Інформують податківці
Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить вебінар на тему: «Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи без помилок?».
Вебінар відбудеться 13.04.2023 в режимі ZOOM-конференції, початок о 14 год.00 хв.
Реєстрація на вебінар за телефоном (056) 374-31-33, 0986524128.
З 01.04.2023 діють нові довідники податкових пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.04.2023 діють нові довідники податкових пільг, які ДПС України 30.03.2023 розміщено на вебпорталі, а саме:
- Довідник податкових пільг № 114/1, що є втратами доходів бюджету,
- Довідник інших податкових пільг № 114/2.
У зазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, контролюючі органи здійснюють на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками податкових деклараціях.
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.6.0 станом на 28.03.2023. Цей комплект програмного забезпечення містить зміни та доповнення з 01.01.2023 до 28.03.2023 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*
Перелік змін та доповнень (версія 1.31.6.0) (станом на 28.03.2023)
Додано нові версії документів:
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17 січня 2023 року N 26):
F/J 1201014 - Податкова накладна;
F/J 1201114 - Додаток 1 до податкової накладної. Додаток до податкової накладної;
F/J 1201214 - Додаток 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 402 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 445):
F/J 0301208 - Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;
F/J 0311208 - Розрахунок податкових зобов’язань збору за місця для паркування транспортних засобів. Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (пункт 9).
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 403 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 446):
F/J 0303506 - Податкова декларація з туристичного збору;
F/J 0313506 - Додаток до Податкової декларації з туристичного збору.
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат) та враховуючи зміни внесені наказом Держстату від 10 листопада 2022 року № 279:
S0301119 - № 1-ПВ (квартальна) Звіт із праці (наказ Держстату від 12 травня 2022 року № 87);
S0303003 - № 1-РС (один раз на чотири роки) Звіт про витрати на утримання робочої сили (наказ Держстату України від 23 серпня 2022 року № 227);
S0435005 - №1-ціни (послуги) (квартальна) Звіт про ціни виробників послуг (наказ Держстату від 04 травня 2022 року № 77);
S0500912 - 9-ЗЕЗ (квартальна) Звіт про експорт-імпорт послуг (наказ Держстату від 25 травня 2022 року № 106);
S0501411 - №14-ЗЕЗ (квартальна) Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу (Наказ Держстату 12 травня 2022 року № 84);
S0600320 - № 3-торг (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 117);
S0601317 - № 1-опт (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 114);
S0800112 - № 1-заборгованість (ЖКГ) (квартальна) Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг (наказ Держстату від 12 травня 2022 року № 85);
S1000217 - № 2-інвестиції (квартальна) Звіт про капітальні інвестиції (наказ Держстату від 10 червня 2022 року № 181);
S1001016 - № 10-зез (квартальна) Звіт підприємства з іноземними інвестиціями (наказ Держстату від 26 травня 2022 року № 108);
S1001314 - № 13-зез (квартальна) Звіт підприємства про інвестиції за кордон (наказ Держстату від 26 травня 2022 року № 108 );
S1300111 - 1-ІКТ (річна) Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємстві (наказ Держстату від 26 липня 2022 року № 212);
S1605311 - № 51-вант (2 рази на рік) Обстеження фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 122);
S1616011 - № 31-авто (квартальна) Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 121);
S1803110 - 31-вод (квартальна) Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом (наказ Держстату від 23 червня 2022 року № 194);
S2601006 - № 1-послуги (квартальна) Звіт про обсяги реалізованих послуг (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 119).
Сформовано план-графік проведення планових документальних перевірок на 2023 рік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників.
Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) документальні планові перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на вебпорталі ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до вимог Кодексу та згідно з Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зі змінами, Державною податковою службою України сформовано план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік та оприлюднено на вебпорталі ДПС 23 грудня 2022 року.
З метою недопущення втрат бюджету внаслідок законодавчих обмежень щодо здійснення у 2022 році заходів контролю було проведено аналіз стану здійснення діяльності, подання звітності та ризиків несплати податків суб’єктів господарювання, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році, з урахуванням якого було сформовано план-графік на 2023 рік.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 20.02.2023 № 101 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468) (далі – Наказ № 101) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» та:
- викладено у новій редакції декларацію з податку на прибуток;
- внесено зміни до додатків до декларації з податку на прибуток.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2023 № 130 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 451/39507) (далі – Наказ № 130) внесено ще деякі зміни до Наказу № 101, форми декларації та додатків.
Накази № 101 та Наказ № 130 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.03.2023 і вони набрали чинності з дня їх офіційного опублікування, тобто 31.03.2023.
Щодо окремих нюансів заповнення платниками податків – фізичними особами платіжних інструкцій при сплаті податків та єдиного внеску*
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Покроковий алгоритм дій платників податків – фізичних осіб (далі – платники) при використанні ними сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету в процесі формування платіжної інструкції на сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платежі) для подальшого виконання її надавачами платіжних послуг містить детальний сценарій:
1) платник здійснює вхід до приватної частини Електронного кабінету за посиланням: //cabinet.tax.gov.ua;
2) у головному меню приватної частини Електронного кабінету платник обирає розділ «Стан розрахунків з бюджетом», в якому йому пропонуються для вибору перелік платежів для сплати та перелік надавачів платіжних послуг;
3) із наведеного переліку платежів платник обирає той платіж, за яким бажає сформувати платіжну інструкцію, та з використанням функціоналу «Реквізити» на верхній панелі меню здійснює перегляд на екрані реквізитів обраного платежу:
«Код отримувача коштів»;
«Назва отримувача коштів»;
«Бюджетний та/або небюджетний рахунок»;
«Назва платежу»;
«Код платежу»;
4) поле «Призначення платежу» платіжної інструкції платник, який не використовує єдиний рахунок, заповнює реквізити:
«Код виду сплати», який обирається з переліку кодів, що пропонується ІКС;
«Додаткова інформація запису» у довільній формі
5) з переліку надавачів платіжних послуг платник обирає відповідного надавача платіжних послуг, яким буде виконуватися платіжна інструкція;
6) платник перевіряє реквізити «Платник», «Найменування /прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) платника», «Код отримувача коштів», «Назва отримувача коштів», «Рахунок платника», «Рахунок отримувача», «Призначення платежу» платіжної інструкції, що сформувалася, та після підтвердження з використанням пункту меню «Підтвердити» правильності її реквізитів натискає «Сплатити»;
7) після проведення надавачем платіжних послуг платіжної операції згідно з платіжною інструкцією платник:
- отримує від надавача платіжних послуг підтвердження (квитанцію) про сплату коштів;
- переглядає у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету інформацію про надходження платежу на бюджетний/небюджетний рахунок.
Детальніше з прикладами заповнення платниками – фізичними особами платіжної інструкції на сплату податків, зборів платежів та єдино внеску – за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/navchalniy-blok/splata-podatkiv-ta-edinogo-vnesku/nyuansi-zapovnennya-platijnih-instruktsiy/655120.htm
* для використання платниками після адаптації ІКС «Електронний кабінет» до законодавчо-нормативних змін у платіжній інфраструктурі
Деклараційна кампанія 2023 року: нагадування про основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2023.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.
Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.
У той же час ПКУ не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.
Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV ПКУ, до яких відносяться:
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПКУ) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);
- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).
Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної суми?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, п. 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду).
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.
Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?
Державна податкова служба інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 (у редакції Закону України від 01.12.2020 № 1017-IX) використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Необхідно зазначити, що термін «пальне» наведений у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (підпункт 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
До уваги неприбуткових організацій!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо права неприбуткової організації надавати нецільову благодійну матеріальну допомогу своїм членам, які сплачують внески на її фінансування, але не є її штатними працівниками, та які були мобілізовані до Збройних Сил України, повідомляє наступне.
Однією з обов’язкових умов перебування організації у статусі неприбуткової є заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які: мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.
Отже, у випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Крім того, враховуючи положення п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.
Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо Збройним Силам України, що є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України № 1934, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.
Щодо реалізації норм Закону України № 2888-IX
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України листом від 31.03.2023 № 6947/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 6947) щодо реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888-IX) повідомила таке.
З метою адаптації українського законодавства до європейського законодавства в Україні триває реформування ринку платіжних послуг, яке розпочалось з прийняття Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-ІХ).
Так, Законом № 1591-ІХ встановлено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Зокрема поряд з іншими новаціями Законом № 1591-IX визначено:
- перелік учасників платіжної інфраструктури, що можуть надавати платіжні послуги, який розширено небанківськими надавачами платіжних послуг (наприклад оператори поштового зв’язку, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, тощо) та емітентами електронних грошей, в яких відкриваються відповідні рахунки клієнтам;
- єдиним документом, що надається ініціатором платіжної операції надавачу платіжних послуг є платіжна інструкція (раніше ініціювання списання коштів з рахунків платників у банках відбувалось на підставі розрахункових документів: платіжного доручення, платіжного доручення-вимоги, платіжної вимоги, інкасового доручення (розпорядження), тощо);
- визначено перелік реквізитів платіжної інструкції (раніше затверджувалися стандартизовані форми розрахункових документів, зокрема інкасового доручення (розпорядження)).
Також Законом № 1591-ІХ визнано таким, що втратив чинність Закон України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким регламентувався такий вид платіжних послуг як переказ коштів (пункт 2), та внесено зміни до окремих законів (пункт 3).
З метою узгодження з положеннями Закону № 1591-IX термінології окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які тим чи іншим способом стосувалися банківських установ, рахунків клієнтів банків, переказу коштів, прийнято Закон № 2888-IX.
Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2888-IX цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року.
Слід звернути увагу, що поряд з іншими змінами Законом № 2888-IX були удосконалені окремі положення Кодексу (зокрема підпункт 19-1.1.21 пункту 19-1.1 статті 19, підпункти 20.1.31 – 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 87.1 статті 87, пункт 89.4 статті 89, абзаци другий та третій підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94, пункт 94.12 статті 94, абзац перший пункту 95.3 статті 95, абзац другий та четвертий пункту 95.5 статті 95, пункт 101.4 статті 101), що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених Кодексом повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів.
Такі зміни нададуть можливість здійснювати:
- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.
Отже, сфера дії таких положень Кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
На сьогодні проводиться робота щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань погашення податкового боргу з метою їх приведення у відповідність до вимог Законів № 1591-ІХ та № 2888-ІХ.
Лист ДПС № 6947 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78086.html
Чи може фізична особа отримати інформацію про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період до/з 1998 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473 (в редакції наказу ДПА України від 06.01.99 № 10), який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
- джерела отримання доходів;
- об’єкти оподаткування;
- сума нарахованих та/або отриманих доходів;
- сума нарахованих та/або сплачених податків;
- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).
Що розуміється під об’єктом нерухомого майна, який буде споруджений в майбутньому?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що окремі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком на доходи фізичних осіб операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600).
Закон № 2600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України від 15 серпня 2022 року 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518).
Закон № 2518 набрав чинності 10 жовтня 2022 року, а відтак норми, визначені Законом № 2600, почали діяти, починаючи з 10 жовтня 2022 року.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закну № 2518 майбутній об’єкт нерухомості – це передбачена проєктною документацією на будівництво складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стане самостійним об’єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо). Майбутні об’єкти нерухомості поділяються на: майбутні об’єкти житлової нерухомості (квартира, інше житлове приміщення тощо); майбутні об’єкти нежитлової нерухомості (гаражний бокс, інше нежитлове приміщення, машиномісце тощо).
Деклараційна кампанія 2023: граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані самостійно обчислити суму податку та військового збору шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), при отриманні:
- окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
- доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 2023 року (включно).
Деклараційна кампанія 2023: граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває деклараційна кампанія 2023 року.
Нагадуємо, що граничними строками сплати податку на доходи фізичних осіб є:
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
- до 1 серпня року, що настає за звітним – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Довідково: якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначає свої податкові зобов’язання, які сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
До уваги! Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Щодо порядку оподаткування транспортних засобів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів належать до підакцизних товарів.
Платником акцизного податку є, зокрема:
- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
- особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст. 213 цього Кодексу (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
- особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:
- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 цього Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
До операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, належать, зокрема:
- операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (п.п. 213.3.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;
- операції з безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.52 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави (п.п. 213.3.4 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).
У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;
- ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу» (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 Кодексу);
- операції з ввезення на митну територію України та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових за умови виготовлення надалі з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 213.3.14 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів використання таких товарів (продукції) надалі, крім випадків, зазначених у ст.ст. 225 та 229 Кодексу (п. 216.1 ст. 216 Кодексу).
Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Кодексу).
Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Кодексу).
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 Кодексу).
При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 Кодексу платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 Кодексу).
Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
- примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
- передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
- надано як гуманітарну допомогу.
При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 Кодексу).
Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється акцизний податок, зокрема транспортних засобів, визначено у підпунктах 215.3.5 – 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 Кодексу).
Відповідно до п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу ставка податку з транспортних засобів:
- автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, обчислюється за відповідною формулою (п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).
Оскільки ставка акцизного податку встановлена в іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).
Водночас зазначаємо, що тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану, відповідно до законодавства звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України (п. 42 підрозд. 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).
Разом з цим відповідно до п. 31 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів в забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), звільняються від оподаткування акцизним податком операції з безоплатної передачі у володіння і користування суб’єктам, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях транспортних засобів; транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.
У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього пункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів.
Задекларована праця = трудові і соціальні права
Працювати за трудовим договором – вигідно!
З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією. То ж, якщо ви не згодні з тим, що вам кажуть робити, можете відмовитися.
Платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів: відображення у податковій декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.
Зазначене вище право закріплене у п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Надане ПКУ платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).
Фізичні особи – платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.
Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Подана платником єдиного податку першої або другої групи податкова декларація платника єдиного податку в індивідуальному порядку (на рівні територіального органу ДПС) може бути підставою для внесення відповідних змін до його інтегрованої картки платника, яка відображає стан розрахунків з місцевим бюджетом по єдиному податку.
Одночасно повідомляємо, що згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Отже, у випадку, коли платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів на кожне 20 число місяця, то таким платником у податковій декларації платника єдиного податку за звітний 2022 рік повинна бути відображена сплата щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.
Нагадування платникам рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державна податкова служба України з метою забезпечення правильності визначення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата) відповідно до вимог п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – п.п. 69.30, Кодекс), повідомила.
Підпунктом 69.30 Кодексу, визначено, що нараховані та не сплачені податкові зобов’язання з Плати, за обсяги газу природного закачаного до газосховищ у відповідному податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом IX Кодексу, тимчасово не вважаються податковим боргом.
При цьому норми п.п. 69.30 Кодексу для цілей визначення податкових зобов’язань з Плати поширюються виключно на обсяги газу природного, що відповідають вимогам Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823.
З огляду на викладене, просимо довести до відома платників Плати, що для забезпечення виконання умов п.п. 69.30 Кодексу при декларуванні податкових зобов’язань з Плати необхідно із дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми податкової декларації з рентної плати», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2018 за № 1051/27496 (далі - Декларація), зазначати у р. 8.2 додатку 2і Декларації назву та код корисної копалини (газу природного), визначені відповідно до розділу V Класифікатора корисних копалин ДК 008:2007, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 12 грудня 2007 року № 357, згідно з додатком 13 до Декларації.
Водночас інформуємо, що до газу природного, що відповідає встановленим законодавством стандартам для подання в газотранспортну систему України, згідно з додатком 13 до Декларації належить:
Газ природний (бутан, етан, пропан) (1.1.02.01),
Газ сланцевих товщ (1.1.02.02),
Газ центрально-басейнового типу (1.1.02.04),
Газ (метан) вугільних родовищ (1.1.02.05).
До уваги платників ПДВ: з 1 квітня 2023 року діє нова форма податкової накладної
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).
Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми: податкової накладної; податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.
Таким чином, застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:
- 1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);
- з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.
Також, починаючи з 1 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
До уваги платників податків – фізичних осіб!
З метою створення комфортних умов для платників податків – фізичних осіб та спрощення процедури подання декларації про майновий стан і доходи, ДПС впроваджено сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» у приватній частині Електронного кабінету.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
