Інформують податківці

Дата: 25.04.2023 13:11
Кількість переглядів: 66

Нагадування для ФОП – платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 447 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2022 року за № 1658/38994 (далі – Наказ), внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, та Порядку її ведення».

Наказом внесені зміни до типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, та до Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.

Добігає кінця Деклараційна кампанія 2023!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.05.2023 завершується Деклараційна кампанія 2023.

Нагадуємо випадки, за яких платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані самостійно обчислити суму податку (військового збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи, які встановлені розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом, тощо);

- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити  доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст. 179 Кодексу). 

Платникам ПДВ про проведення позапланових документальних перевірок заявлених до відшкодування сум ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 07.02.2023 № 2918-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг», який набрав чинності 20.03.2023, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких виключено положення абз. 15 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Вищезазначеним абзацом було передбачено проведення позапланових документальних перевірок заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

У зв’язку з цим термін проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування ПДВ з підстав, визначених п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, становить 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, тобто така перевірка не може перевищувати 30 календарних днів після закінчення граничних строків на проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Порушення проведення готівкових розрахунків за товари (послуги): строки притягнення до адміністративної відповідальності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини першої ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (частина четверта ст. 38 Кодексу).

Отже, за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на посадових осіб юридичної особи (головного бухгалтера, директора) та фізичних осіб – підприємців не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.

Статтею 234 прим. 2 Кодексу передбачено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163 прим. 15 Кодексу).

 

Яким чином нараховувати авансовий внесок при виплаті дивідендів за періоди перебування платника податку на прибуток підприємств на спрощеній системі оподаткування?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У разі виплати дивідендів платником податку на прибуток підприємств (тобто на дату виплати юридична особа перебуває на загальній системі оподаткування) за період його перебування на спрощеній системі оподаткування (у тому числі у разі якщо платник протягом звітного року змінював систему оподаткування) такий платник податку на прибуток сплачує авансовий внесок з податку на прибуток підприємств.

При цьому сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Водночас платник податку має право зменшити податкове зобов’язання з податку на прибуток у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств на суму сплаченого протягом податкового (звітного) періоду авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а у разі якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий період, то сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів до повного його погашення.

Детальніше про особливості сплати податку на прибуток при виплаті дивідендів – у Інформаційному листі ДПС України № 6/2022 – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/628374.html

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на причини зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, до таких причин, зокрема відноситься:

Відсутня зареєстрована в ДПС таблиця даних платника податку на додану вартість. Стосується у першу чергу: а) платників виробників (виробництво/переробна/обробна промисловість), в) сільськогосподарських товаровиробників, с) суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері надання послуг, виконання робіт (транспортно-експедиційні послуги, будівництво, програмна інженерія, сфера обслуговування, громадського харчування тощо).

Платники, що формують значну торгову націнку на товар, що придбається/імпортується для подальшої реалізації.

Податкові накладні, в яких відображаються товари/роботи/послуги, які зазначені у прийнятій ДПС таблиці даних платника податку разом з ТМЦ, що проходять транзитом зі значною націнкою та/або товарами/роботами/послугами не відображеними у таблиці даних.*

* Необхідно розділяти такі товарні позиції на окремі податкові накладні.

Більш детальніше – у Рекомендаціях ДПС до оформлення пояснення та надання копій підтверджуючих документів для відновлення реєстрації зупиненої податкової накладної/розрахунку коригування за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/670341.html

Деякі особливості декларування доходів фізичними особами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок декларування доходів фізичними особами за результатами 2022 року має деякі відмінності від попереднього року.

Так, відповідно до п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включається сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», із змінами та доповненнями, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.

Пунктом 31 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру волонтерів.

Отже, фізичні особи, які не дотрималися вимог п. 31 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо включення до Реєстру волонтерів у строк до 1 січня 2023 року, у випадках, передбачених ПКУ зобов’язані самостійно обчислити суми податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації.

Інформаційний лист № 3/2023: Особливості визначення податкових (звітних) періодів для платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції

В інформаційному листі № 3/2023 розглянуто особливості визначення податкових (звітних) періодів для податку на прибуток підприємств платниками такого податку, які є виробниками сільськогосподарської продукції, у разі переходу на загальну систему оподаткування або змін у застосуванні таких податкових (звітних) періодів в окремих випадках зазначеними платниками.

Ви дізнаєтеся:

- про особливості визначення податкового (звітного) періоду для податку на прибуток підприємств сільськогосподарськими товаровиробниками, які є платниками податку на прибуток підприємств, або з огляду на законодавчі зміни, чи з інших підстав стали платниками такого податку;

- які податкові (звітні) періоди встановлені для податку на прибуток підприємств;

- для яких платників встановлюється річний податковий (звітний) період;

- про застосування податкових (звітних) періодів платниками податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції тощо.

Задекларована праця = трудові і соціальні права

 

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Незадекларованого працівника можуть звільнити в будь-який день. А якщо у вас є трудовий договір, роботодавець має попередити про звільнення за два місяці.

Як розраховуються проценти по розстроченому (відстроченому) грошовому зобов’язанню (податковому боргу)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.

Пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

Отже, проценти нараховуються:

- у день фактичного погашення розстрочки (відстрочки);

- за весь період фактичного користування розстрочкою (відстрочкою);

- на розстрочену (відстрочену) суму, що була діючою на момент кожного такого нарахування;

- із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття органом ДПС рішення про розстрочення (відстрочення).

Довідку про відсутність заборгованості нададуть за умови належним чином оформленої заяви

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554. 

Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі-Заява), форму якої затверджено додатком 2 до Порядку. Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (пункт 3 форми Заяви), та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (пункт 4 форми Заяви).

Зокрема, у пункті 3 форми Заяви передбачено заповнення реквізитів нормативно – правового акта, положеннями якого визначено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості з платежів,  контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або надання відповідної довідки.

Такі вимоги містяться у чисельних законах України, нормативно - правових актах Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів тощо.

Найбільш поширеною підставою є Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», для сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств це Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 130 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» та Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 300 «Про затвердження використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів», якими передбачено необхідність підтвердження відсутності у платника заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Звертаємо увагу, що деякі платники вказують як підставу отримання Довідки  наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки  про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», проте цим Порядком визначено лише механізм надання довідки контролюючим органом платнику та не є підставою для надання Довідки.

Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акта за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант);

індивідуальну назву. Що зазначається у лапках («….»);

порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-». «/»);

дата приймання, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2015 року) або цифровим способом (25.12.2015).

Отже, на цій підставі заповнений пункт 3 Заяви матиме вигляд: «3. Довідку прошу надати відповідно до вимог: Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі»».

У пункті 4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого буде подано Довідку.

Виходячи з вимог ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа має своє найменування (повне або скорочене), яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

При цьому неприпустимим є зазначення платниками у пункті 4 Заяви замість найменування суб’єкта до якого буде подано Довідку, будь-якої іншої інформації, наприклад: «за вимогою», «тендерному комітету».

Отже, заповнена з порушенням встановлених вимог Заява буде відхилена та опрацьовуватися контролюючим органом відповідно до Порядку.

Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.

За відсутності у платника за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку.

За наявності у платника за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки.

Термін дії Довідки становить десять календарних дні з дати її формування.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви (пункт 4 Порядку).

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Отже, Довідка про відсутність заборгованості надається лише за умови подання платником належним чином оформленої Заяви та за відсутності на дату формування Довідки заборгованості з платежів, контроль за яких покладено на контролюючі органи.

Щодо зменшення нарахованого податку на прибуток у вигляді МПЗ на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яку сплачено у попередніх періодах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим.2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Пунктом 141.9 ст. 141 Кодексу визначені особливості визначення загального МПЗ платників податку на прибуток підприємств (податок на прибуток).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов'язань з податку на прибуток підприємств (п.п. 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Кодексу визначено, що крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Виходячи з викладеного, звертаємо увагу, що платник податку на прибуток, який одночасно задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування у рядку 04 декларації та позитивне МПЗ у рядку 06.2 МПЗ декларації з податку на прибуток за 2022 рік, має право зменшити задеклароване МПЗ на суму авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів минулих періодів, яка відображена платником у рядку 16.4.2 додатка ЗП до декларації за 2021 рік, і відповідно переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП рядка 16 ЗП декларації за 2022 рік.

Які дії платника, якщо при зчитуванні особистого ключа електронного підпису відображається повідомлення «Виникла помилка при доступі до носія ключової інформації»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що повідомлення «Виникла помилка при доступі до носія ключової інформації» має декілька причин:

1. Невірно вказано пароль до носія ключової інформації.

2. Невірно обрано носій ключової інформації.

3. Перевищено число спроб введення невірного паролю.

Для усунення даної помилки необхідно:

- перевірити правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- перевірити чи вірно обрано носій ключової інформації, наприклад, файловий (USB-flash, CD(DVD)-R(RW) тощо), захищений (Алмаз-1К, Кристал-1, Гряда-301, ID-картка тощо), SIM-карта;

- спробувати зчитати особистий ключ електронного підпису в іншому програмному забезпеченні або на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) у розділі «Підпис даних».

У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему пропонуємо звернутись:

- до служби технічної підтримки програмного забезпечення, при вході до якого виникає дана помилка;

- до представництва Надавача, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що Державною податковою службою України презентовано Рекомендації ДПС до форми та змісту пояснення, які подаються до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по зупиненій податковій накладній/розрахунку коригування та/або скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, основні рекомендації до пояснення:

Не потрібно вносити в пояснення всі реєстраційні дані, види діяльності, дані свідоцтва платника ПДВ тощо.

Не потрібно посилатися на статті Податкового кодексу України та іншого законодавства, відповідно до яких ДПС має зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування.

Пояснення має бути лаконічним та змістовним, за можливості містити (орієнтовно) таку інформацію:

Суть господарської операції, по якій відбулась зупинка податкової накладної/розрахунку коригування;

Спеціальні дозволи на виконання робіт/послуг тощо (у разі необхідності);

Основні засоби, які використовуються у господарській операції (власні/орендовані/залучені): • Транспорт; • Устаткування; • Земельні ресурси;

Приміщення, виробничі потужності, склади, стоянки, гаражі тощо; • Інше;

Трудові ресурси (основні працівники, сезонні робітники), штатний розпис;

За рахунок чого формується податковий кредит • Товари/роботи/послуги (основні) для подальшої реалізації; • Товари/роботи/послуги для використання у господарській діяльності

В поясненні обов’язково вказати перелік документів, які додаються.

Документи згрупувати за категоріями:

- Документи на основні засоби, які використовуються у господарській діяльності (власність, договори оренди тощо). Обов’язково мають бути відображені у податковій та фінансовій звітності, а також у повідомленні за формою 20-ОПП;

- Дозвільна документація на виконання окремих видів робіт/послуг (дозволи, допуски, посвідчення, сертифікати, ліцензії тощо) у разі необхідності;

- Документи на придбання (договори/контракти, специфікації, видаткові накладні, рахунки, акти, банківські виписки/платіжні доручення, сертифікати, митні декларації, товарно-транспортні накладні тощо) у разі необхідності;

- Документи на реалізацію (договори/контракти, специфікації, видаткові накладні, рахунки, акти, банківські виписки/платіжні доручення, сертифікати, митні декларації, товарно-транспортні накладні тощо) у разі необхідності;

- Статистична звітність;

- Інше.

Більш детальніше з Рекомендаціями ДПС до оформлення пояснення та надання копій підтверджуючих документів для відновлення реєстрації зупиненої податкової накладної/розрахунку коригування можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/670341.html

До якого контролюючого органу мають право звернутися фізичні особи (громадяни) для звірки даних щодо плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Поряд з цим, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпорталі ДПС.

 

Чи має право ФОП – платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначити код виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, якщо окремі види діяльності цього коду не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування та не здійснюються таким платником?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Нормами п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам – підприємцям) бути платниками єдиного податку.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями.

Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ (абзац восьмий розд. 1 КВЕД ДК 009:2010).

Таким чином, якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.

Чи враховує ФОП – платник єдиного податку до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах, працівників, яких залучає до виконання робіт за ЦПД?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємець є:

- для платників єдиного податку першої групи – не використання праці найманих осіб;

- для платників єдиного податку другої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- для платників єдиного податку третьої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

- для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – не використання праці найманих осіб. Членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями.

У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (п.п. 6 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Статтею 46 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами (ЦПД).

Згідно з абзацом першим ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша ст. 837 ЦКУ).

Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

 

Яким чином оподатковується ПДФО сума дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОП після припинення нею підприємницької діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

До складу загального оподатковуваного доходу ФОПа зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (ФОП) на певну дату.

При цьому, якщо у ФОП на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у ФОП не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників ПДФО – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

Кампанія декларування 2023: подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи своєчасно!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» податкова декларація про майновий стан і доходи як громадянами, так і фізичними особами – підприємцями (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) подається до 01 травня 2023 року (включно).

Звертаємо увагу, що для спрощення процедури декларування доходів для громадян Державною податковою службою України запроваджено новий сервіс – предзаповнення декларації про майновий стан і доходи, який доступний в Електронному кабінеті (https://cabinet.tax.gov.ua/).

На яких вебпорталах оприлюднюються набори даних з Реєстру платників податків – нерезидентів у формі відкритих даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 із змінами та доповненнями затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (далі – Положення), яким визначені вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.

Розпорядники інформації згідно з Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у форматі відкритих даних» до Положення, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних (п. 3 Положення).

Державна податкова служба України забезпечує виконання та оприлюднення у формі відкритих даних набори даних згідно з додатком до Положення, зокрема, Реєстр платників податків – нерезидентів на Єдиному державному реєстраційному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) та офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua). Доступ до зазначених вебпорталів є безоплатним та вільним.

Пошук відкритих даних Реєстру платників податків – нерезидентів на офіційному вебпорталі ДПС здійснюється за посиланням: Головна>Відкриті дані>Реєстр платників податків – нерезидентів, де відображається, зокрема інформація:

- стислий опис змісту набору даних (дані з Реєстру платників податків – нерезидентів):

1) податковий номер нерезидента;

2) найменування платника податків – нерезидента;

3) дата включення до Реєстру платника податків – нерезидента);

- дата і час першого оприлюднення набору даних;

- дата і час внесення останніх змін до набору даних;

- дата і актуальність даних у наборі даних;

- періодичність оновлення набору даних (щомісячно);

- версії даних (дозволяє завантажити файли з відкритими даними Реєстру платників податків – нерезидентів).

Пунктом 4 Положення визначено, що набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у місячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх завантаження та подальше оновлення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

 

Контролюючі органи мають право проводити перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набули чинності з 24.11.2022, контролюючим органам надано дозвіл на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів)

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Працюючи офіційно, ви можете поєднувати роботу з навчанням у школі, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, в аспірантурі, підвищенням кваліфікації. Закон передбачає оплачувані відпустки чи можливість взяти вільні від роботи дні без оплати або з частковою оплатою під час сесії.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                       

                                                                                   Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                   управління інформаційної взаємодії

                                                                   Головного управління ДПС

                                                                        у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь