Корисна інформація.

Дата: 06.10.2022 15:53
Кількість переглядів: 157

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Які фізособи відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор ДК 018-2000), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) – це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).

Коди продукції сільського господарства та пов’язані з ними послуги визначені розд. 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – Класифікатор ДК 016:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями.

Отже, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Виправлення помилок у Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ платник ПДВ самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

При цьому згідно з п. 3 розд. IV Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Отже, з метою виправлення помилки у додатку до декларації платнику ПДВ, потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ і до нього додати «уточнюючий» додаток.

При виправленні помилок у додатках до декларації у заголовній частині додатків проставляється позначка «Х» навпроти поля 013 «Уточнюючий»; у полі 02 вказується поточний звітний період, в якому виправляється помилка та подається уточнюючий розрахунок; у полі 03 проставляється період, в якому допущена помилка.

При виправленні помилок у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (Додаток 2), якщо такі помилки вплинули на показники декларації, в уточнюючому Додатку 2 якщо потрібно збільшити/зменшити числові дані за рядком, який раніше вже був у додатку, зі знаком «+» або «-» уточнюється значення цього рядка; якщо необхідно додати новий або видалити існуючий рядок додатка, то такий рядок повторюється на повну суму зі знаком «+» або «-».

При цьому під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, Додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок; у графі 6 відобразити різницю.

Якщо помилки в додатку не пов’язані з вартісними показниками додатка (наприклад, неправильно вказані ІПН, звітний податковий період, дата/номер документу (акту чи довідки), то помилка виправляється наступним чином: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (показуються зі знаком «-»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.

При цьому під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, Додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (у даному випадку вони відповідають показникам з графи 4); графа 6 не заповнюється.

Наслідки порушення неприбутковою організацією вимог щодо використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Згідно з п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Фізична особа надає ФОПу в оренду нерухоме майно: оподаткування доходу ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

До уваги ФОП – «загальносистемників»!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, платником самостійно здійснюється остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Враховуючи викладене, у річній податковій декларації фізичної особи – підприємця поряд із доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Остаточний розрахунок суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб здійснюється із суми загального річного оподатковуваного доходу за звітний податковий рік.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена фізичною особою – підприємцем за підсумками остаточного розрахунку, зазначена ним у річній податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання такої податкової декларації.

Визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

- отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання за наслідками звітного податкового року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджуючих документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

- із суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Чи підлягають реєстрації ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне. Правовідносини, що пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.

З 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до Закону № 481, внесені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Так, у ст. 15 Закону № 481 виключена норма щодо обов’язкової реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Щодо рішень про анулювання реєстрації платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Норми встановлені п. 291.2 ст. 291 ПКУ.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Сучасні та зручні сервіси від ДПС

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android.

Для використання ПРРО ДПС потрібно зробити прості кроки.

 Проект EU4PFM допомагає впроваджувати реформу ПРРО в Україні, надаючи експертну підтримку при розробці нормативно-правової бази, методологічні рекомендації, а також фінансову підтримку для розробки і вдосконалення IT-рішень для ПРРО.

У податківців Дніпропетровщини з’явилась мальовнича краса

Життя прекрасне і цінне…

Сьогодні ми продовжуємо жити і працювати попри непрості часи.

Податківці Дніпропетровщини тримають економічний фронт, активно трудяться задля перемоги. Ми корисні там, де є!

Водночас, паузи, радість, обійми і близькі поряд – зараз дуже потрібні для нашої міцності.

Естетика розвиває і формує уявлення людини про красу, мистецтво і вишуканість. Краса є істина. Істина є краса. Вони творять нас кожну мить. Краса покращує світовідчуття. Гарні образи народжують позитивні думки, а гарні думки ведуть до красивих дій.

Для підтримки корпоративного духу за ініціативою очільниці податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марини, участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Леонова Валерія та за сприянням Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби у ГУ ДПС відбулось незвичайне казкове дійство – висадка лаванди.

Це особливий захід, який заряджає позитивними емоціями. Податківці із захопленням та гарним настроєм долучились до цього незвичайного процесу. І тепер на подвір’ї ГУ ДПС з’явилась невелика ділянка лаванди, яка з першим цвітінням радуватиме погляд прекрасною, мальовничою красою та наповнюватиме чудовим ароматом.

«Ніщо так не прикрашає наше життя, як квіти. Сьогодні з колегами вирішили трохи відволіктись від звичайних справ та висадили лаванду біля нашої будівлі.

Нехай ця лаванда росте та квітне, надихає на перемогу та нагадує, що життя триває!», – наголосила Марина Твердохлєб.

Жити життя тут і зараз, милуватися блакитним небом і осінньою природою, щиро усміхатися, говорити теплі слова близьким, працювати завзятіше, підтримувати один одного і вірити в нашу перемогу – все це єднає нас і робить міцнішими.

Згуртованість і вдячність – наша велика сила!

Адже доки ми разом – ми непереможні, залишаємося собою і зберігаємо важливі для себе речі: натхнення, творчий потенціал і бажання.

Суд підтримав позицію податківців щодо донарахування 4,48 млн грн підприємству за не підтвердження операцій з реалізації нафтопродуктів

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у Полтавській області у справі № 440/728/20 щодо не підтвердження господарських операцій з реалізації нафтопродуктів за невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства та здійснення реалізації пального без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі.

Колегія суддів зазначила, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов’язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/1578/155.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

До документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги. Зокрема, оптовий продаж нафтопродуктів з оптового складу оформлюється ТТН.

Проте ТТН по спірним господарським операціям позивачем не надавалися, натомість надано видаткові накладні, талони та копії відомостей про відпуск нафтопродуктів (форма 16-НП), що застосовуються виключно на АЗС при здійсненні роздрібної торгівлі.

Окрім цього, надані до перевірки копії документів містять низку недоліків та неточностей, які не дозволяють ідентифікувати місце відвантаження нафтопродуктів; встановити дані про залишок на початок та на кінець звітного періоду по видам палива; не надають можливість достовірно ідентифікувати назву підприємств, яким відпущено нафтопродукти; не дозволяють ідентифікувати автотранспортний засіб, в який відвантажено нафтопродукти; не дозволяють ідентифікувати номер подорожнього листа; не дозволяють ідентифікувати особу, відповідальну за здійснення господарської операції зі сторони позивача та інші.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що наведене свідчить про невідповідність первинних документів вимогам Інструкції № 281, натомість контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 440/728/20 касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області задоволено, рішення судів попередніх інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму 4,48 млн гривень.

Визначення ПДФО внаслідок проведення річного перерахунку заробітної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);

- під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Норми встановлені п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування податкової соціальної пільги.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО у відповідному місяці.

ФОП – «загальносистемник» неплатник ПДВ отримала суму бюджетного відшкодування за період, коли була платником ПДВ: чи є дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Так, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Разом з тим, для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст.177 ПКУ).

При цьому, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка не зареєстрована як платник ПДВ, отримує бюджетне відшкодування за період, коли вона була зареєстрована платником ПДВ, то суми такого бюджетного відшкодування не включаються до складу загального оподатковуваного доходу цієї фізичної особи – підприємця.

Будівлі промисловості на реконструкції: чи сплачується податок на нерухомість?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

ПКУ не містить норм щодо припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у його діяльності у зв’язку з реконструкцією, простоєм тощо, тому за такі будівлі податок сплачується на загальних підставах.

Чи має право платник направити запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку поштою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 299.9 ст. 299 ПКУ визначено, що за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання Витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (далі – Запит), а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження Запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма Запиту та форма Витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Формою Запиту передбачено проставлення платником податків відмітки щодо способу отримання витягу: безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.

Згідно з абзацом першим п. 148 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 із змінами (далі – Інструкція № 55), усі документи, що надходять до установи, приймаються централізовано службою діловодства.

Відмітка про надходження паперового документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора чи штрих-коду на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи – одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби година і хвилини) надходження документа (абзац перший п. 78 Інструкції № 55).

ПКУ не містить обмежень щодо направлення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку Запиту поштою.

Датою подання такого Запиту вважається дата його надходження до органу ДПС, яка проставляється на першому аркуші оригіналу документа.

У разі подання Запиту поштою витяг з реєстру платників єдиного податку отримується безпосередньо в контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Операції з інструментами власного капіталу: особливості коригування фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

З початку року платники Дніпропетровщини наповнили бюджети та державні цільові фонди майже на 71 млрд гривень

Платники Дніпропетровського регіону продовжують сумлінно сплачувати податки та підтримують економіку нашої країни у цей нелегкий час.

«Протягом січня – вересня 2022 року до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) надійшло понад 51,6 млрд гривень. Це майже на 8,7 млрд грн, або на 20,2 відс., більше відповідного періоду минулого року», – зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Твердохлєб Марина.

До Державного бюджету України протягом 9-ти місяців поточного року сплачено понад 22,9 млрд грн, що майже на 2,8 млрд грн, або на 13,8 відс., більше ніж за відповідний період 2021 року. Місцеві бюджети отримали понад 28,7 млрд гривень. Це майже на 5,9 млрд грн, або 25,7 відс., перевищують минулорічні надходження.

Впродовж січня – вересня поточного року до державних цільових фондів надійшло понад 19,3 млрд грн єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження єдиного внеску зросли майже на 4,8 млрд грн, або на 33,0 відсотки.

Позитивна динаміка надходжень податків, зборів та платежів забезпечена платниками області і у вересні поточного року.

Без урахування єдиного внеску у вересні 2022 року до зведеного бюджету надійшло майже 5,3 млрд гривень, у тому числі до державного бюджету – майже 1,9 млрд грн, до місцевих бюджетів – майже 3,4 млрд гривень.

«Отже, у порівнянні з вереснем минулого року платники Дніпропетровщини у вересні поточного року спрямували до бюджетів усіх рівнів на 1,1 млрд грн, або на 26,5 відс., більше податків і зборів. При цьому, надходження до місцевих бюджетів регіону зросли на 1,1 млрд грн, або на 48,1 відсотки», – акцентувала очільниця ГУ ДПС.

Надходження єдиного внеску у вересні 2022 року склали понад 2,5 млрд грн, що на понад 0,8 млрд грн, або на 51,2 відс., більше ніж у вересні 2021 року.

Щиро вдячні усім платникам за активну громадянську позицію, високу податкову культуру. Адже своєчасна сплата податків та платежів – це постійне наповнення бюджетів і державних цільових фондів для забезпечення стабільної економіки, захисту країни та соціальних виплат.

Визначення бази оподаткування ПДВ у експедитора

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 №610, визначено, що базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.

Одноразове добровільне декларування: база для нарахування збору у разі володіння коштовним годинником та дороговартісною зброєю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє наступне.

Підпунктом «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Щодо розміру плати за дублікат ліцензії на виробництво спирту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, за видачу дубліката ліцензії справляється плата у розмірі 780 гривень і зараховується до місцевих бюджетів.

Основні правила заповнення Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

Державна податкова служба України нагадує, що відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які у 2021 році здійснювали контрольовані операції, мають подати не пізніше 30 вересня 2022 року до ДПС разом із Звітом про контрольовані операції Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Платники податків, які не подали разом із Звітом про контрольовані операції Повідомлення або які перевіряють вже подану звітність, можуть переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритму заповнення Повідомлення.

Співпраця ДПС та Офісу технічної допомоги (ОТД) Департаменту казначейства США у напрямі реалізації стратегії комплаєнсу

Офіс технічної допомоги (ОТД) Департаменту казначейства США протягом декількох років на постійній основі надає допомогу ДПС у розбудові податкової служби сучасного рівня.

Навіть повномасштабна агресія росії проти України не завадила продовженню співпраці. На початку вересня 2022 року представниками ОТД та ДПС було відкориговано робочий план двосторонньої співпраці до 2024 року.

У рамках практичного виконання плану-заходів співпраці ОТД та ДПС Департаментом економічного аналізу спільно з управлінням відомчих реформ та Департаментом міжнародного співробітництва проведено онлайн-зустріч з експертами ОТД Департаменту казначейства США.

У ході зустрічі міжнародними експертами ОТД були надані практичні консультації щодо організації роботи з реалізації стратегії комплаєнсу в рамках досягнення Стратегічних цілей діяльності Державної податкової служби України на 2022 – 2024 роки.

Також міжнародними експертами надана інформація щодо досвіду роботи Служби внутрішніх доходів США з дотримання податкового законодавства для певних сегментів бізнесу.

Надання ОТД на постійній основі технічних консультацій та допомоги новоствореному підрозділу з реалізації стратегії комплаєнсу щодо належної практики розробки та виконання програм з дотримання законодавства є важливою передумовою успішного збільшення надходжень до бюджету як під час воєнного стану, так і після його закінчення.

Нові безкоштовні версії ПРРО для iOS та Android

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Від сьогодні всі охочі можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення на вебпорталі ДПС.

Нові версії ПРРО від ДПС – це безкоштовне рішення, переважно для мікро та малого бізнесу, який працює у сфері торгівлі та надання послуг.

Вони роблять легкою реєстрацію розрахункових операцій та подання звітності ПРРО для українських підприємців. Єдиний дизайн усіх версій ПРРО дозволяє використовувати різні гаджети без потреби переналаштовуватися.

Зручні сервіси у мобільному – це нагальна потреба під час дії воєнного стану в країні. Сучасні та зручні застосунки від ДПС допоможуть дотримуватися вимог податкового законодавства, не обтяжуючи бізнес додатковими витратами, і захистять покупців від втрати чеків.

Так, станом на 01.10.2022 кількість ПРРО – 395,3 тисячі.

Можливості ПРРО ДПС:

- створення та реєстрація фіскальних чеків;

-легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;

- друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;

- відкриття/закриття зміни;

- службове внесення/службова видача;

- ведення довідників номенклатури;

- експорт/імпорт довідників номенклатури;

- продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;

- використання сканера штрих-кодів;

- використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (і готівка, і картка));

- просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;

- оформлення повернення товарів та чеків повернення;

- формування та перегляд X-звіту;

- формування та перегляд Z-звіту;

- автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.

 

Для використання ПРРО ДПС потрібно зробити всього три кроки.

Крок 1. Завантажте та встановіть програмне забезпечення ПРРО відповідне операційній системі вашого пристрою — з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейдіть за цим посиланням.

Крок 2. Переконайтесь, що ви подали через Електронний кабінет, ЄВПЕЗ наступні форми:

- 20-ОПП «Повідомлення про об'єкти оподаткування…» (F1312004 для ФОПів, J1312004 для юросіб);

- 1-ПРРО «Заява про реєстрацію ПРРО» (F1316604 для ФОПів, J1316604 для юросіб);

- 5-ПРРО «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа» (F1391802 для ФОПів, J1391802 для юросіб);

Крок 3. Запустіть застосунок та авторизуйтесь за допомогою КЕП, який було вказано в формі 5-ПРРО.

Розробка нових безкоштовних версій ПРРО стала можливою завдяки фінансуванню за програмою Європейського союзу – проєкту EU4PFM.

Найкращі європейські стандарти – для платників податків!

#ПрограмаEU4PFM

У січні – вересні 2022 року до державного бюджету надійшло 536,1 млрд гривень

Платники податків у складний воєнний час підтримують нашу державу сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки активній громадянській позиції наших платників держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, протягом січня – вересня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 811,7 млрд грн по платежах, що контролюються ДПС. Це на 107,9 млрд грн, або на 15,3 відс. більше, ніж у січні – вересні 2021 року.

До державного бюджету надійшло 536,1 млрд грн, що на 74,8 млрд грн, або на 16,2 відс. більше відповідного періоду минулого року. Місцеві бюджети отримали 275,6 млрд грн. Це на 33,1 млрд грн, або на 13,7 відс. більше січня – вересня минулого року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – вересні 2022 року становили 533,3 млрд грн, що на 18,6 відс., або на 83,7 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року.

Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 102,3 відс., додаткові надходження склали 12,2 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – вересні 2022 року становили 298,9 млрд грн, що на 48,5 млрд грн, або на 19,4 відс. більше, ніж у січні – вересні 2021 року.

У вересні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 85,7 млрд грн. До державного бюджету надійшло 53,2 млрд грн, до місцевих бюджетів – 32,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у вересні 2022 року становили 53,2 млрд грн, показники розпису Міністерства фінансів України виконано на 121,2 відс., додатково надійшло 9,3 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у вересні 2022 року становили 37,5 млрд грн. Це на 8,6 млрд грн, або на 29,8 відс. більше, ніж у вересні 2021 року.

Дякуємо платникам за вчасно сплачені податки та фінансову підтримку держави!

Причини виникнення показника «другий ліміт» у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

При цьому, з урахуванням змін внесених до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема ст. 200   прим. 1 ПКУ доповнено п. 200 прим. 1.9, яким передбачено, що у разі, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (Sперевищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл) є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Sперевищ).

Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, за результатами якого показник SПеревищ зменшується на суму податку вказану в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування, та відповідно на таку суму податку збільшується значення показника SНаклВид. Зазначена інформація відображається у витязі з СЕА ПДВ.

Чи має право ФОП – «загальносистемник» використовувати кошти з рахунку для здійснення підприємницької діяльності для власних потреб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Абзацом першим п. 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 із змінами  (далі – Інструкція № 492), встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю на підставі заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 2 до Інструкції № 492), що підписана фізичною особою – підприємцем або її представником (абзац другий п. 40 розд. ІІІ Інструкції № 492).

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абзац другий п. 14 розд. І Інструкції № 492).

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

 

Визначення типу об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

? житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

- прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

- квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

- котедж – одно -, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

- кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

- садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

- дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Норми визначені п. п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

- будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

- будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

- будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

- гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

- будівлі промислові та склади;

- будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

- господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо

- інші будівлі.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

За яких умов сума надходжень в іноземній валюті може бути зменшена?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 12 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7), зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

1) відбувається перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

3) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено – на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

4) відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв’язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов’язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого митними деклараціями (далі – МД) типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД;

5) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково – на суму цих коштів;

6) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України – на суму сплачених податків. Здійснення такого оподаткування має бути підтверджено поясненнями (інформацією, документами). Банк для цілей п.п. 6 п. 12 розд. III Інструкції № 7 має право також вимагати в резидента підтвердження податкового органу країни нерезидента щодо сплати відповідної суми податків;

7) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, – на суму використаних коштів. Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі має бути підтверджено відповідними документами;

8) відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за експортним договором резидента здійснюється шляхом поставки товару, – на суму зобов’язань, які виконуються шляхом поставки товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору.

Перехід на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу: особливості оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Про повернення з бюджету надміру сплаченого податковим агентом ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Пунктом 1 розд. IІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 43.5 ст. 43 ПКУ встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи викладене, податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

При цьому у разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.

Повернуті гарантійні внески за участь в аукціоні не включаються в дохід ФОПу – «єдиннику»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Норми встановлені п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 11 розд. ІІІ Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518 із змінами (далі – Порядок), зокрема, фізична особа, яка виявила бажання зареєструватись як учасник цільового аукціону, сплачує реєстраційний внесок, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносить гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків початкової ціни лота.

Пунктом 17 розд. ІІІ Порядку визначено, що учасникам цільового аукціону, які не були визнані переможцями, гарантійний внесок повертається протягом п’яти банківських днів з дня підписання протоколу про проведення цільового аукціону, за вирахуванням платежів за банківські перекази.

Отже, суми гарантійних внесків, сплачені для участі в аукціоні та повернуті після його проведення учасникам аукціону, які не були визнані переможцями, не включаються до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, оскільки такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги).

Закон України № 2618: змінено ставки акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 30 вересня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 вересня 2022 року № 2618-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (Закон України № 2618). Зазначеним документом змінено ставки акцизного податку, а саме: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (але не довше ніж до 01 липня 2023 року), вони складають, зокрема на:

- бензини моторні – 100 євро за 1000 літрів;

- важкі дистиляти – 100 євро за 1000 літрів;

- біодізель та його суміші – 100 євро за 1000 літрів;

- паливо моторне альтернативне –100 євро за 1000 літрів;

- скраплений газ, бутан, ізобутан – 52 євро за 1000 літрів.

Крім того, встановлено ставку акцизного податку 0 євро за 1000 літрів для важких дистилятів.

Для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю передбачено оформлення імпортером та виробником важких дистилятів та біодизелю податкового векселя, за користування яким не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

Реалізація обсягів важких дистилятів та біодизелю суб’єктами господарювання, які отримали акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, із зазначенням в них реквізитів податкового векселя, виданого на суму акцизного податку, нарахованого на такі обсяги, здійснюється без сплати акцизного податку.

Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, але не довше ніж до 01 липня 2023 року, оподатковуються ПДВ за ставкою у розмірі 7 %.

Закон України № 2618 опубліковано 29.09.2022 у газеті «Голос України» № 199.

Придбання товарів у нерезидента: порядок формування податкового зобов’язання та податкового кредиту у комітента/комісіонера

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Норми встановлені п.п. «е» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).

Разом з цим, норма п. 189.4 ст. 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм п. 187.11 ст. 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку - імпортера.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Разом з цим згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.

Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

До уваги великих платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, змінив підхід до визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків: запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»).

Так, починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відс. накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Реєстр великих платників податків на 2022 рік, затверджений наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 зі змінами та доповненнями (далі – Реєстр), включає 1340 юридичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до зазначеного Реєстру, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Випадки, в яких у фізособи виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотекою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

- об’єкт житлової іпотеки придбавається;

- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Щодо виправлення ФОП – «загальносистемником» помилки в раніше поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

До 01 січня 2022 року форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 подається у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177.

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб – підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» податкової декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

При цьому в рядку 23 розд. VI податкової декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Сума пені, нарахована платником податку у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, вказується у рядку 24 розд. VI податкової декларації відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Місцева рада не прийняла нове рішення про встановлення ставок податку на нерухомість: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до положень п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськими, селищними, міськими радами (далі – Ради), при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Згідно з п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням Ради, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Таким чином, якщо сільська, селищна, міська рада не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Чи включаються до доходу ФОП – «єдинника» суми коштів у вигляді бонусів, отримані за придбання товарів чи надання послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом з джерелом їх походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Доходом фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292. ПКУ).

Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок ФОП – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Отже, суми кошти, отримані ФОП – платником єдиного податку у вигляді бонусів, за придбання товарів чи надання послуг, включаються до складу доходу такого платника.

Фізособі не надсилалися (не вручалися) ППР щодо плати за землю: за який період нараховується податкове зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 36. 1 ст. 36 ПКУ визначено, що податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.

Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 – 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).

Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (ППР) (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

Виплата дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції:

- з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі);

- виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

- надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв’язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями.

Норми передбачені п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Рентна плата за видобування природного газу: надходження від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – серпня 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 41 млн грн рентної плати за видобування природного газу. Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження виросли майже на 22 млн грн, або майже на 115 відсотків.

Нагадуємо, що положення підпункту 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не поширюються на податкові обов’язки щодо дотримання строків сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, крім природного газу, визначеного пунктом 252.24 статті 252 ПКУ.

ДПС та Всеукраїнська Аграрна Рада обговорили нагальні питання аграріїв під час воєнного стану

Діяльності аграрного бізнесу у воєнний час була присвячена зустріч представників ДПС та Всеукраїнської Аграрної Ради. Учасники обговорили питання оподаткування, які найбільш цікавлять представників цієї сфери.

Під час зустрічі, зокрема, розглядалися особливості порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов?язків платниками відповідно до механізму, визначеного наказом Міністерства фінансів України № 225.  Так, мова йшла про підстави неможливості виконання обов?язків для юридичних осіб та фізичних осіб, основні документи, необхідні для підтвердження таких обставин, терміни їх подання, механізм розгляду поданих заяв тощо.

Представники ДПС надали відповіді на прикладні питання, з якими зверталися підприємства, з урахуванням специфіки їх діяльності. Також були надані консультації з окремих питань оподаткування підприємств, які перебувають на окупованих територіях чи територіях, де ведуться бойові дії.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 274,5 тис. користувачів

Протягом січня – серпня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались понад 274,5 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 680,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Понад 159,2 тис. фізичних осіб протягом січня – серпня 2022 року отримали 330,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 115,3 тис. юридичних осіб  отримали 349,6 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 91,4 тис. платників, з яких понад 43,9 тис. – юридичних та 47,5 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік майже 193,9 тис. сертифікатів для 73 тис. платників, з яких 29 тис. – юридичні особи, 44 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано майже 231,4 тис. сертифікатів, у тому числі 10,2 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 11 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Комунікації з бізнесом: податківці Дніпропетровщини на онлайн зустрічі відповідали на актуальні питання

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) 29 вересня 2022 року проведено онлайн зустріч з представниками бізнесу – членами Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (АППУ). Тема онлайн зустрічі «Воєнний стан: актуальні питання законодавства. Деякі особливості оподаткування КІК».

У заході прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина, заступник Голови Ради Територіального відділення Асоціації платників податків України в Дніпропетровській області Іванов Дмитро, голова Ревізійної комісії Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Тополь Наталія, а також  провідні спеціалісти ГУ ДПС – начальники управлінь: оподаткування фізичних осіб Кібкало Тетяна, трансфертного ціноутворення Костоглодов Сергій, інформаційної взаємодії Осипова Манушак; начальник відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Лебідь Ганна; від управління оподаткування юридичних осіб – заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування Жуковіна Ірина, головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ Плоха Світлана.

За словами очільниці ГУ ДПС співпраця податкової служби Дніпропетровщини з АППУ постійно розвивається і ми цінуємо бажання бізнесу продовжувати комунікації, незважаючи на воєнний стан у нашій державі. Зустрічі – це діалог про актуальне, визначення шляхів вирішення нагальних питань, робота бізнесу у правовому полі.

Звертаючись до учасників зустрічі, Іванов Дмитро подякував платникам за їх активну громадянську позицію у цей нелегкий для України час та зазначив, що бізнес продовжує працювати і виконувати свої податкові обов’язки – сумлінно сплачувати податки і тим самим наближати нашу перемогу. Він висловив подяку керівництву та представникам податкової служби Дніпропетровщини за інформаційну допомогу бізнесу та побажав плідної роботи.

Зустріч пройшла у форматі «запитання – відповідь», на якій фахівці ГУ ДПС відповіли на актуальні питання платників стосовно оподаткування благодійної допомоги та доходів мобілізованих співробітників, порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування та документів, що підтверджують неможливість платників податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, у період дії воєнного стану. Окремим блоком розглянуті запитання щодо діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК).

Наприкінці заходу Тополь Наталія від імені АППУ подякувала фахівцям податкової служби області за організацію зустрічі, на якій платники отримали фахові відповіді на запитання та акцентувала, що отримана інформація є корисною та допоможе платникам у їх діяльності.

Зустріч пройшла конструктивно, учасники заходу висловили сподівання на подальшу співпрацю з податківцями.

Проведена зустріч – підтвердження того, що податкова служба Дніпропетровщини продовжує обговорення з бізнес-спільнотою актуальних аспектів у роботі. Це допомагає платникам оперативно вирішувати важливі питання, сприяє сумлінній сплаті податків – надважливого джерела наповнення бюджетів усіх рівнів, а отже – фінансовому захисту нашої держави.

Основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ: визначення звичайної ціни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДІ, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норми встановлені п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, платник ПДВ, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.

Про відображення суми дивідендів у рядках 1 та 1.1 додатка АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Підпунктом 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ передбачено, що, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зокрема, авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам (абзац четвертий п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентуються п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Доходи фізичної особи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Крім того, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (далі – збір).

Тобто, доходи у вигляді дивідендів, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу таких фізичних осіб, та підлягають оподаткуванню військовим збором.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ.

 Відображення сум дивідендів, виплачених фізичним особам, здійснюється у Додатку АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).

У рядках 1 «Сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів), у тому числі:» та 1.1 «сума дивідендів, виплачена фізичним особам» Додатка АВ відображаються виплачені дивіденди в нарахованій сумі без вирахування утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Чи оподатковується ПДФО вартість форменого одягу, що надається роботодавцем у тимчасове користування працівнику?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику ПДФО, який перебуває з ним у трудових відносинах.

Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Норми встановлені п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Якими документами ФОП може підтвердити витрати з оплати товарів, робіт, послуг (оренди та інше) фізособі – продавцю (орендодавцю)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування у фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 та п. 177.4 ст. 177 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому п. 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, ФОПами і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Водночас п.п. 6 п. 1 Порядку № 261 встановлено, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).

Визначення поняття «первинний документ» наведено в Законі України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із зміни та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 із змінами, відповідно до яких це документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Отже ФОП як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інше) у готівковій формі іншій фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з Розрахунку.

Декларація за період, в якому виник об’єкт оподаткування податком на нерухомість, не була подана: що зі строком давності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми передбачені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Підпунктом 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).

Водночас, граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником за письмовим запитом посадової особи юридичної особи (п. 102.6 ст. 102 ПКУ), у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність (п.п. 102.7.2 п. 102.7 ст. 102 ПКУ).

Отже, Декларація, яка не була подана суб’єктом господарювання за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, враховуючи норми п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

ФОП, яка надає в суборенду приміщення, має право застосовувати другу групу платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ передбачено, що до другої групи платників єдиного податку належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Отже, ФОП, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню.

Декларування юрособою об'єктів транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок (далі – податок) сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Підпунктом 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27 червня 2017 року № 595), введена в дію з 01.01.2018.

Пункт 1 заголовної частини Декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: звітна, звітна нова, уточнююча.

Згідно з п.п. 1.2.3 п. 1.2 розд. 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.

Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.

Тобто, суб’єкт господарювання, який вперше подає Декларацію за новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі) та звітує за рік, у полі «Тип декларації» зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі) відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкти оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року), юридичною особою подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Таким чином, якщо платник податку на поточний рік подав звітну Декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу Декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій Декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Ідентифікатор форми Декларації: J0303602.

Понад 32,2 млн грн – надходження рентної плати за видобування нафти до держбюджету від платників Дніпропетровщини

З початку 2022 року платники рентної плати Дніпропетровської області за видобування нафти спрямували до держбюджету понад 32,3 млн гривень.

Сума надходжень збільшилась порівняно з аналогічним періодом 2021 року на понад 2,1 млн грн, або на 7,1 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.

На підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт.

До уваги осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам

Починаючи з 01.01.2022 запроваджено оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом.

До переліку осіб – платників ПДВ віднесено особу-нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

До таких нерезидентів, не відносяться ті, що:

постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи-нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень. Ця сума обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.

Особа-нерезидент може добровільно зареєструватися як платник податку (якщо не досягла зазначеного обсягу - еквівалентну 1 000 000 гривень).

Реєстрація особи-нерезидента як платника ПДВ здійснюється на підставі заяви такої особи про реєстрацію, як в добровільному так і в обов’язковому порядку.

Враховуючи призупинення строків відповідно до положень Податкового кодексу України, особи-нерезиденти, які повинні були зареєструватися як платник ПДВ, та не подали заяву про реєстрацію до 31 березня 2022 року, звільняються від відповідальності передбаченої Податковим кодексом України.

Таким чином, особи-нерезиденти, які здійснюють постачання електронних послуг на митній території України фізичним особам, мають дотримуватись вимог Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з постачання електронних послуг податком на додану вартість, й ті, що перетнули обсяг еквівалентний 1 000 000 гривень (обов’язкова реєстрація), й ті що не перетнули (добровільна реєстрація).

До уваги суб’єктів господарювання - платників акцизного податку з транспортних засобів

І. Щодо порядку оподаткування транспортних засобів відповідно до норм Податкового Кодексу.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового Кодексу, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів належать до підакцизних товарів.

Платником акцизного податку є, зокрема:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні  товари (продукцію)  на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного  законом  відповідно  до  п.  213.3  ст.  213  цього  Кодексу (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа — власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:

операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п. п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п.213.1.2 п.213.1 ст.213 Кодексу);

операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п.213.1.3 п.213.1 ст.213 Кодексу);

операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п.213.1.4 п.213.1 ст. 213 Кодексу);

операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням  від оподаткування  до закінчення  строку, визначеного  законодавством,  відповідно  до  п.213.3 ст.213  Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п.216.3 ст.216 цього Кодексу (п.п.213.1.6 п.213.1 ст.213 Кодексу);

операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п.213.1.11 п.213.1 ст.213 Кодексу).

До операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, належать, зокрема:

операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного  страхування,  а  також  легкових  автомобілів  спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної i техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (п.п.213.3.1 п.213.1 ст.213 Кодексу);

операції з безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

операції з безоплатної передачі у володіння i користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5-215.3.52
п.215.3 ст.215 Кодексу (далі - транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави (п.п.213.3.4 п.213.3 ст.213 Кодексу).

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такi транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв i тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надасться відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу» (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 Кодексу);

операції з ввезення на митну територію України та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових за умови виготовлення надалі з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УKT ЗЕД (п.п. 213.3.14 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата ïx реалізації особою, яка ïx виробляє, незалежно від цілей i напрямів використання таких товарів (продукції) надалі, крім випадків, зазначених у ст.ст. 225 та 229 Кодексу (п. 216.1 ст. 216 Кодексу).

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Кодексу).

Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УKT ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УKT ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу
не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 Кодексу).

При цьому відповідно до п.п.222.2.4 п.222.2 ст.222 Кодексу платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу  у легковий  автомобіль зобов'язані пред'явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 Кодексу).

Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс - мажорних обставин i його використання на митній території України с неможливим;

6) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) підакцизний товар (продукцію):

примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, ïx з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування ïx вартості;

надано як гуманітарну допомогу.

При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань є дата ïx передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 Кодексу).

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється акцизний податок, зокрема транспортних  засобів, визначено  у підпунктах  215.3.5 - 215.3.8 п.215.3 ст. 215 Кодексу.

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є ïx величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля aбo в інших натуральних показниках (п. 214.4
ст. 214 Кодексу).

Відповідно до п.п.215.3.51 п.215.3 ст.215 Кодексу ставка податку з транспортних засобів:

автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УKT ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УKT ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі - фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УKT ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УKT ЗЕД, обчислюється за відповідною формулою (п.п.215.3.51 п.215.3 ст. 215 Кодексу).

Оскільки ставка акцизного податку встановлена в іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), i залишається незмінним протягом кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).

Водночас зазначаємо, що тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії російської федерації проти України та/або запровадження воєнного стану, відповідно до законодавства звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УKT ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації проти України (п.42 підрозд. 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з цим відповідно до п.31 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів в забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (OOC), звільняються від оподаткування акцизним податком операції з безоплатної передачі у володіння i користування суб’єктам, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (OOC), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях транспортних засобів; транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього пункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів.

 

II. Щодо порядку заповнення i подання Декларації акцизного податку платниками акцизного податку з транспортних засобів.

Нагадуємо, що відповідно до п. 223.2 ст. 223 Кодексу платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених  у підпунктах  215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6,  215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою та порядком (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами).

Платником заповнюються лише відповідний розділ додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. 3 розд. III Порядку).

У Декларації зазначаються платники, перелік яких визначено статтею 212 Кодексу.

Для зазначення виду платника акцизного податку у відповідній клітинці рядка 05 загальної частини Декларації, що відповідає визначеному підпункту пункту 212.1 статті 212 Кодексу, згідно з яким суб’єкт господарювання є платником акцизного податку, в обов'язковому порядку проставляються позначка "Х".

Платники акцизного податку з транспортних засобів заповнюють розділ Г Декларації «Податкові зобов'язання з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (включаючи мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів» та додаток 13 до Декларації «Розрахунок сум и акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу» та щодо операцій, що звільняються від оподаткування акцизним податком, додаток 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою».

У додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу» заповнюється, зокрема:

у графі 15 «Ставка акцизного податку з урахуванням коефіцієнтів, євро» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці транспортного засобу, встановлені п. 215.3 ст. 215 Кодексу, з урахуванням коефіцієнтів:

для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння, що класифікуються у товарній позиції 8703, - коефіцієнтів віку та двигуна;

для транспортних засобів, що класифікуються у товарній позиції 8702, 8704, - коефіцієнтів для цих транспортних засобів;

для транспортних засобів та причепів, напівпричепів, що класифікуються у товарній позиції 8707, 8711, 8716;

у  графі  16  «Сума  податкового  зобов’язання,  яка  підлягає  сплаті  до бюджету, грн» зазначаються суми, що підлягають сплаті до бюджету, обчислені з огляду на фактичні обсяги реалізації продукції та встановленої ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) й офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюються реалізація (передача) товару (продукції), видача документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Розділ Г заповнюються у такому порядку, зокрема:

у четвертій графі рядків Г1 - Г7 зазначаються суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 1 до Декларації, яка заповнюється та надається із зазначенням у верхньому лівому куті додатка коду операції та рядка, визначених у першій графі розділу Г;

у рядку Г8 зазначаються суми зменшення податкового зобов'язання з підакцизних товарів (продукції), обчислені за формою згідно з додатком 13 до Декларації:

зменшення суми податку на суму, обчислену з повернених підакцизних товарів (продукції) платнику податку, що раніше були реалізовані або ввезені платником, як це передбачено п. 217.5 ст. 217 Кодексу;

зменшення суми податку (в інших випадках коригування податкового зобов'язання на суму втрачених товарів (продукції), з яких не виникає податкове зобов’язання за обставин, перелічених у п. 216.3 ст. 216 Кодексу);

у рядку Г9 проставляються сума пільг з операцій, що звільняються від оподаткування згідно з переліком таких операцій, зазначених у п. 213.3 ст. 213 розд. VI Кодексу. Нарахування суми пільг з акцизного податку здійснюється за формами згідно з додатками 13, 4 до Декларації.

Суми пільг з акцизного податку зазначаються за даними графи 10 додатка 4 до Декларації «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою»;

у рядку Г10 зазначається сума податкових зобов'язань (сума показників рядків Г1 - Г7 за вирахуванням значення рядка Г8);

у рядках Г10.1, Г10.7 проставляються суми податкового зобов’язання відповідно до кодів бюджетної класифікації, обчислені окремо з моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 90 90 згідно з УKT ЗЕД); автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УKT ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі; моторних транспортних засобів для перевезення вантажів; кузовів для автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УKT ЗЕД; мотоциклів (включаючи мопеди) та велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них; причепів та напівпричепів для тимчасового проживання у кемпінгах типу причіпних будиночків; автомобілів, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв'язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УKT ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УKT ЗЕД.

Разом  з  цим  зазначаємо,  що  п.п. 69.1  п. 69  підрозд.  10  розд.  XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №  2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків i зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження.

Визначення ставок земельного податку для фізичних осіб

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9039.html

З початку 2022 року контакт-центром ДПС надано відповіді на 550,4 тис. звернень платників

Протягом січня – серпня 2022 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 550,4 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 506,3 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 3,1 тис. – електронною поштою і факсом та 41 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, стану обробки електронної звітності.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). 

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. У поточному році фізичні та юридичні особи здійснили понад 1,9 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – серпня 2022 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1058 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1241 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                                                         Головного управління ДПС

                                                                                                         у Дніпропетровській області

                                                                                                            (Кам’янський регіон)

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь