21 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв політичних репресій
Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Після широкомасштабного вторгнення росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на це, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.
Мільйони людей рішеннями сталінської влади було безпідставно оголошено «ворогами народу», страчено фактично без суду і слідства, приречено на муки та голодну смерть у таборах чи на засланні. З кожним роком залишається дедалі менше живих свідків того лихоліття...
Нинішній тоталітарний кремлівський режим вчиняє аналогічні дії та застосовує такі самі методи політики, як і правляча верхівка колишнього радянського союзу на території України протягом 1917-1991 років, зокрема масових політичних репресій 1937-1938 років. Наразі увесь цивілізований світ наголошує на категоричному несприйнятті таких проявів тоталітарного правління, як голодомори, депортації,політичні переслідування чи цькування за соціальними й іншими ознаками, і тим більше фізичне знищення людей. Натомість путінська росія наслідує усі ці ганебні методи, вчиняючи геноцид Українського народу у ХХІ столітті на українських землях.
У цей день ми згадуємо жертв політичних репресій, які загинули від рук сталінських катів. Ми згадуємо тих, хто був ув’язнений у концтаборах або засланий у далекі безлюдні землі. Згадуємо знищених радянською владою священиків та віруючих. Згадуємо розкуркулених селян, розстріляну інтелігенцію, закатованих патріотів.
І сьогодні російські загарбники, як і 90 років тому, ув’язнюють мирних українців, висилають їх з окупованих територій, катують та розстрілюють. Але ми маємо справжній захист, справжню опору. У нас є Збройні Сили України, є армія Незалежної України, яка береже нашу рідну українську землю від ворога.
Тож не здаємося, віримо у перемогу та молімося сьогодні за вічний спокій невинно закатованих жертв політичних репресій.
