Інформують податківці

Дата: 28.06.2023 11:41

Кількість переглядів: 119

Вітаємо з Днем Конституції України!

Сьогодні день ухвалення Основного Закону, який гарантує права та свободи українців, визначає шлях, яким ми йдемо у майбутнє, та те, хто ми є і за що боремося.

Ще у Конституції Пилипа Орлика українці перші в Європі визначили своє прагнення жити у вільній, демократичній та правовій державі. Прагнення, яке ми відстоюємо протягом усієї нашої історії.

Щодня українці показують світу свою нескореність та готовність боронити нашу державу – Україну. Демонструють, що норми Конституції – це не просто слова, вони закарбовані в нашій свідомості. Сьогодні ми захищаємо не лише нашу свободу, але й історію, традиції та духовність української нації, право та закони цивілізованого світу.

І ми обов'язково переможемо, відбудуємо та зміцнимо Україну як сильну європейську правову державу!

В. о. Голови Державної податкової служби України                                                                                                Тетяна Кірієнко

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Міжнародна податкова спільнота з Україною. росія та білорусь вже не в ІОТА

росія та білорусь більше не члени Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (ІОТА).

На 27-й Генеральній асамблеї ухвалено рішення про виключення цих країн із ІОТА. Вони справедливо позбавлені можливості брати участь у прийнятті доленосних рішень цієї організації.

Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко за підтримки колег з Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Данії закликала учасників асамблеї підтримати позицію щодо припинення членства росії та білорусі в ІОТА.

 «Ми не втомилися боротися за наше життя, за майбутнє наших дітей та за Україну. Наша економіка та банківська система встояли, бізнес працює та сплачує податки. Кожен на своєму місці, у кожного своя «лінія оборони»: на передовій, у шпиталі, за комп’ютером, зокрема, як мої колеги-податківці – ми всі працюємо в умовах війни. Ви також можете зробити свій важливий внесок і бути співтворцями миру», – звернулась до учасників заходу керівниця ДПС.

Детальніше читайте тут https://t1p.de/kjvia

Чи подається податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких встановлені нульові ставки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Слід звернути увагу, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Ця норма застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст.49 ПКУ).

Задекларована праця – надійний захист від негідних умов праці!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Податкові органи є основним партнером бізнесових структур, які працюють заради однієї мети – стабільного економічного зростання нашої держави та регіону в цілому.

Всі розуміють, що економічний фронт виконує одну з основних функцій безпеки нашої держави. Якщо в умовах війни функціонує бізнес, своєчасно сплачуються  податки до бюджету – це підтримує нашу країну в такий важкий час та наближає нас до Перемоги.

Отже, підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватися чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати. 

Офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний  імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання та примноження прибутків.

Який порядок оподаткування ПДВ факторингових операцій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Яким чином СГ при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» може встановити знижку для товарів (послуг) у чеку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Програмне забезпечення «ПРРО ДПС» надає можливість проведення операцій з продажу товарів (послуг) з використанням знижки та/або заокругленої надбавки як на суму окремих товарів у чеку так і на всю суму розрахункового документа. Можливо застосування знижки на суму або відсоткової знижки.

Щоб встановити знижку для всіх товарів/послуг у чеку, суб’єкту господарювання необхідно виконати наступні операції:

- натиснути кнопку «Знижка на чек» у області «Кошик»;

- у вікні, що відкриється, обрати тип знижки: «Знижка на суму» – для введення знижки у гривнях або обрати вкладку «Відсоткова знижка» – для введення розміру знижки у відсотках;

- ввести розмір знижки та натиснути «Продовжити».

Сума знижки «Знижка на суму» розподіляється між позиціями у чеку.

При застосуванні знижки «Відсоткова знижка» введений розмір відсотка знижки застосовується до кожної позиції у «Кошику».

До уваги платників єдиного податку з особливостями оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви один раз протягом календарного року. 

Отже, платники податку на прибуток, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування шляхом подання заяви у 2023 році, не можуть скористатися можливістю повторно зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків у 2023 році.

Зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно в податковому обліку з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», повідомляє.

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.

У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).

Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:

- подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік

або

- відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.

При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50  Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Платникам єдиного податку четвертої групи про особливості визначення МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені  вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:

- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;

- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.

Звертаємо увагу, що єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (річна сума податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, яка підлягає нарахуванню та сплаті за 2022 рік, розраховується сумарно за періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з дня наступного, за датою завершення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією по 31.12.2022).

МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню єдиним податком четвертої групи.

Враховуючи зазначене, якщо дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не припадає на останній календарний день місяця (тобто відсутній повний календарний місяць), такий місяць не включається в період звільнення від розрахунку МПЗ.

Понад 298 млн грн податку на нерухоме майно спрямовано до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами

Протягом п’яти місяців юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 298 млн грн, що майже на 67 млн грн, або майже на 29 відсотків більше минулорічного показника відповідного періоду. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш нагадала, що платники податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за  звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню. Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, по яких не нараховується та не сплачується податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Дякуємо платникам за проявлену сумлінність у сплаті податків!

Туристичний збір: понад 4,7 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – травні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 4,7 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 1,2 млн грн, або на 34,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – травень 2023 року

За січень – травень 2023 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Переробна промисловість» – 16,5 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 13,3 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 9,2 %.

Найбільше зростання сплати за 5 місяців 2023 року відносно 5 місяців 2022 року відбулось у таких галузях:

«Переробна промисловість» – зростання у 1,6 раза, або +34 млрд грн;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання в 1,7 раза, або +30,3 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання в 1,2 раза, або +16,1 млрд гривень.

До уваги суб’єктів господарювання, які обирають діяльність з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України у межах компетенції повідомила, що Законом України від З0 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (із змінами), якою передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема: виробництво і торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та які ліцензуються відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (набрали чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Закон № 481).

Згідно із статтею 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Наказом від 11.10.2010 № 457 Держкомстату затверджено «Класифікацію видів економічної діяльності ДК 009:2010» (зі змінами).

Основний принцип класифікації видів економічної діяльності (далі КВЕД) полягає в об’єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у класифікаційні угрупування, яким надається код.

Методологічні основи та пояснення до КВЕД, затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (зі змінами), які розроблені на основі пояснень до NACE (rev. 2) (далі – Методологічні основи) і включають опис меж класифікаційних позицій.

Відповідно до Методологічних основ у КВЕД-2010 (як і у NACE (rev. 2)) немає окремих кодів для діяльності з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

За інформацією, наданою Державною службою статистики України (лист від 02.06.2023 № 14.1.3-05/197-23), з урахуванням подібності процесів створення товарів чи послуг, діяльність з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відносять до таких кодів:

- діяльність із виробництва рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 20.59 «виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.», де «н.в.і.у.» означає «не віднесеної до інших угруповань»;

- оптова торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 46.75 «оптова торгівля хімічними продуктами»;

- роздрібна торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 47.78 «роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах».

При застосуванні КВЕД-2010 з метою реалізації повноважень та функцій, покладених на ДПС, та єдиного підходу з питань ліцензування суб’єктів господарювання слід ураховувати переважно статистичне призначення цієї класифікації.

До уваги суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 року № 358 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» (далі – Постанова № 358) з метою належного адміністрування дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками діяльності у 2022 році, що сплачуються у 2023 році, повідомила наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на контролюючі органи, зокрема, покладено функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (п.п. 19іЛ.52 п. 19і. 1 ст. 19і Кодексу), надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 19і.1.28 п. 19і.1 ст. 19 Кодексу).

Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 185).

Згідно з абзацами четвертим та п’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше ЗО відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, якщо інше не встановлено законом, та сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, якщо інше не встановлено законом (абзац шостий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).

Абзацом першим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Положеннями Постанови № 358 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 358 для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, становить 50 відсотків (за умови спрямування З0 відсотків чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації).

У разі невиконання вказаних умов (зокрема у зв’язку з відсутністю у господарського товариства майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації) таке господарське товариство за результатами фінансово- господарської діяльності у 2022 році має спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 80 відсотків чистого прибутку.

Крім того, слід зазначити, що з урахуванням положень пункту 2 Постанови № 358 господарські товариства можуть приймати рішення щодо відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами їхньої фінансово-господарської діяльності у 2022 році, у більшому розмірі.

Відзначаємо, що згідно зі статтями 75 та 89 Господарського кодексу України основним плановим документом суб’єкта господарювання державного сектору економіки є фінансовий план, відповідно до якого він отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Враховуючи вказане, зазначаємо, що у разі прийняття господарським товариством рішення про спрямування З0 відсотків чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації, це повинно бути обов’язково відображене у фінансовому плані такого господарського товариства на 2023 рік (у розділі «Розподіл чистого прибутку» таблиці II та інших розділах залежно від економічної сутності передбачених витрат).

Також повідомляємо, що пунктом 1 Постанови № 358 встановлений окремий базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році для:

- акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у розмірі ЗО відсотків;

- акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у розмірі З0 відсотків, решту коштів від чистого прибутку спрямовувати на закупівлю природного газу, що видобувається на території України;

- приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» у розмірі З0 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на відновлення зруйнованого та пошкодженого майна внаслідок ракетних ударів російської федерації);

- приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» у розмірі 30 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на фінансування доступного іпотечного кредитування);

- приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у розмірі З0 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на оновлення флоту);

- акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» у розмірі 80 відсотків;

- державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» у розмірі 95 відсотків.

Звертаємо також увагу, що абзацами першим та другим статті 20 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установлених на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 01 липня року, що настає за звітним періодом.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави, є Мінекономіки.

Так, згідно з пунктом 3 Постанови № 358 Мінекономіки зобов’язано довести базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році, до суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств.

Легалізація трудових відносин: переваги офіційного працевлаштування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про важливість задекларованої праці.

Переваги офіційного працевлаштування для працівників:

1. Право на заробітну плату не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у тому числі доплати за роботу в несприятливих умовах праці, за роботу в нічний та надурочний час, інші виплати);

2. Право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників;

3. Право на належні, безпечні умови праці;

4. Право на отримання вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Переваги офіційного працевлаштування для роботодавців:

1. Офіційно працевлаштовані працівники – це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних людей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;

2. Гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та інші;

3. Трудова дисципліна;

4. Можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси.

Одним з головних напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» із змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164 прим. 2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як надаються документи, необхідні для проведення документальних перевірок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок та умови надання документів платниками податків органам ДПС визначено у ст. 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених ПКУ (п. 85.1 ст. 85 ПКУ).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ст. 85 ПКУ).

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (п. 85.5 ст. 85 ПКУ).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 ПКУ).

Пунктом 85.7 ст. 85 ПКУ встановлено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПКУ).

Згідно з п. 85.9 ст. 85 ПКУ у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Пунктом 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності     Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 44.6 ст. 44 ПКУ).

Згідно з п. 44.7 ст. 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за 3 дні до дня завершення проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків / податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2021 № 702 (далі – Порядок).

Дія цього Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Оформлення результатів документальних невиїзних позапланових електронних перевірок за заявою платника податків, їх підписання та реалізація здійснюються з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.

Податковий календар на 28 червня 2023 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

28 червня 2023 року, середа, останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами з доходу за травень 2023 року.

Про формування стандартного аудиторського файлу великими платниками податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Великий платник податків у разі перевірки на запит контролюючого органу зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв'язку в електронній формі копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

На виконання вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України загальний формат та порядок подачі такої інформації визначено наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1393 «Про затвердження Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.01.2012 за № 44/20357, зі змінами (далі – Порядок).

Цим Порядком визначено формат і структуру надання документів великими платниками податків на запит контролюючого органу в електронній формі, що належать або пов’язані з предметом перевірки.

Пунктом 3.2 розділу III Порядку передбачено, що електронні документи (інформація) великими платниками податків надаються у форматі XML у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

Для зручності формування стандартного аудиторського файлу великими платниками податків, ДПС оприлюднено Детальний технічний опис елементів   SAF-T UA та Додаток до Детального технічного опису елементів SAF-T UA.

Ознайомитись з вказаними вище файлами, з можливістю їх вивантаження, можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

З презентацією технічного опису стандартного аудиторського файлу SAF-T UA для розробників та постачальників ERP систем та програм бухгалтерського обліку можна ознайомитись у рубриці «Новини» за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590494.html.

Транспортний податок: понад 3,1 млн грн спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи

Протягом січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 3,1 млн грн транспортного податку. Сума надходжень збільшилась порівняно з минулим роком на 143,5 тис. грн, або на 4,8 відсотків.

Нагадуємо, що перелік об’єктів оподаткування транспортним податком поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Міністерства економіки України (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.

За місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 16 млн грн

Впродовж січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 16 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком на понад 9 млн грн, або на 136,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zbir-za-mistsya-dlya-parkuvannya-transportnih-zasobiv/podatkova-zvitnist/forma/676490.html можливо завантажити Податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів та Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.

Чи необхідно сплачувати податки з доходів, отриманих від надання житла в оренду?

Відео матеріал знаходиться за посиланням 

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9574.html

До уваги платників плати за землю

Відеоматеріал знаходиться за посиланням

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9573.html

До уваги платників податків, які у своїй діяльності використовують реєстратори розрахункових операцій

Щодо питання можливого проведення розрахункової операції при розрахунку з фізичною особою через реєстратор розрахункових операцій на суму понад 50 000 грн з відображенням її в одному розрахунковому документі одночасно в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронного платіжного засобу та POS – терміналу).

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмних РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України  від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення № 148 готівкові розрахунки / розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Крім того, пунктом 7 розділу ІІ Положення № 148 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.

Разом з тим, згідно з п. 56 частини 1статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-IX) визначено, що платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 частини 1 статті 1 Закону № 1591-IX).

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, безготівкові розрахунки – перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Враховуючи вищезазначене, повідомляємо, якщо вартість реалізованих  товарів фізичній особі перевищує 50000 грн, то такий розрахунок можливо провести у одному розрахунковому документі комбіновано готівковими коштами та із застосуванням електронного платіжного засобу одночасно, за умови, що сума готівкових коштів не перевищуватиме розміру 50000 гривень уключно.

Електронний кабінет: режим «Єдиний реєстр податкових накладних»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Режим «Єдиний реєстр податкових накладних» Електронного кабінету надає доступ до всіх зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних та розрахунків коригування (ПН/РК) до них незалежно від способу подання їх на реєстрацію.

Вікно «Єдиний реєстр податкових накладних» розділене двома вкладками:

Видані ПН/РК;

Отримані ПН/РК.

Вкладка «Видані ПН/РК» надає доступ до ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН користувачем Електронного кабінету.

Реєстр виданих ПН/РК відображається тільки після натискання кнопки «Пошук» згідно критеріїв, визначених користувачем у пошуковому фільтрі. За замовчуванням встановлено фільтр по даті реєстрації ПН/РК.

Результати пошуку можна вивантажити в таблицю Excel за допомогою кнопки «Експорт в Excel», кнопка «Експорт XML в ZIP» дозволяє скачати архів відібраних податкових накладних.

Вкладка «Отримані ПН/РК» надає користувачу Електронного кабінету доступ до податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН його контрагентами.

Реєстр отриманих ПН/РК відображається тільки після натискання кнопки «Пошук» згідно критеріїв, визначених користувачем у пошуковому фільтрі. За замовчуванням встановлено фільтр по даті реєстрації ПН/РК.

Результати пошуку також можна вивантажити в таблицю Excel за допомогою кнопки «Експорт в Excel», кнопка «Експорт XML в ZIP» дозволяє скачати архів відібраних податкових накладних.

Про деякі особливості коригування фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно того, з якого періоду не проводяться коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), щодо коштів та товарів, зазначених у п. 69.6 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, нагадує.

До п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ вносились зміни Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) та Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 16.04.2022).

Отже, коригування фінансового результату до оподаткування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, щодо коштів та товарів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з 24 лютого 2022 року не проводяться платниками податку на прибуток підприємств у податковому (звітному) періоді здійснення таких операцій з урахуванням термінів набрання чинності положеннями п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та змінами до них, з відображенням відповідних сум податкових пільг у додатку ПП до Декларації.

Дії ФОПа у разі припинення підприємницької діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа – підприємець (ФОП), яка припиняє свою підприємницьку діяльність, повинна знятись з обліку в контролюючому органі.

Для цього ФОПу необхідно здійснити такі кроки:

- крок 1: звернутись до державного реєстратора та подати заяву про припинення підприємницької діяльності до державного реєстратора за місцем реєстрації;

- крок 2: до податкової подати відповідну звітність.

Для ФОПів на загальній системі оподаткування – податкову декларацію про майновий стан і доходи; ФОПу – «спрощенцю» – декларацію платника єдиного податку. Також подати звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та податкову декларацію з податку на додану вартість для платників ПДВ;

- крок 3: провести остаточні розрахунки з бюджетом.

Сплатити єдиний податок і єдиний внесок за місяць, в якому подана заява державному реєстратору. Якщо не було сплачено податки і збори в попередніх періодах – теж необхідно сплатити;

- крок 4: закрити поточні рахунки в банку – подати до банківської установи заяву у довільній формі;

- крок 5: знятись з обліку в контролюючому органі.

Відповідно до чинного законодавства контролюючі органи проводять перевірки платників щодо правильності нарахування податків і зборів. У разі подання необхідної звітності і відсутності заборгованості з податків і зборів, фізична особа знімається з обліку в органах ДПС.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для дотримання порядку проведення інвентаризації платникам податку на прибуток підприємств слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Чи надають органи ДПС довідки про наявність у фізичної особи статусу підприємця (ФОП)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 1 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5203) визначено, що адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов’язків такої особи відповідно до закону.

Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, – органом, якому вона підпорядковується (частина перша ст. 8 Закону № 5203).

З інформаційними картками адміністративних послуг, що надаються Державною податковою службою України та типовими інформаційними картками адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків) можна ознайомитись на головній сторінці вебпорталу ДПС у рубриці «Адміністративні послуги».

Слід зазначити, що надання органами ДПС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця (ФОП) чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Водночас, до повноважень суб’єктів державної реєстрації належить забезпечення ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та надання відомостей з нього (абзац четвертий п. 1 частини третьої ст. 5 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5.

При цьому розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, яке запровадило онлайн сервіс отримання відомостей з ЄДР через офіційний вебсайт за посиланням https://usr.minjust.gov.ua.

Про надання індивідуальних податкових консультацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

- дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад    25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

- у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від територіального органу (відокремленого підрозділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 40 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

- про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

- про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган (відокремлений підрозділ) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ;

- про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій у разі, якщо в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій уже міститься аналогічна індивідуальна податкова консультація, надана такому платнику податків з цих самих питань, які зазначені у запиті такого платника податків, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків.

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби згідно з п. 52. прим. 8 підрозд. 10 розділі ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Декларування доходів від надання в оренду нерухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що кожен громадянин, який надає нерухоме майно в довгострокову або добову оренду іншій фізичній особі, має подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише квартир, будинків, кімнат, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.

Надаєш квартиру в оренду – задекларуй свій дохід!

Платникам рентної плати за користування надрами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників рентної плати за видобування корисних копалин, що первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями (кондиції на мінеральну сировину – сукупність граничних вимог до якості та кількості мінеральної сировини в надрах, гірничогеологічних умов залягання, гірничотехнічних та інших умов розробки продуктивних покладів, дотримання яких під час підрахунку забезпечує найбільш повний й  економічно ефективний видобуток і використання наявних запасів та ресурсів корисних копалин)*, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.

Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).

Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.

Більш детальніше – на вебпорталі ДПС України – за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/675902.html.

* Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затверджено наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 07.12.2005 № 300, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року).

З початку 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 12,3 млрд гривень

У січні – травні 2023 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету надійшло понад 12,3 млрд гривень.

Основними бюджетоутворюючими податками у 2023 році стали:

ПДФО, якого надійшло майже 4 млрд грн;

податок на прибуток підприємств, його спрямовано понад 1,6 млрд грн;

ПДВ, цього податку надійшло понад 5 млрд гривень.

Висловлюємо вдячність платникам за відповідальне ставлення до сплати податків!

За видобування кам’яного вугілля до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 49,7 млн грн рентної плати

Протягом п’яти місяців 2023 року за видобування кам’яного вугілля до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 49,7 млн грн рентної плати. За словами керівниці податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш надходження збільшились на понад 7,7 млн грн, або на 18,5 відсотків.

Наталя Федаш нагадала, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України.

Дякуємо платникам за роботу і зміцнення економічного фронту держави!

До уваги великих платників податків!

ДПС оприлюднено відповіді на питання платників податків щодо формування та надання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

Із значеною інформацією можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у розділі: «Діяльність» за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/povidomlennya/683040.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм співпраці»

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

На запитання відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Питання 1: Доброго дня! У мене таке питання: хто може скористатись Комунікаційною податковою платформою?

Відповідь: Вітаю! На електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) можуть звернутися представники бізнесу та громадськості з питаннями стосовно законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Питання 2: Добрий день! В процесі господарської діяльності виникають питання, які потребують оперативного вирішення, до кого мені звернутися?

Відповідь: Вітаю! Комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС забезпечує новий формат спілкування платників та податківців. Кожне звернення, яке надходить на адресу платформи, швидко опрацьовується та здійснюється зворотній зв’язок з заявником. Отже, для оперативного розгляду Ваших питань, які виникають під час діяльності, Ви можете звернутись на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС.

Питання 3: Вітаю! Скажіть, будь ласка, як працює Комунікаційна податкова платформа і чи є рекомендації щодо оформлення листа?

Відповідь: Добрий день! Для оперативного зв’язку з координатором Ви можете написати лист на електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua. 

Рекомендуємо вказувати назву суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб), ПІБ заявника, контактний номер телефону. Після отримання листа з Вами оперативно зв’яжеться координатор платформи для визначення формату відповіді та дати проведення зустрічі з відповідальними особами профільних структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зараз, як ніколи, важливо залишатися на зв’язку. Саме тому податкова служба постійно розширює можливості для комунікацій з громадськістю і бізнес-спільнотою, аби кожен знайшов оптимальний для себе формат діалогу з податківцями.

Долучайтеся до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи – це якісна та оперативна комунікація з платниками податків.

До уваги платників податків, у яких виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Згідно з Законом № 3050 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій) визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також  визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Законом  № 3050 внесено зміни до підпункту 381.2 статті 381 Кодексу,  згідно з якими встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.  МПЗ для таких земельних ділянок не  визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

При визначенні МПЗ слід враховувати, що відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Відповідно до змін, внесених до підпункту 69.15 пункту 69  підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, передбачено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки, земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Таким чином, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за 2022 рік:

Порядок визначення МПЗ у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 381.2 статті 381 Кодексу, а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені  вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:

- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;

- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.

Звертаємо увагу, що єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року  до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (річна сума податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, яка підлягає нарахуванню та сплаті за 2022 рік, розраховується сумарно за періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з дня наступного, за датою завершення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією по 31.12.2022).

МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню єдиним податком четвертої групи.

Враховуючи зазначене, якщо дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не припадає на останній календарний день місяця (тобто відсутній повний календарний місяць), такий місяць не включається в період звільнення від розрахунку МПЗ.

Закон № 3050 визначає можливість уточнення МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на територіях, активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, задекларованого до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій в залежності від системи оподаткування за 2022 рік та 2023 рік.

Період коригування нарахованого МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

При обчисленні МПЗ платники податків використовують одну з формул, визначених підпунктом 381.1.1 пункту 381.1 статті 381 Кодексу, в залежності від факту проведення/непроведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, для обрахунку загального МПЗ одним з показників формул є кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Платники податків, з метою уточнення раніше задекларованої суми МПЗ у колонці «Кількість календарних місяців» Додатку з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік заповнюють кількість місяців, за які відповідно до вимог Кодексу необхідно визначати МПЗ, а саме пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Згідно з підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141,  пунктом 177.15 статті 177, підпунктами 2971.2 – 2971.5 статті 2971 Кодексу різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Під час розрахунку різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок з метою коригування нарахованої суми загального МПЗ за 2022 рік платник податків використовує загальну суму сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, які відповідно до вимог податкового законодавства використовуються для розрахунку МПЗ.

Закон № 3050 визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) та єдиним податком четвертої групи. У разі уточнення до зменшення податкових зобов’язань з плати за землю та/або єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, суми таких сплачених протягом 2022 року податків, які перевищують суму уточнених податкових зобов’язань, будуть вважатися надміру сплаченими та не можуть бути використані під час розрахунку МПЗ.

При цьому у разі уточнення платником податків до зменшення суми раніше задекларованої орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності, такому платнику необхідно відкоригувати і суму витрат на сплату орендної плати (20 відсотків) у Додатку до уточнюючої декларації з розрахунком загального МПЗ за 2022 рік.

Це зумовлено тим, що у разі уточнення до зменшення раніше задекларованих податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, різниця між сумою фактично сплаченої орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2022 рік та сумою уточнених податкових зобов’язань вважатиметься надміру сплаченою, тому не може бути врахована в розрахунок МПЗ.

Також акцентуємо увагу, що відповідно до абзацу 4 підпункту 69.15 пункту  69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї)) визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Тому, якщо земельні ділянки (земельні частки (паї)), незалежно від системи оподаткування, на якій перебуває суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, платник єдиного податку першої, другої, третьої або четвертої групи), не підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи відповідно до вимог Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом № 3050, платник податку має право відкоригувати раніше задеклароване МПЗ за такі земельні ділянки (земельні частки (паї)).

В уточнюючій декларації суб’єкт господарювання відображає розрахунок МПЗ лише за ті місяці, в яких такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до  абзацу 14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Відповідно до підпункту 141.9.5 пункту 141.9 статті 141, пункту 177.17 статті 177, пункту 2971.8 статті 2971 Кодексу позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов'язань з податку, в залежності від системи оподаткування, на якій перебуває платник.

Тобто платники податків, які подаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації для коригування до зменшення раніше задекларованої суми позитивного МПЗ за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Закон № 3050 визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) та єдиним податком четвертої групи за земельні ділянки, які:

- перебувають у консервації (щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження робочого плану землеустрою щодо консервації, тобто тих земель, які забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, а також на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди) (п.п.  283.1.2 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу);

- забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу);

- непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу).

 Разом з цим, умови для звільнення від оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) та єдиним податком четвертої групи, що є основою для ненарахування та несплати МПЗ, відображені в роз’ясненнях, які розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями:

- https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/677608.html (плата за землю);

- https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/678890.html (єдиний податок четвертої групи).

Щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону № 3050.

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Кодексу.

Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.

У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).

Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:

подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік

або

відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.

При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50  Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Викриття схем та правопорушень: декларування від’ємного значення ПДВ на контролі у податківців Дніпропетровщини

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області систематично проводяться контрольно-перевірочні заходи щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання норм законодавства з питань достовірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість.

Так, у вересні 2020 року податківцями проведено позапланову перевірку підприємства Х з питань достовірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість. В ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з підприємствами – постачальниками товару (насіння соняшника).

За результатами перевірки зменшено суму від'ємного значення з ІІДВ на суму 4,5 млн грн та донараховано 14,2 млн грн податків разом з фінансовими санкціями, які сплачені підприємством Х до бюджету у повному обсязі.

Коли не подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Порядок подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.2 розд. VIIІ Порядку № 1588 об’єктами є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розд. ПКУ.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Будь-який суб’єкт господарювання, незалежно від форми ведення підприємницької діяльності, зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

Отже, принцип укрупнення інформації про об’єкти оподаткування передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності. Тому, керуючись принципом укрупнення інформації, наприклад відомості про основні засоби, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які вже повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, можуть не зазначатись у повідомленні за ф. № 20-ОПП.

Способи оплати товарів, робіт, послуг, при яких обов’язково необхідно використовувати РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) є обов’язковим, якщо у господарській одиниці як спосіб оплати товарів, робіт, послуг приймаються: 

- готівкові кошти;

- електронні платіжні засоби (платіжні інструменти, реалізовані на будь-якому носії);

- замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);

- повернуті товари, (ненадані послуги, невиконані роботи).

Основним критерієм, що призводить до виникнення обов’язку платника податків здійснювати продаж товарів, робіт, послуг із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, є спосіб продажу, запропонований споживачу самим продавцем.

Які документи необхідно надати засновнику трасту, власнику частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що засновник трасту, власник частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи разом з Письмовим підтвердженням щодо відповідності умовам, передбаченим п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) має надати такі документи:

- повідомлення особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового керуючого) (далі – Повідомлення);

- витяг з трастової угоди у вигляді інформації щодо імені засновника трасту, трастового керуючого, протектора (якщо призначений), бенефіціара/бенефіціарів (якщо призначений/призначені) та відомостей, зазначених у п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 Кодексу, за нотаріально засвідченим підписом особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, а у разі, якщо така особа не є регульованою та/або ліцензованою, то нотаріально засвідченим підписом адміністратора такої особи, який регулюється та/або ліцензується відповідно до особистого закону (далі – Витяг);

- юридичний висновок, адресований засновнику, за законодавством країни заснування діскреційного безвідкличного трасту, що підтверджує відомості, зазначені в п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 Кодексу, наданий юридичною фірмою або іншою особою, яка має право надавати юридичні або адвокатські послуги, діяльність якої підлягає обов’язковому ліцензуванню або регулюванню відповідно до особистого закону (далі – Юридичний висновок). Підписи осіб мають бути нотаріально засвідченими.

Повідомлення надається трастовим керуючим, довірчим/титульним власником, іншим номінальним утримувачем (номінальним власником) із зазначенням інформації щодо іншої особи/інших осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності), чи іншої особи, яка призначається для контролю над діями особи/осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності).

Повідомлення, Витяг та Юридичний висновок мають бути належним чином легалізовані відповідно до вимог законодавства України.

Контролюючий орган запитує у платника податків (за його згодою) надання належним чином оформленого перекладу українською мовою документів, визначених п.п. 39 прим.2.1.5.3 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 Кодексу.

Письмове підтвердження надсилається до контролюючого органу протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту.

Контролюючий орган має право направити особі, визначеній у п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим. 2 Кодексу, запит щодо надання документального підтвердження або витягів з документації стосовно інформації, зазначеної у Повідомленні, Юридичному висновку.

Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів платник подає заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. За формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2018 № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акта за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

- вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант) тощо;

- індивідуальну назву акта, що зазначається у лапках («….») його порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-». «/») та дату приймання, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2022 року) або цифровим способом (25.12.2022).

Звертаємо увагу, що деякі платники вказують як підставу отримання Довідки Порядок або наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», проте Порядком № 733 визначено лише механізм надання довідки контролюючим органом платнику, положення цього порядку не містять вимог щодо необхідності підтвердження платником відсутності заборгованості, а відтак не може бути підставою для надання Довідки.

Щодо зменшення нарахованого податку на прибуток у вигляді МПЗ на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яку сплачено у попередніх періодах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Пунктом 141.9 ст. 141 Кодексу визначені особливості визначення загального МПЗ платників податку на прибуток підприємств (податок).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов'язань з податку на прибуток підприємств (п.п. 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Кодексу визначено, що крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Виходячи з викладеного, звертаємо увагу, що платник податку на прибуток, який одночасно задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування у рядку 04 декларації та позитивне МПЗ у рядку 06.2 МПЗ декларації з податку на прибуток за 2022 рік, має право зменшити задеклароване МПЗ на суму авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів минулих періодів, яка відображена платником у рядку 16.4.2 додатка ЗП до декларації за 2021 рік, і відповідно переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП рядка 16 ЗП декларації за 2022 рік.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж деяких комплектуючих частин вживаних технічно складних побутових товарів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).

Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).

Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.

Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України), що будуть свідчити про походження таких товарів.

Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Користування радіочастотним ресурсом України: до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 589 тис грн рентної плати

У січні – травні 2023 року до держбюджету платниками Дніпропетровської області за користування радіочастотним ресурсом України спрямовано майже 589 тис. грн рентної плати. Порівняно з минулорічним показником надходження збільшились на 72 тис. грн, або майже на 14 відсотків.

Нагадуємо, що 30.06.2023 – останній день сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за травень 2023 року.

Нагадування платникам акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 за № 480/39536) (далі – Наказ № 55), внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524). 

Наказом № 55 удосконалено форми документів, необхідних для функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та вносяться деякі зміни до порядку їх заповнення. 

Наказ № 55 опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 06.04.2023 № 34 і він набирає чинності через 90 днів з дня його офіційного опублікування, а саме: з 05.07.2023. 

Понад 2,4 млрд грн плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи

Протягом січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 2,4 млрд грн плати за землю. За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже 689 млн грн, або на 40 відсотків.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернула увагу, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата), зокрема за земельні ділянки, що перебувають у консервації, а саме: за землі державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру; за землі приватної власності – з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру. Підставою для такого звільнення є: рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки та відомості/дані Державного земельного кадастру.

Дякуємо за своєчасну сплату податків і підтримку територіальних громад!

Відбулась комунікація податківців Дніпропетровщини з представниками Дніпропетровської торгово-промислової палати

Обговорення норм і новацій податкового законодавства з платниками податків для фахівців податкової служби Дніпропетровщини стало традиційним.

Сьогодні, 22.06.2023, у рамках Комунікаційної податкової платформи, в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), у режимах офлайн і онлайн відбулась зустріч податківців з представниками Дніпропетровської торгово-промислової палати (далі – ДТПП).

У заході прийняли участь в. о. начальника ГУ ДПС Федаш Наталя, заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, перший віцепрезидент ДТПП Сергій Кучерявенко, фахівці ГУ ДПС та представники ДТПП.

«Пріоритетом роботи податкової служби Дніпропетровщини є створення комфортних умов для платників податків з метою виконання ними своїх податкових обов’язків. Ми маємо спільну місію – підвищення обізнаності громадянського суспільства, розвиток бізнесу та побудову сильної національної економіки», – зазначила Наталя Федаш. 

Під час зустрічі учасники обговорили питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та питання, пов’язані з поверненням валютної виручки. Значну увагу приділили легалізації робочих місць та заробітної плати.

У процесі спілкування представники ДТПП отримали від фахівців податкової конструктивні рекомендації і роз’яснення законодавства.

Співпраця контролюючих органів з платниками виходить на новий рівень: комунікації відбуваються у різних форматах і сьогодні податкова підтримує такий вид спілкування, який найбільш зручний для представників бізнесу і громадськості. 

При цьому, Комунікаційна податкова платформа є ефективним способом оперативного розгляду питань.

Отже бажаєте швидко отримати відповідь на свої запитання, звертайтеся на нашу Комунікаційну податкову платформу – дієвий інструмент взаємодії податківців і платників податків!

Незнання не звільняє від відповідальності: мешканцям Дніпропетровщини про сплату акцизного податку

Відеоматеріал знаходиться за посиланням

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9565.html

Сервіси для фізичних осіб в Е-кабінеті

Сервіси для фізичних осіб – громадян в Електронному кабінеті об’єднано в окремий Е-кабінет для громадян. Це дає можливість:

доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування, сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

подання декларації про майновий стан і доходи;

отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

подання заяв для реєстрації/внесення змін у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, надання копій документів, необхідних для реєстрації/внесення змін до Державного реєстру, та обрання контролюючого органу, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО;

подання заяви на включення/внесення змін/виключення з Реєстру волонтерів.

Крім того, засобами Електронного кабінету фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись QR-кодом або однією з платіжних систем у меню «Стан розрахунків з бюджетом».

Презентаційні матеріали можна переглянути тут https://tax.gov.ua/data/material/000/571/686219/Serv_si_dlya_f_zichnih_os_b.pdf.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). 

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). 

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (податок), як встановлено пунктом 137.4 статті 137 ПКУ, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: 

- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року; 

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ); 

- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ); 

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ). 

Річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку: платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункти «а» – «в» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Як враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування різниці щодо операцій по нарахуванню роялті на користь нерезидента?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 12 січня 2006 року № 3317-IV «Про телебачення і радіомовлення» зі змінами та доповненнями), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо:

- операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

У випадку незастосування вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на підставі абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються.

Норми п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Крім того, згідно з п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь, зокрема:

- нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

Для цілей застосування п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;

- нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.

Вимоги п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;

- нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є. 

Офіційне оформлення трудових відносин – фундамент соціальних гарантій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що офіційне працевлаштування – це трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем, які регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП).

При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.

Найбільша перевага офіційного працевлаштування для працівника – це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством, а саме:

- заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну; 

- право на оплачувану щорічну відпустку;

- право на оплату лікарняного;

- право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; 

- право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці; 

 - право не працювати у вихідні та святкові дні; 

 - право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; 

- право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини); 

- право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 

- право на захист від незаконного звільнення.

Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і в майбутньому впливатиме на розмір пенсії. Також ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави. Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.

Важливим є і те, що при офіційному працевлаштування найманий працівник не повинен хвилюватися про сплату податків і зборів та ведення податкової звітності. За це також відповідальний роботодавець. 

Крім цього, при офіційній зайнятості роботодавець забезпечити працівників належними умовами роботи, зокрема робочим місцем, необхідним устаткуванням та ін. Наймані працівники мають право вимагати виконання цих умов.

Всього цього позбавлені громадяни, які працюють неофіційно.

Податкова служба є партнером сумлінних платників, які мають на меті отримання прибутку шляхом ведення чесного та прозорого бізнесу і важливим напрямком нашої роботи є повернення втрачених ресурсів в економіку держави та соціальний захист громадян. 

Закликаємо роботодавців працювати в правовому законодавчому полі і своєчасно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками.

Внесено зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 20.06.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 року № 603 «Про внесення змін до пункту 5 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 603).

Постанову № 603 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 20.06.2023 № 122. 

З текстом Постанови № 603 можливо ознайомитись на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-punktu-5-dodatka-1-do-poriadku-zupynennia-reiestratsii-podatkovoi-nakladnoirozrakhunku-koryhuvannia-v-iedynomu-reiestri-podatkovykh-nakladnykh-i160623-603

Надання електронних довірчих послуг неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для отримання електронних довірчих послуг (далі –ЕДП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України фізичною особою віком від 14 до 18 років, відповідно до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), для вчинення правочину неповнолітньою особою, необхідна згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників (далі – Згода).

Відповідно до частини третьої статті 35 ЦК, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю, тобто для отримання ЕДП фізичною особою у віці від 16 років, що зареєстрована як фізична особа – підприємець Згода не надається.

Враховуючи викладене, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років, окрім переліку документів для отримання ЕДП фізичною особою, необхідна обов’язкова присутність хоча б одного з батьків дитини з оригіналом паспорту, надана ним письмова Згода, наведена у додатку та свідоцтво про народження дитини (оригінал для ознайомлення та засвідчена копія).

 
Додаток

ЗГОДА

батьків (усиновлювачів) або піклувальників на вчинення правочинів неповнолітньою особою

Я, Петренко Іван Іванович, народився __ ___ 19__ року (документ, що посвідчує особу (серія ___ №______), виданий ____________________________), відповідно до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України, даю свою згоду на вчинення правочину, а саме укладення договору про надання електронних довірчих послуг моїм неповнолітнім сином Петренко Микитою Івановичем, дата народження (документ, що посвідчує особу (серія ___ №______), виданий _________________________).

Також, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», даю згоду на обробку моїх персональних даних.

До згоди додаю свідоцтво про народження дитини (оригінал для ознайомлення та засвідчену копію ).

  ______ ______________20___ р.                                                                    __________         

(підпис)

Платники Дніпропетровщини сумлінно сплачують транспортний податок

З початку 2023 року платниками Дніпропетровської області спрямовано до місцевих бюджетів понад 4,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 1,1 млн грн, або на 32,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 401» (далі – Накази № 401, № 444) затверджено нову форму Податкової декларації збору з транспортного податку (далі – Декларація).

На забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма Декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 8 Декларації).

Нова форма Декларації застосовується з 01.01.2023 та вперше подається за базовий податковий (звітний) період – 2023 рік. Ідентифікатор форми Декларації: J0303603.

Накази № 401, 444 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Транспортний податок/Нормативно-правові акти».

Форма Декларації у редакції Наказу № 401 зі змінами, внесеними Наказом № 444, розміщена у розділі «Законодавство/Електронні форми документів/Транспортний податок».

Єдиний внесок: понад 12,1 млрд грн надійшло до спеціальних державних фондів від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – травня 2023 року від платників Дніпропетровської області надійшло до спеціальних державних фондів понад 12,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У порівнянні з січнем – травнем 2022 року надходження виросли на понад 2,7 млрд грн, або на 29,7 відсотків. На цьому акцентувала увагу в .о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш висловила подяку за сумлінну сплату єдиного внеску і нагадала, що своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує своєчасну виплату пенсій.

«Податкові відносини в умовах дії воєнного стану – важлива складова економічного фронту. Більшість платників відповідально відноситься до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами, розуміючи, що саме зараз, як ніколи, за рахунок своєчасної сплати податкових зобов’язань відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність Сплата податків і зборів сьогодні – це наповнення бюджетів, вагома підтримка Збройних Сил України і держави в цілому», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.

Навчальні заходи у форматі воркшоп: у податковій службі Дніпропетровщини відбувся черговий вебінар

Отримання платниками практичних навиків застосування податкового законодавства від податківців Дніпропетровщини відбувається на постійній основі.

Питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) і наразі є актуальним.

Сьогодні, 21.06.2023, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся вебінар, присвячений змінам, внесеним до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574, що набере чинності 08.07.2023.

У заході прийняли участь очільниця податкової служби області Наталя Федаш, фахівці ГУ ДПС та члени громадських організацій Дніпропетровщини.

Зустрічі представників громадськості та бізнесу з фахівцями профільних підрозділів податкової служби Дніпропетровщини на регулярній основі дозволяють розглядати і вирішувати різні нагальні питання з урахуванням всіх особливостей і обставин.

Предмет обговорення на вебінарі – реєстрація ПН/РК в ЄРПН. Зокрема, увагу приділено автоматичній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та порядку розгляду скарг платників.

Інформаційна співпраця з питань інформування платників про законодавчі новації сприяє обізнаності платників, а отже – і відновленню економічної активності у регіоні.

А відкритий діалог платників і податківців – це той стимул, який в сьогоднішніх умовах допомагає бізнесу продовжувати працювати у рамках законодавства і сумлінно сплачувати податки.

З початку 2023 року підприємці сплатили до бюджету 15,2 млрд грн єдиного податку

На сьогодні одним із вагомих і стабільних джерел наповнення бюджету держави є сплата податків фізичними особами – підприємцями.

Статистика свідчить, що малий бізнес працює, кількість зареєстрованих фізичних осіб – підприємців по Україні за останні 5 років коливається в межах 2 млн осіб.

Так, кількість ФОП, які перебувають на  обліку в органах ДПС:

на 01.06.2023 року – 2008,2 тис. осіб;

2022 рік – 1975,7 тис. осіб;

2021 рік – 1974,4 тис. осіб;

2020 рік – 1901,2 тис. осіб;

2019 рік – 1885,9 тис. осіб.

При цьому 76 відсотків від загальної кількості зареєстрованих підприємців становлять  платники єдиного податку.

Кількість фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, станом на 01.06.2023 становить 1517,3 тис. осіб. З них обрали:

першу групу – 204,4  тис. осіб (або 13,5 відс.);

другу групу – 564,1 тис. осіб (або 37,2 відс.);

третю групу – 748,1 тис. осіб (або 49,3 відс., у т. ч., кількість платників третьої групи з особливим режим оподаткування за ставкою 2 відс. становить 287,7 тис. осіб.

Так, на сьогодні мікро та малий бізнес у період воєнного часу намагається відновити свою діяльність, і певна частина підприємців користуються наданими державою преференціями у воєнний час. Зокрема, платники 1 та 2 груп (починаючи з квітня 2022 року) використовують своє право до закінчення воєнного, надзвичайного стану у разі неможливості не сплачувати щомісячні авансові внески з єдиного податку. Але, незважаючи на складні економічні умови, підприємцями – платниками єдиного податку забезпечено надходження єдиного податку в цілому по Україні за п’ять місяців 2023 року в сумі 15,2 млрд грн, зокрема, платниками 1 та 2 груп – 2,3 млрд грн, або 17,1 відс. загальних надходжень єдиного податку.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                           Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                            управління інформаційної взаємодії

                                                              Головного управління ДПС

                                                                     у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися