Інформують податківці

Дата: 28.09.2022 11:52
Кількість переглядів: 444

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

З 1 жовтня збільшується розмір єдиного соціального внеску

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 1 жовтня 2022 року сума єдиного внеску, яку потрібно сплачувати підприємцям за себе та роботодавцям за найманих працівників.

З 1 жовтня 2022 року згідно з Держбюджетом на 2022 рік збільшується розмір мінімальної зарплати. Він становитиме:

- у місячному розмірі - 6700 грн (на 200 грн більше ніж було встановлено з 1 січня - 6500 грн);

- у погодинному розмірі - 40,46 грн (на 1 грн і 20 копійок більше, ніж було з 1 січня 2022 року - 39,26 грн).

Отже, із 1 жовтня 2022 року збільшаться:

- мінімальний страховий внесок з ЄВ, який потрібно сплачувати за основних працівників, - 1474 грн.

- максимальна база для нарахування ЄВ - 100500 грн.

- ЄВ для ФОПів-єдинників, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у розрахунку на місяць - 1474 грн.

При цьому ФОПи-єдинники та ФОП на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства звільняються від сплати ЄВ за себе з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців. Однак це право не позбавляє права платників добровільно сплачувати ЄВ за себе та зазначати суми такого ЄВ в декларації з метою отримання страхового стажу.

Нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи, внесені до статутного фонду підприємства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

? вартість гудвілу;

? витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

? витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7) та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), визначено відображення вартості основних засобів та нематеріальних активів, внесених до статутного фонду підприємства та нарахування амортизації на них.

Пунктом 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 встановлено, що придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 НП(С)БО 7 (абзац другий п. 10 НП(С)БО 7).

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 7 первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

? суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

? реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

? суми ввізного мита;

? суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

? витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

? витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

? інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 11 НП(С)БО 8 (п. 14 НП(С)БО 8).

Абзацом першим п. 11 НП(С)БО 8 встановлено, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи, внесені до статутного фонду підприємства, тому такі основні засоби та нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

При цьому амортизації підлягає погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 НП(С)БО 7 та п. 11 НП(С)БО 8 (п. 10 НП(С)БО 7, п. 14 НП(С)БО 8).

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід, отриманий фізособою від продажу побутової техніки та електроніки іншій фізособі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема, згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

Норми встановлені п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV ПКУ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, якою визначено перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Отже, якщо платник ПДФО – фізична особа здійснює продаж побутової техніки та електроніки іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такого продажу, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Щодо витрат ФОП – загальносистемника» у частині сплаченого земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого, зокрема, включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця, крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості.

Таким чином, у разі якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування володіє нерухомим майном, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності та розташоване на земельній ділянці, на яку оформлено право власності, то така особа має право включити до складу своїх витрат суму сплаченого земельного податку за вказану земельну ділянку.

Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: зміна власника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Норми передбачені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Чи може ФОП – «єдинник» другої групи надавати послуги фізособі, оплата за які здійснює юрособа – неплатник єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

Норми передбачені п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – неплатник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом України, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Своєчасно сплачений єдиний внесок забезпечує соціальні гарантії громадян

У січні – серпні 2022 року надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) від страхувальників Дніпропетровщини склали понад 16,8 млрд гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на понад 3,9 млрд грн, або на 30,6 відсотків.

Частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

До уваги фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств!

Звертаємо увагу фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств на особливості сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у 2022 році.

Згідно з приписами пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

Разом з цим такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 9 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством.

Таким чином, застосування або незастосування положень пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є правом зазначених платників єдиного внеску, а отже, не позбавляє таких осіб можливості сплачувати єдиний внесок за себе в терміни, визначені законодавством, та зазначати суми такого єдиного внеску в декларації, що, зокрема, є передумовами для зарахування страхового стажу.

 

До уваги платників!

Щодо терміну подання платниками податків заяв та документів з метою підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов’язку

 

ДПС нагадує, що заяву та підтверджуючі документи щодо неможливості виконання податкового обов’язку, на виконання вимог Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, платникам, у яких є можливість подати таку заяву та документи, слід подати до 30 вересня.

У разі відсутності у платника податків можливості подати заяву та відповідні документи, платник подає таку заяву та відповідні документи (копії документів) одночасно з набуттям такої можливості та виконанням одного із податкових обов’язків, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Контролюючий орган розглядає подану заяву та документи упродовж 20 календарних днів за днем їх отримання та приймає відповідне рішення.

У разі недостатності підтверджуючих документів контролюючий орган направляє платнику попереднє рішення з пропозицією надати протягом 10 календарних днів конкретні додаткові документи на підтвердження зазначених у заяві підстав.

Юридичні особи для підтвердження можливості чи неможливості податкових обов’язків подають заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Наказ № 225), яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок) та перелік документів на підтвердження.

Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) та платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ, визначені у пунктах 1 та 2 розд. ІІ Порядку відповідно.

Так, відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком (06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів для юридичної особи або Переліком документів для фізичної особи до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку.

Заява має містити:

? повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків;

? код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

? реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

? податкову адресу платника податків;

? найменування контролюючого органу, до якого подається заява;

? дату подання заяви;

? чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;

? вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);

? які саме податкові обов’язки не мав / не має можливості виконати платник податків;

? інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;

? підписи платника податку – фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків – юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Оподаткування ПДФО доходу фізособи у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано статтями 717 – 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (абзац перший п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ встановлено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Отже, у разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою – засновником підприємства.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: деякі особливості заповнення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у додатках 1 та 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація) зазначається порядковий номер Розрахунку (арабськими цифрами), починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання.

Загальна кількість розрахунків (додатків) дорівнює значенню рядка 7 Декларації та залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

Особливості формування податкових зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.

Обчислені відповідно до положень статті 252 ПКУ податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тимчасово не сплачуються в частині обсягів газу природного видобутого, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах, та зазначеного в актах платника податків про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за календарний місяць, що відповідає податковому (звітному) періоду, як такий, що закачаний до газосховищ у податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом IX ПКУ газосховищ (далі – закачаний газ природний). Нараховані та не сплачені податкові зобов’язання за обсяги закачаного газу природного у відповідному податковому (звітному) періоді, що припадають на період, зазначений у цьому абзаці, не вважаються податковим боргом та підлягають сплаті відповідно до положень цього підпункту.

У період починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники рентної плати зобов’язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов’язань за обсяг видобутого газу природного в таких податкових (звітних) періодах.

Сума коштів рентної плати за податковий (звітний) період, яка у визначений пунктом 257.5 статті 257 ПКУ граничний строк підлягає сплаті, обчислюється як різниця між величиною задекларованих платником податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за такий податковий (звітний) період та добутком обсягу закачаного газу природного за такий самий податковий (звітний) період і середньозваженої ефективної ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованої за такий податковий (звітний) період.

Для цілей п. п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного розраховується як питомі податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (в розрахунку на 1000 метрів кубічних) відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді, обчислені за фактичною ціною газу природного відповідно до правил, визначених статтею 252 ПКУ.

Середньозважена ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (за обсягом відповідної категорії газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді) визначається у гривнях із застосуванням ефективних ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованих для відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді.

У разі реалізації обсягів газу природного, закачаного до газосховищ у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного обчислюється за принципом FIFO (first in – first out) виходячи з середньозваженої ефективної ставки рентної плати за відповідний податковий (звітний) період та обсягу газу природного, видобутого у такому податковому (звітному) періоді, що списується з балансу газу, що зберігається платником у газосховищах, та визначається як різниця між зазначеними в актах про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України обсягами газу природного на кінець та початок календарного місяця, що відповідає податковому (звітному) періоду.

Копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за період, що відповідає податковому (звітному) періоду, надсилаються не пізніше граничного строку подання податкової декларації з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, визначених відповідно до абзацу шостого цього підпункту, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за обсяги закачаного та не реалізованого газу природного, які залишилися у газосховищах станом на останній день календарного місяця (включно), в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного, відповідно до вимог пункту 252.8 статті 252 ПКУ, у разі якщо у податковому (звітному) періоді не здійснювалося митне оформлення імпортного природного газу, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного у такому податковому (звітному) періоді центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, застосовує величину середньої митної вартості імпортного природного газу за 1000 метрів кубічних, визначену (обчислену) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, за останній податковий (звітний) період, у якому здійснено таке митне оформлення.

Норми цього підпункту не поширюються на обсяги газу природного, визначені пунктом 252.24 статті 252 ПКУ.

Норми цього пункту до платників рентної плати за користування надрами для видобування газу природного застосовуються з урахуванням таких особливостей:

? платники рентної плати за користування надрами для видобування газу природного звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану», за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня набрання чинності зазначеним Законом;

? положення п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на податкові обов’язки щодо дотримання строків сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, крім природного газу, визначеного пунктом 252.24 статті 252 ПКУ.

Чи включається до складу доходу ФОПу вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (податок) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (ФОП).

Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Враховуючи викладене, до складу загального оподатковуваного доходу ФОПа зараховується виручка, що надійшла такій особі як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОПу чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги – це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.

Враховуючи викладене вище, ФОП включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.

Електронний підпис: заповнення повідомлення про надання інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами без укладення відповідного договору.

Норми визначені п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557 передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.

Повідомлення може бути направлено через: інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).

У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).

При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:

? поточна дата та порядковий номер;

? найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);

? код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:

? прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;

? реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;

? посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;

? тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;

? ініціали та прізвище керівника;

? посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.

При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.

З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».

При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».

На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).

Умови реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку на додану вартість (ПДВ) у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Увага! Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку щодо порядку заповнення та подання декларації акцизного податку для платників податків з транспортних засобів Державна податкова служба України повідомляє наступне.

Нагадуємо, що відповідно до п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку, визначені                  п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою та порядком (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами).

Платником заповнюються лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. З розд. III Порядку).

У Декларації зазначаються платники, перелік яких визначено статтею 212 Кодексу. Для зазначення виду платника акцизного податку у відповідній клітинці рядка 05 загальної частини Декларації, що відповідає визначеному підпункту пункту 212.1 статті 212 Кодексу, згідно з яким суб’єкт господарювання є платником акцизного податку, в обов’язковому порядку проставляється позначка "X".

Платники акцизного податку з транспортних засобів заповнюють розділ Г Декларації «Податкові зобов’язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» та додаток 13 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу» та щодо операцій, що звільняються від оподаткування акцизним податком, додаток 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою».

У додатку 13 до Декларації заповнюється, зокрема:

- у графі 15 «Ставка акцизного податку з урахуванням коефіцієнтів, євро» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці транспортного засобу, встановлені п. 215.3 ст. 215 Кодексу, з урахуванням коефіцієнтів:

• для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння, що класифікуються у товарній позиції 8703, – коефіцієнтів віку та двигуна;

• для транспортних засобів, що класифікуються у товарній позиції 8702, 8704, – коефіцієнтів для цих транспортних засобів;

• для транспортних засобів та причепів, напівпричепів, що класифікуються у товарній позиції 8707, 8711, 8716,

у графі 16 «Сума податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету, грн» зазначаються суми, що підлягають сплаті до бюджету, обчислені з огляду на фактичні обсяги реалізації продукції та встановленої ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) й офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюються реалізація (передача) товару (продукції), видача документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Розділ Г заповнюється у такому порядку, зокрема:

- у четвертій графі рядків Г1 – Г7 зазначаються суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 13 до Декларації, яка заповнюється та надається із зазначенням у верхньому лівому куті додатка коду операції та рядка, визначених у першій графі розділу Г;

- у рядку Г8 зазначаються суми зменшення податкового зобов’язання з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 13 до Декларації:

- зменшення суми податку на суму, обчислену з повернених підакцизних товарів (продукції) платнику податку, що раніше були реалізовані або ввезені платником, як це передбачено п. 217.5 ст. 217 Кодексу;

- зменшення суми податку (в інших випадках коригування податкового зобов’язання на суму втрачених товарів (продукції), з яких не виникає податкове зобов’язання за обставин, перелічених у п. 216.3 ст. 216 Кодексу);

- у рядку Г9 проставляється сума пільг з операцій, що звільняються від оподаткування згідно з переліком таких операцій, зазначених у п. 213.3 ст. 213 розд. VI Кодексу. Нарахування суми пільг з акцизного податку здійснюється за формами згідно з додатками 13, 4 до Декларації.

Суми пільг з акцизного податку зазначаються за даними графи 10 додатка 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою»;

- у рядку Г10 зазначається сума податкових зобов’язань (сума показників рядків Г1 – Г7 за вирахуванням значення рядка Г8);

- у рядках Г10.1 та Г10.7 проставляються суми податкового зобов’язання відповідно до кодів бюджетної класифікації, обчислені окремо з моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 90 90 згідно з УКТ ЗЕД); автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі; моторних транспортних засобів для перевезення вантажів; кузовів для автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД; мотоциклів (включаючи мопеди) та велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них; причепів та напівпричепів для тимчасового проживання у кемпінгах типу причіпних будиночків; автомобілів, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з цим зазначаємо, що п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації підтверджуючі документи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Чи є базою нарахування єдиного внеску нецільова благодійна допомога?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Норми передбачені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Податкова знижка за витратами на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок застосування платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2021 році: 2270,00 грн х 1.4 = 3180,00 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2021 році: 2270,00 грн х 1.4 х 50 відс. = 1590,00 гривень).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Порядок виправлення помилки в полі «Індивідуальний податковий номер» податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

? постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

? отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) – платника ПДВ, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

? у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній, та у графі 2.1 зазначається код причини «103» (повернення товару або авансових платежів);

? у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

? реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

? у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

? такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

? в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН (з урахуванням коригувань таких показників (за їх наявності).

Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом.

При цьому розрахунок коригування, складений платником ПДВ до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником ПДВ.

Чи застосовуються у період дії воєнного стану санкції за порушення використання РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Щодо ведення форми обліку товарних запасів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що  розділом ІІ наказу Міністерства фінансів від 03.09.2021 № 496 Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033) визначено порядок ведення обліку товарних запасів.

Зокрема, відповідно до зазначеного вище розділу, форма обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) ведеться за вибором фізичної особи – підприємця  (далі – ФОП) у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки (далі – РНОКПП) ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис;

2) у графі 2 – дата здійснення запису;

3) у графах 3-6 – реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);

4) у графі 7 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару;

5) у графі 8 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій).

Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається:

? продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій;

? внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання;

? знищення або втрата товару;

? повернення товару постачальнику;

? використання товарів на власні потреби;

6) у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.

Для ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

? перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

? перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

? перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

? перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

? перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

 

Спрощений режим регулювання трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.

Відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України незалежно від виду трудового договору або форми організації трудових відносин працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів Державної податкової служби України про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається при укладенні трудового договору при спрощеному режимі регулювання трудових відносин в обов’язковому порядку до фактичного допуску працівника до роботи.

Відповідно до абзаців першого – четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення  гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Порядку № 413 разом з копією в електронній формі.

Водночас, Порядок № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак

Днями у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Закон України № 1914: зміни в оподаткуванні фізичних осіб – підприємців та громадян».

На запитання платників податків відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак.

  Питання 1: Добрий день! Я є ФОПом – платником єдиного податку другої групи. Скажіть, будь ласка, чи можу я надавати послуги з доступу до мережі Інтернет?

Відповідь: Вітаю! З 01 січня 2022 року змінено умови застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями (ФОП), які здійснюють діяльність у сфері послуг з надання доступу до мережі Інтернет. Ці зміни внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (Закон України № 1914).

З урахуванням таких змін, внесених Законом України № 1914 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ФОПи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи. Ці вимоги визначені підпунктом 3) пункту 291.4 статті 291 ПКУ.

До внесення Законом України № 1914 до ПКУ змін ФОПи, які надавали послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мали право реєструватися платниками єдиного податку другої групи.

Отже, з 01 січня 2022 року ФОПи – платники єдиного податку, які здійснюють послуги з надання доступу до мережі Інтернет мають право здійснювати свою діяльність виключно на третій групі платника єдиного податку з урахуванням вимог, визначених підпунктом 8 пункту 291.5 статті 291 ПКУ, щодо переліку послуг, які не можуть надавати платники єдиного податку першої – третьої груп.

  Питання 2: Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи маю я право, як опікун, на податкову знижку за витратами на навчання у коледжі дитини?

Відповідь: Добрий день! Так, ви, як опікун, маєте право на податкову знижку за витратами на навчання дитини у коледжі у разі дотримання певних умов, визначених статтею 166 Податкового кодексу України (ПКУ).

Таке право ви, як опікун, маєте за витратами на навчання дитини у вітчизняному закладі, зокрема професійної (професійно-технічної) освіти, починаючи з 2022 року. Саме з 01 січня 2022 року набрали чинності зміни, внесені Законом України № 1914 до Податкового кодексу України (ПКУ), відповідно до яких правом на податкову знижку у частині витрат на здобуття освіти дітей можуть скористатись не тільки рідні батьки, а й опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі.

Отже, за умови дотримання усіх вимог щодо отримання податкової знижки на навчання, ви, як опікун, можете скористатись правом на отримання такої знижки за витратами на навчання дитини у коледжі, понесеними протягом 2022 року, з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Питання 3: Вітаю! Скажіть, будь ласка, що таке мінімальне податкове зобов’язання?

Відповідь: Добрий день! Поняття «мінімальне податкове зобов’язання» визначено Законом України № 1914, яким внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (ПКУ).

Отже, поняття «мінімальне податкове зобов’язання» визначено підпунктом 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ.

Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Порядок розрахунку мінімального податкового зобов’язання визначено у статті 381 ПКУ та обчислюється за відповідними формулами для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь:

- нормативна грошова оцінка яких проведена

- та нормативна грошова оцінка яких не проведена.

Особливості розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 звітні роки визначені пунктом 67 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 Питання 4: Доброго дня! У мене таке питання: за який рік вперше та в які терміни визначається мінімальне податкове зобов’язання для фізичної особи – платника податків, яка не є ФОПом?

Відповідь: Вітаю! Законом України № 1914, яким внесені зміни, зокрема до Податкового кодексу України (ПКУ), для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).

Пунктом 64 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Платниками у частині МПЗ є фізична особа – резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним (п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом звітного року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримують податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, з 01 січня 2023 року по 01 липня 2023 року.

Звертаємо увагу, що тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 69.15 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

  Питання 5: Скажіть, будь ласка, чи необхідно мені подавати декларацію про отримані доходи за 2022 рік та сплачувати податки, якщо я продаю вирощену власну сільськогосподарську продукцію (фрукти)?

Відповідь: Починаючи з 2022 року, звільняється від оподаткування дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), якщо сума такого доходу сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2022 році – це 78 тис. грн (6500 грн х 12).

Якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого перевищення (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ)

Цей порядок оподаткування доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), застосовується з 01 січня 2022 року на підставі змін, внесених до ПКУ Законом України № 1914.

Уникнення ТОП – 10 помилок при заповненні Звіту про контрольовані операції

Нещодавно Державною податковою службою України роз’яснено основні правила заповнення та контролю повноти подання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт).

А сьогодні, на основі щорічного моніторингу поданих Звітів, ДПС узагальнила найрозповсюдженіші помилки платників податків при заповненні Звіту.

До ТОП – 10 увійшли такі помилки:

- незазначення всіх підстав віднесення операції до контрольованої;

- невірне визначення типу предмета операції;

- невірне визначення загальної суми КО;

- незазначення коду послуг згідно з класифікатором;

- невідображення ставки роялті або ставки за кредитом;

- невірне відображення сторони операції;

- невірне відображення одиниці виміру;

- незазначення сторони, що досліджується;

- нездійснення конкретизації джерел інформації;

- незаповнення додатку «Інформація про пов'язаність осіб».

З метою спрощення сприйняття інформації ДПС розроблено інфографіку, яка містить як приклади найпоширеніших помилок при заповненні Звіту, так і конкретні поради щодо шляхів їх виправлення (недопущення).

Рекомендуємо опрацювати зазначену інформацію з метою уникнення технічних помилок при подачі Звіту. Саме самостійне виявлення та своєчасне виправлення помилок убезпечить платників податків від зайвих питань з боку контролюючого органу та у майбутньому – від застосування відповідних штрафів (за наявності підстав).

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку щодо порядку заповнення та подання декларації акцизного податку для платників податків з транспортних засобів Державна податкова служба України стосовно порядку оподаткування транспортних засобів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє наступне.

Пунктом 215.1 ст. 215 Кодексу визначено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Нагадуємо, що платником акцизного податку є, зокрема:

- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст. 213 цього Кодексу (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:

- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

До операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, належать, зокрема:

- операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (п.п. 213.3.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

- операції з безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.52 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави (п.п. 213.3.4 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

- ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу»  (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення на митну територію України та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових за умови виготовлення надалі з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 213.3.14 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів використання таких товарів (продукції) надалі, крім випадків, зазначених у ст.ст. 225 та 229 Кодексу (п. 216.1 ст. 216 Кодексу).

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Кодексу).

Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 Кодексу).

При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 Кодексу платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 Кодексу).

Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а)  платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б)  підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в)  підакцизний товар (продукцію):

- примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

- передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

- надано як гуманітарну допомогу.

При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 Кодексу).

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється акцизний податок, зокрема транспортних засобів, визначено у підпунктах 215.3.5 – 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 Кодексу).

Відповідно до п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу ставка податку з транспортних засобів:

автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, обчислюється за відповідною формулою (п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

Оскільки ставка акцизного податку встановлена в іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).

Водночас зазначаємо, що тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану, відповідно до законодавства звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України (п. 42 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з цим відповідно до п. 31 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів в забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), звільняються від оподаткування акцизним податком операції з безоплатної передачі у володіння і користування суб’єктам, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях транспортних засобів; транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього пункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів.

До відома суб'єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі та послуг!

Державна податкова служба України нагадує суб’єктам господарювання про визначений законодавством обов’язок забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій.

Також повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» з 01.01.2023 року змінюються вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.

Відтак, з 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

За порушення вищевказаних вимог законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Одночасно ДПС звертається до громадян з проханням повідомляти на чат-бот ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram про факти відмови у розрахунку банківською карткою.

Вся інформація, що надходить до чат-боту, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

До уваги платників! Щодо правильного заповнення Податкового розрахунку за формою 4ДФ

Органи ДПС на постійній основі здійснюють контроль за правильністю заповнення податковими агентами поданого ними Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (за формою 4-ДФ). Порядок заповнення якого затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

Звертаємо увагу, що одним із основних моментів на який необхідно звертати увагу при заповненні Податкового розрахунку за формою 4-ДФ є правильність відображення ознак доходу, у відповідності до характеру нарахованого доходу відповідно до Довідника ознак доходів для заповнення додатку 4ДФ, а також обов’язкове заповнення всіх граф додатку, зокрема в частині сум нарахованого/виплаченого доходу та нарахованих та перерахованих податків.

Так, відповідно до Порядку заповнення Податкового розрахунку за формою 4-ДФ затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) визначено:

«4. Додаток 4 до Розрахунку "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору" (далі - 4ДФ):

1) реквізити 4ДФ, що заповнюються:

рядок 1 - відмічається відповідна клітинка "Звітний", "Звітний новий" чи "Уточнюючий" залежно від того, який Розрахунок подається;

у рядку 2 навпроти напису "Звітний (податковий) період" відображаються рік та порядковий номер звітного кварталу арабськими цифрами від 1 до 4;

номер місяця у кварталі арабськими цифрами від 1 до 3;

номер Розрахунку, до якого додається 4ДФ (відповідає номеру, вказаному у заголовній частині Розрахунку);

номер додатка такого виду в Розрахунку;

у рядку 3 зазначаються найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) самозайнятої фізичної особи, що подає Розрахунок;

у рядку 031 зазначаються податковий номер юридичної особи - податкового агента, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - податкового агента, яка подає Розрахунок. Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;

у рядку 032 - зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок);

у рядку 4 навпроти напису "Працювало за трудовими договорами" проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою 101;

у рядку 5 навпроти напису "Працювало за цивільно-правовими договорами" проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою 102;

2) відображення відомостей у розділі I "Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору" 4ДФ (далі - розділ I):

у рядку 06 розділу I зазначається:

у графі 1 "N з/п" відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

у графі 2 "Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта2" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в 4ДФ;

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розділі 1 "Довідник ознак доходів фізичних осіб" (додаток 2 до Порядку).

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);

у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в 4ДФ за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у 4ДФ за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні);

у графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

у графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;

у графі 5а "Сума нарахованого військового збору" відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 5 "Сума перерахованого військового збору" відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками);

у графі 6 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 "Довідник ознак доходів фізичних осіб" додатку 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному місяці (кварталі) не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватися у наступних місяцях (кварталах), ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого у попередньому місяці (кварталі) доходу.

Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати лише один рядок з обов'язковим заповненням графи 2 "Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта2", крім граф 7, 8 та 9 4 ДФ, які заповнюються одноразово;

у графі 7 "Дата прийняття на роботу" проставляється дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття - 12 березня 2020 року, то у графі 7 потрібно вказати "12.03.2020".

Графа 7 заповнюється лише на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді;

у графі 8 "Дата звільнення з роботи" проставляється дата звільнення фізичної особи з роботи за зразком, наведеним в абзаці вісімнадцятому підпункту 2 пункту 4 цього розділу.

Графа 8 заповнюється лише на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді.

Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 7, 8 не заповнюються.

У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному місяці про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному місяці;

у графі 9 "Ознака податкової соціальної пільги" відображається ознака податкової соціальної пільги наведена у розділі 2 "Довідник ознак податкових соціальних пільг" додатку 2 до Порядку.

Графа 9 заповнюється лише для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. Під час заповнення графи 9 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. У разі наявності у фізичної особи протягом кварталу кількох ознак пільг проставляється ознака, яка була застосована у відповідному звітному місяці;

у графі 10 "Ознака (0, 1)" відображається ознака "0", якщо рядок потрібно ввести, чи ознака "1", якщо рядок потрібно виключити. Графа 10 заповнюється лише для "Звітного нового" та "Уточнюючого" Розрахунків.

В останньому рядку розділу I вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу - за графою 3, нарахованого податку - за графою 4а, перерахованого податку - за графою 4, сума нарахованого військового збору - за графою 5а, сума перерахованого військового збору - за графою 5;

3) рядок 07 відображення відомостей у розділі II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею" (далі - розділ II):

у рядку "Оподаткування процентів" загальна сума доходу, нарахованого у вигляді процентів, загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб та загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи у вигляді процентів, не зазначаються;

у рядку "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею" загальна сума нарахованого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума виплаченого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб та загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи у вигляді виграшів (призів) у лотерею, не зазначаються.

У кінці 4ДФ проставляються:

кількість заповнених рядків розділу I, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість сторінок додатка. Під час визначення кількості заповнених рядків розділу I підсумковий рядок відповідно до абзацу двадцять шостого підпункту 2 пункту 4 цього розділу не враховується;

у полі "Дата подання" проставляється дата подання Розрахунку податковим агентом.

4ДФ на останній сторінці завіряється підписами керівника (уповноваженої особи) / фізичної особи (законним представником) і головного бухгалтера (особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку) та засвідчується печаткою (за наявності)». 

Випадки, в яких виникає право податкової застави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що право податкової застави виникає:

? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

? у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Норми передбачені п. 89.1 ст. 89 ПКУ.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

? передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

? перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

? заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п.п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);

? змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п.п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                                     Відділ комунікацій з громадськістю управління                                                                                           інформаційної взаємодії

                                                                                     Головного управління ДПС

                                                                                      у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь