Інформують податківці

Дата: 19.04.2023 12:53

Кількість переглядів: 257

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють страхові платежі!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).

Змінами, внесеними Законом № 2888 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема уточнено умови застосування ставки «0» відсотків під час укладання договорів страхування або перестрахування безпосередньо із страховиками та перестраховиками – нерезидентами, а саме відповідно до абзацу четвертого п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ:

- замість відповідності рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків – нерезидентів вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, такі нерезиденти мають відповідати вимогам щодо перестрахування у страховиків (перестраховиків) – нерезидентів, установленим Національним банком України;

- договори страхування або перестрахування можуть також укладатись через або за посередництвом не тільки перестрахових, а також і страхових брокерів;

- замість укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, передбачено укладання договорів перестрахування з розміщення ризиків в іноземних ядерних пулах за дорученням членів ядерного страхового пулу

Детальніше про зміни, внесені Законом № 2888 до ПКУ – на вебпорталі ДПС України у Інформаційному листі № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» – за посиланням  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html

Які товари є сільськогосподарською продукцією?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Враховуючи викладене, до сільськогосподарської продукції відносяться наступні товари:

- живі тварини; продукти тваринного походження, зазначені у групах 01 – 05 УКТ ЗЕД;

- продукти рослинного походження, зазначені у групах 06 – 14 УКТ ЗЕД;

- жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, зазначені у групі 15 УКТ ЗЕД;

- готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники, зазначені у групах 16 – 24 УКТ ЗЕД.

Як зазначати у декларації з плати за землю інформацію про державну реєстрацію прав власності/користування, якщо договір купівлі земельної ділянки, укладений у 1998 році, не був зареєстрований?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку, зокрема є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.

У розділі І у колонках 5, 6 інформація щодо державної реєстрації прав власності/користування (реєстрації документів, які засвідчують/ підтверджують право власності/користування/право на земельну частку (пай)) зазначається у разі наявності такої реєстрації.

Питання щодо наявності державної реєстрації може виникати щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру»). У такому разі за відсутності інформації про державну реєстрацію прав колонки 5, 6 розділу І не заповнюються.

У розділі ІІ у колонках 5, 6 інформація щодо державної реєстрації прав користування згідно з договором оренди зазначається у разі наявності такої реєстрації.

Разом з цим зазначаємо, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), до повноважень якої належить забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру (Кадастр), на виконання п.п. 2 п. 1 Указу Президента України від 22.07.2019 № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству» розроблено проєкт нової бюджетної програми «Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру».

Тому за наявності земельних ділянок, сформованих до 2004 року, або речові права на які зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Кадастру суб’єкту господарювання доцільно звернутися до Держгеокадастру як головного адміністратора Кадастру з питання прискорення виконання технічної документації із землеустрою та перенесення відомостей про такі земельні ділянки до Кадастру.

Яка інформація міститься в Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзаців четвертого – п’ятнадцятого п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо платників податків.

У Єдиному реєстрі податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр), міститься інформація про:

1) дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;

2) дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;

3) визначену суму (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та дати настання граничного строку їх сплати;

4) стан узгодження сум, зазначених у п. 3 п. 58.2 ст. 58 ПКУ;

5) строки сплати сум, зазначених у п. 3 п. 58.2 ст. 58 ПКУ;

6) виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги;

7) оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

У Єдиному реєстрі, може міститися інша інформація.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є технічним адміністратором Єдиного реєстру.

Для цілей внесення відомостей до Єдиного реєстру, технічним адміністратором надається доступ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальним органам до Єдиного реєстру.

Пунктом 41.2 ст. 41 ПКУ передбачено, що порядок обміну інформацією між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальними органами для цілей виконання функцій контролюючих органів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Порядок взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 286 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 286), встановлює основні вимоги щодо інформаційної взаємодії між інформаційно-телекомунікаційними системами, базами даних, реєстрами, іншими інформаційними ресурсами (далі – інформаційні системи) Державної податкової служби України (далі – ДПС) та Державної митної служби України (далі – Держмитслужба), що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства.

Зокрема, в інформаційній взаємодії між ДПС та Держмитслужбою задіяний, зокрема, Єдиний реєстр (п. 4 Порядку № 286).

Нормативно-правовими актами не передбачено розміщення Єдиного реєстру на офіційному вебпорталі ДПС.

Чи може посадова особа комунального підприємства отримати КЕП на незахищеному носії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини другої ст. 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації, в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Згідно з частиною першою ст. 63 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Відповідно до п.п. 6 п. 24 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями на період дії карантину тимчасово дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої ст.17 Закону № 2155.

Водночас, п.п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» зі змінами та доповненнями встановлено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої ст.17 Закону № 2155.

Враховуючи зазначене, посадова особа комунального підприємства на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування та на період дії карантину може отримати електронний підпис чи печатку, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (тобто на незахищеному носії).

Податковий календар на 20 квітня 2023 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

20 квітня 2023 року, четвер, останній день сплати:

- авансового внеску з єдиного податку за квітень 2023 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

- ПДФО роботодавцями за найманих працівників за березень 2023 року, крім гірничих підприємств;

  останній день подання за березень 2023 року: 

декларації акцизного податку;

податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

податкової декларації з податку на додану вартість;

податкової декларації з рентної плати з розрахунком:

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Як визначається об’єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Отже, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Чи включається до складу доходу ФОП сума кредиту, що отримана на розрахунковий рахунок ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання ФОП кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Щодо одночасного уточнення реквізитів та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Таким чином, якщо у Додатку 1 до Розрахунку одночасно уточняються реквізити та суми нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб, то формуються та подаються два окремих Розрахунки з типом «Уточнюючий».

Так, до контролюючого органу подається Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування реквізитів з використанням ознак «1» (рядок на виключення) та «0» (рядок на введення) та Розрахунок з типом «Уточнюючий» з Додатком 1, у якому проводиться коригування сум нарахованого єдиного внеску з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Які зобов’язання має платник єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій – посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи (в частині пред’явлення посвідчення застрахованої особи підпункт набирає чинності з 1 січня 2014 року (пункт 1 розділу VІІІ Закону № 2464), дію підпункту зупинено до 1 січня 2026 року (пункт 1 прим. 1 розділу VІІІ Закону 2464);

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи (в частині пред’явлення посвідчення застрахованої особи підпункт набирає чинності з 1 січня 2014 року (пункт 1 розділу VІІІ Закону № 2464), дію підпункту зупинено до 1 січня 2026 року (пункт 1 прим.1 розділу VІІІ Закону 2464);

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам (підпункт набирає чинності з 1 січня 2014 року (пункт 1 розділу VІІІ Закону № 2464), дію підпункту зупинено до 1 січня 2026 року (пункт 1 прим.1розділу VІІІ Закону 2464);

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Про включення державних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України щодо включення державних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такс організації вимогам, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

12 січня 2022 року набрали чинності положення Закону Украйни від 15 грудня 2021 року № 1962-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (далі — Закон № 1962), зокрема, в частині внесення змін до Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185).

Відповідно до частини дев’ятої статті 73 ГКУ (з урахуванням змін внесених Законом № 185) державні унітарні підприємства можуть діяти не лише як державні комерційні підприємства або казенні підприємства, але й як державні некомерційні підприємства.

Законом № 1962 доповнено ГКУ статтями 75 прим.1 «Державне некомерційне підприємство» та 75 прим.2 «Особливості господарської діяльності некомерційних підприємств».

Згідно із статтею 75 прим.1 ГКУ державне некомерційне підприємство є суб'єктом некомерційної господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних та інших результатів, яке утворюється у сфері охорони здоров’я, соціальній та/або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і підставі статуту. Майно державного некомерційного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління

Державне некомерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені у встановленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік (абз. перший частини першої статті 75 прим.2 ГКУ).

Державне некомерційне підприємство здійснює свою діяльність відповідно до: виробничих завдань, визначених органом, до сфери управління якого входить; самостійно встановлених завдань згідно з укладеними договорами щодо надання відповідних послуг; державних замовлень (абз. другий чаї першої статті 75 прим.2 ГКУ).

Відповідно до частини другої статті 75 прим.2 ГКУ основним плановим документом державного некомерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Частиною восьмою статті 75 прим.2 ГКУ встановлено, що джерелами формування майна державного некомерційного підприємства є: державне майно, передане підприємству на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства; цільові кошти, виділені з Державного бюджету України; банківські кредити; частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господа діяльності, передбаченої статутом; інші джерела, не заборонені законом. Порядок використання коштів, зазначених у цій частині, визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

Згідно із частиною шостою статті 75 прим.2 ГКУ кошти, одержані від майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного некомерційного підприємства, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану, якщо інше не передбачено законом. Кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.

Частиною дев'ятою статті 75 прим.2 ГКУ передбачено, що забороняється розподіл прибутку (доходу) державних некомерційних підприємств.

Згідно із частиною першою статті 11 прим.1 Закону № 185 (з урахуванням змін, внесених Законом № 185) державні некомерційні підприємства звільненні від сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України. Тобто, від сплати частини чистого прибутку (доходу) на користь держави як власника.

Враховуючи викладене, у разі утворення державних некомерційних підприємств в порядку, визначеному ГКУ, Законом № 185 та дотримання ними вимог, встановлених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ, такі підприємства, можуть бути включені контролюючим органом до Реєстру.

Водночас повідомляємо, що Міністерство фінансів України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової політ листом від 29.03.2023 № 11210-09-62/8572 повідомило, що позиція Міністерства фінансів України щодо державних некомерційних підприємств, викладена у від 23.09.2016 № 31-23010-04-10/26953, є актуальною в частині, яка не суперечить законодавчим змінам, які внесено до ГКУ та Закону № 185 на підставі Закону № 1962.

Крім того повідомляємо, що ДПС звернулася до Державної служби статистики України щодо присвоєння державним некомерційним підприємствам окремого коду організаційно-правової форми господарювання та внесення змін до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання відповідно до прийнятих законодавчих змін.

Про рахунки для сплати платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/

розміщені рахунки для сплати платежів по областях.

За посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» знаходяться:

Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області

Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по Дніпропетровській області

Реквізити рахунків за надходженнями до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для сплати боргів з місцевих податків та зборів розміщені на веб-порталі Головного управління ДПС у Херсонській області, в рубриці «Рахунки для сплати платежів» https://kherson.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv

Звертаємо увагу, що наказом Державної казначейської служби України від 28.03.2023 № 77 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336.

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 17 квітня 2023 о 10:54

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Вас штрафують за запізнення чи неефективну роботу? Задекларована праця захищає вас від зловживань зі сторони роботодавця. За порушення трудової дисципліни закон передбачає лише два покарання: догану або звільнення.

Матеріальна відповідальність стягується в разі суттєвої шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності, а відрахування не можуть перевищувати 20 % зарплати. 

Як визначається звичайна ціна майна, робіт, послуг при визначенні бази оподаткування резидентами Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Звичайна ціна майна, робіт, послуг при визначенні бази оподаткування резидентами Дія Сіті – платниками податку, що сплачують податок на прибуток підприємств на особливих умовах, при здійсненні операцій, які є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 Податкового кодексу України (крім визначення бази оподаткування у разі здійснення контрольованих операцій), визначається на рівні ціни договору, але не нижче ціни придбання майна (робіт, послуг), а для необоротних активів – не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок календарного місяця, протягом якого здійснюються операції продажу (відчуження), ліквідації таких необоротних активів.

Для майна (крім необоротних активів), робіт, послуг, вироблених (створених, наданих) платником податку, звичайна ціна визначається на рівні ціни договору, але не нижче виробничої собівартості, яка розрахована за правилами бухгалтерського обліку відповідно до принципів, методів і процедур, визначених в обліковій політиці платника податку. Якщо в обліковій політиці такі принципи, методи і процедури не визначені, контролюючий орган самостійно розраховує виробничу собівартість відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Норми визначені підпунктом 14.1.71 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Деклараційна кампанія 2023: граничні строки сплати податкових зобов’язань з ПДФО та воєнного збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що триває деклараційна кампанія 2023 року.

Граничними строками сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи є:

– для фізичних осіб – підприємців та  фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи; 

– для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – до 1 серпня року, що настає за звітним 

До уваги! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Нагадування для платників єдиного податку третьої та четвертої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578», (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2022 року за № 1562/38898), від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2022 року за № 1626/38962) внесено зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп, зокрема, доповнено додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний).

Згідно з пунктом 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов'язання(МПЗ), є 2022 рік.

Платники єдиного податку третьої групи, у яких виникає обов’язок визначати МПЗ, вперше подають податкову звітність за 2022 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Платники єдиного податку четвертої групи вперше подають податкову звітність на 2023 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Також повідомляємо, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 листопада 2022 року № 955 «Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2022 року за № 1639/38975, внесено зміни до форми «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва» (опубліковано 23.12.2022 в Офіційному віснику України № 99).

Благодійник – фізична особа зобов’язаний зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищезазначеним абзацом.

При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (пункт 44.1 статті 44 Кодексу, стаття 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);

- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

- стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Контроль за порядком проведення розрахунків у сфері роздрібної торгівлі пальним

Державна податкова служба України на постійній основі проводить аналіз наявних ризиків у діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

При цьому використовується інформація з різних джерел, як зовнішніх (доручення Уряду та Мінфіну, інформація від контролюючих органів, громадських організацій, суб’єктів господарювання та громадян), так і з внутрішніх (податкова звітність, Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій тощо).

Одним з критеріїв, який підлягає зазначеному аналізу, є дотримання суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахункові операції, вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 лютого 2016 року за № 220/28350, у частині наявності у фіскальних чеках обов’язкових реквізитів, у т. ч. позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суми коштів за цією формою оплати та валюти операції.

Останнім часом до ДПС надходить інформація, що у деяких випадках окремими платниками податків, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі на АЗС, у чеках РРО відображається завідомо недостовірна форма оплати, зокрема, при розрахунку за пальне готівкою у фіскальному чеку відображалась безготівкова форма оплати – «карткою»; «кредит»; «відомість»; «талони» тощо.

Водночас наголошуємо на необхідності безумовного дотримання платниками податків вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Державна податкова служба України звертає увагу, в першу чергу споживачів (покупців), на необхідності здійснення громадського контролю при проведенні розрахункових операцій, зокрема, в частині відповідності та достовірності відображеної інформації у фіскальних чеках, у т. ч. щодо форми оплати.

Враховуючи вищевикладене, з метою оперативного забезпечення законних прав та інтересів покупців пропонуємо громадянам інформувати про такі випадки у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram».

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що починаючи з 2023 року, за податковий (звітний) рік передбачено подання додатку з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» (із змінами)).

Нагадуємо, що до форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, та виокремлено окремий додаток – Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, з детальними рекомендаціями щодо заповнення якого можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України у відео за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9265.html

Важливо! Додаток з Розрахунком є невід’ємним додатком як до загальної податкової декларації, так і до кожної звітної податкової декларації.

Звертаємо також увагу, що оскільки додаток з Розрахунком є невід’ємним додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (як до загальної, так і до звітної) подання декларацій без такого додатку не передбачається.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Також зауважимо, у разі переходу у 2023 році платника податку на єдиний податок четвертої групи із загальної або спрощеної системи оподаткування (єдиний податок третьої групи) додаток з Розрахунком, у якому обчислюється сума МПЗ, подається до податкової декларації з податку на прибуток або податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) або податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні. Проте до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи також подається додаток з Розрахунком, але показники у ньому не заповнюються.

Які доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – волонтера?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – волонтера не включається:

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» із змінами (далі – Закон № 3236);

- відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов'язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені статтею 11 Закону № 3236.

 Норми визначені підпунктами 165.1.64 та 165.1.65 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що 11.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2023 № 71 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 23.03.2023 за № 497/39553) (далі – Наказ № 71), яким затверджено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790)

Наказ № 71 набрав чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.04.2023 № 36), крім абзацу другого підпункту 1 пункту 2, підпункту 1 пункту 3 Змін до Інструкції, затверджених цим наказом, які наберуть чинності через 60 днів з дня його офіційного опублікування.

Яка інформація відображається в реєстрі платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету та яким чином здійснюється наповнення реєстру?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

- дата анулювання реєстрації.

Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;

- групу платника податку;

- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних)»;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ  Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;

- групу платника податку;

- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку.

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.

Довгостроковий договір: визначення дати податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання послуг із спорудження житлової нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що окремі особливості оподаткування, зокрема ПДВ, операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон).

Норми Закону набрали чинності 10 жовтня 2022 року.

Так, за операціями з постачання послуг із спорудження житла (об’єктів житлової нерухомості), які здійснюються на виконання довгострокових договорів на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), укладених та щодо яких дозвіл на виконання будівельних робіт отримано, починаючи з 10 жовтня 2022 року, дата виникнення податкових зобов’язань визначається за касовим методом, тобто на дату отримання коштів чи інших видів компенсації (пункт 187.9 статті 187 Податкового кодексу України).

Для платників, які використовують єдиний рахунок!

З 1 квітня 2023 року наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» запроваджено використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, зокрема і для платників, які використовують єдиний рахунок, що передбачає заповнення одного обов’язкового поля «Додаткова інформація запису». Тобто при сплаті коштів на єдиний рахунок платники заповнюють це поле наступним чином: «сплата на єдиний рахунок».

Якщо у платника, який використовує єдиний рахунок, є необхідність у сплаті коштів із спрямуванням їх належному отримувачу, то в платіжній інструкції потрібно заповнити 2 обов’язкових поля, зазначивши в них: номер рахунку отримувача та суму. Також для платників, які використовують єдиний рахунок, передбачена можливість сплати коштів однією платіжною інструкцією одночасно більше як одному отримувачу, вказавши в реквізиті «Призначення платежу» номера бюджетних та/або небюджетних рахунків таких отримувачів та відповідні суми.

Також повідомляємо, що до 1 липня 2023 року діє перехідний період, протягом якого платники, які використовують єдиний рахунок, мають можливість заповнювати реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (продовжує діяти до 01.07.2023 року).

Інформація про бізнес-партнера в Електронному кабінеті

Ще один крок назустріч одне одному.

Відтепер у приватній частині Електронного кабінету платник податків може надати згоду на отримання інформації про себе контрагентом.

Як це зробити?

У режимі «Згода на передачу інформації контрагенту» меню «Згоди на передачу інформації» платнику податків:

- вказати код контрагента;

- визначити вид інформації *;

- надати згоду.

У меню «Інформація про бізнес-партнера» контрагенту:

- переглянути інформацію;

- сформувати витяг.

_________________________

*Перелік інформації: заборгованість (податковий борг); нараховані грошові зобов’язання; суми сплачених податків, зборів, платежів; зупинення реєстрації ПН/РК; наявність об’єктів оподаткування; наявність ліцензій; несвоєчасно зареєстровані ПН/РК; перелік товарів згідно з УКТ ЗЕД; інформація щодо включення до / виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; звітність з ТЦО; фінансовий результат до оподаткування; залишкова вартість основних засобів та нематеріальних активів; наявність експортних/імпортних операцій.

Заходи щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства про ціни та ціноутворення

Контроль за цінами є одним із пріоритетних напрямів роботи податкових органів, адже вартість деяких товарів, зокрема, продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, та лікарських засобів суттєво впливає на добробут населення, особливо в умовах воєнного стану.

Станом на 01.04.2023 ДПС організовано, а територіальними органами проведено 491 фактичну перевірку, за результатами якої виявлено порушень законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, на загальну суму понад 296,2 млн грн, з яких 245,9 млн грн – за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення.  

ДПС наголошує на неприпустимості необґрунтованого підвищення цін на товари, що мають істотну соціальну значущість для населення, та попереджає про встановлену законодавством відповідальність. Робота органів ДПС у цьому напрямі триває.

Нагадуємо, що Законом України від 1 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 16 квітня 2022 року, внесено зміни до норм Податкового кодексу України, якими, зокрема, розширено повноваження податкових органів на період дії воєнного стану.

Відповідно до п.п. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

За земельні ділянки, які не використовуються у господарської діяльності ФОПа – «єдинника» 2 групи, МПЗ нараховує контролюючий орган

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку другої групи різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

У разі, якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи орендує дві земельні ділянки і використовує їх у своїй діяльності, про що подане Повідомлення за ф. № 20-ОПП, але у власності як фізична особа має ще інші землі с/г призначення, які не використовує у своїй діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку другої групи нараховує МПЗ за земельні ділянки, які використовує у своїй господарській діяльності.

При цьому за земельні ділянки, які не використовуються у господарської діяльності МПЗ нараховує контролюючий орган (п. 297 прим.1 .2 ст. 297 прим.1 Податкового кодексу України).

Закон України № 2888: внесено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування страховика щодо формування страхових резервів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (набрав чинності з 01.04.2023) (Закон України № 2888) у Податковому кодексі України (ПКУ) враховано особливості законодавчого регулювання відносин у сфері страхування при коригуванні фінансового результату до оподаткування у зв’язку з формуванням страховиками страхових резервів та уточнено особу уповноваженого органу у зазначеній сфері.

З урахуванням внесених змін, фінансовий результат до оподаткування страховика коригується на різницю між приростом (убутком), сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України, а не уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 – 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).

Як користуватися сервісом «Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами», розміщеним на офіційному вебпорталі ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552 (далі – Порядок № 552).

Порядок № 552 затверджено, зокрема, відповідно до ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 3 Порядку № 552 облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться автоматизовано в реєстрі осіб, які здійснюють операції з товарами.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами».

Для перевірки даних про осіб, які здійснюють операції з товарами достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта), найменуванням/ПІБ платника податків, обліковим номером особи.

Закон України № 2888: діють зміни щодо повноважень контролюючих органів стосовно зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, арешту та стягенння коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (набрав чинності з 01.04.2023) були удосконалені положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених Кодексом повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів (п.п. 19 прим.1 .1.21 п. 19 прим.1 .1 ст. 19, п.п. 20.1.31 – 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, абзац 2 п. 87.1 ст. 87, п. 89.4 ст. 89, абзаци другий-третій п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94, п. 94.12 ст. 94, абзац перший п. 95.3 ст. 95, абзаци другий, четвертий п. 95.5 ст. 95, п. 101.4 ст. 101 Кодексу).

Такі зміни нададуть можливість здійснювати:

- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, електронних гаманців в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей; накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.

Отже, сфера дії таких положень Кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Що означає «первинна реєстрація РРО»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

- перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

- друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.

Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

До уваги платників податків – фізичних осіб!

Державна податкова служба України нагадує, що подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) передбачено Конституцією України та розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Розділом IV Кодексу встановлені випадки, за якими у платників податку – фізичних осіб виникає обов’язок самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, до яких належать:

- отримання окремих видів доходів від податкових агентів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- отримання іноземних доходів (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Звертаємо увагу, що порядок декларування доходів фізичними особами за результатами 2022 року має деякі відмінності від попереднього року.

Так, відповідно до п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», із змінами та доповненнями, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу*, у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.

Пунктом 31 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру волонтерів.

Отже, фізичні особи, які не дотрималися вимог п. 31 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо включення до Реєстру волонтерів у строк до 1 січня 2023 року, у випадках, передбачених Кодексом, зобов’язані самостійно обчислити суми податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації.

Відповідно до п. 177.14 ст. 177 Кодексу зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

При цьому до бюджету підлягає сплаті позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (п. 177.18 ст. 177 Кодексу).

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (п. 177.19 ст. 177 Кодексу).

Нагадуємо, що за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» податкова декларація як громадянами, так і фізичними особами – підприємцями (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) подається до 1 травня 2023 року (включно).

___________________

* Безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                   Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                    управління інформаційної взаємодії

                                                                     Головного управління ДПС

                                                                         у Дніпропетровській області

                                                                            (Кам’янський регіон)

« повернутися