Інформують податківці

Дата: 16.08.2022 11:41

Кількість переглядів: 381

Термін зберігання архіву файлів електронної звітності по ЄВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Норми встановлені ст. 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами.

Разом з тим, статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

До якої дати юрособа сплачує земельний податок у разі відчуження протягом року власної земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Норми встановлені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Пунктом 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями встановлено, що офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абзац третій п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Оскільки п. 286.5 ст. 286 ПКУ встановлює щомісячний обов’язок виконання податкових зобов’язань з плати за землю за перебування ділянки або частки (паю) у власності та містить уточнення, відповідно до якого податкові зобов’язання з плати за землю виконуються «новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності», то при встановленні дати припинення податкових зобов’язань з плати за землю юридична особа має керуватися нормами п. 287.1 ст. 287 ПКУ в частині внесення плати за землю за фактичний період перебування у неї земельної ділянки у власності у поточному році.

Таким чином, у разі відчуження юридичною особою протягом року земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи – до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону № 1952.

Юрособа, яка протягом місяця придбала і продала легкове авто, декларацію з транспортного податку не подає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми передбачені п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 ПКУ.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.

Отже, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

Сільськогосподарський товаровиробник отримав відсотки за депозитом, поворотну/безповоротну допомогу: що з доходом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені абзацами першим і четвертим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.

При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).

Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Особливості визначення податку на нерухомість суб’єктом господарювання, у якого основна діяльність класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 09:2010

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми визначені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 759 глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Основним документом, що підтверджує факт передачі майна в оренду і початок строку оренди, є Акт приймання-передачі майна в оренду (ст. 795 ЦКУ).

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження операції з надання в оренду будівлі.

Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора, визначає податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період оренди, визначений в Договорі оренди нерухомого майна – починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду, до останнього числа місяця, в якому закінчився строк оренди будівлі згідно з актами приймання-передачі.

На розрахунковий рахунок ФОП отримана сума кредиту: чи є дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Норми встановлені п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ.

Пунктом 177.1 ст. 177 ПКУ передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Законодавством не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ встановлено, що платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника ПДФО про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників ПДФО заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої пільги.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такому платнику необхідно надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо показників, які враховуються у фінансовій звітності, що подається разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року, платником податку на прибуток, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022 повідомляє наступне.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Норми встановлені п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (абзац шостий п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи положення п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частиною першою ст. 13 Закону № 996 встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.

Поряд з цим, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами та доповненнями) визначено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Враховуючи наведене, платник податку, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022, разом з Декларацією за звітний період півріччя 2022 року подає фінансову звітність, яка складається наростаючим підсумком за звітний період півріччя 2022 року, починаючи з 01.01.2022 по 30.06.2022.

При цьому результати діяльності за період його перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки (з 01.05.2022 до 01.06.2022) не враховуються в Декларації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Водночас варто відмітити, що платник податку може подати доповнення до такої Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Визначення заборгованості безнадійною

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

? пов’язаних з таким кредитором;

? які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

? які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Чи відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені на підставі тимчасових митних декларацій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Норми передбачені 198.6 ст. 198 ПКУ.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ  сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Інша юрособа, ФОП або фізособа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені частиною 4 ст. 8 Закону № 2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина 2 ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина 7 ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною 8 ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

? ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

? юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

? засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

? юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

? правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Особливості заповнення звітності фізособою – «незалежником», якщо результатом діяльності є збиток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 у графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних, зокрема, з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9).

Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 11 Типової форми прокреслюється.

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізособи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Норми встановлені п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ передбачено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платникам ПДВ про подання письмових пояснень/скарг на рішення комісії у разі зупиненні реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що повідомлення про подання пояснень та копій документів/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами:

? Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F 13126) (далі – Повідомлення 1);

? Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F 13132) (далі – Скарга).

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення 1/Скарги не повинна перевищувати 100 штук.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Вищезазначені обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

Який алгоритм дій подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно із ст. 42 прим. 1 ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Юрособа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, надала в оренду земельну ділянку: чи сплачується податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Норми передбачені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом п. 284.3 ст. 284 ПКУ визначено, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).

Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Строки сплати податкового зобов’язання юрособами – «єдинниками» четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

? у I кварталі – 10 відсотків;

? у II кварталі – 10 відсотків;

? у III кварталі – 50 відсотків;

? у IV кварталі – 30 відсотків.

Норми передбачені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Податкова знижка за навчання: заклади освіти, які відносяться до вітчизняних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником ПДФО та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника ПДФО призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

? від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями,

? від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»,

? від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»,

? від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями,

? від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Статтею 22 Закону № 2145 визначено, що юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Не надійшло рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ: дії платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

Які способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

? особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

? надсилається поштою;

? в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Безоплатна передача товарів для потреб забезпечення оборони України: чи є постачання товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Зокрема, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України та інших установ, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою у період запровадження в Україні правого режиму воєнного стану» оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

У той же час за операціями з передачі/надання товарів та послуг, які відповідно до абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не вважаються постачанням товарів/послуг, особи, які здійснюють таку передачу/надання, та особи, які отримують такі товари/послуги, повинні складати на підтвердження первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

ФОП має можливість надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша – третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Що є об’єктом та базою оподаткування для транспортного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Деякі особливості визначення коду типу об’єкта нерухомості платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 4 інформації до додатка 1 (додатка 2) у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор).

Класифікатор забезпечує уніфікацію об’єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою (далі – Методика).

Якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Ведення Класифікатора здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Інститут), уповноважений видавати експертні висновки щодо належності об’єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель (далі – Висновок) на підставі документів, що підтверджують їх право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Таким чином, у разі неможливості самостійного визначення суб’єктом господарювання функціонального призначення об’єкта нерухомості (його частин) на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, доцільно звернутися до Інституту за отриманням Висновку.

ФОП – «загальносистемник» сплатив несвоєчасно авансові платежі з ПДФО: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Норми передбачені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ встановлено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Водночас п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, якщо ФОП несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, до фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Поліпшення орендованих основних засобів: що з амортизацією?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені абзацом першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з абзацом другим п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями, та п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561) затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 32 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.

Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).

МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).

Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).

Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-УІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 959/30827 (далі – Порядок № 557).

Надання інформації та копій документів необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку передбачено п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів № 851, № 2155 та Порядку № 557.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення 1).

Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення 2).

Повідомлення 1 та Повідомлення 2 подаються за формами, ідентифікатори яких розміщено на офіційному вебпорталі ДПС, та відповідно до яких заповнюється, зокрема поле «Контролюючий орган до якого подається документ».

Пунктом 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 10.5 розд. X Порядку № 1588 визначено, що у разі отримання з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого орган із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку).

Таким чином у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району в полі «Контролюючий орган до якого подається документ» Повідомлення 1 та Повідомлення 2 необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за основним місцем обліку.

Своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує нарахування страхового стажу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні, нормами Податкового кодексу України фізичним особам – підприємцям, особам, які займаються незалежною професійною діяльністю, а також членам фермерських господарств надане право тимчасово, у період з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та впродовж дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, не нараховувати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).

Такі преференції застосовані задля зменшення фінансового навантаження на представників бізнесу та стимулювання їх до продовження проведення діяльності, адже це необхідно для того, щоб економіка працювала і в цих непростих умовах.

Водночас, звертаємо увагу на те, що використовуючи надані державою можливості і не сплачуючи єдиний внесок впродовж встановленого законодавством терміну, відповідні періоди роботи таких платників податків не будуть зараховані до страхового стажу для призначення пенсії у майбутньому.

Нагадуємо, що відповідно до вимог чинного законодавства, до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди діяльності, за які повністю сплачені страхові внески. Розмір щомісячного внеску не має бути меншим за встановлений законом мінімальний (з 01.01.2022 – 1430 гривень).

Запроваджено нову форму трудового договору – з нефіксованим робочим часом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 18 липня 2022 року № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (далі – Закон № 2421), яким запроваджено особлива форма трудового договору – з нефіксованим робочим часом.

Так, зокрема, Законом № 2121 Кодекс законів про працю України (КЗпП) доповнено новою статтею 21 прим. 1, відповідно до якої запроваджено трудовий договір з нефіксованим робочим часом – особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, а обов’язок працівника виконувати таку роботу, яка виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.

Типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань праці.

При цьому, роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

Кількість укладених трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів.

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, мають можливість укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.

За змінами до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлена ч. 5 ст. 8 вищезазначеного закону, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Закон № 2421 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 № 162 . 

Оновлено форму єдиної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.07.2022 № 189 (далі – Наказ № 189) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, яким затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і порядку його заповнення та подання податковими агентами. Наказ № 189 набрав чинності 09.08.2022.

Так, змінами запроваджено відображення середнього заробітку працівників, яких було мобілізовано з 24 лютого 2022 року та які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення.

Зокрема, в табличній частині «єдиної» звітності з’явилися нові рядки:

? в новому рядку 1.6 зазначається сума нарахованої заробітної плати за працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації;

? у новому рядку 3.7 відображається сума єдиного внеску, нарахованого фізичними особами – підприємцями – «спрощенцями» другої – третьої груп та юридичними особами – «спрощенцями» третьої групи на суми зарплати працівникам, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації.

Також до розділу ІІ додатку 4 ДФ додано рядки для відображення доходів від продажу сільськогосподарської продукції.

Наказ № 189 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 № 61.

Внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2435-IX «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» (далі – Закон № 2435), яким зокрема, уточнено норми щодо формування електронних первинних документів та подання консолідованої фінансової звітності.

Законом № 2435, зокрема:

? запроваджено категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств;

? звільнено малі та середні групи від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності;

? удосконалено окремі норми щодо подання фінансової звітності, складеної за Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі;

? уточнено перелік підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ, оприлюднюють консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та вимоги до обов’язкових реквізитів первинних документів;

? уточнено норми щодо формування електронних первинних документів: зокрема, залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного на електронний документ електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Закон № 2435 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 №162. 

Внесено зміни до порядку направлення податкових вимог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 12.07.2022 № 196 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.07.2022 за № 842/381788) (далі – Наказ № 196) затверджено зміни до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі – Порядок).

Змінами Порядок приведено у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (ПКУ).

Нагадаємо, що вищезазначеним пунктом передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У Порядку уточнено, що:

? протягом періоду оскарження платником податків відповідно до ст. 56 ПКУ суми грошових зобов’язань, визначених податковим органом відповідно до ПКУ та інших законодавчих актів, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов’язання вважається неузгодженою;

? до податкової вимоги додається детальний розрахунок суми податкового боргу;

? у разі направлення платнику податків податкової вимоги в Електронний кабінет до реєстру вимог автоматично вноситься інформація про її доставку в Електронний кабінет з квитанції про доставку, а паперова копія вимоги та квитанції друкується та долучається до справи платника податків;

? інформація про відкликання податкової вимоги вноситься податковим керуючим до реєстру податкових вимог.

Також форми податкових вимог «Ю» та «Ф» викладено у новій редакції та відповідно доповнено їх розрахунком – деталізацією сум податкового боргу платника податків.

Наказ № 196 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 № 61 і він набрав чинності з дня його офіційного опублікування. 

Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не підлягає оподаткуванню ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не включається до оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році – 3 470 гривень).

Норми визначені п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 15 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 лютого 2022 року № 58 (далі – Наказ № 58), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2022 року.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:

J0100122 – для юридичних осіб;

F0100722 – для фізичних осіб;

J0100922 – для інститутів спільного інвестування;

J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                  Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                  управління інформаційної взаємодії

                                                                   Головного управління ДПС

                                                                        у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися