Інформують податківці

Дата: 14.01.2022 08:51
Кількість переглядів: 144

Щодо адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир –  60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів.

Підставою для нарахування податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України, або оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на  1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.

Оскільки у 2022 році податок нараховується за звітний 2021 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021, яка складала 6 000 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 90,0 грн (6 000 * 1,5  відс.).

Отже, сума податку залежить від ставки податку встановленої відповідною місцевою радою за місцезнаходженням кожного об’єкта нерухомості та загальної площі таких об’єктів.

Так, наприклад у фізичної особи перебуває у власності квартира у м. Києві загальною площею 65 метрів квадратних. Сума податку розраховується як добуток загальної площі квартири, зменшеної на 60 кв. м, та ставки податку, затвердженої рішенням Київської міської державної адміністрації. Зокрема, для квартир у м. Києві ставка податку складає 1,5 відсотка (90,0 грн за метр квадратний).

Розрахунок суми податку:

(65-60) * 90,0 = 450,0 гривень.

Довідково. За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

  Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно норм Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Також, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2022

Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групиу відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1)    для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2)    для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2022 відповідно до статей 7 та 8  Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 2481 грн та заробітної плати – 6500 гривень.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2022 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 248,10 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1300,0 гривень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3  п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX  

 

Який алгоритм дій суб’єкта господарювання при направлені Повідомлення за формою № 4-ПРРО з відмітками «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та «завершення режиму офлайн»?

Відповідно до пп. 6 та 8 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Наказ № 317) під час переведення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режим офлайн одночасно має бути сформоване електронне Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО), на ведене у додатку 4 до Порядку (ідентифікатор J/F1316901) з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та присвоєнням такому документу фіскального номера із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим Наказом № 317 (далі – Діапазон). Таке повідомлення зберігається на ПРРО до моменту його передачі до фіскального сервера після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
Після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером в момент виходу ПРРО із режиму офлайн одночасно мають бути сформовані електронне Повідомлення за ф. № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн» із присвоєнням йому відповідного фіскального номера із Діапазону та пакет даних встановленого формату, що містить повідомлення про початок переведення ПРРО в режим офлайн, електронні копії розрахункових документів та/або електронні копії фіскальних звітних чеків (контрольна стрічка) та повідомлення про завершення режиму офлайн з використанням електронного підпису особи, яка здійснювала розрахункові операції, або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Зазначений пакет даних протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером направляється до фіскального сервера.
При цьому, суб’єкти господарювання (користувачі ПРРО) не формують та не направляють до фіскального сервера Повідомлення за ф. № 4-ПРРО, оскільки воно формується автоматично самим ПРРО при переході в режим офлайн/онлайн.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

 

Чи має право ФО – декларант відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти?

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
 не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
 інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.

Які дані необхідно зазначити у вікні «локальний номер» розділу 4 заяви за формою № 1-ПРРО?

Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316604 (додаток 1 до Порядку). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У заяві зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Отже, у вікні «локальний номер» розд. 4 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО зазначається унікальний числовий номер, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

 

Чи може ФО, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, надати документи, які є обов’язковими при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), наступного дня після подання такої Декларації?

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування (п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати Декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням Декларації.

До уваги ФОП – платників єдиного податку!

У 2022 році фізичні особи – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця (далі – податкова декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), у складі якої заповнюється (у разі виникнення такого обов’язку) додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси в один із таких способів (у спосіб за вибором платника податків): особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова декларація за звітний 2021 рік подається ФОП – платниками єдиного податку першої – другої групи до 01.03.2022 (включно), третьої групи – до 09.02.2022 (включно).

! Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.  При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 цього ПКУ. Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Фізичні особи – платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс. (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс. (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ.

Звертаємо увагу, що згідно зі ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть, зокрема, фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом. 

Додатково нагадуємо, що «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу».

Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування

Державна податкова служба України нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %.

У подальшому, до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, іноземні активи можливо задекларувати за ставкою 9 %.

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб вже задекларовано активи вартістю  1 136,4 млн грн, сума задекларованого до сплати збору склала  68,6 млн гривень.

У яких випадках контролюючий орган відмовляє в реєстрації ПРРО?

Відповідно до п. 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:

автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);

ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;

щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу 

 

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Щодо повернення суми сплаченого одноразового збору, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/551266.html повідомила, що у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абз. 1 п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абз. 6 п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.

Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого електронного документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до змін, внесених п. п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

ФОП одночасно є найманим працівником (застрахованою особою): що з єдиним внеском?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Норми встановлені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Нагадуємо, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.

Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного неску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Який день вважається днем сплати єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок. Платники, які не мають банківського рахунку або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Норми встановлені частиною 7 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2022?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що статтями 243, 245-248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

? за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

? за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

? за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

? за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

? за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 243, 245-248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.

При цьому п. 37 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

? з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

? з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

? з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

? з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини): врахування суми амортизації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 252.12 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

? сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

? сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та нематеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, та Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств наведено у п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).

Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).

Отже, під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.

Наказ № 496: заповнення гр. 6 Форми ведення обліку товарних запасів ФОП, у тому числі «єдинниками», у разі внутрішнього переміщення товару

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».

Відповідно до п. п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.

Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до п. п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.

Платникам податків про реквізити рахунків для зарахування надходжень у 2022 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна казначейська служба України (Держказначейство) оприлюднила нові бюджетні рахунки.

Так, 04.01.2022 Держказначейство повідомило про повне завантаження нових рахунків для сплати податків та зборів з 01 січня 2022 року.

Ознайомитись з новими рахунками у розрізі областей можна на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Крім того, Держказначейством на офіційному вебпорталі за посиланням https://www.treasury.gov.ua/ua/requisites?v=61d4593ec6624 також розміщено реквізити рахунків для зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів у 2022 році.

 

                                                                    Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                     управління інформаційної взаємодії

                                                                     Головного управління ДПС

                                                                     у Дніпропетровській області

                                                                     (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь