Інформують податківці

Дата: 31.08.2022 16:20
Кількість переглядів: 281

Яким чином громадянин України може зареєструватись в ДРФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі –ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Для заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення даних про місце проживання на території України використовуються дані довідки про реєстрацію місця проживання або документи, до яких вносяться відомості про місце проживання. Також можуть використовуватися дані, що містяться у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або у довідці про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру (п. 2розд. VII Положення № 822).

Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII Положення № 822).

Облікові картки за ф. № 1ДР фізичних осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними, подаються особами, які призначені опікунами (піклувальниками), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування) (п. 4 розд. VII Положення № 822).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків) (додаток 3 до Положення № 822), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до будь-якого контролюючого органу.

У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Пунктом 9 розд. VII Положення № 822 встановлено, що для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

? довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

? довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

? довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п.п 3 п. 1 розд. ІII Положення № 822).

Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, вважається недійсним.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

Крім того, слід зазначити, що громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації у ДРФО та отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України Облікову картку за ф. № 1ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу (п. 7 розд. ІII Положення № 822).

Якщо документи надсилаються до контролюючого органу рекомендованим листом, підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку (п. 3 розд. ІII Положення № 822).

Про сплату транспортного податку юридичними особами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Норми визначені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Юрособам – «єдинникам» четвертої групи про звільнення від сплати податків і зборів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

? податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

? податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;

? податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

? рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Норми передбачені підпунктами 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Поряд з цим, абзацом другим та третім п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Пунктом 297.2 ст. 297 ПКУ встановлено, що нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

 

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається податкова декларація ФОП – «спрощенця» четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена Декларації за ідентифікатором форми F0103804.

Спільна сумісна власність не поділена в натурі: як повідомити про визначеного платника податку на нерухомість?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 355 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (ст. 369 ЦКУ).

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема:

? якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

? об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

? розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

? права на користування пільгою із сплати податку;

? розміру ставки податку;

? нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

До уваги ФОП!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Перерахунок сум доходів та сум наданих ПСП найманим працівникам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг (далі – ПСП) встановлений п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування.

Підпунктом 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що роботодавець платника ПДФО зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:

? за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

? під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);

? під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування ПСП.

Згідно з п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника ПДФО за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника ПДФО за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Розгляд скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, отриманої в період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу що відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей, зокрема:

? скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – скарга) подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 56.23.1 п. 56.23 ст. 56 ПКУ);

? скарга розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (далі – Комісія), за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 ПКУ);

? скарга розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ);

? якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).

Водночас, відповідно до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозділом 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

? дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

? строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

? строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Отже, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг 10-денного строку, щодо розгляду скарги, яка надійшла (надійде) в період з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України та/або яка не розглянута станом на 24 лютого 2022 року.

Умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми передбачені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Нарахування земельного податку орендодавцям - фізособам, якщо орендар – «спрощенець» четвертої групи переходить на третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотка доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Норми встановлені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.

Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Чи обов’язкове проведення звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Норми встановлені частиною 7 ст. 14 Закону № 2464.

При цьому, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами, та порядки формування та подання страхувальниками звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску.

ФОП на загальній системі оподаткування сплатив єдиний внесок: чи є витрати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  інформує, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Норми встановлені п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оподаткування ПДФО доходу від надання фізособою в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна юрособі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи (ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Норми передбачені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі ПДФО на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Які платники податків подають фінансову звітність до органів ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Норми встановлені п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

Таким чином, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику ПДВ за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця.

Відповіді на запитання щодо новацій податкового законодавства під час дії воєнного, надзвичайного стану

В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина надала відповіді на запитання щодо новацій законодавства, запроваджених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022.

 Питання 1. Доброго дня! Я не маю зараз можливості сплатити своєчасно податки, хочу запитати: як мені здійснити свої податкові обов’язки?

 Відповідь. Вітаю! Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено наступне. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей.

Так, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

 

Питання 2. Доброго дня! Хочу визначитися, які перевірки мають право проводити контролюючі органи під час дії воєнного стану в Україні?

Відповідь. Вітаю! Нормами ПКУ встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

При цьому, камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

? лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

? червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

? доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

? доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

? проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом № 2260. Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 статті 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у п.п. 69.2 п. 62 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом № 2260, з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Питання 3. Вітаю! Чи зупиняється перебіг строків проведення документальних позапланових перевірок на період дії воєнного стану в Україні?

Відповідь. Добрий день! Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Питання 4. Вітаю. У мене запитання: юридичною особою не зареєстровано податкові накладні у квітні 2022 року, чиє має право постачальник включити до податкового кредиту сплачені суми ПДВ?

Відповідь. Добрий день! Законом № 2260 встановлено, що тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники ПДВ:

? включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

? отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг ПДВ у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники ПДВ мають право на віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Обрання/перехід на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Надомна робота: місце працівника є фіксованим та не може бути змінено без погодження з роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що така форма трудових відносин як надомна робота регулюється ст. 60 прим. 1 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).

Надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.

Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021  № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2021 за № 886/36508).

У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на роботодавця, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 КЗпП.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.

Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, який викрадено, але право власності залишилось за фізособою?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  доводить до відома, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

? один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє.

В програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС України на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.

При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.

Професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до неприбуткових, підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації), що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Норми встановлені п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесено зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, з якого вилучено преференцію щодо подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Так, абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Форма Звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами.

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Отже, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, починаючи зі звітного (податкового) періоду – 2020 рік подають Звіт та річну фінансову звітність протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Нагадування про коди бюджетної класифікації, за якими платник податків сплачує ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

 

Повернення сум бюджетного відшкодування: порядок та терміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник ПДВ, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПКУ формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру (п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПКУ).

Пунктом 200.8 ст. 200 ПКУ передбачено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ (а саме протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання) контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПКУ зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» п. 200.12 ст. 200 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» п. 200.12 ст. 200 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п. 200.13 ст. 200 ПКУ, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника ПДВ в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника ПДВ з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПКУ).

Водночас, у зв’язку з запровадженням воєнного стану на території України, відповідно до п. 69.11 підрозділ 10 розділу XX ПКУ дію пунктів 200.10 – 200.12 ст. 200 ПКУ було зупинено до 21 липня 2022 року.

До звітних податкових періодів лютий – липень 2022 року пункти 200.10 – 200.12 ст. 200 ПКУ застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Зокрема, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено:

? камеральні податкові перевірки податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

? лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

? червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», зокрема, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Одночасно використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.

У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.

Чи включаються до декларації «спрощенця» четвертої групи (орендодавця) площі с/г, що надаються таким платником в оренду (суборенду)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (с/г) (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми визначені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами .

Підпунктом 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

З урахуванням викладеного, до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця) включаються площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди (суборенди) платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю).

Якщо площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду надаються платником єдиного податку четвертої групи (орендодавцем) в користування за договором оренди (суборенди) іншому суб’єкту господарювання – не платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю), то площі таких земельних ділянок не включаються до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця).

При цьому за такі земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, орендодавець сплачує земельний податок на загальних умовах.

Віднесення фізосіб до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).

Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розд. 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

                                                                                      Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                           управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                                у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь