування з бюджету та/або від’ємного значення податку на додану вартість (було термін проведення перевірки – 60 днів, в той же час як термін відновлення документів – 90 днів);

- платники податків звільняються від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження на повторний запит контролюючого органу, якщо такі документи вже надавалися;

- коди УКТ ЗЕД, що зазначені у Податковому кодексі України, приведено у відповідність до нової версії кодів УКТ ЗЕД 2017 року.

 

Отримати КЕП для ПРРО без відвідування пункту реєстрації можливо виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що отримання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) можливе виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) за наявності чинного КЕП.

Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».

Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.

Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

За неподання або несвоєчасне подання платником податків Звіту про контрольовані операції застосовуються штрафні санкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання платником податків, зокрема, Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

? 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

? 3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Звіту та/або документації.

Неподання платником податків Звіту та/або документації після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

? одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;

? двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Про строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзаців першого і другого п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

? платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

? платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

? в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

- використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

- відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                     

                                                                     Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                     управління інформаційної взаємодії

                                                                     Головного управління ДПС

                                                                     у Дніпропетровській області

                                                                     (Кам’янський регіон)

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь