Інформують податківці

Дата: 01.03.2023 14:59
Кількість переглядів: 161

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

На які види готівкових розрахунків не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи – підприємці) (далі разом у тексті – суб'єкти господарювання), фізичними особами визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148).

Пунктами 6 та 7 розділу II Положення № 148 встановлені обмеження для суб'єктів господарювання та фізичних осіб щодо розрахунків готівкою. Водночас, відповідно до пункту 8 розділу II Положення № 148, обмеження, установлені в пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються:

- розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

- добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

- використання готівки, виданої на відрядження;

- виплат, пов'язаних з оплатою праці;

- використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої статті 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та частини четвертої статті 17 розділу II Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

 

З 1 січня 2023 року почали діяти нові коди згідно з УКТ ЗЕД

Державна податкова служба нагадує, що з 01 січня 2023 року починають діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про митний тариф України». Коди УКТ ЗЕД, затверджені попереднім Законом від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про митний тариф України» із змінами втрачають чинність з 01 січня 2023.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами суб'єктів господарювання зобов’язано проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Суб’єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.

Яким чином відображати у фіскальному чеку реквізити акцизних марок, якими марковані алкогольні напої, що використовуються для приготування коктейлів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язано:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. З Закону № 265);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. З Закону № 265);

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 ст. З Закону № 265).

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний чек має містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) шляхом сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої або методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру).

Таким чином, при програмуванні алкогольних напоїв, що використовуються у приготуванні коктейлів, суб’єктами господарювання, зокрема, слід забезпечити відображення (одноразово) реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) у розрахунковому документі шляхом сканування марки акцизного податку або введення даних (вручну) при відкупорюванні пляшки/тари, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

Оподаткування інвестиційного прибутку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Норми встановлені п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п.170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – це професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст.170 ПКУ.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

- у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

- у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Положення абзаців тринадцять – п’ятнадцять 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.2.4 п. 170.2 ст. 170 ПКУ у разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то:

а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;

б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета.

Нормами п.п. 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, якщо платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.

Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) чи деривативів пов'язаним з ним особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Для цілей цього пункту під національним законодавством розуміється законодавство тієї держави, на території якої здійснюється обіг цінних паперів чи деривативів (укладення цивільно-правових угод, що тягне за собою перехід права власності на цінні папери чи деривативи).

Дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не поширюється на придбання або продаж цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:

- придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;

- викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;

- придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;

- придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.

Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладання відповідного договору включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.

Відповідно до п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ для цілей п. 170.2 ст. 170 ПКУ:

а) термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом;

б) термін «пакет цінних паперів» означає окремий цінний папір, фондовий та товарний дериватив, а також сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів;

в) термін «ідентичний цінний папір чи дериватив» означає цінні папери чи деривативи, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Підпунктом 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п.167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Звертаємо увагу, що відповідно до пп.170.2.1. п.170.2 ст. 170 облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Коли припиняється податкова застава?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

- визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).

Нормами п. 93.2 ст. 93 ПКУ встановлено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст.93 ПКУ.

Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 93.3 п. 93 ПКУ).

У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПКУ таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу (п. 93.4 ст. 93 ПК).

Відповідно до п. 93.5 ст. 93 ПКУ у разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення податкового боргу покупцем об’єкта приватизації.

Воєнний стан: особливості нарахування і сплати штрафних (фінансових) санкцій та/або пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в інформаційному повідомленні «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/657246.html викладена інформація, надана Державною податковою службою України щодо організації та контролю за своєчасністю подання податкової звітності, нарахування та сплати податків, зборів, платежів, у частині застосування під час дії воєнного стану штрафних (фінансових) санкцій до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, в разі недотримання строків подання звітності та сплати податків та зборів.

Враховуючи зазначене в інформаційному матеріалі «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків», слід врахувати наступне.

У разі самостійного виправлення платником податків помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, платники податку звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та пені.

Починаючи з 27.05.2022 і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо незастосування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.

Відповідно платники податків не звільняються від застосування до них штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності (ст. 120 ПКУ), за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання (ст. 124 ПКУ), за заниження податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ), у тому числі за звітні (податкові) періоди, які припадають до 24 лютого 2022 року, з урахуванням умов, за яких платники у період до припинення або скасування воєнного стану на території України звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків, визначених п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Разом з цим зазначаємо, що у разі дотримання платниками податків термінів подання податкової звітності, але недотримання термінів сплати податкових (грошових) зобов’язань на підставі такої своєчасно поданої звітності, до платників податків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ та не застосовуються – відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ та навпаки.

Податкові повідомлення-рішення, якими були визначені штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо подання звітності і строків сплати податків та зборів, з урахуванням граничних строків, визначених до набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», вважаються скасованими (відкликаними) з 03.01.2023 року.

Узгодження операцій із заставленим майном

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2 ст. 92 ПКУ).

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

Пунктом 92.4 ст. 92 ПКУ передбачено, що не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт приватизації.

При цьому таке майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем.

У випадку, передбаченому абзацом першим п. 92.4 ст. 92 ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 ст. 92 ПКУ не застосовуються.

Приклади заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Декларування доходів – це особистий внесок кожного українця у фінансову підтримку держави – забезпечення її обороноздатності.

Сплачені податки з отриманих доходів – можливість своєчасного фінансування державних програм соціального спрямування.

Від відповідального ставлення громадян до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку залежить фінансова стабільність нашої держави, соціальний захист громадян.

Щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році, на вебпорталі «Державна податкова служба» та субсайтах Головних управлінь в областях та м. Києві створено спеціальний банер «Деклараційна кампанія 2023».

Звертаємо увагу, що у зазначеному банері (https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023) за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/prikladi-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/ наведені приклади заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

На субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» про кампанію декларування громадянами доходів, отриманих впродовж минулого року, можна ознайомитись у банері «Деклараційна кампанія 2023» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023, де у розділі «Деклараційна кампанія 2023» також розміщені приклади заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Право платників податків на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:

- понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс);

- якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація);

- отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається по 31 грудня включно року, наступного за звітним роком.

Воєнний стан: нові граничні строки подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в інформаційному повідомленні «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/657246.html викладена інформація, надана Державною податковою службою України щодо організації та контролю за своєчасністю подання податкової звітності, нарахування та сплати податків, зборів, платежів, у частині застосування під час дії воєнного стану штрафних (фінансових) санкцій до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, в разі недотримання строків подання звітності та сплати податків та зборів.

Враховуючи зазначене в інформаційному матеріалі «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків», слід врахувати наступне.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» встановлено нові граничні строки, які застосовуються з 27.05.2022, щодо подання звітності та сплати податків, зборів, платежів, для платників податків, які мали можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, при дотриманні яких такі платники звільняються від відповідальності:

20 липня 2022 року вважається останнім (граничним) днем подання звітності, що подається:

- за річний звітний (податковий) період, за звітний (податковий) період – 2021 рік, граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року (податок на прибуток, частина чистого прибутку (доходу));

- за квартальний звітний (податковий) період, граничний термін подання якої припадає на І квартал 2022 року (єдиний податок третьої групи (зі ставкою 3 або 5 відсотків), податок на прибуток, частина чистого прибутку (доходу), екологічний податок, туристичний збір, збір за місця для паркування транспортних засобів, рентна плата);

- за місячний звітний (податковий) період, за звітні (податкові) періоди лютий –травень 2022 року (ПДВ, єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки) рентна плата, плата за землю (у разі подання звітності відповідно до п. 286.3 та п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), транспортний податок (у разі подання звітності відповідно до абзацу другого п.п. 267.6.4. п. 267.6 ст. 267 ПКУ), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у разі подання звітності відповідно до абзацу другого п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ), податок на прибуток (у разі подання звітності відповідно до п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ)).

1 серпня 2022 року вважається останнім (граничним) днем сплати податків, зборів, платежів:

- для річного звітного (податкового) періоду, за звітний (податковий) період –2021 рік (податок на прибуток, частина чистого прибутку (доходу));

- для квартального звітного (податкового) періоду, за звітний (податковий) період – І квартал 2022 року (податок на прибуток, частина чистого прибутку (доходу), єдиний податок третьої групи (зі ставкою 3 або 5 відсотків), єдиний податок четвертої групи, екологічний податок, рентна плата, туристичний збір, збір за місця для паркування транспортних засобів);

- для авансового внеску за І квартал 2022 року з транспортного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- для місячного звітного (податкового) періоду, за звітні (податкові) періоди –січень – травень 2022 року (ПДВ, єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки, рентна плата, плата за землю, податку на прибуток (платниками податків, які застосовують місячний податковий (звітний) період, відповідно до п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ)).

Також звертаємо увагу, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов’язків, зокрема щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі відсутності у платника податків (у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи) можливості своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, зокрема щодо подання звітності, сплати податків і зборів, підтвердженої за процедурою, визначеною наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі – Наказ № 225), такі платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності, але з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а ті, у яких відновилася така можливість, за умови їх виконання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Звертаємо увагу, що у разі неможливості виконання податкового обов’язку платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Наказу № 225 (набрав чинності 06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов’язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість, мали подати їх не пізніше 30.09.2022 року. Якщо у платника податків була відсутня можливість подати до контролюючого органу такої заяви та відповідних документів (копій документів), інформації, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (пп. 3, 4 розд. II Наказу № 225).

Платник податків реорганізується: що з надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов’язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов’зань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків.

Норми передбачені п. 98.8 ст. 98 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 98.9 ст. 98 ПКУ встановлено, якщо сума надміру сплачених грошових зобов’язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов’язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом, а у разі отримання цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію сума перевищення перераховується в розпорядження платника податків – орендаря чи концесіонера згідно з передаточним балансом або актом.

Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України щодо організації та контролю за своєчасністю подання податкової звітності, нарахування та сплати податків, зборів, платежів, у частині застосування під час дії воєнного стану штрафних (фінансових) санкцій до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, в разі недотримання строків подання звітності та сплати податків та зборів повідомила наступне.

Відповідно до п. 521 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за порушення податкового законодавства , вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), акцизного податку, рентної плати.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Абзацом вісімнадцятим п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов’язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Тому, норма п. 521 підрозд. 10 розд. XX ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон № 2836), який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий –травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року (абзац шостий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (абзац сьомий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами шостим – сьомим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836, тобто з 03.01.2023 (абзац дев’ятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Крім цього, у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (абзац тринадцятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Зміни внесені Законом № 2836 до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов’язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом № 2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Зберігання пального для електрогенераторної установки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Водночас, ст. 18 Закону № 481 встановлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

- суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

- зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.

Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Таким чином, у розумінні Закону № 481 на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, може здійснюватись без отримання ліцензії на право зберігання пального. Зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, може здійснюватись на підставі подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального або на підставі отриманої ліцензії на право зберігання пального.

Безнадійний податковий борг підлягає списанню

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.2 ст. 101 ПКУ визначено, що під терміном «безнадійний» розуміється:

► податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута (п.п.101.2.1 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг фізичної особи, яка:

- визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- понад 720 днів перебуває у розшуку (п.п.101.2.2 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п.101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п.101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п.101.2.6 п. 101.2 ст. 101 ПКУ).

У разі якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з'являється або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу (п. 101.3 ст. 101 ПКУ).

Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до ПКУ (п. 101.4 ст. 101 ПКУ).

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику( п. 101.5 ст. 101 ПКУ).

Деклараційна кампанія – 2023 триває

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року, яка стартувала з 1 січня 2023 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:

- отримання окремих видів доходів від податкових агентів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина, подарунки, від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках, передбачених Кодексом тощо);

- отримання іноземних доходів (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- при отриманні доходів від підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);

- при отриманні доходів від проведення незалежної професійної діяльності особами, які провадять незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- набуття статусу резидента України іноземцем (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу). Такі особи мають відобразити в податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб – платників податків – резидентів України, дохід, отриманий у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (далі – допомога), відповідно до п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Отже, фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, декларують як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. Тобто, зазначають лише отримання таких коштів як дохід без податку та збору.

При цьому декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової  декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Пунктом 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, громадяни, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до ст. 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Детальніше – на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/informatsiyni-povidomlennya/646836.html

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

Інформація розміщена на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/viznachennya-minimalnogo-podatkovogo-zobovyazannya-dlya-fizichnih-osib/

 

Державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення підприємницької діяльності

Нагадуємо платникам податків та громадянам про необхідність реєстрації суб’єктами господарювання у випадку здійснення системної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг).

Державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення.

На сьогодні соціальні мережі Facebook та Instagram стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.

При цьому значна кількість таких продавців нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством.

Необхідно зазначити, що ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації, зокрема, через соціальні мережі Instagram, Facebook тощо. Кожен такий випадок досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження – вживаються заходи відповідного реагування.

Одночасно нагадуємо, що за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф до 85 тисяч гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Електронний кабінет – зручний електронний сервіс Державної податкової служби

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Одним із пріоритетних напрямів роботи ДПС в умовах воєнного стану залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників та забезпечення електронної взаємодії з органами ДПС.

Державна податкова служба продовжує цифровізацію та розвиток сучасних електронних сервісів для платників податків. Податкова активно працює над трансформацією та спрощенням процедур адміністрування податків, автоматизації процесів обліку та контролю, що дозволяє просто і комфортно отримувати електронні послуги, легко і зручно сплачувати податки.

Так, нещодавно впроваджено нову версію вебпорталу ДПС, яка наразі працює в тестовому режимі. Оновлений інтерфейс спрощує доступ до інформації, необхідної платникам для виконання податкових зобов’язань. 

Портал оптимізовано для використання на смартфонах та планшетах, поширення контенту в соціальних мережах. Також доступна англомовна версія вебпорталу. Завдяки покращеному пошуковому модулю вебпорталу користувачі можуть швидко та зручно знайти необхідну інформацію. Також доступна можливість підписатись на новини ДПС.

Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до необхідної інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо. На сьогодні 4 млн користувачів приватної частини Електронного кабінету мають можливість використовувати 130 сервісів, які постійно оновлюються та удосконалюються із урахуванням змін законодавства.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Функціонал Е-кабінету включає:

- Кабінет для бізнесу;

- Кабінет громадянина;

- Кабінет особи-нерезидента;

- Кабінет посадової особи ЦОВВ.

Найпопулярнішими сервісами Електронного кабінету є:

- Е-документ (подання звітності, заяв, сервісних запитів, листування з ДПС);

- Аналітичні сервіси (доступ до інформації з систем електронного адміністрування);

- Доступ до реєстрів (понад 12 реєстрів);

- Сплата податків, QR-код для сплати;

- Доступ до особистої інформації;

- Е-кабінет громадянина.

Перевагами Електронного кабінету є те, що він працює цілодобово, в режимі онлайн, безкоштовно, на персональному комп’ютері або смарт-пристрої без встановлення додаткового програмного забезпечення.

Тож закликаємо платників користуватись Електронним кабінетом та впевнитись у перевагах дистанційного формату спілкування з податковими органами.

 

Рентна плата за спеціальне використання води: терміни та порядок подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою, зокрема, правильності обчислення, своєчасності і повноти справляння рентної плати за спеціальне використання води повідомила наступне.

Терміни подання податкової звітності передбачені пунктом 48.19 статті 48 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема для рентної плати за спеціальне використання води, звітність подається за базовий звітний (податковий) період – квартал, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Платники обчислюють суму рентної плати за спеціальне використання води наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2, п. 255.11, ст. 255 Кодексу).

Невід’ємною частиною декларації з рентної плати є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатках 5, 6 та 7 до декларації.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                                       Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                          Головного управління ДПС

                                                                               у Дніпропетровській області

                                                                 (Кам’янський регіон)

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь