Інформують податківці
Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
Чи подається Податкова декларація екологічного податку з додатками, якщо у звітних періодах поточного року платник екологічного податку не мав об’єктів оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається.
Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Таким чином, платник екологічного податку, який подав до контролюючого органу заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та у звітних періодах поточного року не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів не подає за ці звітні періоди Податкову декларацію. В іншому випадку подається Податкова декларація із відповідними додатками (за тими видами об’єктів оподаткування, по яких у минулому році здійснювалося обчислення податкових зобов’язань).
Платник, який у звітному році здійснював обчислення податкових зобов’язань по екологічному податку, зобов’язаний за звітний період (квартал) цього року в якому відсутній об’єкт обчислення екологічного податку подати Податкову декларацію з відповідними додатки (за тими видами об’єктів оподаткування, по яких раніше у звітному році здійснювалося обчислення податкових зобов’язань).
Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Згідно з абзацом другим п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП чи печатки платника податку.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор (платник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор (платник), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557 передбачено, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності).
Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається автору (платнику) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.
Враховуючи вищезазначене, у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) керівника (директора) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються КЕП посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте контролюючим органом, у такому порядку:
- першим – головного бухгалтера;
- другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;
- третім – кваліфікована електронна печатка (за наявності).
У разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються КЕП керівника (директора) та кваліфікована електронна печатка (за наявності).
На яку суму від’ємного значення об'єкта оподаткування минулих років зменшують фінансовий результат до оподаткування великі платники?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об'єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.
При цьому якщо непогашена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від'ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Відповідно до п. 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 цього Кодексу в редакції, викладеній у Законі України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об'єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.
Водночас згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.
Згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 911 затверджено Порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр), відповідно до якого щороку ДПС формується відповідний реєстр на наступний рік. При цьому згідно з п. 2 розділу I Порядку до Реєстру ВПП включаються платники податків, які відповідають критеріям великого платника податків, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу. У разі включення платника податків до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості щодо великих платників податків, визначені Кодексом (п. 3 розділу I Порядку).
Отже, великим платником податків є юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, яка відповідає критеріям, встановленим п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та включена до Реєстру. Звертаємо увагу, що наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 затверджено Реєстр великих платників податків на 2022 рік, а наказом ДПС від 21.10.2022 № 781 затверджено Реєстр великих платників податків на 2023 рік.
З урахуванням зазначеного звертаємо увагу, що платник податків, який у 2022 році перебував у Реєстрі на 2022 рік та зменшував фінансовий результат до оподаткування за квартал 2022 року, півріччя 2022 року та 9 місяців 2022 року на 50 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих років, при визначенні об’єкта оподаткування в цілому за 2022 рік також повинен застосовувати обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшити фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років незалежно від того, чи внесено зазначеного платника до Реєстру на 2023 рік.
При цьому платник податків, який відповідає критеріям великого платника податків відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у 2022 році та який не перебував у Реєстрі на 2022 рік, не застосовує обмеження, передбачене у п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування за звітний період 2022 року.
Проте у разі якщо такого платника не включено до Реєстру на 2022 рік, але включено до Реєстру на 2023 рік, то він у звітних періодах 2023 року застосовує обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у звітних періодах 2023 року.
Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Пошук чеків, виданих програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО), можна здійснити за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.
Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до СОД РРО (Cистеми обліку даних РРО).
Надходження ПДВ до держбюджету від платників Дніпропетровщини мають позитивну динаміку
Протягом першого півріччя 2023 року до державного бюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 6 млрд грн податку на додану вартість. Це більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року на понад 1,7 млрд грн, або на 39,2 відсотки. Про це повідомила керівник податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Дякуємо платникам за відповідальність і сумлінну сплату податків!
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) та затверджених нею порядків.
Отже, з цієї дати запрацювали нововведення до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Збір за місця для паркування: понад 19 млн грн спрямували до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини
У січні – червні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 19 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року на понад 11,5 млн грн, або на 153,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zbir-za-mistsya-dlya-parkuvannya-transportnih-zasobiv/podatkova-zvitnist/forma/676490.html розміщені Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів та Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.
Податковий календар на 20 липня 2023 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
20 липня 2023 року, четвер, останній день сплати:
- авансового внеску з єдиного податку за липень 2023 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за червень 2023 року, крім гірничих підприємств;
останній день подання:
- декларації акцизного податку за червень 2023 року;
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за червень 2023 року (фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу);
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2023 року у разі не подання податкової декларації на 2023 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року;
- податкової декларації з рентної плати за червень 2023 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
До уваги фінансових агентів: Порядок застосування загального стандарту звітності CRS набрав чинності
Державна податкова служба України звертає увагу фінансових установ, що наказ Мінфіну від 26 травня 2023 року № 282 «Про затвердження Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information)» набрав чинності.
Зазначений Порядок встановлює процедури та норми, необхідні для виконання фінансовими установами вимог щодо збору інформації про підзвітні рахунки та її належної перевірки.
Так, зокрема:
- Порядок визначає перелік інформації, яку підзвітна фінансова установа зобов’язана встановлювати та включати до звіту про підзвітні рахунки щодо кожного підзвітного рахунку, який вона веде;
- встановлюються вимоги до належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та описуються процедури належної комплексної перевірки:
існуючих рахунків фізичних осіб;
нових рахунків фізичних осіб;
існуючих рахунків організацій;
нових рахунків організацій;
- встановлюються спеціальні додаткові правила для виконання процедур, зокрема, щодо покладання на документи самостійної оцінки та документальні докази, а також щодо агрегування залишків рахунків та перерахунку валют;
- визначається порядок виконання обов’язків підзвітної фінансової установи, в тому числі щодо визначення статусу підзвітної фінансової установи, застосування заходів належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, впровадження фінансовою установою правил належної комплексної перевірки фінансових рахунків для встановлення їх підзвітності для цілей Багатосторонньої угоди CRS тощо.
Ознайомитися з Порядком можна за посиланням.
(гіпперпосилання на https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-23#Text)
Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 18 липня 2023 року, відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова.
Під час засідання розглядались питання щодо оподаткування земельних ділянок, що перебувають у консервації, для платників єдиного податку четвертої групи відповідно до норм Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Крім того, присутніх проінформували про оновлений порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165».
Безперебійність надання послуг на деокупованих територіях – у фокусі уваги
ДПС продовжує роботу над відновленням роботи ДПІ, які знаходяться на деокупованих територіях, та надання послуг, у тому числі реєстрації громадян у Державному реєстрі фізичних осіб (ДРФО).
«За підтримки міжнародного партнера EU4PFM оновлено обладнання, що дозволяє забезпечити стабільну роботу ДРФО та його стійкість до можливих загроз», – зазначила заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
ДРФО є однією з основних ІКС ДПС, пріоритетним електронним інформаційним ресурсом України, який взаємодіє з державними реєстрами та інформаційними системами 18 державних органів (понад 40 наборів даних).
Тільки за даними Мінцифри ДРФО опрацьовано 1,2 млрд запитів із 3 млрд обмінів даних на платформі електронного обміну «Трембіта».
Модернізація апаратного комплексу ДРФО завдяки міжнародним партнерам дає можливість безперебійно, системно надавати послуги та сервіси громадянам в умовах воєнного стану.
Працюємо разом на перемогу!
Нові версії документів – в оновленому спеціалізованому клієнтському програмному забезпеченні для формування та подання звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.10.0 станом на 13.07.2023 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 по 13.07.2023 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.31.10.0) (станом на 13.07.2023):
Додано нові версії документів:
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165»:
F/J 1412603– Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
F/J 1412308– Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1413306– Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1313204– Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1413204– Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1313304– Заява про відкликання скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
F/J 1315901– Скарга щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1415901– Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1316001– Скарга щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
F/J 1416001– Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Деклараційна кампанія 2023: сплатити ПДФО і військовий збір необхідно до 01.08.2023
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що фізичні особи – громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані до 01.08.2023 сплатити суму податку на доходи фізичних осіб і військового збору, визначену в податковій декларації про майновий стан і доходи.
Свої податкові зобов’язання такі особи сплачують за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
До яких платників ПДВ застосовується та за яких умов діє автоматична реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08 липня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574), якою внесено зміни, зокрема, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Пунктом 2 Постанови № 574 встановлено, що у Порядку зупинення – з урахуванням змін, затверджених Постановою № 574:
- положення п. 6 прим. 1 застосовуються до платників ПДВ, щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ прийнято з дня, наступного за днем набрання чинності Постановою № 574;
- положення п. 16 прим. 1 застосовуються до платників ПДВ, у яких реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування зупинено відповідно до п. 1 додатка 3 до Порядку зупинення з дня, наступного за днем набрання чинності Постановою № 574.
Відповідно до п. 6 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Наказ № 520);
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислена відповідно до пп. 200 прим.1.3 або 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно з п. 16 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідно до п. 16 Порядку зупинення або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до п. 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до п. 19 Порядку зупинення;
- у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- такі податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого Наказом № 520;
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислена відповідно до пп. 200 прим. 1.3 або 200 прим.1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Молоде покоління має усвідомлювати переваги офіційного працевлаштування
Трудові відносини – важливий вектор роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Молоде покоління сьогодні амбітне і обирає для себе роботу, яка гідно оплачується. При цьому, молодь має розуміти, що офіційне працевлаштування – це їх гарантія. А роботодавець повинен гідно оцінювати молодих працівників, адже за ними – майбутнє.
Важливо, щоб юнаки та дівчата знали і розуміли, що вони мають, як обов’язки перед роботодавцем, так і права. Оскільки офіційне працевлаштування – це не лише у майбутньому пенсія, це і своєчасна виплата заробітної плати, і надання відпусток та вихідних.
Тому офіційне працевлаштування має певні переваги, а саме:
- гарантовану виплату заробітної плати, не менше мінімальної;
- окрему оплату понаднормових годин;
- окрему оплату роботи в нічний час;
- законні вихідні;
- оплачувані лікарняні;
- гарантований термін відпустки, який оплачується.
Якщо роботодавцю не одразу зрозуміло, чи підходить йому новий робітник, він має можливість заключити з таким працівником строковий трудовий договір (на два тижні чи місяць).
За цей період і роботодавець з’ясує, чи підходить йому працівник, і працівник – чи підходить йому робота.
Важливо зазначити, якщо роботодавець офіційно не оформлює трудові відносини, працівник може звернутися до контролюючого органу, повідомити про порушення і обрати іншого роботодавця.
Адже кожен працюючий несе за себе відповідальність.
До уваги сільськогосподарських товаровиробників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що виробники сільськогосподарської продукції, які для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств відмовилися від застосування «особливого» річного періоду (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року), починаючи з 1 січня поточного року, визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.
При цьому за період з 1 липня по 31 грудня минулого звітного року виробник сільськогосподарської продукції має подати окрему Податкову декларацію податку на прибуток підприємств (далі – Податкова декларація) у строки, встановлені для річного звітного (податкового) періоду, тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, разом з відповідною річною фінансовою звітністю.
Щодо подальшого визначення податкових (звітних) періодів, якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за весь попередній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, то, починаючи з 1 січня поточного звітного року, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Якщо такий дохід не перевищує 40 мільйонів гривень, то такі виробники сільськогосподарської продукції – платники податку на прибуток застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 1 січня по 31 грудня поточного звітного року.
Крім того, у випадку прийняття рішень платником податку на прибуток підприємств, що є виробником сільськогосподарської продукції, щодо зміни податкових (звітних) періодів для звітування такому платнику податку на прибуток необхідно повідомити контролюючий орган про такі рішення, надавши відповідні пояснення до Податкової декларації з цього податку.
ДПС викрито схему видачі імітованих фіскальних чеків, яку порушники застосовують для приховування реальних виторгів
Державна податкова служба України на постійній основі здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Так, за результатами аналізу наявної податкової інформації щодо суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції із застосуванням РРО та програмних РРО, встановлено низку суб’єктів господарювання, які здійснюють незаконну діяльність, зокрема, використовують програмне забезпечення із спеціальними прихованими функціями, що дозволяє маніпулювати загальним обсягом проведених розрахункових операцій та спотворювати інформацію в розрахункових документах та фіскальних звітних чеках.
За результатами контрольно-перевірочних заходів підтверджено організацію окремими платниками податків схеми реалізації товарів через програмні РРО та РРО із використанням програмного забезпечення, яке дозволяє приховувати реальні виторги для отримання незаконних прибутків.
Так, фахівцями ГУ ДПС у м. Києві виявлено мережу магазинів, у якій при продажу товару за готівку видавалися чеки, що імітують фіскальні, створені за допомогою традиційного РРО із зазначенням всіх необхідних реквізитів оригінальних чеків (фіскальний номер РРО, заводський номер РРО тощо), що належать зареєстрованому в ДПС РРО. При цьому інформація про такі операції не надсилалась до Системи обліку даних РРО.
За ініціативи ДПС у червні – липні 2023 року працівниками територіального підрозділу податкового аудиту у м. Києві організовано та проведено 7 фактичних перевірок мережі магазинів на території столиці України.
Як приклад, у ході проведення фактичної перевірки одного з магазинів вказаної мережі податківцями виявлено та задокументовано проведення готівкових розрахункових операцій при продажу товарів, у т. ч. підакцизних, без застосування фіскалізованого РРО з видачею спотворених розрахункових документів на загальну суму понад 6,3 млн гривень.
За результатами здійснених контрольно-перевірочних заходів платником податків у мережі магазинів збільшено показники середньодобового виторгу на 23 відс., при цьому середньодобові готівкові розрахунки зросли в 10-15 разів.
Крім того, за ініціативи ДПС працівниками податкового аудиту ГУ ДПС у м. Харкові встановлено фізичну особу – підприємця, що здійснює господарські операції та використовує схожу схему приховування доходів від оподаткування.
Такі незаконні дії платника податків дають підстави зробити висновки, що програмний РРО, який використовується суб’єктом господарювання, дозволяє ухилятись від належного обліку і сплати податків.
Відповідна інформація щодо таких суб’єктів господарювання, які спотворюють податкову інформацію, що передається від РРО та програмних РРО до ДПС, буде направлена до правоохоронних органів для надання правової оцінки таким діям та організації відповідних заходів.
Наразі під час війни для країни важлива кожна сплачена в бюджет гривня.
ДПС вдячна сумлінним споживачам за своєчасну реакцію на можливі порушення, що вчиняються несумлінними платниками податків при проведенні ними розрахункових операцій.
Звертаємо увагу покупців, що наразі на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Сервіс дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.
Про строки підтвердження сум фактичних витрат на відрядження
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт. У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць (п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається платником податку в аналогічні строки (п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Податковий календар на 19 липня 2023 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
19 липня 2023 року, середа, останній день сплати за ІІ кв. п. р.:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування.
Від платників Дніпропетровщини з початку року до держбюджету надійшло понад 22,2 млн грн частини чистого прибутку
Протягом січня – червня 2022 року до державного бюджету від платників частини чистого прибутку спрямовано понад 22,2 млн гривень. Надходження виросли у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 14,4 млн грн, або на 185 відсотків. Нагадуємо, що розмір базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році, зокрема для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, - 50 відсотків (за умови спрямування 30 відсотків чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії Російської Федерації).
Майже на 14 млрд грн ПДФО поповнились місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 14 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження виросли у порівнянні з 2022 роком на понад 2,6 млрд грн, або майже на 24 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, від наповнення місцевих бюджетів залежить і допомога армії, і підтримка населення, і ліквідація наслідків вторгнення. Щоб підтримувати економіку в умовах воєнного стану, там, де це можливо, громада повинна бути зацікавлена у легальному функціонуванні на її території як підприємницької діяльності, так і бюджетних установ та організацій. І не лише для того, щоб мешканці громади отримували заробітну плату та могли забезпечити себе, а й для того, щоб роботодавці сплачували податки з заробітної плати своїх працівників.
При цьому, основне джерело коштів, які може використовувати кожна громада для власного розвитку, – це податок на доходи фізичних осіб. І будь-які виплати «в конверті» означають, що податок на такі доходи не сплачується, а отже – місцеві бюджети залишаються без поповнення. А наскільки наповнені місцеві бюджети – настільки громади можуть функціонувати, розвиватися та надавати допомогу.
Акцизний податок: визначення дати виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 ПКУ платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату акцизного податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
До уваги роботодавців!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 09.05.2023 № 239 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 22.06.2023 за № 1037/40093) (далі – Наказ № 239) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання».
Наказом № 239 затверджено:
- форми Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт;
- Порядок складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт.
Наказ № 239 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2023 № 61 і він набув чинності з дня його офіційного опублікування.
Особливості застосування таблиці даних платника ПДВ в ознаках безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН у ризикових платників
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574).
З урахуванням змін, внесених Постановою № 574, якщо платника ПДВ включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то враховані таблиці даних платника ПДВ як ознака безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН ) не застосовуються.
У разі виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, поновлюється застосування врахованих таблиць даних платника ПДВ як ознаки безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво або оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст.ст. 4 та 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального видаються безстроково, а ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами чи пальним видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно органом, що видає ліцензії і зараховується до місцевих бюджетів.
Плата за ліцензії на виробництво або оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним справляється до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи-підприємця).
Згідно з частиною першою ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами (далі – БКУ) до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 64 прим. 1, 66, 69 прим. 1 та 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами.
Статтею 64 БКУ визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать, зокрема:
- плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;
- плата за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;
- плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;
- плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;
- плата за ліцензії на виробництво пального, на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності.
Відповідно до статей 3 та 15 Закону № 481 у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний строк з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.
Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
У разі зміни місцезнаходження юридичної особи (місця проживання фізичної особи – підприємця), пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний строк з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію на виробництво або оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, з відповідною заявою. Орган, який видав ліцензію протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін. Чергова плата за такі ліцензії справляється до місцевого бюджету за новим місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи-підприємця).
