Інформують податківці

Дата: 18.01.2023 14:15
Кількість переглядів: 34

Порядок декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2022 року. Податкова знижка.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2022 року, і триватиме вона до 1 травня 2023 року (включно).

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2023 року введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

Нагадуємо, що обов’язковому  декларуванню підлягають:

- доходи від продажу (обміну) рухомого майна. При цьому дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування);

- доходи від продажу (обміну) нерухомого майна. При цьому дохід від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості, які перебували у власності більше трьох років, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, які перебували у власності менше трьох років, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України.

- доходи у вигляді спадщини або подарунку від фізичної особи, що не є членом сім’ї І-го або ІІ-го ступеня споріднення.

- іноземні доходи;

- інвестиційні доходи, тобто доходи від продажу цінних паперів (акцій) та корпоративних прав;

- дохід у вигляді анульованої банком частини боргу за кредитом;

- дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції;

- доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна іншій фізичній особі.

Сплатити податкову зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік необхідно до 01 серпня 2023 року. Тобто останній день для сплати – 31 липня 2023 року.

 

Податкова знижка

 

Крім обов'язкового подання декларації громадяни, в окремих випадках, можуть подати декларацію і реалізувати своє право на податкову знижку.

Податкова знижка становить 18% вартості витрат на сплачені послуги та дає можливість повернути з бюджету надміру сплачений податок із заробітної плати, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

- навчання,

- отримання доступного житла за державними програмами, 

- оплату допоміжних репродуктивних технологій, 

- відсотки за іпотечним кредитом,

- внески на благодійність, 

- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Для отримання знижки необхідно:

 - заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи;

- у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року, тобто календарного року (пункт 166.1.1. статті 166 Податкового кодексу України).

 

Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:

  • копія паспорта;
  • довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;
  • довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;
  • копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);
  • документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.

 

Копії документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку (пункт 166.2.2. статті 166 Податкового кодексу України).

Сума, що має бути повернута платнику податку як знижка, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (підпункт 179.8. статті 179 Податкового кодексу України).

 

Шановні платники податків

ГУ ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє!

 

 Законом України від 04.12.2020 №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни, зокрема, до ст. 59 Податкового кодексу України .

Відповідно до змін, податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060,00 грн.).

До боржників, які мають податковий борг загальна сума якого перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, застосовуються заходи стягнення відповідно до глави ІХ Податкового кодексу України.

Інформацію про стан розрахунків з бюджетом платники податків мають можливість отримати, звернувшись до «Електронного кабінету платника податків». Вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Інформація щодо актуальних реквізитів бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджету у 2023 році розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України http://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

При цьому, заповнення розрахункового документа при сплаті податкового боргу здійснюється з дотриманням вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 № 666. А саме, у полі «призначення платежу» необхідно зазначати код виду сплати 140 – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Також, за необхідності, можна звернутися до Центрів обслуговування платників ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, або зателефонувати на «гарячу лінію» для надання консультацій платникам податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з питання наявності або відсутності податкового боргу за телефоном (099) 5101150.

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку!

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Звертаємо увагу, що з 03.01.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, та Порядку її ведення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2022 року за № 1596/38932 (далі – Наказ).

Наказом затверджено:

типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість;

Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.

 

Платникам ПДВ про деякі особливості застосування режиму звільнення від оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовується до тих операцій з постачання товарів, що включені до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі – Перелік № 224), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 року № 1260 та від 29 листопада 2022 року № 1340, дата здійснення яких («перша подія», визначена відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ) припадає на період, в якому існують підстави для застосування такого режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

А саме, у випадку, якщо:

- повна попередня оплата («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої повної попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. На дату настання «другої події» (відвантаження товару) податкові наслідки у частині оподаткування ПДВ у платника не виникають;

- часткова попередня оплата («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої часткової попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. У відповідній графі цієї податкової накладної має бути зазначена частина кількості товару, за яку було отримано часткову попередню оплату. Фактичне відвантаження товарів у періоді дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ у межах отриманої часткової попередньої оплати («друга подія») не зумовлює у платника податкових наслідків у частині ПДВ. На дату відвантаження товару понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати на неоплачену частину відвантажених товарів складається податкова накладна без нарахування ПДВ;

- «перша подія» відбувається в період наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то за такою операцією ПДВ не нараховується, а вартість таких товарів визначається без ПДВ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 01 січня 2035 року застосовуються особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями (крім тих, що реалізують інвестиційні проєкти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин), яке є стороною спеціального інвестиційного договору, за умови, що такий прибуток отриманий внаслідок виконання такого спеціального інвестиційного договору.

Прибуток звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств (податок) протягом п'яти послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку – інвестором із значними інвестиціями у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку у довільній формі заяві про використання права на застосування звільнення, але не раніше дати подання такої заяви, а також зазначеної у реєстрі інвестиційних проєктів із значними інвестиціями дати виконання інвестором із значними інвестиціями зобов'язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, щодо внесення обсягу значних інвестицій в об'єкти інвестування та початку функціонування таких об'єктів інвестування в рамках реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями та за умови виконання платником податку – інвестором із значними інвестиціями своїх зобов'язань за спеціальним інвестиційним договором. При цьому період застосування такого звільнення не може перевищувати строк дії спеціального інвестиційного договору.

Акцентуємо, що звільнення прибутку супроводжується необхідністю подання заяви до контролюючого органу про використання відповідного права на звільнення (подається відповідно до правил пункту 42.4 статті 42 ПКУ).

Звертаємо увагу, що законодавчо встановлено щоквартальне звітування для цієї категорії платників, а застосовувати виключно річний податковий (звітний) період заборонено.

Крім цього, загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями), враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (далі – Закон № 1116-ІХ).

У разі встановлення відповідно до законодавства досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки, отриманої платником податку – інвестором із значними інвестиціями відповідно до Закону № 1116-IX, над встановленим відповідно до цього Закону обмеженням щодо загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями платник податку зобов'язаний, починаючи з першого числа першого місяця  календарного кварталу податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення, нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку.

Також слід зазначити, якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями здійснює в рамках діяльності, пов'язаної з виконанням спеціального інвестиційного договору, контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

- перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

- перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки». Якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями є контролюючою особою, окремим об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ. При цьому зазначені об'єкти оподаткування не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

У разі дострокового припинення спеціального інвестиційного договору платник податку втрачає право на застосування особливих правил оподаткування та зобов'язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, визначити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

За всі інші попередні періоди застосування звільнення від податку на прибуток підприємств платник податку зобов'язаний у строк, визначений для квартального податкового (звітного) періоду, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ. Разом з цим, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов'язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зазначене правило не застосовується.

Також не застосовуються встановлені статтею 102 ПКУ строки давності.

До уваги волонтерів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 листопада 2022 року № 2747-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» (далі – Закон № 2747), який набрав чинності 11.12.2022, внесені наступні зміни до Податкового кодексу України(далі – ПКУ):

- друге речення у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а саме: «Положення цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» виключено;

- підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 31, відповідно до якого встановлено, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 01 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру.

З набранням чинності Закону № 2747 за умови, що благодійник – фізична особа зареєструється у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником – фізичною особою у період з 24 лютого 2022 року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого благодійника.

Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI  (далі – Кодекс) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок:

5 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених підпунктом "а" пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами "б"-"е" пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 8.3 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5 відсотків ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами (підпункт 8.1 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу);

9 відсотків:

валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених підпунктом "а" пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами "б"-"е" пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 8.3 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 9 відсотків ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами (підпункт 8.2 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу).

в) 2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно підпункт 8.3 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу).

З 1 січня 2023 року введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків – фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, що з 1 січня 2023 року введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – Наказ № 143).

Нова форма декларації доповнена двома додатками:

Додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна», який подається платниками податків, що відповідно до норма п.172.2 ст.172 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) використовують право на зменшення отриманого доходу від продажу об’єкта нерухомості, розташованого на території України, на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта нерухомості;

Додаток МПЗ «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь», який подається фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством. Розрахунок мінімального податкового зобов’язання здійснюється у відповідності до вимог підпунктів 177.14 – 177.20 ст. 177 та ст.381 Кодексу.

Водночас п. 69.15 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується, загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено перелік таких територій.

За результатами 2022 року платники податків — фізичні особи зобов'язані визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 392 та п. 170.13 ст. 170 Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації у додатку «КІК» та у рядку 10.14 податкової декларації.

Водночас доходи, отримані у зв'язку з розподілом прибутку або його частини утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи (партнерство, траст, фонд), яке не є контрольованою іноземною компанією, відповідно до вимог п.п. 170.11 прим.1.1 п. 170.11 прим.1 ст. 170 Кодексу відображаються у рядку 10.15 податкової декларації.

Крім того, за результатами 2022 року платники податку повинні задекларувати виплати, отримані від утворення без статусу юридичної особи, створеного на підставі правочину або зареєстрованого відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи (партнерство, траст, фонд) у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди. Такі доходи відображаються у рядку 10.13 податкової декларації.

Звертаємо увагу, що у зв'язку із набранням чинності Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» для фізичних осіб - підприємців (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) встановлюється граничний термін подання податкової декларації за звітний податковий період рік до 01 травня року, що настає за звітним.

Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем».

Тобто, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та громадяни за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).

Про затвердження довідника кодів податкової інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що з метою реалізації вимог абзацу другого п. 8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами) ДПС України наказом від 11.01.2023 № 17 (далі – Наказ № 17) затверджено довідник кодів податкової інформації.

Нагадуємо, що 11.01.2023 діє оновлений порядок зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1428 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Довідник кодів податкової інформації є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з ним, довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

Наказ № 17 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/77897.html

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 03.01.2023 набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон № 2836), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зміни до ПКУ, зокрема щодо екологічного податку передбачають тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

Платникам ПДВ про особливості складання податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що згідно зі статтею 1 Закону № 2697 митний тариф України є невід'ємною частиною Закону № 2697 та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом № 2697, застосовуються, починаючи з 01.01.2023.

При цьому окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697, зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 674), чинному до 31.12.2022 (включно).

Наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який набув чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року (далі – Перехідні таблиці).

Так, у Перехідних таблицях приведені коди УКТ ЗЕД 2017 року, які змінилися в УКТ ЗЕД 2022 року, та коди, що застосовані в УКТ ЗЕД 2022 року повторно без змін.

Префікс «ех» означає, що відповідна товарна підкатегорія 2022 року (правий стовпчик) двічі або більше разів зустрічається в правому стовпчику таблиці «УКТ ЗЕД 2022» та містить тільки частину товарів відповідної товарної підкатегорії 2017 року (лівий стовпчик).

Знак «=» означає коди, які застосовувалися в УКТ ЗЕД 2017 року та повторно застосовуються в УКТ ЗЕД 2022 року без змін обсягів товарів, що класифікуються за такими кодами.

Правила складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами.

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.

Зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;

- у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

- в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);

- в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.

Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку на доходи фізичних осіб податковим агентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35 прим.1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (п.п.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб на сплату страхових платежів включається до податкової знижки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

Так, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

Норми встановлені п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Відшкодування збитків, завданих фізичній особі внаслідок заподіяння їй матеріальної шкоди: чи виникає дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.

ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Які витрати мають право враховувати фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів у фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу ІV ПКУ);

- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п.177.4 ст.177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 174.4 ст. 174 ПКУ);

- підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів і витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) (п.п. 177.4.6  п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Не включаються до складу витрат підприємця (п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ):

- витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;

- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

- витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим підпункту 177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ;

- документально не підтверджені витрати.

До відома платників податку на прибуток, єдиного податку третьої групи (юридичної особи) та платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (з урахуванням змін/доповнень, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2022 № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394») запроваджено нові форми декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) та платника єдиного податку четвертої групи, а також відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів» запроваджено нову форму декларації з податку на прибуток підприємств.

Декларації оновлено з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким, зокрема, главу 1 розділу ХІV ПКУ доповнено статтею 297 прим.1 щодо визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку. Зазначений наказ набирає чинності після офіційного опублікування.

Відповідно до п.п.14.1.114 прим.2 п.14.1 ст.14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Підпунктом 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Слід зазначити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                          Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                         Головного управління ДПС

                                                               у Дніпропетровській області

                                                  (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь