Інформують податківці

Дата: 23.11.2023 11:03
Кількість переглядів: 192

Фото без опису

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).

Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!

Доступ до даних Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 52 «Податкова консультація» Податкового кодексу України (далі – ІПК) – правова підстава функціонування єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій  (абзац 4 пункту 52.4 ст. 52 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація (далі – ІПК), надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).

Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2017 № 523 із змінами.

Реєстр складається із розділів, які дають змогу здійснювати пошук індивідуальних податкових консультацій за реєстраційним номером, датою, стислим змістом питань (ключові слова), номером судової справи (за наявності) та органом, що надав таку консультацію.

ІПК реєструються в Реєстрі, розміщуються на вебпорталі у знеособленому вигляді та не повинні містити:

- найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- податкову адресу платника податків.

Які нерезиденти зобов’язані стати на облік в контролюючих органах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 13.10.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 17.07.2023 № 396 «Про затвердження Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.08.2023 за № 1506/40562).

Так, відповідно до внесених змін до п. 3.4 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам - нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до статті 64 глави 6 розділу IV Закону України «Про платіжні послуги», або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 розділу III Податкового кодексу України, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:

1) взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених пунктом 4.4 розділу IV цього Порядку, які він зобов’язаний подати:

- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;

- до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг / емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок / електронний гаманець;

2) у порядку, встановленому розділом V цього Порядку, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами Податкового кодексу України.

Нерезидент, який не став на облік у визначені у цьому пункті строки, не звільняється від постановки на облік та має подати документи для взяття на облік згідно з підпунктом 1 та/або 2 цього пункту.

Взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидента, у тому числі постійних представництв, не звільняє нерезидента від обов’язку постановки на облік в контролюючому органі.

Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до абзацу першого цього пункту.

Дані про взятих на облік згідно з цим пунктом нерезидентів включаються до реєстру платників податків – нерезидентів з відповідною ознакою.

Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

- перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку обов’язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Які дії платника якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;

- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;

- наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим. 1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.

До уваги осіб-нерезидентів, зареєстрованих як платники ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами) (далі – Наказ № 463).

Наказом № 463 внесено зміни до:

Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість;

- форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;

- форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Зазначені зміни стосуються виокремлення у звітності операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Так, у розділі І «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість:

1) у колонці 3 рядка 1 «Договірна вартість постачання електронних послуг (без податку на додану вартість)» вказується загальна сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість) за операціями, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування, в іноземній валюті (євро або долар США);

2) у колонці 3 рядка 1.1 «за операціями, що підлягають оподаткуванню» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

3) у колонці 3 рядка 1.2 «за операціями, що звільнені від оподаткування» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), звільнених від оподаткування податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

4) у колонці 3 рядка 2 «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету» зазначається сума податку на додану вартість (20 відсотків від бази оподаткування), нарахована за операціями з постачання електронних послуг в іноземній валюті (євро або долар США), яка підлягає сплаті до бюджету.

Вказані показники зазначаються в тій іноземній валюті (євро або долар США), інформацію про яку особа – нерезидент зазначила у заяві про реєстрацію як платника податку, поданій відповідно до пункту 2081.2 статті 2081 розділу V Податкового кодексу України, та у четвертій колонці рядка 05 декларації (рядка 051 або 052).

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 31.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154 (далі – наказ № 302).

Наказом № 302 затверджено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим  в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація) пов’язані, зокрема, з реалізацією положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон).

Законом внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які стосуються, зокрема, викладення у новій редакції абзацу другого підпункту 141.1.3 та абзацу другого підпункту 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 Кодексу, якими визначено різниці для коригування страховиком фінансового результату до оподаткування щодо:

- збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);

- зменшення фінансового результату до оподаткування на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах).

У зв’язку з цими змінами викладено у новій редакції назви різниць у рядках 4.1.1 та 4.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Крім того, у показники та примітки додатків до Декларації внесені зміни, які стосуються технічних уточнень, зокрема:

- примітку «8» додатка ТЦ до Декларації уточнено в частині відображення показників сумарних значень граф 17 та 19 додатка ТЦ (суми коригування при продажу (придбанні) товарів (робіт, послуг) також у графі 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ до Декларації;

- у додатку КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (далі – додаток КІК):

виключено рядок із зазначенням звітних (податкових) періодів:  І квартал, півріччя, три квартали, рік, оскільки податок на прибуток контрольованої іноземної компанії визначається за звітний (податковий) рік із поданням додатка КІК;

внесені зміни у рядок 06 додатка КІК в частині уточнення формули, що використовується для розрахунку цього показника;

уточнено  примітки «1» та «2» у додатку ДІЯ до рядка 06.3  ДІЯ Декларації (далі – додаток ДІЯ) щодо відповідності показників, відображених у графах 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ сумарним значенням граф 17 та 19 додатка ТЦ до Декларації.

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – 2023 рік.

Понад 95,1 млн грн рентної плати надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за спеціальне використання води

У січні – жовтні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 95,1 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 27,0 млн грн, або на 39,8 відсотків.

Нагадуємо, що. За умови використання води з каналів платниками рентної плати застосовуються ставки рентної плати, встановлені за спеціальне використання води водного об’єкта, з якого забирається вода в канал.

За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.

Своєчасне оформлення трудових відносин – запорука фінансової стабільності бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Кам'янський регіон) наголошує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.

Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Нагадуємо громадянам про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, в тому числі використання суб’єктом господарювання найманих працівників без офіційного оформлення трудових відносин.

Майже 25,7 млрд грн єдиного внеску спрямували до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини

Протягом десяти місяців поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровської області спрямували майже 25,7 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш. За словами керівниці податкової служби області надходження збільшились на понад 3,7 млрд грн, або на 17,2 відс. у порівнянні з січнем – жовтнем 2022 року.

Наталя Федаш подякувала платникам за фінансову підтримку країни та звернула увагу, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.

Робочий візит очільниці податкової служби Дніпропетровщини до м. Кривого Рогу

У рамках поїздки, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя відвідала Криворізьку міську раду та поспілкувалась з в. о. міського голови м. Кривий Ріг Вілкулом Юрієм. Обговорювали нагальні питання наповнення місцевих бюджетів під час воєнного стану, виявлення резервів та залучення додаткових джерел фінансування. Акцентовано увагу на співпрацю з підприємствами комунальної форми власності, зокрема у частині погашення податкового боргу.

У межах зустрічі детально розглянуті питання, що зараз на часі для ефективного ведення бізнесу.

Взаємодія податкової служби області, органів місцевої влади та бізнесу – зміцнює позиції сторін.

Разом до Перемоги!

Ефективні комунікації податківців Дніпропетровщини з асоціаціями та з бізнес-спільнотою тривають

Податкова служба Дніпропетровської області завжди відкрита до діалогу із суб’єктами господарювання та громадськістю. Оперативне реагування на звернення платників – запорука ефективної роботи економіки в нинішній час.

Так, сьогодні, 21.11.2023, за зверненням Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч.

У заході від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника податкової служби області Яіцький Максим та керівництво підрозділів податкової.

Розглядалися кейси щодо виплати благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам, особливостей оподаткування благодійних організацій, легалізації трудових відносин, права на податкову знижку, особливостей порядку заповнення платіжних інструкцій на сплату платежів.

Плідна співпраця сприяє підвищенню рівня податкової свідомості платників, повній та своєчасній сплаті податків і зборів.

Пресконференція за участі начальника відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Олексія СИТНІКА

 «Щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати».

Сьогодні, 21 листопада 2023 року, в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Олексія СИТНІКА. 

 

Зокрема, він зазначив, до основних етапів оформлення трудових відносин відносяться: укладення трудового договору, оформлення наказу про прийняття на роботу, повідомлення Державної податкової служби.

ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Олексій Ситнік акцентував увагу, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

 Також Олексій Ситнік нагадав, що Державна служба України з питань праці - є центральним органом виконавчої влади, яка реалізує в т.ч. державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

         Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення саме підрозділи Держпраці наділені повноваженнями щодо застосування штрафних санкцій до порушників.      

Також, наголосив Олексій Ситнік, що Державна  податкова служба на постійній основі взаємодіє з Державною службою України з питань праці, та у разі виявлення в ході проведення перевірок порушень законодавства про працю, надсилає такі матеріали до останньої. Акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю є підставою для застосування штрафних санкцій.

Перевірки проводяться за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо.

Наприкінці Олексій Ситнік, зазначив, що відповідно  до ст. 265 Кодексу законів про працю України  юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю зокрема несуть наступну відповідальність за порушення трудового законодавства:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати

         - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати

         - недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.»

 

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – жовтень 2023 року

За січень – жовтень 2023 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Переробна промисловість» – 18 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,7 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 14 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 9,4 %.

Найбільше зростання сплати за 10 місяців 2023 року відносно 10 місяців 2022 року відбулось у таких галузях:

«Переробна промисловість» – зростання в 1,4 раза, або +58,5 млрд грн;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 1,3 раза, або +35,5 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 17,9 %, або +27,5 млрд гривень.

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Кам'янський регіон) повідомляє, що починаючи з 01.12.2023 сплата податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування заповнення поля платіжної інструкції «Призначення платежу» здійснюється платниками виключно у структурованій формі відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» зі змінами та доповненнями.

Щодо застосування антифорстолінгових обмежень продажу акцизних марок та оподаткування акцизним податком реалізації тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України з метою надання методологічної допомоги стосовно застосування положень пункту 16 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з питань антифорстолінгових обмежень продажу акцизних марок та оподаткування акцизним податком реалізації тютюнових виробів повідомила наступне.

Пунктом 16 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, до 31 грудня 2029 року включно:

- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять календарних місяців;

- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.

При цьому Кодексом не передбачено будь-яких виключень, які дозволяють суб’єктам господарювання не застосовувати норми пункту 16 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, в тому числі як щодо нових підакцизних товарів, які не ввозилися імпортером на митну територію/не вироблялись виробником, так і щодо підакцизних товарів, які не ввозилися/не вироблялись виробником протягом дев’яти місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, які передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку.

У разі, якщо тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну не ввозилися імпортером/не реалізовувалися виробником протягом січня – вересня поточного року, то акцизний податок з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну ввезених на митну територію України/реалізованих виробником тютюнових виробів, протягом жовтня – грудня поточного року, повинен сплачуватися із застосуванням коефіцієнта 1,5.

В який термін працівник має повернути кошти/електронні гроші, видані на відрядження або під звіт, за умови, що відрядження не відбулось?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно п.п. 170.9.4. п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:

а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;

б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).

Відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

Крім того, основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Так, відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (абзац перший п. 11 розд. II Інструкції № 59).

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою) (абзац п’ятий п. 11 розд. II Інструкції № 59 ).

При цьому нормами законодавства не передбачено додаткових строків для повернення коштів, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулось з поважних причин (в тому числі у разі хвороби працівника).

Тобто, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

Як можна переглянути реєстраційний номер кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Для перегляду реєстраційного номеру кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – кваліфікований сертифікат), отриманого від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ДПС), спочатку кваліфікований сертифікат необхідно завантажити на комп’ютер з вебсайту Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС у розділі «Пошук сертифікатів».

Зручніше всього знайти потрібний сертифікат використовуючи поле «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» (для фізичних осіб які через свої релігійні переконання відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків пошук сертифікатів здійснюється за серією та номером паспорта). Також, знайти потрібний сертифікат можна використовуючи поле «Код ЄДРПОУ» (для юридичних осіб).

В полі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«Код ЄДРПОУ» платник податків зазначає свій код (або серією та номер паспорта)/код ЄДРПОУ та натискає «Пошук». З’явиться вікно «Результати пошуку», у якому необхідно натиснути на піктограму (у вигляді прямокутника з вертикальною стрілкою направленою до низу) з права і зберегти необхідний сертифікат. Після чого, необхідно подвійним натисканням на ліву клавішу комп’ютерної миші відкрити файл кваліфікованого сертифіката та перейти до вкладки «Вміст», в якій знайти поле «Серійний номер».

Крім того, переглянути реєстраційний номер кваліфікованого сертифіката можна за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1». Інсталяційний файл та настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» можна завантажити з вебсайту Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС у розділі «Програмне забезпечення».

Мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС можна завантажити як на платформі Android, так і iOS

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що застосунок «Моя податкова» можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і iOS!

«Моя податкова» – це простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян, а також сплати податків з використанням платіжних систем.

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:

- адресу реєстрації та фактичне місце проживання;

- обʼєкти оподаткування;

- обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);

- стан розрахунків з бюджетом.

У розділі «Послуги» доступно:

- направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;

- подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).

У розділі «Повідомлення» доступні:

- квитанції;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;

- інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;

- листи контролюючого органу.

Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.

З метою вдосконалення роботи та сервісів мобільного застосунку, запрошуємо активно брати участь у тестуванні. У разі виникнення будь-яких запитань щодо роботи застосунку та наявності пропозицій щодо вдосконалення сервісів, просимо їх надсилати за адресою infotax@tax.gov.ua або звертатися за телефоном 0 800 501 007.

«Моя податкова» – ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!

Застосування розміру мінімальної заробітної плати під час декларування «нового» об’єкту нерухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі набуття права на об’єкт нерухомого майна протягом календарного року або ж декларування таких об’єктів за попередні звітні роки, розмір мінімальної заробітної плати зазначається в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), виключно у розмірі, який встановлено на 01 січня звітного (податкового) року, а не на момент складання (подання) Декларації платником податків.

Понад 171 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля – надходження до держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні – жовтні 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 171 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Надходження виросли на понад 5,0 млн грн , або на 3,1 відсотки.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2023 року за № 1665/40721) (далі – Наказ № 487) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927). Наказ № 487 набрав чинності 10.11.2023.

ФОПи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,6 млрд гривень

Протягом десяти місяців від фізичних осіб – підприємців (ФОП) до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,6 млрд грн єдиного податку. Як повідомила керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження збільшились майже на 380,0 млн грн, або на 16,6 відсотків.

«Позитивна динаміка надходжень – це результат відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових обов’язків, які незважаючи на непрості умови, продовжують працювати і сумлінно сплачувати податки і збори. Ми вдячні за розуміння, що кожна гривня сьогодні – це важливий внесок в нашу Перемогу! Дякуємо кожному за фінансову підтримку країни!» – зазначила Наталя Федаш.

Представники ДПС вивчають досвід міжнародних партнерів щодо трансфертного ціноутворення та адміністративного співробітництва

Цього тижня делегація ДПС братиме участь у семінарі з трансфертного ціноутворення та адміністративного співробітництва для представників державних адміністрацій Грузії, Молдови та України, який проводиться у межах реалізації проєкту Академії державного управління Східного партнерства у Республіці Польща. 

Під час заходу розглядатимуться питання адміністративного співробітництва у сфері ПДВ, застосування інструментів у цій сфері, підвищення професійних компетенцій учасників, а також застосування керівних принципів ОЕСР у Польщі.

Крім того, учасники поділяться досвідом щодо трансфертного ціноутворення та застосування угоди про попереднє ціноутворення.

У рамках семінару делегації України, Грузії та Молдови обміняються знаннями у сфері оподаткування та новітніми практиками.

До уваги платників!

01 грудня 2023 року завершується перехідний період, протягом якого заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску було можливе у неструктурованому форматі.

У разі здійснення платіжної операції на рахунки, відкриті в Казначействі, код ID НБУ якого відповідає значенню «899998», інформація про призначення платежу платіжної інструкції з 01.12.2023 має зазначатися виключно у структурованій формі в блоці реквізитів «Структурована форма» («Structured») платіжної інструкції.

Додатково акцентуємо увагу на заповненні реквізитів для коректної ідентифікації платників податків та зборів, а саме:

1) під час сплати податків та зборів платником через касу та/або термінали самообслуговування надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 повинен зазначити інформацію саме про платника податків у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor»);

2) під час сплати податків та зборів юридичною особою за свої дочірні підрозділи надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повинен зазначити інформацію саме про дочірню компанію як платника податків.

Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», які розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку https://bank.gov.ua/ua/payments/project-iso20022.

Національним банком України повідомлено, що дата впровадження (01 грудня 2023 року) виключно структурованої форми призначення платіжної інструкції під час сплати податків і зборів є кінцевою та такою, що змінюватись не буде.

До уваги фінансових агентів!

Набрав чинності Порядок заповнення та подання підзвітними фінансовими установами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS

17 листопада 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25 вересня 2023 року № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки» (далі – Порядок, наказ Мінфіну № 516).

З набранням чинності змін до податкового законодавства щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS фінансові агенти, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ), з 1 липня 2023 року зобов’язані вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, подавати до Державної податкової служби України звіт про підзвітні рахунки (далі – Звіт).

Наказом встановлено, що перший Звіт за звітний період, що розпочинається 01 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року (перший звітний період), подається ПФУ до 01 липня 2024 року. В подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.

Порядок встановлює вимоги до форми та формату Звіту та визначає порядок його заповнення та подання до ДПС для наступної передачі інформації компетентним органам підзвітних юрисдикцій відповідно до Багатосторонньої угоди CRS.

У Звіті надається інформація про всі підзвітні рахунки за звітний період. Якщо ПФУ у звітному році не має фінансових рахунків або якщо після застосування процедур належної комплексної перевірки у звітному році ПФУ не виявляє жодного фінансового рахунку, який є підзвітним для цілей Багатосторонньої угоди CRS, ПФУ подає «нульовий» звіт, в якому вказує про відсутність підзвітних рахунків у відповідному році.

Звіт формується із застосуванням XML-схеми «CRS XML Schema (v2.0)», яка розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку та використовується в процесі автоматичного обміну інформацією між компетентними органами. XML-схема Звіту буде оприлюднена на вебпорталі ДПС.

Порядок визначає вимоги до заповнення елементів Звіту, опис довідників та правила щодо заповнення та подання виправленого Звіту, що встановлені на основі вимог Посібника для податкових органів щодо XML-схеми Загального стандарту звітності, який доступний на сайті ОЕСР за посиланням.

Державна податкова служба України принагідно звертає увагу підзвітних фінансових установ про обов’язок усіх ПФУ стати на облік у ДПС. При цьому організації, які мали статус ПФУ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року. Якщо ж організація не мала статусу ПФУ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована) починаючи з 01 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття  її на облік у ДПС як ПФУ протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ. Детальніше за посиланням.

Нагадуємо, що текст Загального стандарту звітності CRS українською та англійською мовами, спільний інформаційний лист ДПС та Мінфіну з практичних питань тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS, а також інші роз’яснення розміщено на офіційному сайті Мінфіну та вебпорталі ДПС.

Впровадження міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в українське законодавство та практику здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає уагу, що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).

У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).

У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.

При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Спрощена система оподаткування: як обрати, перейти або відмовитись?

Яким чином можна завантажити дані по попередніх розрахункових операціях (фіскальні чеки), якщо програмне забезпечення «ПРРО ДПС» встановлено на новий пристрій, на якому СГ не може відкрити зміну, оскільки надходить повідомлення «Завантажте попередні фіска

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Щоб завантажити дані по попередніх розрахункових операціях (фіскальні чеки) для «ПРРО ДПС» з відкритою зміною, на сторінці «Журналу операцій» у полі верхньої частини вікна слід обрати фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій для якого потрібно оновити дані та натиснути кнопку «Завантажити дані».

Програма повідомить про результат оновлення даних.

Платникам ПДВ про зміни показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 09.12.2023 набере чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2023 року № 1154 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 1154).

Постановою № 1154, зокрема Додаток 2 «Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» доповнено новими пунктами 7 – 9, відповідно до яких запроваджені нові умови, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ

Так, позитивна податкова історія платника податку на додану вартість визначається якщо, зокрема:

- (п. 7) Одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D становить більше 0,05;

значення показника Pпоточ є менше ніж значення Рмакс.

- (п. 8) Для платника податку, від якого у поточному місяці прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, одночасно виконуються такі умови:

щодо всіх податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена у період, що не перевищує 180 днів, що передують даті прийняття податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі, платником податку подані пояснення та копії документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;

щодо всіх податкових накладних/розрахунків коригування, стосовно яких настав граничний строк розгляду поданих пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісією регіонального рівня прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або комісією центрального рівня прийняте рішення про задоволення скарги та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

у податкових накладних/розрахунках коригування, прийнятих для реєстрації в Реєстрі у поточному місяці, зазначено операції згідно з кодами УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг, що відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, щодо яких виконуються умови згідно з абзацом третім цього пункту;

у поточному місяці значення показника Pпоточ за операціями згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг, що відображений у податкових накладних/ розрахунках коригування, щодо яких виконуються умови згідно з абзацом третім цього пункту, є меншим, ніж значення Рмакс за таким кодом УКТЗЕД;

щомісячний обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, прийнятих для реєстрації в Реєстрі за операціями останніх шести послідовних звітних (податкових) періодів, що передують поточному місяцю, перевищує 500 тис. гривень.

- (п. 9) Для платника податку протягом 36 послідовних звітних (податкових) періодів, що передують поточному місяцю, одночасно виконуються такі умови:

у платника податку та його відокремлених підрозділів відсутня заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС;

податкова звітність та звітність щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подана до контролюючого органу без порушення строків для подання такої звітності;

податкова накладна/розрахунок коригування подана для реєстрації в Реєстрі без порушення визначених Кодексом строків;

середньомісячний обсяг постачання, зазначений платником податку у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, перевищує 500 тис. гривень.

При цьому у поточному місяці:

значення показника D становить більше 0,05;

значення показника Pпоточ є менше ніж значення Рмакс.

Постанову № 1154 опубліковано в офіційному виданні Урядовий кур'єр від 09.11.2023 № 225.

 

Оподаткування благодійної допомоги, яка надається фізичній особі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування благодійної допомоги, яка надається фізичні особі встановлено п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.7.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – з благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів;

Нормами п.п. 170.7.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, - у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно;

в) збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану;

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Для цілей цього підпункту вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб - платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.

Положення цього підпункту не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ.

Підпунктом 170.7.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):

а) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податку, визнаному в установленому порядку особою з інвалідністю, або його дитині з інвалідністю, у розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів і фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

б) будинку дитини, дитячому будинку, загальноосвітній школі-інтернату, спеціалізованій школі-інтернату, спеціальній школі-інтернату, навчально-реабілітаційному центру, школі соціальної реабілітації та професійному училищу соціальної реабілітації органів освіти, центру медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, приймальнику-розподільнику для дітей органів Національної поліції України, спеціальній виховній установі Державної кримінально-виконавчої служби України, притулку для дітей служби у справах дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційному центру (дитячому містечку), малому груповому будинку для розподілу благодійної допомоги між дітьми або використання такої благодійної допомоги в інший спосіб в інтересах дітей, які перебувають у цих закладах.

Сім’ї усиновлювачів, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, опікуну (піклувальнику) дитини, неповній сім’ї, багатодітній сім’ї для розподілу благодійної допомоги між дітьми або використання такої благодійної допомоги в інший спосіб в інтересах дітей, які перебувають у цих сім’ях;

в) державному або комунальному закладу чи благодійній організації, у тому числі Товариству Червоного Хреста України, що надають послуги особам, які не мають житла, з харчування та облаштування на нічліг;

г) пенітенціарному закладу для поліпшення умов утримання, харчування чи медичного обслуговування осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах чи місцях позбавлення волі, або безпосередньо таким особам;

ґ) будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю та їх відділенням, пансіонату для ветеранів війни і праці, геріатричному пансіонату для поліпшення умов їх утримання, харчування, медичного обслуговування, соціальної реабілітації, реабілітаційному центру, територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрам обліку і закладам соціального захисту для бездомних осіб, центрам соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіям для ветеранів та осіб з інвалідністю, які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, для розподілу благодійної допомоги між особами, які перебувають у таких закладах;

д) платнику податку, який проводить наукове дослідження або розробку, для відшкодування вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших витрат для особистих потреб) за умови, якщо результати таких досліджень чи розробок оприлюднюються та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному поширенні об'єктів права інтелектуальної (промислової) власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також якщо отримання такої допомоги не буде передумовою для виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або третьою особою та набувачем благодійної допомоги у майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодійної допомоги;

е) аматорській спортивній організації, клубу для компенсації витрат з придбання або оренди спортивного знаряддя та інвентарю, користування спортивними майданчиками, приміщеннями чи спорудами для проведення тренувань, забезпечення участі спортсмена-аматора у спортивних змаганнях, придбання спортивної форми та харчування під час таких змагань.

Термін «аматорська спортивна організація, клуб» означає громадську організацію, діяльність якої не спрямована на отримання доходу.

Термін «спортсмен-аматор» означає особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави, органів місцевого самоврядування або громадських організацій як України, так і інших держав у вигляді медалей, грамот, пам'ятних призів у негрошовій формі, а також як сума відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням такого спортсмена-аматора до місця проведення змагання, у межах встановлених законодавством норм для відрядження працівника;

є) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав;

ж) платнику податків, визнаному в установленому порядку особою з інвалідністю, законному представнику дитини з інвалідністю для виконання зобов'язань держави згідно із законодавством України по забезпеченню технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, автомобілем за рахунок бюджетних коштів (за умови зняття особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю з обліку на забезпечення такими засобами, виробами, автомобілем за рахунок бюджетних коштів). Категорії осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, перелік технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, марок автомобілів, зазначених у цьому підпункті, затверджуються законодавством.

До запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування норми підпункту «а» цього підпункту поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених у цьому пункті обмежень).

Благодійна допомога, отримана сім’єю усиновлювачів, дитячим будинком сімейного типу, прийомною сім’єю, опікуном (піклувальником) дитини, неповною сім’єю, багатодітною сім’єю, звільняється від оподаткування, якщо її сума (вартість) сукупно протягом звітного податкового року не перевищує триста тисяч гривень.

Згідно з п.п. 170.7.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, крім допомоги, наданої на лікування, право на використання якої становить не більше 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.

Термін «ендавмент» означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.

Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до контролюючого органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з наведенням обставин, які свідчать про неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник (його заступник або уповноважена особа) такого контролюючого органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо контролюючий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу відповідно до цього Кодексу (п.п. 170.7.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Згідно п.п. 170.7.7 п. 170.1 ст. 170 ПКУ забороняється надавати благодійну допомогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування або створеним ними неприбутковим організаціям або за їх дорученням – третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, надання державної послуги чи прийняття іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі, надання, прийняття (спрощення процедури).

Дії посадових (службових) осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування з висування таких умов вважаються діями з вимагання коштів або майна у розмірі благодійної чи спонсорської допомоги.

Відповідно до п.п. 170.7.8 п. 170.1 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п.165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ:

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається:

- платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», п.п. «б» та абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, - для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Щодо особливостей заповнення рядків 02-03 Додатку 3 до звітної декларації платника єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У звітних деклараціях платника єдиного податку четвертої групи зазначається загальна сума сплачених податків, розподілена пропорційно площі сільгоспугідь, розташованих у відповідній громаді.

Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим.1.1 ст. 297 прим.1 ПКУ).

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов'язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

- сума загального мінімального податкового зобов'язання, сума мінімального податкового зобов'язання щодо кожної земельної ділянки.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (п. 297 прим.1.7 ст. 297 прим.1 ПКУ).

Тобто, платники єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) розраховують МПЗ в цілому по платнику та у разі виникнення позитивного значення розподіляють суму такого збільшення між відповідними місцевими бюджетами та перераховують пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок.

Юридичні особи – землевласники та землекористувачі поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 4,8 млрд гривень

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 4,8 млрд грн плати за землю. У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились майже на 861,5 млн грн, або на 21,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за сумлінну сплату податків та нагадала, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Рентна плата за спецвикористання води: платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до держбюджету понад 69,1 млн гривень

 У січні – жовтні 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за спеціальне використання води надійшло понад 69,1 млн грн рентної плати. Надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком майже на 13,8 млн грн, або майже на 25 відсотків.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Як повідомити про порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС

Державна податкова служба України нагадує про можливість для платників податків повідомити у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці про ймовірні безпідставні контрольно-перевірочні заходи територіальними органами ДПС під час проведення податкових перевірок за допомогою чат-бота «SKARGA KPR DPS».

https://dp.tax.gov.ua/data/material/000/tinyMce/cccc2a6990bc4cd25d6e6da2748878b3.png

 

https://dp.tax.gov.ua/data/material/000/tinyMce/14b0adc5ab071f6d07b3b10afe21e7b9.png

STATE TAX SERVICE OF UKRAINE

SKARGA KPR DPS

Наголошуємо, що при заповненні даних необхідно чітко та правильно заповнити такі поля:

- назва Головного управління ДПС, яким проводиться перевірка;

- код ЄДРПОУ платника податків, щодо якого здійснюються контрольно-перевірочні заходи;

- адреса ГО, за якою проводяться контрольно-перевірочні заходи;

- тип перевірки;

- інформаційні дані щодо наказу на проведення перевірки;

- прізвище, ім'я та по батькові працівників територіального органу ДПС, які беруть участь у проведенні перевірки;

- інформаційні дані щодо матеріалів перевірки;

- суть порушення, на думку заявника, щодо організації контрольно-перевірочних заходів;

- контактні дані заявника.

Інформація про ймовірні порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС невідкладно отримує відповідну реакцію податкових органів шляхом дослідження зазначених питань у скарзі.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 544,1 тис. користувачів

Протягом січня – жовтня 2023 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 544,1 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано майже 1,5 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 315,3 тис. фізичних осіб протягом січня – жовтня поточного року отримали 641 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 228,8 тис. юридичних осіб  отримали 844,3 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 121,4 тис. платників, з яких 52,4 тис. – юридичних та 69 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 778 тис. сертифікатів для 297,6 тис. платників, з яких 117,4 тис. – юридичні особи, 180,2 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 386 тис. сертифікатів, у тому числі 54,6 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано  12,9 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Засідання комітету «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громради: спілкувалися про благодійну допомогу та податкову знижку

Сьогодні, 17 листопада 2023 року, проведено п’яте засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Громрада).

Від податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняли участь заступник начальника Головного управлінні ДПС у Дніпропетровської області Леонов Валерій та начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак.

Види благодійної допомоги, які не оподатковуються, можливість внутрішньо переміщеним особам скористатись правом на податкову знижку за витратами на оренду житла – кейси, що обговорювались на засіданні.

РРО/ПРРО: продовжуємо роз’яснювальну роботу безпосередньо у місцях торгівлі (територія обслуговування – м. Дніпро, м. Кам’янське, м. Новомосковськ та Павлоградський регіон)

Фіскалізація операцій з продажу товарів/надання послуг – питання на часі.

Податківці Дніпропетровщини продовжують надавати консультації на місцях торгівлі.

Нещодавно фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відвідали торгівельні об’єкти у м. Дніпрі по вул. Космічній та вул. Калиновій на ринку «Образцовий», у м. Новомосковську – по вул. 195-ї Стрілкової дивізії, пл. Соборній та вул. Паланочній, у м. Павлограді – по вул. Дніпровській та у м. Кам’янське – мережі будівельних магазинів «РУДІ».

Застосування РРО/ПРРО, поновлення відповідальності за проведення торгівельних операцій з порушеннями законодавства, визначення МПЗ для фізичних осіб, легалізація трудових відносин – головні теми спілкування з представникам бізнесу.

Роз’яснювальна робота продовжується.

До уваги платників плати за землі!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники плати за землю можуть ознайомитись із прикладами заповнення уточнюючої податкової декларації з плати за землю з урахуванням норм Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/plata-za-zemlyu/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya/694810.html, а саме з:

- прикладом заповнення уточненої податкової декларації із земельного податку для відображення зменшення податкового зобов’язання за землі, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях (п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України(далі – ПКУ));

- прикладом заповнення уточненої податкової декларації із орендної плати для відображення зменшення податкового зобов’язання за землі, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях (п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Чи може СГ, який використовує ПРРО від інших виробників (комерційних), у зв’язку із технічними проблемами на такому ПРРО, зайти в ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС та в ньому закрити/відкрити зміну і здійснювати розрахункові операції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Суб’єкт господарювання, який використовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) від інших виробників (комерційних), у якому виникли технічні проблемами, не може зайти в ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС та в ньому закрити/відкрити зміну і здійснювати розрахункові операції.

ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС призначена для автоматизації процесу реєстрації розрахункових документів та надання їх покупцям в момент придбання товарів (послуг) та використовується суб’єктом господарювання виключно у разі виникнення технічних проблем з ПРРО ДПС (версії для програмного забезпечення ПРРО ДПС з ОС Windows, iOS або Android).

Екологічний податок: підстави не нараховувати та не сплачувати у 2023 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ) із змінами, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), який використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території) у тому числі при справлянні екологічного податку.

У 2023 році, починаючи з 01 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, що виникають на:

- Територіях, включених до Переліку територій;

- земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Таке право припиняється з першого числа місяця, що настає після дати, зазначеної у колонці «Дата завершення бойових дій» відповідного Переліку територій Наказу на Територіях.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що розташовані на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення органу місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – Орган) про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та завершується останнім числом місяця, на який припадає одна із наведених нижче дат:

- останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

- дата скасування відповідного рішення;

- дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання,

- в залежності, яка з них настає раніше.

При цьому ненарахування та несплата екологічного податку платником за об’єкти оподаткування, що виникають на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами відбувається у разі обов’язкового виконання двох умов:

1) подання до Органу заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами

2) прийняття таким Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку, зазначену у такій заяві.

Оскільки Кодексом встановлено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то рішення про визнання такої земельної ділянки потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами приймається виключно в частині сформованих земельних ділянок, які мають кадастрові номери.

Звертаємо увагу, що дія норми пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2023 році поширюється на платників податків, об’єкти та база оподаткування екологічним податком яких визначені п.п. 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 Кодексу.

За 2022 рік орендна плата за земельну ділянку нарахована і виплачена фізичній особі у 2023 році: що з МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Кам'янський регіон) інформує.

У разі, якщо за 2022 рік орендна плата за земельну ділянку нарахована і виплачена фізичній особі у 2023 році, то оскільки податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовий збір (ВЗ) та орендна плата за земельну ділянку були сплачені в 2023 році, суб’єкт господарювання має право включити таку суму ПДФО та ВЗ у рахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2023 рік. 

При розрахунку МПЗ включається, зокрема, сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, за податковий (звітний) рік (п. 2971.1 ст. 2971 ПКУ).

Понад 31,1 млн грн частини чистого прибутку надійшло до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

З початку 2023 року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету понад 31,1 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились майже на 20,0 млн грн, або на 177,8 відсотків.

Нагадуємо, що 20.11.2023 – останній день сплати частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за три квартали 2023 року.

Дніпропетровщина: понад 547,4 млн грн єдиного податку спрямував до місцевих бюджетів агробізнес

У січні – жовтні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від аграріїв надійшло понад 547,4 млн грн єдиного податку. Порівняно з минулорічним показником відповідного періоду надходження виросли на понад 255,7 млн грн, або на 87,6 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця податкової служби Дніпропетровщини зазначила, що Україна – це держава з потужним агропромисловим потенціалом. Аграрний сектор є одним з пріоритетних та стратегічних напрямів розвитку економіки України і навіть у період дії воєнного стану сільське господарство залишається однією з ключових галузей української економіки і агробізнес сьогодні постає одним з найбільш рентабельних видів діяльності вітчизняної економки.

Наталя Федаш висловила вдячність сільськогосподарським товаровиробникам за стійкість і патріотичне ставлення до сумлінної сплати коштів до бюджетів та зауважила, що зміна культури сплати податків сьогодні – це результат взаємодії податкової служби з платниками податків.

Змінено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

09.12.2023 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2023 № 1154, якою внесені зміни до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Змінено:

одну з ознак безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (збільшено суму сплати ПДВ з 1 млн гривень до 10 млн гривень). При цьому ознаку безумовної реєстрації в попередній редакції перенесено до показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (далі – позитивна історія);

пункт 2 позитивної історії: показник буде спрацьовувати, якщо у платника протягом останніх 6 послідовних місяців 75 % податкового кредиту від усього обсягу придбання сформовано не більше, ніж по чотирьох УКТЗЕД та 75 % податкових зобов’язань від усього обсягу постачання – по одному УКТЗЕД. При цьому «загальне навантаження» (показник D) має бути більше 5 %;

пункт 5 позитивної історії: розрахунок показника щодо сплати ЄСВ із заробітної плати працівників змінено на сплату ПДФО. Показник буде спрацьовувати, якщо середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша суми ПДФО, розрахованої з подвійної мінімальної заробітної плати та середньомісячна чисельність у такому періоді не менше 5 осіб.

Додано нові показники позитивної історії:

пункт 8 – спрацьовує, якщо одночасно виконуються умови:

по усіх зупинених ПН/РК подані Пояснення;

по усіх Поясненнях, по яких настав граничний строк розгляду, прийняті позитивні рішення на користь платника;

у поточних ПН/РК зазначені УКТЗЕД, щодо яких були прийняті позитивні рішення;

відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком по УКТЗЕД, по якому були прийняті позитивні рішення (у поточному періоді сума ПДВ у зареєстрованих ПН/РК не перевищує у 1,4 раза найбільшу місячну суму ПДВ за останній рік);

щомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;

пункт 9 – спрацьовує, якщо за 36 місяців до подання ПН/РК для реєстрації виконуються умови:

відсутня заборгованість по сплаті податків і зборів;

своєчасно подана звітність;

своєчасно зареєстровані ПН/РК;

середньомісячний обсяг операцій за останні 6 звітних періодів перевищує 500 тис. грн;

у поточному місяці «навантаження» (показник D) більше 5 % та відсутнє значне збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком (не більше ніж у 1,4 раза).

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovoiu-kabinetu-s1154-71123

Триває комунікація податкової служби області зі студентською молоддю м. Дніпра

Заходи_з_молоддю

Податкова знижка за навчання: в деталях обговорювали цю тему сьогодні на черговій онлайн-зустрічі податківців зі студентами Дніпровського державного аграрно-економічного університету (ДДАЕУ).

Акцент зроблено на вимогах законодавства для повернення частини витрат за оплату освітніх послуг.

На всі запитання учасників заходу податківці надали вичерпні консультації.

«Якісні та оперативні відповіді на запити, що надійшли до податкової служби області – у пріоритеті нашої роботи. Податківці завжди відкриті до конструктивного діалогу», – зауважив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Леонов Валерій.

Зустріч відбулась за зверненням керівництва ДДАУЕ на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Постійне користування земельними ділянками: визначення ставок земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Місцеві ради на підставі повноважень, передбачених пунктом 10.21 статті 10 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), приймають рішення про встановлення місцевих податків, у тому числі податку на майно, включаючи земельний податок (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункт 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Кодексу), із зазначенням всіх передбачених статтею 7 Кодексу елементів податків.

Інтервали допустимих розмірів ставок як елементу земельного податку встановлені статтями 274 та 277 Кодексу.

Зокрема, для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, що не належать до державної та комунальної форм власності, пунктом 274.2 статті 274 Кодексу встановлено обмеження розміру ставки не більше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Місцеві ради, які планують затвердити ставку земельного податку у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при визначенні кола платників, на яких  вона поширюватиметься, мають керуватися переліком юридичних осіб, які можуть набути право постійного користування земельною ділянкою, що визначений статтею 92 Земельного кодексу України.

До уваги платників, які використовують єдиний рахунок!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники, які використовують єдиний рахунок, при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції керуються Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України у від 22.03.2023 № 148 зі змінами.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення ППР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Кодексу.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до:

об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу;

об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:

об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;

будівлі дитячих будинків сімейного типу;

гуртожитки;

житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.

Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, фізичними особами:

1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна);

3) за пошкоджені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України):

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

За об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням.

У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень – лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Крім того, повідомляємо, що складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно зі статтею 266 Кодексу, по об'єктах нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – анулюванню.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

EU4PFM фінансує ще один проєкт для спрощення ведення бізнесу

EU4PFM та Державна податкова служба підписали контракт на розробку програмного забезпечення для створення аналітичної складової Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій.

Цей проєкт входить до числа ініціатив, підтриманих EU4PFM, які сприяють добровільному дотриманню податкового законодавства українськими платниками.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку на додану вартість (далі – податок), реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Кодексом, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Кодексу, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункт 184.9 статті 184 Кодексу).

Водночас чинним законодавством передбачено можливість зміни банківського рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), у т. ч. щодо підприємств, реєстрацію яких як платників податку на додану вартість анульовано.

Відповідно до пункту 21 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, у разі якщо зміни рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4), на який платник податків виявив бажання отримати бюджетне відшкодування, відбулись в особи, яка виключена з реєстру платників податку на додану вартість, така особа може подати до контролюючого органу за місцем обліку платника податку повідомлення довільної форми щодо зміни реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати суму бюджетного відшкодування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», підписане керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Таке повідомлення повинно містити такі реквізити: повне найменування платника (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)); податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта; за даними Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дату раніше поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4) та номер податкової декларації або уточнюючого розрахунку; реквізити нового рахунку (номер та дата відкриття рахунку, найменування банку/небанківського надавача платіжних послуг, у якому відкритий такий рахунок).

Підстави для проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.

Згідно з підпунктами 80.2.1 – 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Питання реєстрації РРО/ПРРО з урахуванням положень Закону №3219

Сьогодні, 16 листопада 2023 року, в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Алли Свірської. 

Зокрема, вона зазначила у зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Закону України від 30 червня 2023 року №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, внесено зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 серпня 2023 та з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п.1 ст. 17 Закону.

Алла Свірська зазначила, під час дії воєнного стану Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області продовжує працювати та надавати консультаційні послуги суб’єктам господарювання та громадянам, ведеться розширена роз’яснювальна кампанія про необхідність застосування належним чином зареєстрованої касової техніки.

З 01 січня 2022 року всі підприємці платники єдиного податку ІІ-ІХ груп, не залежно від обсягу доходів, окрім платників єдиного податку І групи повинні в своїй діяльності, при проведенні розрахункових операцій, використовувати РРО/ПРРО.

Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.

ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.

 Також, зазначила, що Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Так, безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання ПРРО розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДПС України https://tax.gov.ua у банері «Програмні РРО».

Ще раз нагадала Алла Свірська, що керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені на сайті ДПС України https://tax.gov.ua: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (для WEB, Android, iOS, Windows).

Про ставки ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Так, ПДФО справляється у розмірі:

► 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільноправовими договорами;

► 9% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;

► 5% бази оподаткування при продажу нерухомого і рухомого майна, його успадкуванні, отриманні подарунків; доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті (зокрема, у вигляді: заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні);

► 0% – це ставка, яка може застосовуватися при отриманні подарунків, матеріальної допомоги, якщо їх вартість / величина не перевищує певних меж, оподаткування спадщини, отриманої від члена сім'ї першого та другого ступенів споріднення.

Закон №3219:актуальні питання оподаткування фізичних осіб

Відеогалерея

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10053.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Закон № 3219: актуальні питання оподаткування фізичних осіб» У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Закон № 3219: актуальні питання оподаткування фізичних осіб».

На запитання платників податків відповів головний державний інспектор управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Крицький Андрій.

Питання 1: Хто з платників єдиного податку (фізичних осіб) при проведенні розрахункових операцій повинен використовувати РРО або ПРРО?

Відповідь: Управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про проведення 13.11.2023 сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань новацій внесених Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу  України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії   військового стану».

Питання 2:  Добрий день! Скажіть, будь ласка, підприємець платник єдиного податку з 1 жовтня 2023 року перейшов з другої групи на третю групу як заповнювати та коли подавати декларацію?

Відповідь: Добрий день! Підприємець, платник єдиного податку, який з 01.10.2023  змінив  групу платника єдиного податку, подає податкову декорацію платника єдиного податку   у строки, встановлені для квартального податкового  періоду, в якій заповнює відповідні розділи Декларації для відповідної групи платника єдиного податку, на якій перебував такий платник. В подальшому за рік подається декларація наростаючим підсумком. У вашому випадку за  період з 01.01.2023 по 30.09.2023  подається декларація не пізніше  09.11.2023, в якій зазначаються доходи отримані на другій групі, а за рік декларація подається   не пізніше 09.02.2024, в якій зазначається дохід отриманий за період з 01.01.203 по 31.12.2023.

Питання 3:  Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, ФОП – платник єдиного податку другої  групи в листопаді 2023 року припинив підприємницьку діяльність про що до державного реєстратора внесено запис, за який звітний період подається остання податкова декларація?

 Відповідь:  Доброго дня! Підприємці,  щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації. У вашому випадку подається остання (ліквідаційна) Декларація за 2023 рік квартальної форми з додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» не пізніше 9 лютого 2024 року.

 

Куди подається заява для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання.

Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Про взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 03 вересня 2023 року  набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.09.2023 за № 1618/40674 (далі – Порядок № 468). Порядок № 468 встановлює обов’язок для усіх підзвітних фінансових установ стати на облік у Державній податковій службі України (далі – ДПС).

При цьому, організації, які мали статус підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року.

Якщо ж організація не мала статусу підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована) починаючи з 01 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття її на облік у ДПС як підзвітної фінансової установи протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу підзвітних фінансових установ.

Понад 108 млн грн акцизного податку надійшло з початку року до держбюджету за ввезені товари від платників Дніпропетровщини

У січні – жовтні 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за ввезені товари надійшло понад 108,0 млн грн акцизного податку. Це більше ніж за підсумками січня – жовтня 2022 року на понад 34,0 млн грн, або на 46 відсотків.

Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/informatsiya-schodo-obsyagu-/588918.html розміщена інформація щодо часток для зарахування до бюджетів місцевого самоврядування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Податок на прибуток підприємств: понад 343,5 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – жовтня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 343,5 млн грн податку на прибуток підприємств. Надходження у порівнянні з відповідним періодом 2022 року виросли на понад 64,8 млн грн, або на 23,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасне виконання податкових обов’язків та повідомила, що на вебпорталі ДПС України розміщено Інформаційний лист № 5/2023, в якому висвітлені практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS та належної перевірки інформації про фінансові рахунки.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а також організаційні та процедурні засади діяльності Комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК визначені Постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року

Сьогодні, 15 листопада 2023 року, в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі головного державного інспектора відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  Євгенії Білоусової. 

Зокрема, вона зазначила Постановою КМУ від 07.11.2023 № 1154 внесено зміни до Порядку 1165, які направлені, зокрема на збільшення кількості платників, які реєструватимуть ПН за новими показниками автоматично. Постанова № 1154 опублікована в «Урядовому кур’єрі» 09.11.2023 та набере чинності 09.12.2023 року.

Алгоритм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків передбачає, що:

ПН/РК, що подаються для реєстрації в Реєстрі, спочатку перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації. У разі коли за результатами перевірки ПН/РК встановлено, що вони відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Реєстрі.

Якщо ПН/РК не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, далі перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано ПН/РК для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному показнику, за якими визначається позитивна податкова історія – ПН реєструється в автоматичному режимі.

Євгенія Білоусова зазначила, що Постановою КМУ від 07.11.2023 № 1154 розширено перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, зокрема:

- Платник податку протягом шести послідовних місяців придбаває та постачає одні й ті самі товари/послуги в обсягах не менше 75 % від загального обсягу операцій у цьому періоді. При цьому значення показника D більше 0,05, а значення показника Рпоточ. є меншим ніж значення Рмакс.

Показник D розраховується виходячи із загальної суми  сплачених платником податку та його відокремленими підрозділами сум єдиного внеску та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС за останні 12 звітних (податкових) періоди.

Значення показника Pпоточ  є меншим ніж значення Рмакс, це означає, що обсяг податку на додану вартість по зареєстрованих ПН поточного місяця не перевищує найбільшу суму податку на додану вартість по зареєстрованих ПН за останні 12 звітних (податкових) періоди.

 

-  Для платника податку, від якого у поточному місяці прийнято для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, одночасно виконуються умови:

Щодо всіх ПН/РК, реєстрація яких зупинена у період, що не перевищує 180 днів, платником податку подані пояснення та копії документів та комісією регіонального або центрального рівня по ним прийняті рішення про реєстрацію.

При цьому, щомісячний обсяг постачання, зазначений в ПН/РК за операціями останніх 6 звітних періодів, що передують поточному, перевищує 500 тис. грн.

- Позитивна податкова історія також передбачає, що платник протягом 36 послідовних звітних періодів не мав заборгованності зі сплати податків, не порушував строків подання звітності та строків реєстрації податкових накладних. При цьому, середньомісячний обсяг постачання, зазначений в ПН/РК зареєстрованих у Реєстрі, перевищує 500 тис. грн та у поточному місяці значення показника D становить більше 0,05, а значення показника Рпоточ. є меншим ніж значення Рмакс.

Наприкінці Євгенія Білоусова зазначила, крім того, одну із ознак безумовної реєстрації «перенесено» в позитивну податкову історію, а саме показник щодо загальної суми податку на додану вартість, сплачену за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Якщо раніше однією із ознак безумовної реєстрації було сплата платником ПДВ  1 млн грн. за останні 12 календарних місяців, то тепер цей показник змінено на 10 млн. грн, чим встановлюється запобіжник для використання ризикового податкового кредиту платниками, які при сплаті 1 млн. грн за останні 12 місяців реєструють ПН/РК за цією ознакою безумовної реєстрації.

При цьому, для доброчесних платників можливість автоматичної реєстрації податкових накладних залишається, так як цей показник тепер один із показників  за якими визначться позитивна податкова історія платника податку.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Кам'янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

 

 

                                                                             Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                              управління інформаційної взаємодії

                                                               Головного управління ДПС

                                                                     у Дніпропетровській області

                                                     (Кам'янський регіон)

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь