Інформують податківці

Дата: 19.10.2022 10:53
Кількість переглядів: 36

Діалог податкової служби Дніпропетровщини з регіонами триває

18.10.2022, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина очолила робочу групу, яка завітала до Павлоградського регіону Дніпропетровщини і провела низку робочих зустрічей з працівниками податкової служби області.
        Діяльність податкових органів в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні – нагальна тематика сьогоднішніх комунікацій з працівниками податкової служби у регіонах.
Під час заходу податківці зустрілись з керівництвом Васильківської і Покровської державних податкових інспекцій ГУ ДПС та фахівцями ГУ ДПС.

Крім того, Твердохлєб Марина поспілкувалась з Покровським селищним головою, головою Дніпропетровського регіонального відділення всеукраїнської асоціації ОТГ Спажевою Світланою та Васильківським селищним головою Павліченком Сергієм. У процесі діалогу увагу приділено сплаті податку на доходи фізичних осіб, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки, податковому боргу, тощо.

Під час відвідування ЦОПу Васильківської ДПІ очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області привітала та вручила нагороду учасниці дитячого конкурсу «Оберіг для захисника України», яка зайняла друге місце.

Робочі зустрічі керівника податкової служби Дніпропетровщини з фахівцями у регіонах допомагають згуртованості і більш тісній взаємодії працівників ГУ ДПС. Живе спілкування підтримує в колективі командний дух та позитивну атмосферу, яка сприяє самовідданому виконанню функцій держави у нелегкий час для нашої країни.

 

Щодо змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

У зв’язку із надходженням до ДПС численних звернень від виробників, постачальників та користувачів класичної касової техніки, після внесення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій приміток щодо окремих версій внутрішнього програмного забезпечення моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО),  ДПС повідомляє таке.

Основним меседжем прийнятих змін є інформування суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі про недоцільність подальшого використання таких РРО та попередження їх про можливе придбання невідповідної касової техніки.

Для розуміння користувачами РРО причин внесення таких змін слід зазначити, що Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій,  затверджене постановою КМУ від 29 серпня 2002 року № 1315 (зі змінами), прийняте на виконання вимог статті 12 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) та з метою:

застосування в Україні РРО, що випускаються серійно, відповідають установленим вимогам і пройшли державну сертифікацію – як інформації для платників податків;

виведення з експлуатації РРО, що не відповідають вимогам нормативних документів – як інформації для контролюючих органів.

Також з 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону № 265.

Відповідно до протоколу засідання Технічної комісії від 22.12.2021 № 55 у Державному реєстрі РРО наявна низка моделей РРО, які неспроможні виконувати вимоги Закону № 265, тому внесення змін до Державного реєстру РРО наказом ДПС від 28.07.2022 № 489 (далі – Наказ № 489) стало вимушеним рішенням.

Водночас ДПС наголошує, що внесені Наказом № 489 зміни до Державного реєстру РРО:

не змінюють сферу застосування РРО;

не можуть стати причиною порушення права платника податків використовувати РРО, в межах сфер призначення, підтверджених випробуваннями касової техніки, навіть без врахування додаткового інформування, запровадженого Наказом № 489, як запобіжника від вчинення порушень суб’єктами господарювання прямих норм законодавства;

не створюють умов для скасування реєстрації РРО, що вже знаходяться в експлуатації;

не можуть стати причиною для відмови підрозділами ДПС у можливості отримання ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями платникам податків, які використовують РРО, версії програмного забезпечення яких отримали додаткові відмітки після прийняття Наказу № 489.

Разом з цим, у разі забезпечення відображення всіх необхідних реквізитів розрахункових документів, у тому числі і серії та номеру марок акцизного податку, саме по собі використання РРО, щодо яких в Державному реєстрі РРО містяться певні застереження чи примітки, не може стати причиною нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Чи оподатковується військовим збором сума доходу у вигляді аліментів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з абзацом другим п. 1 розд. ІV Порядку якщо платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, – додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку за відповідний квартал не подається.

Про виправлення помилки у податковій декларації з податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Норми передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки: Додаток 1 «Розрахунок № у частині об’єктів житлової нерухомості» та Додаток 2 «Розрахунок № у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (далі – Додатки).

У разі виправлення помилок за минулі звітні періоди у складі Декларації з типом «Звітна» («Звітна нова») у рядку 2 «Податковий період» заголовної частини Декларації заповнюються поле 1.1 «звітний» (зазначається звітний рік, за який подається така Декларація) та поле 1.2 « що уточнюється» (вказується податковий період (рік), що уточнюється).

При цьому, у складі Декларації можна уточнити показники тільки за один податковий (звітний) період, що минув, з тим самим кодом за КОАТУУ органу місцевого самоврядування, для якого було подано Декларацію у минулому періоді, що уточнюється.

В Додатках заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання», де в рядку 3 «Нараховано на 20__ рік, усього (сума рядків 2.1 - 2.n, де n - номер рядка)» (далі – рядок 3) вказується звітний рік, який відповідає значенню поля 1.1 заголовної частини Декларації. Сума значень колонки 20 рядка 3 розділу І додатка 1 переноситься до рядка 5.1 (для об’єктів житлової нерухомості) заголовної частини Декларації, сума значень колонки 19 рядка 3 розділу І додатка 2 переноситься до рядка 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Для уточнення показників минулого звітного періоду у Додатках заповнюється розд. ІІ «Уточнення податкового зобов’язання», де, зокрема, зазначаються:

? у рядку 5 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума збільшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.2 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації;

? у рядку 6 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума зменшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.3 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.3 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації;

? у рядку 7 – сума штрафу у розмірі 5 відс. до сум, зазначених у рядку 5 розділу ІІ, яка переноситься до рядка 5.4 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.4 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації;

? у рядку 8 – сума пені, нарахована на суму виявленої недоплати податкового зобов’язання, яка переноситься до рядка 5.5 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.5 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Податкова знижка: термін повернення податку на доходи фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 179.8 ст.179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку на доходи фізичних осіб, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Деякі випадки збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми передбачені п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування п.п. 39.2.2.12 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податків відповідно до вимог п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ щодо такої операції, не застосовуються.

Обов’язок здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, покладається на контролюючий орган, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суми коригувань, передбачених підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував ці коригування щодо такої операції.

Відповідно до п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Щодо відновлення правил нарахування ПДВ для платників єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу після завершення воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що  відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Враховуючи передбачений п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотка, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.

Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.

Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 відсотка придбавав товари з ПДВ, які залишились не проданими після завершення військового стану/надзвичайного положення, то оскільки у такого платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.

Діє новий порядок списання безнадійного податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.08.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Наказ № 220), яким затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі – Порядок).

Порядок розроблений відповідно до ст. 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України і він визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до Порядку списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг. Порядок поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок сплати податків та зборів.

Визначення безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, наведено у п. 2 розділу II Порядку.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 2 Наказу № 220 втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».

Припинення договору оренди земельні ділянки: сплата орендної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Норми передбачені абзацом першим п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (абзац другий п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя ст. 7 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161)).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями).

Частиною першою ст. 34 Закону № 161 встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, суб’єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

 

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України, на офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

? щоденно інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

? щомісячно:

інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

інформація щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов’язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

Форма інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, форма інформації щодо фізичних осіб, які мають податковий борг та Порядок формування і оприлюднення деякої податкової інформації, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 із змінами та доповненнями.

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

 

Вимоги до оформлення письмових звернень, адресованих громадянами контролюючим органам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок практичної реалізації цього права громадянами України регулюється Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393).

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина перша ст. 1 Закону № 393).

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша ст. 3 Закону № 393).

Статтею 6 Закону № 393 встановлено, що застосування мов у сфері звернень громадян і рішень та відповідей на них визначає Закон України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» із змінами (далі – Закон № 2704).

Закон № 2704 регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених Законом № 2704, на всій території України (частина перша ст. 2 Закону № 2704).

Частинами першою та сьомою ст. 1 Закону № 2704 визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом № 2704.

Процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, опрацювання та надсилання вихідних документів щодо розгляду звернень громадян, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах визначає Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 (далі – Порядок № 297).

Абзацом першим п. 5 розд. ІІ Порядку № 297 визначено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (частина шоста ст. 5 Закону № 393).

Абзацами другим – четвертим п. 5 розд. ІІ Порядку № 297 визначено, що електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.

Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на електронну адресу. Якщо електронне звернення надійшло на електронну адресу у неробочі день та час, а також у вихідні та святкові дні, то датою подання електронного звернення вважається наступний робочий день.

Інформація про електронні поштові адреси, на які громадяни можуть направляти свої звернення, розміщується на вебпорталі ДПС та на відповідних субсайтах органів ДПС у мережі Інтернет.

Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393 (п. 13 розд. ІІ Порядку № 297).

Не підлягають розгляду наступні звернення:

? анонімні звернення, крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами та доповненнями (п. 17 розд. ІІ Порядку № 297);

? повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону № 393, розгляду не підлягають (п. 19 розд. ІІ Порядку № 297).

Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення (п. 6 розд. І Порядку № 297).

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 7 розд. ІV Порядку № 297).

Дія Закону № 393 охоплює не всі звернення. Зокрема, його сфера застосування поширюється тільки на звернення громадян. Розгляд звернень інших суб’єктів господарювання здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Визначення бази нарахування єдиного внеску за себе для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Норми встановлені п. 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Чи зупиняються строки розгляду повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку комісією регіонального рівня на період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (далі – Комісія).

Норми передбачені п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами.

Комісією розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі, зокрема, отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, Комісія розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Якщо Комісією протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник ПДВ виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення).

Водночас, відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України и (далі – ПКУ) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

? дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

? строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

? строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Враховуючи викладене, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняються строки розгляду Комісією Повідомлення.

Щодо проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Норми передбачені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Отже, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Особливості оподаткування платою за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо, то такі платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

6 вересня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та переліків документів на підтвердження», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 розділу ІІ Порядку.

У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів) не пізніше 30 вересня 2022 року, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (пункт 4 розділу II Порядку).

Платники податків, які на дату набрання чинності та після дати набрання чинності Порядку виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість їх виконувати, подають заяву та відповідні документи у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків (пункт 6 розділу ІІ Порядку).

Звертаємо увагу, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Станом на 28.09.2022 територіальними органами ДПС сформовано понад 5,6 млн податкових повідомлень-рішень по платі за землю з фізичних осіб на суму 2,3 млрд гривень.

Протягом 2022 року платниками податків до місцевих бюджетів сплачено плати за землю з фізичних осіб понад 1,9 млрд гривень.

 

Юрособи – «єдинники» четвертої групи за земельні ділянки, що не використовуються для ведення с/г товаровиробництва, сплачують податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми передбачені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (частина друга ст. 22 ЗКУ).

Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Визначення поняття «оприбуткування готівки»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Норми передбачені п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення № 148.

Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.

Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.

Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Юрособа – «спрощенець» третьої групи може бути управителем майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 ЦКУ).

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку (п. 3 ст. 1030 ЦКУ).

Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна (п. 4 ст. 1030 ЦКУ).

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (п. 5 ст. 1033 ЦКУ).

Договір управляння майном укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління (ст. 1042 ЦКУ).

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Управителям майна при взятті на облік договорів управління майном контролюючими органами надається Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який є податковим номером платника податків (п.п. 2 п. 2.4 розд. ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок)).

Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розд. IV Порядку.

Пунктом 4.7 розд. IV Порядку визначено, що для взяття на облік договору управління майном управитель майна до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку документи подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ.

Крім цього, поняття «управитель майна» може розглядатися в контексті укладання договору послуг, згідно з яким надаються послуги з управління об’єктом нерухомості та певну винагороду. При цьому управитель майна за договором послуг не має права укладати договори від імені власника майна. Всі договори укладаються самим власником або його представником.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу), або згідно з договором надання послуг з управління майном.

 

До уваги ФОП – платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 299.9 ст. 299 ПКУ визначено, що за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання Витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (далі – Запит), а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження Запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма Запиту та форма Витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Формою Запиту передбачено проставлення платником податків відмітки щодо способу отримання витягу: безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.

Згідно з абзацом першим п. 148 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, усі документи, що надходять до установи, приймаються централізовано службою діловодства.

Відмітка про надходження паперового документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора чи штрих-коду на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи – одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби година і хвилини) надходження документа (абзац перший п. 78 Інструкції № 55).

ПКУ не містить обмежень щодо направлення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку Запиту поштою.

Датою подання такого Запиту вважається дата його надходження до органу ДПС, яка проставляється на першому аркуші оригіналу документа.

У разі подання Запиту поштою витяг з реєстру платників єдиного податку отримується безпосередньо в контролюючому органі за місцем податкової адреси.

 

Про термін подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами; до доходів загального фонду районних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному районними радами; до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.

Норми передбачені п. 35 частини першої ст. 64, п. 12 частини першої ст. 64 прим. 1, п. 16 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями.

Пунктом 29 частини першої ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами та доповненнями встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Таким чином, відрахування до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, місцевих, районних бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, районними та місцевими радами.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди, нараховані на державну частку до державного бюджету.

Форма Розрахунку використовується, зокрема, комунальними унітарними підприємствами для обрахунку частини чистого прибутку (доходу).

При цьому комунальні унітарні підприємства разом із Розрахунком мають подати доповнення та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахування частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

У такому разі у полі «Наявність доповнення» форми Розрахунку зазначається інформація щодо поданих доповнень та пояснень.

До того ж, під час заповнення Розрахунку комунальні унітарні підприємства проставляють відмітку «Інші» у полі 09 Розрахунку.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Розрахунок, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Розрахунок, складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З урахуванням п. 57.1 ст. 57 ПКУ частина чистого прибутку (доходу), визначена у Розрахунку, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку.

 

Передача головним підприємством відокремленому підрозділу товарів/послуг: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №    435-IV із змінами та доповненнями філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а також відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є суб’єктом господарювання, то у контролюючих органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.

Згідно з пп. «а» та «б» п.185.1 ст.185 об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, враховуючи те, що в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг, основних фондів в межах балансу платника податку (головного підприємства), а саме: від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації, не підлягає оподаткуванню ПДВ за умови, що головна організація є зареєстрованим платником податку на додану вартість і здійснює облік своєї господарської діяльності і господарської діяльності філії як одного платника ПДВ.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                                            Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                           управління інформаційної взаємодії

                                                                                          Головного управління ДПС

                                                                                          у Дніпропетровській області

                                                                                           (Кам’янський регіон)

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь