Інформують податківці

Дата: 07.06.2023 14:05
Кількість переглядів: 48

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Як оподатковуються ПДВ операції з експорту товарів у межах договорів комісії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 та 198 ПКУ.

Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3-189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експорту товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експорту (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

Інформація для банківських установ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України станом на 02.06.2023 розміщено Довідник SPR_REG.DBF та опис його структури.

З Довідником SPR_REG.DBF та описом його структури можливо ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/59038.html

До уваги платників, які застосовують ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Фіскальний Сервер контролюючого органу, через який реалізується фіскальна функція програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), забезпечує:

- одержання документів (чеків, Z-звітів, повідомлень тощо) від програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- перевірку коректності структури і складу одержаних документів;

- призначення документам фіскальних номерів;

- надсилання відправнику документа відповіді, що містить результат обробки документа і призначений документу фіскальний номер;

- зберігання документів для подальшого використання в інформаційно-аналітичних системах;

- обробку запитів щодо надання документів (чеків покупцям, даних розрахункових операцій для формування ПРРО, Z-звітів тощо).

- збереження сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО;

- збереження даних про зареєстровані ПРРО та господарські одиниці, на яких ПРРО застосовується (реєстр ПРРО).

Реєстрація документів (чеків, Z-звітів, повідомлень тощо) здійснюється:

- в режимі оперативного («онлайн») надсилання документів на Фіскальний Сервер;

- режимі відкладеного («офлайн») надсилання документів на Фіскальний Сервер.

Документи в системі засвідчуються кваліфікованим електронним підписом (КЕП) фізичної особи або електронною печаткою суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Час засвідчення документа фіксується накладанням на КЕП позначки часу (за виключенням документів, створених в режимі офлайн).

Джерелом позначки часу може виступати від будь-який кваліфікований надавач електронних довірчих послуг.

Закон України № 3050: особливості коригування податкових зобов’язань платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом № 3050, зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 69.33.

Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією.

Дія цього підпункту не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація Російською Федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники єдиного податку четвертої групи, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували в податковій звітності за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок,  що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи за період березень 2022 року – 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

У разі якщо податок, визначений абзацом першим цього підпункту, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню.

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ, за період починаючи з 1 березня 2022 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати  за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.

Платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визнані такими, що перебувають у консервації (за період перебування земельних ділянок у консервації) та/або забруднені вибухонебезпечними предметами (за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами).

Річна сума єдиного податку четвертої групи визначається пропорційно до кількості місяців, коли площі земельних ділянок (земельних часток (паїв), визначені цим підпунктом, підлягали оподаткуванню єдиним податком.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що окремі особливості оподаткування, зокрема податком на прибуток підприємств операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому були встановлені Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

Так, відповідно до пункту 141.12 статті 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на прибуток підприємств, що здійснюють операції з першого продажу неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості, та поряд з нормами, встановленими ПКУ, мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням таких особливостей:

- фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу (виручки), що була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді за операцією з першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/ майбутнього об'єкта житлової нерухомості;

- фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування за операцією з першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості;

- фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму доходу (виручки) від операцій з першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах зменшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, в тому податковому (звітному) періоді, в якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництва відповідного об'єкта житлової нерухомості;

- фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах збільшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об'єкта житлової нерухомості.

Особливості оподаткування, визначені пунктом 141.12 статті 141 Кодексу, можуть застосовувати замовники будівництва та девелопери будівництва, що здійснюють операції з першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості.

Про електронні форми запиту про доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можливо в електронному вигляді.

 Електронні форми запиту та відомості про доходи:

- F1301802 - Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді; 

- F1401802 - Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді). 

Важливо! Запит про суми виплачених доходів може бути сформований починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів). 

До уваги контролюючих осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Контрольована іноземна компанії (КІК) – це юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України.

Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній компанії;

- початок здійснення контролю над іноземною компанією;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах та їх відчуження;

 - ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Майже 396 тис. платників єдиного внеску зареєстровано на Дніпропетровщині

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на  01.06.2023 зареєстровано платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) 395 878 осіб. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість платників єдиного внеску збільшилась на 15 261 особу (у 2022 році – 380 617 осіб).

Нагадуємо, що 20.06.2023 – останні день сплати єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників за травень 2023 року, крім гірничих підприємств, а 28.06.2023 – останній день сплати єдиного внеску гірничими підприємствами з доходу за травень 2023 року.

Військовий збір: більш ніж 920 млн грн надійшло до держбюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – травня 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло понад 920,3 млн грн військового збору від платників Дніпропетровської області. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 236,7 млн грн, або на 34,6 відсотків. На цьому акцентувала увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш висловила вдячність громадянам і представникам бізнесу за тверду громадянську позицію щодо своєчасної сплати податків і зборів.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини зазначила, що питанням детінізації неофіційних відносин на ринку праці податкова служба приділяє значну увагу. Ліквідація прихованої зайнятості є одним з ключових напрямків роботи усіх державних органів, і вирішувати цю проблему треба спільними зусиллями – як державі, так і самим працівникам.

Легалізація трудових відносин і заробітної плати – запорука гідних норм життя і праці.

Актуальні питання стосовно погашення податкового боргу

Відеоматеріал знаходиться за посиланням

/  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9528.html

ДПС розʼяснили особливості оподаткування резидентів Дія Сіті

Питанням оподаткування резидентів Дія Сіті була присвячена дискусія на тему: «Вплив податкових органів на інвест-клімат Дія.City», яка проходила у рамках VI Конференції з ІТ права.

У заході взяли участь представники Державної податкової служби України, Міністерства цифрової трансформації України, бізнес-спільноти.

Фахівці ДПС, зокрема, надали розʼяснення щодо застосування ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків до доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, сплати єдиного внеску у розмірах мінімального страхового платежу, а також щодо оподаткування резидентів Дія Сіті, які обрали особливі умови оподаткування податком на прибуток та інших особливостей оподаткування таких резидентів.

Учасники заходу подякували ДПС за відкритість та готовність до діалогу щодо розʼяснення актуальних для платників податків питань.

Нагадаємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

На захищені носії яких виробників можна згенерувати особистий ключ у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з абзацом другим п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749, визначено, що захищений носій особистих ключів – засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Частиною другою ст. 18 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями визначено, що кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, зокрема, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

До електронних довірчих послуг, надання яких забезпечується Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) належить, зокрема, створення (за умови надання захищеного носія особистих ключів), перевірка та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згенерувати особистий ключ у Надавача можна на захищений носій, придбаний у будь-якого з суб’єктів господарювання, перелік яких наведено у відповіді на запитання «Де можна придбати захищені носії особистих ключів», розміщеній на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua) у рубриці «Поширені запитання» розділу «Отримання електронних довірчих послуг» або за посиланням: https://ca.tax.gov.ua/download/Perelik_subjektiv.pdf.

До уваги громадян і осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.05.2023 завершилась Деклараційна кампанія 2023.

Громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність сплачують податкові зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи до 01 серпня року, що настає за звітним.

Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначає свої податкові зобов’язання, які сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». 

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

 

Сума податку на доходи фізичних осіб утримана за рахунок доходу у вигляді допомоги, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності: що з МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що згідно з ст. 297 прим.1 Податкового кодексу України до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичні особи, яким юридичною особою нараховується дохід у вигляді виплат пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою юридичною особою, то сума податку на доходи фізичних осіб, утримана з вказаного доходу враховуються при визначені мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).

ПРРО – це мобільність та можливість роботи в режимі офлайн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що нові версії безкоштовного ПРРО від ДПС для iOS та Web, а також оновлені версії для Windows та Android – це мобільність та можливість роботи в режимі офлайн.

ПРРО від ДПС – це сучасні та зручні сервіси у вашій кишені!

Проєкт EU4PFM допомагає впроваджувати реформу ПРРО в Україні, надаючи експертну та фінансову підтримку для розробки і вдосконалення IT-рішень для ПРРО.

Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені зі сплати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Закон № 3050 визначає можливість уточнення податкових зобов’язань, зокрема з плати за землю, задекларованих до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій по платі за землю за 2022 рік та 2023 рік:

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до  абзацу 14 п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Тобто платники плати за землю, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що суб’єкти господарювання та громадяни мають можливість скористатися  автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб – Базою знань. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). 

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Держреєстр РРО)

ДПС України наказом від 31.05.2023 № 415 внесла зміни до наказу ДПС України від 21.12.2020 № 744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» і затвердила у новій редакції Держреєстр РРО. 

Оновлений Держреєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинну реєстрацію яких заборонено, в кількості 213 моделей.

У попередньому реєстрі було 229 моделей, тобто реєстр зменшився на 16 моделей.

Наказ № 415 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/78206.html

Понад 270 тисяч представників бізнесу перебувають на обліку в податковій службі Дніпропетровщини

Станом на 01.06.2023 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області перебуває 270 292 представники бізнес-спільноти: юридичних осіб – 116 798, фізичних осіб – підприємців – 153 494 особи.

У порівнянні з аналогічним періодом 2022 роком кількість суб’єктів господарювання збільшилась на 8 265 осіб (на 01.06.2022 юридичних осіб –114 571, ФОПів – 147 456 осіб).

Податківці прийняли участь в урочистих заходах

Сьогодні Українське товариство сліпих та підприємства об’єднання громадян Криворізького учбово-виробничого підприємства УТОС відзначає 90-річний ювілей. Це підприємство є єдиним в Україні вітчизняним виробником світлотехнічної продукції.

З нагоди святкування в урочистих заходах прийняв участь начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов.

Податківець привітав працівників підприємства та побажав мирного неба, наснаги та творчих успіхів у подальшій праці на благо країни.

Щодо ведення обліку товарних запасів платниками єдиного податку!

ДПС звертає увагу платників податків – користувачів реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

Із загального числа платників єдиного податку ІІ – ІV груп Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, які здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим, Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Таким чином, платники єдиного податку ІІ-ІІІ груп, які не здійснюють реалізацію перелічених вище груп товарів та/або не зареєстровані платниками ПДВ, звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, незважаючи на те, що зобов’язані проводити розрахунки за товари, роботи та послуги із застосуванням РРО/ПРРО.

Нагадуємо, що наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033, набрав чинності 26.11.2021.

IT-рішення для роботи з великими масивами даних

ДПС підписано контракт на розроблення автоматизованої ІТ-системи, призначеної для обробки великих масивів даних та проведення аналізу ризиків із трансфертного ціноутворення. Ця система забезпечить автоматизацію процедур податкового контролю за дотриманням правил трансфертного ціноутворення, зокрема:

- вдосконалення ризик-орієнтованих підходів;

- підвищення швидкості, точності та ефективності результатів;

- підвищення рівня добровільного податкового комплайнсу;

- зниження впливу «людського фактору».

Удосконалення управління публічними фінансами: IT-система управління провадженнями

EU4PFM спільно з Державною податковою службою розробили IT-систему «Адміністративне та судове оскарження», яка передбачає автоматизацію розгляду скарг платників податків, супроводу справ у судах за участю органів ДПС.

Система вже готова до впровадження в діяльність ДПС. Вона забезпечуватиме здійснення контролю за строками розгляду документів, засіданнями під час розгляду скарг, судовими засіданнями, допомогу в підготовці документів із використанням заздалегідь сформованих шаблонів, узгодження та направлення рішень за результатами розгляду скарг платників податків в електронному вигляді із використанням ЕЦП.

У результаті IT-система:

- скоротить час на отримання та опрацювання будь-яких скарг чи судових документів;

- зменшить бюджетні витрати на документообіг.

ДПС продовжує підтримувати впровадження новітніх європейських підходів та ІТ-технологій у свою діяльність!

До відома відвідувачів центрів обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

До відома відвідувачів  центрів обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

З 05 червня 2023 року, на період дії воєнного стану, встановлено наступний режим роботи ЦОП ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

Понеділок - п’ятниця:

Початок робочого дня:   8 год. 30 хв.;

Закінчення робочого дня:  17 год. 00 хв.;

Перерва: 12-30 год. – 13-00 год.;

Вихідні: субота, неділя. 

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами) до Переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії, віднесено Марганецьку міську та Нікопольську міську територіальні громади. З 18.04.2023 року Центри обслуговування платників Марганецької та Нікопольської державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на період дії воєнного стану тимчасово працюють за таким графіком: 

понеділок – четвер – з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.

п’ятниця - з 8 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.

перерва - з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв. 

Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється. 

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Податкові інспектори та інспектори праці мають право перевіряти як бізнес виконує трудове законодавство.

Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:

ДПС;

територіальні органи ДПС та Держпраці.

А органи місцевого самоврядування можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Маєте питання, які потребують оперативного розгляду – зверніться на Комунікаційну податкову платформу

Податкова служба Дніпропетровщини у час викликів прагне використовувати всі потенційні можливості для взаємодії з платниками.

Ми завжди готові підтримати платників та відкриті до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства.

Отже, у разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду, пропонуємо звертатися на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Такий формат спілкування є ефективним способом взаємодії з платниками податків.

Нагадуємо, що електронна скринька Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС знаходиться за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотного зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікаційні заходи з платниками у різних форматах, у тому числі і в режимі онлайн.

Комунікаційна податкова платформа – це дієвий майданчик для діалогу податківців та платників, це швидко, комфортно та мобільно! Маєте проблемні питання – звертайтесь на Комунікаційну податкову платформи ГУ ДПС!

Офіційне оформлення трудових відносин – соціальний захист найманих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Кожна людина має право на працю, яке гарантується Конституцією України. 

Держава повинна створювати всі умови для повноцінного користування громадянами цього права. 

Проте «тіньова» зайнятість завдає державі шкоди. При цьому громадяни ризикують втратити право на пенсію чи на її частину, адже при обчисленні її суми враховуються офіційний розмір заробітної плати, страховий стаж. Тому соціальний захист сьогодні та пенсійне забезпечення в майбутньому залежить насамперед від свідомої громадської позиції самих працюючих.

Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установi, організації або з фізичною особою.

Звертаємо увагу, що роботодавець не має права допускати працівника до роботи без оформлення трудових відносин з додержанням вимог Кодексу законів про працю України.

Працівникам же варто замислитися над перевагами офіційного працевлаштування, перш ніж погодитись на пропозицію одержувати гроші у «конверті».

Так, після укладення трудового договору працівник відповідно до вимог Кодексу законів про працю має право:
- на гарантований розмір заробітної плати, в тому числі на доплати, надбавки й заохочувальні виплати;
- на відпустку (основну, додаткову та без збереження заробітної плати, відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами);
- на скорочений робочий час, на вихідні і святкові дні, не залучатися до понаднормових робіт без згоди;
- на оплату лікарняного, на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;
- на допомогу в зв’язку з безробіттям;
- на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань;
- на зарахування стажу роботи;
- на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у старості.

Отже, офіційне укладання трудового договору захищає найманого працівника у разі, якщо роботодавець затримує своєчасну виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших своїх зобов’язань. 

Таким чином, тільки офіційно оформлена праця є гарантією соціального захисту найманих працівників, а для роботодавців запорукою успішної роботи та процвітання бізнесу.

 

Особливості визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).

Законом № 2261 запроваджено спеціальний механізм справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.

Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).

Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПКУ. 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 № 19 «Про затвердження Змін до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованого в Мін’юсті 17.02.2023 р. за № 298/39354, запроваджено зміни щодо подання та розгляду пояснень та копій документів до податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК), реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право протягом 365 днів (з урахуванням вимог п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК, подати на розгляд комісії регіонального рівня пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.

За результатами розгляду пояснення та копій документів комісією регіонального рівня або приймається рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, або надсилається повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.
Комісія регіонального рівня направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.
Якщо платник ПДВ не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному порядку (у порядку, визначеному п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, із змінами) або судовому порядку.

Закон України № 3050: коли не визначається МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) області нагадує, що 06.05.2023 що 06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, Законом № 3050 щодо мінімального податкового зобов’язання встановлено, що не визначається мінімальне податкове зобов՚язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних 3 ділянок непридатними для використання у зв’язку.

З 30.05.2023 діють нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС України на вебпорталі станом на 30.05.2023 оприлюднила нові довідники податкових пільг, а саме:  

- Довідник податкових пільг № 116/1, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник інших податкових пільг № 116/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадуємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

До уваги ФОП, які планують відмовитись від спрощеної системи оподаткування!

 

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заява про відмову від спрощеної системи оподаткування підприємцями – платниками єдиного податку подається до територіального органу ДПС за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

Отже, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з III кварталу 2023 року, необхідно до 20 червня 2023 року подати заяву.

Платники Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджетів усіх рівнів у сумі понад 29,7 млрд гривень

Протягом січня – травня 2023 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровської області склав понад 29,7 млрд грн, що на понад 1,4 млрд грн, або на 5 відсотків більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, до державного бюджету з початку 2023 року надійшло понад 12,4 млрд грн, місцеві бюджети отримали понад 17,3 млрд гривень.

Крім того, протягом п’яти місяців поточного року платниками Дніпропетровської області до державних спеціальних фондів спрямовано понад 12,1 млрд гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила подяку платникам, які, незважаючи на сьогоднішні умови, працюють і сумлінно поповнюють бюджети.

Стан розрахунків з бюджетом

Для отримання інформації щодо сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки) платник може скористатися меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» відображає:

зведену інформацію по кожному виду податку (платежу);

деталізовану інформацію по податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Презентаційні матеріали щодо стану розрахунків з бюджетом в Електронному кабінеті можна переглянути тут https://tax.gov.ua/data/files/307020.pdf.

Виникають запитання з трансфертного ціноутворення, міжнародного оподаткування? – шукаємо відповіді

Платники податків можуть швидко і легко знайти потрібну інформацію за допомогою пошукового поля, яке розміщено на кожній сторінці вебпорталу ДПС і забезпечує зручний пошук інформації по сайту для максимальної ефективності користування. Вдосконалена система пошуку дозволяє знаходити інформацію як за  точною фразою, так і за ключовим словом або його частиною. Це допомагає швидко віднайти потрібну інформацію навіть якщо ви не знаєте точної назви або відповідної термінології.

Крім того, відповіді на запитання стосовно трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування можна знайти безпосередньо у підрозділі «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» розділу «Діяльність» на головній сторінці. Цей підрозділ складається з декількох напрямів, а саме:

— трансфертне ціноутворення;

— контрольовані іноземні компанії;

— оподаткування доходів нерезидентів;

— нерезиденти (постійні представництва).

Зважаючи на зміни податкового законодавства, складність та новизну напряму, Департамент трансфертного ціноутворення постійно працює над актуальними інформаційними матеріалами для наповнення вказаних підрозділів.

Звертаємо увагу на те, що нещодавно на вебпорталі ДПС розпочав роботу розділ «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya). Структура навчального розділу також містить у собі підрозділ «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування».

Доречно також нагадати про функціонування у кожному територіальному органі ДПС відповідних підрозділів, які відкриті до діалогу з бізнесом. Активна комунікація територіальних органів з платниками підтримується за допомогою різних платформ та методів отримання інформації, які можна знайти за посиланням https://tax.gov.ua/others/kontakti, а також контактами, розміщеними на субсайтах територіальних органів та сторінках у соцмережах.

Фахівці Департаменту трансфертного ціноутворення завжди долучаються до ініціатив громадських та інших організацій щодо участі в заходах та онлайн-дискусіях на теми: контролю за трансфертним ціноутворенням, виплатою пасивних доходів, діяльністю нерезидентів та контрольованих іноземних компаній.

Хто шукає — той знаходить!

Сплата податку на нерухоме майно іноземною юридичною особою – нерезидентом власником об’єктів нерухомості (їх часток)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

Згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою.

Процедури взяття на облік іноземних юридичних осіб – нерезидентів визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), відповідно до розд. ІІ якого, в залежності від обраного варіанту реєстрації, на обліку в контролюючому органі, як платник податків перебувають, зокрема:

- іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія), у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку № 1588;

- нерезиденти, у разі взяття їх на облік відповідно до п. 4.4 розд. IV Порядку 1588 (крім дипломатичних місій);

- постійні представництва нерезидентів на території України, у разі взяття їх на облік згідно з п. 5.5 розд. V Порядку № 1588.

При цьому, абзацом третім п.п. 1 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані  стати  на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Разом з тим, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 глави 24 розд. І ЦКУ).

Таким чином, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (далі – наказ № 463), яким, зокрема внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (далі – Порядок).

Так, змінами, внесеними Наказом № 463 до Порядку, зокрема уточнено, що розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Д5) (додаток 5) додається до декларації у разі здійснення:

- підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю, операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість;

- платниками податку на додану вартість, які одночасно відповідають критеріям, визначеним пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих виключно для використання у власній виробничій діяльності та/або операцій із постачання товарів власного виробництва, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

На яку електронну адресу здійснюється відправлення податкової звітності в електронному вигляді, у тому числі з єдиного внеску та у якому форматі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платники податків надсилають податкову звітність на електронну адресу zvit@sta.gov.ua.

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді (у тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML.

До уваги платників, які бажають перейти на спрощену систему оподаткування з III кварталу 2023 року!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Для переходу на спрощену систему оподаткування з III кварталу останнім днем для подання такої заяви є 15 червня 2023 року.

Звіт про контрольовані іноземні компанії подається окремо щодо кожної контрольованої іноземної компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254.

Вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії встановлені п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 розд. I Податкового кодексу України.

Звертаємо увагу, що Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.

Нагадуємо, що в Електронному кабінеті наявна форма Звіту про контрольовані іноземні компанії для фізичних осіб за формою F0108701.

Куди резиденти Дія Сіті мають сплачують податок на доходи фізичних осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для резидентів Дія Сіті введено окремий код класифікації доходів бюджету 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті» (наказ Міністерства фінансів України від 27.03.2023 № 154).

У зв’язку з цим, резиденти Дія Сіті мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб на бюджетні рахунки, відкриті на ім’я територіальних громад за вказаним кодом.

Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб резидентом Дія Сіті розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про порядок обчислення та заповнення податкової звітності з податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для оподаткованого у попередньому звітному періоді об’єкту оподаткування, який в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рента) є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі – Ділянка) з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Об’єктом оподаткування Рентою по кожній наданій у користування Ділянці, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать, у тому числі обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник Ренти, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Добування корисних копалин визначено, як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.

Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).

Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.

Наводимо умовний приклад складання податкової звітності та заповнення форм податкових декларацій з Ренти для ситуації, коли оподаткований у попередньому звітному періоді об’єкт оподаткування або його частина в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді  набув нової форми товарної продукції.

Податкові зобов’язання з Ренти у кожному податковому (звітному) періоді, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати (далі – Розрахунок), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 17 серпня 2015 року № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927) (далі – Декларація).

Обліковані у звітному податковому (звітному) періоді одного або декількох видів Нової продукції ідентифікується у рядках розділу 8 Розрахунку в окремих додатках для кожного такого виду.

Розділ 8 «Вид корисної копалини» Розрахунку відображає інформацію про видобуту корисну копалину, включаючи опис Нової продукції у рядках 8.3-8.5 Розрахунку, які заповнюються з застосуванням приміток 12-15 такого Розрахунку.

Детальніше з прикладами заповнення податкової звітності – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/675902.html.

Закон України № 3050: випадки, за яких не подається податкова декларація про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що 06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема щодо податку на доходи фізичних осіб.

Так, Законом № 3050 встановлено, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається:

- якщо такий платник податку на доходи фізичних осіб отримував доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- якщо платник податку на доходи фізичних осіб отримував доходи, передбачені п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме: доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому будуть скасованими (відкликаними) податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації.

Подати заяву про включення до Реєстру волонтерів можливо за допомогою Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання заяви про включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (Реєстр волонтерів) в електронній формі в Електронному кабінеті можливо у режимі «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян» або у «Введення звітності» режиму «Додатково».

Для подання заяви потрібно:

- пройти ідентифікацію,

- увійти до особистого кабінету,

- обрати режим «Заява до Реєстру волонтерів» у ЕК «Для громадян»

або

- заповнити форму F1308302 у «Введення звітності» з режиму «Додатково»,

- підписати та надіслати заяву до контролюючого органу.

До зведеного бюджету у січні – травні 2023 року надійшло 479,7 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – травні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 479,7 млрд грн. До державного бюджету надійшло 303,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 176,6 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – травні 2023 року становили 299,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 103,4 відс., додатково до бюджету надійшло 9,9 млрд грн. При цьому на рахунки платників відшкодовано 61,7 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств на 22,1 відс. (+11,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) на 25,7 відс. (+8,4 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 12,7 відс. (+7,3 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні – травні 2023 року приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – в 1,7 раза (+17,4 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 24 відс. (+12,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 6,6 відс. (+4,1 млрд грн).

Місцеві бюджети у січні – травні 2023 року отримали 176,6 млрд грн, що на 33,3 млрд грн, або на 23,2 відс. більше ніж у січні – травні 2022 року.

 

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у травні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 141,6 млрд грн. До державного бюджету надійшло 102,3 млрд грн, до місцевих бюджетів – 39,3 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у травні 2023 року становили 101,2 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 109,1 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 8,4 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 9,9 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток підприємства – 115,7 відс. (+3,9 млрд грн), з податку на додану вартість – 116,8 відс. (+2,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 117,7 відс. (+2,1 млрд грн), з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 123 відс. (+1,8 млрд грн).

У розрізі основних платежів у травні 2023 року приріст порівняно з травнем 2022 року становить з податку на прибуток підприємства – 145,4 відс. (+8,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 127,7 відс. (+3,1 млрд грн), з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 119 відс. (+1,5 млрд грн).

Місцеві бюджети у травні 2023 року отримали 39,3 млрд грн, що на 6,3 млрд грн, або на 19,2 відс. більше ніж у травні 2022 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

У податковій службі Дніпропетровщини підсумували результати дитячого конкурсу

Щороку, в перший день літа, відзначається свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний день захисту дітей.

З нагоди цього свята за ініціативою в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі проведено дитячий конкурс «Якби я був Президентом Планети…». 

Сьогодні, 01.06.2023, підведено підсумки цього конкурсу. Активна участь дітей у заході ще раз підтвердила – наші діти не тільки багатогранні і талановиті, а ще й патріотичні. Вони з гідністю втілили почуття любові до країни та її традицій у своїх роботах.

Податківці створили святкову атмосферу, відмітили переможців конкурсу та презентували подарунки всім учасникам. Адже чарівне свято з обов’язковими сюрпризами має терапевтичний ефект і відволікає від стресових ситуацій, що нас щільно обступили.

«Любі діти, бажаємо крокувати сміло по життю та досягати вершин Вашої мрії! Зичимо скорішого миру, творчого натхнення та успіхів!» – привітала малечу Федаш Наталя.

Живемо і творимо дитинство наших малюків заради світла їхніх сердець.

/ Відеоматеріали за посиланням: https://youtu.be/tWVK6hOXMhA

Оновлено структуру «Онлайн-навчання» для платників

Для зручності користувачів ДПС оновила структуру розділу «Онлайн-навчання». Увагу сфокусовано на інформаційних потребах та комфортності платників у пошуку необхідної податкової інформації.  

Всі матеріали розподілені за трьома блоками. У першому міститься інформація по окремих видах податків. Платнику достатньо обрати розділ з назвою того податку, яким він цікавиться, а далі підрозділи зорієнтують у напрямі пошуку потрібної інформації.

У цьому блоці платники можуть переглянути форми декларацій, інструкції з їх заповнення, особливості, на які потрібно звернути увагу платникам, роз’яснення законодавства тощо.

У другому блоці сконцентровано інформацію щодо податкових процедур. Зокрема, платники можуть переглянути матеріали з питань зупинення реєстрації податкової накладної, застосування РРО/ПРРО, сплати податків та єдиного внеску, погашення податкового боргу.

Цікавитеся роботою Е-кабінету, Контакт-центру ДПС, електронними довірчими послугами – тоді пропонуємо перейти до третього блоку. Він – сервісний, тут згруповані матеріали, які роз’яснюють особливості використання податкових сервісів. Наприклад, наші рекомендації допоможуть отримати інформацію про бізнес-партнера в Електронному кабінеті, подати звітність через Електронний кабінет, отримати облікову карту платника податків та відомості з ДРФО та багато іншого.

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюватиметься новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Розміщений розділ «Онлайн-навчання» на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Користуйтесь, пропонуйте – реалізуємо!

Нагадаємо, що розділ «Онлайн-навчання» запрацював з 25 квітня 2023 року. З цього часу у ньому вже розміщено понад 150 матеріалів.

Умови, за яких ФОП можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Разом з цим встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (абзац перший п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) (абзац другий п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);

- суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

У разі дострокового розірвання договору про добровільну участь, сплачені суми єдиного внеску поверненню не підлягають

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 3 п. 4 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, із змінами і доповненнями сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому, період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту.

Про проведення камеральних перевірок звітності по єдиному внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

ФОП – платник єдиного податку третьої групи, яка використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану, веде облік доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, фізичні особи – підприємці.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою (абзац перший п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Пунктом 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, зокрема, що платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте, зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися, зокрема платниками єдиного податку третьої групи вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні повинна на підставі первинних документів вести облік доходів  в довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

До уваги ФОП, які мають статус пенсіонера або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці (ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У розд. 9 Додатка 1 в графі 2 відображаються суми нарахованого доходу застрахованих осіб та у графі 4 розраховуються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1.

Значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті  на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ Декларації.

Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці, які мають статус пенсіонера або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, не формують та не подають Додаток 1 до Декларації та, відповідно, рядок 21 розд. VII Декларації не заповнюють.

Водночас, у разі самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, такі особи подають Додаток 1 до Декларації, а значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 відображають у рядку 21 розд. VII Декларації.

Чи включаються транзитні кошти, які отримуються ФОП на підставі договору транспортного експедирування до доходу, що визначається для надання права СГ зареєструватися платником ЄП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, у разі надання послуг, зокрема, за договорами транспортного експедирування доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Статтею 929 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Тобто, за посередницькі послуги експедитор отримує винагороду від клієнта, яка і є його доходом.

При цьому, кошти, які одержуються фізичною особою – підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором послуг, вважаються транзитними і право власності на такі кошти до фізичної особи – підприємця не переходить.

Враховуючи вищевикладене, транзитні кошти, які одержуються фізичною особою – підприємцем від клієнта для виконання або організації виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, не включаються до обсягу доходу.

Як заповнюється Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП у разі необхідності призначення матеріального забезпечення, страхових виплат?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп до податкового органу подають Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У разі необхідності призначення матеріального забезпечення, страхових виплат (допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах; оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм, компенсація втраченого заробітку тимчасово звільненим від сплати єдиного внеску фізичним особам – підприємцям з метою їх підтримки на період дії протиепідемічних заходів тощо) фізичні особи – підприємці на спрощеній системі оподаткування подають протягом року за інший період, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Декларацію з типом форми «Звітна» та додатковою позначкою «Довідково», у складі якої формується Додаток 1, який заповнюється таким чином:

у заголовній частині в комірці 01 «Звітна» та в комірці 04 «Довідково» проставляється позначка «Х»;

у розд. 1 вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків з врахуванням примітки 4 до Додатка 1;

у розд. 2 – серія (за наявності) та номер паспорта для ідентифікації платника єдиного внеску у Пенсійному фонді України з врахуванням примітки 5 до Додатка 1;

у розд. 3 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

у розд. 4 в полі «Податковий (звітний) період» у комірці «місяць» вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок;

у розд. 5 «Тип форми» в полі «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» проставляється позначка «Х»;

розд. 6 «Дата державної реєстрації припинення» не заповнюється;

у розд. 7 вказується основний код економічної діяльності за КВЕД згідно з реєстраційними документами;

у розд. 8 зазначаються період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску, за який сплачені страхові внески (з дня закінчення попереднього звітного періоду до дати настання страхового випадку включно) та код категорії застрахованої особи («6»);

рядки та графи у розд. 9 обов’язково заповнюються в розрізі місяців за період, визначений у розд. 8, де у графі 2 відображається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок в межах максимальної величини, а у графі 4 обчислюються суми єдиного внеску, які підлягають сплаті на небюджетні рахунки за даними звітного (податкового) періоду. Загальна сума обчисленого єдиного внеску зазначається у рядку «Усього» графи 4.

При цьому тип Додатка 1 «Уточнююча» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат не застосовується.

Водночас, слід зазначити, що подання у складі Декларації з типом форми «Звітна» як «Довідково» Додатка 1 типом форми «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» не звільняє платника єдиного внеску від обов’язку подання за квартальний (річний) податковий (звітний) період до контролюючого органу у складі Декларації Додатка 1 з типом форми «Звітна», в терміни, визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Чи переноситься термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування третьої групи для новостворених ФОП, якщо 10-ий день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розд. XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст.252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день,що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

Отже, для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

В якій термін новостворена ФОП має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для першої або другої групи, якщо державна реєстрація проведена в останні дні місяця (30 або 31 числа)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт

господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

Орендар земельної ділянки зобов’язаний надавати до органу ДПС копію договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

З 01.06.2023 запрацювали зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що 01.06.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2023 № 177 (далі – Наказ № 177), яким затверджено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Наказ № 177 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.05.2023 № 47.

Чи може суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 2 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у таких розмірах:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.

Згідно з п. 7 розд. VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.

Оновлено «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.8.0. Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 р. до 25.05.2023 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.8.0) (станом на 25.05.2023)

Додано нові документи:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 08 лютого 2023 р. № 71 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» :

F1309301 – Заява. Додаток 1 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08 лютого 2023 року № 71) (підпункт 3 пункту 2 розділу ІV);

F1309401 – Заява про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску). Додаток 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (підпункт 1 пункту 3 розділу V).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості»:

F1309501 – Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості.

Додано нові версії документів:

У зв’язку із запровадженням нової версії електронного документа F0100213 «Податковій декларація про майновий стан і доходи»:

F1301804 – Запит щодо отримання відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді;

F1401804 – Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Відповідь на запит у електронному вигляді;

F1319102 – Запит щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору в електронному вигляді;

F1419102 – Інформація з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору. Відповідь на запит в електронному вигляді.

У зв'язку з необхідністю внесення змін до програмного забезпечення, пов'язаного із процедурою реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2016 року № 547:

F/J 1311406 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-РРО;

F/J 1411405 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО;

F/J 1413405 – Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО;

F/J 1313605 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 4-РРО;

F/J 1413605 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 5-РРО;

F/J 1413705 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 6-РРО;

J1311505 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 1-РРОВ;

J1411505 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 2-РРОВ;

J1413505 – Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРОВ;

J1313805 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 4-РРОВ;

J1413805 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 5-РРОВ;

J1413905 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 6-РРОВ;

F/J 1316105 – Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-ЦСО;

F/J 1316605 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;

F/J 1317105 – Заява про включення до Реєстру ЦСО РРО за ф. № 1-РЦСО;

F/J 1417203 – Витяг з Реєстру ЦСО РРО за ф. № 3-РЦСО;

F/J 1311305 – Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО;

F/J 1414805 – Рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій за ф. № 3-КОРО.

З метою забезпечення отримання та обробки запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску:

F/J 1300207 – Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС;

F/J 1400207 – Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску.

У зв’язку зі змінами, які внесені до переліку кодів помилок:

F/J 1490505 – Повідомлення щодо допущених помилок у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4ДФ.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат) та враховуючи зміни внесені наказом Держстату від 10 листопада 2022 року №279:

S0305102 – Анкета № 1-РСО (вд) (1 раз на рік). Анкета обстеження економічної діяльності підприємства (наказ Держстату 18 травня 2022 р. № 91);

S0305202 – Анкета № 1-РСО (актив) (1 раз на рік). Анкета обстеження економічної діяльності підприємства (наказ Держстату 18 травня 2022 р. № 91);

S2703012 – № 37-сг (місячна)(у липні – грудні). Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (наказ Держстату 08 червня 2022 р. № 165).

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Бажаєте отримати допомогу від держави на розвиток свого бізнесу?

Відмовляйтеся від незадекларованих працівників та зарплат «у конверті». Компенсації можливі виключно при виплаті офіційної заробітної плати.

Тільки офіційно оформлюючи своїх працівників ви можете розраховувати на підтримку держави!

 

Відбулося засідання тимчасової робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Cьогодні, 31 травня 2023 року, в приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено перше засідання тимчасової робочої групи Громадської ради при ГУ ДПС (далі – Тимчасова робоча група), в якому прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

Під час заходу вирішені організаційні питання щодо роботи Тимчасової робочої групи з формування (створення) моделі співпраці між усіма учасниками, від яких залежить інформування та збір податків від здачі в оренду нерухомості, для забезпечення максимального охоплення об’єктів оподаткування.

Засідання проходило в атмосфері конструктивного діалогу. Кожний учасник висловлював свою думку з данного питання.

Щодо недопущення порушень законодавства при виплаті доходів у вигляді заробітної плати

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі заступника начальника Соборного  відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової.

Вона зазначила, що питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно надаються роз’яснення працівникам та роботодавцям стосовно вимог законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці, та про те, що не задекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів, таких як,  втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Керівники підприємств та суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, повинні своєчасно укладати трудові договори з найманими працівниками, вчасно  виплачувати заробітну плату у строки встановлені відповідно до чинного законодавства.

Анжеліка Куликова звернула увагу, що відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Не задекларована праця  сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і позбавляє бюджет коштів, необхідних для забезпечення збройних сил України та підтримки громадян, які постраждали від збройної агресії.

Також вона відмітила, що одною із проблемних  тем при відпрацюванні легалізації заробітної плати, є нарахування заробітної плати на рівні мінімальної. Значний відсоток роботодавців відображають нарахування  у податкових розрахунках близько  6700 - 6900 грн., при тому, що середньогалузеві показники вище. На зустрічах з територіальними громадами  обговорюється, що основним бюджетоутворюючим податком громад є – податок на доходи фізичних осіб.  Зростання надходжень цього податку дуже важливо, як для державного так і місцевих бюджетів територіальних громад, тому доведення до середньогалузевого показника по області заробітної плати по окремим галузям, є одним із актуальних питань. У січні-квітні  2023 року до місцевих бюджетів області мобілізовано податку на доходи фізичних осіб майже 8,9 млрд  грн., що на 1,9 млрд грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Темп росту сплати податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) складає 126,4 відсотки. Такі результати досягнуті також і за рахунок залучення додаткових джерел до оподаткування

Фахівець зазначила, що з початку 2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з метою недопущення фактів “тіньової” зайнятості та порушень законодавства про оплату праці з суб’єктами господарської діяльності. В результаті  оформлено трудові відносини з найманими працівниками, до бюджету надійшло більше  3 млн грн. ПДФО. За результатами підвищення розміру заробітної плати,  додаткові надходження склали майже 1 млн грн. податку. Погашено заборгованості із сплати податку майже 40 млн грн.

Проаналізувавши подані податкові розрахунки 4 ДФ за 4 квартал 2022 року, встановлено, що середній рівень заробітної плати на підприємствах Дніпропетровської області складає майже  12,0 тис.грн.

Розподіливши дані нарахованої заробітної плати в розрізі видів  економічної діяльності, встановлено, що вище середнього по області мають такі галузі, як :

добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 12,3 тис.грн.;

постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 14,7 тис.грн.;

водопостачання, каналізація, поводження з відходами – 12,4 тис.грн.;

фінансова та страхова діяльність – 14,8 тис.грн.

державне управління та оборона – 15,9 тис.грн.

освіта – 12,7 тис.грн.   

Але також є і такі, де нарахування склали менше середньообласного рівня, наприклад:

сільське господарство, лісове господарство – 10,0 тис.грн.;

будівництво – 8,3 тис.грн

Наприкінці Анжеліка Куликова висловила сподівання на відповідальне ставлення роботодавців Дніпропетровської області до оформлення трудових відносин з найманими працівниками  протягом 2023 року.

Чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП, у разі якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 8.1 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розділом VIII Порядку № 1588.

Пунктом 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито. на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Таким чином, якщо платник податків здійснив поділ  власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), то подається повідомлення за ф. № 20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, а саме: у першому рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).

При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п. 4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).

 

Подання фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, документів у разі зміни робочого місця (офісу)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Підпунктом 1 п. 6.8 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), визначено, що якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розд. IV ПКУ.

Про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання повідомлення про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), згідно з розд. VIII Порядку № 1588 (п.п. 5 п. 6.8 розд. VI Порядку № 1588).

Процедури взяття на облік за неосновним місцем обліку встановлені розд. VIІ Порядку.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку приватного нотаріуса може бути здійснене на підставі заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП), поданої нотаріусом відповідно до п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку також може бути здійснене на підставі:

Повідомлення за ф. № 20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, в разі зазначення у Повідомленні за ф. № 20-ОПП контролюючого органу, у якому платник податків бажає стати на облік за неосновним місцем обліку;

заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (заява за ф. № 17-ОПП) , яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. 7.2 розд. VIІ Порядку № 1588).

В разі, якщо платник зазначив контролюючий орган, у якому він бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у Повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, він звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

Враховуючи викладене, якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву за формою № 5-ОПП з оновленою інформацією про робоче місце або Повідомлення за ф. № 20-ОПП про зміну даних про об’єкт оподаткування.

Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів:

заяви за ф. № 17-ОПП яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку;

Повідомлення за ф. № 20-ОПП яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку;

заяву за ф. № 5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Платникам забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документально

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи встановлені ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нормами п. 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим.2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Про подання звітності юридичними особами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податку на прибуток підприємств (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України «Про управління об’єктами державної власності», подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Деякі випадки визначення фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 140.5.5 прим.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь:

- нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім п.п. 140.5.5 прим.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу п’ятого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до ст. 39 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим п.п. 140.5.2 прим.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом шостим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Норми п.п. 140.5.5 прим.1 п. 140.5 ст. 140 застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Яку інформацію відображають у Звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній містить інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, зокрема, але не виключно:

а) назву держави (території), відповідно до законодавства якої учасник міжнародної групи компаній заснований, та держави (території), резидентом якої він є;

б) загальну суму доходів (виручки) за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн, у тому числі з розбивкою на суму доходів (виручки) відповідно до угод, укладених учасниками цієї міжнародної групи компаній і пов’язаними особами, та суму доходів (виручки) за угодами з непов’язаними особами;

в) суму прибутку (збитку) до оподаткування за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

г) суму сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) або його аналога у фінансовому році, за який складається звіт у розрізі країн;

ґ) суму нарахованого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) або його аналога за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

д) розмір статутного капіталу (зареєстрованого статутного капіталу) на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

е) суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

є) чисельність працівників за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

ж) балансову вартість матеріальних активів на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

з) основні види діяльності, що здійснюються учасниками міжнародної групи компаній.

Форма звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній, що може не збігатися з календарним роком, та подається протягом дванадцяти місяців після закінчення такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній фінансовий рік – протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року).

Норми передбачені п.п. 39.4.11 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

Який податковий борг вважається безнадійним та як здійснюється його списання, в тому числі у період дії воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковими органами здійснюється списання безнадійного податкового боргу платників податків згідно з положеннями статті 101 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244) (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 2 розділу II Порядку, безнадійним податковим боргом є:

податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу (1095 днів);

податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі – Сертифікат), виданим Торгово- промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово- промисловими палатами (п.п. б п. 2 розд. II Порядку);

податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

У випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додається Сертифікат.

В інших випадках (передбачених підпунктами 1 - 5, 7, 8 пункту 2 розділу II Порядку), подання платником заяви не є обов’язковим.

Списання безнадійного податкового боргу згідно з вимогами статті 101 Кодексу здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Слід зазначити, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу (абзац одинадцятий п. 52 прим.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас, згідно з пунктом 102.9 статті 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Крім того, пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовано особливості справляння податків і зборів у період воєнного стану. Зокрема, підпунктом 69.9 цього пункту для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених цим підпунктом випадків.

Отже, з 18 березня 2020 року (у тому числі у період воєнного стану) податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг, строк давності (1095 днів) щодо якого минув до 17 березня 2020 року включно.

Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.

Також відповідно до статті 97 Кодексу безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством» зі змінами та доповненнями.

Згідно з цим законодавчим положенням вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню відповідно до цього Порядку грошові зобов’язання та/або податковий борг платника податків, що залишаються непогашеними після ліквідації такого платника, не пов’язаної з банкрутством, у зв’язку з недостатністю майна платника податків та осіб, на яких у випадках, передбачених законом, покладається відповідальність щодо погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу такого боржника.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник податків перебуває за основним або неосновним місцем обліку.

За результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке заноситься до інформаційно-комунікаційної системи податкових органів «Податковий блок» та інтегрованої картки (карток) боржника.

 

Чи проводиться документальна позапланова перевірка ФО при знятті з обліку в контролюючому органі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за її рішенням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Право на проведення відповідно до законодавства перевірок платників податків надає контролюючому органу п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ обставиною, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. При цьому, п. 78.2 ст. 78 ПКУ вказує, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків.

У відповідності з абзацом одинадцятим частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичних осіб – підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Право проводити у фізичних осіб – підприємців документальних перевірок звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску контролюючі органи використовують відповідно до положень ст. 13 Закону № 2464. Такі перевірки проводяться у порядку встановленому ПКУ.

Враховуючи зазначене, використання контролюючим органом права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, має здійснюватися за наявності визначених ПКУ обставин.

Разом з тим, згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.

Отже, у разі наявності визначених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, у тому числі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.

Також згідно з абзацом другим п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У відповідності до абз.2 п.п.6 п.11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір з роботодавцем, повинен знятись з обліку платника єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Оскільки на таких платників не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», відповідно до п. 3 Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330, зі змінами (далі – Порядок № 1162), вони зобов’язані стати на облік в контролюючих органах шляхом самостійного подання заяви за формою № 12 та підтверджуючих документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.

При цьому не є платниками єдиного внеску в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони підлягають страхуванню на інших підставах, зокрема, є найманими працівниками, за яких роботодавець сплачує єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За таких умов член фермерського господарства зобов’язаний здійснити процедуру зняття з обліку як платника єдиного внеску в контролюючому органі, яка визначена розд. V Порядку № 1162 для такої категорії платників..

Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 1162 для зняття з обліку в контролюючому органі член фермерського господарства у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення (з дати прийняття на роботу) подає заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та документа, що підтверджує, зокрема, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах (копія трудової книжки, наказу про прийняття на роботу тощо)

Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він зобов’язаний знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку № 1162.

Чи поширюються вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків, встановлені у розмірі 50000 грн на виплату дивідендів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) у розмірі 50000 грн, встановлені п. 6 розд. ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371).

Згідно з приміткою 7 до Декларації відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ та в умовах адміністративної реформи платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подає Декларацію до контролюючого органу за місцезнаходженням адміністративних центрів територіальних громад, на території яких знаходяться об’єкти оподаткування, в якому перебуває на обліку платник такого податку (за основним та/або неосновним місцем обліку).

Водночас, в умовах проведення адмінреформи (згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №№ 707-р – 730-р про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад областей) у разі створення територіальної громади у містах з районним поділом згідно з розподілом повноважень між контролюючими органами, що обслуговують райони міста, визначено один контролюючий орган, який уповноважений на адміністрування місцевих податків і зборів, у тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, якщо об’єкти нерухомості знаходяться на території територіальної громади у місті з районним поділом в різних районах такого міста, Декларація подається до контролюючого органу, який уповноважений на адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті з районним поділом.

Інформацію про такий контролюючий орган можна отримати у будь-якому контролюючому органі такого міста.

Разом з тим, у разі подання Декларації до іншого контролюючого органу міста платнику надійде повідомлення про контролюючий орган, який для створеної у місті територіальної громади («Код за КАТОТТГ території територіальної громади» якої зазначений платником у Декларації) визначений відповідно до розподілу повноважень для адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У такому разі повторне подання Декларації до «правильного» уповноваженого контролюючого органу не потрібне.

Який документ повинна надавати ФОП – платник ЄП, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані товари (надані послуги) та яка передбачена відповідальність у разі ненадання відповідних документів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

У разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.

 

Як платник податків надсилає поштою податкову декларацію, розрахунок, звіт?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ)

Надсилання податкової декларації поштою здійснюється з урахуванням вимог правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 із змінами і доповненнями.

Абзацом першим п. 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).

Державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ. Але, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Враховуючи вищевикладене, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100-відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви.

 

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума, що відшкодована працедавцем фізособі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Згідно з п.п. 2.2.9 п. 2.2 розд. ІІ Інструкції № 5 фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) – є додатковим благом.

Тобто, сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування єдиного внеску за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.

Коригування реквізитів у Розрахунку, що не стосуються застрахованої особи, у зв’язку з виправленням помилок після закінчення строку його подання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку проводиться у відповідності з розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до абзацу другого п. 6 Порядку Розрахунок з типом «Уточнюючий» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску, подається на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містить інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються.

Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

Разом з тим, для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Майно отримане внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями.

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості ПММ, витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 11 розд. І якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту, не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже, не базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості пально-мастильних матеріалів, витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів.

Анулювання реєстрації платника ПДВ, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні проведення бойових дій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

Згідно з п. 5.3 розд. V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

В умовах дії правового режиму воєнного стану територіальні органи ДПС, що розташовані в зоні проведення бойових дій, не можуть здійснювати свої повноваження, визначені ПКУ, в тому числі повноваження щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ.

З метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС у період воєнного стану в Україні повноваження територіальних органів ДПС,які  розташовані в зоні проведення бойових дій  та не можуть здійснювати свої повноваження закріплені за іншими територіальними органами.

Виходячи із зазначеного, суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні бойових дій, з метою анулювання своєї реєстрації як платника ПДВ може подати заяву про анулювання реєстрації за формою     № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі.

При цьому платник у розд. 1 заяви за формою № 3-ПДВ зазначає найменування контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

Заяву розглядатиме територіальний орган ДПС, за яким закріплено виконання повноважень щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ територіального органу ДПС, що  розташований в зоні проведення бойових дій  та не може здійснювати свої повноваження.

Юридичною особою виплачено дохід ФОПу – платнику ЄП за видами діяльності, що не зазначені у ЄДР: чи нараховується єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами.

Отже, сума коштів, що виплачується ЮО ФОП – платнику єдиного податку, не є базою нарахування єдиного внеску, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у Єдиному державному реєстрі.

В іншому випадку, роботодавці – ЮО нараховують єдиний внесок ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Чи оподатковується ПДФО вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з п.п. «з» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.

Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Основні вимоги до застосування методів трансфертного ціноутворення щодо сировинних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.01.2021 набрав чинності перелік сировинних товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 616».

З 01.01.2021 запрацювали запровадженні Законом України від 16.01.2020 № 446-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) для сировинних товарів.

Відповідно до цих правил основними вимогами щодо застосування методів ТЦ для сировинних товарів є:

- застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни є обов'язковим для визначення відповідності умов контрольованих операцій (далі – КО) із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» (імперативна норма);

- застосування інших методів ТЦ має бути обґрунтовано неможливістю застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни;

- доцільність переходу до методів рентабельності (розподілу прибутку) має бути обґрунтованим відповідно до фактів та обставин здійснення КО;

- у разі незастосування методу порівняльної неконтрольованої ціни платник податків має розкрити ланцюг постачання до першої непов'язаної особи (особи, що не відповідає критеріям, визначеним в п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) із зазначенням рівня рентабельності;

- у випадку нерозкриття ланцюга постачання контролюючий орган має право самостійно визначити відповідність цін принципу «витягнутої руки» за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Також згідно з нормами ПКУ були розроблені відповідні Порядки (наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2022 № 19), які набрали чинності з 01.01.2023.

До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з реалізації пального або спирту етилового!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 за № 480/39536 (далі – наказ № 55), вносяться зміни до наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524.

Наказом № 55 удосконалюються форми документів, необхідних для функціонування Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, та вносяться деякі зміни до порядку їх заповнення

Наказ № 55 набирає чинності через 90 днів з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 06.04.2023 № 34), а саме – з 05.07.2023.

Бонуси, отримані за придбання товарів чи надання послуг, включаються до складу доходу ФОПа – платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом з джерелом їх походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (ФОПа) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292. ПКУ).

Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок ФОПа – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Отже, суми кошти, отримані ФОПом – платником єдиного податку у вигляді бонусів, за придбання товарів чи надання послуг, включаються до складу доходу такого платника.

Просвітницька діяльність податківців Дніпропетровщини триває: зустріч зі студентами «Школи бізнесу»

Сьогодні, 30.05.2023, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі в. о. начальника податкової служби області та заступника начальника ГУ ДПС відбулась зустріч податківців в онлайн та офлайн форматах зі студентами навчально-наукового центру «Школа бізнесу» при Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» («Школа бізнесу»). Захід відбувся за зверненням Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС.

В івенті взяли участь педагоги та студенти «Школи бізнесу», а також керівники структурних підрозділів і фахівці ГУ ДПС.

Зустріч почалась з відвідування Музею історії податкової служби Дніпропетровщини, де зібрані експонати, пов’язані з історією її розвитку.

Далі студенти прослухали лекцію на тему «Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців». Під час заходу учасники отримали фахові відповіді податківців на питання, що їх цікавили у рамках тематики зустрічі.

«Податкова служба Дніпропетровщини завжди готова та зацікавлена у комунікаціях з молоддю. Адже саме освічена молодь – генератори нових ідей, потужний потенціал нашої країни та наше майбутнє», – наголосила керівниця податкової служби області.

Суд підтвердив правомірність позиції податківців щодо нереальності господарських операцій Товариства з суб’єктами господарювання

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримано позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі № 160/15514/20 про те, що надані Позивачем первинні документи, які складені на операції з придбання ним сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П» не підтверджують факт господарських операцій.

Касаційним Судом встановлено, що сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту. Таку оцінку документів суд зробив з врахуванням обставин щодо відсутності у ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П» необхідних для здійснення постачання насіння соняшника умов та ресурсів (виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, обмежена (недостатня) чисельність працівників при відсутності офіційних даних (у звітах форми 1ДФ) щодо залучення працівників за цивільно-правовими угодами, необхідних площ земель сільськогосподарського призначення), а згідно з інформацією з ЄРПН не підтверджено придбання зазначеними суб’єктами господарювання послуг відповідного характеру, які б дозволяли зробити висновок, що вони були спроможні здійснити операції з постачання насіння соняшника на адресу позивача.

Судом зазначено, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на витрати та/або податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками – постачальниками товарів (послуг), однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на витрати та податковий кредит є безпідставною.

Також колегія суддів зазначила, що враховуючи обставини щодо характеру діяльності ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П», а також те, що позивач не навів обґрунтованих доводів щодо економічної та ділової доцільності придбання насіння соняшника у контрагентів-постачальників, які не є виробниками цієї продукції та якими не надано документів щодо походження соняшника, стверджувати, що Позивач проявив належну обачність при виборі цих контрагентів, а також що у позивача не могло бути обґрунтованих підстав сумніватись у добросовісності зазначених суб’єктів господарювання, не можна. Позивач, здійснюючи діяльність з виробництва і реалізації олії соняшникової, повинен бути зацікавлений в постачанні якісної сировини, що обумовлювало його зацікавленість виробником соняшника. Це, у свою чергу, обумовлює прояв відповідної обачності у виборі постачальника, з’ясування його можливостей здійснити постачання соняшника, тим більше, якщо постачальник зобов’язується поставити соняшник власного виробництва

Як підсумок, у суду апеляційної інстанції не було підстав для застосування принципу індивідуальної відповідальності платника податку, адже на противагу доводам ГУ ДПС позивач не довів, що він діяв з належною обачністю при виборі контрагентів та розумними заходами пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку

Відтак, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.05.2023 у справі № 160/15514/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 скасовано, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 залишено в силі (рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог на суму 18, 4 млн гривень).

ДПС спільно з Радою бізнес-омбудсмена продовжують відпрацювання актуальних питань бізнесу

Питання сфери оподаткування, з якими звертались субʼєкти господарювання до Ради бізнес-омбудсмена, стали предметом обговорення під час засідання експертних груп ДПС та Ради.

Зокрема, розглядались звернення платників податків щодо зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, виведення підприємств з категорії ризикових платників, функціонування автоматизованої системи адміністрування ПДВ, виконання судових рішень, відшкодування ПДВ тощо.

Також фахівці ДПС надали розʼяснення щодо окремих процедур та застосування норм Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».

Нагадаємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Закон України № 3050: площі яких земельних ділянок не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку 4 групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом № 3050, зокрема п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими абзацами третім – одинадцятим.

Так, площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки перебували у консервації, визначається як період, що починається:

а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, в якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

б) у частині земель приватної власності – з дати внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.

Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Нагадуємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Перелік територій). Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також  визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.

 

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року    № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Трудовий договір є засобом гармонізації трудових правовідносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

В умовах ринкової економіки в трудовому праві на перший план виходять договірні методи регулювання праці.

Абсолютно всі питання, пов'язані з договірним регулюванням трудових відносин, завжди залишаються в полі зору законодавства, а практика укладання трудових договорів свідчить про серйозність даного методу регулювання суспільних відносин у сфері застосування праці. 

Тема трудового договору та його ролі в регулюванні трудових відносин залишається актуальною і сьогодні, адже в сучасних умовах роль договірно-правового методу регулювання, де ключову роль грають учасники трудових відносин, значна.

Трудовий договір виступає основною формою реалізації свободи праці, включаючи право на працю для кожного, хто бажає трудитися. Разом з тим трудовий договір є тією юридичною формою, яка в максимальній мірі надає можливість роботодавцю для вільного здійснення підбору необхідних йому працівників з урахуванням його власних інтересів і потреб. 

Отже, в трудовому договорі відбивається свобода праці і договірний принцип регулювання трудових відносин, що дозволяють сторонам вільно і добровільно вибирати один одного, виходячи зі своїх приватних інтересів на ринку праці. У цьому виявляється важлива соціальна та економічна роль трудового договору.

Трудові договори – це юридичні факти, що виступають підставами виникнення правовідносин, зміст яких визначається законодавчими або підзаконними нормами. При цьому, трудовий договір є засобом індивідуального регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником, а умови цього договору повинні відповідати загальним принципам трудового права.

Так, трудовий договір забезпечує індивідуалізацію трудових правовідносин, встановлення єдино можливих умов для його сторін, оскільки в законодавчому порядку неможливо визначити умови праці всіх категорій працівників з врахуванням їх індивідуальних здібностей і особливостей виробництва, а також видів трудової діяльності. При його допомозі можна встановити додаткові умови реалізації трудових правовідносин з врахуванням особливостей трудової функції працівника. 

Отже, важливою особливістю сучасного трудового законодавства України є оптимальне поєднання законодавчого і договірного регулювання трудових відносин. Трудовий договір відповідає національним умовам і забезпечує належну безпеку і гнучкість, дозволяючи враховувати реалії ринку праці. Він є способом досягнення згоди між його сторонами. Іншими словами, трудовий договір є засобом гармонізації трудових правовідносин. Оскільки за допомогою трудового договору досягається стійкість (стабільність) трудових правовідносин.

Тому представникам бізнес-кіл необхідно переглянути стан оформлення трудових відносин і відповідно до вимог чинного трудового законодавства офіційно заключити з найманими працівниками трудові договори.

Закон України № 3050: визначення розміру податкових зобов’язань з орендної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 288.8 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов’язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених ПКУ.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником орендної плати до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішення сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв’язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації щодо прийнятих рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником орендної плати на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки або рішень сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання  у зв’язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, контролюючий орган, до якого звернувся платник орендної плати, протягом десяти робочих днів здійснює перерахунок платежу і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом  із детальним розрахунком суми орендної плати. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Додатково: постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Перелік територій). Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також  визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.

Закон України № 3050: підстави для ненарахування земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом № 3050 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) доповнено новою статтею 283 прим.1 «Особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами».

Відповідно до п. 283 прим.1.1 ст. 283 прим.1 ПКУ підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.

Земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, не нараховується та не сплачується за період:

а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

б) у частині земель приватної власності – з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.

Нарахування земельного податку відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому завершено заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.

У разі подання платником податку до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником земельного податку на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки контролюючий орган, до якого звернувся платник земельного податку, протягом 10 робочих днів здійснює перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Пунктом 283 прим.1.2 ст. 283 прим.1 ПКУ визначено, що підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру.

Земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст.283 ПКУ, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, не нараховується за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Звертаємо увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Перелік територій). Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також  визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПКУ.

Нарахування земельного податку за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Нормами п. 283 прим.1.3 ст. 283 прим.1 ПКУ передбачено, що підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п. 283.2 ст.283 ПКУ у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ.

Ненарахування земельного податку за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, здійснюється протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником податків до контролюючого органу рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних з Державного земельного кадастру здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податків.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником земельного податку на підставі оригіналів або належним чином засвідчених копій рішень відповідних органів місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків контролюючий орган, до якого звернувся платник земельного податку, протягом десяти робочих днів здійснює перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Чи може платник земельного податку та орендної плати в одній податковій декларації з плати за землю одночасно визначити податкові зобов’язання щодо податку та орендної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.

З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

Понад 150 млн грн акцизного податку надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 150 млн грн акцизного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження виросли майже на 2,8 млн гривень.

Нагадуємо, що 30.05.2023 – останній день сплати акцизного податку за квітень 2023 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку територіальних громад Дніпропетровщини!

Єдиний внесок: надходження від платників Дніпропетровщини з початку року – майже 9,6 млрд гривень

Протягом січня – квітня 2023 року до спеціальних державних фондів надійшло майже 9,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 2,4 млрд грн, або на 34 відсотки.

Наталя Федаш висловила подяку платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання. Нагадала, що у разі працевлаштування працівників на нові робочі місця з заробітною платою в розмірі не менше ніж три мінімальні протягом наступних 12 календарних місяців, роботодавцям компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску.

Як здійснюється розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків?

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік обставин) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. На сьогодні процентна ставка по розстрочках та відстрочках становить 30 відсотків річних.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно з розділом II Переліку форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).

Пунктом 100.9 статті 100 Кодексу визначено, що рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років,приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

Відповідно до пункту 11 статті 100 Кодексу, якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення (відстрочення) надається лише за умови:

передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань;

перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму податкового боргу, – у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС – без обмежень суми, територіальні органи – на суму не більше 3 млн гривень.

Згідно з пунктом 3.2 Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу ДПС після подання заяви або приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 Порядку, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДПС (пункт 2.3 Порядку).

Розстрочення або відстрочення податкового боргу може здійснюватися також згідно з положеннями інших законодавчих актів, що приймаються Верховною Радою України з метою врегулювання податкового боргу окремого кола платників. У такому випадку контингент таких платників та умови розстрочення (відстрочення) визначаються саме цим законом.

 

  Які строки подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У який термін здійснюється взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах за основним місцем обліку, у зв’язку зі зміною їх місцезнаходження (місця проживання) ...

У який термін здійснюється взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах за основним місцем обліку, у зв’язку зі зміною їх місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України на іншу територію України?

Відповідно до п 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Порядок взяття на облік/зняття з обліку платника податків у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) визначений нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 10.1 Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків згідно з пп. 10.6 – 10.21 розд. X Порядку № 1588.

Зокрема, згідно з п. 10.8 Порядку № 1588 якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків або іншої зміни, внаслідок якої змінюється ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу, до ДПІ обслуговування за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків переходять обов’язки ведення обліку платника податків у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб (п. 10.25 Порядку № 1588).

Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупована з 07.04.2014 територія України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, що визнані такими відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою «податковою адресою є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» або «податковою адресою є тимчасово окупована територія у Донецькій та Луганській областях». У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) на (з) тимчасово окуповану(ої) територію(ї) України в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб встановлюється/скасовується така ознака (п. 1.5 Порядку № 1588).

Згідно з п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» у разі зміни місцезнаходження/місця проживання платників податків, які мають такі ознаки, на іншу територію в областях або місті Києві і отримання контролюючими органами відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків облік таких платників податків і зборів здійснюється з урахуванням такого: контролюючі органи в областях та місті Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) або приймання заяв і документів від платників податків, а також взяття на облік платників податків за основним місцем обліку не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР чи заяв від платників податків.

Таким чином, у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупованої з 07.04.2014 території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей взяття на облік за основним місцем обліку платників податків які обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР. В інших випадках зміна основного місця обліку у зв’язку зі зміною місцезнаходження здійснюється у терміни, визначені розд. X Порядку № 1588, а саме: у разі зміни контролюючого органу – протягом місяця; у разі зміни ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу – у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Закон № 3050: важливо для платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у повідомленнях «Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!» і «Закон № 3050: до уваги платників плати за землю!» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланнями:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679513.html і

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679901.html

відповідно, звертає увагу на наступне.

Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, також визначає можливість уточнення податкових зобов’язань з плати за землю, задекларованих до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій по платі землю за 2022 рік та 2023 рік:

 

Податок/

вид платежу

Зобов’язання, що уточнюється/коригується

Період, за який можливе коригування

 

За земельні ділянки,що розташовані на територіях активних бойових дій

або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України,

включених до Переліку територій

 

плата за землю (земельний податок та/або орендна плата)

задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю

за період березень 2022 року – грудень 2023 року

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.

Платники, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

 

 

За земельні ділянки, розташовані на територіях, що не залежать від Переліку територій

 

орендна плата

задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

 

за період 2022 – 2023 роки

 

Уточнення податкових зобов’язань здійснюється за періоди, у яких земельні ділянки були визнані як забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

 

 

Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом № 3050 податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1, п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

 

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені:

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (далі – п.п. 69.1).

Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники плати за землю, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Платники рентних платежів наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини направили, зокрема, за спеціальне використання води майже 34 млн грн рентної плати, за використання лісових ресурсів майже 200 тис. гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження зазначених рентних платежів збільшились майже на 16,4 млн гривень.

Економічний фронт є життєво необхідним поряд із воєнним фронтом. Обов’язок відповідального бізнесу – забезпечення повноцінного функціонування держави в умовах війни. Наші захисники наближають перемогу на полі бою, бізнес працює на своїх робочих місцях, сумлінно сплачуючи податки, аби наші громади розвивалися, діти могли навчатися, міста і села – відбудовуватися.

До уваги нерезидентів – постачальників електронних послуг на території України: дізнайтесь з відеоролика, як отримати онлайн консультації!

ДПС розроблено відеоролик «Онлайн-консультування в органах ДПС та доступ до актуальних запитань-відповідей для осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України!».

У Кабінеті особи – нерезидента – платника ПДВ відтепер доступні додаткові можливості отримання онлайн консультації від ДПС з питань оподаткування ПДВ. У відеоролику продемонстровано покроковий алгоритм користування додатковим сервісом Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ.Переглянути відеоролик можна тут https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9506.html.

Індивідуальна податкова консультація

Для формування та надсилання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі платник може скористатися меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).

При формуванні індивідуальної податкової консультації:

- оберіть контролюючий орган, 

- заповніть адресу для листування, контактний телефон, електронну адресу,

- зазначте необхідність отримання податкової консультації,

- збережіть, підпишіть та надішліть сформоване звернення. 

Інформація щодо отримання і реєстрації звернення в контролюючому органі та надіслана в Електронний кабінет індивідуальна податкова консультація в електронній формі містяться в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».

Презентаційні матеріали щодо подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в Електронному кабінеті можна переглянути тут https://tax.gov.ua/data/files/305278.pdf.

За яких умов адвокат повинен ставати на облік у контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ та п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року   № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами (далі – Закон № 5076).

Згідно з Законом № 5076 право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:

прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).

Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).

 

Чи враховуються при визначенні об’єкта оподаткування кошти, отримані платником податку на прибуток за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Згідно з п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Враховуючи викладене вище, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

 

Де розміщується інформація про склад майна, яке знаходиться в податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах, а також про місце та час проведення таких аукціонів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.7 ст. 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;

- цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV зі змінами та доповненнями;

- інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Згідно з п. 95.13 ст. 95 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.16 ст. 95 ПКУ).

Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).

Інформація, зазначена у п. 95.17 ст. 95 ПКУ, та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 95.18 ст. 95 ПКУ).

Зокрема, п. 14 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями, продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону (далі – оголошення).

Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення (п. 15 Порядку).

 

Закон № 3050: до уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у повідомленні «Закон № 3050: деякі нововведення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679540.html, повідомляє.

Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, визначає можливість уточнення податкових зобов’язань платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, (далі – Податок), які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій. Такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання за період 2022 та 2023 роки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.

Платники Податку, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, із змінами (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню Податком.

 

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

 

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум Податку, по яких не нараховується та не сплачується Податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми Податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього Податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з Податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Закон № 3050: до уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у пресрелізі «Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679513.html, звертає увагу на наступне.

Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, також визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) за земельні ділянки, які:

- перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);

- забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288  Кодексу);

- непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу).

 

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата):

1) за земельні ділянки, що перебувають у консервації:

 

підстава (наявність всіх перелічених складових):

 

- рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки;

- відомості/дані Державного земельного кадастру;

період звільнення:

землі державної та комунальної власності

з першого числа місяця, у якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

землі приватної власності

з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

 

2) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами:

 

підстава:

- відомості/дані Державного земельного кадастру, в тому числі по земельних ділянках,обстежених операторами протимінної діяльності;

період звільнення:

з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

 

3) за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами:

 

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- затверджений Перелік територій;

- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

- рішення органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки;

- відомості/дані Державного земельного кадастру;

період звільнення:

з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

 

4) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами: 

 

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків;

- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

період звільнення:

з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що наступає раніше:

- або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення) чи дата скасування відповідного рішення);

- або дата скасування відповідного рішення,

- або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності,

- або визнання земельної ділянки придатною для використання.

 

Річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно до кількості місяців, в яких земельна ділянка була визнана придатною для використання.

На рішення, прийняті на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок не придатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами, не поширюються вимоги п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу щодо заборони прийняття індивідуальних податкових пільг (зміни до п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Понад 4,9 млн грн частини чистого прибутку спрямовано до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Впродовж січня – квітня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4,9 млн грн частини чистого прибутку. Це на понад 3 млн грн, або на 164,7 відс., більше аналогічного періоду минулого року.

Наповнення бюджетів, своєчасна сплата податків – це додаткові ресурси від бізнесу для нашої держави у протистоянні російському вторгненню.

За надійну підтримку фінансового фронту нашої держави – сумлінну сплату податків висловлюємо подяку кожному платнику податків.

Податківці Дніпропетровщини взяли участь у навчальному тренінгу

Сьогодні, 25.05.2023, у Державній податковій службі України (ДПС) за сприяння експертів Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) проведено навчальний тренінг у форматі відеоконференції.

У заході також прийняли участь керівництво Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та фахівці управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

Експертом EU4PFM поінформовано про основні та важливі аспекти ефективної комунікації, з акцентом на ролі лідера, співпраці із засобами масової інформації.

Визначена важливість комунікації у роботі органів податкової служби та категорії таких комунікацій.

Попередні підсумки деклараційної кампанії 2023. Право на податкову знижку

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дениса Орди.

Він поінформував, що станом на 01.05.2023 за результатами деклараційної кампанії 2023 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 15 тисяч декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить понад 12 млрд гривень. Задекларовано до сплати податку на доходи фізичних в сумі 124,7 млн  гривень, військового збору – 45,9 млн гривень.

Доходи в розмірі понад 1 млн грн задекларували 373 жителя нашої області.

Разом з тим, своїм правом на отримання податкової знижки у поточному році скористалися вже 2,5 тисячі фізичних осіб. Сума податку, що підлягає поверненню громадянам з бюджету складає 9,5 млн гривень.

Звернув увагу, що крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи, у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку, порядок надання якої визначений статтею 166 Податкового кодексу України.

Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги. 

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були такі витрати:

- оплата за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені);

- оплата процентів за іпотечним кредитом;

- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;

страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;

-  оплата допоміжних репродуктивних технологій (запліднення)

-  та інші.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року.

Для отримання знижки за 2022 рік необхідно заповнити та до 31 грудня 2023 року включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, у якій вказати: суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, видів понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:

- копія паспорта;

- довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;

- довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;

- копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);

- документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.

Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.

Декларацію про майновий стан і доходи громадяни можуть подати в один із таких способів:

-  особисто або уповноваженою на це особою;

-  поштою з повідомленням про вручення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом  «Електронний кабінет».

ДПС нагадує про наближення терміну запровадження Загального стандарту звітності CRS

З набранням чинності змін до податкового законодавства щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS фінансові агенти з 1 липня 2023 року зобов’язані вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, подавати до ДПС звіт про підзвітні рахунки.

Вперше звіт про підзвітні рахунки потрібно буде подати у 2024 році за друге півріччя 2023 року (перший звітний період). У подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.

ДПС спільно з Мінфіном за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) з метою забезпечення своєчасної реалізації всіх підготовчих етапів, необхідних для імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS, здійснює розробку підзаконних нормативно-правових актів.

Зокрема, розроблено проєкт Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 39-3.3.3 пункту 39-3.3 статті 39-3 ПКУ).

Проєкт Порядку передбачає, що взяттю на облік у ДПС підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ). ПФУ подає заяву про взяття її на облік у ДПС протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ.

Звертаємо увагу на те, що ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе, стають на облік один раз.

Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (пайовим або корпоративним інвестиційним фондом), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного інституту спільного інвестування (пункт 39-3.11 статті 39-3 ПКУ). Реєстрація інституту спільного інвестування як ПФУ також здійснюється за заявою компанії з управління активами. Для цього компанія з управління активами подає заяву про її взяття на облік як ПФУ та про взяття на облік усіх інститутів спільного інвестування цієї компанії з управління активами, які також є ПФУ.

За загальним правилом (якщо установа подає звітність лише за себе) фінансова установа береться на облік як ПФУ за податковим номером.

Якщо реєстраційну заяву подає компанія з управління активами для взяття на облік інституту спільного інвестування, то реєстраційний номер інституту спільного інвестування як ПФУ формується з податкового номеру компанії з управління активами та номеру реєстрації відповідного інституту спільного інвестування в ЄДРІСІ.

Ознайомитися з проєктом Порядку, а також іншими документами та матеріалами з питань імплементації Загального стандарту звітності CRS можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/crs/normativno-pravovi-akti.  

У ДПС відбувся тренінг «Ефективна комунікація: роль лідера, співпраця зі ЗМІ, тактика та поради»

У ДПС відбувся навчальний тренінг на тему: «Ефективна комунікація: роль лідера, співпраця зі ЗМІ, тактика та поради», організований за сприяння експертів Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) та керівниці EU4PFM Юргіти Домейкієне.

В онлайн-заході взяли участь керівники структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів, фахівці комунікаційних підрозділів.

Експерт програми EU4PFM Живіле Навіцкайте-Бабкін під час тренінгу розповіла про основні галузі стратегічної комунікації, роль лідера у процесі спілкування, техніки та поради під час взаємодії зі ЗМІ, схему кризової комунікації тощо.

Під час конструктивного та змістовного заходу його учасники ознайомилися з корисними теоретичними аспектами та успішними практиками щодо побудови ефективних зовнішніх та внутрішніх комунікацій.

Закон № 3050: деякі нововведення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050) змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, із змінами (далі – наказ № 309), може застосовуватися при справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Податок) на відповідних територіях.

Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не нараховують та не сплачують Податок:

1) за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

 

фізичні особи

за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості;

з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти нежитлової нерухомості;

у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території;

юридичні особи

з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року;

у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території;

 

Для цілей справляння Податку у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

 

Увага! Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. Отже, для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих Російською Федерацією (розділ ІІ).

 

2) за знищені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна):

 

фізичні особи

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

юридичні особи

за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

 

3) за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України) на підставі даних Реєстру майна:

 

фізичні особи

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості визнані придатними для використання за цільовим призначенням;

за об’єкти нерухомості, пошкоджені починаючи з 01 січня 2023 року, – з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням;

юридичні особи

з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості визнані придатними для використання за цільовим призначенням;

за об’єкти нерухомості, пошкоджені починаючи з 01 січня 2023 року, – з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням;

 

Також п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.

 

Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050).

Законом № 3050 змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з цим Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 2831.2 ст. 2831, п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 із змінами (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, із змінами (далі – наказ № 309) може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.

Закон № 3050 врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст.12 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (у редакції Закону № 3050) власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією:

 

фізичні особи

2022 рік – з 1 січня до 31 грудня;

2023 рік – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території;

 

юридичні особи та

фізичні особи – підприємці

2022 рік – з 1 березня до 31 грудня;

2023 рік – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території;

 

Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

 

Увага! Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. Отже, для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій(частина друга розділу І) та тимчасово окупованих Російською Федерацією (розділ ІІ).

 

Фізичні особи сплатили протягом поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1 млн грн транспортного податку

Протягом чотирьох місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1 млн грн транспортного податку, що на 558,5 тис. грн, або на 108,2 відс. більше ніж минулоріч.

Дякуємо платникам за чітке усвідомлення важливості своєчасної сплати податків у скрутний воєнний час для підтримки економіки, ЗСУ, вирішення гуманітарних, соціальних потреб, наближення перемоги над ворогом.

Сільськогосподарські товаровиробники сумлінно сплачують єдиний податок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня 2023 року сільськогосподарські товаровиробники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 275 млн грн єдиного податку. У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились на понад 186,3 млн грн, або в 3,1 рази.

Нагадуємо, що платники єдиного податку, зокрема, четвертої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Підтримуєте молодь і надаєте робоче місце? Держава вам допоможе.

За працевлаштування безробітних осіб з числа молоді компенсується 50 відсотків мінімальної заробітної плати упродовж 6 місяців (з 29.04.2023).

В розмірі єдиного внеску (не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску) проводиться компенсація за працевлаштування не менше ніж на два роки осіб, які:

мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць;

перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців (з 29.04.2023).

Фахівці ДПС відповіли на актуальні питання щодо новацій податкового законодавства в частині звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно, мінімального податкового законодавства в умовах військового стану

Найбільш актуальні для органів місцевого самоврядування питання щодо застосування норм Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» обговорювалися під час робочої онлайн-наради, організованої 24.05.2023 Міністерством аграрної політики та продовольства України, за ініціативи обласних державних, військових та військово-цивільних адміністрацій.

У заході взяли участь представники Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, обласних державних та військових адміністрацій.

Так, фахівці ДПС роз’яснили особливості сплати єдиного податку з площі сільськогосподарських угідь, сплати земельного податку, звільнення від мінімального податкового зобов’язання, порядку подання уточнюючих розрахунків,  зарахування переплат з податків у рахунок майбутніх платежів.

Також були надані пояснення щодо процедури звільнення від сплати податку на майно для юридичних осіб у разі руйнування або пошкодження майна, а також звільнення від нарахування та сплати екологічного податку.

Комунікаційна податкова платформа: онлайн зустріч про новації податкового законодавства

Сьогодні, 24.05.2023 року, за зверненням фізичної особи-підприємця на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з питань новацій податкового законодавства. Спрощення процедури заповнення реквізиту «Призначення платежу».

У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова, начальник Кам’янської ДПІ ГУ ДПС Сергій Шевчук, головний державний інспектор відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу ГУ ДПС Тетяна Федіна та фізична особа.

Податківці звернули увагу, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

На завершення зустрічі платник подякував за надану змістовну інформацію.

Отримання інформації про доходи з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків

Відеоматеріал знаходиться за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9492.html

 

До уваги великих платників податків!

 

ДПС постійно працює в напрямі інформування платників податків щодо змін у впроваджені процедури електронного аудиту (е-аудит), у тому числі шляхом оприлюднення необхідної інформації та відповідних презентаційних матеріалів на вебпорталі Державної податкової служби України.

Так, для зручності формування стандартного аудиторського файлу великими платниками податків ДПС оприлюднено Детальний технічний опис елементів SAF-T UA та Додаток до Детального технічного опису елементів SAF-T UA.

Ознайомитись із вказаними вище файлами, можливістю їх вивантаження можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

Також повідомляємо, що з презентацією технічного опису стандартного аудиторського файлу SAF-T UA для розробників та постачальників ERP систем та програм бухгалтерського обліку можна ознайомитись у рубриці «Новини» за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590494.html.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                       

                                                                                                       Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                        управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                              у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Як оподатковуються ПДВ операції з експорту товарів у межах договорів комісії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 та 198 ПКУ.

Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3-189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експорту товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експорту (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

Інформація для банківських установ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України станом на 02.06.2023 розміщено Довідник SPR_REG.DBF та опис його структури.

З Довідником SPR_REG.DBF та описом його структури можливо ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/59038.html

До уваги платників, які застосовують ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Фіскальний Сервер контролюючого органу, через який реалізується фіскальна функція програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), забезпечує:

- одержання документів (чеків, Z-звітів, повідомлень тощо) від програмних реєстраторів розрахункових операцій;

- перевірку коректності структури і складу одержаних документів;

- призначення документам фіскальних номерів;

- надсилання відправнику документа відповіді, що містить результат обробки документа і призначений документу фіскальний номер;

- зберігання документів для подальшого використання в інформаційно-аналітичних системах;

- обробку запитів щодо надання документів (чеків покупцям, даних розрахункових операцій для формування ПРРО, Z-звітів тощо).

- збереження сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО;

- збереження даних про зареєстровані ПРРО та господарські одиниці, на яких ПРРО застосовується (реєстр ПРРО).

Реєстрація документів (чеків, Z-звітів, повідомлень тощо) здійснюється:

- в режимі оперативного («онлайн») надсилання документів на Фіскальний Сервер;

- режимі відкладеного («офлайн») надсилання документів на Фіскальний Сервер.

Документи в системі засвідчуються кваліфікованим електронним підписом (КЕП) фізичної особи або електронною печаткою суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Час засвідчення документа фіксується накладанням на КЕП позначки часу (за виключенням документів, створених в режимі офлайн).

Джерелом позначки часу може виступати від будь-який кваліфікований надавач електронних довірчих послуг.

Закон України № 3050: особливості коригування податкових зобов’язань платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом № 3050, зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 69.33.

Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією.

Дія цього підпункту не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація Російською Федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники єдиного податку четвертої групи, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували в податковій звітності за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок,  що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи за період березень 2022 року – 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

У разі якщо податок, визначений абзацом першим цього підпункту, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню.

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ, за період починаючи з 1 березня 2022 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати  за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.

Платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом України «