Інформують податківці

Дата: 13.09.2023 13:21

Кількість переглядів: 175

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).

Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!

Що таке розрахункова операція?

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Закон України № 3219: платникам податку на прибуток про особливості декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 91.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, та з 01 серпня 2023 року повернулися на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням, зокрема таких особливостей: платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (п.п. 91.3.1 п.п. 91.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Закон України № 3219: щодо реєстрації податкових накладних платником ПДВ, який перебував на єдиному податку з особливостями оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 69.39 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для платників податку на додану вартість, якими сформовано податковий кредит за звітні (податкові) періоди лютий – травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від особи, яка на дату виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до статті 187 Кодексу була зареєстрована як платник податку на додану вартість та обрала особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, зберігається право на податковий кредит за лютий – травень 2022 року за податковими накладними, складеними такою особою, за умови їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації платником податку на додану вартість.

Норми запроваджені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України стосовно особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Деякі умови, коли не нараховується та не сплачується загальне МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 69.15 пункту 69  підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки, земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Таким чином, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за 2022 рік, а саме:

- у фізичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи за 2022 рік;

- у юридичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи – з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – пропорційно кількості місяців.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України стосовно особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) скасовано делегування повноважень Кабінету Міністрів України на визначення переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг на потреби оборони держави.

Так, починаючи з 01 серпня 2023 року, передача товарів (виконання робіт, надання послуг) для потреб забезпечення оборони держави Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не обмежується переліком, який має визначати Кабінет Міністрів України, для незастосування коригуючої різниці згідно з п.п 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Податок на нерухоме майно: місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали понад 599 млн гривень

Протягом восьми місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 599 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 156 млн грн, або на 35,2 відсотки.

Нагадуємо, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 265 Податкового кодексу України).

Робоча зустріч керівництва податкової служби Дніпропетровщини та представників АТ «Укрпошта»

За організацією Дніпровської міської ради сьогодні, 12 вересня 2023 року, відбулась нарада з розгляду питання щодо застосування податковою службою області системи інтеграції АРІ АТ «Укрпошта» за участі податківців Дніпропетровської області та представників підприємства поштового зв’язку (АТ «Укрпошта»).

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у нараді участь прийняли заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та представники управлінь податкової служби області: організації роботи та інформаційних технологій.

Сторони обговорили кейс щодо здійснення ефективного відстеження поштових відправлень, пов’язаних з оподаткуванням платників, тощо.

Розширюємо обраний вектор на співпрацю та поглиблюємо нашу спільну комунікацію з платниками та органами місцевої влади.

Працюємо та наближаємо нашу Перемогу!

РРО/ПРРО: інформційно-роз'яснювальна робота податківців Дніпропетровщини продовжується (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра, м. Новомосковськ та Кам’янський регіон)

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо введення в дію норм Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України стосовно особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 3219).

Нещодавно робоча група відвідала у м. Дніпрі торгівельно - розважальний центр «Кодак» і ринок «Кодак», у м. Новомосковську - торгівельні об’єкти по вул. 195-ї Стрілкової Дивізії та у м. Кам'янському - торгівельні об’єкти, які знаходяться на просп. Гімназичний.

Представники податкової служби Дніпропетровщини провели зустрічі з підприємцями та проінформували платників про норми законодавства щодо застосування РРО/ПРРО, про порядок реєстрації РРО/ПРРО та про поновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з урахуванням норм Закону № 3219.

Спільний вебінар ДПС та АППУ: новації податкового законодавства

Новації податкового законодавства були розглянути під час чергового спільного вебінару ДПС та Асоціації платників податків України.

Особливості оподаткування у період дії воєнного стану, відповідно до Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», – такою стала тема заходу.

Так, фахівці ДПС розʼяснили порядок визначення доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) з урахуванням змін законодавства, а також порядок повторного переходу юридичних осіб на «звичайну» спрощену систему оподаткування до кінця 2023 року.

Представники ДПС поінформували учасників заходу про зміни у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у проведенні перевірок, оподаткуванні акцизним податком.

Фахівці ДПС розʼяснили особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, пов’язані з переходом платників податків зі спрощеної системи оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки. Також були розглянуті зміни до положень Податкового кодексу України щодо відновлення прав та обов’язків  платників податків на додану вартість, які переходять зі спрощеної системи оподаткування єдиним податком за ставкою  2 відсотки.

Під час заходу учасників було поінформовано про умови справляння єдиного податку фізичними особами – підприємцями, які до 1 серпня 2023 року  використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України,  особливості застосування штрафних санкцій та нарахування пені по єдиному внеску з 01.08.2023.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна у Контакт-центрі ДПС та за телефонами «гарячих ліній».

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

До уваги платників єдиного внеску!

З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Законом № 3219 внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема в частині проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Так, пунктом 923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, викладеним у новій редакції, визначено, що, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску

крім перевірок:

пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

що проводяться на звернення платника єдиного внеску;

що передбачені підпунктами 1–3 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: документальні планові перевірки платників податків, які:

здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим цього пункту, поновлюються на невикористаний строк.

Чим відрізняються трудовий та цивільно-правовий договори

Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.

За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.

Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.

З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

-         регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;

-         нормований робочий час;

-         лікарняні;

-         оплачувані вихідні й відпустки;

-         захист від незаконного звільнення тощо.

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.

Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Яким чином здійснюється взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями, з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік у контролюючих органах, як платники єдиного внеску.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами.

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства, необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) згідно з додатком 2 до Порядку № 1162 та підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.

Заява повинна бути підписана членом фермерського господарства та Головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку № 1162.

Чи є платником акцизного податку платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема:

- особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

- особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами є платником акцизного податку.

При цьому, відповідно до п.п.  291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Підпунктом 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути, зокрема суб’єкти господарювання (зокрема, фізичні особи – підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами).

Рентна плата за користування надрами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо порядку обчислення та заповнення податкової звітності з податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для оподаткованого у попередньому звітному періоді об’єкту оподаткування, який в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції, повідомляє.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рента) є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі – Ділянка) з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Об’єктом оподаткування Рентою по кожній наданій у користування Ділянці, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать, у тому числі обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник Ренти, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Добування корисних копалин визначено, як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.

Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).

Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.

Наводимо умовний приклад складання податкової звітності та заповнення форм податкових декларацій з Ренти для ситуації, коли оподаткований у попередньому звітному періоді об’єкт оподаткування або його частина в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді  набув нової форми товарної продукції.

Податкові зобов’язання з Ренти у кожному податковому (звітному) періоді, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати (далі – Розрахунок), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 17 серпня 2015 року № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927) (далі – Декларація).

Обліковані у звітному податковому (звітному) періоді одного або декількох видів Нової продукції ідентифікується у рядках розділу 8 Розрахунку в окремих додатках для кожного такого виду.

Розділ 8 «Вид корисної копалини» Розрахунку відображає інформацію про видобуту корисну копалину, включаючи опис Нової продукції у рядках 8.3-8.5 Розрахунку, які заповнюються з застосуванням приміток 12-15 такого Розрахунку.

Більш детальніше з прикладами можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/675902.html.

Щодо відображення в чеках РРО/ПРРО коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

- пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

- електрична енергія.

За результатами аналізу даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлено, що у деяких випадках суб’єктами господарювання проводяться розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. 

Державна податкова служба України вкотре звертає увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який є ключовим ідентифікатором щодо забезпечення справедливого розподілу частини акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування. 

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що з 01.08.2023 контролюючим органом відновлено застосування заходів впливу та стягнення, визначених частиною 11 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Так, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Чи включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи сума коштів, отримана у вигляді гранту від іншого суб’єкта господарювання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема:

- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п.п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

- суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання (абзац перший п.п. 12 п.п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку – юридична особа зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ (абзац другий п.п. 12 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Таким чином, не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм) за умови їх цільового використання.

Сума коштів у вигляді гранту, отримана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи від іншого суб’єкта господарювання, включається до доходу платника єдиного податку.

Яку назву та адресу господарської одиниці необхідно зазначити ФОП у розрахунковому документі, якщо така ФО здійснює розрахункову операцію вдома у замовника?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, яким передбачено, що у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, назва та адреса господарської одиниці (рядки 2, 3).

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами електронних комунікацій.

У випадку відсутності окремого об’єкта оподаткування, адресою та місцем проведення господарської діяльності фізичної особи – підприємця є місце його реєстрації та обліку в контролюючому органі (квартира, офіс, тощо).

Майже 3,2 млрд грн єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини

У січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 3,2 млрд грн єдиного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 683 млн грн, або на 27,2 відсотків.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за своєчасне поповнення місцевих бюджетів. 

Наталя Федаш нагадала, що право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Понад 156,6 млн грн – внесок до державного бюджету платників акцизного податку Дніпропетровщини за вироблені товари

Протягом січня – серпня 2023 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області за вироблені товари надійшло понад 156,6 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились майже на 89,8 млн грн, або на 134,3 відс. у порівнянні з 2022 роком.

Нагадуємо, що  20.09.2023 – останній день подання декларації акцизного податку за серпень 2023 року.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК визначені Постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року

Сьогодні, 11.09.2023, в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергія Курила.

Зокрема, Курило Сергій зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України   від 02.06.2023  № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Україні від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова), яка набрала чинності 08.07.2023, внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 із змінами (далі – Порядок).

Зміни стосуються, зокрема, такого: 

- визначено механізм адміністративного оскарження рішень про внесення платника податку до переліку ризикових та неврахування ТПП; 

- Постановою визначено, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості операція, відображена у ПН/РК, дата реєстрації у Реєстрі яких припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість.

-  у рішенні про внесення платника податку до переліку ризикових додано інформацію щодо дати включення до переліку ризикових контрагента, операції з яким визначено як ризикові; 

-  уточнено інформацію щодо того, якою комісією має виконуватись рішення суду про виключення платника з переліку ризикових. Виконання такого рішення має здійснювати комісія за основним місцем обліку платника. 

-   передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК у разі виведення платника податку з переліку ризикових. 

Наступного робочого дня після дати ухвалення такого рішення підлягають автоматичній реєстрації зупинені ПН/РК такого платника, якщо одночасно виконуються певні умови:

- реєстрацію таких ПН/РК зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішенням, прийнятим починаючи з дати останнього включення платника податку до переліку ризикових, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;

- дата подання для реєстрації в Реєстрі таких ПН/РК припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких ПН/РК не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3: 

- у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі у платника наявна сума податку, на яку він має право зареєструвати такі ПН в Реєстрі.

Положення п. 6-1 Порядку застосовуються до платників ПДВ, щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ прийнято з дня, наступного за днем набрання чинності цією постановою (тобто, з 09.07.2023 р.).

Змінами передбачається автоматична реєстрація зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування ТПП.

Такі ПН/РК підлягають автоматичній реєстрації в Реєстрі на 5 робочий день, що настає за днем прийняття рішення про врахування ТПП, якщо одночасно виконуються такі умови:

- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої ТПП відповідно до п. 19 цього Порядку;

- у ПН/РК зазначені операції з кодами товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що відображені у такій таблиці та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3.

- такі ПН/РК складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією прийняте рішення про врахування ТПП.

- у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі у платника наявна сума податку, на яку він має право зареєструвати такі ПН в Реєстрі.

Наприкінці Сергій Курило зауважив, що Положення п. 16-1Порядку застосовуються до платників ПДВ, у яких ПН/РК зупинено відповідно до п. 1 додатка 3 до зазначеного Порядку з дня, наступного за днем набрання чинності цією постановою (тобто, з 09.07.2023 р.).

Оформлюйте працівників за 3 кроки

Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв тощо. При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства. 
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. Проте тут ви не можете самі обирати варіанти. У відносинах працівник – роботодавець завжди укладається трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
-    укладення трудового договору;
-    оформлення наказу про прийняття на роботу;
-    повідомлення Державної податкової служби.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток підприємств на особливих умовах базовий податковий (звітний) період для спеціального режиму оподаткування є календарний рік (п.п. 137.10.3  п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України

З особливостями заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-pributok-pidpriemstv/655221.html.

Чи можна протягом дня надсилати декілька форм звітності в електронному вигляді та повторно відправляти ту ж саму звітність, у разі виправлення показників (неотримання першої квитанції тощо)...

Чи можна протягом дня надсилати декілька форм звітності в електронному вигляді та повторно відправляти ту ж саму звітність, у разі виправлення показників (неотримання першої квитанції тощо) та яка при цьому звітність буде вважатись «оригіналом»?

  Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (абзац четвертий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом дванадцятим розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) зазначено, якщо платником податків надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.

Тобто, згідно з Порядком № 557 немає обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями. Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

Які суб’єкти господарювання з 01.10.2023 звільняються від відповідальності у разі порушень законодавства щодо застосування РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами (далі – Закон № 265) (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

- тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

- територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

- територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Норми визначені п. 14 Розділу II Закону № 265.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Документальна позапланова перевірка з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від’ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, проводиться з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Слід зазначити, що відповідно до підпункту 69.29 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.

Також, відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Крім того зазначаємо, що згідно з підпунктом 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.

Разом з тим підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Щодо складання уточнюючої звітності з плати за землю та податку на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою практичної допомоги та недопущення помилок платниками податків при складанні уточнюючої податкової звітності з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв'язку з набранням чинності Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ на вебпорталі ДПС за розміщено приклади заповнення такої звітності, які можна знайти за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/697063.html

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/plata-za-zemlyu/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya/694810.html

До уваги фізичних осіб – платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначений у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документами, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу. Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.

До державного бюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 28,4 млн грн частини чистого прибутку

З початку  2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 28,4 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з січнем – серпнем 2022 року надходження збільшились на понад 17,8 млн грн, або на 168 відсотків.

Звертаємо увагу, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року № 786 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (набрала чинності з 01.08.2023) передбачено тимчасове зменшення з 80 до 35 відсотків базового нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету для державних підприємств установ виконання покарань, які залучають засуджених до праці, за результатами фінансово-господарської діяльності у другому півріччі 2023 року та у 2024 році, за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на капітальний ремонт, поточний ремонт, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів, технічне переоснащення та розвиток інфраструктури. Крім того, використання 45 відсотків чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту.

На Дніпропетровщині кількість зареєстрованих платників податків збільшилась у порівнянні з 2022 роком майже на 11 200 осіб

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на податковому обліку станом на 01.09.2023 перебувало 274 620 суб’єктів господарювання: юридичних осіб – 117 391, фізичних осіб – підприємців – 157 229. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість платників податків, які зареєстровані в податковій службі Дніпропетровщини збільшилась на 11 194 особи (у  2022 році станом на 01.09.2022 кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання складала  263 426 осіб).

Нагадуємо, що взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента)) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами (пункт 65.1 статті 65 розділу II Податкового кодексу України).

До уваги платників податків!

Зміни, що відбулися у законодавстві, у сфері контролю за обігом підакцизних товарів (продукції), у зв’язку прийняттям Верховною Радою України Закону України 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»

З 27 липня 2023 року (з дня, наступного за днем опублікування) набрав чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 3173). Закон № 3173 вводиться в дію з 1 січня 2026 року, крім окремих його норм, які набирають чинності з 22 січня 2024 року (через 180 календарних днів з дня його опублікування), та норм, що набрали чинності та введені в дію з 26 липня 2023 року (з дня опублікування Закону № 3173).

З 1 січня 2026 року вводяться в дію норми, зокрема, щодо внесення комплексних змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), які передбачають запровадження електронної марки акцизного податку та електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка забезпечує відображення обігу товарів (продукції), що підлягають маркуванню, в Електронній системі обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на всіх етапах переміщення таких товарів (продукції) від виробника/імпортера до кінцевого споживача.

З 26 липня 2023 року (з дня опублікування Закону № 3173) набрали чинності та введені в дію такі норми:

1) зміни до підпункту 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та до абзацу одинадцятого статті 1 Закону № 481 в частині уточнення визначення терміну «тютюнові вироби», зокрема віднесення до тютюнових виробів інших виробів з тютюну і його замінників, а також тютюнових виробів для вдихання без горіння шляхом нагрівання;

2) в абзаці двадцять першому статті 1 Закону № 481 (у визначенні терміну «місце зберігання») слова «та тютюнових виробів» замінено словами «тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», отже розширено перелік товарів, які повинні зберігатися у місцях зберігання, відомості про місцезнаходження яких вносяться до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

3) зміни до частини першої статті 111 Закону № 481, якими уточнено вимогу щодо нанесення виробником або імпортером встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюн, промислові замінники тютюну на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів;

4) змінами до статті 17 Закону № 481, якими:

у абзацах двадцять другому та двадцять п’ятому приведено у відповідність посилання на частини третю і четверту статті 15 Закону № 481 (в частині встановлення обмежень щодо реалізації (передачі) ферментованої тютюнової сировини лише на експорт або виробникам тютюнових виробів, а також імпорту на митну територію України або придбання паперу цигаркового та фільтрів для виробництва сигарет та/або їх реалізація на митній території України лише за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів);

передбачено встановити застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі:

роздрібної торгівлі за цінами, вищими максимальних роздрібних цін на тютюн, промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, встановлених виробниками/імпортерами, у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання товарів (продукції) але не менше 10000 гривень;

виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих  рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, у розмірі 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

З 22 січня 2024 року набирають чинності та вводяться в дію норми щодо внесення таких змін:

1) до статті 225 Кодексу – запровадження оформлення податкового векселя при ввезенні виробником на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару. Порядок випуску, обігу та погашення таких податкових векселів буде встановлено Кабінетом Міністрів України (статтю доповнено новими пунктами 225.5 1 і 225.10);

2) до статті 1 та статті 21 (викладена в новій редакції) Закону № 481 – удосконалення порядку ведення Єдиного реєстру обладнання та посилення контролю за обігом тютюнової сировини:

встановлюється обов’язковість реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини у Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів;

уточнюється перелік обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, який повинен бути внесений до Єдиного реєстру обладнання, а саме:

автоматизовані машини (механізми), що призначені для:

підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини;

нарізання тютюнового листа для наступного використання у виробництві тютюнових виробів;

виробництва відновленого тютюну;

виготовлення (виробництва) сигарет, цигарок, сигарил шляхом вкладення тютюнового листа або тютюнової суміші в сигаретний папір або цигаркові гільзи, або листи тютюну з наступним формуванням таких тютюнових виробів;

пакування визначеної кількості сигарет, цигарок, сигарил у пачки відповідного формату шляхом розподілення єдиного потоку на порції визначеної кількості, вкладання таких порцій у заготовку пачки відповідного формату та фінального формування пачки з визначеною кількістю таких тютюнових виробів;

автоматизовані машини (механізми) – обладнання з електричним чи неелектричним нагріванням для обробки матеріалів шляхом зміни температури та механічні пристрої, які використовуються для промислового виробництва люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну чи його замінників (нарізання, змішування, формування люлькового тютюну, махорки, тютюновмісних сумішей для кальянів, фінальне формування пачки (упаковки) тютюну чи махорки для смоктання, жування, нюхання чи вдихання без горіння шляхом нагрівання);

автоматизовані машини (механізми), призначені для нанесення марок акцизного податку на пачки відповідного формату.

уточнюється перелік інформації, яка повинна міститися у заяві на реєстрацію/виключення обладнання з Єдиного реєстру обладнання, та документів, які подаються до таких заяв;

встановлюється порядок знищення обладнання за заявою власника обладнання.

Крім цього передбачено, що Порядок ведення Єдиного реєстру обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України, а форми заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, затверджуються Міністерством фінансів України;

3) до статей 2, 3, 15 та 17 Закону № 481 – доповнення переліку підакцизних товарів, місця зберігання яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання, внесені такі зміни:

встановлено обов’язок внесення місць зберігання тютюнової сировини (стаття 2 Закону) та рідин, що використовуються в електронних сигаретах      (як це передбачено змінами до статей 2 та 15) до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а також передбачена відповідальність за порушення таких вимог (зміни до статті 17);

передбачено, що виробництво та/або зберігання тютюнової сировини може здійснюватися лише:

суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів  (лише у разі, якщо таке місце зберігання розташоване за іншою адресою (у приміщенні), ніж місцезнаходження виробництва);

тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт;

суб’єктами господарювання, які займаються вирощуванням тютюну;

запроваджується надання суб'єкту господарювання в електронному вигляді витягу про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру (на заміну Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру);

передбачено анулювання ліцензії у разі виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованою тютюновою сировиною, яка зберігається в місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру (доповнено частину двадцять четверту статті 3);

уточнено вимоги до реєстрації / виключення з Єдиного реєстру місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Контакт-центр ДПС: про податки – кваліфіковано та оперативно!

Звертаємо увагу платників податків, що для отримання інформаційно-довідкових послуг можна звертатись до Контакт-центру ДПС за тел.:  0-800-501-007.

Кваліфіковано та якісно фахівці Контакт-центру нададуть відповіді на всі питання платників податків, зорієнтують у пошуку необхідної інформації, проконсультують та допоможуть.

Протягом січня – серпня 2023 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 657,5 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 575,6 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 3,7 тис. – електронною поштою та 78,2 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, стану обробки електронної звітності.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). 

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. У поточному році фізичні та юридичні особи здійснили 2,7 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – серпня 2023 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1128 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1051 у новій редакції.

Приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам ПДВ, що з 01 липня 2023 року скасовано встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 (товари для боротьби з COVID-19).

Також припинено дію пункту 72 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, згідно з яким операції, передбачені пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, що здійснювалися громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями під час карантину, не включалися ними при обрахунку загальної суми для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Крім того, відновлено оподаткування ПДВ за ставкою 20 % операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України пального (бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00) (крім випадків, коли такі товари відповідно до Кодексу оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %) - п. 82 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Чи підлягають оподаткуванню кошти, які отримуються фізичною особою як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до закону?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо фізична особа отримує кошти як компенсацію за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до закону то такі кошти не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, за умови, що дохід у вигляді компенсації отримується фізичною особою відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (п.п. 165.1.66 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).

Детальніше про «повернення» на довоєнну систему оподаткування в Інформаційному листі ДПС № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.htm.

У якому випадку обов’язкове/не обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Хто зобов’язаний подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та за який перший звітний період?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до абзацу другого і третього п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).

Зокрема, Повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 39.4.2.2 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ Повідомлення має містити, зокрема, таку інформацію:

а) дані про материнську компанію міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема її назву, дані про державу (територію) податкового резидентства, державу (територію) реєстрації (якщо відрізняється від держави/території податкового резидентства), ідентифікаційний (реєстраційний) номер (код), присвоєний материнській компанії як платнику податків у державі (території) її реєстрації, будь-які інші ідентифікаційні (реєстраційні) номери (коди) материнської компанії та їх тип, інформацію про адресу (адреси) материнської компанії (адреса місцезнаходження, адреса місця здійснення підприємницької діяльності тощо);

б) дані про учасника міжнародної групи компаній, який є уповноваженим учасником такої міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (за наявності такого уповноваженого учасника), зокрема його назву, дані про державу (територію) податкового резидентства, державу (територію) реєстрації (якщо відрізняється від держави/території податкового резидентства), ідентифікаційний (реєстраційний) номер (код), присвоєний учаснику міжнародної групи компаній як платнику податків у державі (території) його реєстрації, будь-які інші ідентифікаційні (реєстраційні) номери (коди) учасника міжнародної групи компаній та їх тип, інформацію про адресу (адреси) такого учасника міжнародної групи компаній (адреса місцезнаходження, адреса місця здійснення підприємницької діяльності тощо);

в) дату, яка є останнім днем фінансового року, за який складається консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а якщо така звітність не складається – дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;

г) інформацію про розмір сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній.

У разі якщо законодавство іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії не передбачає вимоги щодо подання звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній для цілей автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, у Повідомленні зазначається також інформація про те, що материнська компанія міжнародної групи компаній не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній.

Форма та порядок складання Повідомлення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 зі змінами та доповненнями.

При цьому п. 53 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків Повідомлення – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати до 01 жовтня 2023 року Повідомлення.

Щодо стягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктом 69.40, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, з 01 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані російською федерацією території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу, територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

При цьому встановлено, що для платників податків, відносно яких контролюючим органам не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 Кодексу.

Зазначимо також, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022  № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами).

Таким чином, до платників податків, податковою адресою/місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово (до настання вищезазначених подій) не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали з початку року понад 4,2 млрд грн плати за землю

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 4,2 млрд грн плати за землю. Порівняно з січнем – серпнем 2022 року надходження збільшились на понад 1 млрд грн, або на 32,2 відсотки.

Нагадуємо, що 20.09.2023 – останні день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень   2023 року у разі не подання податкової декларації на 2023 рік.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/642254.html розміщено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік.

Дніпропетровщина підтримує обороноздатність країни: до державного бюджету спрямовано майже 1,5 млрд грн військового збору

Протягом січня – серпня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 1,5 млрд грн військового збору. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 253,2 млн грн, або на 20,4 відсотки.

«Військовий збір спрямовується для фінансування потреб Збройних Сил України. Сьогодні вкрай важливо, щоб роботодавці платили офіційну заробітну плату, адже надходження військового збору забезпечують значну підтримку наших Збройних Сил»,  – зазначила Наталя Федаш.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати військового збору. Своєчасно сплачений військовий збір – це зміцнення обороноздатності нашої країни.

Питання щодо ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального

 Переглянути відео 

   Cубсайт  ⏭ https://cutt.ly/swl7kW5V

   YouTube  ⏭  https://youtu.be/EFsxRWo2uds

  Facebook  ⏭  https://cutt.ly/Gwl7kpZt

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у черговому засіданні міжвідомчих робочих груп

Сьогодні, 07.09.2023, у приміщенні Дніпропетровської обласної військової адміністрації відбулось засідання міжвідомчих регіональних робочих груп щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним та з протидії нелегальному обігу алкогольної продукції на території Дніпропетровської області.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у заході прийняли участь провідні фахівці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС.

  На засіданні розглянуті питання про вжиття невідкладних заходів щодо протидії випадкам нелегальної торгівлі підакцизними товарами на території Дніпропетровщини.

Застосування РРО/ПРРО - тематика спілкування податківців Дніпропетровщини з представниками підприємництва (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра, Кам’янський та Криворізький регіони)

Діалог податківців Дніпропетровщини з підприємцями продовжується.

Днями робоча група Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завітала у м. Дніпрі до ТВК «Слов’янський ринок», у м. Кам'янське - до ринку КП «Центральний ринок» та прилеглих до нього територій по вул. Мурахтова, у м. Кривому Розі - до ТЦ  «Будинок торгівлі». 

Податківці провели зустрічі з підприємцями м. Дніпра, м. Кам'янського та м. Кривого Рогу. Під час спілкування фахівці податкової служби області розповіли суб’єктам господарювання про обов'язок застосування РРО/ПРРО, порядок реєстрації РРО/ПРРО, переваги використання електронних сервісів ДПС. 

Крім того, у м. Кривий Ріг за участі начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Познякової проведено зустріч з представниками Громадської організації «Підприємці Криворіжжя», на якій розглядались новації податкового законодавства та питання застосування РРО/ПРРО.

Наслідки незадекларованої праці

Податкові інспектори та інспектори праці мають право перевіряти як бізнес виконує трудове законодавство. 

Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:

- ДПС;

- територіальні органи ДПС та Держпраці.

До юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову (ст. 265 Кодексу законів про працю) та адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Оформлюйте належним чином працівників, сплачуйте податки та ЄСВ – і тоді штраф вам не загрожує.

Не уклали трудовий договір із працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу.

Орендар - юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи передав в суборенду земельну ділянку (що належить громадянину України) ...

Орендар - юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи передав в суборенду земельну ділянку (що належить громадянину України) суборендарю платнику єдиного податку четвертої групи, чи має право суборендар застосувати 20% витрат від суми суборенди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

До суми витрат на оренду земельних ділянок відноситься 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності. 

Враховуючи зазначене, для розрахунку МПЗ суборендар може віднести 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до с/г угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи (п 297 прим1. 1 ст. 297 прим.1 Податкового кодексу України).

Більш детальніше щодо визначення мінімального податкового зобов’язання – в Інформаційному листі № 1/2023: Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/656390.html.

Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Податкова знижка за навчання: які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, необхідно надати до контролюючого органу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Чи враховуються юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи при розрахунку загального МПЗ за податковий (звітний) рік, сплачені суми ПДФО та військового збору при виплаті дивідендів фізособі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3).

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацами першим, другим п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься:

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною першою ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя ст. 21 КЗпП).

Дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (абзац третій п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачені юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі, враховуються при складанні Додатка 3 до Декларації за умови перебування такої фізичної особи у трудових відносинах з цією юридичною особою (роботодавцем). 

Податок на прибуток підприємств: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 325,6 млн гривень

З початку 2023 року платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 325,6 млн гривень. Порівняно з січнем – серпнем 2023 року надходження збільшились на понад 63,8 млн грн, або на 24,4 відсотків.

Нагадуємо, що 29.09.2023 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за вересень 2023 року. 

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло майже 6,6 млрд грн ПДФО

Протягом січня – серпня 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 6,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 1,1 млрд грн, або на 20,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини, прямі податки – це вагомий засіб формування доходів бюджету України. ПДФО виконує роль соціального регулятора, оскільки стосується кожного члена суспільства. 

І сьогодні дуже важливо, щоб роботодавці офіційно оформлювали своїх працівників і сплачували податки і збори до бюджетів. Адже своєчасне наповнення бюджетів – це стабільний економічний фронт, який є запорукою нашої Перемоги!

Дякуємо нашим платникам за сумлінну сплату податків!

Оновлено версію програмного забезпечення ПРРО від ДПС

Державна податкова служба України повідомляє про оновлення версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS.

В оновленій версії програмного забезпечення назви районів, що зазначаються у чеку та мають довгу назву, повністю відображаються на екранах пристроїв.

Розробку оновлених версій ПРРО реалізовано за підтримки проєкту EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine (EU4PFM).

До уваги фінансових агентів!

Державна податкова служба України повідомляє про оновлення SSL сертифікату ДПС для подачі звітності FATCA.

Попередній SSL сертифікат ДПС для подачі звітності FATCA втрачає чинність 06.09.2023.

Оновлений SSL сертифікат ДПС доступний для завантаження за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/vidkritiy-klyuch-dps.

Просимо всіх фінансових агентів врахувати цю інформацію в подальшому звітуванні FATCA.

Наявні питання, що виникають при подачі звітності, ви можете направляти засобами електронного зв’язку на електронну адресу: info_FATCA@tax.gov.ua.

Мобільний ЦОП податкової служби – з роз’ясненнями, консультаціями та практичною допомогою до платників Дніпропетровщини

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) впродовж серпня 2023 року здійснювали виїзди до платників податків області, у тому числі і до найвіддаленіших куточків, з метою проведення широкомасштабної інформаційно-розʼяснювальної кампанії щодо:

- основних новацій законодавства, запроваджених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон України № 3219);

- змін, внесених Законом України № 3219 до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) у частині реєстрації та застосування РРО/програмних РРО і поновлення відповідальності за порушення вимог Закону № 265.

Важливим питанням сьогодення для малого бізнесу є застосування РРО/ПРРО. І щоб цей процес був легким та доступним для платників податкова служба області проводить роз’яснювальну роботу. Колектив податківців робить все, щоб бізнес працював у правовому полі. Наша основна задача – донести до кожного суб’єкта господарювання інформацію про необхідність та важливість використання зареєстрованої касової техніки під час проведення розрахункових операцій.

З цією метою згідно із затвердженими графіками щоденно здійснює виїзд мобільний Центр обслуговування платників та робочі групи у складі фахівців ГУ ДПС до торгівельних об’єктів (ТРК, ТЦ, ТК, магазини, ринки тощо) та інших місць концентрації фізичних осіб – підприємців (наприклад, центр підтримки підприємців Дія. Бізнес у м. Кривому Розі) усіх міст регіону, а також селищ та сел усіх районів Дніпропетровської області.

Під час таких виїздів спеціалісти податкової служби області проводять зустрічі у різних форматах та спілкуються з платниками і представниками органів місцевого самоврядування, відповідають на запитання та надають практичну допомогу, зокрема з питань роботи з програмними РРО.

Впродовж серпня 2023 року мобільний ЦОП ГУ ДПС здійснив 162 виїзди до територіальних громад та торгівельних об’єктів області, під час яких платникам регіону з роз’ясненнями та консультаціями із вищезазначених питань, надавались і адміністративні послуги. Роботу мобільного ЦОПу забезпечили спеціалісти усіх державних податкових інспекцій (ДПІ) ГУ ДПС.

Так, з початку проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії до платників населених пунктів області фахівцями ДПІ ГУ ДПС найбільшу кількість виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад здійснено Жовтоводською ДПІ – 19 виїздів, П’ятихатською ДПІ – 16, Солонянською ДПІ – 15, Павлоградською ДПІ – 13, Васильківською ДПІ – 12, Новомосковською ДПІ – 11 виїздів.

Детальніше про проведену роз’яснювальну роботу та надання послуг під час виїздів мобільного ЦОПу – на головній сторінці субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» у підрозділі «Новини» розділу «Прес-центр» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/.

Наразі мобільний ЦОП податкової служби області – це багатогранний інструмент комунікацій з платниками, за допомогою якого оперативно та якісно, безпосередньо у місцях здійснення діяльності суб’єктами господарювання, з максимальним наближенням до місця проживання громадян фахівцями ГУ ДПС надаються адміністративні, інформаційні та консультативні послуги.

У вересні поточного року виїзди мобільного ЦОПу, зокрема з питань застосування РРО/програмних РРО з урахуванням положень Закону України № 3219 продовжуються.

«Запитай у посадовця»: реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування

У рамках роботи комунікаційної платформи представники ДПС взяли участь у конференції «Запитай у посадовця», організованої спільно з Цифровим видавництвом «Експертус».

Під час заходу податківці  у прямому ефірі надали ґрунтовні відповіді на запитання платників податків стосовно адміністрування ПДВ та порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Зокрема, обговорювалися прикладні питання в частині зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, підготовки таблиць даних платників, окремих аспектів господарської діяльності субʼєктів господарювання тощо.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                           Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                              управління інформаційної взаємодії

                                                               Головного управління ДПС

                                                                      у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися