Інформують податківці
Дата: 12.04.2023 13:29
Кількість переглядів: 102
Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить вебінар на тему: «Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи без помилок?».
Вебінар відбудеться 13.04.2023 в режимі ZOOM-конференції, початок о 14 год.00 хв.
Реєстрація на вебінар за телефоном (056) 374-31-33, 0986524128.
Адміністративні послуги ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Розвиток інформаційного суспільства вимагає встановлення підвищених стандартів до інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг.
Одним із завдань органів державної влади, що формують і реалізують державну податкову політику, є організація та надання якісних адміністративних послуг.
Платники мають можливість ознайомитись з переліком адмінпослуг, які надаються головними управліннями ДПС в областях та м. Києві на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni
Перелік адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області – за посиланням http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/
Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» (зі змінами) зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання на час воєнного стану. Поновлення зупинених строків відбуватиметься у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.
Яка інформація належить до публічної інформації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частинами першою і другою ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939), публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою ст. 5 Закону № 2939 визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет;
- на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 2939 конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.
Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій ст. 13 Закону № 2939. (частина перша ст. 7 Закону № 2939).
Таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (частина перша ст. 8 Закону № 2939).
Частиною другою ст. 6 Закону № 2939 визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Частиною першою ст. 9 Закону № 2939 передбачено, що відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2939 до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Частиною першою ст. 15 Закону № 2939 визначено, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відс. акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п’ятій ст. 6 Закону № 2939;
2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
5 прим. 1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;
7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
11) інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про:
- їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;
- прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;
- розклад роботи та графік прийому громадян;
- вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;
- перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;
- перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;
- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;
- систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень;
12) іншу інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом.
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша ст. 19 Закону № 2939).
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга ст. 19 Закону № 2939).
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя ст. 19 Закону № 2939).
Згідно з п. 3 розд. І Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 зі змінами та доповненнями, право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту на отримання публічної інформації.
Запит на отримання публічної інформації – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо (частина шоста ст. 19 Закону № 2939).
Форма подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДПС розміщена на офіційному вебпорталі ДПС або на субсайтах органів ДПС офіційного вебпорталу ДПС за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту.
Розрахунки проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток): чи є обмеження граничної суми розрахунків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 грн (десяти тисяч) включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 грн (п’ятдесяти тисяч) включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями
- електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розрахунок мінімального податкового зобов’язання ( далі – МПЗ) за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), абзац 2 пункту 297 прим.1.7 статті 297 прим.1 ПКУ).
У наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік. Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ).
Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 ПКУ).
Прийняття рішення комісією регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН: дії платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН):
Платник ПДВ має право оскаржити рішення комісії регіонального рівня в адміністративному порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Нагадуємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами), для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з особливостями, визначеними цим підпунктом.
До уваги платників податку на прибуток!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/666560.html розміщені питання – відповіді щодо окремих питань податку на прибуток.
Платники мають можливість ознайомитись з роз’ясненнями:
- щодо обмеження врахування великими платниками податків від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
- щодо зменшення нарахованого податку на прибуток у вигляді мінімального податкового зобов’язання на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яку сплачено у попередніх періодах.
Які транспортні засоби є обʼєктом оподаткування транспортним податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік об’єктів оподаткування), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Перелік об’єктів оподаткування поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Мінекономіки (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.
Запрошуємо на роботу!
Додаткові матеріали
Zaproshu_mo_na_robotu_10.04.2023.pptx (Завантажити)
З вакантними посадами та вимогами до них можна ознайомитися на сайті dp.tax.gov.ua
Законодавчі зміни щодо маркування підакцизних товарів
Відеоматеріал знаходиться за посиланням:
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9372.html
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у відкритій (загальнодоступній) частині Електронного кабінету (Е – кабінет) для платників працюють наступні сервіси:
• перегляд інформації з загальнодоступних реєстрів (дані про взяття на облік платників податків; дані реєстру платників ПДВ;
• дані реєстру страхувальників; дані реєстру платників єдиного податку;
• дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
• дані реєстру неприбуткових установ та організацій тощо);
• пошук фіскального чека;
• пошук акцизної марки;
• перегляд зацікавленими особами довідок про відсутність заборгованості;
• ознайомлення з бланками податкової звітності;
• отримання інформації про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів;
• отримання контактів і адрес діючих центрів обслуговування платників;
• ознайомлення з новинами ДПС;
• ознайомлення з інструкцією користувача.
Для фізичних осіб (громадян) в Е – кабінеті запроваджено такі сервіси:
• перегляд інформації про реєстраційні дані, дані про об’єкти оподаткування;
• перегляд податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
• подання декларації про майновий стан і доходи;
• отримання відомостей про суми виплачених доходів з ДРФО;
• подання заяв за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР, копій документів;
• сплата податків, зборів, платежів.
Яка інформація про фізичну особу включається до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та може бути надана за запитом такій особі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
- громадянами України;
- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента).
Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Згідно з п. 70.2 ст. 70 ПКУ до облікової картки фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера Облікової картки) (далі – Повідомлення) вноситься така інформація:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- дата народження;
- місце народження (країна, область, район, населений пункт);
- місце проживання, а для іноземних громадян – також громадянство;
- серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).
Відповідно до п. 70.3 ст. 70 ПКУ до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб:
- джерела отримання доходів;
- об’єкти оподаткування;
- сума нарахованих та/або отриманих доходів;
- сума нарахованих та/або сплачених податків;
- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Згідно з п.п. 1 п. 1 розд. V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), до Державного реєстру включаються: інформація з Облікових карток; Повідомлень, заяви про зміну даних, що вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру регламентується розд. X Положення № 822.
Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі (п. 1 розд. X Положення № 822).
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. X Положення № 822).
Відповідно до абзацу першого п. 4 розд. X Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР (далі – заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Контролюючий орган відмовляє у прийнятті заяви та/або наданні відомостей з Державного реєстру у разі відсутності у запитувача законних підстав на отримання запитуваної інформації або у разі, якщо в заяві не вказані обов’язкові реквізити, вона не підписана, не містить дати, подані документи не відповідають п. 4 розд. X Положення № 822 чи не підтверджують права заявника щодо представництва фізичної особи для отримання відомостей про неї з Державного реєстру (п. 5 розд. X Положення № 822).
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до Положення № 822 (п. 6 розд. X Положення № 822).
Слід зазначити, що згідно з п. 7 розд. X Положення № 822 фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною в додатку 17 до Положення № 822 (п. 8 розд. X Положення № 822).
Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу платників, що пошук чеків, виданих програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО), можна здійснити в Електронному кабінеті за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.
Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до СОД РРО.
У 2023 році продовжує свою роботу мобільний центр обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 24.07.2020 працює мобільний центр обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП) для більш зручного надання послуг у віддалених куточках Дніпропетровської області. Мобільний ЦОП започатковано з метою створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами, у тому числі особами з обмеженими фізичними можливостями та іншими особливими потребами, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків є адміністративною послугою. Таку адміністративну послугу заявник може отримати у мобільному ЦОПі при його виїзді.
В липні 2022 року регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Тетяною Кокшаровою та регіональним координатором взаємодії з громадськістю в Дніпропетровській області Оксаною Крупій здійснено відвідування Центру тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю, евакуйованих з гарячих точок, який було створено в місті Дніпро у 2022 році за ініціативи громадської організації «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «ОКЕАН ДОБРА» та благодійного фонду «Восток-808» при сприянні Дніпровської міської ради. Центр розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня 4.
Центр є спеціалізованим та облаштованим для тимчасового перебування осіб з інвалідністю (І та ІІ група з захворюваннями опорно-рухомого апарату, захворюваннями зору). В Центрі облаштовано приміщення для розміщення одиноких літніх людей з інвалідністю, які не можуть самостійно себе обслуговувати та не можуть переміщатись самостійно.
Під час спілкування з мешканцями, керівниками Центру, було встановлено, що частина мешканців втратила документи та потребує допомоги в їх відновленні (паспорти, ідентифікаційні коди, документи з пенсійного забезпечення, інші). Однак, більшість внутрішньо переміщених осіб є маломобільними або зовсім не можуть пересуватись (мають захворювання опорно-рухомого апарату та прикуті до ліжок). У зв’язку із зазначеним, з метою забезпечення такими особами відвідування державних установ необхідний спеціальний супровід (залучення людей для перенесення хворих) та фінансовими витратами (задіяння спеціального транспорту, медичного персоналу для супроводу, інше).
З серпня 2022 року при зверненні громадської організації «Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю «ОКЕАН ДОБРА» започатковано виїзди спеціалістів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до внутрішньо переміщених осіб, які мешкають за адресою: м. Дніпро, вул. Щербаня, 4, з метою видачі реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Так, протягом другого півріччя 2022 року здійснено 12 виїздів та видано картку платника податків 41 особі.
У першому кварталі 2023 року з метою надання адміністративної послуги – видача картки платника податків вже здійснено 11 виїздів до центру тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю, евакуйованих з «гарячих точок» та видано картку платника податків 29 особам.
Робота в цьому напрямку триває.
Задекларована праця = трудові і соціальні права
Працювати за трудовим договором – вигідно!
З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день.
Крім основної відпустки вам надаватимуться:
- оплачувані навчальні та творчі відпустки (для написання дисертації чи підручника, для участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях).
- Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається.
- Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорону, для догляду за хворими родичами.
- Також передбачені додаткові відпустки для працівників з дітьми, учасників бойових дій та чорнобильців.
Щодо повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807, на підставі заяви платника про повернення коштів.
До заяви платник може додати тільки одну копію одного розрахункового документа (квитанції або іншого документа, згідно з яким було здійснено помилкову або надмірну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Особливості зазначення кодів адміністративно-територіальних одиниць у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Приміткою 9 до рядка 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної) (далі – Декларація) визначено, що у цьому рядку зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3) (далі – Наказ № 290) за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається податкова декларація.
При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної податкової декларації заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).
КАТОТТГ розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Напрямки діяльності/Розвиток місцевого самоврядування/Адміністративно-територіальний устрій України/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.
Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
«Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
«Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
«Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
«Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, області;
«K» – міста, що мають спеціальний статус;
«P» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«H» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«M» – міста;
«T» – селища міського типу;
«C» – села; «X» – селища;
«B» – райони в містах. Тобто, у рядку 9 заголовної частини загальної Декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за основним місцем обліку платника. У рядку 9 заголовної частини звітної декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за місцем розташування земельних ділянок. Графа 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) заповнюються згідно з КАТОТТГ, затвердженим Наказом № 290.
У графі 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) звітної Декларації зазначається КАТОТТГ за місцерозташування земельної(их) ділянки(ок). Отже, юридична особа, яка має земельні ділянки, які розташовані на території різних сіл, селищ однієї територіальної громади в колонці 10 Додатка 1 звітної Декларації зазначає код адміністративно-територіальної одиниці територіальної громади за КАТОТТГ за місцем розташування земельних ділянок, тобто код четвертого рівня за КАТОТТГ, який відповідає категорії об’єкта «М», «Т», «С», «Х» (в залежності від місця розташування земельної ділянки). При цьому за таким кодом за КАТОТТГ подається одна звітна Декларація з Додатком 1 до органу ДПС, який обслуговує таку територіальну громаду. Звертаємо увагу на особливості визначення кодів КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг. У цих містах для кожного району залишилися свої окремі рахунки місцевих бюджетів. Тому у деклараціях потрібно зазначати код за КАТОТТГ районів цих міст (відповідно до розташування об’єкту оподаткування). Коди районів містяться у колонці «Додатковий рівень» який відповідає категорії об’єкта «В» (в залежності від місця розташування земельної ділянки). По всіх інших містах України з районним поділом колонка «Додатковий рівень» не застосовується.
Офіційна заробітна плата – захист інтересів працівників
Інформаційна політика держави щодо виведення з «тіні» заробітної плати та доходів громадян направлена на підвищення самоповаги громадян, які не повинні погоджуватися на роботу без офіційного оформлення трудових відносин, отримання заробітної плати у «конвертах» або нижче за мінімально встановлений рівень.
В межах інформаційної кампанії проєкту «Виходь на світло!», розпочатого з липня 2022 року, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота з працівниками та роботодавцями стосовно вимог законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці. Фахівцями податкової служби Дніпропетровщини надаються роз’яснення стосовно того, що не задекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів та сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і позбавляє бюджети коштів, необхідних для забезпечення Збройних Сил України та підтримки громадян, які постраждали від збройної агресії.
Так, у березні 2023 року працівниками Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з метою недопущення фактів «тіньової» зайнятості та порушень законодавства про оплату праці з 16 суб’єктами господарської діяльності.
За результатами проведеної роботи за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 суб’єктами господарювання Криворізького району Дніпропетровщини офіційно оформлено трудові відносини з 300 найманими працівниками.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