Як резиденту Дія Сіті відмовитись від особливих умов оподаткування податком на прибуток підприємств?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах має право відмовитися від особливих умов оподаткування податком на прибуток підприємств та повернутися на загальну систему оподаткування з 1 числа кварталу календарного року. Для відмови від оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах платник податку подає до контролюючого органу за податковою адресою платника відповідну Заяву не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Облік постійних представництв в ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезидентами для цілей ПКУ вважаються: іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.
Термін «відокремлений підрозділ нерезидента (іноземної компанії, організації)» застосовується в ПКУ у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Так, пунктом 2 ст. 95 ЦКУ визначено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 62), який набрав чинності 19.03.2021, внесені зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 2 Наказу № 62, встановлено що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та на дату набрання чинності Наказом №62 не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом двох місяців з дати набрання чинності Наказу № 62 подати для постановки їх на облік документи, визначені пп. 4.2, 4.4 розд. IV Порядку № 1588.
З урахування дати набрання чинності Наказом №62 з 19.03.2021, граничний строк подання до контролюючих органів нерезидентами документів для взяття їх на облік продовжено до 19.05.2021.
Згідно з п. 64.5 ст. 64 ПКУ у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому – п'ятому цього пункту, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності.
Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки.
На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
Згідно абз. Другого пункту 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 ПКУ, та якими не були виконані вимоги абзацу першого цього пункту, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 № 2719-ІХ (набрав чинності 24.11.2022) були внесені зміни до ПКУ, згідно яких знято обмеження щодо проведення документальних позапланових перевірок, у т.ч. з підстав, визначених пп. 78.1.22 п.78.1.ст.78 ПКУ.
Відповідно з пп.78.1.22 п.78.1. ст.78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, без взяття на податковий облік.
Згідно п.117.4. ст117 ПКУ ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100000 гривень.
Порядком обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) та постійними представництвами до контролюючих органів для взяття на облік.
Узяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу, зокрема постійного представництва нерезидентів, здійснюють одночасно з узяттям на облік нерезидента, якщо до того такий відокремлений підрозділ ще не перебуває на обліку.
Відокремлений підрозділ нерезидента, у тому числі постійне представництво нерезидента, для взяття на облік подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН.
Відокремлений підрозділ (постійне представництво нерезидента) має протягом 10 календарних днів із дня його державної реєстрації (акредитації, легалізації) подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням такий пакет документів (п. 4.2 Порядку № 1588):
- заяву за формою № 1-ОПН;
- копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;
- копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01 липня 2023 року платники під час сплати податкових платежів та єдиного внеску при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції користуються вимогами Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148).
З метою надання можливості виконання платниками своїх обов’язків щодо сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі, якщо надавач платіжних послуг не забезпечив розробку програмного забезпечення в частині використання платниками структурованого формату реквізиту «Призначення платежу», таким платникам збережена можливість використання реквізиту «Призначення платежу» в старому форматі (неструктурованому).
Для цього такі надавачі платіжних послуг повинні в найкоротший термін проінформувати своїх клієнтів щодо формату використання ними реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.
Також, звертаємо увагу платників, які під час сплати податкових платежів та єдиного внеску використовують структурований формат реквізиту «Призначення платежу», що при занесенні даних про «Код виду сплати» та «Додаткову інформацію запису» потрібно використовувати виключно наявні поля платіжної інструкції, а саме поле «Код виду сплати» та поле «Додаткова інформація запису».
Понад 402,6 млн грн податку на нерухоме майно – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку поточного року
Протягом січня – червня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 402,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У порівнянні з минулорічним показником надходження виросли на понад 132,8 млн грн, або на 49,2 відсотків.
Висловлюємо подяку платникам, які підтримують економічний фронт нашої держави!
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не нараховують та не сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема за знищені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна):
- фізичні особи за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;
- юридичні особи – за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна.
Державний бюджет отримав від платників Дніпропетровщини понад 1,7 млрд грн податку на прибуток підприємств
З початку 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,7 млрд грн податку на прибуток підприємств. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш, у порівнянні з 2022 роком надходження збільшились на понад 334,5 млн грн, або майже на 24 відсотки.
«Дякуємо платникам за фінансову підтримку нашої держави! Перемога є кропіткою працею і військових, і кожного громадянина України. Виконуючи на своєму місці свою роботу, ми наближаємо нашу перемогу. А підтримка економіки під час воєнного стану має вирішальне значення для забезпечення життєздатності країни», - зазначила Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Податківці Дніпропетровщини привітали бухгалтерів та аудиторів з професійним святом
Засновник бухгалтерії Лука Пачолі казав, що успіх справи складається, зокрема, з вміння вірно вести книги та швидко рахувати. Тож зрозуміло, що фінансовий тріумф у бізнесі досягається завдяки компетентному бухгалтеру.
Сьогодні, 14.07.2023, керівництво Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) привітало бухгалтерів та аудиторів – членів Громадської ради при ГУ ДПС з нагоди відзначення їх професійного свята – Дня бухгалтера та аудитора.
На заході очільниця податкової служби області вручила майстрам бухгалтерського обліку і рахівництва похвальні листи за плідну співпрацю та активну громадянську позицію як членів Громадської ради при ГУ ДПС.
«Дякую за професійний внесок в загальнодержавну справу. Бухгалтер – це особлива професія. Вона визначається найвищими моральними критеріями – порядністю, чесністю, принциповістю, законністю. Тому і Ви – люди незвичайні, закохані у досконалу магію цифр. Хай Ваше життя буде наповнене успіхами, позитивними емоціями, новими досягненнями!» – відзначила Федаш Наталя у своїй вітальній промові.
Потужна синергія податківців та платників дозволить забезпечити економічну стійкість нашої держави.
Працюємо щодня, разом!
Віримо в Перемогу!
Важливо для учасників міжнародних груп компаній
До уваги учасників міжнародних груп компаній (далі – МГК): Законом України від 20.03.2023 № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон № 2970-IX) відповідно до рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (https://www.oecd-ilibrary.org/taxation/country-by-country-reporting-compilation-of-2021-peer-review-reports_73dc97a6-en) запроваджені зміни в законодавство щодо подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт у розрізі країн МГК).
Зокрема, Законом № 2970-IX розширено визначення МГК за рахунок віднесення до МГК юридичних осіб або утворень без статусу юридичних осіб, які провадять господарську діяльність через постійні представництва в іншій юрисдикції (державі/території) (підпункт 14.1.1133 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Зміни також стосуються річного порогового значення консолідованого доходу групи, який відтепер дорівнюватиме або перевищує еквівалент в 750 млн Євро (абзац другий підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І ПКУ).
Щодо подання Звіту у розрізі країн МГК, то згідно з оновленою редакцією Звіт у розрізі країн МГК подається за наявності однієї з таких обставин (абзаци третій − сьомий підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I ПКУ):
- платник податків є материнською компанією МГК;
- материнська компанія МГК уповноважує платника податків на подання Звіту у розрізі країн МГК;
- законодавство юрисдикції податкового резидентства материнської компанії якої, не вимагає подання Звіту у розрізі країн МГК;
- між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA (підпункт 14.1.103 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ) станом на дату закінчення фінансового року, за який має бути поданий Звіт у розрізі країн МГК;
- між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA.
При цьому для резидентів України – материнських компаній МГК, які зобов’язані подавати Звіт у розрізі країн МГК, першим звітним періодом є фінансовий рік, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року (абзац п’ятий пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ). Тобто, граничним терміном для подання Звіту у розрізі країн МГК для материнських компаній є 31.12.2023.
Для решти платників податків перший звітний період – це фінансовий рік, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією (абзац шостий пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Крім того, відповідно до нової редакції ПКУ подавати Повідомлення про участь у МГК (до 1 жовтня року, що настає за звітним) повинні лише ті платники податків, які є учасниками відповідної МГК та у звітному році здійснювали контрольовані операції. Дана норма починає діяти для звітних періодів з 01.01.2022 (абзац другий підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39.4 розділу І ПКУ та абзац четвертий пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Також Закон № 2970-IX уточнює визначення недостовірної інформації, що міститься в Повідомленні про участь у МГК. А саме: це інформація, яка вплинула на правильність ідентифікації кожного з учасників МГК, юрисдикції (держави, території) їх реєстрації, діяльності, податкового резидентства та юрисдикції подання Звіту у розрізі країн МГК (підпункт 39.4.2.2 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39.4 розділу І ПКУ).
Разом з цим, також звертаємо увагу, що з 01.01.2024 за неподання уточнюючого Звіту у розрізі країн МГК протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у звіті (абзац шостий пункту 120.6 статті 120 розділу II ПКУ) передбачено штраф, що становить десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (на 1 січня податкового (звітного) року) за кожний календарний день, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзац сьомий пункту 120.6 статті 120 розділу II ПКУ).
Загалом прийняття Закону № 2970-IX і внесення відповідних змін до ПКУ забезпечує належне виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей.
Відображення в податковій декларації з податку на прибуток підприємств сум авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют
Для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Відображення в податковій декларації з податку на прибуток підприємств сум авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют».
Переглянути відеоролик можна тут https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/9626.html.
ДПС та EU4PFM: амбітні плани стають реальністю
Амбітні плани ДПС стають реальністю. За підтримки проєкту EU4PFM вдалося реалізувати низку сучасних прогресивних ІТ-рішень в удосконаленні внутрішніх бізнес-процесів.
Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко та заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко взяли участь у 11-му засіданні Керівного комітету проєкту EU4PFM.
Учасниками заходу були представники Міністерства фінансів, Державної митної служби, Європейської делегації в Україні та міжнародні експерти EU4PFM.
Представниками євроделегаціі було зазначено, що навіть в умовах війни досягнуто значного прогресу у впровадженні ІТ-рішень.
На сьогодні реалізовані проєкти з модернізації Контакт-центру ДПС для посилення розʼяснювальної роботи та підвищення комплаєнсу, розроблена система для управління справами у сфері оскарження та судового супроводження, створена система для автоматичного обміну інформацією CbC/CRS.
У фокусі подальшої співпраці ДПС та EU4PFM – реалізація проектів: е-аудит, ІТ-рішення для аналізу ризиків з питань трансфертного ціноутворення, система обліку даних та універсальний каталог РРО, впровадження кращих практик ЄС у сфері податкового адміністрування.
Дякуємо нашим міжнародним партнерам за підтримку, працюємо на Перемогу.
Чат-бот «StopViolationBot» – можливість повідомити про порушення податкового законодавства
Державна податкова служба України нагадує громадянам про можливість в будь який час доби, 24/7 та в будь якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:
незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
відмову у розрахунку банківською карткою;
завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;
неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.
За шість місяців 2023 року за допомогою чат-боту до ДПС надійшло понад 500 повідомлень про порушення суб’єктами господарювання законодавства, контроль за якими здійснюють податкові органи.
Повідомити ДПС про такі факти можливо перейшовши за посиланням:
Чат-бот ДПС «StopViolationBot»
При цьому переважна більшість таких повідомлень стосувалася здійснення громадянами діяльності без державної реєстрації, порушень платниками податків порядку проведення розрахунків при продажу товарів у мережі Інтернет, незабезпечення можливості розрахунку в безготівковій формі та неоформлення трудових відносин.
Наявна у ДПС податкова інформація, отримана через чат-бот «StopViolationBot», про можливі порушення платниками податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.
Воєнний стан: чи проводяться контролюючими органами фактичні перевірки щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема пункт 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п.69.27.
Так, п.п. 69.27 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.
Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.
У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків та небанківських фінансових установ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ.
Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).
Згідно з п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
2) на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених п.п. 2 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ, не змінює фінансовий результат до оподаткування.
Підпунктом 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
- на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов’язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у підпунктах 139.3.1 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім особливостей, визначених підпунктами 137.4.1 – 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ.
Також положеннями ст. 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну фінансову звітність складають наростаючим підсумком за результатами I кварталу, півріччя, дев’яти місяців.
Відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Отже, коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків та небанківських фінансових установ, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний період, перевищує 40 млн грн здійснюється згідно з п. 139.3 ст. 139 ПКУ за результатами звітного (податкового) кварталу, півріччя, трьох кварталів, року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Для платників податку на прибуток банків та небанківських установ (новостворених або у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн.) коригування фінансового результату до оподаткування на суму резервів банків та небанківських фінансових установ здійснюється за результатами звітного (податкового), року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Деякі питання щодо застосування РРО та/або ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).
Згідно з п. 21 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.
Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Яким нормативним документом керуватись при визначенні поняття «відокремлений підрозділ» для оприбуткування готівки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Для розд. IV ПКУ поняття відокремленого підрозділу вживається у визначенні Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п. 2 ст. 95 ЦКУ).
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 ст. 95 ЦКУ).
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (п. 5 ст. 95 ЦКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
Разом з тим, порядок ведення касових операцій у національній валюті України визначено постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148).
Підпунктом 2 п. 3 розд. І Положення № 148 встановлено, що відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Враховуючи викладене, з метою визначення порядку оприбуткування готівки застосовується визначення відокремленого підрозділу у відповідності до вимог Положення № 148.
Щодо обліку самозайнятої особи як медіатора
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
ДПС України листом від 16.05.2023 № 11159/7/99-00-12-01-03-07 (далі – Лист ДПС № 11159) надала роз’яснення щодо обліку самозайнятої особи як медіатора.
Закон України від 16 листопада 2021 року № 1875-IX «Про медіацію» (далі – Закон № 1875) визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.
Відповідно до частини 1 статті 9, частин 4 та 6 статті 10 Закону № 1875 медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном та після підтвердження набутих компетентностей отримала відповідний сертифікат і відомості про яку включені суб’єктом освітньої діяльності до реєстру випускників.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 1875 медіатор має право на відшкодування витрат, здійснених для підготовки до медіації та її проведення, а також на оплату послуг за здійснення заходів з підготовки до медіації та/або її проведення у розмірі та формі, передбачених договором про проведення медіації, правилами проведення медіації або законодавством.
Частиною 2 статті 11 Закону № 1875 встановлено, що медіатор може надавати послуги з медіації на платній чи безоплатній основі, за наймом, через суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, через об’єднання медіаторів або індивідуально. Медіатор проводить медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або як фізична особа – підприємець. Медіатор, який проводить медіацію індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові (за наявності).
Відповідно до пункту 63.5 статті 63 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Кодексом.
Порядок взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб як платників податків визначено статтею 65 розділу II Кодексу.
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статті 65 розділу II Кодексу).
Взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) (пункт 65.1 статті 65 розділу II Кодексу).
Згідно з пунктами 65.3 та 65.4 статті 65 розділу II Кодексу для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву та свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. При цьому контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік такою особою, зокрема, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа або у разі неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (пункт 65.9 статті 65 розділу II Кодексу).
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5 статті 66 розділу II Кодексу).
Таким чином, якщо особа бажає надавати послуги з медіації як фізична особа – підприємець, вона має зареєструватися як підприємець згідно з Законом № 755. У цьому випадку взяття на облік фізичної особи – підприємця у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру відповідно до статті 65 розділу II Кодексу без вимоги пред’явлення будь-якого свідоцтва, дозволу, сертифікату на здійснення такої діяльності. Особа, яка надаватиме послуги з медіації, обліковуватиметься як фізична особа – підприємець з відповідним видом діяльності, наданим державним реєстратором згідно із Законом № 755.
Відповідно до рекомендації, наданої Державною службою статистики України, діяльність з медіації згідно з Методологічними основами та поясненнями до позицій КВЕД-2010 класифікують у позиції 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.», де «н.в.і.у.» означає «не віднесена до інших угруповань».
Якщо особа вже знаходиться на податковому обліку як самозайнята особа та планує проводити медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа не підлягає додатковому (окремому) взяттю на облік в контролюючому органі. У цьому випадку особі достатньо буде подати заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни», в якій зазначити вид діяльності відповідно до КВЕД-2010 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.».
Просимо довести зазначене до структурних підрозділів, що забезпечують реєстрацію та облік платників, та забезпечити дотримання ними порядку взяття на облік самозайнятих осіб, що планують надавати послуги з медіації.
Лист ДПС № 11159 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78294.html
Кошти, списані з рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції, повертаються ФОПу – платнику єдиного податку (першої - третьої груп): чи є дохід?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 69 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) помилкова платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції (частина друга ст. 87 Закону № 1591).
Платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п. 54 частини першої ст. 1 Закону № 1591).
Пунктом 21 частини першої ст. 1 Закону № 1591 встановлено, що ініціатор – це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач.
Платіжна операція – це будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п. 57 частини першої ст. 1 Закону № 1591).
Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
До складу доходу фізичної особи – підприємця не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Враховуючи зазначене, кошти, повернені на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп у зв’язку з помилкою, допущеною такою особою при оформленні платіжної інструкції, не враховуються у складі доходу такої фізичної особи за умови документального підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів.
До уваги самозайнятих осіб!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Пунктом 69.1 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей відкривають відповідні рахунки/електронні гаманці, передбачені законодавством України, платникам податків – зокрема, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) чи інформації з цього реєстру, отриманої банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податків.
Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – зокрема, самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.
Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці (п. 69.7 ст. 69 ПКУ).
Відповідальність за неповідомлення фізичними особами – підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця передбачена п. 118.3 ст. 118 ПКУ.
Порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України регулюються Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція).
Згідно з п. 9 Інструкції надавач платіжних послуг відкриває рахунок користувачу лише після здійснення заходів належної перевірки користувача (власника рахунку/представника власника рахунку/довіреної особи/ розпорядника рахунку/особи, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), передбачених Законом України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та нормативно-правовими актами Національного банку з питань фінансового моніторингу.
Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 Інструкції).
Згідно з п. 24 Інструкції забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Згідно з п.п. 1 п. 28 Інструкції надавач платіжних послуг зобов’язаний надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 ПКУ.
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не встановлено обов’язку для іноземних платіжних установ з місцезнаходженням за межами території України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави, подавати до контролюючого органу повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків.
У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, відомості про банківські рахунки платника податків, на підставі отриманих контролюючим органом від надавачів платіжних послуг повідомлень про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків.
Понад 115 млн грн акцизного податку за вироблені товари – внесок платників Дніпропетровщини до держбюджету з початку року
У січні – червні 2023 року до державного бюджету платниками Дніпропетровської області за вироблені товари спрямовано понад 115 млн грн акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 75 млн грн, або на 186,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що з 01.08.2023 розпочинається приймання та реєстрація документів, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55 «Про затвердження Змін до форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 березня 2023 року за № 480/39536, а саме:
- акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203203;
- розрахунку коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203303;
- заявки на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210904;
- акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203403;
- розрахунку коригування акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203502;
- заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209903.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 3,1 млрд грн плати за землю
Протягом шести місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 3,1 млрд грн плати за землю. Сума надходжень збільшилась порівняно з січнем – червнем 2022 року на понад 901,5 млн грн, або майже на 41 відсоток. На цьому акцентувала увагу очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила Наталя Федаш, платники плати за землю подають податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83. Керівник податкової служби області звернула увагу, якщо платник має земельні ділянки і у власності і в оренді, необхідно пам’ятати, що в одній податковій декларації не допускається обрання одночасно обох видів податкових зобов’язань – «Земельний податок» і «Орендна плата».
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що для оперативного отримання інформації про норми податкового законодавства, в податковій службі діє комунікаційна податкова платформа і телефонні номери «гарячої лінії», за допомогою яких платник має можливість отримати фахові відповіді на запитання, що належать до компетенції контролюючих органів.
Будь на часі: податковою службою Дніпропетровщини проведено семінар
Комунікація податкової служби області та громадськості набирає обертів. За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) від представників благодійної організації податківцями проведено семінар на тему «Право на отримання податкової знижки».
Заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій привітав учасників зустрічі та акцентував увагу на тому, що податкова служба області завжди готова приєднатися до ініціатив громадськості, розгляду кейсів, надання роз’яснювальної допомоги та інформаційної підтримки платників.
Інформаційно наповнено та конструктивно провідні фахівці ГУ ДПС надали не лише роз’яснення, а й практичну допомогу учасникам семінару. Бо мета таких заходів, щоб кожен платник отримав чітке розуміння обговорюваної тематики.
Маєте питання до податкової Дніпропетровщини? Хочете оперативно отримати на них відповіді?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС (dp.ikc@tax.gov.ua)!
У Державній податковій службі України затверджено Правила корпоративної культури
Правила корпоративної культури Державної податкової служби України затвердила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко. Формування Правил відбулося за результатами проведеного опитування працівників і обговорення у структурних підрозділах апарату та територіальних органах ДПС.
Правила розроблені з метою формування в органах ДПС сучасної корпоративної культури – певної системи норм, правил, цінностей, етичних стандартів, що поділяються усіма працівниками Служби. Впливають на якість роботи та мотивацію співробітників, їх ставлення до покладених обов’язків, характер особистісних та виробничих відносин, оскільки допомагають розвивати в співробітниках почуття ідентичності, відповідальності, відчуття соціального захисту, а також привабливість ДПС як роботодавця.
Також Правила корпоративної культури Державної податкової служби України покликані сприяти реалізації місії ДПС.
Термін подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі зміни бази оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє наступне.
Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.
Рішення про погодження Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті: способи отримання
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 141.10 п. 141.10 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 (далі – Порядок № 99).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 99 розгляд Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування (далі – Заява) здійснюється контролюючим органом після надходження такої Заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Контролюючий орган протягом 15 робочих днів з дня надходження Заяви надсилає платнику податку Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви за формою, наведеною у додатку до Порядку № 99 (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 99).
Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви надсилається юридичній особі у порядку, визначеному ст. 42 розд. II ПКУ (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 99).
Отже, Рішення про погодження (відмову у погодженні) Заяви платник податку може отримати в один із таких способів:
- в електронній формі – у разі подання Заяви через Електронний кабінет;
- у паперовій формі – у разі звернення платника до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Інформація щодо реєстрації резидента Дія Сіті – платником податку на особливих умовах в розділі «Облікові дані платника» Електронного кабінету поки що не відображається. Триває доопрацювання програмного забезпечення.
Який період операцій в ПН/РК для розгляду питання ризиковості платника?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574), якою внесено зміни, зокрема до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
Змінами до п. 6 Порядку передбачено, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість (далі – податок) критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Додатка 1 до Порядку, операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування (ПН/РК), дата реєстрації якої/якого у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 до Порядку, комісією регіонального рівня (комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС) прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
- актуальна інформація щодо ризиковості платника податку, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
- інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в ЄРПН яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Чи можна після 11.07.2023 здійснювати реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах, придбаних до зазначеної дати?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 11.07.2023 набрав чинності Закон України від 16 грудня 2021 року № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» (далі – Закон № 1978), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Пунктом 4 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 1978 встановлено, що тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, а також пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, введені в обіг до набрання чинності відповідними положеннями Закону № 1978, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання, але не довше дванадцяти місяців з дня набрання чинності Законом № 1978.
Особи – нерезиденти – платники ПДВ мають можливість отримати консультацію від ДПС в режимі онлайн
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Електронному кабінеті особи – нерезиденти – платники ПДВ мають можливість отримання онлайн консультації від ДПС з питань оподаткування ПДВ.
На вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9506.html розміщено відеоролик, в якому продемонстровано покроковий алгоритм користування додатковим сервісом Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ.
Затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.07.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 року № 618 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Постанова № 618), відповідно до якої, зокрема затверджено нові зразки марок акцизного податку для:
- алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва;
- тютюнових виробів;
- тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;
- рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.
Постанова № 618 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 21.06.2023 № 123.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з тютюновими виробами!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що 11.07.2023 набрав чинності Закон України від 16 грудня 2021 року № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» (далі – Закон № 1978), яким, внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) та низки законів щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
З урахуванням запроваджених змін:
- забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (крім випадків, передбачених законом);
- забороняється виробництво (крім виробництва для експорту), оптова і роздрібна торгівля та імпорт для реалізації на території України, зокрема:
- сигарет, у яких рівні викидів нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину – 1 міліграм, смоли – 10 міліграмів, монооксиду вуглецю – 10 міліграмів;
- тютюнових виробів з використанням на їх упакуванні або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, зображення або інші ознаки), які, зокрема:
- рекламують тютюновий виріб або сприяють його вживанню, створюючи помилкове враження про його характеристики, вплив на здоров’я, ризики або викиди; включають кількісну інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі;
- повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні або інші добавки чи про їх відсутність; нагадують харчовий продукт або косметичний продукт;
- вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;
- сигарет та тютюну для самокруток з характерним запахом та/або смаком диму;
- тютюнових виробів, що містять такі добавки:
- вітаміни або інші добавки, які створюють враження, що тютюновий виріб має переваги для здоров’я або призводить до зменшення ризиків для здоров’я, або становить менший ризик для здоров’я;
- кофеїн, таурин чи інші добавки та стимуляторні сполуки, що асоціюються з енергійністю та/або життєвою силою;
- добавки, що мають властивості робити викиди кольоровими; добавки, що полегшують вдихання диму або засвоєння нікотину; добавки, що мають канцерогенні, мутагенні або репродуктивно токсичні властивості у неспаленій формі.
Водночас, пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1978 встановлено, що тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, а також пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, введені в обіг до набрання чинності відповідними положеннями Закону № 1978, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання, але не довше дванадцяти місяців з дня набрання чинності Законом № 1978.
При цьому, у Законі № 481 термін «тютюнові вироби» викладено у новій редакції, а саме, – це вироби, які можуть бути використані для споживання та до складу яких входить, навіть частково, тютюн, незалежно від того, чи є він генетично модифікований, чи ні.
Також передбачено, що терміни: «введення в обіг тютюнового виробу», «електронна сигарета», «замінники тютюну», «заправний контейнер», «зовнішнє упакування», «інгредієнт», «куріння тютюнових виробів», «новітній тютюновий виріб», «нюхальний тютюн», «одинична пачка», «предмети, пов’язані з вживанням тютюнових виробів», «робоче місце», «сигарета», «сигара», «сигарила», «смако-ароматична добавка», «смола», «споживач тютюнового виробу», «тютюн», «тютюн для кальяну», «тютюн для люльки», «тютюн для перорального вживання», «тютюн для самокруток», «тютюновий дим» вживаються у Законі № 481 у значеннях, наведених у Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».
Понад 233 млн грн спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники податку на прибуток підприємств
З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 233,4 млн грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 66,6 млн грн, або на 40 відсотків.
Нагадуємо, що 01.07.2023 завершилася дія карантину, запровадженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» (з урахуванням внесених змін і доповнень) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), і у зв’язку з цим, зокрема для платників податку на прибуток підприємств припинено застосування різниць, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, включеного до складу доходів звітного періоду за правилами бухгалтерського обліку у вигляді:
- отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;
- списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Вилучені тютюнові вироби на суму майже 928 тис. грн – результат взаємодії податківців і правоохоронних органів Дніпропетровщини
Результатом взаємодії представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та правоохоронних органів Дніпропетровщини в рамках спільних дій, направлених на боротьбу з незаконним обігом тютюнових виробів, є вилучення з початку 2023 року тютюнових виробів у кількості 11,3 тис. пачок на загальну суму 927,9 тис. гривень. В т. ч. у червні 2023 року вилучено 9,7 тис. пачок тютюнових виробів на загальну суму 707,7 тис. гривень.
Спільні дії проводились на території м. Дніпра, м. Кривого Рогу та м. Кам’янського.
До уваги платників, які використовують єдиний рахунок!
Платники, які використовують єдиний рахунок, при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції керуються Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Мінфіну від 22.03.2023 № 148.
У разі якщо надавач платіжних послуг до теперішнього часу не забезпечив розробку програмного забезпечення відповідно до вимог зазначеного наказу, то для клієнтів таких банків та небанківських фінансових установ збережена можливість на певний період часу заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції в старому форматі (неструктурованому).
При цьому, надавачі платіжних послуг повинні повідомити своїм клієнтам дату готовності переходу з неструктурованого формату на структурований (по закінченню розробки програмного забезпечення).
Дніпропетровщина: надходження ПДФО до держбюджету склали 4,8 млрд гривень
Протягом шести місяців п. р. від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 4,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – червнем 2022 року надходження збільшились на понад 973 млн грн, або на 25 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, легальна праця – це стабільна заробітна плата і впевненість у завтрашньому дні.
«Легальна – означає встановлена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Легальні працівники – це сприятливий мікроклімат у колективі, налагоджена робота всіх учасників трудового процесу, це позитивний імідж і закріплення за таким роботодавцем репутації надійного партнера, що є запорукою ефективного бізнесу. Адже лише при належному ставленні до своїх прав та обов’язків обидві сторони трудових відносин можуть розраховувати на позитивний результат та досягнення поставлених цілей. Дякуємо за роботу в правовому полі!», - зазначила Наталя Федаш.
Комунікаційна податкова платформа: онлайн зустріч з питань обліку платників податків
Сьогодні, 12.07.2023 року, за зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з питань отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків для дитини в електронній формі.
У заході прийняв участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов.
Податківці звернули увагу, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.
Семінар-нарада з представниками профспілкових організацій: податківці Дніпропетровщини продовжують інформаційно-роз’яснювальну роботу
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжують взаємодію з платниками регіону – своєчасно та оперативно інформують бізнес і громадськість про актуальні питання чинного законодавства.
Сьогодні, 12.07.2023, за організацією Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок (Міжгалузевої ради профспілок) відбувся семінар для фахівців бухгалтерського обліку профспілкових організацій, в якому також прийняли участь податківці ГУ ДПС.
У фокусі уваги – кейси стосовно особливостей звітування та оподаткування неприбуткових організацій; нарахування, утримання та сплати податків і зборів з доходів фізичних осіб.
Програма заходу була інформаційно насиченою. Під час зустрічі учасники семінару отримали фахові відповіді на актуальні запитання.
Вітання дітлахів податківців: юних оригіналів відзначили подарунками
До Дня податківця України дітлахи працівників податкової служби Дніпропетровщини підготували для батьків оригінальні відеовітання.
В словах – побажаннях було стільки щирості, креативності і відвертості, що неможливо було не відзначити такий відвертий порив, який надав позитивного настрою.
І звісно, кожний з юних оригіналів отримав від податківців подарунок.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)