Інформують податківці

Дата: 14.12.2022 13:43
Кількість переглядів: 51

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 9 Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначається порядок обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Так, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини 5 ст. 9 Закону № 2464), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною 5 ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь).

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини 1 ст. 10 Закону № 2464 (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною 9 ст. 10 Закону № 2464, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на єдиний рахунок.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях податковими органами за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.

Які показники окремо відображають у податковій декларації «спрощенці» другої – третьої груп?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

Норми визначені п.п. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ.

Відповідно до п.п. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

Підпунктом 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у разі перевищення обсягу доходу).

Про проведення камеральних перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи – платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Щодо обліку фізичних осіб – платників податків в контролюючих органах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи – платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи – платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи – платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017  № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174)).

Норми визначені п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України.

Податковий календар на 15 та 16 грудня 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

  15 грудня 2022 року, четвер, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за листопад 2022 року;

- довідки про використані розрахункові книжки за листопад 2022 року;

  16 грудня 2022 року, п’ятниця, останній день подання:

  - заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2023 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;

- заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з I кварталу 2023 року.

Щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України електрогенераторних установок та інших товарів, що включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340

Умовні скорочення:

Перелік № 224  Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита

Постанова № 224  постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» зі змінами та доповненнями

Постанова № 1260 – постанова Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита»

Постанова № 1288 – постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2022 року № 1288 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

Постанова № 1340 – постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита»

 

Питання 1. За яких умов застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ у період з 11 по 16 листопада 2022 року?

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, застосовується у такому порядку:

− з 11.11.2022 по 16.11.2022 (включно) операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, підлягали звільненню від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог, встановлених у відповідній виносці до такого підрозділу та у Примітці 3 до Переліку № 224;

− з 17.11.2022 для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу до операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, окремі умови, встановлені Постановою № 1260, було скасовано.

Крім того, з 02.12.2022 підрозділ "Інше" розділу "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Переліку № 224 Постановою № 1340 доповнено новими товарними позиціями.

 

Питання 2. Чи залежить застосування податкової пільги від походження товарів, включених Постановами № 1260 та № 1340 до Переліку № 224?

Ні, не залежить.  Чи попередньо ввезені на митну територію України товари, включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, чи придбані на ній –  їх постачання здійснюється із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

 

Питання 3. Чи застосовується пільга з оподаткування до операцій з постачання товарів, включених Постановою № 1260 до Переліку № 224, якщо такі товари були виготовлені/придбані в Україні або ввезені на митну територію України до 11 листопада 2022 року?

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, що включені до Переліку № 224, у тому числі, Постановами № 1260 та № 1340, застосовується, починаючи з дати, з якої виникли підстави для застосування вказаної пільги, та незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено/придбано на митній території України або ввезено на митну територію України, зокрема, до дати набрання чинності Постановами № 1260 та № 1288, чи після такої дати.

 

Питання 4. Чи застосовується пільга з оподаткування до операцій з постачання товарів, включених Постановами № 1260 та № 1340 до Переліку № 224, якщо покупцем таких товарів є фізична особа?

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, що включені до Переліку № 224, в тому числі, Постановами № 1260 та № 1340, застосовується незалежно від того, якій особі (фізичній чи юридичній) здійснюється постачання таких товарів.

 

Питання 5. Які умови та наслідки застосування режиму звільнення від оподаткування до операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, якщо оплата товару, його ввезення на митну територію України та відвантаження покупцю відбулися в різних податкових періодах?

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовується до тих операцій з постачання товарів, що включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, дата здійснення яких («перша подія», визначена відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу) припадає на період, в якому існують підстави для застосування такого режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

А саме, у випадку, якщо:

повна попередня оплата («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої повної попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. На дату настання «другої події» (відвантаження товару) податкові наслідки у частині оподаткування ПДВ у платника не виникають;

часткова попередня оплата  («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої часткової попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. У відповідній графі цієї податкової накладної має бути зазначена частина кількості товару, за яку було отримано часткову попередню оплату. Фактичне відвантаження товарів у періоді дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ у межах отриманої часткової попередньої оплати ("друга подія") не зумовлює у платника податкових наслідків у частині ПДВ. На дату відвантаження товару понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати на неоплачену частину відвантажених товарів складається податкова накладна без нарахування ПДВ;

«перша подія» відбувається в період наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то за такою операцією ПДВ не нараховується, а вартість таких товарів визначається без ПДВ.

 

Питання 6. Якщо Покупцем сплачено аванс за товари, включені Постановою № 1260 до Переліку № 224, до 11 листопада, то чи повинен Постачальник зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ, а Покупець – суму податкового кредиту?

Податкові зобов’язання з ПДВ Постачальника

Якщо попередня оплата («перша подія») за товари відбулася до наявності підстав (до внесення відповідних змін до Переліку № 224) для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, то операція Постачальника з постачання таких товарів Покупцю підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

На дату отримання від Покупця попередньої оплати за товари Постачальник повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на Покупця з ПДВ і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом строки.

Підстави для коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ у Постачальника відсутні.

Податковий кредит з ПДВ Покупця

Суми ПДВ, включені Покупцем до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної (зареєстрованої в ЄРПН), що була складена Постачальником на дату отримання від Покупця попередньої оплати за товари, коригуванню не підлягають.

 

Питання 7. Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ, якщо частина вартості обладнання оплачена до 11 листопада 2022 року, а фактичне його постачання та оплата залишку його вартості здійснюється в період дії податкової пільги?

На дату отримання від Покупця часткової попередньої оплати за товари («перша подія») Постачальник повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на Покупця з ПДВ і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом строки.

На дату фактичного відвантаження товару понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати на неоплачену частину відвантажених товарів податкові зобов’язання з ПДВ не визначаються та податкова накладна складається без ПДВ.

 

Питання 8. Який порядок коригування податкового кредиту, якщо ввезення на митну територію України чи придбання товару, включеного до Переліку № 224, відбулося до дати початку застосування пільги, а постачання – в період дії пільги?

Якщо товари, які включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, були ввезені на митну територію України платником податку або придбані на митній території України та при їх ввезенні або придбанні було нараховано ПДВ відповідно до Кодексу, то платник податку за операціями з ввезення/придбання таких товарів має право віднести суми ПДВ, сплачені при такому ввезенні/придбанні, до податкового кредиту (за наявності належним чином оформленої митної декларації/зареєстрованої в ЄРПН відповідної податкової накладної).

При цьому якщо товари, включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, які були придбані на митній території України або ввезені на митну територію України платником податку з ПДВ, а постачаються без ПДВ у зв’язку із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з їх постачання, суми податкового кредиту, сформовані відповідно до статті 198 розділу V Кодексу, коригуванню не підлягають, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та/або статті 199 розділу V Кодексу за такими товарами не нараховуються.

 

Питання 9. Який код пільги вказується в податковій накладній, що складається за операцією з постачання товарів, включених до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340?

Код пільги зазначається згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної (пункт 16 Порядку № 1307).

Станом на 01.10.2022 чинними є Довідник № 111/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 111/2 інших податкових пільг.

Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua у розділі «Довідники» (підрозділ «Довідники пільг») за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Відповідно до Довідника № 111/2 операціям, що звільняються від оподаткування згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, присвоєно код 14060544.

Отже, в податковій накладній, що складається за операцією з постачання товарів, включених до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, в графі 9 табличної частини податкової накладної вказується код пільги 14060544.

 

Додатково ДПС інформує:

Проєктом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (реєстраційний № 8196), схваленим Верховною Радою України, пропонується запровадити режим звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з ввезення на митну територію України окремих видів обладнання, необхідного для забезпечення відновлення енергетичної інфраструктури України, зокрема й електрогенераторних установок.

До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

Державна податкова служба України повідомляє, що 11.12.2022 набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

Згідно з цим Законом включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).

Законом відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім’я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.

Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.

ДПС наразі здійснює заходи для створення можливості подання такої заяви в електронній формі. До доопрацювання відповідного програмного забезпечення заяви подаються в паперовій формі.

Отже, відтепер фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.

До якого органу та за якою формою необхідно подавати заяву для отримання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?

Порядок видачі ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Ліцензії на право виробництва пального видаються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина шоста ст. 3 Закону № 481). Такі ліцензії видаються безстроково (частина друга ст. 4 Закону № 481).

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (із змінами та доповненнями) органом ліцензування щодо діяльності з виробництва пального визначено ДПС, оптової та роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – територіальні органи ДПС.

Отже, для отримання ліцензій на право виробництва пального необхідно звертатись до Державної податкової служби України.

Для отримання ліцензій на право оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі пальним чи роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення торгівлі чи зберігання пального.

Для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним  – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Чинними нормативно-правовими актами не затверджені форми заяв для отримання ліцензій на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального. Заяви надаються платниками до органу ліцензування у довільній формі.

Щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2747-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» (далі – Закон № 2747), який набрав чинності 11.12.2022, внесені наступні зміни:

- друге речення у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: «Положення цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» виключено;

 - підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 31 такого змісту:

«31. Установити, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру».

З набранням чинності Закону № 2747 за умови, що благодійник – фізична особа зареєструється у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником – фізичною особою у період з 24 лютого 2022 року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого благодійника.

Щодо рентної плати у разі нарощування видобутку вуглеводневої сировини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповідно до п. 252.21 ст. 252 Податкового кодексу України додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм) визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.

Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.

Положення п. 252.21 ст. 252 ПКУ поширюються на:

- підприємства, частка держави у статутному капіталі яких становить 25 відсотків та більше;

- господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;

- дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;

- учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких становить 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо у платника ПДВ загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (Перевищ), а сума, визначена п. 200прим.1.3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ПопРах незалежно від значення показника Накл, визначеного відповідно до пункту 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати в порядку, зазначеному вище, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (Перевищ).

Норми встановлені п. 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається в електронній формі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Норми передбачені п. 35 прим.1.2 ст. 35 прим.1 ПКУ.

Яка особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юрособою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Положення п.п. 39 прим. 2.1.6 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

У разі нарахування грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або штрафних санкцій на підставі визнання контролюючим органом фізичної особи такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, фізична особа має право оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обов’язок доведення, що фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою, покладається на контролюючий орган.

Норми встановлені п.п. 39 прим.2.1.6 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 ПКУ.

Які платники не можуть бути «спрощенцями» четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);

Норми встановлені п.п. 291.5 прим.1.1 п. 291.5 прим.1 ст. 291Податкового кодексу України;

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим.1.2 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ;

- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим.1.3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт подається за встановленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015  № 841), до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником ПДФО в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Норми встановлені п.п. 170.9.2п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.

Закон України № 2719: щодо відмови від використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (далі – Закон України № 2719) абзац другий п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) замінено двома новими абзацами.

Так, відповідно до змін, платник єдиного податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

До платників податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, положення п.п.  298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються.

Довідково: Закон України № 2719 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.11.2022 № 249.

Щодо формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією

6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова).

Постановою Уряд встановив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Отже, Постановою визначено механізм формування єдиного для всіх переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Відтепер єдиним джерелом інформації про такі території є наказ Мінреінтеграції, погоджений Міноборони та сформований на підставі пропозицій обласних військових адміністрацій.

Новий перелік передбачає дві градації ведення бойових дій на території: активні та можливі. Окремим розділом у переліку визначаються окуповані території.

Важливо, що новий перелік буде масштабуватись до рівня окремих населених пунктів, а не громад, як зараз визначає перелік, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження територіальних громад, що розташовані в районі воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 24 травня 2022 року».

Такий принцип формування переліку дозволить більш ефективно вирішувати питання відновлення доступу до реєстрів. А також додасть гнучкості при визначенні належності чи неналежності певної території до тимчасово окупованих.

Форма переліку визначає код території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад та її найменування, а також  дати початку та завершення бойових дій та тимчасової окупації.

Нагадуємо, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.

Оскільки відтепер Урядом повноваження щодо розробки переліку делеговані Мінреінтеграції, то після затвердження та офіційного оприлюднення нового переліку, складеного з дотриманням вимог Постанови, платники податків зможуть скоригувати свої податкові зобов’язання.

Особливості обліку платників єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – єдиний внесок) встановлені ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, нормами частини 1 ст. 5 Закону № 2464 облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі – учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом України

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік осіб, зазначених:

- у пунктах 1, 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - здійснюється на підставі відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення, наданих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у день отримання зазначених відомостей;

- у пунктах 1, 5, 5 прим.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - здійснюється у день отримання від них відповідної заяви;

- в абзаці чотирнадцятому пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції у день отримання від них відповідної заяви.

Для цілей ст. 5 Закону № 2464 датою отримання документів (відомостей, заяв, запитів та інших документів) є:

- поданих у паперовому вигляді - дата надходження до відповідного податкового органу;

- поданих в електронному вигляді - час та дата надходження такого електронного документа, що зазначені в електронному повідомленні (квитанції), сформованому програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку.

Якщо документ, поданий в електронному вигляді, надійшов пізніше 16 години робочого (операційного) дня, датою його отримання вважається наступний після нього робочий (операційний) день.

Податкові органи повідомляють Пенсійний фонд України та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5 прим.1, 15 та 16 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом з внесенням Пенсійним фондом України відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 ст. 5 Закону № 2464).

Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4, 5, 5 прим.1 та 15 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік (частина 3 ст. 5 Закону № 2464).

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу , що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами (далі – Постанова № 413) встановлено наступне.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови до № 413 початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Постанови № 413 разом з копією в електронній формі.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. 178.5 ст. 178 ПКУ під час виплати суб'єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Про обов’язкові реквізити податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з  УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

Норми встановлені п.201.1 ст.201 ПКУ. 

Електронні сервіси – оперативна і максимально зручна взаємодія з платниками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники мають можливість отримати всю необхідну інформацію щодо змін у податковому законодавстві, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів за допомогою електронних сервісів.

Впровадження ІТ-технологій дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно.

Для цього на вебпорталі ДПС України забезпечено доступ до безкоштовних електронних сервісів https://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi

Платники податків можуть скористатись низкою електронних сервісів, зокрема:

Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers) - на період дії воєнного стану доступ до публічних електронних реєстрів обмежено

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (https://zir.tax.gov.ua/) допоможе отримати відповіді на професійні питання в рубриках: «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві» тощо.

Закликаємо платників податків максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/) ви маєте можливість оперативно і максимально зручно отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

Також платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn-line, зателефонувавши за номером 0800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Чи має право фізична особа, якій належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.

При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція
 № 492), у порядку, установленому в п. 62 розділу V для фізичних осіб, та з обов'язковим дотриманням вимог п. 16 розділу I Інструкції № 492.

Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону.

Таким чином, нормами підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України».

Готівкові розрахунки здійснюються із застосуванням РРО: чи поширюється обмеження граничної суми?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Підпунктом 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою від 29 грудня 2017 року № 148 Правління Національного банку України (далі – Положення № 148) визначено, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Підпунктом 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Отже, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Закон України № 2719: деякі особливості погашення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 52 прим.10.

Так, нормами п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, на період приватизації об’єктів спиртової та лікеро-горілчаної галузі відповідно до Програми реформування та розвитку спиртової галузі, не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження виконання покупцем об’єкта приватизації зобов’язань за договором купівлі-продажу в частині погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У випадку, передбаченому абзацом першим п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 ст. 92 ПКУ не застосовуються.

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 21.10.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми. Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової, декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.10.2022 за № 1219/38555), яким затверджено:

- форму Звіту про контрольовані іноземні компанії;

- форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії;

- Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу;

- зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» розділ І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено ст. 392 «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01.01.2022.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року (підпункт 392.5.1 пункту 392.5 статті 392 ПКУ).

Контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період (підпункт 392.5.2 пункту 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 ПКУ).

Звертаємо увагу, що Звіт, скорочений Звіт подаються щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.

Першим звітним (податковим) роком для Звіту є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (пункт 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Детально про подання Звіту – у листі ДПС України від 25.11.2022 № 15061/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77785.html

Індустріальні парки в Україні: податкове стимулювання

Однією з форм підтримки бізнесу, економічного розвиту територій та податкового стимулювання в Україні є створення індустріальних парків.

Питання підтримки  розвитку індустріальних парків в Україні регулюється Законом України від 21.06.2012 № 5018-VI «Про індустріальні парки» (зі змінами) (далі – Закон).

Згідно із Законом державне стимулювання облаштування та функціонування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у формі податкового стимулювання ініціаторам створення – суб’єктам господарювання, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків (частина шоста ст. 14, п. 4 частини третьої ст. 34 Закону).

Податковий кодекс України (далі – Кодекс) визначає:

загальні стимули для суб’єктів господарювання:

- органи місцевого самоврядування мають право самостійно щорічно встановлювати ставки податків і пільги з плати за землю і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у граничних межах, визначених Кодексом (до 0 %);

- не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, що використовуються за призначенням та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266);

додаткові можливості для учасників та інших суб’єктів індустріальних парків:

- резиденти індустріальних парків можуть бути резидентами правового режиму Дія Сіті, у т. ч. користуватися особливостями оподаткування податку на прибуток;

- резиденти індустріальних парків, розташованих у визначених населених пунктах, можуть користуватися заходами державної підтримки, передбаченими для вугільних регіонів відповідно до пункту 68 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу;

- резиденти індустріальних парків, які здійснюють визначену діяльність, можуть користуватися пільгами з податку на прибуток відповідно до пункту 56 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Завдяки змінам до Кодексу, внесеним  Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні», індустріальні парки отримали низку інвестиційних стимулів для розвитку, зокрема:

Податок на прибуток підприємств (стаття 142 Кодексу).

Прибуток учасника індустріального парку від здійснення певних видів господарської діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів звільняється від оподаткування  протягом десяти років.

Кодексом обумовлено коло учасників індустріального парку – юридичних осіб, які не мають права застосовувати такі особливості оподаткування податком на прибуток.

Сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку, не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним.

Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1095.

Податок на додану вартість (стаття 197 Кодексу).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою статті 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків виключно для власного використання для здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови, що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати їх ввезення на митну територію України пройшло не більше трьох років і вони не були у використанні.

Порядок ввезення на митну територію України та цільового використання нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться учасником індустріального (промислового) парку, включеного до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 997.

Звільнено від сплати ПДВ операції з постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет.

Учасники індустріальних парків можуть застосовувати й інші податкові пільги з ПДВ, наприклад, ввезення на митну територію України устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії (пункт 197.16 статті 197 Кодексу); постачання програмної продукції (пункт 261 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) тощо.

Місцеві податки (статті 266 та 284 Кодексу).

Органам місцевого самоврядування спрощено процедуру прийняття рішень щодо встановлення пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, що сплачуються на відповідній території, з об’єктів оподаткування, що знаходяться на території індустріального парку.

 

Більш детальна інформація розміщена на вебпорталі Державної податкової служби України у розділі «Законодавство /Податки, збори, платежі»:

у підрозділі «Загальнодержавні податки» у розділах «Податок на прибуток підприємств / Коментарі фахівців», «Податок на додану вартість / Коментарі фахівців»;

у підрозділі «Місцеві податки» у розділах «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Коментарі фахівців», «Плата за землю / Коментарі фахівців».

До уваги платників: працюють «гарячі лінії» з питань оподаткування юридичних осіб

Звертаємо увагу платників податків, що з питань оподаткування юридичних осіб можна звертатись на телефонні «гарячі лінії», які функціонують у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Перелік «гарячих ліній» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань  оподаткування юридичних осіб

https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638987.html

Інвестиційні проєкти із значними інвестиціями в Україні: податкові преференції

Шановні платники, нагадуємо вам про те, що з метою створення сприятливих умов залучення в Україну інвестицій та стимулювання економічного розвитку регіонів прийнято Закон України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (далі – Закон № 1116-IX).

Цей Закон діє вже понад рік, а його завдання полягає у стимулюванні залучення в національну економіку стратегічних інвесторів шляхом впровадження державної підтримки великих інвестиційних проєктів.

Положеннями Закону № 1116-IX:

- виокремлено поняття: інвестор із значними інвестиціями, інвестиційний проєкт із значними інвестиціями, спеціальний інвестиційний договір;

- встановлено форми надання державної підтримки інвестиційних проєктів із значними інвестиціями;

- визначено вимоги до заявників щодо реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями та особливості укладення спеціального інвестиційного договору;

- передбачено відповідальність сторін спеціального інвестиційного договору та контроль за виконанням таких договорів;

- роз’яснено гарантії прав інвесторів.

Звертаємо увагу, що інвестиційний проєкт із значними інвестиціями повинен відповідати таким вимогам:

- реалізуватися на території України у таких сферах:

переробна промисловість (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв);

добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу); поводження з відходами;

транспорт;

складське господарство;

поштова та кур`єрська діяльність, логістика;

освіта, наука та науково-технічна діяльність;

охорона здоров`я;

мистецтво, культура, спорт, туризм та курортно-рекреаційна сфера;

- передбачати будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення відповідних об'єктів інвестування, придбання необхідного устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, а також може передбачати будівництво за рахунок коштів інвестора із значними інвестиціями, необхідних для реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями об'єктів суміжної інфраструктури;

- створення від 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш ніж на 15 % перевищує розмір середньої заробітної плати у відповідній сфері у регіоні, в якому реалізується проєкт, за попередній календарний рік;

- розмір інвестицій в об`єкти інвестуванняпротягом строку реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями перевищує суму, еквівалентну 20 мільйонам євро(такий розмір розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України, на дату фактичного здійснення інвестицій);

- строк реалізації не перевищує 5 років.

 

Формами надання державної підтримки інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями є:

-  звільнення від сплати окремих податків і зборів (податок на прибуток підприємств, плата за землю, податок на додану вартість),

-  звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування та комплектуючих виробів, що ввозяться виключно для реалізації такого інвестиційного проєкту,

-  забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації проєкту,

-  забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв`язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації проєкту.

Разом із тим, загальний обсяг державної підтримки інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями встановлюється у спеціальному інвестиційному договорі та не повинен перевищувати 30 відсотків планового обсягу значних інвестицій за проєктом. Методологія розрахунку обсягу державної підтримки для інвестиційного проєкту із значними інвестиціями затверджена постановою  Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 714.

З метою реалізації державної підтримки Законом України від 02.03.2021 № 1293-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями» внесено відповідні зміни до податкового законодавства.

 

Щодо податку на прибуток

Відповідно до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 1 січня 2035 року застосовуються особливості оподаткування прибутку  підприємства – інвестора із значними інвестиціями (крім тих, що реалізують інвестиційні проєкти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин), яке є стороною спеціального інвестиційного договору, за умови, що такий прибуток отриманий внаслідок виконання такого спеціального інвестиційного договору.

Прибуток звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом п'яти послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку – інвестором із значними інвестиціями у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку у довільній формі заяві про використання права на застосування звільнення, але не раніше дати подання такої заяви, а також зазначеної у реєстрі інвестиційних проєктів із значними інвестиціями дати виконання інвестором із значними інвестиціями зобов'язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, щодо внесення обсягу значних інвестицій в об'єкти інвестування та початку функціонування таких об'єктів інвестування в рамках реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями та за умови виконання платником податку – інвестором із значними інвестиціями своїх зобов'язань за спеціальним інвестиційним договором. При цьому період застосування такого звільнення не може перевищувати строк дії спеціального інвестиційного договору.

Акцентуємо, що звільнення прибутку супроводжується необхідністю подання заяви до контролюючого органу про використання відповідного права на звільнення (подається відповідно до правил пункту 42.4

статті 42 ПКУ.

Звертаємо увагу, що законодавчо встановлено щоквартальне звітування для цієї категорії платників, а застосовувати виключно річний податковий (звітний) період заборонено.

Крім цього, загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями), враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116-IX.

У разі встановлення відповідно до законодавства досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки, отриманої платником податку – інвестором із значними інвестиціями відповідно до Закону № 1116-IX, над встановленим відповідно до цього Закону обмеженням щодо загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями платник податку зобов'язаний, починаючи з першого числа першого місяця  календарного кварталу податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення, нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку.

Також слід зазначити, якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями здійснює в рамках діяльності, пов'язаної з виконанням спеціального інвестиційного договору, контрольовані операції, визначені статтею 39 ПКУ, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівніперевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг); перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки". Якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями є контролюючою особою, окремим об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 цього ПКУ. При цьому зазначені об'єкти оподаткування не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

У разі дострокового припинення спеціального інвестиційного договору платник податку втрачає право на застосування особливих правил оподаткування та зобов'язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, визначити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

За всі інші попередні періоди застосування звільнення від податку на прибуток підприємств платник податку зобов'язаний у строк, визначений для квартального податкового (звітного) періоду, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ. Разом з цим, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов'язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зазначене правило не застосовується.

Також не застосовуються встановлені статтею 102 ПКУ строки давності.

 

Щодо плати за землю

Особливості справляння плати за землю визначені у підрозділі 6 розділу ХХ ПКУ. Так, пунктом 11 цього підрозділу встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2035 року, в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які використовуються в рамках реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проєктів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) органи місцевого самоврядування можуть:

по-перше: встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

по – друге: звільняти від сплати земельного податку.

Звертаємо увагу, що загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – інвестора із значними інвестиціями) також враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116-IX, а у разі досягнення загального обсягу державної підтримки такого інвестиційного проєкту платник податку – інвестор із значними інвестиціями, починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги.

При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку - інвестор із значними інвестиціями зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов'язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями.

При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, у зв'язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов'язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними пунктом 288.5 статті 288 ПКУ.

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ за заниження податкового зобов'язання з плати за землю, за період, починаючи з дати досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями до дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями щодо досягнення загального обсягу такої підтримки, не застосовуються.

 

Щодо податку на додану вартість

Особливості справляння податку на додану вартість передбачають звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України. Так, відповідно до пункту 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначених у підпункті 15 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що ввозяться платником податку – інвестором із значними інвестиціями виключно для реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору за  наступними товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД: із групи   84  «реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»  за такими кодами:  8402 - 8405, 8406 82 00 10, 8406 82 00 90, 8411, 8412, 8413 40 00 00, 8413 50, 8413 60 20 00, 8413 60 70 00, 8413 60 80 00, 8413 70 21 00, 8413 70 29 00, 8413 70 30 00, 8413 70 35 00, 8413 81 00 00, 8413 82 00 00, 8414 10, 8414 40 90 00, 8414 80, 8416, 8417, 8418 (крім  8418 10 20 10, 8418 10 80 10, 8418 21, 8418 29 00 00, 8418 50, 8418 91 00 00, 8418 99),  8419, 8420, 8421, 8422 (крім 8422 11 00 00),  8423 (крім  8423 10 10 00, 8423 81 25 00, 8423 90),  8424 10 00 90, 8425 (крім  8425 41 00 00, 8425 42 00 00, 8425 49 00 00), 8426 - 8431, 8433 60 00 00, 8434, 8435  (тільки машини та механізми для виробництва соків або аналогічних напоїв), 8436 - 8442, 8443 (крім 8443 13 10 00), 8444 00, 8445 - 8448, 8449 00 00 00, 8451, 8452 (крім 8452 10, 8452 30 00 00, 8452 90 00 00), 8453 - 8466, 8470 30 00 00, 8471 50 00 00, 8472 30 00 00, 8474, 8475, 8477, 8479, 8480, 8481 (крім 8481 80), 8483, 8486, 8487, із групи 85 «електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя» за такими кодами: 8501, 8502, 8503 00, 8504, 8506, 8507, 8511, 8514, 8515, 8525, 8526, 8528, 8529, 8530, 8537, 8538 10 00 00, 8543, із групи 86  «залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів» за такими кодами: 8607, 8608 00 00 00, із групи 87 «засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання» за кодом 8709, із групи 90 «прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»  за такими кодами: 9006 30 00 00 (тільки для фотокамер, призначених для медичного та хірургічного обстеження внутрішніх органів), 9007, 9008, 9010 50 00 00, 9010 90 20 00, 9011, 9012, 9018 (крім 9018 31, 9018 32, 9018 39 00 00), 9019, 9020 00 00 00, 9022, 9023 00, 9024, 9026, 9027, 9030, 9031, 9032. При цьому, перелік та обсяги ввезення таких товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України разом з укладенням спеціального інвестиційного договору.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість застосовується в межах строку реалізації інвестиційного проєкту та невикористаного на момент митного оформлення товарів загального обсягу надання державної підтримки, визначеного у спеціальному інвестиційному договорі, з урахуванням даних реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями щодо обсягу такої підтримки, а також дати та часу внесення відповідних відомостей до такого реєстру. При цьому таке звільнення від оподаткування до моменту отримання контролюючим органом відомостей про досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями не вважається порушенням податкового законодавства і не тягне за собою виникнення обов'язку із сплати податку на додану вартість та/або пені.

Суми податку на додану вартість, не сплачені до бюджету у зв'язку із застосуванням звільнення від оподаткування податком на додану вартість до дати отримання контролюючим органом відомостей про таке досягнення/перевищення або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, підлягають відшкодуванню платником податку – інвестором із значними інвестиціями в порядку, передбаченому законодавством та відповідним спеціальним інвестиційним договором, та на них не поширюються норми ПКУ щодо погашення податкового боргу.

Звертаємо увагу, що у разі відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у такому порядку, раніше п'яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання або дострокового припинення спеціального інвестиційного договору (крім випадків, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов'язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов'язаний сплатити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи дострокове припинення спеціального інвестиційного договору, на суму податку на додану вартістьщо мала бути сплачена при ввезені на митну територію України таких товарів, а також зобов'язаний сплатити пеню відповідно до ПКУ, розраховану з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов'язання. При цьому встановлені статтею 102 ПКУ строки давності не застосовуються.

Також зазначаємо, що положення пункту 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою – агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Орендна плата за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Норми передбачені п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;

- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати (п. 288.6 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей  285 – 287 розділу ХІІ «Податок на майно» (п. 288.7ст. 288 ПКУ).

 

Сплата єдиного податку «спрощенцями» четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку четвертої групи:

- самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

- відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків;

- фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

До уваги сільськогосподарських товаровиробників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Норми передбачені п. 57 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Воєнний стан: державний контроль у сфері ціноутворення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п.п. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

До уваги платників податку на нерухомість!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тимчасово положення ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовуються з урахуванням таких особливостей:

- за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Норми встановлені п. п.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

В який строк має право використати отримані кошти фізособа – набувач цільової благодійної допомоги?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, крім допомоги, наданої на лікування, право на використання якої становить не більше 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.

Термін «ендавмент» означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.

Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до контролюючого органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з наведенням обставин, які свідчать про неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник (його заступник або уповноважена особа) такого контролюючого органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо контролюючий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу відповідно до ПКУ (п.п. 170.7.6 п. 170.7 ст. 170 ПКУ).

 

Опубліковано Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 23.11.2022 Президент України підписав Закон України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі – Закон № 2710).

Закон № 2710 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 30.11.2022 № 254 і він набере чинності 01.01.2023.

Законом № 2710 встановлена мінімальна заробітна плата протягом 2023 року:

-  у місячному розмірі: з 1 січня – 6 700 гривень;

-  у погодинному розмірі: з 1 січня – 40,46 гривні.

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць:

- загальний показник – 2589 грн;

- діти до 6-ти років – 2272 грн;

- діти від 6 до 18 років – 2833 грн;

- працездатні особи – 2684 грн;

- особи, які втратили працездатність – 2093 гривень.

Позиція ДПС незмінна: керівник несе персональну відповідальність за дії своїх підлеглих

За результатами проведення слідчих дій представниками Нацполіції, ДБР під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора за участю ДПС викрито протиправну діяльність працівника ГУ ДПС у Житомирській області.

Позиція ДПС щодо незаконних дій працівників служби залишається послідовною – кожен керівник несе персональну відповідальність за своїх підлеглих.

З огляду на це, в. о. Голови ДПС прийняте кадрове рішення щодо звільнення посадових осіб, відповідальних за напрям діяльності вищезазначеного працівника.

ДПС і надалі надаватиме максимальну допомогу та сприятиме правоохоронним органам у протидії корупції.

Нагадуємо, що платники податків та громадськість мають можливість інформувати про неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб ДПС через вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua/others/puls-.

Про заміну Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС на Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державна податкова служба України

Інформуємо користувачів кваліфікованих електронних довірчих послуг Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, що 23 червня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 641 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою» (далі – Постанова), на виконання якої: 

23.12.2022 будуть внесені відповідні зміни до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, внаслідок чого Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковий департамент ДПС (далі – НАДАВАЧ ІДД ДПС) буде замінений на Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державна податкова служба України (далі – НАДАВАЧ ДПС);

НАДАВАЧ ІДД ДПС припинить надавати кваліфіковані електронні довірчі послуги.

Для забезпечення безперервності надання послуг у зв’язку із заміною надавача таких послуг у порядку, передбаченому Постановою, НАДАВАЧ ІДД ДПС та НАДАВАЧ ДПС пропонують приєднатися до публічної Угоди про заміну сторони в Договорі про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – Угода), згідно з умовами якої відбудеться заміна надавача кваліфікованих електронних довірчих послуг з НАДАВАЧА ІДД ДПС на НАДАВАЧА ДПС в укладених з користувачами договорах. Текст Угоди розміщено на вебсайтах НАДАВАЧА ІДД ДПС та НАДАВАЧА ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/download/IDD-DPS_DPS_Agreement.pdf (текст угоди у форматі PDF), acskidd.gov.ua та tax.gov.ua відповідно. Внаслідок такої заміни НАДАВАЧ ДПС продовжить надавати користувачам кваліфіковані електронні довірчі послуги на умовах, передбачених в договорах, укладених користувачами з НАДАВАЧЕМ ІДД ДПС.

Користувачі, які мають діючі кваліфіковані сертифікати отримані у НАДАВАЧ ІДД ДПС, з 23.12.2022 продовжуватимуть безперервно обслуговуватися НАДАВАЧЕМ ДПС.

Протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня розміщення цієї Угоди на офіційних вебсайтах НАДАВАЧА ІДД ДПС та НАДАВАЧА ДПС, тобто до 23 год. 59 хв 16.12.2022, користувач має право відмовитися від приєднання до умов цієї Угоди шляхом подання НАДАВАЧУ ІДД ДПС відповідної заяви в електронній формі згідно з Додатком до цієї Угоди  (далі – Заява). Така Заява має бути підписана засобами кваліфікованого електронного підпису користувача (уповноваженої особи користувача) та направлена на електронну адресу НАДАВАЧА ІДД ДПС inform@acskidd.gov.ua. Подана Заява користувача є свідченням його відмови від приєднання до цієї Угоди і має наслідком припинення надання НАДАВАЧЕМ ІДД ДПС відповідних кваліфікованих електронних довірчих послуг, дострокове розірвання Договору з ініціативи користувача та скасування його кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Якщо користувачами до 23 год. 59 хв 16.12.2022 не буде подана зазначена вище заява, то вважатиметься, що користувачі висловили мовчазну згоду на приєднання до Угоди, та з 23.12.2022 надавачем кваліфікованих довірчих послуг для таких користувачів буде НАДАВАЧ ДПС.

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (податок) є:

● прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Якщо відповідно до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до розділу ІІІ ПКУ передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Для платників податку, визначених п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

.● дохід за договорами страхування, визначений згідно з п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст.141 ПКУ (п.п.134.1.2 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

● дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ, з джерелом походження з України (п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

● дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з п.п. 141.8 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

● дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з п.п. 141.5 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

● дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ(п.п.134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

● скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим.2ПКУ (п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1 – 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії;

● операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Новації законодавства для платників податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на прибуток підприємств, що відповідно до п. 66 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування зменшується на:

- суму нарахованих доходів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів;

- суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів (п. 67 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Норми запроваджені Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», який набрав чинності 25.11.2022 (опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 23.11.2022 № 249.

Електронний кабінет – зручний спосіб взаємодії з податковою службою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в умовах дії воєнного стану важливим вектором допомоги платникам податків є електронні сервіси ДПС, які забезпечують спілкування з податковими органами дистанційно.

Платники можуть отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, а також подати звітність до податкових органів без особистого візиту до служби.

Найпопулярнішим електронним сервісом ДПС України для юридичних і фізичних осіб залишається Електронний кабінет (далі – Е-кабінет), який забезпечує безконтактні засоби взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційних технологій та надає можливість і зараз реалізувати свої права та обов’язки у сфері оподаткування в режимі онлайн.

Е-кабінет складається із двох функціональних частин: загальнодоступної (відкритої) частини, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, і приватної частини (особистого кабінету).

За допомогою відкритої частини Е-кабінету доступні такі можливості:

- доступ до інформації з публічних реєстрів: дані про взяття на облік платників;

- дані з Реєстру страхувальників;

- дані з Реєстру платників ПДВ;

- дані з Реєстру платників єдиного податку;

- інформація про РРО;

- інформація про книги ОРО;

- дані з Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;

- дані з Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами;

- податковий календар;

- перегляд та друк бланків податкової звітності;

- заповнення декларації про майновий стан і доходи для громадян;

- контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників.

Приватна частина Е-кабінету дає можливість сформувати та надіслати до податкових органів податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків.

Також у приватній частині Е-кабінету залежно від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу тощо) надається доступ до:

- перегляду облікових даних платника;

- подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики; перегляду та друку раніше поданої звітності; листування з органами ДПС подання заяв, запитів для отримання інформації; інформації про стан розрахунків з бюджетом;

- реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних; інформації з Єдиного реєстру податкових накладних; інформації з реєстрів операцій та транзакцій у системі Електронного адміністрування ПДВ;

- інформації з реєстрів операцій та транзакцій у системі Електронного адміністрування реалізації пального.

Крім того, у Е-кабінеті платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.

Робота в Е-кабінеті здійснюється через мережу Інтернет та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення.

Е-кабінетом можна скористатись як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.

Робота у приватній частині Е-кабінету відбувається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн в один із таких способів:

- з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого надавача електронних довірчих послуг;

- ідентифікації через id.gov.ua (MobileID та BankID);

- за допомогою Дія Підпису, який можна отримати через мобільний застосунок «Дія»;

- за допомогою «хмарних» КЕП: SmartID, Cloud Key, Депозит Сайн.

Нагадуємо, що вхід до Е-кабінету здійснюється через вебпортал ДПС України або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua.

Слід зазначити, що в умовах дії воєнного стану в роботі електронних сервісів ДПС можуть встановлюватися певні обмеження, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.

До уваги платників податків!

Відповідно до абзацу другого пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, частини першої статті 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З 25 листопада 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1310 «Про затвердження норм виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв» (далі – постанова № 1310), якою:

затверджено норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норми втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв;

установлено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування дозволяється застосування суб’єктами господарювання норм втрат спиртових дистилятів та/або алкогольних напоїв, відсутніх у затверджених згідно з пунктом 1 постанови № 1310 нормах втрат, відповідно до нормативних документів, згідно з якими виготовляються відповідні спиртові дистиляти та/або алкогольні напої;

визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 «Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (Офіційний вісник України, 1999 р., № 7, ст. 237) та зміни, які вносились до неї.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                              Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                               управління інформаційної взаємодії

                                                                Головного управління ДПС

                                                                    у Дніпропетровській області

                                                        (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь