3 грудня відзначаємо 300-річний ювілей Григорія Сковороди
Мислитель і гуманіст жив три століття тому. Був освіченим і талановитим, проте не шукав слави, кар’єри чи багатства, не поступався цінностями заради вигоди. Вів аскетичний спосіб життя, міркував і писав про пізнання, життя в гармонії, суспільно корисну працю. Попри такий аскетизм і відреченість (а можливо, саме завдяки цьому), Сковороді вдалося сформулювати ідеї та створити тексти, що захоплюють серця й розуми людей, які живуть через століття після нього. Григорія Савича без перебільшення можна назвати національним філософом – для поколінь українців він залишається цікавим, актуальним і навіть близьким.
Григорій Сковорода народився у містечку Чорнухи Лубенського полку на сучасній Полтавщині. Його батько був козаком, який у мирний час тримав шинок та продавав вино. У Чорнухах Сковорода здобув початкову освіту в місцевого дяка. Григорій Сковорода закінчив курс філософії в Києво-Могилянській академії, однак не здобув повної освіти, адже не завершив курсу богослів’я. Також він відвідував публічні лекції та бібліотеки під час мандрів Європою. Навчався музики, коли перебував у складі Придворної капели. Філософ знав щонайменше сім мов: латину, старогрецьку, староєврейську, польську, німецьку, італійську та угорську. А також умів грати на шести музичних інструментах: скрипці, флейті, бандурі, органі, гуслях і цитрі.
Філософські вчення Сковороди вибудовані перш за все навколо етики. Відчутний вплив на філософа античної спадщини, насамперед стоїцизму та неоплатоніки. А також середньовічної схоластики. У домандрівний період Сковорода філософував у віршах та байках. Потім писав філософські трактати, серед яких були «Наркіс. Пізнай себе», «Алфавіт світу» та «Ікона Алкавіадська». Сковорода розділяв світобудову на три світи: макрокосм – все, що нас оточує; мікрокосм – це внутрішній світ людини; світ символів – Біблія. Три світи завжди перебувають у русі та взаємозв’язку. Пізнати світобудову – значить пізнати всі три світи, але почати потрібно з пізнання себе. Саме тому більшість бесід філософа починались закликом «Пізнай себе!». Григорій Сковорода не розділяв і не протиставляв «тіло фізичне» та «тіло духовне» людини. Щоб жити в гармонії, людині необхідна «сродна праця», тобто така, яка приносить їй задоволення та користь суспільству. Цим «сродна праця» відрізняється від «праці обраної», яку людина робить з користі, гордості чи задля слави.
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
За матеріалами Українського інституту національної пам'яті: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/3-grudnya-vidznachayemo-300-richnyy-yuviley-grygoriya-skovorody
