Інформують податківці
Про використання кваліфікованих електронних підписів на захищених носіях та «хмарних» КЕП
Державна податкова служба України повідомляє, що інформаційно-комунікаційні системи ДПС здійснюють авторизацію, підписання та прийняття електронних документів з використанням кваліфікованих електронних підписів на захищених носіях та «хмарних» КЕП:
Єдине вікно подання електронної звітності - приймає електроні документи, які підписані КЕП на захищених носіях та «хмарних» КЕП усіх авторизованих надавачів електронних довірчих послуг;
Електронний кабінет авторизує користувачів з використанням КЕП на захищених носіях та «хмарних» КЕП КНЕДП: ДІЯ, Приватбанк, Депозит Сайн, ЦСК Україна. Надає можливість підписання документів КЕП на захищених носіях та «хмарних» КЕП КНЕДП Приватбанк, Депозит Сайн, ЦСК Україна.
Також ДПС планує надавати безкоштовні послуги бізнесу з дистанційної перегенерації особистих ключів КНЕДП ІДД ДПС, які наразі зберігаються на незахищених носіях ключової інформації з подальшим їх зберіганням у «хмарі», у захищеному носієві ключової інформації.
На сьогодні користувачі довірчих послуг КНЕДП ІДД ДПС мають змогу дистанційно перегенерувати особисті ключі, що зберігаються на незахищених носіях ключової інформації на власний захищений носій на сайті https://acskidd.gov.ua/.
Додатково інформуємо, що згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім.
Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища?
Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:
п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
ДПС забезпечує Е-інформування органів місцевого самоврядування
Національний форум під патронатом Президента України Володимира Зеленського «Безпечні та спроможні громади майбутнього» відбувся за участі ДПС України.
ДПС підтримує курс фіскальної децентралізації для забезпечення фінансової незалежності місцевих бюджетів, що посилить спроможність територіальних громад. Це один з пріоритетних напрямів роботи та важливих компонентів удосконалення системи управління публічними фінансами.
Децентралізація та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, прозорість формування місцевих бюджетів – важливі складові забезпечення розвитку територіальних громад.
Побудова ефективної комунікації з територіальними громадами та забезпечення надання актуальної та повної інформації про стан бази оподаткування, а також формування збалансованої бази об’єктів оподаткування – один з основних напрямів діяльності податкової служби.
24 серпня 2021 року Державною податковою службою за підтримки Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України впроваджено Інтерактивну податкову карту України.
Інформація про сплату податків до державного та місцевих бюджетів, про нараховані податкові зобов’язання, суми податкового боргу, надміру сплачені суми податків набуває популярності у громадян та бізнес-спільноти.
Податковою службою створено податкові профілі територіальних громад (сегмент Інтерактивної податкової карти), графічне відображення показників на звітну дату порівняно з попереднім періодом. Користувачі мають можливість ознайомитись зі складовими профілів територіальних громад про:
загальні дані та демографію;
об’єкти соціальної інфраструктури та економіки;
активних платників податків;
топ-10 найбільших платників податків;
надходження у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;
сплату податків за видами економічної діяльності;
структуру сплати податків;
боргові зобов’язання.
Також відповідно до норм податкового законодавства у 2021 році ДПС реалізовано сервіс електронного інформування територіальних громад засобами Електронного кабінету або через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA» Міністерства фінансів України.
На сьогодні всі 1469 територіальних громад користуються Електронним кабінетом та отримують податкову інформацію.
ДПС продовжує вектор прозорості, відкритості та цифрових трансформацій у своїй діяльності.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?
Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).
Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.
Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.
Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);
щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;
суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Один з найбільш актуальних для платників наборів даних відтепер оновлюватиметься щоденно
Для покращення інформування платників податків щодо наявності податкового боргу один з найбільш актуальних наборів даних «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг» у розділі «Відкриті дані» головної сторінки вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160211185056) та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/dataset/0e347d45-4db5-44ee-a14a-533d7cf17d7b) відтепер буде оновлюватись щоденно.
У цьому наборі даних міститься інформація про керівників таких суб’єктів господарювання, суми податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.
Для зручності використання цей набір даних розміщується у форматах CSV та JSON в архівних даних.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
В який термін та в яких випадках СГ подають «Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (форма № ЗВР-1)?
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.
Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547, визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії –здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.
КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю (п. 3 глави 1 розд. II Порядку № 547).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням КОРО (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за формою № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані РК до органу державної податкової служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку).
Враховуючи викладене вище, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою № ЗВР-1 не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:
КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);
КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Чи має право контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації з метою підтвердження ставки збору перевірити реєстрацію правочинів або звернутися до декларанта із запитом щодо інформації..
Чи має право контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації з метою підтвердження ставки збору перевірити реєстрацію правочинів або звернутися до декларанта із запитом щодо інформації, яка зазначена ним у поданій декларації?
Відповідно до абзацу першого п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючий орган, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:
перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів (абзац другий п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів (абзац третій п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Щодо особливостей набуття або підтвердження юридичними особами статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2022 році
У 2022 році останнім днем для подання податкової звітності для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є 21.02.2022.
Підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є щорічним відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Однією з умов набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є подання сільськогосподарськими товаровиробниками повного переліку податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи, а саме:
загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;
звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;
відомостей про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;
розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Звертаємо увагу на особливості заповнення загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Так, загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи обов’язково повинна містити дві відмітки у типі декларації: «Загальна» та «Звітна».
У разі подання суб’єктом господарювання загальної нової або уточнюючої загальної декларації, у типі декларації проставляються відповідні дві відмітки:
Крім того, у загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи зазначається уся площа земельних ділянок, які перебувають у власності або у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.
Загальна декларація подається до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку, який зазначається у рядку 7 загальної частини податкової декларації.
Звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи подаються окремо до кожного контролюючого органу, до повноважень якого відноситься територія територіальної громади, на якій розташовані земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (у тому числі на умовах оренди) сільськогосподарського товаровиробника, та відповідно заповнюється рядок 8 загальної частини податкової декларації.
Важливо! Невід’ємним додатком до загальної та звітної податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи є Відомості про наявність земельних ділянок.
Площа земельних ділянок, зазначена у Відомостях, повинна співпадати з площею, яка задекларована у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи, до якої вона додається.
У Відомостях про наявність земельних ділянок зазначається інформація про кожну земельну ділянку, щодо якої був нарахований податок.
Така інформація повинна містити дані про площу земельних ділянок, місце їх розташування, кадастрові номери, інформацію про документи, які підтверджують право власності або користування земельними ділянки, а також інформацію про державну реєстрацію такого права.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
При цьому статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952).
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону № 1952 та виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.
Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства.
Враховуючи зазначене, сільськогосподарські товаровиробники повинні включати до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи площі сільськогосподарських угідь, які зареєстровані відповідно до вимог Закону № 1952, а до суми доходу сільськогосподарського товаровиробника – дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції вирощеної або виготовленої на сільськогосподарських угіддях, по яких право власності або користування (у тому числі на умовах оренди) зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, у Відомостях про наявність земельних ділянок обов’язково потрібно заповнювати тип податкової декларації, до якої вони додаються, із зазначенням відповідних відміток.
Нагадуємо, що четверту групу можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Розмір частки необхідно відобразити в Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, який подається до контролюючого органу разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи у визначений податковим законодавством термін, а саме не пізніше 20 лютого поточного року. У 2022 році, оскільки граничний термін припадає на вихідний день, останнім днем для подання є 21 лютого 2022 року.
У Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва суб’єкт господарювання повинен заповнити всі необхідні рядки та здійснити достовірний обрахунок відповідно до зазначених формул. Обов’язковими для заповнення є такі рядки, як:
рядок 1 «Сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки та від надання супутніх послуг» (далі – Сума доходу), до складу якого входить сума показників рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8;
рядок 2 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника»;
рядок 3 «Величина, на яку зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника», до складу якого входить сума показників рядків 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6;
рядок 4 «Скоригований дохід сільськогосподарського товаровиробника» (далі – Скоригований дохід), який визначається як різниця між Загальною сумою доходу сільськогосподарського товаровиробника та Величиною, на яку зменшують загальну суму доходу;
рядок 5 «Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік», який визначається шляхом співвідношення Суми доходу до Скоригованого доходу.
Варто зазначити, що відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до розділу XIV Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2022.
Так, абзацом другим підпункту 291.51.1 пункту 291.51 статті 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).
При цьому зазначаємо, що суб’єкти господарювання, які одночасно з іншими видами сільськогосподарської діяльності здійснюють діяльність згідно з КВЕД-2010, яка відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) також не можуть набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.
Також нагадуємо, що відповідно до вимог Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Законом України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Акцентуємо увагу сільськогосподарських товаровиробників, що у разі переходу на третю групу єдиного податку або самостійної відмови від реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування, такий суб’єкт господарювання може повторно обрати четверту групу єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу або відмови.
Проте це правило не застосовується у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи за ініціативою контролюючого органу.
У разі самостійної відмови від реєстрації платником єдиного податку четвертої групи протягом податково (звітного) року (незалежно від обрання іншої групи єдиного податку або загальної системи оподаткування) сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний подати уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи у якій зменшити нарахування за квартали, в яких не буде перебувати платником єдиного податку четвертої групи та обов’язково заповнити рядок 11 «Сума податкового зобов'язання у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до підпункту 298.8.7 пункту 298.8 статті 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України».
Зазначена сума є складовою податкового зобов’язання з єдиного податку та розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.
Розглянемо приклад:
Сільськогосподарським товаровиробником подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (юридична особа) та самостійно задекларовано податкові зобов’язання по єдиному податку на відповідний рік у сумі 3 664,88 гривень.
Платником єдиного податку четвертої групи (юридичною особою) прийнято рішення про перехід на третю групу єдиного податку з будь-якого кварталу поточного року (у прикладі: з другого кварталу). У такому разі суб’єкту господарювання необхідно подати уточнюючу податкову декларацію єдиного податку четвертої групи, на підставі якої задекларувати до зменшення податкові зобов’язання по єдиному податку за періоди, за якими термін сплати не настав (за другий, третій та четвертий квартали поточного року), та обов’язково задекларувати податкові зобов’язання у розмірі 25 відсотків від річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі єдиного податку (за перший квартал поточного року):
3 664,88 грн * 25 % = 916,22 грн
Крім того, сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок, як додаток до неї, із зазначенням загальних показників податкових зобов’язань та площі земельних ділянок в цілому по платнику.
Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Щодо відображення реквізитів марок акцизного податку в чеках РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє про наступне.
З 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з якими суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
Таким чином, чинне законодавство не розмежовує марки акцизного податку на «старого зразку», що діють з 01.05.2020 року, та «нового зразку».
Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» закуплені марки попереднього зразку застосовуються у виробництві алкогольних напоїв до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Враховуючи численні звернення суб’єктів господарювання, звертаємо увагу на необхідності відображення у чеках РРО/ПРРО реквізитів марок акцизного податку (серії та номеру) на алкогольні напої, як «старого зразку» (видані до 01.05.2020), так і «нового зразку».
Державна податкова служба України наголошує на необхідності обов’язкового дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема відображати у чеках РРО/ПРРО реквізити марок акцизного податку (серія та її номер).
Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Норми визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Підпунктом 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Разом з тим, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 15 прим. 3 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв.
Враховуючи викладене, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.
Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.2.0 станом на 11.02.2022.
Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 11.02.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*
При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.30.2.0) (станом на 11.02.2022):
Додано нові версії документів:
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:
S0702100- 1-ЗЕЗ (буд) (річна) Розширений звіт про експорт – імпорт послуг з будівництва (наказ Держстату від 19.10.2021 р. № 261);
S1401117 - № 1-туризм (річна) Звіт про туристичну діяльність (наказ Держстату 22.06.2021 № 123);
S1401118 - № 1-туризм (річна) Звіт про туристичну діяльність (наказ Держстату 22.06.2021 № 123);
S2600316 - № 1-КЗР (річна) Звіт про діяльність колективного засобу розміщування (Наказ Держстату 25.06.2021 № 137);
S2702116 - № 50-сг (річна) Звіт про основні економічні показники роботи сільсько-господарських підприємств (наказ Держстату від 25.06.2021 № 157);
S2702214 - № 2-ферм (річна) Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства (наказ Держстату від 25.06.2021 № 157).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щодо особливостей набуття або підтвердження юридичними особами статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2022 році
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у 2022 році останнім днем для подання податкової звітності для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є 21.02.2022.
Підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є щорічним відповідно до вимог п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.
Однією з умов набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є подання сільськогосподарськими товаровиробниками повного переліку податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи, а саме:
? загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;
? звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;
? відомостей про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;
? розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/572736.html звернула увагу на особливості заповнення загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
За які земельні ділянки не сплачується земельний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Не сплачується податок за:
- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п. п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п. п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п. п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п. п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Які способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляємо, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
? особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
? надсилається поштою;
? в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Закон України № 1525: що включає в себе термін «електронні послуги»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до внесених Законом № 1525 змін, електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях (п. п. 14.1.565 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Згідно з п. п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;
б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;
в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;
г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;
ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);
д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;
е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах.
Вищенаведений перелік електронних послуг не є вичерпним, тобто може бути розширений. При цьому слід враховувати перелік операцій, які не належать до електронних послуг з метою застосування підпункту 14.1.56 прим. 5 пункту 14.1 статті 14 Кодексу: постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги); постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг; постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем; постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях; надання консультаційних послуг електронною поштою; надання послуг з доступу до мережі Інтернет.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників податку на додану вартість! З 01.03.2022 в ЄРПН – реєстрація ПН та РК, складених за новою формою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказ Міністерства фінансів України від 17.01.2022 № 15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.02.2022 за № 129/37465, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, в частині доповнення його окремими положеннями щодо заповнення податкової накладної у разі здійснення операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, набрав чинності 16.02.2022.
З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватися з 01.03.2022.
Нові формати податкової накладної (J/F1201013) та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (J/F1201213), які з 01.03.2022 будуть прийматися для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-dodanu-vartist/
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/571784.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про підтвердження прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Підпунктом 6.2 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ встановлено, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розділу ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розділу ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розділу ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розділу ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розділу ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розділу ІІ Порядку № 557).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розділу ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).
Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
