Інформують податківці

Дата: 04.01.2023 14:31
Кількість переглядів: 199

Особливості сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами земельний податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Норми встановлені п. 287.7 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету земельний податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання із земельного податку (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

При цьому, податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст.102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).

Про надання контролюючим органам інформації щодо виділення земельних ділянок у натурі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Нормами п. 284.5 ст. 284 Податкового кодексу України встановлено, що інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 1 лютого поточного року.

У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 567 «Про затвердження Порядку надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування»).

Операції з повернення товарів за договором фінансового лізингу: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.189.5 ст. 189 ПКУ.

Норми, зокрема п. 189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

До уваги платників ПДФО, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що нормами п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження такої податкової декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми ПДФО і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов'язань з ПДФО, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Форма такої довідки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок застосування п. 179.3 ст. 179 ПКУ визначається Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 «Про затвердження Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку», із змінами).

Щодо податкових (звітних) періодів для податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток підприємств розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ;

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п.137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Закон України № 2836: новації для платників ПДВ і акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03.01.2023 набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон України № 2836).

Законом України № 2836, зокрема підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими пунктами 87 і 88.

Так, відповідно до п. 87 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, але не довше ніж до 01 травня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення, переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим.21 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (а саме: 2710 19 93 00, 3914 00 00 00, 7020 00 80 00, 7225 11 00 00, 7325 10 00 00, 7605 11 00 00, 7607 (тільки для промислового використання), 8407 90 10 00, 8407 90 80 00, 8407 90 90 00, 8408 90 41 00, 8408 90 43 00, 8408 90 45 00, 8408 90 47 00, 8408 90 61 00, 8408 90 65 00, 8408 90 67 00, 8408 90 81 00, 8408 90 85 90, 8408 90 89 90, 8421 21 00 00, 8421 99 90 00, 8481 80 59 00, 8501 61 80 90, 8501 62 00 90, 8501 63 00 90, 8501 64 00 00, 8502 (електрогенераторні установки), 8503 00, 8504 (трансформатори, частини трансформаторів, інвертори, крім 8504 21 00 00, 8504 22 10 00, 8504 22 90 00, 8504 23 00 00, 8504 31 21 00, 8504 31 29 00, 8504 31 80 00, 8504 32 00 90, 8504 50 95 90, та товарів цивільної авіації), 8507 20 (крім товарів цивільної авіації), 8507 30, 8507 40 00 00, 8507 50 00 00, 8507 60 00 00, 8507 80 00 00, 8507 90 (крім товарів цивільної авіації), 8517 62 00 00, 8517 69 90 00, 8517 70 00 90, 8535, 8536, 8537, 8546, 8547 90 00 00, 9014 80 00 00, 9025 19 80 98)

Положення цього пункту не застосовуються до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Нормами п. 88 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, але не довше ніж до 1 травня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9 прим.23 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (а саме: 4015 (крім 4015 11 00 00), 6401, 7325 (крім 7325 91 00 00), 7413 00 00 00, 7614, 8311, 8411 81 00 00-8411 82 80 00, 8411 99 00 00, 8479 81 00 00, 8501, 8502, 8504, 8507, 8515, 8535, 8536, 8537, 8538, 8544, 8546, 8547, 9027 (крім 9027 90 10 00), 9028 30, 9028 90 10 00), що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога на користь суб’єктів господарювання, що мають ліцензії на окремі види господарської діяльності на ринку електричної енергії (виробництво електричної енергії, передача електричної енергії, розподіл електричної енергії), та ввозяться такими суб’єктами на митну територію України для цілей відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі.

Крім того, п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ Законом України № 2836 доповнено новими підпунктами 69.5 прим.1 – 69.5 прим.3 (застосовуються починаючи з 27 травня 2023 року), відповідно до яких:

- звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів за товарними позиціями 2203-2208, 2401-2403 та кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 3824 99 96 20 згідно з УКТ ЗЕД) громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам (п.п. 69.5 прим. 1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України товарів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 10, 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8702 90 19 00, 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо такі операції здійснюються громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх добровільної передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам без попереднього або наступного відшкодування їх вартості (п.п. 69.5 прим.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- відповідно до п.п. 69.5 прим.3 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ товари, зазначені у підпунктах 69.5 прим.1 і 69.5 прим. 2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, які були звільнені від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком під час ввезення на митну територію України, мають бути передані отримувачам, зазначеним у підпунктах 69.5 прим.1 і 69.5 прим. 2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не пізніше 45 календарних днів з дня завершення митного оформлення таких товарів, а у разі якщо щодо таких товарів після завершення їх митного оформлення здійснювалося на території України підтверджене документально технічне обслуговування та/або ремонт – не пізніше 90 календарних днів з дня завершення їх митного оформлення.

У разі порушення строку, визначеного п.п. 69.5 прим.3 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, або нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість та акцизного податку, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Закон України № 2836 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.12.2022 № 267.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО/ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами!

Державна податкова служба нагадує, що з 1 січня 2023 року починають діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України». Коди УКТ ЗЕД, затверджені попереднім Законом від 04.06.2020 № 674-IX «Про Митний тариф України» втрачають чинність з 01 січня 2023 року.

У зв’язку з вищенаведеним, ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Cуб’єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.   

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.

Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що з 01.01.2023 року розпочалась кампанія декларування доходів, отриманих громадянами і самозайнятими особами у 2022 році.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

- іноземного доходу;

- інших доходів, передбачених ПКУ.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника ПДФО фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ІV розділу ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО  та військовий збір;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також громадяни – платники ПДФО мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Платникам ПДВ про особливості оподаткування операцій із ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо він здійснює декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Норми передбачені п. 180.2 прим.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особи, зазначені, зокрема у п .180.2 прим.1 ст. 180 ПКУ, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ (п. 180.3 ст. 180 ПКУ).

Пунктом 191.1 ст. 191 ПКУ встановлені особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

Так, у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі базою оподаткування є їх митна вартість (для юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців) або частина сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), визначені відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті (п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (п.п.191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Сплата ПДВ, нарахованого у реєстрах (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень, що подаються оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтями 236 і 374 Митного кодексу України (п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Сплата податку, нарахованого у митних деклараціях, що подаються фізичними особами, юридичними особами, фізичними особами – підприємцями або уповноваженими ними особами, здійснюється в загальному порядку, визначеному Митним кодексом України (п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 прим.1 ПКУ (п.п.191.1.5 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Які суб’єкти господарювання з 01.01.2023 мають забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)»

- торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції)

- з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Додатково звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції України тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Закон України № 2720: новації оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим.2, п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31 грудня 2022 року).

Норми встановлені абзацом третім п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ після абзацу третього доповнено двома новими абзацами, відповідно до яких:

- за умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом третім цього пункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

- нараховані та сплачені або стягнуті у період з 01 серпня 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом третім цього пункту, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів.     Норми набрали чинності з 01.01.2023.

Про деякі особливості коригування податкового кредиту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо порядку коригування податкового кредиту, якщо ввезення на митну територію України чи придбання товару, включеного до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224  із змінами (далі – Перелік № 224), відбулося до дати початку застосування пільги, а постачання – в період дії пільги, повідомляє наступне.

Якщо товари, які включені до Переліку № 224 постановами Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі – Постанова № 1260) та від 29 листопада 2022 року № 1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі – Постанова № 1340), були ввезені на митну територію України платником ПДВ або придбані на митній території України та при їх ввезенні або придбанні було нараховано ПДВ відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то платник ПДВ за операціями з ввезення/придбання таких товарів має право віднести суми ПДВ, сплачені при такому ввезенні/придбанні, до податкового кредиту (за наявності належним чином оформленої митної декларації/зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної).

При цьому якщо товари, включені до Переліку № 224 постановами № 1260 та № 1340, які були придбані на митній території України або ввезені на митну територію України платником податку з ПДВ, а постачаються без ПДВ у зв’язку із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з їх постачання, суми податкового кредиту, сформовані відповідно до ст. 198 розділу V ПКУ, коригуванню не підлягають, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та/або ст. 199 розділу V ПКУ за такими товарами не нараховуються.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми визначені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Підпунктом 20.1.1прим.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право: аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим.1 ст. 43 ПКУ;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ наступне.

Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 2697), який набуває чинності з 01.01.2023, та з метою недопущення неоднозначного трактування норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині зазначення у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної такого обов’язкового реквізиту як код товару згідно з УКТ ЗЕД, інформує.

  1. Загальні положення

Згідно зі статтею 1 Закону № 2697 митний тариф України є невід'ємною частиною Закону № 2697 та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом № 2697, застосовуються, починаючи з 01.01.2023.

При цьому окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697, зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 674), чинному до 31.12.2022 (включно).

Наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який набув чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року (далі – Перехідні таблиці).

Так, у Перехідних таблицях приведені коди УКТ ЗЕД 2017 року, які змінилися в УКТ ЗЕД 2022 року, та коди, що застосовані в УКТ ЗЕД 2022 року повторно без змін.

Префікс «ех» означає, що відповідна товарна підкатегорія 2022 року (правий стовпчик) двічі або більше разів зустрічається в правому стовпчику таблиці «УКТ ЗЕД 2022» та містить тільки частину товарів відповідної товарної підкатегорії 2017 року (лівий стовпчик).

Знак «=» означає коди, які застосовувалися в УКТ ЗЕД 2017 року та повторно застосовуються в УКТ ЗЕД 2022 року без змін обсягів товарів, що класифікуються за такими кодами.

Правила складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами.

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.

Зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

  2. Складання податкової накладної

Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;

- у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

- в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);

- в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.

  3. Складання розрахунку коригування до податкової накладної

Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

До уваги платників податків!

Державна податкова служба України інформує про особливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування.

Відповідно до абзацу сьомого підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовується знижена ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Така ставка ПДВ визначена і в пункті 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

При цьому пункт 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовується до операцій, здійснених починаючи з 1 січня 2021 року, та є нормою тимчасової дії – до 1 січня 2023 року.

Враховуючи викладене, в 2023 році та в подальшому до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) продовжує застосовуватися ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.

Деякі особливості справляння екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 37 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.

За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

- з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

- основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;

- основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника (ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником (ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом.

Операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що  тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Норми передбачені п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого п.п. «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

Норми передбачені п.п.169.3.1 п. 169.3 ст. 169 ПКУ.

Платник ПДФО, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. (п.п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ встановлено, що податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника ПДФО батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» - «е» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник ПДФО втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник ПДФО помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (п.п. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Щодо обов’язку подання ФОПами разом з декларацією про доходи додатка з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такою фізичною особою – підприємцем (ФОП) для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Норми встановлені п. 177.14 ст. 177 ПКУ.

Зобов’язання платників єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду України за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду України посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом України, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених Законом № 2464 і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2464, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені Законом № 2464.

Норми передбачені частиною 2 ст. 6 Закону № 2464.

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку першої – третьої груп!

З 01.01.2023 відповідно до статей 7 та 8  Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2684 грн та мінімальної заробітної плати – 6700 гривень.

 

Щодо обсягу доходу

Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2023 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:

першої групи платників єдиного податку –  1 118 900 грн;

другої групи платників єдиного податку – 5 587 800 грн;

третьої групи платників єдиного податку – 7 818 900 гривень.

 

Щодо ставок єдиного податку (загальні положення)

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2023 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 268,40 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1340,0 гривень.

Відповідно до п.п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3  п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно».

 

Щодо ставок єдиного податку (з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України)

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, доповнено новим п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням визначених ПКУ особливостей, зокрема, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що ФОП – платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався (абзац другий п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у  розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

 

Шановні платники!

Державна податкова служба України нагадує про те, що починаючи з січня 2023 року для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), встановлено обов’язок щодо сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесеного до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 01 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.

Граничний термін сплати – щомісяця (не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця).

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» встановлено, що розмір авансових внесків залежатиме від статистичних даних щодо чисельності населення, розміщених на вебпорталі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року, у населеному пункті, в якому розташовано такий пункт обміну.

Зважаючи на зазначене, розмір авансового внеску у січні 2023 року залежатиме від чисельності населення станом на 01 січня 2022 року у населеному пункті, в якому розташовано такий пункт обміну.

Звертаємо увагу, що відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державної служби статистики України у розділі «Статистична інформація»/ «Формат відкритих даних»/«Населення та міграція»/ «Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах»/ «на 01 січня 2022 року», чисельність наявного населення зазначено, зокрема, у розрізі кодів згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3), зі змінами.

Враховуючи зазначене, з метою правильного визначення чисельності населення у населеному пункті, в якому розташовано пункт обміну іноземної валюти, та розміру авансового внеску з податку на прибуток, необхідно ідентифікувати такий населений пункт з урахуванням кодів адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, де розташовані такі пункти.

 

Щодо основних новацій та перспектив податкового законодавства у 2023 році

 У 2023 році набирають чинності норми щодо:

Сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі (Закон України від 3 листопада 2022 року № 2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі»).

З 1 січня 2023 року передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти, у розмірі:

трьох МЗП за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч;

однієї МЗП, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

Протягом 2023 року платники податку сплачуватимуть такі авансові внески з урахуванням таких особливостей:

- з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року ­– із застосуванням коефіцієнта 0,33;

- з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.

Сплачена протягом звітного (податкового) року сума авансових внесків зменшуватиме податок на прибуток підприємств, розрахований за результатами такого звітного (податкового) року у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

 

Впровадження нової версії УКТ ЗЕД (Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України»).

З 1 січня 2023 року впроваджується нова версія УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу 2022 року.

Вказані зміни вплинуть на заповнення податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.

 

Оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів (Закон України від 6 жовтня 2022 року №2654-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів»).

Набирає чинності з 1 квітня 2023 року та передбачає врегулювання статусу електронного резиденства:

- іноземець, який досяг 18 років, не є податковим резидентом України та зареєстрований у системі «Е-резидент»;

- є  платником третьої групи спрощеної системи оподаткування без ПДВ:

сплачує податок 5 % від доходів у рамках ліміту (1167 МЗП), якщо перевищує ліміт 15 %;

не дозволені доходи з джерелом походження з України, крім пасивних;

податковим агентом «Е-резидента» є банк, у якому відкритий поточний рахунок платника єдиного податку третьої групи «Е-резидента».

 

З 1 січня 2023 року змінюються розміри деяких ставок податків та порядок нарахування деяких податкових зобов’язань:

Збільшуються на 20 відсотків специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів (пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Передбачено поступове підвищення ставок з 2021 до 2025 року (кожний рік на 20 відсотків).

Такі зміни спрямовані до наближення ставок, встановлених законодавством України, до ставок, визначених у положеннях Директиви ЄС 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року щодо структури та ставок акцизів на тютюнові вироби та підвищують ціну на підакцизну продукцію.

 

Збільшуються ставки акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (Закон України 15 березня 2022 року №2139 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного»).

Ставка збільшується до 10000 гривень за 1 літр (зараз діє 3000 гривень за 1 літр). Норма діє протягом воєнного та/або надзвичайного стану.

 

Припиняють дію деякі податкові пільги

З 1 січня 2023 року припиняють дію податкові пільги:

- які надавалися в галузі кінематографії, космічної діяльності та постачання програмної продукції (п.3, 261 та 61 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України):

– кінематографія – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні на митну територію України окремих товарів, які використовуються в галузі кінематографії;

– космічна галузь – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України суб’єктами космічної діяльності окремих товарів, визначених Митним кодексом України, а також звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконувалися для потреб космічної діяльності;

– постачання програмної продукції – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції;

- які тимчасово, до 1 січня 2023 року, надавались готелям і подібним засобам тимчасового розміщування щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) за ставкою у розмірі 7 відсотків (п. 74 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України). Водночас вказана пільга продовжує застосовуватись відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України.

 

Змінюються розміри сум МЗП та ПМ (Закон України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

Законом встановлено, що впродовж 2023 року:

мінімальна заробітна плата за місяць становитиме 6700 грн,

прожитковий мінімум на одну працездатну особу – 2684 гривень.

Ці положення призведуть до змін в оподаткуванні діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

 

Ліміти річного доходу для ФОП

Ліміт доходів ФОП на спрощеній системі оподаткування, який є граничною межею заробітку ФОП, при перевищенні якої його можуть перевести на загальну систему оподаткування, прив’язаний до мінімальної заробітної плати, тож у 2023 році ліміти будуть такими:

для 1 групи – 1 118 900 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);

для 2 групи – 5 587 800 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);

для 3 групи – 7 818 900 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати).

 

Єдиний податок

Суми єдиного податку для 1 та 2 групи ФОП прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Відповідно у 2023 році сума єдиного податку щомісяця складатиме:

для 1 групи ФОП – 268,4 грн (10 % від прожиткового мінімуму);

для 2 групи ФОП – 1340 грн, (20 % від мінімальної зарплати);

для 3 групи ФОП ставки не зміняться порівняно з 2022 роком:

-  3 % від доходів для платників ПДВ;

-  5 % від суми доходів для неплатників ПДВ;

-  спеціальний режим 2 % для неплатників ПДВ на час дії воєнного стану.

 

Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі – ЄСВ)

Розміри ЄСВ у 2023 році будуть такими:

мінімальний ЄСВ – 1474 грн за місяць (22 % від мінімальної зарплати);

максимальний ЄСВ – 22110 грн за місяць (22 % від 15 мінімальних зарплат).

 

2022 рік є першим звітним періодом для:

Звітів про контрольовані іноземні компанії (Закон України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

З 2022 року, відповідно до Кроку 3 БЕПС, запроваджено концепцію оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) на рівні контролюючої особи – фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії.

Звітним (податковим) періодом для КІК є календарний рік або інший звітний період, що закінчується протягом календарного року.

При цьому звіт про КІК подається контролюючою особою одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Вперше звіти про КІК будуть подаватись за 2022 рік разом з податковою звітністю за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та пеня до звітності КІК за 2022 та 2023 роки не застосовуватимуться.

 

Розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання (Закон України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»).

Частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку – власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, є позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання вперше здійснюватиметься за наслідками 2022 року.

Тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

 

Резидентів Дія Сіті (Закон України від 14.12.2021 № 1946 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті, який передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9 % та оподаткування лише низки операцій.

Окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18 %.

Першим звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є 2022 календарний рік.

 

Застосовуються нові форми податкової звітності, зокрема:

Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 року № 274 «Про затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за  № 1358/38694) (набрав чинності з 18.11.2022).

Зміни внесено з метою приведення форми декларації до положень ПКУ щодо спеціального режиму оподаткування резидентами Дія.Сіті за особливими умовами.

Першим звітним періодом є 2022 календарний рік.

 

Податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 17.05.2022 року № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929) (набирає чинності з 01.01.2023)).

Так, форма декларації про майновий стан і доходи отримала нові додатки:

Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

 

Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (наказ Міністерства фінансів України від 10.11.2022 року № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2022 за № 1484/38820) (набирає чинності з дня офіційного опублікування)).

Наказом затверджується нова форма Податкової декларації, в якій передбачені місця для зазначення коду Кодифікатора (КАТОТТГ), інформації щодо адреси місць розташування об’єктів оподаткування, строку користування податковою пільгою у звітному періоді, виокремлення нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання.

З метою зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих податкових декларацій, забезпечення спрощення ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів, як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення надалі сервісного обслуговування платників запроваджується позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

 

Податкової декларації з плати на землю (наказ Міністерства фінансів України від 18.02.2022 року № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 303/37639) (набрав чинності з 22.03.2022)).

Вказаним наказом викладено в новій редакції Податкову декларацію з плати на землю, яка повинна подаватись з 2023 року.

Основні зміни:

за наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу різних територіальних громад, а отже, відповідають різним кодам за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць, якщо такі адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним податковим органом, то кількість податкових Декларацій має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць;

у колонці «Категорія земельних ділянок» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, що зазначена у документах, які засвідчують право власності/користування земельними ділянками;

у колонці «Нормативна грошова оцінка» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» та розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» Декларації вказується нормативна грошова оцінка з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, який застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки: в разі проведення оцінки земельної ділянки – зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, якщо оцінку не проведено – зазначається оцінка одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.

 

Законопроекти, прийняті Верховною Радою України у другому читанні та підписані Президентом України

Закон України від 13.12.2022 № 2836-ІХ «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» 29.12.2022 підписаний Президентом України (набирає чинності через три дні з дня його опублікування), який передбачає, зокрема:

- звільнення платників від відповідальності за несвоєчасне подання звітності, документів та повідомлень передбачених для цілей трансфертного ціноутворення та оподаткування контрольованих іноземних компаній із встановленням зобов’язання щодо подання таких документів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- звільнення платників податку на прибуток підприємств від відповідальності за несвоєчасне подання фінансової звітності разом з аудиторський звітом та уточнюючої декларації з цього податку, яка подається у разі уточнення показників такої фінансової звітності із встановленням зобов’язання щодо подання таких документів протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України електрогенераторних установок, трансформаторів, генераторів, обладнання та матеріали до них (повний перелік товарів визначено пунктом 921 розділу XXI Митного кодексу України);

- звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога суб’єктам господарювання, що здійснюють виробництво, передачу та розподіл електричної енергії, та ввозяться такими суб’єктами для цілей відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств за погодженням з Міненергетики (повний перелік товарів визначено пунктом 923 розділу XXI Митного кодексу України);

- звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами військовим та добровольчим формуванням, які забезпечують національну безпеку і оборону.

- звільнення від оподаткування для виробництва готової продукції виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами;

- не вважати акцизним складом приміщення або територію, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість  розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів, а також приміщення або територію у кожному (на кожній), де одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару. Ці два критерії для визначення акцизного складу застосовуються одночасно.

- звільнення від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України товарів, а саме:

моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 5000 куб. см; понад 5000 куб. см, нові і що використовувалися);

автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей,

моторних транспортних засобів для перевезення вантажів,

за умови, якщо такі операції здійснюються громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх добровільної передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

- суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

- зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.

 

Також вказаними змінами до Податкового кодексу:

- термін реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування без застосування штрафних санкцій, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, перенесено з 14 липня на 15 липня 2022 року;

- термін подання платниками податкової звітності з ПДВ без застосування штрафних санкцій за податкові періоди лютий – травень 2022 року перенесено з 19 на 20 липня 2022 року);

граничний строк сплати податкового зобов’язання за періоди лютий – травень 2022 року встановлено 1 серпня 2022 року;

платникам надано можливість на період дії воєнного стану виправляти помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань, без нарахування та сплати штрафних санкцій.

Увага!!! З 01.01.2023 – нові бюджетні рахунки!!!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, що з 01.01.2023 змінюються реквізити для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області.

Інформація щодо реквізитів для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv

У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна податкова служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2022 року за № 1484/38820 (далі – наказ № 371), зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2022 № 412 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2022 року за № 1537/38873 (далі – наказ № 412), затверджено нову редакцію податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:

передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (у додатках 1 та 2);

декларацію доповнено інформацією щодо:

- адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонка 4 розділу І у додатках 1 та 2);

- строку користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20 –21 розділу І додатка 1, колонки 19 – 20 розділу І додатка 2);

- деталізації нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІ у додатках 1 та 2).

Нова форма декларації застосовуватиметься з 01.01.2023.

Накази № 371, № 412 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти».

Форма декларації у редакції наказу № 371 зі змінами, внесеними наказом № 412, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Форми звітності».

 

Суб’єктам господарювання, які здійснюють страхові платежі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначено: страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

- у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації - за ставкою 0 відсотків;

- у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього підпункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

+- під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

- в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому - четвертому цього підпункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Про внесення змін до податкової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39  ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 46.6. ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Вимоги статей 46 – 50 ПКУ не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб'єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

Особливості сплати єдиного внеску у разі трудових відносин за гіг-контрактом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним підпунктом 2, 3 частини першої, пункту 10 частини другої статті 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітку плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг за гіг- контрактами, укладеними у порядку передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

У разі зміни статусу платник повідомляє про це обслуговуючого надавача платіжних послуг протягом п’яти робочих днів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що інформація, що підтверджує статус підприємства, установи та організації з переліку, наведеного у цьому пункті або його зміну надсилається/подається до обслуговуючого надавача платіжних послуг в електронній або паперовій формі.

Обслуговуючі надавачі платіжних послуг приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску, в яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Для платника єдиного внеску, який використовує єдиний рахунок, документом, що підтверджує фактичну сплату єдиного внеску є підтвердження (квитанція) про позитивний результат обробки повідомлення про спрямування коштів з єдиного рахунку на е бюджетний рахунок, а саме, за напрямом спрямування, що відповідає технологічному коду 71010000 (єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами), яке містить інформацію про період, за який заробітна плата нарахована.

Суми єдиного внеску, сплачені платіжними інструкціями або спрямовані з єдиного рахунку (за період, за який заробітна плата нарахована), повинні становити не менше ніж 22 відсотки суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних інструкціях на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за цей період.

Якщо у платіжних інструкціях про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску або в підтвердженні (квитанції) про позитивний результат обробки повідомлення про спрямування коштів з єдиного рахунку на е бюджетний рахунок сума єдиного внеску менша ніж 22 відсотки суми коштів для виплати заробітної плати, то обслуговуючі надавачі платіжних послуг приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з довідкою-розрахунком в електронній формі або оригіналом довідки-розрахунку у паперовій формі, погодженою з контролюючим органом за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок у паперовій формі складається платником єдиного внеску у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

У разі подання до обслуговуючого надавача платіжних послуг одночасно з грошовим чеком та/або платіжною інструкцією на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого єдиного внеску, довідки-розрахунку в електронній формі або оригіналу довідки-розрахунку в паперовій формі, погодженої з контролюючим органом, обслуговуючий надавач платіжних послуг має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжну інструкцію.

Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є платіжні інструкції в електронній формі (оформлені з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та документообіг») або у паперовій формі про перерахування єдиного внеску (у тому числі з рахунку, відкритого в іншого надавача платіжних послуг), у яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а надавач платіжних послуг платника заповнив реквізит «Дата виконання».

Платникам єдиного внеску, які звертаються до контролюючих органів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування єдиного внеску менша ніж 22 відсотки суми коштів для виплати заробітної плати, у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та які протягом дванадцяти календарних місяців, що передують даті звернення до контролюючого органу за видачою довідки не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску, за рішенням керівника контролюючого органу або уповноваженої ним особи надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску (в електронній або паперовій формі) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. Строк дії довідки, що надається платнику єдиного внеску для пред’явлення обслуговуючому надавачу платіжних послуг, не повинен перевищувати дванадцяти календарних місяців, починаючи з місяця видачі довідки включно.

Обслуговуючий надавач платіжних послуг після отримання від платника довідки про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску приймає від платника грошові чеки та платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати без перевірки сум єдиного внеску, сплачених за платіжними інструкціями.

У разі виявлення контролюючим органом порушення законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску платником, якому видана довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску, зазначена довідка відкликається контролюючим органом до закінчення строку її дії шляхом направлення повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку платнику єдиного внеску та обслуговуючому надавачу платіжних послуг. Обслуговуючий надавач платіжних послуг наступного робочого дня після отримання такого повідомлення приймає від платника грошові чеки та/або платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати відповідно до пункту 3 цього Порядку.

 

Затверджено порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 30.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 (далі – Наказ № 291), яким затверджено Порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати» (далі – Порядок).

Наказом № 291 зазначено визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 09.09.2013 № 453 «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2013 року за № 1602/24134.

Порядок, регулює механізм прийняття надавачами платіжних послуг грошових чеків та платіжних інструкцій на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Та не застосовується до:

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де кількість осіб з інвалідністю становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці;

- підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці;

- дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

- бюджетних установ, які перебувають на казначейському обслуговуванні в Державній казначейській службі України, а також Пенсійного фонду України та його територіальних органів відповідно до пункту 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- резидентів Дія Сіті в розумінні положень Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Зазначені підприємства, установи та організації самостійно надають обслуговуючому надавачу платіжних послуг інформацію, що підтверджує такий статус:

- під час відкриття рахунку у обслуговуючого надавача платіжних послуг;

- у разі набуття статусу з переліку, наведеного у пункті 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- у разі якщо обслуговуючого надавача платіжних послуг не було повідомлено під час відкриття у нього рахунку або при набутті такого статусу.

Обов’язок роботодавців – заробітна плата не менше мінімальної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що Законом України про Державний бюджет України на 2023 рік відповідно до ст. 8 встановлено розмір мінімальної заробітної пати з 1 січня 2023 року 6 700 гривень.

Отже, з 01.01.2023 роботодавці зобов’язані щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 6 700.

Якщо заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою чим законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, то необхідно провести доплату працівнику до рівня мінімальної, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Звертаємо увагу роботодавців на те, що мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна заробітна плата, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці», а саме:

- норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо.

- гарантії в оплаті праці для працівників – оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів, тощо.

-·гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Окрему увагу суб’єктів господарювання звертаємо на необхідності нарахування та виплати індексації заробітної плати, яка також є державною мінімальною гарантією в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи зазначене вище, звертаємо увагу роботодавців на необхідність вчасного нарахування заробітної плати своїм працівникам та не менше мінімальної норми, встановленої на момент виплати, з метою недопущення порушення прав працівників та упередження штрафів за порушення державних мінімальних гарантій в оплаті праці та трудового законодавства.

Де розміщується інформація про склад майна, яке знаходиться в податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.7 ст. 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;

- цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV зі змінами та доповненнями;

- інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Згідно з п. 95.13 ст. 95 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.16 ст. 95 ПКУ).

Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).

Інформація, зазначена у п. 95.17 ст. 95 ПКУ, та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).

Зокрема, п. 14 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244, продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону (далі – оголошення).

Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення (п. 15 Порядку).

 

Щодо формування фіскальних чеків під час відсутності зв’язку між РРО та сервером обробки інформації

У зв’язку з актуалізацією питання своєчасного формування фіскальних чеків (Z - звітів) під час відсутності зв’язку між реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та сервером обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) ДПС повідомляє таке.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, РРО повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку. Також відбувається блокування проведення розрахункових операцій у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

Пунктом 9 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, передбачено, що блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.

Тобто блокування РРО відбувається у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) не раніше ніж через 72 години.

Водночас після відновлення такої можливості РРО розблоковується та накопичена інформація передається до сервера автоматично.

Особливості справляння податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) тимчасово положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

- за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості здійснення фактичних перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Норми визначені п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 80 ПКУ встановлено порядок проведення фактичної перевірки.

Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПКУ).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПКУ).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 п. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПКУ).

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ст. 80 ПКУ).

Нормами п. 80.9 ст. 80 ПКУ визначено, що строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ (п. 80.10 ст. 80 ПКУ).

 

З 01.01.2023 – декларування доходів фізичними особами за новою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2023 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143, яким у новій редакції викладено:

- форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

- Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Зокрема, форма Декларації отримала нові додатки, а саме:

- Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

- Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 грудня 2022 року № 1428 (далі – Постанов № 1428) внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами (далі – Порядок).

Змінами встановлено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування Таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 Порядку у день набрання чинності Постановою № 1428 здійснюється автоматична реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до зазначеного Порядку у період з 14 жовтня 2022 року до дня набрання чинності Постановою № 1428, якщо одночасно виконуються такі умови:

у таких податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції виключно з кодами товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що відображені у таблицях даних платника податку, врахованих контролюючими органами;

щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» або комісією центрального рівня не прийнято рішення про задоволення/залишення скарги без задоволення на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в зазначеному Єдиному реєстрі податкових накладних;

наявна сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, обчислена відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим.1 Податкового кодексу України.

Постанову № 1428 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 27.12.2022 № 273 і розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-zupynennia-reiestr-a1428

Постанова № 1428 набере чинності через 15 календарних днів з дня її опублікування.

Сформовано план-графік проведення планових документальних перевірок на 2023 рік

Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) документальні планові перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на вебпорталі ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до вимог Кодексу та згідно з Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зі змінами, Державною податковою службою України сформовано план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік та оприлюднено на вебпорталі ДПС 23 грудня 2022 року.

З метою недопущення втрат бюджету внаслідок законодавчих обмежень щодо здійснення у 2022 році заходів контролю було проведено аналіз стану здійснення діяльності, подання звітності та ризиків несплати податків суб’єктів господарювання, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році, з урахуванням якого було сформовано план-графік на 2023 рік.

Так, 97 % плану-графіка на 2023 рік складають платники податків, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році та які за результатами подання звітності у поточному році мають ризики несплати податків.

Всього до плану-графіка включено 2,22 тис. субʼєктів господарювання з обсягами задекларованих доходів за 2021 рік 1,3 трлн грн та розрахунковими втратами бюджету 11,5 млрд грн:

- розрахункові втрати з податку на прибуток  3,3 млрд грн;

- розрахункові втрати з ПДВ  8,2 млрд гривень.

Всі відібрані до плану-графіка підприємства мають критерії ризику від провадження платниками податків господарської діяльності високого ступеня. При цьому 60 % мають 3 та більше ризиків несплати податків високого ступеня.

Одночасно зазначаємо, що законами України від 03 березня 2022 року №  2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», від 15  березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни до Кодексу, інших законодавчих актів, які визначають особливості організації, проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів під час дії воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Зокрема, відповідно до положень підпунктів 69.2, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупинені строки на проведення документальних планових перевірок.

До уваги суб’єктів господарювання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І розділу ХІV ПКУ.

При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Подання заяви платником єдиного податку у разі внесення змін в облікові дані

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.4 ст. 298 Податкового кодексу України у разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Нормами п. 298.6 ст. 298 ПКУ передбачено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 273 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені особливості оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком.

Так, податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством (п. 273. 1 ст. 273 ПКУ).

Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до ст. 274 ПКУ (п. 273.2 ст. 273 ПКУ).

Ставки земельного податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 ПКУ (п. 273.3 ст. 273 ПКУ).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Щодо сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь).

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною 9 ст. 10 Закону № 2464, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на єдиний рахунок.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях податковими органами за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску.   Норми встановлені частиною 5 ст. 9 Закону № 2464.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                             Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                           управління інформаційної взаємодії

                                                           Головного управління ДПС

                                                               у Дніпропетровській області

                                                 (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь