Інформують податківці

Дата: 26.07.2022 14:00
Кількість переглядів: 227

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екоподатку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Чи мають право юрособи – «спрощенці» третьої групи здійснювати виробництво та/або реалізацію ювелірних виробів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Норми передбачені п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Встановлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Податкове законодавство України складається з нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ, у тому числі рішень органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПКУ (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у складі податку на майно належить до місцевих податків (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПКУ).

Згідно з нормами п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради (далі – Рада) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Зокрема, Ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення податку на майно (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (п. 10.3 ст. 10 ПКУ).

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється (п. 10.4 ст. 10 ПКУ).

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 ПКУ під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи: платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 ПКУ).

При цьому п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділу XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ст. 7 ПКУ).

Елементи податку, визначені в п. 7.1 ст. 7 ПКУ, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно ПКУ.

Враховуючи зазначене, Ради не мають права збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Який порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають (ФОП) до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Використання програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» підтримують декілька операційних систем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» – це програмний комплекс, що має позитивний експертний висновок та призначений для здійснення накладання та перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки на електронні документи (за виключенням звітності), генерації ключів та управління ними, та забезпечує роботу з каталогами сертифікатів (далі – ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1»).

Використання ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1» підтримують такі операційні системи: ОС Microsoft Windows, ОС Google Android, ОС Linux/UNIX, ОС Apple macOS/iOS.

Платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу таблиці даних платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

? види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

? коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

? коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Про застосування штрафних санкцій та пені при самостійному виправлені помилок за податкові періоди під час дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абзацами шостим – сьомим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

ДПС здійснює контроль за діяльністю АЗС

Державна податкова служба України з метою припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування, на постійній основі, у т. ч. під час дії воєнного стану в країні, здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею пальним.

ДПС аналізує діяльність суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж пального через АЗС (АГЗС). При цьому використовується інформація з різних джерел як із зовнішніх (доручення Уряду та Мінфіну, інформація від контролюючих органів, громадських організацій, суб’єктів господарювання та громадян), так і з внутрішніх (податкова звітність, система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, реєстри податкових та акцизних накладних тощо).

Так, працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області в ході проведення фактичної перевірки мережі АЗС одного з суб’єктів господарювання встановлено порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, що не внесений у додаток до ліцензії на торгівлю, зокрема, пальним.

 За результатами перевірки до суб`єкта господарювання будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 12 млн гривень.

У разі наявності інформації щодо випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) з порушенням вимог чинного законодавства України просимо інформувати територіальні органи Державної податкової служби України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.

Для детального та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

 

До уваги платників щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині погашення податкових векселів, термін погашення за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України

З урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану, надзвичайного стану» до підпунктів 69.1 та 69.9 рункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» податкового кодексу України (далі – Кодекс), які набралися чинності 27.05.2022, передбачено, зокрема, що:

у разі відсутності у платника податків можливості  своєчасно виконати свій податковий обов’язок  щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платника податків звільняють від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);

платника податків, які мають можливісьб своєчасно виконувати податкові зобов’язання щодо дотримання термінів сплати податків та зборів,  звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);

платники податків у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові зобов’язання, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових зобов’язань, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлених таких можливостей платників податків;

для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Векселедавець для цілей розділу VI Кодексу – це суб’єкт господарювання – виробник, який одержує (підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 Кодексу):

з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу;

з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного підпунктами 229.-229.8 розділу VI Кодексу.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі – податковий вексель для цілей розділу VI Кодексу), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем:до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного  підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов’язання сплати суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Податковий вексель вважається погашеним у разі сплати акцизного податку або документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 Кодексу шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту,  встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання:

спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 кодексу (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо);

легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану – як сировини у виробництві етилену;

нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив – як сировини для виробництва в хімічній промисловості.

Погашення векселів на бензин авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними Кодексом напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 Кодексу).

Погашення векселя, який видається при отриманні спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 кодексу) здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також документів складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1260 (Акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового не денатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва продукції, а також з фактично повернутого невиправного баку).

З урахуванням наведеного, погашення податкових векселів, які є забезпеченням виконання зобов’язання сплатити суму акцизного податку,  термін сплати за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється у такі строки:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, у т.ч. виконанням обов’язків з погашення податкових векселів з акцизного податку – здійснюється протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог Порядку;

платники податків, які мають можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного  стану» здійснюється у строк не пізніше 31 липня 2022 року;

платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з дня набрання чинності Закону України «Про внесення до Податкового кодексу України  та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше строків, визначених у податкових векселях;

платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові зобов’язання, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків – протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

При цьому, відсутність можливості щодо своєчасного виконання свого податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів не позбавляє векселедавця права виконати його за податковими векселями з акцизного податку шляхом документального підтвердження цільового використання отриманого підакцизного товару до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану на території України (за наявності належним чином оформлених документів).

Слід враховувати, що для погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції,що визначені пунктом 229.8 статті 229 Кодексу, у разі заправлення  повітряних суден достатньо лише акцизних накладних н операції з такого заправлення, складених суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб’єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного зліно-посадкового майданчика,  видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, тоді як у інших випадках окрім акцизної накладної необхідно надати пакет первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2-4 підпункту 229.8 статі 229 Кодексу.

З урахуванням цих особливостей, погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, яке має здійснюватися, зокрема на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та беручи до уваги передбаченні підпунктом 69.1 пункту69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу строки реєстрації акцизних накладних (протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні), погашення податкових векселів, термін погашення яких припав на період воєнного часу, здійснюється у такі строки за таких умов:

у період воєнного часу – може бути здійснено за звернення платника, наявності акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу) – і інших випадках – за звернення платника, наявності акцизних накладних,  зареєстрованих в Єдиному Реєстрі акцизних накладних, протягом періоду шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

 

На якому вебсайті можна переглянути інформацію про види діяльності (КВЕД) платника податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 7 частини першої ст. 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Згідно з абзацом другим п. 1 частини другої ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту, зокрема, про види діяльності.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.

Прибуток яких сільськогосподарських товаровиробників звільняється від оподаткування?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, що тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ).

Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Норми встановлені п. 57 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Норми встановлені ч. 11 ст. 9 Закон № 2464.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Водночас, відповідно до п. 9 прим. 21  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

 

Продаж інвестиційного активу: особливості подання декларації про доходи нерезидентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми передбачені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку платника податку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Сплата ПДФО та збору здійснюється платником податку безпосередню, а у випадках, передбачених податковим законодавством, представником платника ПДФО (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом, несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (п.п. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, у разі якщо фізична особа – нерезидент не має місця проживання в України уповноважений чи законний представник такої особи подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку, до контролюючого органу, в якому цей уповноважений чи законний представник перебуває на обліку.

 У разі відсутності уповноваженого чи законного представника фізична особа – нерезидент може призначити такого представника відповідно до чинного законодавства для представництва його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків.

У який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Коригування сум єдиного внеску та реквізитів застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Деякі особливості формування додатків 4ДФ до Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Порядок).

Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про про додатки, що є його невід’ємною частиною.

У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).

Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»
(Додаток 4ДФ) до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.

 

Оновлено підстави розірвання трудового договору роботодавцем

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  доводить до відома, що новою підставою для звільнення працівника з ініціативи роботодавця є неможливість забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Такі зміни передбачені Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», які внесені до ст. 41 Кодексу законів про працю в Україні.

При цьому, обов’язковою умовою для звільнення за такою підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Чи оподатковується військовим збором сума доходу у вигляді аліментів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.

Норми передбачені п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Крім того, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

Порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 із змінами (далі – Порядок), визначає процедуру справляння суб’єктами рибного господарства плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Плата), що є державною власністю.

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та за Плату, розмір якої встановлено Порядком.

Плата не справляється із суб’єктів рибного господарства, які здійснюють вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану, контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, якщо це не пов’язане з отриманням прибутку (п. 4 Порядку).

Плата нараховується суб’єктами рибного господарства щокварталу за фактичний обсяг спеціального використання водних біоресурсів та за конкретний вид водного біоресурсу (п. 5 Порядку).

Справляння суб’єктами рибного господарства Плати здійснюється після її нарахування, але не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п. 6 Порядку).

Форма розрахунку Плати затверджена додатком до п. 2.2 Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Розрахунок).

Отже, Платники Плати щокварталу обчислюють суму зобов’язань з Плати за фактичний обсяг використання кожного виду біоресурсу, для якого затверджено відповідний розмір Плати (окремо за кожний квартал), та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації Платника Розрахунок Плати та сплачують суму зобов’язань з Плати не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума орендної плати, що виплачується фізичній особі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми передбачені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособізгідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

 

Як отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» (алгоритм дій)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів. Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:

1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;

2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;

3) натиснути на нього та обрати штрихкод;

4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;

5) підтвердити запит для передачі даних.

Новації в оподаткуванні ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, п. 197.1 ст. 197 ПКУ доповнено новим п.п. 197.1.33, відповідно до якого постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).

Крім того, ст. 197 ПКУ доповнено п. 197.28прим.1.

Згідно з вищезазначеним пунктом звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою ст. 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.

Порядок ввезення та цільового використання товарів, визначених абзацом першим цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання, у тому числі передання в користування іншим особам, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України або втрата статусу учасника індустріального парку тягне за собою виникнення у платника податку обов’язку із сплати податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи втрата статусу учасника індустріального парку, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також зобов’язань із сплати пені відповідно до цього Кодексу, розрахованої з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.

Положення п. 197.28 прим.1 ст. 197 ПКУ не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 2330 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

            Відділ комуннікацій з громадкістю                                                                                                              управління інформаційної взаємодії

           Головного управління ДПС

           у Дніпропетровській області

                    (Кам’янський регіон)

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь