Інформують податківці
Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).
Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.
Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:
- до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;
- у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;
- нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.
До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.
Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.
При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.
Емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2023 відповідно до п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів, в яких вони перебувають на обліку, повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків.
Порядок подання таких повідомлень регулюється Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503) зі змінами.
Про володіння фізичною/юридичною особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі необхідно повідомити контролюючий орган
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено необхідність подання повідомлення про факти, які свідчать про володіння фізичною/юридичною особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, контролюючому органу:
- про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 ПКУ).
Чи може СГ одночасно використовувати два КЕП від різних кваліфікованих надавачів ЕДП для підписання електронних документів через Електронний кабінет?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців першого-третього п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через Електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Абзацами першим і другим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).
Враховуючи викладене вище, суб’єкт господарювання може одночасно використовувати два КЕП від різних кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, якщо він є суб’єктом електронного документообігу та надав інформацію до контролюючого органу щодо отримання таких ключів, шляхом направлення Повідомлення.
Благодійник – фізична особа зобов’язаний зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищезазначеним абзацом. При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами.
Інформація для платників податку на прибуток підприємств – учасників індустріального парку
Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330) внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів.
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік платник податку – учасник індустріального парку зазначає інформацію про використання (невикористання) суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.
Для платників податку – учасників індустріального парку податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком.
Водночас такі платники не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.
У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування звільнення від оподаткування та зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з цього податку у загальному порядку.
Якщо платник податку – учасник індустріального парку здійснює в межах господарської діяльності контрольовані операції, визначені статтею 39 Кодексу, то об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:
- перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);
- перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».
У разі якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим.2 Кодексу.
Детальніше щодо особливостей заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у листі ДПС України від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html
Понад 3,9 млрд грн ПДВ з початку року направили до держбюджету платники Дніпропетровщини
Протягом січня – квітня 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 3,9 млрд грн податку на додану вартість від платників Дніпропетровщини. За словами керівниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 874 млн грн, або на 28,5 відсотків.
Наталя Федаш нагадала, що з 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами) (далі – наказ Мінфіну № 463).
Наказом Мінфіну № 463 внесено зміни, зокрема до: порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість; форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість; форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Спрощена податкова декларація з податку на додану вартість за новою формою подається починаючи з 01 липня 2023 року. Тобто, перша спрощена податкова декларація за новою формою подається за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2023 року.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!
Щодо розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування
Державна податкова служба України (починаючи з травня 2022 року) щомісячно розраховує частки акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування. Це передбачено Законом України від 15 лютого 2022 року № 2042-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2022 року № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнові вироби)».
Розрахунок здійснюється на основі даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) про загальну вартість операцій з роздрібної торгівлі тютюновими виробами за звітний місяць.
ДПС запроваджено виключно ризикоорієнтовні механізми організації та проведення фактичних перевірок.
Для актуального розподілу між територіальними громадами акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах територіальними підрозділами податкового аудиту зосереджено контрольно-перевірочну роботу на суб’єктах господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, але при цьому декларують незначні обсяги проведених розрахункових операцій через РРО або у деяких випадках обсяги реалізованих тютюнових виробів (вартість продажів) на господарських одиницях навіть із від’ємним значенням.
Як наслідок злагодженої послідовної роботи податкової служби кількість територій територіальних громад (КАТОТТГ третього рівня), які отримують надходження сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів до відповідних бюджетів, з травня 2022 по березень 2023 року зросла з 1196 до 1263 громад.
Крім того, відповідно зросла з 3,4 млрд грн за місяць до 9,1 млрд грн загальна вартість реалізованих тютюнових виробів за даними РРО/ПРРО в цілому по Україні з травня 2022 по березень 2023 року.
Щодо правильного зазначення у фіскальному чеку назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів
Суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність із продажу комплектуючих частин вживаних технічно складних побутових товарів (портативний персональний комп’ютер, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій, акумуляторні батареї, ноутбук) і стикаються із складнощами у веденні обліку та правильності їх найменування, Державна податкова служба України рекомендує керуватись таким.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).
Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).
Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI), що будуть свідчити про походження таких товарів.
Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
Співпраця в дії: керівники податкової служби Дніпропетровщини, Міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області визначили напрямки взаємодії
Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки регіону та країни в цілому, зростання рівня соціальної захищеності та забезпечення соціальних гарантій, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Сьогодні, 09.05.2023, з метою обговорення питань щодо узгодження спільних дій, спрямованих на легалізацію ринку праці, відбулась зустріч в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі, начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (Міжрегіональне управління Держпраці) Тригубенка Валерія та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області) Козака Юрія.
Спільне обговорення пройшло також за участі заступників начальників зазначених служб та керівників структурних підрозділів – учасників зустрічі.
«Питання легалізації робочих місць та заробітної плати – це наразі дійсно надзвичайно важливе питання, яке в межах своїх повноважень контролюють наші інституції, – зазначила Федаш Наталя. – Наша головна мета – це створення умов для платників працювати виключно у правовому полі та сумлінно сплачувати податки і збори. Тим самим підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану».
Зустріч пройшла в конструктивній діловій атмосфері. Податкова служба Дніпропетровщини зацікавлена в узгодженні спільних дій із зазначеними державними органами щодо зменшення незадекларованої праці, активізації спільних заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості та легалізацію заробітної плати, зокрема, шляхом відпрацювання фактів порушення суб’єктами господарювання трудового законодавства.
Зручність чат-боту Державної податкової служби України «StopViolationBot»
Державна податкова служба України нагадує, що з метою забезпечення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування з липня 2022 року ДПС запущено новий сервіс для громадян – чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram. З його допомогою в будь-який час доби у будь-якому місці можна оперативно поінформувати ДПС про факти виявлених ймовірних порушень законодавства щодо:
незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
відмову у розрахунку банківською карткою;
торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;
завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;
неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.
Повідомити ДПС про такі факти можна перейшовши за посиланням:
Чат-бот ДПС «StopViolationBot»
Вся інформація, яка надходить через чат-бот, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України листом від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9846) з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю цього податку повідомила таке.
31 березня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 13.03.2023 № 130 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 року за № 451/39507 (далі – наказ № 101), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, пов’язані з особливостями оподаткуванням платників податку на прибуток підприємств.
Наказ № 101 виданий із метою реалізації положень законів України:
- від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330);
- від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (далі – Закон № 2480);
- від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600);
- від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (далі – Закон № 2719);
- від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», введено в дію з 01 січня 2023 року (далі – Закон № 2720).
Законом № 2330 внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів.
Застосування звільнення від оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років, протягом яких:
- здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку;
- не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.
Сума податку на прибуток, що не сплачується до бюджету та залишається у розпорядженні учасника індустріального парку спрямовується на розвиток його діяльності в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України.
Детальніше про заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у Листі ДПС № 9846 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html
Звернення на сервіс ДПС «Пульс»: алгоритм дій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс ДПС «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати Інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п'ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.
Чи може підприємство переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розділом V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
Згідно з п. 55 глави V Положення № 148 установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) установи/підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку установи/підприємства.
Податковий календар на 10 травня 2023 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
10 травня 2023 року, середа, останній день подання :
- податкової декларації екологічного податку за І квартал 2023 року;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за І квартал 2023 року;
- податкової декларації туристичного збору за І квартал 2023 року
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2023 року;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2023 року для платників податку, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, за I квартал 2023 року;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за I квартал 2023 року;
- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість за І квартал 2023 року;
- податкової декларації платника єдиного податку для платників ІІІ групи за І квартал 2023 року.
- податкової декларації рентної плати з розрахунком за І квартал 2023 року:
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за спеціальне використання води;
рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.
Діють нові довідники податкових пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 05.05.2023 ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html станом на 05.05.2023 роміщено нові:
Довідник податкових пільг № 115/1, що є втратами доходів бюджету;
Довідник інших податкових пільг № 115/2.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Актуальні питання щодо легалізації найманої праці та заробітної плати
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9443.html розміщені відеоматеріали стосовно актуальних питань щодо легалізації найманої праці та заробітної плати.
Оновлено єдину звітність з єдиного внеску, ПДФО і військового збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 05.05.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.03.2023 № 113 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 113), яким внесено зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року № 189), та додатків 1, 3, 4 ДФ та 6 до цієї форми, виклавши їх у нових редакціях, що додаються.
Крім того Наказом № 113 затверджено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року № 773).
Наказ № 113 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.05.2023 № 44.
Доступ до публічної інформації
Протягом січня – квітня 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 70 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість запитів зменшилась на 25 одиниць (у січні – квітні 2022 року – 95 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
55 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
1 – надіслано за належністю до ДПС України;
9 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
5 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Понад 1,1 млрд грн податку на прибуток підприємств – внесок до держбюджету від платників Дніпропетровщини
З початку 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з січнем – квітнем 2022 року надходження збільшились майже на 197 млн грн, або на 20,1 відсоток. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Наталя Федаш звернула увагу, що Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів. У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік платник податку зазначає інформацію про використання (невикористання) суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.
Для платників податку – учасників індустріального парку податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком.
Дякуємо платникам за підтримку економічного фронту!
Інформація про податковий борг банківській установі
У приватній частині Електронного кабінету платник податків може надати згоду на отримання інформації про податковий борг банківській установі.
Як це зробити?
У режимі «Згода на передачу банківській установі інформації» меню «Згоди на передачу інформації»
платнику податків:
- обрати банківську установу,
- визначити інформацію (заборгованість (податковий борг)),
- надати згоду;
банківській установі:
- використати АРІ для банків.
Додаткові матеріали
Е-Кабінет. Передача банківській установі інформації про податковий борг (Завантажити)
З початку 2023 року ДПС опрацьовано 647 запитів на отримання публічної інформації
У січні – квітні 2023 року Державною податковою службою України опрацьовано 647 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 64 запити надійшли поштою, 569 – електронною поштою, 14 – особисто від запитувача.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 356 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 277 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 12.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 358, відмовлено/відстрочено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 141, надіслано належним розпорядникам інформації – 133.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 83,9 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Задекларована праця допомагає розвивати бізнес
Люди – найцінніший капітал вашого бізнесу. Працюючи відкрито, ви зможете проводити конкурси на вакансії. Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – допоможуть вам залучити та втримати досвідчених фахівців.
Соціальна відповідальність – запорука високої репутації. Опитування свідчать, що споживачі готові платити більше за товари та послуги бізнесу, який опікується соціальними проблемами, працює чесно та відкрито, надає гарантійне обслуговування.
До уваги фінансових агентів!
У зв’язку із набранням чинності Закону України від 20.03.2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – ЗУ № 2970-IX) Державна податкова служба України нагадує про обов’язок фінансових агентів у 2023 році подати звіти про підзвітні рахунки за 2021 рік та за 2022 рік.
Пункт 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 2970-IX: «Установити, що у 2023 році фінансові агенти подають звіти про підзвітні рахунки, що підлягають поданню згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), за 2021 рік та за 2022 рік за правилами пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на 31 грудня 2022 року. Положення статті 393 Податкового кодексу України застосовуються до фінансових агентів у частині виконання ними вимог Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), починаючи зі звітного року, що завершується 31 грудня 2023 року. До фінансового агента, який своєчасно подав звіт про підзвітні рахунки за 2021 звітний рік у 2023 році відповідно до правил цього пункту, не застосовується штраф, встановлений Податковим кодексом України за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки (щодо звіту за 2021 рік)».
«Декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування» – відеоролик від ДПС
Для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності з податку на додану вартість та декларуванні суми ПДВ до бюджетного відшкодування Державна податкова служба України розробила відеоролик «Декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування».
У відеоролику надано роз’яснення щодо умов, за яких платники податку можуть заявити бюджетне відшкодування та на що слід звернути увагу при формуванні податкової звітності з ПДВ.
Переглянути відеоролик можна тут.
Основні вимоги до застосування методів трансфертного ціноутворення щодо сировинних товарів
Державна податкова служба України нагадує, що 1 січня 2021 року набрав чинності перелік сировинних товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 616».
Відтак, з 01.01.2021 повноцінно запрацювали запровадженні Законом України від 16.01.2020 № 446-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) для сировинних товарів.
Відповідно до цих правил основними вимогами щодо застосування методів ТЦ для сировинних товарів є:
- застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни є обов'язковим для визначення відповідності умов контрольованих операцій (далі – КО) із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» (імперативна норма);
- застосування інших методів ТЦ має бути обґрунтовано неможливістю застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни;
- доцільність переходу до методів рентабельності (розподілу прибутку) має бути обґрунтованим відповідно до фактів та обставин здійснення КО;
- у разі незастосування методу порівняльної неконтрольованої ціни платник податків має розкрити ланцюг постачання до першої непов'язаної особи (особи, що не відповідає критеріям, визначеним в п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, далі – Кодекс) із зазначенням рівня рентабельності;
- у випадку нерозкриття ланцюга постачання контролюючий орган має право самостійно визначити відповідність цін принципу «витягнутої руки» за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
З метою недопущення спірних ситуацій, уникнення судових спорів та для формування єдиних методологічних підходів для платників податків та контролюючих органів під час визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» щодо сировинних товарів згідно з нормами Кодексу були розроблені відповідні Порядки (наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2022 № 19), які набрали чинності з 01.01.2023.
Застосування Порядків має на меті методологічне врегулювання з таких питань:
- визначення дати контрольованої операції (укладання контракту, переходу права власності);
- визначення потенційно зіставних операцій (внутрішні та зовнішні зіставні);
- визначення та внесення коригувань для забезпечення зіставності.
Наголошуємо, що Порядки надають можливість:
платникам проводити самостійне коригування податкових зобов’язань за результатами перегляду ціни КО, мінімізуючи необхідність проведення перевірок;
платникам та контролюючим органам визначати відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням єдиних підходів.
Слід зазначити, що вказані Порядки не встановлюють нового регулювання, а якісніше розкривають мету та принципи контролю за ТЦ, тому можуть використовуватись як інструментарій аналізу КО за попередні звітні періоди. Основні вимоги застосування методів ТЦ щодо сировинних товарів та послідовність дій, визначена в Порядках, міститься в наведених презентаційних матеріалах.
Отже, застосування Порядків при встановленні відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» здійснюється з урахуванням вимог законодавства всіма платниками податків, які проводять експортно-імпортні операції з сировинними товарами в межах КО.
До уваги фінансових агентів!
28 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.03.2023 № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон 2970-ІХ).
З 1 липня 2023 року Закон 2970-ІХ вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним (підлягає обміну), фінансова установа зобов’язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки та подати цей звіт до Державної податкової служби України.
Нові вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VIII Загального стандарту звітності CRS: депозитарна установа (банки, кредитні спілки та ін.); кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі); інвестиційна компанія (інвестиційні фірми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.); визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).
Стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для рахунків, відкритих до та починаючи з 1 липня 2023 року. Залежно від цього встановлені окремі правила належної перевірки рахунків та строки для завершення цієї перевірки.
Варто зазначити, що імплементація Стандарту CRS координується Секретаріатом ОЕСР з метою забезпечення уніфікованого підходу юрисдикцій до його тлумачення та застосування, а впровадження цього міжнародного стандарту в українське законодавство та практику здійснюється за підтримки Глобального форуму з питань прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Нагадуємо, що текст Стандарту CRS українською та англійською мовами, Коментар до нього, а також презентаційні матеріали та роз’яснення розміщено на вебсторінці Мінфіну та ДПС.
ДПС довела у суді неправомірність стягнення 1,23 млн гривень
Великою Палатою Верховного Суду розглянуто касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області у справі № 925/556/21 за позовом підприємства щодо притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків внаслідок протиправної поведінки органу державної влади.
Задовольняючи повністю позовні вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що сплата позивачем на користь контрагента-покупця неустойки (штрафу) є об'єктивним зменшенням майнових благ Продавця, тобто є його збитками, а причинний зв'язок між діями податкового органу і цими збитками полягає в тому, що порушення Продавцем зобов'язання перед Покупцем за Договором щодо своєчасної реєстрації Податкової накладної було об'єктивним наслідком поведінки ГУ ДПС, яке протиправно зупинило реєстрацію у ЄРПН зазначеної Податкової накладної.
Велика Палата Верховного Суду вважає такі висновки помилковими, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач реалізував своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинив дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме: звернувся до адміністративного суду з позовом про неправомірність дій ГУ ДПС, що полягає у протиправному зупиненні реєстрації Податкової накладної у ЄРПН, за результатами вирішення цієї справи ГУ ДПС зареєструвало Податкову накладну в ЄРПН датою її подання на реєстрацію, а саме 22.07.2020. Виконання судового рішення в зазначеній справі мало наслідком реалізацію майнового інтересу контрагента-покупця на виникнення прав на податковий кредит, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, у цій справі позивач не стверджує, що він зазнав інших втрат унаслідок протиправного рішення контролюючого органу. Рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов'язання контролюючого органу зареєструвати Податкову накладну, а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду, спричинену незаконним рішенням контролюючого органу, для реалізації контрагенту майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ. Про існування інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, Позивач не стверджує.
У зв'язку із цим немає підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку між витратами, яких зазнав Позивач, сплативши штраф у розмірі 21 % від суми поставки за Договором, і протиправним рішенням контролюючого органу, адже Позивач домігся усунення наслідків цього рішення. Про те, що сплата на користь контрагента-покупця штрафу пов'язана з відшкодуванням інших втрат, зокрема, від знецінення коштів, чи необхідних витрат, які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірними рішенням, дією або бездіяльністю контролюючого органу у цій справі, Позивач не стверджував і відповідних доказів суду не подавав.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в контексті спірних правовідносин причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав у тому, що внаслідок протиправних дій ГУ ДПС з блокування реєстрації в ЄРПН Податкової накладної контрагент-покупець втратив би можливість включити до складу податкового кредиту 981 680 грн, що становило суму ПДВ за операцією поставки за Договором.
Оскільки позивач в адміністративному процесі зміг запобігти заподіянню контрагенту – покупцю 981 680 грн збитків (сума ПДВ за операцію за Договором), які він міг понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту, Велика Палата Верховного Суду висновує, що у спірних правовідносинах не відбулось об'єктивного зменшення майнових благ Покупця, а 981 680 грн, які Продавець сплатив на його користь у складі штрафу відповідно до Договору, не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу Покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.
Решта сплачених на користь Покупця 255 236,80 грн не може бути стягнуті з Державного бюджету України як збитки через відсутність причинного зв'язку між діями ГУ ДПС з блокування реєстрації Податкової накладної та понесенням Продавцем таких витрат на виконання Договору, оскільки позивач не стверджував і не доводив їх складу і зв'язку з порушенням з боку контролюючого органу, окрім посилання на те, що вони були сплачені Покупцю за Договором.
Велика Палата Верховного Суду резюмує, що оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу як таке, що спрямоване на відновлення суб'єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.
Відтак, постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 касаційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України 1,23 млн грн збитків відмовлено.
Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена обговорили питання податкової сфери
Напрями співпраці, а також актуальні питання оподаткування розглянули представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена під час робочої зустрічі.
Як відзначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, взаємодія Служби та Ради бізнес-омбудсмена є ефективною та результативною, адже дозволяє швидко та оперативно врегульовувати проблемні питання бізнесу.
«Не тільки Україна змінилася, змінився весь світ. Ми постали перед викликами, які вимагають нових концептуальних підходів та рішень. Ми маємо підтримати роботу чесного бізнесу і забезпечити наповнення бюджету», – відзначила Тетяна Кірієнко.
Також під час зустрічі учасники обговорили питання зупинення реєстрації податкових накладних, виконання ДПС судових рішень. Зокрема, вони наголосили, що у цьому напрямі робота значно покращилася, а кількість скарг з боку платників суттєво скоротилася.
Представники податкової також поінформували про удосконалення механізму надання послуг платникам. За словами в. о. Голови ДПС, наразі Служба проводить подальшу діджиталізацію послуг та сервісів, реалізацію нових проєктів з податкового адміністрування з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів. Зокрема, вже удосконалено роботу Контакт-центру ДПС, запроваджено нові функції, які значно збільшують можливості для обробки запитів платників податків.
У свою чергу представники РБО відзначили ефективність роботи спільних експертних груп з ДПС, завдяки яким вдалося знайти оптимальні рішення з багатьох актуальних питань.
Задекларована праця допомагає розвивати бізнес
Обов’язок забезпечити гідні умови праці – у ваших інтересах. Адже ви уникаєте витрат та збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Враховуйте й непрямі витрати: шкоду для репутації у разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.
Щодо амортизації у податковому обліку основних засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території
Державна податкова служба України нагадує, що з питань бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, яке розміщено на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html).
У своєму роз’ясненні Мінфін зазначає, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Для дотримання порядку проведення інвентаризації слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.
Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.
Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.
При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.
Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено пунктом 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених ПКУ.
При нарахуванні амортизації необоротних активів згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
На підставі п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ст. 138 ПКУ.
Водночас, згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення.
Невиробничими основними засобами вважаються основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств.
Крім того, у податковому обліку амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Отже, якщо основні засоби, призначені для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток, знаходяться на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, та нарахування амортизації таких активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку не припиняється, то такі основні засоби можуть амортизуватися протягом такого періоду у податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
У разі, якщо платник податку на прибуток до моменту настання умов доступу до необоротних активів (основних засобів) за результатами оцінки негативного впливу змін в економічному і правовому середовищі визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись п. 138.1 ст. 138 ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Яке призначення програмного забезпечення «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій ПРРО (WEB-ВЕРСІЯ) Державної податкової служби України» (далі – ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС») призначене для:
- автоматизації процесу реєстрації розрахункових документів та надання їх покупцям (в електронному чи паперовому вигляді) в момент придбання товарів (послуг);
- створення та реєстрації службових чеків (службове внесення, службова видача), реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг, реєстрації розрахункових операцій виключно в режимі онлайн.
Для запуску ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС» необхідно в адресному вікні браузера вставити посилання з URL-адресою веб-застосунку (https://webrro.tax.gov.ua) та натиснути «Enter».
Якщо фермерське господарство має сад, але земля не оформлена, чи сплачувати МПЗ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до Земельного кодексу України (статті 125 – 126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи зазначене, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається за період, починаючи з місяця, в якому суб’єкт господарювання набув право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства (п. 38 прим.1 .4 ст. 38 прим.1 Податкового кодексу України).
Визначення податкового періоду для сплати ПДВ в деяких випадках у особи – нерезидента, який здійснює операції з постачання електронних послуг фізичним особам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 31 березня 2022 року і така реєстрація здійснена протягом звітного періоду, то для визначення першого звітного періоду слід користуватися загальним правилом, встановленим п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким у разі, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного періоду, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного звітного періоду.
До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ.
Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (пункт 2081.2 статті 2081 Кодексу).
Приклад. Якщо датою реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента є 10 травня 2022 року, першим звітним (податковим) періодом для такої особи буде ІІІ квартал 2022 року, який розпочинається з 10 травня 2022 року та закінчується 30 вересня 2022 року. У спрощеній податковій декларації з ПДВ мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких здійснено починаючи в період з 10 травня 2022 року та оплата за якими здійснена в період з 10 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року (включно).
Операції з постачання електронних послуг, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ (у наведеному прикладі – до 10 травня 2022 року), але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.
Водночас інформуємо, що здійснення особою – нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 2081 Кодексу тягне за собою накладення штрафу на таку особу – нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (пункт 117.5 статті 117 Кодексу).
В яких випадках не поширюються правила проставлення апостиля та не проставляється апостиль?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 3. Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав (далі – Правила) не поширюються:
- на документи, що видаються закордонними дипломатичними установами України та пред’являються в державах їх акредитації;
- на офіційні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.
Апостиль не проставляється на:
- оригіналах документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, військових квитках, трудових книжках, дозволах на носіння зброї, свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортах), інших посвідченнях, що оформлюються відповідно до законодавства України;
- оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Документи, наведені в абзаці п’ятому п. 3 Правил, можуть бути прийняті для проставлення апостиля у вигляді копій (фотокопій), засвідчених у нотаріальному порядку.
Інформація для сільськогосподарських виробників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток, який є виробником сільськогосподарської продукції, але не обрав «особливий» річний податковий (звітний) період, а застосовував календарний річний податковий (звітний) період з податку на прибуток (його доходи за попередній річний звітний період за даними фінансової звітності не перевищували 40 мільйонів гривень), і в середині року такий платник переходить на спрощену систему оподаткування, то такий платник податку на прибуток у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Набрав чинності закон про звільнення від сплати екоподатку, плати за землю та податку на нерухоме майно за знищену чи пошкоджену нерухомість
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Закон № 3050 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 05.05.2023 № 90 (8107).
Звернення громадян – важливий вектор діяльності податкової служби Дніпропетровщини
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – квітні 2023 року до ГУ ДПС надійшло 109 звернень громадян, з них – 109 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- консультації з питань податкового законодавства – 33 звернення (30,28 %);
- реєстрація та облік платників податків – 13 звернень (11,9 %);
- аграрна політика та земельні відносини – 12(11,0 %);
- контрольно-перевірочна робота – 14 (12,8 %);
- податкова звітність – 7 (6,5 %);
- інформування про ухилення від сплати податків – 7 звернень (6,5 %);
- податок на доходи фізичних осіб – 5 (4,6 %);
- фінансова політика – 3 (2,75 %);
- податок на майно – 3 (2,75%);
- облік в Державному реєстрі – 1 (0,9 %);
- реструктуризація податкового боргу – 1 (0,9 %);
- інші питання – 10 (9,12 %).
За відповідний період 2022 року – 154 звернення.
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.4/
У зв’язку з карантином у січні – квітні 2023 року особистих прийомів не проводилось.
Дніпропетровщина підтримує обороноздатність країни
Протягом січня – квітня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 705,1 млн грн військового збору. Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року на понад 186,6 млн грн, або на 36 відсотків.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернула увагу, що сьогодні питання трудових відносин є актуальним як для кожного громадянина зокрема, так і для економіки держави загалом, адже трудові відносини впливають не тільки на рівень пенсійного забезпечення громадян, а й на наповнення бюджетів усіх рівнів.
«Наслідки тіньової зайнятості є вкрай негативними – нелегально зайняті працівники виявляються цілковито незахищеними, позбавленими належних соціальних виплат і державних гарантій. Недоотримання ж коштів бюджетами може спричинити затримку соціальних виплат, заробітних плат і пенсій. Отже, питання легалізації праці – це не тільки питання державних органів, це питання соціальної відповідальності і бізнесу, і самих громадян, які наймаються на роботу», – зазначила Наталя Федаш.
Дякуємо нашим платникам за відповідальне ставлення до своїх обов’язків, за підтримку обороноздатності країни!
Актуальні питання щодо легалізації найманої праці та заробітної плати
Відеоматеріал знаходиться за посиланням: /https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9443.html
Правильне заповнення реквізиту "Призначення платежу" - це запорука своєчасного та вірного зарахування податків, зборів, платежів та єдиного внеску до бюджетів
Відеоматеріал знаходиться за посиланням: / https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9441.html
Контролюючим органам надані повноваження щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» були удосконалені окремі положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (зокрема підпункт 19 прим.1.1.21 пункту 19прим.1.1 статті 19, підпункти 20.1.31 – 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 87.1 статті 87, пункт 89.4 статті 89, абзаци другий та третій підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94, пункт 94.12 статті 94, абзац перший пункту 95.3 статті 95, абзац другий та четвертий пункту 95.5 статті 95, пункт 101.4 статті 101), що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених ПКУ повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів.
Такі зміни нададуть можливість здійснювати:
- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.
Отже, сфера дії таких положень ПКУ поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Втрата платником податку на прибуток підприємств статусу виробника сільськогосподарської продукції: особливості декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток підприємств два роки поспіль застосовував «особливий» річний податковий (звітний) період, користуючись своїм статусом виробника сільськогосподарської продукції, однак, зважаючи на обставини, платник дещо змінив види діяльності і за результатами останнього звітного періоду втратив статус виробника сільськогосподарської продукції – його дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за податковий (звітний) рік (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року) не перевищує 50 відсотків загальної суми доходу, то такий платник втрачає право на застосування «особливого» річного податкового (звітного) періоду.
При цьому, якщо його річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками звітів про фінансові результати (звітів про сукупний дохід), за весь попередній річний податковий (звітний) період (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року) не перевищує 40 мільйонів гривень, то платник податку на прибуток після подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Податкова декларація) за «особливий» річний звітний період подає Податкову декларацію за податковий (звітний) період, який починається з 1 липня і закінчується 31 грудня поточного звітного року.
У разі, якщо річний дохід, визначений за показниками відповідної фінансової звітності, перевищив показник 40 мільйонів гривень за весь попередній річний податковий (звітний) період (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року), для такого платника звітними періодами для подання Податкової декларації у «післяособливий» звітний період є: три квартали – починається з 1 липня і закінчується 30 вересня поточного звітного року, та рік – починається з 1 липня і закінчується 31 грудня поточного звітного року.
Детальніше щодо визначення податкових (звітних) періодів для платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції – в Інформаційному листі ДПС № 3/2023: Особливості визначення податкових (звітних) періодів для платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/671480.html
Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можливо шляхом подання документів в електронній формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що облікову картку за формою № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.
Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах є частиною податку на прибуток
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст.137 та п. 141.9 прим.1 ст.141 ПКУ.
Пунктом 135.2 ст. 135 ПКУ визначено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається з огляду на вартість операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст.136 ПКУ).
Податок на прибуток підприємств: місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку поточного року отримали майже 156 млн гривень
У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 156 млн грн податку н прибуток підприємств. Порівняно з січнем – квітнем 2022 року надходження збільшились на понад 40,4 млн грн, або на 35 відсотків. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Валерій Леонов нагадав, що для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу. Сільськогосподарські товаровиробники, які є юридичними особами, для цілей оподаткування можуть перебувати на загальній системі оподаткування, що передбачає сплату податку на прибуток підприємств або на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.
Понад 3 млрд грн ПДФО надійшло до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
Протягом січня – квітня 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 691 млн грн, або на 28,8 відсотків.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність сумлінним платникам за підтримку економічного фронту.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернула увагу, що офіційне оформлення працівників і своєчасна сплата податків – це громадянський обов'язок кожного роботодавця, особливо в часи війни. Адже сьогодні держава всі свої можливості спрямовує на забезпечення обороноздатності країни, боєздатності наших військових та соціальний захист наших громадян.
«Роботодавці зобов’язані легально оформлювати трудові відносини і забезпечувати гідні умови праці. Ми боремося не тільки зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!»,- зазначила Наталя Федаш.
Розширена зустріч керівництва податкової служби області та органів місцевого самоврядування
Сьогодні, 04.05.2023, у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась нарада одночасно в офлайн та онлайн форматах серед податківців та представників органів влади на місцях.
Захід відбувся за участі очільниці податкової служби області Федаш Наталі, заступників начальника ГУ ДПС Леонова Валерія та Яіцького Максима, заступника Дніпровської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області Мамонова В’ячеслава, начальників районних військових адміністрацій та голів територіальних громад області, керівників структурних підрозділів ГУ ДПС.
Тема зустрічі – нарахування мінімального податкового зобов’язання; податковий борг підприємств комунальної власності; легалізація робочих місць та заробітної плати тощо.
Зустріч пройшла у форматі конструктивного діалогу, в ході якого визначені основні пріоритети співпраці сторін.
Федаш Наталя зазначила, що належна організація взаємодії органів податкової служби та місцевого самоврядування ефективно впливає на забезпечення стабільних надходжень до місцевих бюджетів та виявлення додаткових резервів їх фінансування. Така співпраця ґрунтується на щоденній спільній роботі, ініціативі з обох сторін, комунікації та активному інформаційному забезпеченні задля посилення податкової спроможності Дніпропетровщини.
Податкова служба Дніпропетровщини і Університет митної справи та фінансів підписали Договір про співпрацю
З метою встановлення та розвитку співробітництва щодо здійснення підготовки і підвищення кваліфікації фахівців, проведення роз’яснювальної роботи з молоддю, як майбутніми платниками, зокрема, з питань податкового законодавства, важливості сумлінної сплати податків та зборів, сьогодні, 04.05.2023, очільниця податкової служби Дніпропетровської області Федаш Наталя і ректор Університету митної справи та фінансів (УМСФ) Бочаров Дмитро підписали Договір про співпрацю (далі – Договір).
Федаш Наталя акцентувала: «Наша мета – це не тільки популяризація професії податківця та створення умов для якісної підготовки кадрів. Це також і проведення просвітницької діяльності у сфері оподаткування, формування та підвищення рівня податкової культури майбутніх платників, виховання покоління обізнаних громадян».
Під час заходу учасники обговорили плани проведення зустрічей, лекцій тощо за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС); щорічну практику студентів УМСФ на базі підрозділів податкової служби області – як вектори подальшої комунікації.
За словами керівниці ГУ ДПС, підписання Договору сприятиме досягненню спільних цілей та посилить імпульс для подальшої плідної співпраці.
У податковій службі очікують на молодих працівників, які привнесуть нові креативні ідеї та бачення. Натомість податківці готові поділитися з ними досвідом та допомогти визначитися з вибором майбутньої професії.
Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена обговорили питання податкової сфери
Напрями співпраці, а також актуальні питання оподаткування розглянули представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена під час робочої зустрічі.
Як відзначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, взаємодія Служби та Ради бізнес-омбудсмена є ефективною та результативною, адже дозволяє швидко та оперативно врегульовувати проблемні питання бізнесу.
«Не тільки Україна змінилася, змінився весь світ. Ми постали перед викликами, які вимагають нових концептуальних підходів та рішень. Ми маємо підтримати роботу чесного бізнесу і забезпечити наповнення бюджету», – відзначила Тетяна Кірієнко.
Також під час зустрічі учасники обговорили питання зупинення реєстрації податкових накладних, виконання ДПС судових рішень. Зокрема, вони наголосили, що у цьому напрямі робота значно покращилася, а кількість скарг з боку платників суттєво скоротилася.
Представники податкової також поінформували про удосконалення механізму надання послуг платникам. За словами в. о. Голови ДПС, наразі Служба проводить подальшу діджиталізацію послуг та сервісів, реалізацію нових проєктів з податкового адміністрування з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів. Зокрема, вже удосконалено роботу Контакт-центру ДПС, запроваджено нові функції, які значно збільшують можливості для обробки запитів платників податків.
У свою чергу представники РБО відзначили ефективність роботи спільних експертних груп з ДПС, завдяки яким вдалося знайти оптимальні рішення з багатьох актуальних питань.
Легалізація ринку праці – гідні стандарти життя в Україні
Надзвичайно актуальним і важливим сьогодні є питання легалізації виплати заробітної плати, цивілізованого оформлення трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником. На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Як наслідок, ухилення від сплати податків і військового збору, які сьогодні вкрай необхідні для нашої країни. Слід зазначити, що від цього страждають обидві сторони трудових відносин.
«Нелегалізована» зайнятість має для роботодавців безліч негативних наслідків, зокрема, відсутність кадрової стабільності.
А наймані працівники, в свою чергу, втрачають трудовий стаж та можливість користування державними гарантіями, зокрема: субсидією, державною соціальною допомогою малозабезпеченим сім’ям, правом на допомогу по безробіттю і пенсійне забезпечення. Отримуючи заробітну плату неофіційно, «в конвертах», працівники позбавляють себе можливості користуватись щорічними відпустками, а у випадку виробничої травми або захворювання – оплати лікарняних листів, страхових виплат.
Тому, погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники мусять розуміти, що вони наражають себе на ризики, пов’язані із захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин.
Наголошуємо, що кожний працівник повинен мати належний соціальний захист, гарантований державою, безпечні і здорові умови праці, достойну заробітну плату, що зумовлює належні умови життя і соціальну стабільність.
Легалізація трудових відносин та заробітної плати сприяє забезпеченню гідної праці і значних темпів економічного зростання та істотно впливає на всі аспекти соціально-економічної діяльності, що особливо зараз так необхідно.
Закликаємо роботодавців проявити свою громадянську свідомість та забезпечити європейський підхід до вирішення питань легального оформлення трудових відносин, а найманих працівників – ніколи не погоджуватися працювати без належного оформлення трудових договорів.
Що означає поняття тип ПРРО «Пересувний» з метою заповнення розділу 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу на наступне.
З метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), але може використовуватися на всій території України.
Як користуватися сервісом «Дані про взяття на облік платників», розміщеним на офіційному вебпорталі ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані про взяття на облік платників».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Слід зазначити, що на період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів.
Нагадування платникам ПДВ про граничні строки реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 89, який передбачає на період дії воєнного стану в Україні та протягом 6 місяців після його припинення, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені,
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені,
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з проведення азартних ігор, не можуть бути «спрощенцями» за ставкою 2 відсотки доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого скасовано можливість здійснення діяльності з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.
Фахівцями підрозділу податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 626 перевірок
У січні – квітні 2023 року фахівцями підрозділу податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 626 перевірок.
За результатами контрольно – перевірочних заходів з платниками податків узгоджено 209,5 млн грн донарахованих сум.
Звертаємо увагу платників, що дотримання норм податкового законодавства запобігає штрафним санкціям!
Відкриття центру обслуговування платників податків при Синельниківській ДПІ. Взаємодія з органами місцевого самоврядування
З метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) при тридцяти двох державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) створені центри обслуговування платників (далі – ЦОП), окрім Синельниківської ДПІ.
Відсьогодні для надання якісних та комфортних послуг платникам податків також й у приміщенні Синельниківської ДПІ запрацював ЦОП.
У церемонії відкриття ЦОПу взяли участь очільниця податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталя, заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та керівники структурних підрозділів ГУ ДПС.
Посадовці поспілкувались з колективом податківців нового ЦОПу. Федаш Наталя цікавилась умовами роботи. Переглянула робочі місця для проведення тренінгів щодо користування Електронним кабінетом.
Керівництво податкової служби області ознайомилось з інформаційними стендами, які оформлені для відвідувачів, зразками заповнення звітності для платників податків.
Під час візиту до регіону відбулась зустріч Федаш Наталі з головою Синельниківської районної військової адміністрації Назарчук Світланою та головою Синельниківської міської територіальної громади Зражевським Дмитром. Обговорювали актуальні питання співробітництва, зокрема, стосовно порядку розрахунку мінімального податкового зобов’язання платниками податків, погашення податкового боргу та легалізації ринку праці. Зустріч пройшла у форматі конструктивного та динамічного діалогу.
Взаємодія податкової служби з органами влади на місцях – запорука ефективної співпраці. Комунікації керівництва ГУ ДПС з представниками органів місцевого самоврядування під час робочих виїздів здійснюється на постійній основі.
Проведено зустріч з фізичною особою з питань особливостей провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами
Сьогодні, 03.05.2023 року, за зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з питань особливостей провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами.
У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова, начальник Правобережної ДПІ ГУ ДПС Ковальчук Віктор, старший державний інспектор Правобережної ДПІ ГУ ДПС Іванущенко Марина та фізична особа.
Під час заходу особливу увагу приділено питанням порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів, а саме: реєстрація, оподаткування, витрати та їх документальне підтвердження, звітність.
«У разі відсутності підстав для повернення документів на доопрацювання орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання Заяви включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру волонтерів», - зазначила Іванущенко Марина.
На завершення зустрічі платник подякував за надану змістовну інформацію.
Задекларована праця забезпечує захист прав найманих працівників
Підвищення самоповаги громадян, які не повинні погоджуватися на роботу без офіційного оформлення трудових відносин, отримання заробітної плати у «конвертах» або нижче за мінімально встановлений рівень – важливий напрямок інформаційної політики держави щодо виведення з «тіні» заробітної плати та доходів громадян.
В межах інформаційної кампанії проєкту «Виходь на світло!», розпочатого з липня 2022 року, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно надаються роз’яснення працівникам та роботодавцям стосовно вимог законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці, та про те, що не задекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів та сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і позбавляє бюджет коштів, необхідних для забезпечення збройних сил України та підтримки громадян, які постраждали від збройної агресії.
У квітні 2023 року працівниками Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено інформаційно-роз’яснювальні роботи з метою недопущення фактів «тіньової» зайнятості та порушень законодавства про оплату праці з 18 суб’єктами господарської діяльності.
Працівники відділу протягом квітня 2023 року приймали участь у проведенні масово-роз’яснювальної роботи з питання легалізації праці найманих працівників з платниками податків.
За результатами проведеної роботи за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 суб’єктами господарювання Криворізького району оформлено трудові відносини з 478 найманими працівниками.
Особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до частини 4 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
- ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
- засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
- правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Мінімальне податкове зобов'язання
Відеоматеріал знаходиться за посиланням:
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9389.html
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)