Інформують податківці
Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
Про електронний сервіс «Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо електронного сервісу «Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»» доводить до відома платників наступне.
Зазначений електронний сервіс дозволяє в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису подати Облікову картку фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017
за № 1306/31174 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Сервіс надає можливість фізичній особі подати Облікову картку фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків на своїх дітей – малолітніх осіб (до 14 років) за наявності:
► свідоцтва про народження дитини;
► документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
► в окремих випадках:
довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/матері, який/яка подає відповідну заяву;
перекладу свідоцтва про народження (якщо таке свідоцтво видане не українською мовою);
рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).
Крім того, фізична особа – платник податків, скориставшись сервісом, може подати Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на себе та/або на своїх дітей також за наявності свідоцтва про народження дитини, документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для подання Облікової картки фізичної особи – платника податків / Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у приватній частині ІТС «Електронний кабінет» фізична особа – платник податків формує відповідний запит, підписує сформований запит кваліфікованим електронним підписом та відправляє до ДПС.
У відповідь до приватної частини ІТС «Електронний кабінет» надходить Повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків / Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у вигляді Квитанції № 2.
У разі позитивної відповіді заявник для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Картки платника податків), може звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу
(за бажанням). Код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися, заявник має вказати при формуванні запиту (вибрати з переліку).
Відповідно до п. 12 розділу VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності:
► свідоцтва про народження дитини;
► документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
► в окремих випадках:
- довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/ матері, який/яка подає відповідну заяву;
- перекладу свідоцтва про народження (якщо таке свідоцтво видане не українською мовою);
- рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).
Звертаємо увагу:
- до запиту обов’язково додаються Повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків та скановані копії необхідних документів;
- якщо додається сканована копія паспорта громадянина України у формі книжечки обов’язковими є 1-2 сторінки, 3-6 сторінки – у разі вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні 25 і 45 річного віку, та відповідні сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання;
- якщо додається сканована копія паспорта громадянина України або посвідки на постійне/тимчасове проживання іноземця у формі картки обов’язковими є лицьовий та зворотній бік ID-картки та копія документа (довідки, витягу) про реєстрацію місця проживання;
- у разі зміни «Прізвища», «Імені» та/або «По батькові» додається сканована копія відповідного документа (свідоцтва про шлюб/ розірвання шлюбу, свідоцтва про зміну імені), що підтверджує такі зміни;
- у разі подання Облікової картки фізичної особи – платника податків/ Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на малолітніх осіб (до 14 років) обов’язково додається копія свідоцтва про народження дитини та копія документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
- подання Облікової картки фізичної особи – платника податків/Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронному вигляді можливе на підставі свідоцтва про народження – для малолітніх осіб (до 14 років), паспорта громадянина України або посвідки на постійне/тимчасове проживання у вигляді ID-картки, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України або іноземці, які оформили посвідку на постійне/тимчасове проживання у вигляді ID-картки;
- сервіс працює в тестовому режимі.
До уваги резидентів Дія Сіті!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що гіг-контракт – це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії. При цьому гіг-спеціалістом є фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем (ст. 1 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667)).
Резидент Дія Сіті забезпечує гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), якщо інше не передбачено гіг-контрактом (ст. 20 Закону № 1667).
При цьому сума вартості майна, наданого гіг-спеціалісту без виписування вимог щодо компенсації його вартості, повинна враховуватися при розрахунку податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах та відображатися у рядку 16 Додатку Дія того звітного періоду, коли відбулася передача такого майна. При цьому у разі повернення у наступних податкових періодах такого майна резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах зазначає вартість поставленого товару у рядку 42 Додатку Дія (зі знаком «-»).
На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ, у випадку якщо товари/послуги ще не поставлені, але оплата за останні вже здійснена електронними грошима?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.04.2023 набере чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).
Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».
Відповідно до змін, внесених до ПКУ Законом № 2888, якщо товари/послуги ще не поставлені, але оплата за останні вже здійснена електронними грошима, то на дату перерахування електронних грошей покупцем на електронний гаманець постачальника (платника ПДВ) як оплати за товари/послуги у такого постачальника виникає обов’язок щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної і її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені ПКУ терміни (підпункт «а» пункту 187.1 статті 187 ПКУ).
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за 2022 рік платники єдиного податку визначають мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ).
При допущенні помилки у розрахунку МПЗ, платник єдиного податку четвертої групи має право подати уточнюючу декларацію та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ та, відповідно, загальні податкові зобов’язання з єдиного податку.
У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, та пені (глава 1 розділу XIV ПКУ, пункт 50.1 статті 50 ПКУ, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отримання відповідей на запитання щодо реєстрації та застосування РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Контакт-центр ДПС на постійній основі надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань реєстрації та застосування РРО/ПРРО.
Звернутись до Контакт-центру ДПС для отримання інформаційної підтримки з питань реєстрації, застосування РРО/ПРРО фізичні та юридичні особи мають можливість на вибір:
- за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), громадяни, які перебувають за межами України за номером: +380 44 454 16 13 (в меню IVR потрібно обрати напрям «3»);
- електронною поштою на електронну адресу idd@tax.gov.ua (в полі тема потрібно зазначити «6005»);
- чатом через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) (zir.tax.gov.ua).
Скориставшись ЗІР, фізичні та юридичні особи можуть самостійно здійснити пошук відповіді на своє запитання у категорії 109 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань».
Проведення інвентаризації під час проведення перевірки податковим органом
Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Відповідно до змін, внесених Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які набули чинності з 24.11.2022, надано дозвіл на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).
При організації перевірок на окупованих територіях та в районах, де перебування є небезпечним, документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечного:
- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування такими платниками податків;
- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової i статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно матеріальних цінностей, готівки.
Вимога про проведення інвентаризації надсилається (вручається) платнику податків у порядку ст. 42 Кодексу.
На сьогодні основними актами, які встановлюють порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення їх результатів, є Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV), постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (далі – Постанова № 419) та наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 879).
Пунктом 2 ст. 3 Закону № 996-XIV передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно зі ст. 4 Закону № 996-XIV фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
У первинних документах згідно зі ст. 9 Закону № 996-XIV забезпечується фіксування фактів здійснення господарських операцій. Водночас документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції.
Якщо фактичного здійснення операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Абзацом шостим п. 7 розділу І Положення № 879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов’язковим, окрім іншого на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.
Водночас чинне податкове законодавство не визначає чітку форму вимоги про проведення інвентаризації, оскільки такий документ передбачає обов`язок конкретної особи вчинити певні дії. Тому кожна ситуація, особливо у поточних обставинах воєнного стану, є індивідуальною.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 996-XIV проведення інвентаризації обов’язок кожного підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової (податкової) звітності.
Закон № 996-XIV поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно – правових форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати звітність.
Відповідно до п. п. 16 п. 3 розд. III «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 657, в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки відображається інформація про проведені платником податків під час здійснення перевірки інвентаризації його основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, а також інформація щодо інвентаризації документів, розрахунків (у разі її проведення).
Таким чином,
- під час проведення перевірки представники ДПС мають право вимагати від платника податків здійснити інвентаризацію;
- для проведення інвентаризації платник податку має отримати належним чином оформлений документ з такою вимогою;
- представники ДПС можуть бути присутні при інвентаризації;
- при проведенні інвентаризації на вимогу ДПС представники ДПС до складу інвентаризаційної комісії не входять.
Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців
Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:
- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.
Щодо нових форм податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).
Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:
податкової накладної;
податкової декларації з податку на додану вартість;
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:
- 01 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);
- 01 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.
Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/aparat/departament-po-roboti-z-podatkovim-borgom/povidomlennya/realizatsiya-zastavnogo-ta-bezhazyaynogo-mayna/647042.html станом на 03.03.2023 розміщено Єдиний реєстр суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, на 2023 рік.
Незадекларована праця – погано для всіх
Незадекларована праця завдає шкоди державі. Неформальна економіка і незадекларована праця в мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.
В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка завдають невиправної шкоди обороноздатності країни.
Щодо подання заяви про застосування пільги по земельному податку фізичною особою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, до яких відносяться:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3551);
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку Заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, визначених п. 281.1 ст. 281 ПКУ, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею Заяви про застосування пільги разом з документами, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону № 3551, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія)).
Про подання фізичною особою – підприємцем податкової декларації з плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено наступне.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Які документи має подати ФО – платник ПДФО до контролюючого органу, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених за навчання?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).
Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.
Які доходи у вигляді неустойки (штрафів) та пені не включаються до доходу платника ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;
в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.
ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.
Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;
Норми встановлені п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Щодо звільнення від оподаткування ПДФО безоплатно наданих лікарських засобів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 165.1.61 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються, зокрема вартість безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
До уваги платників ПДВ: з 1 квітня 2023 року буде діяти нова форма податкової накладної
З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).
Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:
податкової накладної;
податкової декларації з податку на додану вартість;
уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
Таким чином, застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:
1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);
з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.
Також, починаючи з 1 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Воєнний стан в Україні: чи включає ФОП на загальній системі оподаткування до складу доходу суму компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету встановлені Порядком надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 (далі – Порядок № 331).
Дія Порядку № 331 поширюється на роботодавців, які працевлаштували внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», зокрема, тих працівників, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування (п. 3 Порядку № 331).
Згідно з п. 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі 6500 грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Так, до витрат ФОП відносяться, зокрема витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177ПКУ).
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджені Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок її ведення (далі – Порядок № 261).
Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. II Порядку № 261 сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно – правового характеру відображаються у графі 7 Типової форми.
Враховуючи те, що сума коштів, отримана ФОП у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, не пов’язана з господарською діяльністю ФОП, то сума таких коштів не включається до його доходу, але такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
При цьому у графі 7 Типової форми зазначається сума витрат, понесених ФОП на оплату праці фізичних осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.
Як зазначати у декларації з плати за землю інформацію про державну реєстрацію прав власності/користування, якщо договір купівлі земельної ділянки, укладений у 1998 році, не був зареєстрований
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підставою для нарахування земельного податку, зокрема є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.
У розділі І у колонках 5, 6 інформація щодо державної реєстрації прав власності/користування (реєстрації документів, які засвідчують/ підтверджують право власності/користування/право на земельну частку (пай)) зазначається у разі наявності такої реєстрації.
Питання щодо наявності державної реєстрації може виникати щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру»). У такому разі за відсутності інформації про державну реєстрацію прав колонки 5, 6 розділу І не заповнюються.
У розділі ІІ у колонках 5, 6 інформація щодо державної реєстрації прав користування згідно з договором оренди зазначається у разі наявності такої реєстрації.
Разом з цим зазначаємо, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), до повноважень якої належить забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру (Кадастр), на виконання п.п. 2 п. 1 Указу Президента України від 22.07.2019 № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству» розроблено проект нової бюджетної програми «Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру».
Тому за наявності земельних ділянок, сформованих до 2004 року, або речові права на які зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Кадастру суб’єкту господарювання доцільно звернутися до Держгеокадастру як головного адміністратора Кадастру з питання прискорення виконання технічної документації із землеустрою та перенесення відомостей про такі земельні ділянки до Кадастру.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
