До уваги платників податків!

Дата: 13.10.2022 13:42
Кількість переглядів: 102


Державна податкова служба України інформує, що всі електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють у штатному режимі.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

 

 

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути гараж

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

? не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

? не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:

? гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (`п.п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму членських внесків, перерахованих неприбутковим організаціям?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Неприбутковою організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Пунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року(п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Вимоги п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року   № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.

Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Отже, якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Порядок визначення бази оподаткування ПДВ при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).

В який момент виникає об’єкт оподаткування ПДФО при нотаріальному посвідченні спадкового договору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).

Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 відс. (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Враховуючи зазначене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.

Щодо ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Перехід ФОП на спрощену систему оподаткування четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до платників єдиного податку четвертої групи належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» із змінами, за умови виконання сукупності таких вимог:

? здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

? провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

? не використовують працю найманих осіб;

? членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

? площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Норми передбачені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, ФОП щодо якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться відомості про створення нею сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право обрати або перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, а також переходу з іншої групи платників єдиного податку на четверту групу Заява подається із позначкою «Реєстрація (перехід)». При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;

? у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;

? у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;

? у полі 4 – відомості щодо податкової адреси ФОП та контактний телефон.

Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:

? у полі 5.1. – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

? у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».

Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку в якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.

У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:

? індивідуальний податковий номер;

? дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.

Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.

Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.

У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається наступна інформація:

? код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщеного на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

? область, район, населений пункт;

? вулиця, номер будинку/офісу/квартири;

? індекс.

У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.

У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.

У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність/відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).

Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.

Про сплату ПДФО ФОПом – «загальносистемником» за результатами річної Декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за результатами річної податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) та у вигляді авансових платежів сплачується фізичними особами – підприємцями (ФОП) на загальній системі оподаткування за кодом бюджетної класифікації 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Норми передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню. Доступ до публічної інформації

Протягом січня – вересня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 142 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 111 одиниць, або на 78,17%.

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 114 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;

- 26 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 1 – надіслано за належністю;

- 1 – станом на 01.10.2022 знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Організація роботи щодо надання послуг платникам податків у ЦОПах

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.10.2022 адміністративні послуги надаються у 34 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях ГУ ДПС (далі – ДПІ), Синельниківській ДПІ, де ЦОП не створено, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

В умовах введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) ЦОПи ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – вересня 2022 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло понад 204,0 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 28,9 тис. звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. У т.ч. в електронному вигляді надійшло майже 82,7 тис. звернень, або 40,5 % від загальної кількості, та майже на 11,8 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Платниками податків отримано понад 197,5 тис. адміністративних послуг, що майже на 23,5 тис. послуг менше ніж у відповідний період минулого року. У т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано понад 76,9 тис. адміністративних послуг, або 38,9 % від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12,3 тис. послуг більше у порівнянні з січнем – вереснем минулого року.

Юрист – суспільно важлива професія

Професія юриста відіграє важливу соціальну роль. Забезпечення прав та свобод кожного громадянина, розбудова демократичного правового суспільства беззаперечно залежить саме від людей цієї професії. У сучасному суспільстві вони не лише приймають участь у реалізації права, а і вносять свій вклад у розвиток законодавства, вдосконалення правового регулювання суспільних відносин.

Напередодні професійного свята – Дня юриста, яке відзначається в Україні щорічно 08 жовтня,    в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Твердохлєб Марина привітала колег.

Очільниця побажала миру, професійного вдосконалення, успіхів у роботі на благо держави, родинної злагоди та щастя.

З нагоди Дня юриста за плідну працю, високий професіоналізм, сумлінне виконання посадових обов’язків кращі фахівці управління правового забезпечення ГУ ДПС відзначені грамотами очільниці податкової служби у Дніпропетровській області.

Бути юристом у сучасному суспільстві – це і велика честь, і велика відповідальність.

Адміністративні послуги мобільного ЦОПу для внутрішньо переміщених осіб у місті Дніпро

З метою покращення обслуговування платників податків та забезпечення зручних і доступних умов отримання адміністративних послуг на території Дніпропетровської області працює додатковий сервіс – мобільний Центр обслуговування платників (мобільний ЦОП).

До Лівобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Лівобережна ДПІ) звернулись працівники Комунального закладу «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» Дніпропетровської обласної ради з питанням отримання картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків особами похилого віку, тимчасово переміщеними з інших регіонів України особами за адресою медичного закладу: м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 15.

Так, 05.10.2022 групою у складі головного державного інспектора Лівобережної ДПІ Матвієнко Г.М. та головного державного інспектора Лівобережної ДПІ Таран Т.С. здійснено оперативний виїзд до мешканців геріатричного пансіонату для видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Під час обслуговування громадян працівниками Лівобережної ДПІ були внесені зміни до облікових даних фізичних осіб, оновлено та видано РНОКПП 33 особам.

У зв’язку із значним збільшенням кількості мешканців пансіонату, розміщенням фізичних осіб з тимчасово окупованих територій та місць, де тривають бойові дії, необхідністю відновлення документів для отримання державної допомоги від керівництва пансіонату надійшла пропозиція щодо організації щомісячних виїздів мобільного ЦОПу для надання адміністративних послуг контролюючим органом у межах повноважень ДПІ на території закладу.

Керівництво та мешканці комунального закладу висловили подяку керівництву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за ініціативу та проявлену допомогу.

Суд підтримав позицію ДПС щодо стягнення податкового боргу в сумі майже 99,6 млн гривень

Окружним адміністративним судом міста Києва підтримано позицію Головного управління ДПС у м. Києві у справі № 640/30665/21 щодо стягнення податкового боргу у сумі майже 99,6 млн грн з рахунків у банках.

Судом встановлено, що відповідачем в установлені строки не було сплачено у повному обсязі визначену контролюючим органом суму грошового зобов?язання та пені, що підтверджуються картками облікового рахунку.

Дана сума податкового боргу залишена відповідачем без реагування, доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Отже, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2022 у справі № 640/30665/21 було повністю задоволено позовні вимоги ГУ ДПС у м. Києві щодо стягнення заборгованості.

На онлайн зустрічі про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

Сьогодні, 07 жовтня 2022 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з питань, які стосуються блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

У заході від ГУ ДПС прийняли участь в.о. начальника Твердохлєб Марина, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, заступник начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Рубчак Ольга та головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Білоусова Євгенія.

  На онлайн-зустічі розглядались актуальні питання щодо блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в ЄРПН.

Бізнес активно долучився до комунікацій з податковою службою області за допомогою Комунікаційної податкової платформи.

Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», зупинення реєстрації ПН/РК платників податків в ЄРПН, виходячи з показників по області; а також прийняття Таблиці даних платника ПДВ.

Оперативне реагування на звернення бізнесу, змістовний і конструктивний діалог з платниками податків щодо нагальних питань, які виникають у роботі суб’єктів господарювання, зокрема при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування – ці заходи направлені на те, щоб процес реєстрації ПН/РК в ЄРПН був комфортним і не відволікав бізнесменів від їх діяльності. Оскільки стабільна робота бізнесу запорука ефективної роботи економіки сьогодні. 

Отже, безпосереднє фахове обговорення причин зупинення ПН/РК в ЄРПН і вирішення проблемних питань налаштовує бізнес продовжувати активно працювати.

Представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на питання, які їх особливо турбували.

По завершенню заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

Витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19: право на податкову знижку

Відеоматеріал знаходиться за посиланням: 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9057.html 

Реєстрація неприбуткових організацій та установ контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку).

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі – контролюючий орган) (п. 4 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон)), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

? особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

? поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

? засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

? державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Під час державної реєстрації створення юридичної особи у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру без подання окремої заяви. Згідно із Законом разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в електронній формі в установленому порядку забезпечує передачу до контролюючого органу відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення підприємства, установи, організації до Реєстру.

На підставі отриманих в електронній формі з Єдиного державного реєстру відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення підприємства, установи, організації до Реєстру в автоматичному режимі створюється електронна реєстраційна заява за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Контролюючий орган отримує доступ до установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів, відповідно до порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, затвердженого Мін’юстом.

Згідно з п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

? включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

? виключення неприбуткової організації з Реєстру;

? зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:

? подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку;

? невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядок.

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом податок в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок), визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).

Чи включається сума отриманої безповоротної фінансової допомоги до доходу ФОПа «загальносистемика»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це:

? сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

? сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

? сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

? основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Оподаткування доходів платників податку – фізичних осіб регулюються розд. ІV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема з джерел їх походження в Україні.

Суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, включаються до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага, що визначено п.п. «г» п.п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 ПКУ.

Оскільки у даному випадку надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Крім того відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим.1 ст. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого серед іншого включається дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).

Таким чином, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5 %.

ФОПом – платником єдиного податку припинено підприємницьку діяльність: що із заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Норми встановлені п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа – підприємець (ФОП) – платник єдиного податку не подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

ФОП на спрощеній системі оподаткування не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а саме:

? перша та друга групи – з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення;

? третя група – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

Щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що частиною першою ст. 1 «Визначення термінів» Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» із змінами (далі – Закон № 2707) встановлено, що викид – це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Відповідно до ст. 11 прим. 1 «Видача, відмова у видачі, анулювання дозволу на викиди та призупинення господарської діяльності суб’єкта господарювання» Закону № 2707 видача (відмова у видачі) дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подання суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) заяви про одержання (анулювання) дозволу на викиди, а також видача (відмова у видачі, анулювання) такого дозволу на викиди здійснюються в паперовій та/або електронній формах.

Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, та суб’єкт господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, – обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг:

? документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, оформлені відповідно до вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в паперовій та/або електронній формі;

? відомості, що підтверджують факт та дату опублікування в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди, із зазначенням адреси обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, до яких можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

? відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» із змінами підлягає оцінці впливу на довкілля;

? повідомлення обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 із змінами та доповненням.

Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у разі медичного страхування працівників за кошти підприємства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Норми передбачені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п. 196.1.3 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

? надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

? надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Враховуючи викладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Сервіси «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – ефективна взаємодія з платниками

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) організовано якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС України.

Всього у січні – вересні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 204 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 335 одиниць.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 81 звернення (39,7 %);

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 68 звернень (33,4 %);

- щодо якості надання адміністративних послуг – 15 звернень (7,35 %);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (4,9 %).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

Також у січні – вересні 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 154 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 13 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

За аналогічний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 449 звернень, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 46 звернень.

Звернення громадян за січень – жовтень 2022 року

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому, так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.public@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, у січні – вересні 2022 року до ГУ ДПС надійшло 316 звернень громадян, з яких – усі заяви, у тому числі 3 колективні звернення від 6 громадян.

Загальна тематика письмових звернень: консультації з питань податкового законодавства – 104 звернення (32,91 %); контрольно-перевірочна робота – 85 звернень (26,9 %); облік в Державному реєстрі – 34 звернення (10,76 %).

За аналогічний період 2021 року надійшло 551 звернення.

На виконання статей 22, 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

При цьому, на виконання вимог Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» із змінами ГУ ДПС на період короновіруса скасовано проведення особистих прийомів. У зв’язку з карантином у січні – вересні 2022 року особисті прийоми не проводились.

Оновлення програмного забезпечення ПРРО для Windows

Державна податкова служба України інформує про оновлення версії програмного забезпечення ПРРО для Windows.

Користувачам програмного забезпечення ПРРО для Windows необхідно замінити поточну версію на оновлену, що розміщена за посиланням: https://tax.gov.ua/Downloads/PRRO/PRRODPS.zip.

В який термін ФОП платники ЄП третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, подають податкову декларацію до контролюючого органу та який строк сплати податку?

Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.

Підпунктом 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.

Згідно з абзацом першим п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування), подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, – фізичні особи, у випадку визначення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та визначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (абзац другий п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, що зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.

При цьому, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливий порядок оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливого порядку оподаткування і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливого порядку оподаткування (п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

За порушення граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій донараховано 451 млн гривень.

ДПС відпрацьовано 2,2 тис. повідомлень банків про порушення граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб’єктами господарювання (станом на 01.10.2022).

За результатами контрольно-перевірочних заходів донараховано 451 млн грн пені.

До бюджету сплачено нарахованої пені у сумі 103 млн гривень.

Організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання граничних строків розрахунків за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі і на підставі отриманих від Національного банку України (НБУ) повідомлень про порушення суб’єктами господарювання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД, залишається основним питання валютного нагляду в ДПС.

Система валютного регулювання у новому форматі діє з лютого 2019 року, після введення в дію Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», та передбачає пріоритетність ринкових інструментів валютного регулювання перед адміністративними. При цьому обмеження і заходи захисту застосовуються НБУ виключно з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлені НБУ, до 5 квітня 2022 року становили 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, з 5 квітня 2022 року, становлять 180 календарних днів.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платниками валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Зазначена норма набрала чинності з 27 травня 2022 року.

Податковими органами продовжено проведення позапланових перевірок платників податків, по яких отримано інформацію Національного банку України про порушення граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Чи може платник ПДВ оскаржити рішення комісії щодо неврахування таблиці даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що подання таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок).

Таблиця даних платника податку на додану вартість – це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 2 Порядку).

Платник податку подає до ДПС Таблицю за встановленою формою разом з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг» і Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами (пункт 23 Порядку).

Таблиця даних платника податку на додану вартість з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (пункт 16 Порядку).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із Порядком таблиця даних платника податку на додану вартість підлягає врахуванню у разі надходження до контролюючого органу відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

У разі неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, платник має право подати її повторно.

Про виправлення помилок у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України(далі – ПКУ), подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Норми визначені абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

У разі якщо неприбутковою організацією виявлено помилку у раніше поданому Звіті, така організація має право подати:

? Звіт з позначкою «звітний новий» – у разі подання такого Звіту в терміни, визначені п. 49.18 ст. 49 ПКУ для подання податкової декларації;

? Звіт з позначкою «уточнюючий» – у разі його подання після строку, визначеного п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Внесення змін до поданого Звіту здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ для внесення змін до податкової звітності.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Звіт з позначками «звітний новий» та «уточнюючий» повинен містити повну інформацію про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний (податковий) період.

Крім того, у разі порушення вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати Звіт у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулось пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.

Такі неприбуткові організації у рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту проставляють відмітку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.

У Звіті зазначається сума самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яка розраховується за ставкою 18 відс. від суми коштів, витрачених не за цільовим призначенням, та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, та відображається у рядку 06 частини II Звіту.

У разі допущення зазначених порушень неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Таким чином, при самостійному виправленні помилок, допущених у частині І Звіту, в уточнюючому Звіті та у додатку ВП до Звіту (далі – додаток ВП), який подається у складі Звіту (звітного або звітного нового) зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту та таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП, оскільки у частині І Звіту відображаються доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації, які не призводять до визначення податкового зобов’язання.

Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, то у частині ІІ уточнюючого Звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 07 – 10 частини «Виправлення помилок» Звіту – суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється. Зокрема, у рядку 07 зазначається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду. У разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого Звіту додаток ВП не заповнюється.

Якщо виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, здійснюється у звітному (звітному новому) Звіті за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП відображаються правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Звіту, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, сума пені та штрафу (рядки 07 – 09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 07 – 09) Звіту.

Водночас у разі необхідності уточнення показників, які відображаються у частині I Звіту, неприбутковою організацією також може бути поданий Звіт з позначкою «звітний новий», навіть якщо це не призводить до визначення податкових зобов’язань.

Однак, у разі якщо неприбутковою організацією помилково було нараховано та сплачено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, то у рядку 06 Звіту проставляється «нуль». Порівнюючи рядок 06 з відповідним рядком Звіту, який уточнюється, у рядку 07 Звіту визначається сума зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

На підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ неприбуткова організація може подати доповнення до Звіту з поясненням заповнення показників частини ІІ Звіту, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такого Звіту.

Банківська установа має перерахувати ПДФО до бюджету із сум процентів, нарахованих за місяць на суми депозитних рахунків фізособи.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Доходи у вигляді процентів, нарахованих на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці, оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Таким чином, банківська установа перераховує ПДФО до бюджету із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізособи у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 

Внесення кадастрового номера земельної ділянки (паю) при заповненні в електронному вигляді повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкті оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Норми передбачені п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 8.1 та 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (повідомлення за ф. № 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкті, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» розд 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, зокрема, кадастрового номера для земельної ділянки.

Якщо у платника податків наявна земельна ділянка, про яку він повідомляє контролюючий орган як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, то у графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення за ф. № 20-ОПП ним має бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки, який присвоєний цій земельній ділянці під час її державної реєстрації та занесений до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-IV «Про державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613).

Відповідно до статей 1 та 16 Закону № 3613 кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за       ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Таким чином, при заповненні в електронному вигляді графи 12 розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП кадастровий номер земельної ділянки (паю), який зазначений в Державному земельному кадастрі, вноситься із дотриманням послідовності всіх цифр, знаків, двокрапок, інтервалів тощо.

Податкові зміни для платників рентної плати за користування надрами для видобування природного газу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01 жовтня 2022 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2022 року № 2606-IX «Про внесення змін до підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу» (далі – Закон України № 2606), у зв’язку з чим внесено зміни до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема його доповнено новим п.п. 69.31.

Так, встановлено, що тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому Кабінетом Міністрів України повністю скасовано будь-які заборони на здійснення експорту (вивезення) газу природного за межі митної території України, положення розділів IX та XX ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, для цілей реалізації положень ст. 252 ПКУ фактичною ціною реалізації для газу природного, видобутого в Україні з 01 серпня 2022 року, що видобувається платниками рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, є максимальний показник наведених величин у п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі показники, визначені п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та фактичну ціну реалізації природного газу, визначену за 1 000 метрів кубічних у національній валюті України, і надає інформацію про таку фактичну ціну центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Для цілей застосування п. 252.20 ст. 252 ПКУ фактична ціна перераховується за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, наступного за податковим (звітним) періодом.

Норми п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на обсяги природного газу, визначені п. 252.24 ст. 252 ПКУ.

У разі експорту (вивезення) за межі митної території України газу природного, видобутого у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 квітня 2022 року, який засвідчено належно оформленою митною декларацією, яка до 05 числа місяця, наступного за місяцем митного оформлення, надається центральним митним органом контролюючому органу, у наступних за податковим (звітним) періодом, у якому такий газ був видобутий, платник рентної плати зобов’язаний після оформлення митної декларації у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію, у якій збільшити суму податкових зобов’язань з рентної плати на суму перевищення податкових зобов’язань за обсяги експортованого газу природного, визначених відповідно до вимог п. 252.8 ст. 252 ПКУ, над сумою податкових зобов’язань за відповідний податковий (звітний) період, у якому такий газ був видобутий, без застосування штрафних санкцій та пені. Сума самостійно донарахованих платником рентної плати податкових зобов’язань підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.

Оплата за товари здійснюється за допомогою «Інтернет-банкінгу»: застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».

  На Дніпропетровщині зареєстровано понад 264 тис. платників податків

Станом на 1 жовтня 2022 року на обліку в органах податкової служби Дніпропетровського регіону перебуває майже 264,1 тис. платників податків. Це на 3,2 тис. платників більше аналогічного періоду 2021 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання 115,4 тис. – юридичні особи та 148,7 тис. – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) .

У вересні 2022 року на податковий облік взято 248 юридичних осіб та 1 539 ФОПів, припинили діяльність 257 юридичних осіб та 1 058 ФОПів.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.10.2022 обліковується понад 26,8 тис. фізичних осіб, зокрема 531 – іноземець.

 Керівництво для користувачів вдосконаленого ПРРО від ДПС

Державна податкова служба України інформує, що керівництва користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.  

Адміністративні послуги мобільного ЦОПу для мешканців Криворізького регіону та внутрішньо переміщених осіб

З метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичним та юридичним особам, розширення кола суб’єктів, які мають можливість звернутись до мобільного Центру обслуговування платників (ЦОП), Криворізькою північною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Криворізька північна ДПІ) днями проведено виїзд до Прозорого офісу соціальних послуг Тернівської районної у місті ради (далі – Прозорий офіс).

Виїзд здійснено згідно із затвердженим Положенням про мобільний центр обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, Тернівський район, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23.

У роботі мобільного ЦОПу у режимі онлайн прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Леонов Валерій. Звертаючись до відвідувачів Прозорого офісу він зауважив, що на період дії воєнного стану в Україні сервісне обслуговування платників податків/платників єдиного внеску, зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування, здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків. У ході спілкування з відвідувачами мобільного ЦОПу Леонов Валерій наголосив, що у нелегкий для кожного українця і держави час Державна податкова служба України прагне використати всі потенційні можливості для підтримки бізнесу, громадян та держави. З серпня поточного року запрацювали комунікаційні податкові платформи – новий формат спілкування, майданчик для діалогу податківців та платників. Вони діють у кожному територіальному органі ДПС. Про роботу комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС відвідувачі дізнались з тематичного відео, яке транслювалось на екрані.

Крім того, роботу мобільного ЦОПу забезпечили начальник Криворізької північної ДПІ Познякова Ганна, заступник начальника Криворізької північної ДПІ Тимченко Ігор і старші державні інспектори Криворізької північної ДПІ Оніщенко Інна та Юлія Полякова, які виконували функції модератора мобільного ЦОПу.

Під час роботи мобільного ЦОПу представники податкової інспекції надали консультації з питань сфери оподаткування з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260). Норми чинного законодавства передбачають всі випадки виконання податкового обов’язку без застосування фінансових санкцій за умови дотримання вимог Закону № 2260, зокрема, дотримання встановлених законодавством термінів подання податкової звітності та сплати податків і зборів; термінів виконання податкових обов’язків у разі відсутності можливості їх виконання протягом всього періоду воєнного стану та у разі відновлення можливості їх виконання під час воєнного стану.

Крім того, акцентовано увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Модератори координували роботу мобільного ЦОПу, а також звернули увагу відвідувачів на перевагах дистанційного спілкування з податковими органами із широким застосуванням можливостей Електронного кабінету та інших електронних сервісів, розміщених на вебпорталі ДПС України, особливо у період дії воєнного стану.

До уваги учасників роботи мобільного ЦОПу доведена інформація, що під час воєнного стану в Україні, платники податків, у тому числі місцем реєстрації яких є окуповані території, мають можливість у режимі онлайн переглянути інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами за допомогою меню «стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

За результатами роботи мобільного ЦОПу співробітниками податкової інспекції здійснено обслуговування 52 фізичних осіб, з яких 31 надано адміністративні послуги (прийнято від фізичних осіб 17 заяв за формою № 5ДР, 14 заяв за формою № 1ДР), прийнято 5 податкових декларації про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку за наслідками звітного податкового року (здобуття освіти у вітчизняних закладах навчання).

Більшість відвідувачів мобільного ЦОПу – внутрішньо переміщені особи переважно з Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької, Донецької та Миколаївської областей. До речі, у Тернівському районі міста Кривий Ріг обліковується майже 6 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Робота мобільного ЦОПу пройшла конструктивно та в атмосфері доброзичливості.

Перевірте рівень знань щодо кодів ознак доходів, необхідних для заповнення Додатку 4ДФ

Тест для перевірки рівня знань кодів ознак доходів, необхідних для заповнення Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (частина 1: найпопулярніші запитання): https://forms.gle/pKEea2husj4EWpt46.

 Тест для перевірки рівня знань кодів ознак доходів, необхідних для заповнення Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (частина 2): https://forms.gle/BG4uaWSEZyDF2J1T9.

Щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Протягом 2020 – 2021 років мали місце звернення суб’єктів господарювання до судів різних інстанцій в Україні з позовними заявами щодо визнання незаконними певні розділи та/або в цілому Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення), в частині визначення обов’язкових реквізитів до різних видів розрахункових документів.

Верховний Суд постановою від 04.08.2022 у справі № 640/18441/20 підтримав позицію Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України, що полягає у наступному.

Форми розрахункових документів, затверджені Положенням у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документу передає інформація, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі – та є реквізитами розрахункових документів.

Сама по собі форма та зміст розрахункових документів не вимагає від платників податків виконання жодних додаткових обов’язків щодо адміністрування податків та/чи зборів. Але виключення окремих полів з форми чеку, у випадку відсутності обов’язку у платника їх заповнювати, є нелогічним. Тим більше, що у разі відсутності певних даних, не залежно від обов’язковості їх занесення до форми чеку, інформація у відповідному полі чеку не заповнюється.

Водночас відсутність обов’язкових реквізитів розрахункових документів, за умови наявності інформації та відповідно до обов’язку платника податків заповнити інформацією відповідні поля форми чеку, будуть призводити до визнання таких розрахункових документів  невідповідними.

Враховуючи вищевикладене, наголошуємо, що заповнення полів форми розрахункових документів є обов?язковим лише за умови наявності у платника податків інформації, яка безпосередньо пов’язана з ним і відповідає змісту розрахункового документу, що формується.

Як приклади наводимо:

не заповнюють поля для платників ПДВ платники, що не є платниками цього податку, альтернативний спосіб заповнення «Без ПДВ»;

не заповнюють поля для акцизного податку платники, що не є платниками цього податку, альтернативний спосіб заповнення «Без АП»;

не заповнюють поле код УКТЗЕД по товарам, що не є підакцизними.

Наведені приклади не є виключними.

  Державні соціальні гарантії, як елемент податкового законодавства та законодавства з єдиного внеску

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9052.html

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                                                     Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                     управління інформаційної взаємодії

                                                                                     Головного управління ДПС

                                                                                          у Дніпропетровській області

                                                                            (Кам’янський регіон)

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь