Інформують податківці
Чи застосовується РРО / ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».
Форми ПРРО для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.
Форма заяви для реєстрації ПРРО знаходиться на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
За посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm,
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm розміщено форми, які застосовуються користувачами програмних РРО для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО, а саме:
J/F 1316604 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ПРРО;
J/F 1316701 – Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-ПРРО;
J/F 1316901 – Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером. Форма № 4-ПРРО;
J/F 1391802 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО).
Щодо особливостей здійснення розрахунків при продажу товарів в мережі інтернет із використанням служб доставки
У зв’язку з надходженням на адресу ДПС численних запитань щодо особливостей здійснення розрахунків із споживачами при продажу товарів у мережі Інтернет, із використанням послуг експедиторів (логістичних компаній) та кур’єрів (перевізників), надаємо роз’яснення відповідно до тексту договорів на надання послуг з перевезення товарів, які знаходяться на офіційних сайтах зазначених служб доставки у відкритому доступі станом на 09.08.2023.
При відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в готівковій формі суб’єктам господарювання саме торгівельну виручку у відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних з веденням господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на такий рахунок.
Таким чином, сам факт можливості отримання торгівельної виручки в готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем фінансових послуг, за умови належного його інформування про отримання саме торгівельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних переказів як фізична особа.
Додатково інформуємо, що консультації з приводу існування можливості, законності та правил отримання торгівельної виручки в готівковій формі у відділеннях конкретних небанківських фінансових установ необхідно уточнювати у Національного банку як регулятора ринку фінансових послуг в Україні, а не ДПС.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Нормативно – правова база:
Статті 235, 236, 664, 694, 698, 704 та 706 Цивільного кодексу України;
Пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»;
Стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон), який передбачає з 01 серпня 2023 року часткове зняття обмежень на проведення контролюючими органами документальних перевірок.
Це стосується документальних позапланових перевірок, які проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Разом з цим, змінено вимоги щодо формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок. Так, тимчасово на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники податків:
-
сфери виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
-
сфери організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
-
надавачі фінансових, платіжних послуг.
Для цього сформовано оновлений план-графік який 08.08.2023 оприлюднено на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади.
Документальні планові перевірки платників податків можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, статтею 42 Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Також поновлюються на невикористаний строк перевірки, які були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022, крім тих, для яких встановлено мораторій.
Крім того, документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:
- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;
- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах визначених законом;
- проведення інвентаризації основних засобів, товарно – матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно – матеріальних цінностей, готівки.
Отримання відповідей на запитання щодо реєстрації та застосування РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Контакт-центр ДПС на постійній основі надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань реєстрації та застосування РРО/ПРРО.
Звернутись до Контакт-центру ДПС для отримання інформаційної підтримки з питань реєстрації, застосування РРО/ПРРО фізичні та юридичні особи мають можливість на вибір:
- за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), громадяни, які перебувають за межами України за номером: +380 44 454 16 13 (в меню IVR потрібно обрати напрям «3»);
- електронною поштою на електронну адресу idd@tax.gov.ua (в полі тема потрібно зазначити «6005»);
- чатом через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) (zir.tax.gov.ua).
Скориставшись ЗІР, фізичні та юридичні особи можуть самостійно здійснити пошук відповіді на своє запитання у категорії 109 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/otrimannya-vidpovidey
Особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) інформуємо про особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Так, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265 з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.
З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.
Зазначене вище звільнення від відповідальності та/або її скасування, відповідно до норм Закону № 3219, не поширює свою дію на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами або діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор.
У зв’язку з наведеним вище ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, не тільки вбереже торговця від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й стане надійним оберегом від перевірок, які проводить ДПС.
Наголошуємо, що ДПС використовує виключно ризикорієнтовний підхід до організації та здійснення контрольно-перевірочних заходів та не проводить безпідставних перевірок платників податків.
Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є почесним та безкомпромісним обов’язком кожного громадянина нашої держави!
Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує:
належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;
своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;
наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України.
Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання почесних обов’язків платника податків України.
