Інформують податківці

Дата: 20.09.2023 13:56

Кількість переглядів: 121

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).

Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!

Випадки, за яких скасовується реєстрація РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048), із змінами, реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб'єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4);

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;

9) суб'єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники єдиного податку у період воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування  (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Щодо подання фізичною особою заяви для включення до реєстру волонтерів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2023 № 264 внесено Зміни до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 жовтня 2014 року № 1089, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2014 року за № 1471/26248 (далі – Порядок).  

Так, відповідно до змін, внесених, зокрема до п. 2.2 розділу ІІ Порядку, заяву у паперовій формі фізична особа – благодійник подає особисто, пред’являє документ, що посвідчує особу, або паспорт громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган). Іноземці та особи без громадянства пред’являють документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах.

Уповноважена особа (далі – представник) може подати заяву в паперовій формі за умови наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його фотокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, посвідченої  нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред’явлення повертається).

Фізична особа – благодійник особисто подає заяву у паперовій формі до будь-якого територіального органу ДПС, поштою або через представника – до територіального органу ДПС за основним місцем обліку фізичної особи – благодійника.

У разі подання заяви поштою справжність підпису фізичної особи – благодійника на заяві має бути  засвідчено нотаріально.

Заяву в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» фізична особа – благодійник подає засобами Порталу Дія, Електронного кабінету, що функціонує відповідно до статті 421 глави 1 розділу ІІ Кодексу, або технічними засобами електронної комунікації.

На заяву накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису фізичної особи – благодійника.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовій формі.

Про результати обробки заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому у встановленому законодавством порядку, засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).

Наказ № 264 набрав чинності з 21.07.2023 (опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 21.07.2023 № 63).

«Призначення платежу» - обов’язковий реквізит платіжної інструкції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу платників, що згідно з п. 1 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок) обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/ єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису»;

«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 цього розділу, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Нагадуємо, що реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 14.07.2023 р. № 394 (зареєстровано в Мін'юсті 31.07.2023 р. за №1283/40339) (далі – Наказ № 394) внесено зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 04.08.2023 № 428 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14 липня 2023 року № 394 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.08.2023 за № 1340/40396) (далі – Наказ № 428).

Наказ № 394 та Наказ № 428 опубліковані в офіційному виданні «Офіційному вісник України» № 77 від 15.09.2023 і вони наберуть чинності через 15 днів з дня офіційного опублікування. 

За користування радіочастотним ресурсом України від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло понад 928 тис. грн рентної плати.

До загального фонду держбюджету у січні – серпні 2023 року від платників Дніпропетровської області за користування радіочастотним ресурсом України надійшло понад 928 тис. грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Податок на нерухоме майно: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 144 млн гривень

У січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 144 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 106 млн грн, або на 276,8 відсотків.

Наталя Федаш висловила подяку всім платникам, які сьогодні тримають економічний фронт та нагадала, що базою оподаткування податком на нерухоме майно є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

До уваги великих платників податків!

На сьогодні Державною податковою службою України для реалізації можливості великих платників податків складати та надавати до податкових органів стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) оновлено файли Детального технічного опису елементів SAF-T UA та Додатку до Детального технічного опису елементів SAF-T UA, XSD для SAF-T UA.

Приклад xml, версія V1.3 опублікована на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml/. 

При формуванні стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), рекомендуємо використовувати реліз версії V1.3, яка опублікована за посиланням, наведеним вище.

Щодо особливостей здійснення господарської діяльності малими виробниками виноробної продукції

У зв’язку з набранням 03 вересня 2023 року чинності Закону України від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробників виноробної продукції» (далі – Закон № 3303), яким внесені зміни до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), інформуємо про особливості здійснення господарської діяльності малими виробниками виноробної продукції, а саме:

здійснення малими виробництвами виноробної продукції виробництва та розливу у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки, не тільки з самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду, а також з придбаних за умови, що вони мають виключно українське походження;

спрощення вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції щодо наявності обладнання (відсутня обов’язкова необхідність наявності обладнання для зважування плодів, ягід, винограду, меду, обробки виноматеріалів, контролю температури на етапах виробництва та зберігання) та одночасно уточнено вимоги використання обладнання та технологічних ємностей, виготовлених із корозійностійких матеріалів, відповідно до вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;

провадження оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту, виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду українського походження, для малих виробництв виноробної продукції, здійснюється за наявності такої ліцензії, річна плата за неї становить 30000 гривень, тоді як така діяльність при торгівлі алкогольними напоями, які вироблені з виноматеріалів виключно власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду, як і раніше, здійснюється без наявності ліцензії на таку торгівлю;

подання заяви для отримання ліцензії на право виробництва виноробної продукції такими виробниками, здійснюється виключно в електронному вигляді;

обов’язок подання малими виробниками виноробної продукції, які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (імпорт/експорт), щорічного звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;

встановлення відповідальності у разі не подання чи несвоєчасного подання такого звіту або подання його з недостовірними відомостями (штрафна санкція становить 1020 гривень);

надання можливості подати уточнений звіт до кінця такого кварталу у разі якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання (малий виробник виноробної продукції) самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, без застосування штрафної санкції до такого суб’єкта господарювання.

Податківці Дніпропетровщини продовжують роз’яснювальну роботу щодо застосування РРО/ПРРО при здійсненні торгівельної діяльності (територія обслуговування - Кам'янський регіон та м. Синельникове)

Продовжуються комунікації податкової служби Дніпропетровської області з суб’єктами господарювання щодо впровадження норм Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Днями податківці відвідали торгівельні об’єкти по проспекту Свободи у м. Кам’янському та по вулиці Cадовій у м. Синельникове.

Під час спілкування з представниками бізнесу фахівці податкової  акцентували увагу підприємців на змінах, внесених Законом № 3219 до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і надали роз’яснення щодо застосування РРО/ПРРО при здійсненні торгівельної діяльності.

Податкові новації в умовах воєнного стану: аналіз Закону України від 30.06.2023 № 3219-IX

Сьогодні, 19 вересня 2023 року, в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб – підприємців управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Івана Саранцева. 

Зокрема, він зазначив, що Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон №3219) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в т.ч.  щодо  платників єдиного податку. А саме, з 1 серпня 2023 року платники єдиного податку першої та другої груп зобов’язані сплачувати єдиний податок. Проте, виняток робиться для підприємців, податкова адреса яких розташована на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Такі платники мають право не сплачувати єдиний податок  до моменту завершення активних бойових дій. Перелік таких територій визначається  Кабінетом Міністрів.

Іван Саранцев нагадав, що спрощена система з особливостями оподаткування (третя група, 2 відсотки) діяла з 01.04.2022  по 31.07.2023. Тому, такі платники автоматично повернулись на систему оподаткування, на якій перебували до переходу на спрощену систему з особливостями  оподаткування.

Новостворені платники, які з дати державної реєстрації перейшли на  спрощену систему оподаткування з особливостями автоматично переведені на третю групу із ставкою 5 відсотків.

Платники єдиного податку першої і другої груп, а також третьої групи за ставкою п’ять відсотків доходу, які повернулися з 01.08.2023 або були автоматично переведені на відповідну групу та ставку єдиного податку, мають право за бажанням обрати іншу групу єдиного податку, за виключенням третьої групи зі ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 Кодексу, шляхом подання заяви до 31.08.2023 (включно). Такі платники будуть вважатись платниками єдиного податку з 01 серпня 2023 року.

Дохід, отриманий на спрощеній системі оподаткування з особливостями, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого п.291.4 ст. 291 Кодексу.

У 2023 році граничний обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування .

Наприкінці Іван Саранцев навів приклад розрахунку, а саме: платник з 01.01.2023 по 31.07.2023 застосовував спрощену систему  оподаткування з особливостями (3 група 2 відсотки), з 01.08.2023 повернувся на 3 групу 5 відсотків. Розрахунок граничного обсягу доходу  до кінця  2023 року (7 818 900 грн.ліміт /12 місяців)*5 місяців = 3 257 875 грн.

ДПС та Спілка Українських Підприємців обговорили актуальні питання сфери застосування РРО/ПРРО

Актуальні для бізнесу питання застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій в умовах дії Закону України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» стали предметом обговорення під час зустрічі представників ДПС та Спілки Українських Підприємців.

Зокрема, йшлося про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами електронної торгівлі, заповнення окремих обов’язкових реквізитів фіскального чеку, здійснення розрахунків при продажу товарів в мережі інтернет із використанням служб доставки.

ДПС відкрита до конструктивного діалогу з бізнесом і співпраці та використовує всі наявні канали комунікації для роз’яснення податкових новацій та надання фахової допомоги платникам податків.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – серпень 2023 року

За січень – серпень 2023 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Переробна промисловість» – 17,3 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,4 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 13,5 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 9,4 %.

Найбільше зростання сплати за 8 місяців 2023 року відносно 8 місяців 2022 року відбулось у таких галузях:

«Переробна промисловість» – зростання в 1,5 раза, або +49,0 млрд грн;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання в 1,4 раза, або +32,7 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання на 13,8 %, або +16,3 млрд гривень.

Відпустки для вагітних жінок і працівників із дітьми

Плануєте або вже маєте трудові відносини з вагітними жінками та працівниками, які виховують дітей до 14 років? Дізнайтеся, в яких випадках їм не можна відмовляти в працевлаштуванні, які відпустки й пільги ви маєте їм надавати та про інші важливі нюанси.

Уявімо, що на ваші вакансії відгукнулися вагітна жінка, мати дітей до 3 років, одинока мати дитини до 14 років або дитини з інвалідністю, а також особа, яка виховує дитину до 14 років без матері. Жоден із цих випадків не може слугувати відмовою у прийнятті на роботу. Маєте інші поважні причини? Обґрунтуйте їх у письмовій формі й пам’ятайте, що ваше рішення можуть оскаржити в суді.

З цих самих причин забороняється знижувати працівникам заробітну плату.

Якщо працівниця вагітна або має дітей до 3 років і не може виконувати свої обов’язки, ви маєте перевести її на легшу й безпечнішу роботу, знизити норму виробітку зі збереженням середньої зарплати.

Також вам заборонено вимагати від неї працювати вночі (з 10 години вечора до 6 години ранку), у понаднормові години та вихідні або їздити у відрядження. Якщо жінка має трохи старших дітей – від 3 до 14 років, або ж доглядає дитину з інвалідністю, за бажанням вона може працювати понаднормово чи їздити у відрядження. Ці самі вимоги поширюються на працівників, які виховують малолітніх дітей без матері.

Відпустки, які надаються вагітним жінкам і працівникам із дітьми:

оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини;

відпустка для догляду за дитиною

відпустка працівникам, які всиновили дитину (дітей)

додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

До уваги платників, які здійснюють виплати нерезидентам!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Здійснення операцій з постачання вживаними товарами: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо платник податку на додану вартість (далі – податок) провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.

Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

- для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

- для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей цього розділу вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

До уваги суб’єктів господарювання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.

Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України.

У подальшому, на виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) установив строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Запровадження такого обов’язку для торгівців складається з чотирьох етапів а саме:

1) з 01.01.2023 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);

2) з 01.01.2024 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);

3) з 01.01.2025 для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи);

4) з 01.01.2026 для торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Враховуючи викладене вище та з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п. 4 п. 1 Постанови № 894, торговці, які здійснюють продаж лише власноручно вирощеної або відгодованої продукції зобов’язані, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) починаючи з 01.01.2026.

У разі наявності в асортименті інших товарів крім власноручно вирощеної або відгодованої продукції – такі торгівці зобов’язані, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням строків і вимог, встановлених п.п. 1 – 3 п. 1 Постанови № 894.

При цьому, передбачений Законом № 1591 обов’язок торгівців забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги) (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) не регулюється Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, водночас, приймання торгівцями до оплати електронних платіжних засобів, встановлює для них обов’язок проведення таких операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, а у окремих випадках – з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Який порядок оподаткування інвестиційного прибутку, отриманого ФО – нерезидентом від продажу інвестиційного активу ЮО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п. 163.2 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в України.

Підпунктом 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

При цьому, п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).

Відповідно до п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи вищевикладене, дохід фізичної особи – нерезидента, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі, оподатковується податковим агентом під час виплати такого доходу за правилами, встановленими п. 170.2 ст. 170 ПКУ, за ставкою 18 відсотків.

Майже 171 млн рентної плати спрямували до державного бюджету платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля

З початку 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 171 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Порівняно з 2022 роком надходження збільшились на понад 11 млн грн, або майже на 7 відсотків.

Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Щодо адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку та забезпечення податкового контролю листом від 18.09.2023 № 23127/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 23127) повідомила: 08 вересня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року за № 1226/40282 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2023 № 408 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 липня 2023 року за № 1280/40336) (далі – наказ № 366), яким викладено у новій редакції форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).

Наказ № 366 виданий з метою реалізації положень законів України:

 - від 13 липня 2021 року № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630);

- від 16 листопада 2022 року № 2761-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 2761);

- від 01 грудня 2022 року № 2792-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки» (далі – Закон № 2792);

- постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718).

Детально з Листом № 23127 можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78424.html

Податковий календар на 20 вересня 2023 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

  20 вересня 2023 року, середа, останній день подання:

декларації акцизного податку за серпень 2023 року;

заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з IV кварталу 2023 року;

податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень 2023 року у разі не подання податкової декларації на 2023 рік;

податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року;

податкової декларації з рентної плати за серпень 2023 року з розрахунком:

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

  останній день сплати за серпень:

  авансового внеску з єдиного податку на вересень 2023 року;

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за серпень 2023 року, крім гірничих підприємств.

Сільськогосподарські товаровиробники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком майже на 373,5 млн гривень

У січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло майже 373,5 млн грн, що на понад 232 млн грн, або на 164,3 відсотки більше минулорічного показника відповідного періода. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини, малий сільськогосподарський бізнес є важливою складовою аграрного сектору економіки, він виконує низку важливих економічних і соціальних функцій, особливо сьогодні.

Наталя Федаш подякувала аграріям за працю і відповідальне ставлення до сплати податків та нагадала, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, що пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій

 Переглянути відео

   Cубсайт  ⏭ hhttps://cutt.ly/6wclCi3R

   YouTube  ⏭ https://youtu.be/eOn3abHgU0w

  Facebook  ⏭  https://cutt.ly/awclKALb

Відео «Резерв. Відновлення»

Стартував проєкт «Створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України».

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/710006.html

Трудові й соціальні гарантії для вагітних жінок і працівників із дітьми

Плануєте або вже маєте трудові відносини з вагітними жінками та працівниками, які виховують дітей до 14 років? Дізнайтеся, в яких випадках їм не можна відмовляти в працевлаштуванні, які відпустки й пільги ви маєте їм надавати та про інші важливі нюанси.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років, дитину з інвалідністю або доглядає за хворим членом сім’ї, або особи, яка виховує малолітніх дітей без матері, ви зобов’язані перевести їх на неповний робочий день/тиждень.

Матерям дітей до півтора року, крім загальної перерви для відпочинку й харчування, надаються додаткові перерви для годування дитини – по 30 хвилин (60 хвилин, якщо дітей двоє й більше) кожні три години.

Також у разі необхідності ви маєте надати вагітним жінкам і жінкам із дітьми до 14 років або дітьми з інвалідністю путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безплатно або на пільгових умовах, а також надати їм матеріальну допомогу.

Ви не можете з власної ініціативи звільнити вагітних жінок і матерів із дітьми віком до трьох років (до шести років – якщо жінка подовжила відпустку для догляду за дитиною), одиноких матерів із дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю. Навіть за повної ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору ви маєте працевлаштувати таких працівниць.

Ця вимога також поширюється на осіб, які виховують малолітніх дітей без матері.

Який розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 грн на кожне місце торгівлі. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.

До уваги платників, які використовують РРО/ПРРО!

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій

(Пункт 9 статті 3 в редакції Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами)

Автомат з продажу товарів (послуг) – це РРО?

Автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості, та створює контрольну стрічку в електронному вигляді;

(ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами)

Оподаткування бюджетного гранту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.

Норми передбачені п.п. 170.71.1 п. 170.71 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.71.2 п. 170.71 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти - надавачі бюджетних грантів у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у податковому розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента - надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

У разі невключення податковим агентом - надавачем бюджетних грантів до податкового розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим пунктом ( п.п.170.71.3 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.71.4 п. 170.71 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.71.5 п. 170.71 ст. 170 ПКУ у разі якщо платником податку повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник податку звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній податковій декларації та сплатити податок з відповідних доходів.

У разі якщо платником податку повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу податкову декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента).

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Для цілей цього підпункту під активами інституту спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону.

Податкова знижка за навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 166.3.3. п. 166.3 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, зокрема суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

До податкової знижки включаються:

- фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ);

- копії зазначених у підпункті 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Який розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 грн на кожне місце торгівлі. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.

Які граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом дії воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року   № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого, зокрема, внесено зміни до підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ). Так, підрозд. 2 розд. XX ПКУ доповнено п. 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Понад 66,8 млн грн рентної плати за спеціальне використання води спрямовано до держбюджету платниками Дніпропетровщини

З початку 2023 року платниками Дніпропетровської області поповнено загальний фонд державного бюджету рентною платою за спеціальне використання води на понад 66,8 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 911 тис. гривень.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Майже 19 млрд грн ПДФО – надходження до місцевих бюджетів з початку року від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – серпня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 19 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 3,1 млрд грн, або майже на 20 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила подяку усім платникам, які сумлінно сплачують податки і збори.

Як зазначила Наталя Федаш, окрім безпосереднього фронту бойових дій, не менш важливим є фронт економічний. Бізнес адаптувався і стабільно працює в умовах війни. І сьогодні налагоджена робота нашого бізнесу є запорукою того, що бюджети будуть наповнюватися, а кошти будуть спрямовуватись і на підтримку нашої армії.

Щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді благодійної допомоги, яка виплачується внутрішньо переміщеним особам міжнародними благодійними організаціями

Правові основи благодійної діяльності в Україні, у тому числі створення, формування та здійснення діяльності благодійних організацій, визначено у Законі України від 5 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073).

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

При цьому благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон № 1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу визначено ст. 165 Кодексу.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ситуація 1. Оподаткування благодійної допомоги, яка надається благодійниками - резидентами

Відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073 або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників  податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:

платникам податку, визначеним, абзацами третім - п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 і п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Ситуація 2. Оподаткування благодійної допомоги, яка надається міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами)

Відповідно до п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв'язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року № 397 «Деякі питання діяльності міжнародних благодійних організацій, їх філій та представництв», із змінами, установлено, що міжнародні благодійні організації, їх філії та представництва, які надають благодійну допомогу фізичним особам, переліченим у п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, зазначаються у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги забезпечує Міністерство соціальної політики України відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, зі змінами.

Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги є загальнодоступним на офіційному вебпорталі Міністерства соціальної політики України (https://www.msp.gov.ua) за посиланням: Головна/Нормативна база/Нормативні акти/Гуманітарна допомога/Інші/Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги.

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які зазначені у п.п. 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді міжнародних грантів, які виплачуються на користь фізичних осіб – підприємців

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Крім того, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Зауважуємо, що умовами договору про надання гранту, укладеного між фізичною особою – підприємцем та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організації, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проекту. 

Таким чином, оскільки дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Ситуація 1. Грант надається на користь фізичних осіб – підприємців благодійним фондом або громадською організацією

Згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді гранту, який виплачується благодійним фондом або громадською організацією – резидентами України на користь фізичних осіб – підприємців, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується юридичною особою як податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Ситуація 2. Грант надається на користь фізичних осіб – підприємців міжнародним благодійним фондом

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування іноземних доходів визначений п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок та військовий збір з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою – підприємцем (резидентом України) отримується дохід з джерел за межами України у вигляді міжнародних грантів, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

ДПС співпрацює з іноземними партнерами у напрямі виконання критеріїв для вступу до ЄС

Завершився навчальний візит делегацій Міністерства фінансів України та ДПС до Братислави, Словаччина. Під час перебування  представники відомств ознайомились з найкращими практиками і досвідом Словаччини у сфері гармонізації податкового законодавства країни з законодавством Європейського Союзу на етапі вступу країни до ЄС та реалізації податкової політики у складі Євросоюзу. 

Учасниками делегацій також були розглянуті особливості оподаткування податком на додану вартість (визначення податкових зобов’язань з урахуванням умов місця постачання, експорту/імпорту товарів/послуг, відшкодування ПДВ), акцизним податком (групи підакцизних товарів, умови відстрочення сплати податкових зобовʼязань, неоподатковуваного обігу в межах ЄС), податком на прибуток (особливості визначення/оподаткування контрольованих операцій тощо). 

Під час робочих зустрічей обговорювались існуючі системи аналітики та визначення податкових розривів, що буде корисним при розробці або перегляді нормативних актів для вступу в ЄС, а також для використання в діючих умовах оподаткування в Україні; ознайомились з практичними аспектами застосування директив ЄС щодо боротьби з ухиленням від оподаткування і шахрайством, уникненням подвійного оподаткування, зокрема АТАD, GAAR, SAAR, PILLAR (І-ІІ), заходів BEPS, тощо.

Також колеги з податкової адміністрації Словаччини продемонстрували свої ІТ-системи «E-kasa» та «Е-аudit». 

Візит організовано за підтримки проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM): компоненти 1, 3 і 4» та Представництва Європейського Союзу в Україні.  

Проведення таких навчань – важливий і необхідний крок на шляху до вступу України до ЄС, корисний для застосування позитивного досвіду у поточній роботі, а також посилення двосторонніх зв'язків та налагодження тісних контактів.

Прямуємо до європейського майбутнього разом!

До уваги платників! Нюанси порядку заповнення платіжних інструкцій на сплату платежів до бюджету та фондів соціального страхування

Юридичні особи, фізичні особи – підприємці та громадяни при здійсненні сплати податкових платежів та єдиного внеску заповнюють у платіжній інструкції всі обов’язкові реквізити.

Перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, які заповнюються платниками, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).

Зокрема, зосереджуємо увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Призначення платежу»; «Код платника»; «Код фактичного платника».

Реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку № 148.

Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ,  фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.

Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:

1) юридичними особами:

у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.

При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;

2) громадянами:

у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.

При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

ДПС долучилася до вебдискусії з трансфертного ціноутворення

Державна податкова служба України взяла участь у вебдискусії на тему: «Трансфертне ціноутворення за 2022 рік: обговорюємо підходи і рішення». Організатором заходу виступила Палата Податкових Консультантів.

Програма дискусії включала такі питання, як діапазони рентабельності за 2022 рік, оподаткування конструктивних дивідендів та  практику донарахувань за наслідками перевірок.

Одним з ключових аспектів обговорення стала практика застосування показників рентабельності у контрольованих операціях. Для платників податків, які здійснюють господарську діяльність у рамках контрольованих операціях, тема надважлива, оскільки правильний розрахунок рентабельності може допомогти уникнути податкових ризиків та зберегти фінансову стабільність компанії.

Також обговорили основні фактори уваги при доведенні принципу «витягнутої руки», якими при перевірці керуються податкові органи.

Директор Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Катерина Риженкова нагадала про необхідність подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, а також наголосила, що цьогоріч граничний термін їх подання припадає на 2 жовтня.

Значну цікавість аудиторії привернуло питання щодо конструктивних дивідендів та відображення їх у звітності.

Фахівці ДПС нагадали про нещодавні законодавчі зміни, які стосуються розширення доходів, що прирівнюються до дивідендів, та як наслідок збільшення кола платників податків.

Експерти Палати Податкових Консультантів зібрали та озвучили актуальні запитання платників податків, з якими вони стикаються на практиці. Фахівці ДПС відповіли на ці, а також інші запитання, які надходили від платників у чаті.

Обговорюючи нагальні запитання на таких заходах та ділячись досвідом можна знайти оптимальні рішення та підходи для їх вирішення.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг (у тому числі суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі)

Державна податкова служба України з метою інформування суб’єктів господарювання щодо законодавства у сфері здійснення розрахунків при надані послуг повідомляє.

Починаючи з 01.01.2022, припинили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), встановлені пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Поряд із цим, з метою повернення економіки України на довоєнний рівень та більш м’якого переходу суб’єктів господарювання у такий період, законодавець передбачив певні пом’якшення для бізнесу.

Так, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219 - IX) передбачено, що суб’єктів господарювання, які не здійснювали діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти чи у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.

Також Законом № 3219-IX для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено ряд інших пом’якшень, зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно, надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Звертаємо увагу, що з 01.10.2023 до суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 265.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому.

Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за            ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

ФОПам – платникам єдиного податку першої та другої груп щодо сплати податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 11 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено: з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені цим Кодексом, до таких платників не застосовуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Норми цього пункту не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому цього пункту, територію України.

Деякі випадки, коли не подається декларація про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Нормами п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що відповідно до цього Кодексу обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено цим Кодексом, якщо такий платник податку отримував:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень цього Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00,  у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

До уваги фізичних осіб – благодійників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. «б» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються, зокрема сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі - Реєстр волонтерів), для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в»  п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги;

Положення п.п. «б» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у таких звітних податкових роках:

- у звітному податковому році, що передує року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів;

- у звітному податковому році, в якому фізичну особу внесено до Реєстру волонтерів;

- у звітних податкових роках, наступних після року внесення фізичної особи до Реєстру волонтерів, але не пізніше 31 грудня року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: надходження до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини – понад 28,5 млн гривень

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської  області надійшло понад 28,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. У порівнянні з січнем – серпнем 2022 року сума надходжень виросла майже на 16 млн грн, або на 125,6 відсотків.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Понад 8,1 млрд грн ПДВ з початку року отримав загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – серпня 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 8,1 млрд грн податку на додану вартість від платників Дніпропетровської області. Надходження збільшились на понад 1 млрд грн, або на 14,2 відс. у порівнянні з відповідним періодом 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за підтримку економічного фронту країни та нагадала, що 20.09.2023 – останній день податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року.

До відома платників!

Управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечує контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції в структурних підрозділах податкової служби області відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

В разі наявної інформації щодо проявів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень з боку працівників податкової служби Дніпропетровщини, просимо звертатися:

за номерами телефонів (056) 374 86 40, (056) 374 86 50, (093) 772 25 81, або

на електронну скриньку dp.stopkoryp@tax.gov.ua

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено корисною для платників інформацією

Розділ «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, у якому платники можуть отримати корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати податків доповнено новими матеріалами.

У підрозділі «Перегляд рішень територіальних органів ДПС у встановленому законодавством порядку» розміщено презентаційні матеріали на тему: «Аналіз причин, що слугували підставами для задоволення/залишення без задоволення скарг платників податків (єдиного внеску)».

Підрозділ «Податкові перевірки» доповнено матеріалами:

Щодо пом’якшень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Щодо особливостей проведення фактичних перевірок.

У підрозділі «Робота з погашення податкового боргу» розміщено презентаційні матеріали на тему: «Зміст податкової застави. Коли виникає право податкової застави?».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюватиметься новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Виїзд мобільного ЦОПу до старостинських округів Верхньодніпровської міської ТГ: роз’яснювальна робота з питань РРО/ПРРО, новацій Закону України № 3219, МПЗ та надання адміністративних послуг

З метою проведення роз’яснювальної роботи з актуальних питань сьогодення мобільним ЦОПом Верхньодніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з 04.09.2023 по 07.09.2023 здійснені виїзди до Бородаївського, Водянського, Зарічанського, Дніпровокам’янського, Мишуринрізького, Боровківського, Першотравенського, Пушкарівського, Новомиколаївського та Дніпровського старостинських округів Верхньодніпровської міської територіальної громади (ТГ).

У проведенні зустрічей прийняли участь представники Верхньодніпровської міської ТГ, платники податків та спеціалісти Верхньодніпровської ДПІ ГУ ДПС.

Під час таких зустрічей акцентовано увагу на ключових питаннях та основних нововведеннях, запроваджених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (Закон України № 3219), застосуванні РРО/ПРРО та поновленні відповідальності за порушення суб’єктами господарювання (СГ) вимог Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з урахуванням норм Закону України № 3219.

Не менш актуальним на сьогодні для платників є питання стосовно особливостей нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). МПЗ – це мінімальний розмір податку, який має сплатити власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Сплата загального МПЗ здійснюється фізичною особою – платником податків протягом 60 календарних днів з дня вручення  податкового повідомлення-рішення (далі – ППР). Якщо фізична особа не згодна з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ, то вона має право протягом 30 днів з дня вручення ППР звернутись для проведення звірки даних з обов’язковим наданням підтверджуючих документів.

Фахівці Верхньодніпровської ДПІ проінформували платників про перелік адміністративних послуг, що надають податкові органи, та документи, що потрібні для їх отримання, режим роботи ЦОПу, а також зупинились на питаннях щодо порядку внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та заповнення форм № 5ДР і № 5ДРП.

Також податківці приділили увагу інформації про діючі електронні сервіси ДПС України, надали роз’яснення щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, зокрема Електронним кабінетом.

Працівники ДПІ повідомили про контактні номери телефонів, за якими можна отримати консультації, а також інформацію стосовно надання адміністративних та інших послуг.

Під час виїзду мобільного ЦОПу спеціалістами податкової надані консультації платникам з питань МПЗ та новацій Закону України № 3219 у частині застосування РРО/ПРРО під час здійснення СГ розрахункових операцій.

Також під час роботи мобільного ЦОПу працівниками ДПІ прийняті та опрацьовані заяви:

на проведення звірки з плати за землю та проведення звірки щодо нарахування МПЗ.

У ході спілкування присутні отримали відповіді на запитання та примірники тематичної друкованої продукції ГУ ДПС роз’яснювального характеру, зокрема, брошури щодо розрахунку та сплати МПЗ фізичними особами – платниками податків, роботи ПРРО, реєстрації та застосування РРО/ПРРО, нововведень Закону України № 3219.

Представники територіальної громади та платники податків, які приймали участь у зустрічах, висловили подяку податківцям та побажання на подальшу співпрацю.

У податковій службі Дніпропетровщини тривають комунікації з органами місцевої влади

Черговий воркшоп із представниками Дніпропетровської обласної державної адміністрації та територіальних громад відбувся у податковій службі області 14.09.2023.

Податківці регіону під головуванням заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровські області (далі – ГУ ДПС) Леонова Валерія обговорили з учасниками вебінару питання за такими важливими напрямками.

Перший – це розгляд актуальних питань застосування податкового законодавства, що надійшли від учасників онлайн-зустрічі, а також заходи щодо протидії випадкам нелегальної торгівлі підакцизними товарами.

  Другий напрямок пов’язаний з новаціями Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» у частині реєстрації та застосування РРО/програмних РРО.

Учасники заходу, зокрема, відзначили ефективність проведеного воркшопу, що сприяє обізнаності у питаннях податкового законодавства та практиці його реалізації. Роз’яснювальна робота податкових змін з метою уникнення помилок при виконанні податкових зобов’язань – у центрі інтересів ГУ ДПС.

Потужна синергія представників органів місцевої влади та податкової служби регіону дозволить забезпечити економічну стійкість Дніпропетровщини.

Разом – до Перемоги!

Суд підтримав позицію податківців щодо зупинення/анулювання ліцензії

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу про правомірність скасування ухвали суду першої інстанції, яким  було допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого безпідставно та за відсутності належних доказів задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони контролюючому органу вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії платника.

У постанові  Касаційного адміністративного суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 640/14488/22 зазначено, що позивачем не було наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що свідчить про необґрунтованість заяви платника про забезпечення позову шляхом заборони контролюючому органу вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання  ліцензії, що була видана платнику на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) на підставі фактичної перевірки, результати якої оформлені актом, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Таким чином, суд касаційної інстанції виснував, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони контролюючому органу вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана позивачу на виробництво тютюнових виробів.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі колегії суддів Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 826/17150/18 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 залишено без змін.

Актуальні запитання платників податків

Чи може фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування отримати довідку про доходи за будь-який інший, ніж річний податковий період?

Підрозділом 2.3 розд. ІІ Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП», визначено перелік адміністративних послуг, за отриманням яких платники можуть звернутись до центру обслуговування платників, зокрема, щодо надання адміністративної послуги «Видача довідки про доходи».

Типова інформаційна картка адміністративної послуги «Видача довідки про доходи» затверджена наказом Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 446, зі змінами та доповненнями, відповідно до якої строк надання такої адміністративної послуги – 10 календарних днів з дня отримання заяви. Довідка про доходи видається на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Податкова декларація).

Форма Податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами та доповненнями.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до норм ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу Податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають Податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подають Податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Поряд з цим, з урахуванням примітки 1 до Податкової декларації не передбачено її подання з позначкою «довідкова» для отримання довідки про доходи. 

Отже, звітним (податковим) періодом є  календарний рік, за результатами якого фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування може отримати в контролюючому органі за основним місцем обліку (податковою адресою) довідку про доходи на підставі заяви, поданої у довільній формі та Податкової(их) декларації(ій).

Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не може отримати в контролюючому органі довідку про доходи за будь-який інший, ніж річний податковий період.

Врахування норм Закону України № 3219 при застосуванні РРО/ПРРО - тематика зустрічей податківців з підприємцями (територія обслуговування - Новокодацький, Чечелівський, Центральний, Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)

Днями податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) провели зустрічі з суб'єктами підприємницької діяльності у м. Дніпрі.

Цього разу фахівці ГУ ДПС у складі  робочої групи завітали до ТРЦ «Славутич» у Центральному районі та до ТРЦ «TERRA» на ж/м Тополя.

Суб'єктів господарювання проінформували про зміни, внесені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», зокрема до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами).

Увагу акцентовано на особливостях застосування ПРРО, зокрема на безкоштовному ПРРО, яке пропонує ДПС України, а також на алгоритмі його роботи.

ДПС співпрацює з програмою «U-LEAD з Європою»

Потенціал місцевих податків і зборів: трансформація ролі центральних і місцевих органів влади в податковому адмініструванні – тема панельної дискусії, в якій взяли участь фахівці ДПС.

До заходу, організованого програмою «U-LEAD з Європою», також долучились представники Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, асоціацій місцевого самоврядування.

Під час дискусії обговорювались можливості здійснення спільних дій щодо удосконалення адміністрування місцевих податків та внесення необхідних змін до законодавства. Ця тема особливо важлива в контексті продовження реформ децентралізації на шляху вступу України до ЄС.

Органи місцевого самоврядування безпосередньо зацікавлені у збільшенні надходжень коштів до місцевих бюджетів. І представники ДПС підтвердили готовність до участі в обговоренні пропозицій законодавчих змін для відпрацювання алгоритму механізму адміністрування податку на майно, який дасть найбільший ефект для забезпечення  надходжень до місцевої казни. 

МПЗ, новації Закону України № 3219 з питань РРО/ПРРО – на порядку денному під час засідання комітету «Аграрний бізнес» Громадської ради

Повідомляємо, що 14 вересня поточного року відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія.

Розглядались питання щодо застосування РРО/ПРРО та поновлення відповідальності суб’єктів господарювання за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з урахуванням нововведень, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Крім того, присутніх проінформували про порядок визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – платників податків, які володіють та/або користуються (орендують (суборендують), на умовах емфітевзису, постійно користуються) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Працевлаштування неповнолітніх

Неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, на теплових і атомних електростанціях, на нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Працівники до 18 років також не можуть переміщувати та підіймати речі вагою більше граничних норм. Крім того, вантажна робота обмежується за часом – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше 2,3 години.

Перш за все, трудовий договір із неповнолітнім працівником укладайте лише у письмовій формі (!).

Важливо: у потенційного неповнолітнього працівника не повинно бути медичних протипоказань. Тому він має пройти медичне обстеження і надати довідку. Такий профогляд має стати щорічною традицією – допоки працівнику не виповниться 21 рік.

Крім того, ви не можете встановлювати випробувальний термін для неповнолітніх під час прийому на роботу.

Закон України № 3219: повернення товарів/необоротних активів, придбаних під час перебування на єдиному податку з особливостями оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 13 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій з повернення товарів/необоротних активів, придбаних під час використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ, якщо такі операції з повернення здійснені не пізніше 31 жовтня 2023 року, норми п. 192.2 ст. 192 ПКУ не застосовуються.

Не вимагається підтвердження товарно-транспортними накладними, що складаються відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», операцій з перевезення товарів/необоротних активів, придбаних покупцем під час використання особливостей оподаткування, встановлених п 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ, у зв’язку з поверненням таких раніше поставлених товарів/необоротних активів у власність постачальника, а також у зв’язку з подальшим їх постачанням на користь того самого покупця, якщо такі операції з перевезення здійснені у період з 01 серпня 2023 по 31 жовтня 2023 року включно.

Норми встановлені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що місцем постачання зазначених у п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг відповідно до п.п. «и» п. 186.3 ст. 186 ПКУ належать послуги з доступу до пропускної спроможності міждержавних перетинів (фізичні права на передачу) та допоміжні послуги, визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Норми запроваджені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Закон України № 3219: витрати на придбання нерухомості у грошовій сумі, зазначеній у житловому сертифікаті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст.167 ПКУ.

Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав.

Згідно з п.п «і» п. 172.2 ст. 172 ПКУ під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміється, зокрема грошова сума, зазначена у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Норми встановлені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 03.09.2023 набрав чинності Закон України від 10 серпня 2023 року № 3325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (далі – Закон № 3325).

Закон № 3325 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 02.09.2023 № 29.

Платники Дніпропетровської області сумлінно сплачують транспортний податок до місцевих бюджетів

Протягом січня – серпня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками транспортного податку спрямовано понад 8,5 млн гривень. Порівняно з січнем – серпнем 2022 року надходження виросли майже на 3 млн грн, або на 51,5 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Платники Дніпропетровщини за ввезені товари спрямували до загального фонду держбюджету понад 69,4 млн грн акцизного податку

У січні – серпні 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за ввезені товари надійшло понад 69,4 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 27,4 млн грн, або на 65,3 відсотки. На цьому акцентувала увагу очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини, сьогодні важливим завданням є підтримка Збройних Сил України та забезпечення соціальних виплат. Платники Дніпропетровщини сумлінно сплачують до бюджетів податки і збори, тим самим тримають економічний фронт України.

Дякуємо усім платникам!

Щодо пом’якшень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Державна податкова служба України інформує, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.

Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022 втратили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

У подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовувались.

На сьогодні, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).

Водночас, цим же Законом № 3219 низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).

Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).

Також Законом № 3219 суттєво зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.

(Крім тих які зареєстровані платниками податку на додану вартість,  здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державного бюджету, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є обов’язком кожного громадянина нашої держави!

Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує:

належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;

своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;

наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України.

Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!

З метою практичної допомоги та недопущення помилок платниками податків при складанні податкової звітності з плати за землю на вебпорталі ДПС розміщено приклади заповнення такої звітності.

З прикладами можна ознайомитись тут https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/plata-za-zemlyu/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya.

У серпні 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 10 млрд грн акцизного податку

У серпні 2023 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 10 млрд грн. Це становить 120,3 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 1,7 млрд грн), та на 2,3 млрд грн, або 29,5 відс. перевищує надходження серпня минулого року. 

Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень з вироблених в Україні товарів, зокрема:

тютюнових виробів – на 1,6 млрд грн, або 139,3 відс. від доведеного завдання (4 млрд грн) та на 27,8 відс. більше надходжень серпня минулого року (4,4 млрд гривень);

лікеро-горілчаної продукції – на 0,4 млрд грн, або 211,7 відс. від доведеного показника доходів (0,37 млрд грн) та на 6,9 відс. більше рівня минулого року (0,73 млрд гривень).

Також за рахунок впровадження норми Закону щодо перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язку сплати 5-відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, суттєво збільшились доходи місцевих бюджетів з цього податку. Так, за період січень – серпень 2023 року середньомісячна сума сплати 5 % акцизного податку виробниками та імпортерами становить 638 млн грн, що у 2,6 раза більше середньомісячних показників січня – квітня 2022 року.   

Праця неповнолітніх, що необхідно знати

Кодекс законів про працю (КЗпП) дозволяє працювати з 16 років. Водночас існує декілька винятків. З 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює.

Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад на канікулах, з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                              Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                             управління інформаційної взаємодії

                                                               Головного управління ДПС

                                                                    у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися