Інформують податківці
Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з інформацією щодо рішень місцевих рад по податках і зборах можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/
Зокрема, рішення місцевих рад Дніпропетровщини щодо податку на майно, єдиного податку та місцевих зборів розміщені за посиланням http://dp.tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/
У приватній частині Електронного кабінету платник може надати згоду на отримання інформації про податковий борг банківській установі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У приватній частині Електронного кабінету платник податків може надати згоду на отримання інформації про податковий борг банківській установі.
Як це зробити?
У режимі «Згода на передачу банківській установі інформації» меню «Згоди на передачу інформації» платнику податків:
- обрати банківську установу;
- визначити інформацію (заборгованість (податковий борг));
- надати згоду;
банківській установі:
- використати АРІ для банків.
Детальніше – за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/560/675348/EK_2023_AR_bank_0405.pdf
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома платників, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Податкова знижка за витратами на пожертвування неприбутковим організаціям
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.
Так, п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Про деякі особливості подання звітності сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на прибуток
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо підприємство, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції, обирає річний податковий (звітний) період з податку на прибуток, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, то такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Податкова декларація) за такий податковий (звітний) період протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Гранична дата подання Податкової декларації сільськогосподарським товаровиробником – платником податку на прибуток за «особливий» річний звітний період з 1 липня 2022 року по 30 червня 2023 року – 29 серпня 2023 року, а граничний строк сплати суми податкового зобов'язання за такою Податковою декларацією – до 8 вересня 2023 року включно.
Зауважимо, що у рядку 10 заголовної частини форми Податкової декларації проставляється особлива відмітка про надання такої декларації виробником сільськогосподарської продукції.
Якщо ж виробник сільськогосподарської продукції не обирає «особливий» річний податковий (звітний) період з податку на прибуток, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, то такий платник податку подає Податкові декларації в загальному порядку у строки, визначені пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нагадуємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною Податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання Податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіти:
- про фінансовий стан (баланс);
- про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання Податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Наведені вище звіти, що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід'ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною Податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Більше інформації щодо особливостей визначення податкових (звітних) періодів для платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/671480.html
До уваги осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 31 березня 2022 року. Така реєстрація здійснена протягом звітного періоду.
Чи зобов’язаний такий нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 1 січня 2022 року до 31 березня 2022 року та чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 31 березня 2022 року до дати, коли нерезидента було фактично зареєстровано платником ПДВ?
Для визначення першого звітного періоду слід користуватися загальним правилом, встановленим підпунктом «а» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким у разі, якщо особа реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного періоду, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного звітного періоду.
До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ.
Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (пункт 208 прим. 1.2 статті 208 прим.1 ПКУ).
Приклад. Якщо датою реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента є 10 травня 2022 року, першим звітним (податковим) періодом для такої особи буде ІІІ квартал 2022 року, який розпочинається з 10 травня 2022 року та закінчується 30 вересня 2022 року. У спрощеній податковій декларації з ПДВ мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких здійснено починаючи в період з 10 травня 2022 року та оплата за якими здійснена в період з 10 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року (включно).
Операції з постачання електронних послуг, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ (в даному прикладі – до 10 травня 2022 року), але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.
Водночас інформуємо, що здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 208 прим.1 ПКУ тягне за собою накладення штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (пункт 117.5 статті 117 ПКУ).
Більше відповідей на питання осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/nerezidentam-postachalnikam-elektronnih-poslug/pamyatka-koristuvacha/pitannya-ta-vidpovidi/77815.html
Єдиний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом п’яти місяців п. р. отримали понад 2 млрд гривень
З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2 млрд грн єдиного податку. Сума надходжень збільшилась порівняно з січнем – травнем 2022 року майже на 319,2 млн грн, або майже на 19 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Наталя Федаш нагадала, що з 03.01.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2022 за № 1596/38932). Цим наказом затверджено типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.
Податковою службою Дніпропетровщини з початку року проведено 816 перевірок
Протягом січня – травня 2023 року фахівцями підрозділу аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 816 перевірок платників податків.
За результатами контрольно – перевірочних заходів узгоджено з платниками 922,7 млн грн донарахованих сум.
Звертаємо увагу, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» відновлено проведення документальних перевірок, що проводяться на звернення платника податків; при реорганізації, припиненні, банкрутстві особи; з питань валютного контролю; при декларуванні платником бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ.
Податковий календар на 15 червня 2023 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
15 червня 2023 року, четвер, останній день подання:
● заяви щодо переходу на спрощеу систему оподаткування з ІIІ кварталу 2023 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
● заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з ІIІ кварталу 2023 року;
● звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за травень 2023 року;
● довідки про використані розрахункові книжки за травень 2023 року.
Бюджетна політика України: онлайн-лекція податківців Дніпропетровщини для студентів
Мета просвітницької сфери діяльності податкової служби Дніпропетровської області – сприяння оволодінню практичними навичками та компетентностями студентами-економістами.
Сьогодні, 13.06.2023, у рамках комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась онлайн-зустріч фахівців ГУ ДПС зі слухачами наукових відділень комунального позашкільного навчального закладу «Малої академії наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради (далі – Академія) за участі очільниці податкової служби області Федаш Наталі та заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія.
Тема лекції – «Бюджетна політика України. Надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів по області».
Фахівці ГУ ДПС ознайомили студентів Академії з основними аспектами державних заходів, спрямованих, зокрема, на зміцнення доходної частини державного та місцевих бюджетів. Також слухачі отримали змістовні відповіді на свої запитання.
«Податкова служба області завжди рада спілкуванню з молодим поколінням. Ми готові ділитися з вами своїми знаннями та досвідом. Сподіваюсь, що така інформація стане у нагоді у вашому науковому майбутньому», – зазначила Федаш Наталя.
У ДПС обговорили прогрес у модернізації Контакт-центру
Про напрями модернізації Контакт-центру ДПС, про те, що вже реалізовано та заплановано, говорили сьогодні представники Державної податкової служби та експерти Проєкту EU4PFM під час онлайн-зустрічі.
Заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко подякувала експертам Проєкту за допомогу у розвитку функціональних можливостей Контакт-центру ДПС та реалізації цифрової реформи, яка триває в податковій службі.
«Дякуємо за підтримку, адже сила не лише в кожному з нас, сила – в нашій з вами єдності. Перемога за нами, ми продовжуємо далі розвиватися, удосконалювати всі свої сервіси. Ми вже бачимо перші результати і вони дуже гарні», – зазначила Наталія Калєніченко.
Завдяки підтримці міжнародних партнерів усі заплановані заходи щодо модернізації Контакт-центру вже на завершальній стадії. Так, зокрема, запроваджено нову якість аналітики та нові можливості для платників. Серед них – скорочення до 50 % часу маршрутизації дзвінка, запровадження історії звернень, електронної черги, отримання інформації про наявність заборгованості за податковим номером тощо. Це вже дозволило збільшити середню кількість дзвінків на 20 %.
Під час зустрічі експерти EU4PFM презентували маркетингову стратегію модернізованого Контакт-центру ДПС. Серед її цілей – висвітлення нових можливостей Контакт-центру, підвищення обізнаності про такий канал комунікації з податковою, рівня лояльності та довіри ДПС та її послуг, формування іміджу ДПС як сучасної клієнтоорієнтованої організації, яка цінує потреби своїх клієнтів.
Так, зокрема, на думку експертів, для ефективного охоплення широкої аудиторії вкрай важливо ретельно керувати частотою звʼязку та використовувати широкий спектр каналів.
У ДПС, у свою чергу, подякували за презентацію, поради та пропозиції, які допоможуть подальшому удосконаленню роботи Контакт-центру.
До уваги платників екологічного податку (частина ІІ)
Вдеоматеріал знаходиться за посиланням
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9537.html
Дніпрянам про зміни в Податковому кодексі України: хто звільняється від сплати екологічного податку
Відеоматеріал знаходиться за посиланням
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9536.html
Які ФОПи ведуть облік товарних запасів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обов’язок вести облік товарних запасів, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), поширюється на платників податків, фізичних осіб – підприємців, які здійснюють:
- діяльність на загальній системі оподаткування;
- діяльність з використанням ІІІ групи єдиного податку та зареєстровані платниками ПДВ.
Також, серед платників ІІ-ІV групи єдиного податку, Порядок № 496 поширює свою дію на тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Платники єдиного податку ІІ-ІV групи, які не зареєстровані платниками ПДВ та не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, облік товарних запасів не ведуть.
ФОПи мають укладати з найманими працівниками трудові договори
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати на сьогоднішній день залишається актуальним і потребує великої уваги з боку як самих роботодавців, так і найманих працівників, які мають стати на захист свої законних інтересів. Адже мінімізація заробітної плати, сплата її в «конвертах» та уникнення таким чином від оподаткування, лишають громадян державних соціальних гарантій.
Відповідно до Кодексу законів про працю України роботодавець, приймаючи найманого працівника на роботу, зобов’язаний заключити з таким працівником трудовий договір.Складання трудового договору – відповідальна річ. Формальне ставлення до цього документа може обернутися для фізичної особи – підприємця – роботодавця штрафами за недотримання трудового законодавства та позовами працівників за невиконання умов договорів.
Податковим кодексом України передбачено, що платник єдиного податку, в тому числі і ФОП, виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати) ним оподаткованих податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників, платник єдиного податку має вести самостійно, з додержанням умови перебування ним на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
Наголошуємо, що неофіційне працевлаштування та виплата заробітної плати «в конвертах» призводить до негативних наслідків, зокрема працівник позбавляється соціального пакету гарантованих прав і пенсійного забезпечення в майбутньому.
Отже, радимо всім ФОПам – роботодавцям дотримуватись законного порядку при прийнятті на роботу працівників і їх звільненні, виплачувати найманим працівникам тільки легальну заробітну плату, а останнім бути пильними, відстоювати свої законні права та інтереси при прийнятті на роботу.
Платникам про деякі особливості сплати податків і зборів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888), який вніс зміни до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591).
Законами № 2888 і № 1591 передбачено можливість сплати податків та зборів у готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).
Не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується з відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники (фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують єдиний внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку (п. 35.2 ст. 35 ПКУ, ч.7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами).
Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється органами ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) та пункту 1 розділу II Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174 (із змінами) (далі – Положення) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Положенням.
Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначено розділом XIII Положення.
Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДПС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці № 1ДР.
ДПС присвоює Обліковій картці № 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором пред'являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.
Перевірку достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснює виключно ДПС.
Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОП (загальна система оподаткування)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Таким чином, у довідці про доходи фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.
Закон України № 3050: щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені платниками податку на нерухоме майно
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок виконання у період дії воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу 14 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Тобто платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно), які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.
Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми податку на нерухоме майно підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку на нерухоме майно – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 02 червня 2023 р. № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574) внесено зміни зокрема, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Постанова № 574 набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування. Опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 08.06.2023 № 114.
Постанова № 574 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-11-hrudnia-2019-r-s574-20623
ЦОПи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечують надання 79 адміністративних послуг
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) , станом на 01.06.2023 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
В умовах введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та наказу ДПС України №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС»(зі змінами), центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – травня 2023 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 123 697 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 12 779 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 45 178 звернень, або 36,5 відс. від загальної кількості, та на 6 521 звернення менше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Впродовж п’ятьох місяців п. р. платниками податків отримано 116 686 адміністративних послуг, що на 9 387 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 38 804 адміністративні послуги, або 33,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 9 532 послуги менше у порівнянні з січнем – травнем минулого року.
Протягом 2023 року здійснено 301 виїзд мобільного ЦОПу до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 232 адресних виїзди до маломобільних груп населення.
Станом на 01.06.2023 фахівцями мобільного ЦОПу надано 1 353 адміністративні послуги, в тому числі 349 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуг – 487; прийнято 558 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік; надані роз’яснення з питань податкового та іншого законодавства, у тому числі з питань декларування доходів громадян, переваги користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, тощо – 401.
Понад 359 млн грн податку на нерухоме майно надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Протягом січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 359 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно). За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились порівняно з минулорічним показником на понад 116 млн грн, або на 48 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що платники податку на нерухоме майно, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до переліку територій, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (Наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених Наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.
Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню податком на нерухоме майно.
До уваги юридичних осіб – платників спрощеної системи з особливостями оподаткування!
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Разом з тим відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням певних особливостей.
Згідно з підпунктом 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2019 року за № 1054/34025.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації (підпункт 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
Новоутворенні суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою Кодексом (підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Згідно з абзацом 2 підпункту 298.6 пункту 298 Кодексу у разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання (новостворені), які з дати державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки) можуть перейти з 01.07.2023 на застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 відсотків за умови подання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку ІІІ кварталу 2023 року заяви про зміну ставки єдиного податку.
Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Таким чином суб’єкти господарювання, які до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування були платниками податку на прибуток та мають на меті після скасування особливостей оподаткування залишитися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків (за умови відповідності критеріям, визначеним у главі 1 розділу XIV Кодексу), мають право подати до контролюючого органу дві заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
У першій заяві заповнити пункт 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування»; у другій заяві, яку необхідно подати за 15 календарних днів до початку ІІІ кварталу 2023 року, заповнити пункт 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування» з 01.07.2023 та підпункт 5.1.1, у якому зазначити третю групу та обрану ставку єдиного податку в залежності від реєстрації платником податку на додану вартість.
Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви один раз протягом календарного року. Таким чином, платники податку на прибуток, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування шляхом подання заяви у 2023 році, не можуть скористатися можливістю повторно зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків у 2023 році.
Французькі колеги підтримують ДПС у реалізації євроінтеграційного курсу України
Роботу податкових органів країн ЄС у сфері оподаткування та адміністрування податку на додану вартість презентували представникам ДПС під час онлайн-семінару колеги з Головного управління державних фінансів Французької Республіки. Зокрема, податківці ознайомилися з нормами національного законодавства Франції, його спільними рисами та відмінностями порівняно із законодавством ЄС.
Другою темою семінару були питання щодо організації податкового контролю, його завдань та планування, сегментації платників, проблем та перспектив аналізу даних, боротьби із шахрайством в ЄС та обміну даними між його країнами-членами.
Вивчення практичних аспектів роботи колег з Французької Республіки – країни з великим історичним досвідом у розвитку європейських цінностей і постійному вдосконаленні європейських практик сприяє досягненню ДПС стратегічних завдань у сфері євроінтеграції, виконанню кроків, необхідних для набуття членства Європейського Союзу, а також імплементації в законодавство України положень актів ЄС з питань податку на додану вартість та протидії практикам ухилення від сплати податків.
Представники ДПС проводжують поглиблювати знання у сфері міжнародного обміну податковою інформацією
Організаційне забезпечення функціонування міжнародного обміну інформацією, захист отриманої інформації, способи передачі та практичні аспекти роботи відповідних інформаційних систем стали темою другої частини воркшопу «Практичні аспекти обміну податкової інформації (EOIR, SEOI, AEOI)», в якому взяли участь представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби.
Цього разу воркшоп відбувся у форматі питання-відповідь, де учасники обговорювали, як саме ефективно побудувати функції обміну податковою інформацією (EOIR та AEOI) з дотриманням стандартів ОЕСР у сфері конфіденційності.
Іван Антонов, міжнародний експерт Проєкту EU4PFM з оподаткування з Болгарії, презентував можливості інформаційної системи, що використовується в ЄС для міжнародного обміну інформацією, а також поділився досвідом Болгарії щодо заходів забезпечення захисту такої інформації.
Презентація практичного досвіду країн ЄС допоможе ДПС ефективно запровадити автоматичний обмін податковою інформацією та вдосконалити процеси обміну інформацією за запитом, зокрема, як країни – майбутнього члена ЄС.
Прямуємо до європейського майбутнього разом!
До уваги платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі!
У звʼязку зі змінами, внесеними Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» (далі – Закон № 2720) та враховуючи набрання з 31 березня 2023 року чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468 (зі змінами), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), пов’язані з особливостями оподаткування податком на прибуток підприємств, ДПС повідомляє таке.
Законом № 2720 статтю 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з зазначеним Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.
У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.
При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.
Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:
рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;
розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).
Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).
Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.
Нагадування для платників, які використовують єдиний рахунок!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01.04.2023 наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» запроваджено використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, зокрема і для платників, які використовують єдиний рахунок, що передбачає заповнення одного обов’язкового поля «Додаткова інформація запису». Тобто при сплаті коштів на єдиний рахунок платники заповнюють це поле наступним чином: «сплата на єдиний рахунок».
Якщо у платника, який використовує єдиний рахунок, є необхідність у сплаті коштів із спрямуванням їх належному отримувачу, то в платіжній інструкції потрібно заповнити 2 обов’язкових поля, зазначивши в них: номер рахунку отримувача та суму. Також для платників, які використовують єдиний рахунок, передбачена можливість сплати коштів однією платіжною інструкцією одночасно більше як одному отримувачу, вказавши в реквізиті «Призначення платежу» номера бюджетних та/або небюджетних рахунків таких отримувачів та відповідні суми.
Звертаємо увагу, що тільки до 01 липня 2023 року діє перехідний період, протягом якого платники, які використовують єдиний рахунок, мають можливість заповнювати реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (продовжує діяти до 01.07.2023 року).
Куди звертатися при виникненні питань щодо заповнення Звітів FATCA?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для отримання роз’яснень з питань виконання Угоди FATCA фінансові агенти можуть звертатися за телефонами (044) 272-26-71, 063-967-97-18 або шляхом направлення листів на електронну поштову скриньку ДПС (info_FATCA@tax.gov.ua).
Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе ПРРО та використовувати його у своїй діяльності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові відносини у сфері застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Законом № 265 не встановлено обмежень щодо виробників ПРРО. Будь-який суб’єкт господарювання може розробити власне ПРРО для власних чи комерційних потреб за умови, що функціонал такого ПРРО відповідатиме законодавчим вимогам.
ДПС відповідно до вимог Закону № 265 забезпечено, зокрема, функціонування фіскального сервера ДПС та двох АРІ фіскального сервера контролюючого органу (АРІ фіскального сервера Єдине вікно подання електронної звітності та АРІ фіскального сервера Електронний кабінет).
Через зазначені АРІ здійснюється інтеграція програмного забезпечення будь-якого ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу.
АРІ розміщені у відкритому вільному доступі на вебпорталі ДПС за покликанням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/opis-ari-fiskalnogo-servera/.
Матеріали (посилання, описи, роз’яснення) щодо запровадження ПРРО розміщено на вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), включаючи відповідні нормативно-правові акти, описи АРІ, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій АРІ тощо.
Суб’єкт господарювання, для розробки власного ПРРО, може використовувати будь-який із двох запропонованих АРІ фіскального сервера контролюючого органу.
Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр).
Фіскальна функція ПРРО – це здатність ПРРО забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Фіскальний режим роботи ПРРО – це режим роботи ПРРО зареєстрованого у Реєстрі, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до Закону № 265.
Включення ПРРО до Реєстру відбувається шляхом реєстрації ПРРО на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Після включення ПРРО до Реєстру такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).
Отже, якщо ПРРО включений до Реєстру та забезпечує виконання фіскальних функцій, то такий ПРРО може застосовуватись суб’єктом господарювання для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.
Щодо застосування відповідальності за неподання або несвоєчасне подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок) – фізична особа зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня 2023 року, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків подання звітності та/або документів (повідомлень).
При цьому за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання, зокрема, платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 Кодексу).
Зауважуємо, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконувати свої податкові обов'язки, зокрема щодо подання звітності, підтвердженої за процедурою, визначеною наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та переліків документів на підтвердження», такі платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, але з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а ті у яких відновилася така можливість, за умови їх виконання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.
Крім того, відповідно до ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами, зокрема декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів подається лише заява
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» (далі – Закон) визначено, що включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).
Відповідно до внесених Законом змін реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.
Тобто, фізичні особи – благодійники для включення до Реєстру волонтерів подають до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.
У який спосіб платник податків подає заяву щодо проставлення апостиля та отримує документ з апостилем?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.
З метою отримання послуги з проставлення апостиля платник подає заяву з документом (документами), на якому (яких) необхідно проставити апостиль та документом (документами) про оплату послуги з проставлення апостиля або документом, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копією, засвідченою в установленому порядку через скриньку для кореспонденції, встановлену в приміщенні Державної податкової служби України за адресою: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, або надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Документ, на якому проставлено апостиль надсилається платнику на поштову адресу, зазначену у заяві щодо проставлення апостиля.
Особливості розгляду скарг осіб-нерезидентів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розгляд скарг осіб-нерезидентів, визначених підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зареєстрованих як платники податку на додану вартість, податкових повідомлень під час адміністративного оскарження здійснюється у загальному порядку, визначеному статтею 56 Кодексу
Особа-нерезидент може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення нерезиденту, складеного відповідно до статті 58 прим.1 Кодексу. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації, державною або англійською мовою. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту розглядається протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такої скарги, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовжений.
Якщо протягом 90 календарних днів вмотивоване рішення за скаргою не надсилається особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи-нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням про надсилання такого рішення на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації, відповідно до статті 208 прим.1 Кодексу.
Подання скарги на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, складене відповідно до статті 58 прим.1 Кодексу, а також надсилання рішення ДПС за результатами її розгляду, визначено Порядком подання скарги на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, та надсилання рішення за результатами її розгляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 73 (далі – Порядок № 73)
Дія Порядку № 73 не застосовується щодо подання скарги на податкове повідомлення та надсилання рішення за результатами її розгляду, якщо міжнародним договором України з країною особи-нерезидента визначено порядок подання таких скарг та надсилання рішення за результатами їх розгляду. Скарга подається особою-нерезидентом особисто або його представником до ДПС через компетентний орган іноземної держави у письмовій формі засобами поштового зв'язку протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою нерезидентом податкового повідомлення. Днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення є дата інформування особи-нерезидента компетентним органом іноземної держави щодо виникнення у неї обов'язку зареєструватися платником податку на додану вартість та відповідальності, передбаченої у разі здійснення ним без реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до статті 208 прим.1 Кодексу операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, не зареєстрованим платниками податку на додану вартість.
Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається особі-нерезиденту через компетентний орган іноземної держави протягом 90 календарних днів, така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи-нерезидента з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. У разі коли компетентний орган іноземної держави не може вручити особі-нерезиденту рішення за результатами розгляду скарги, таке рішення вважається врученим особі-нерезиденту у день отримання ДПС повідомлення компетентного органу іноземної держави про неможливість вручення такого рішення із зазначенням причин невручення.
Скарга повинна включати таку інформацію: повне найменування, ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) в країні реєстрації, місце проживання чи перебування, електронну адресу (за наявності) особи-нерезидента, яка подає скаргу; найменування контролюючого органу, якому адресовано скаргу; найменування компетентного органу іноземної держави, який здійснює надсилання скарги; реквізити оскаржуваного податкового повідомлення; підстави, за якими оскаржується податкове повідомлення, обставини справи, які, на думку особи-нерезидента, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі; обґрунтування незгоди особи-нерезидента із податковим повідомленням з посиланням на норми законодавства; вимоги та клопотання особи-нерезидента, яка подає скаргу; відомості про оскарження податкового повідомлення до суду; перелік документів, які додаються до скарги. Особа-нерезидент може додавати до скарги належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які така особа-нерезидент вважає за необхідне надати. Скарга підписується особисто особою-нерезидентом, яка її подає, або її представником, уповноваженим на підписання скарги. Якщо скарга підписується представником особи-нерезидента, до неї додається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника. ДПС зобов’язана прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання скарги, особі-нерезиденту через компетентний орган іноземної держави засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Рішення за результатами розгляду скарги вважається надісланим особі-нерезиденту, якщо його надіслано на адресу компетентного органу іноземної держави. Особа-нерезидент, яка подала скаргу, має право до прийняття рішення щодо такої скарги відкликати її повністю або частково шляхом надсилання письмової заяви ДПС через компетентний орган іноземної держави.
Доступ до публічної інформації: з початку року до податкової служби Дніпропетровщини надійшло 88 запитів
Протягом січня – травня 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 88 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість запитів зменшилась на 12 одиниць (у січні – травні 2022 року – 100 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 76 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 1 – надіслано за належністю до ДПС України;
- 10 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 1 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Тримаємо стрій: понад 5 млрд гривень ПДВ надійшло до держбюджету від платників Дніпропетровщини
З початку 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 5 млрд грн ПДВ. Як зазначила керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком на понад 1,4 млрд грн, або на 39,6 відсотків.
Наталя Федаш нагадала, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності з податку на додану вартість та декларуванні суми ПДВ до бюджетного відшкодування ДПС України розробила відеоролик «Декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування», з яким можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/9442.html
Дякуємо платникам за сумлінне наповнення бюджетів!
До уваги платників податку на прибуток!
Державна податкова служба України стосовно звільнення від відповідальності платників податку на прибуток за неподання до 10.06.2022 та до 10.06.2023 річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, повідомляє.
Відповідно до абзаців другого та четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – Кодекс) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подавати разом із податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною відповідно до Закону № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, що настає за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, зокрема, внесено зміни до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу та встановлено, що вони застосовуються, починаючи з 27.05.2022.
Так, згідно з абзацом шістнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Таким чином, платник податку на прибуток звільняється від відповідальності, передбаченої Кодексом, за неподання до 10.06.2022 та до 10.06.2023 річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Разом з тим, зазначимо, що частиною 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому частиною другою ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачена цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, та у зв’язку зі звільненням від відповідальності платників податків на прибуток, передбаченої Кодексом, за неподання до 10.06.2022 та до 10.06.2023 річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, у платника, який не подав таку звітність, фактично відсутня вина, тому адміністративна відповідальність до платників податків, передбачена ст. 163-1 КУпАП, у період дії воєнного стану за неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків не застосовується.
ДПС максимально підтримує платників Херсонщини та Миколаївщини
Державна податкова служба посилила свою роботу на Херсонщині та Миколаївщині з огляду на катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС.
Центри обслуговування платників податків у цих регіонах працюватимуть і у вихідні дні (субота та неділя):
у Херсоні – з 8:00 до 18:00 год.
у Миколаєві – з 8:00 до 20:00 год.
Буде забезпечено оперативне надання всіх необхідних консультацій, роз’яснень, а також документів про присвоєння реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб – платників податків.
ЦОПи працюватимуть із дотриманням всіх необхідних заходів безпеки.
Отримати роз’яснення також можна за телефонами «гарячих ліній».
Онлайн-зустріч податківців Дніпропетровщини зі студентами ДДАЕУ
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжують приймати участь в освітньому процесі студентської спільноти Дніпропетровщини.
Сьогодні, 09.06.2023, у рамках комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС відбулась онлайн-зустріч зі студентами Дніпровського державного аграрно-економічного університету (ДДАЕУ) на тему «Податкова знижка за навчання».
У заході взяли участь в. о. начальника податкової служби області Федаш Наталя, представники управлінь ГУ ДПС: інформаційної взаємодії та оподаткування фізичних осіб, а також викладачі і студенти ДДАЕУ.
Федаш Наталя привітала учасників зустрічі та акцентувала увагу студентів на необхідності добре знати норми податкового законодавства, щоб стати затребуваним фахівцем на ринку праці.
«Податкова служба області відкрита до діалогу з молоддю. Ми завжди готові донести до вас важливі, цікаві та корисні знання у сфері податкового законодавства. Адже ви – наше обізнане, освічене та розвинуте майбутнє!» – наголосила керівниця податкової служби Дніпропетровщини.
Під час лекції податківці роз’яснили студентам значення поняття «податкова знижка», хто має право на її отримання та перелік витрат, дозволених до включення.
Оформлення трудових відносин – це забезпечення мінімальних соціальних гарантій найманих осіб!
Державна податкова служба України нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
Відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.
Державна податкова служба України нагадує громадянам про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, в тому числі використання суб’єктом господарювання найманих працівників без офіційного оформлення трудових відносин.
Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.
Платники, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, сплачують авансовий внесок із податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» (введено в дію з 01.01.2023), зокрема статтю 141 Податкового кодексу України, доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Так, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
Більш детальніше про новації декларування податку на прибуток підприємств – у Листі ДПС України від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 – за посиланням http://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», зокрема підрозділ 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 10.
Так, нормами п. 10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що на період з 1 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, положення п.п. 291.5 прим.1.3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ застосовуються виключно під час реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.
Відповідно до п.п. 10.1 п. 10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ для цілей, визначених п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291, п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку(п.п. 10.2 п. 10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Довідково: 06.052023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
Законом № 3050 змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.
Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
Про Інструкції щодо заповнення форм ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/ розміщено інструкції щодо заповнення форм ПРРО, а саме:
- Заповнення форми 1-ПРРО через Електронний кабінет;
- Заповнення графи «Ідентифікатор ключа суб’єкта» для Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС – пріоритетний напрямок роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Всього у січні – травні 2023 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 172 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 102 одиниці (січень – травень 2022 – 70 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 80 звернення (46,5 %);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 54 звернень (31,4 %);
- щодо системи електронного адміністрування реалізації пального – 10 звернень (5,81 %);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 8 звернень (4,65 %).
Протягом січня – травня 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 60 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 14 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –23 (38,3 %);
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 19 (31,7 %);
- контрольно-перевірочна робота – 10 (16,7 %);
- інші питання – 8 (13,3 %).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 14 звернень.
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (14,3%);
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (28,6 %);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (7,1 %);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (14,3 %),
- інші питання – 5 (35,7 %).
За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 91 звернення, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 4 звернення.
Понад 1,6 млрд грн податку на прибуток підприємств спрямували до держбюджету платники Дніпропетровщини
Протягом п’яти місяців 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,6 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 352 млн грн, або на 27,2 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу, що у разі виплати дивідендів платником податку на прибуток (тобто на дату виплати юридична особа перебуває на загальній системі оподаткування) за період його перебування на спрощеній системі оподаткування (у тому числі у разі якщо платник протягом звітного року змінював систему оподаткування) такий платник податку на прибуток сплачує авансовий внесок з податку на прибуток. При цьому сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку країни!
З якого періоду припиняється подання податкової декларації екологічного податку, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник (новий власник) складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.2 ст. 250 ПКУ подає до контролюючого органу за місцем розташування джерел забруднення податкову декларацію екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Платник податків (попередній власник) у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, зміна типу, виду права або стану об’єкта оподаткування, надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).
При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.
Про податки просто. Дайджест подій за травень 2023
Відеоматеріал знаходиться за посиланням
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9532.html
У податковій службі Дніпропетровщини відбувся воркшоп для інститутів громадянського суспільства
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надходить багато запитань від платників щодо нового Закону України від 11.04.2023 №3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).
За ініціативою в. о. начальника податкової служби області Федаш Наталі розпочато серію воркшопів, під час яких розглядатимуться практичні кейси з реалізації Закону № 3050.
Cьогодні, 08.06.2023, проведено перший модуль низки вебінарів на тему «Закон № 3050: зміни в оподаткуванні екологічного податку та єдиного податку» для членів громадських організацій.
У заході прийняли участь члени Громадської ради при ГУ ДПС, представники інститутів громадянського суспільства регіону, а також керівники структурних підрозділів та фахівці податкової служби області.
Учасники подякували податківцям за продуктивну й плідну зустріч, за надані інсайти стосовно вирішення нагальних питань, які постають перед суб’єктами господарювання в процесі діяльності.
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах»
Державна податкова служба України інформує, що 02.06.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.05.2023 № 226 «Про затвердження Змін до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.05.2023 за № 828/39884 (далі – Наказ).
Наказом:
приведено у відповідність до вимог статті 12 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон) перелік звернень громадян, до розгляду яких не застосовуються положення Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах;
уточнено механізми:
приймання, попереднього опрацювання та реєстрації звернень громадян, які надходять до ДПС та її територіальних органів, зокрема анонімних звернень, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС;
опрацювання та надсилання вихідних документів за результатом розгляду звернень громадян;
відбору звернень, що не підлягають реєстрації підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.
Визначено, що положення Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 969/35252, не застосовуються:
до заяв і скарг громадян, на порядок розгляду яких згідно зі статтею 12 Закону не поширюється дія Закону, та звернень, що надходять до органів ДПС з державної установи «Урядовий контактний центр» та електронного сервісу «Пульс»;
у разі оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошових зобов’язань фізичних осіб – платників податків або будь-яких інших рішень органів ДПС у відносинах оподаткування, до яких застосовуються положення статей 55, 56 розділу II Податкового кодексу України, статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Також визначено, що:
у разі настання обставин непереборної сили попереднє опрацювання та реєстрація звернень громадян у системі електронного документообігу (далі – СЕД) здійснюється за першої ж нагоди після завершення дії таких обставин;
анонімні звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС, не пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, а після здійснення реєстрації в СЕД передаються на архівне зберігання підрозділом з роботи зі зверненнями громадян;
відповідь на електронне звернення громадянина надсилається на зазначену у зверненні електронну адресу, якщо заявником не висловлено бажання отримати її також засобами поштового зв’язку;
у разі настання обставин непереборної сили вихідні документи реєструються в СЕД та опрацьовуються за першої ж нагоди після завершення дії таких обставин;
не підлягають реєстрації аудіофайли, відеофайли, надіслані засобами електронного зв’язку без письмового звернення.
Онлайн – зустріч з питань мінімального податкового зобов’язання
Сьогодні, 08.06.2023 року, за зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з питань мінімального податкового зобов’язання.
У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, начальник Павлоградського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Вельма Людмила, заступник начальника Павлоградського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сичова Надія.
Під час онлайн зустрічі надані роз’яснення щодо нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання.
На завершення зустрічі платник подякував за надану змістовну інформацію.
До уваги платників екологічного податку!
Відеоматеріал знаходиться за посиланням
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9531.html
Анонс: Воркшоп з питань застосування Загального стандарту звітності CRS
20 та 21 червня 2023 року Міністерство фінансів, Державна податкова служба та EU4PFM запрошують фінансових агентів та професійні бізнес-асоціації взяти участь у воркшопі з питань застосування Загального стандарту звітності CRS.
Мета заходу: ознайомити бізнес з ключовими аспектами застосування CRS.
До обговорення:
- Обов’язки підзвітних фінансових установ:
- Підзвітні фінансові установи vs непідзвітні фінансові установи;
- Фінансові рахунки;
- Підзвітні рахунки та виключені рахунки;
- Правила належної комплексної перевірки (due diligence);
- Інформація, яка підлягає звітуванню та обміну;
- Підтвердження застосування заходів належної комплексної перевірки;
- Сесія запитань-відповідей.
Формат: онлайн
Дата та час:
- 20 червня: 09:40 – 13:00
- 21 червня: 10:00 – 13:00
Робочі мови: англійська та українська. Буде забезпечено синхронний переклад з англійської мови.
Спікери: експерти Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей, представники Мінфіну, ДПС та EU4PFM.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/c2YCnGjzZ4itwxUt9
З якого періоду юридичною особою застосовуються пільги по земельного податку, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, якщо таке рішення (зміни до рішення) прийняте та оприлюднене протягом року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. ЗО ПКУ).
Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Разом з цим, відповідно до частини першої та третьої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Отже, рішення органів місцевого самоврядування (зміни до рішень) щодо встановлених пільг по земельному податку є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право щодо застосування пільг по земельному податку у юридичних осіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування, а звільнення від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!
Не уклали трудовий договір із найманим працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу. Сума фінансової санкції може сягати 201 тисячі гривень за кожного неоформленого працівника.
За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (6700 грн.) та сплачувати усі податки та збори.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють видобування води із декількох свердловин, розташованих в різних територіальних громадах!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі - рентна плата) дорівнює календарному кварталу.
Підпунктом 255.1 1.1 п. 255.1 1 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).
У Декларації та Додатках 5 до неї заповнюються усі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядків 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» і рядків 5 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об’єкта» Додатка 5 до неї заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – КАТОТТГ).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2 Декларації, має подаватись окрема Декларація із додатками до неї (примітка 8 до Декларації).
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює видобування води із декількох свердловин, розташованих на територіях різних територіальних громад, які обслуговує один контролюючий орган подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю додатків 5, що відповідає кількості свердловин.
При цьому у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).
У Додатках 5, зокрема, наводиться наступна інформація:
- у рядку 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;
- у рядку 5 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцезнаходженням водного об’єкта.
Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:
- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
- деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
- деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
- побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Щодо отримання інформації про «Реєстраційний номер екземпляра РРО»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, тому суб’єкт господарювання з метою отримання інформації для заповнення графи «Реєстраційний номер екземпляра РРО», зокрема, заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311405), заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (J/F1311304) може звернутися до:
- виробника або постачальника РРО, на підставі заяви якого відповідний екземпляр РРО включено до реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр). Дані щодо реєстраційного номера екземпляра РРО наявні у витягу з Реєстру, який ДПС надає виробнику/постачальнику в установленому порядку;
- ДПС як до розпорядника даних Реєстру.
Разом з тим інформацію про реєстраційний номер екземпляру РРО можливо отримати в приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника, пункт «Відомості про РРО».
Про строки підтвердження суми фактичних витрат на відрядження
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється платником податку на доходи фізичних осіб (податок) до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт. У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць (п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається платником податку в аналогічні строки (п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Результати роботи податкової служи Дніпропетровщини зі зверненнями громадян
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, за січень – травень 2023 року до ГУ ДПС надійшло 136 звернень громадян, з них: 136 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
консультації з питань податкового законодавства – 35 звернення (25,7 %);
контрольно-перевірочна робота – 26 (19,1 %);
аграрна політика та земельні відносини – 14 (10,3 %);
реєстрація та облік платників податків – 13 звернень (9,6 %);
інформування про ухилення від сплати податків - 8 звернень (5,9 %);
податок на доходи фізичних осіб – 8 (5,9 %);
податкова звітність – 7 (5,1 %);
податок на майно – 5 (3,7 %);
облік в Державному реєстрі – 3 (2,2 %);
фінансова політика – 3 (2,2 %);
реструктуризація податкового боргу – 1 (0,7 %);
інші питання – 13 (9,6 %).
За відповідний період 2022 року надійшло 170 звернень.
На виконання статей 22 і 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
Відповідно до вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.4У зв’язку з карантином у січні – травні 2023 року особистих прийомів не проводилось.
Понад 11 млрд грн ПДФО – внесок до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини
У січні – травні 2023 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 11,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження виросли у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року на понад 2,3 млрд грн, або на 26,5 відсотків.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що податковим агентом платника ПДФО – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
Наталя Федаш звернула увагу, що Дія Сіті – це унікальний правовий та податковий простір для IT-компаній в Україні, особливостями якого є низькі податкові ставки, зокрема податок на доходи фізичних осіб сплачується у випадках, визначених Податковим кодексом України, за ставкою 5 відсотків.
Відбулась робоча поїздка керівництва податкової служби Дніпропетровщини до Криворізького району
Функціонування територіальних громад і підтримка обороноздатності нашої країни безпосередньо залежать від наповнення місцевих бюджетів. Наразі це є одним із основних завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Сьогодні, 07.06.2023, відбулась робоча зустріч в. о. начальника податкової служби області Федаш Наталі та заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія з головою Криворізької районної державної адміністрації та головами територіальних громад Криворізького району.
У заході також прийняли участь керівники структурних підрозділів ГУ ДПС.
Під час зустрічі учасники окреслили основні напрями взаємодії, реалізація яких забезпечить додаткові надходження до бюджетів громад. Зокрема обговорили легалізацію трудових відносин, проведення нормативної грошової оцінки землі та погашення податкового боргу комунальних підприємств.
Федаш Наталя відмітила, що незважаючи на воєнний стан, завдяки спільним та скоординованим діям усіх структурних підрозділів ГУ ДПС і органів місцевого самоврядування Криворізького регіону забезпечено досягнення позитивної динаміки у наповненні місцевих бюджетів за підсумками січня-травня 2023 року у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.
У рамках візиту до регіону керівниця ГУ ДПС відвідала Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у місті Кривому Розі, що є діалоговою платформою між владою та представниками малого і середнього бізнесу.
Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до діалогу.
Надання всебічної практичної та інформаційної підтримки платникам податків триває, адже наповнення бюджетів – це спільна справа, а сумлінне виконання податкових зобов’язань – це той внесок кожного задля підтримки фінансової стабільності країни, підтримки Збройних сил України, наближення нашої Перемоги.
Євгеній Сокур представив напрями цифровізації ДПС
Питання цифровізації ДПС, проєкти, які вже реалізовані і які заплановані представив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час економічного форуму «Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України», організованому Українською Радою Бізнесу.
Євгеній Сокур акцентував увагу на основних напрямах роботи податкової служби щодо удосконалення внутрішніх цифрових процесів та сервісів для платників податків.
«Наше магістральне завдання на сьогодні – побудова дійсно прозорих відносин з платниками податків. З цією метою ми запроваджуємо легкі та зрозумілі сервіси. Для встановлення довіри між податковою та платником рухаємося у трьох напрямах. Перший – це якісне відпрацювання інформації, Big Data та безпека даних. Також увага – на комунікаціях та сервісах. Інноваційні зміни в нашій службі направлені на те, щоб платник якомога менше часу витрачав на виконання податкових зобов’язань та більше на бізнес. І третє – це комплаєнс та адміністрування», – наголосив Євгеній Сокур.
За його словами, ДПС приділяє велику увагу захисту інформації, оскільки має справу з великим обсягом даних. Щоденно опрацьовується близько 28 млн документів. «Ваші дані в безпеці 24/7» – саме під таким гаслом працюють в податковій. Як засвідчили результати нещодавнього глобального опитування, більшість платників довіряють спроможності Служби щодо захисту їхніх даних і конфіденційної інформації.
Модернізовано роботу Контакт-центру ДПС – запроваджено нову якість аналітики, нові можливості для платника. Так, скорочено до 50% час маршрутизації дзвінка, запроваджено історію звернень, електронну чергу тощо.
Працюють у ДПС і над розширенням функціональних можливостей Електронного кабінету, який доступний для бізнесу, громадян, нерезидентів. Зокрема, новим сервісом предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у 2023 році скористалися 80 % громадян. Також розширено можливості сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Це дозволяє платникам уникати операцій з ризиковими контрагентами.
У рамках розвитку цифрової ДПС розробляється профіль платника та автоматизована система управління ризиками, яка формуватиме ризики платника та пропонуватиме заходи для їх усунення. Варто відзначити, що учасники дискусії підтримали запровадження такої системи, що допоможе платникам самостійно усувати ризики в своїй діяльності.
Євгеній Сокур також відзначив, що на сьогодні вже реалізовано ІКС «Адміністративне та судове оскарження». Це дозволило вдвічі збільшити виконання судових рішень, що підтвердив і бізнес-омбудсмен України Роман Ващук.
Загалом, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров відзначив правильність стратегії цифровізації ДПС, яка дозволить за ефективної її реалізації створити за кілька років найкращу податкову службу.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
