Інформують податківці
Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю
Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!
Які податкові періоди встановлені чинним законодавством України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пункту 33.1 статті 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів, тобто це той період, протягом якого і по закінченню якого встановлюється податкова база та обчислюється сума податку, яка підлягає сплаті платником податків.
Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Так, згідно з пунктом 33.3 статті 33 ПКУ базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
При цьому ПКУ згідно з особливостями конкретного податку встановлено та передбачено різні базові податкові (звітні) періоди. Основою для цього є збіг або розбіжність податкового обов’язку зі сплати податку та обов’язку податкової звітності зі сплати цього податку. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.
Відповідно до статті 34 ПКУ податковим періодом може бути:
- календарний рік;
- календарне півріччя;
- календарні три квартали;
- календарний квартал;
- календарний місяць;
- календарний день.
Законодавчі терміни визначені для кожного податку окремо в залежності від особливостей формування податкового обов’язку і подання податкових декларацій (звітів, розрахунків) та сплати його до бюджету. Проте для податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ визначено декілька податкових (звітних) періодів: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених пунктом 137.4 статті 137 ПКУ.
За якою ставкою оподатковується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії банку за 2023 рік та наступні роки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2024 набули чинності положення нового п. 136.1 прим.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесеного Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків».
Зазначеним пунктом визначено види доходів, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків, зокрема при оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку, визначеного відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ.
Враховуючи те, що до скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії застосовується базова (основна) ставка податку (п. 136.7 ст. 136 ПКУ), то за 2023 рік базова (основна) ставка податку на прибуток для контрольованої іноземної компанії банку становить 50 відсотків, на наступні роки, починаючи з 2024 року, – 25 відсотків.
Які підстави анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та чи передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст.ст. 3 та 15 Закону № 481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема:
- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;
- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- несплати чергового платежу за ліцензію;
- акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами);
- акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
- акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
- акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб’єкта господарювання, зокрема, пальним;
- рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції»;
- встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.
Чинним законодавством не передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Згідно зі ст. 18 Закону № 481 ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж та/або закінчився термін їх дії вважаються діючими.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в України.
Чи необхідно перереєструвати ПРРО у разі внесення змін, пов’язаних зі зміною адміністративного району (перереєстрація платника податків)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».
Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).
При цьому, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).
До уваги ФОПів на загальній системі оподаткування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.
Майже 1,9 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 1,9 млн грн екологічного податку, що у порівнянні з січнем 2023 року майже на 1,8 млн грн більше. Темп росту склав 1821,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що платники екологічного податку – це суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п.п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України):
- викиди (КБК 19010100 та 19011000 (викиди двоокису вуглецю (далі – Викиди Двоокису вуглецю)));
- скиди (КБК 19010200);
- розміщення (КБК 19010300);
- утворення (КБК 190010400);
- тимчасове зберігання (КБК 19010400).
Звернення громадян – важливий вектор роботи державних органів
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 68 звернень громадян, з них – 68 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 36 звернень (52,9%);
- контрольно-перевірочна робота – 16 (23,5%);
- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 3 звернення (4,4%);
- аграрна політика та земельні відносини – 2 (2,9%);
- інші питання – 11 (16,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 49 одиниць (січень 2023 – 19 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /
У січні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 2 особистих прийоми громадян.
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що триває деклараційна кампанія 2024.
Відповідно до Податкового кодексу України граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік:
- до 01 серпня 2024 року – для громадян та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki).
Податок на додану вартість: понад 1,5 млрд грн отримав у січні загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини
У січні 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,5 млрд грн податку на додану вартість. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це більше ніж у відповідному періоду минулого року на понад 473,2 млн грн, або на 43,3 відсотки.
Наталя Федаш подякувала платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та нагадала, що згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Адміністративні послуги мобільного ЦОПу для мешканців м. Дніпра та територіальних громад Дніпровського району
Для надання адміністративних послуг відвідувачам Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області (далі – ЦНАП) працівники державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) протягом січня 2024 року здійснили 36 виїзних чергувань в ЦНАПах Дніпровського району, а саме:
- Правобережної – в ЦНАПах Новоолександрівської та Сурсько-Литовської сільських рад;
- Соборної – у ЦНАПі «Правобережний» (ТРЦ «NEOPLAZA»);
- Придніпровської – у ЦНАПах «Я-Ветеран», Підгородненської міської, Слобожанської селищної, Чумаківської сільської та Любимівської сільської рад;
- Солонянської ДПІ ГУ ДПС – ЦНАПі виконавчого комітету Новопокровської та Солонянської селищних рад;
- Петриківської – ЦНАПі Петриківської селищної ради;
- Царичанської – ЦНАПах Царичанської селищної, Могилівської, Китайгородської та Ляшківської сільських рад.
Під час чергування до податківців надійшло 163 звернення від відвідувачів ЦНАПів щодо отримання адміністративних послуг. Суб’єктам звернень надано 17 адміністративних послуг.
У ході комунікацій з платниками фахівці податкової служби надавали роз’яснення з питань податкового та іншого законодавства, у тому числі: щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, норм законодавства стосовно застосування РРО/ПРРО, щодо «Деклараційної кампанії 2024», порядку сплати земельного податку, отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податку тощо.
З метою об’єднання зусиль для координації дій у підвищенні якості сервісного обслуговування платників податків на інформаційних стендах ЦНАПів розміщено актуальну для громадян інформацію, а саме: буклети та листівки, інформацію з питань декларування доходів громадян, зразки заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Платників проінформовано про роботу модуля Контакт-центру ДПС «Запис до електронної черги ЦОП», мобільний застосунок «Моя податкова», а також про можливості Електронного кабінету, за допомогою якого суб'єкти господарювання можуть отримувати всі послуги в режимі онлайн.
Кампанія звітування по КІК за 2022 – 2023 роки
Державна податкова служба України повідомляє, що наразі триває кампанія подання контролюючими особами Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) за 2022 та 2023 звітні періоди.
Так, протягом 2023 року надійшло 495 Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) та 405 Звітів про КІК за скороченою формою.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Першим звітним (податковим) роком є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).
Нагадуємо, що Звіт про КІК має бути подано одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб):
- для фізичної особи – до 1 травня 2024 року;
- для юридичної особи – до 1 березня 2024 року.
До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Відповідно до підпункту 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
При цьому у Звіті про КІК зазначається уся необхідна інформація за результатами діяльності КІК відповідного звітного періоду (за даними бухгалтерського обліку та/або проміжної фінансової звітності).
Також у разі якщо така особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 392.5.3 пункту 392.5. статті 392 Кодексу.
У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
Необхідно пам’ятати, що Звіт про КІК подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо та виключно в електронній формі.
У той же час пунктом 120.7 статті 120 Кодексу встановлено фінансову відповідальність за податкове правопорушення, зокрема:
неподання звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня податкового періоду (у 2024 році – 302 800 грн);
несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року (у 2024 році – до 151 400 грн).
Водночас підпунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що:
штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 392 Кодексу під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392 Кодексу.
До державного бюджету у січні 2024 року надійшло 66,5 млрд гривень
За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 66,5 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні 2024 року становили 60,9 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 113,6 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 7,3 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, для документальних планових перевірок визначені такі строки проведення:
- ля великих платників податків – 30 робочих днів;
- для суб'єктів малого підприємництва – 10 робочих днів;
- для інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлено ст. 78 ПКУ. Тривалість проведення документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати:
- 15 робочих днів – для великих платників податків;
- 10 робочих днів – інших платників податків;
- 5 робочих днів – щодо суб'єктів малого підприємництва.
Продовження строків проведення документальних позапланових перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу: не більш як на 10 робочих днів – для великих платників податків; не більш як на 2 робочих дні – щодо суб'єктів малого підприємництва ; не більш як на 5 робочих днів – інших платників податків.
Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами податкових органів та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки, що визначено ст. 79 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, та реєструється у податковому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено ст. 78 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, та реєструється у податковому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів).
Про податкові пільги з місцевих податків і зборів за об’єкти оподаткування, які розташовані в межах територій можливих бойових дій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно податкових пільг з місцевих податків і зборів за об’єкти оподаткування, які розташовані в межах територій можливих бойових дій, інформує про роз’яснення Міністерства фінансів України.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.
Абзацом другим вищезазначеного пункту встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому Кодексом для сільських, селищних, міських рад.
До того ж підпунктом 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг із місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 (щодо неможливості змін елементів податку протягом бюджетного року) пункту 4.1 та пункту 4.5 (щодо термінів застосування пільг) статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 (щодо термінів прийняття рішень) i 12.3.7 (щодо заборони встановлення індивідуальних пільг) пункту 12.3, підпункту 12.4.3 (щодо строків набрання чинності рішень) пункту 12.4 та пункту 12.5 (щодо строків набрання чинності рішень) статті 12 цього Кодексу, Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Тому з метою вирішення питання встановлення пільг по сплаті місцевих податків і зборів за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій можливих бойових дій, платники мають можливість звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування (військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації) для прийняття ним відповідного рішення про надання податкових пільг.
Крім того, Кодексом визначені умови, за яких, незалежно від того, чи знаходяться об’єкти оподаткування на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, чи ні, не нараховуються та не сплачуються:
плата за землю:
- за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами;
- землі консервації (щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження робочого плану землеустрою щодо консервації, тобто тих земель, які забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, а також на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди);
- за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг на підставі заяв платників;
податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;
за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об’єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням;
починаючи з 1 січня 2023 року, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому, за даними Реєстру майна, об’єкти нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням.
Одночасно зазначаємо, що органам місцевого самоврядування та військовим адміністраціям або військово-цивільним адміністраціям законодавчо надано повноваження встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку, встановлений для певного типу об’єктів нерухомого майна, та звільняти від сплати податку по об’єктах житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту.
Роз’яснення розміщено на вебсайті Мінфіну у рубриці «Головна/Діяльність/Податкова політика/Роз’яснення» за посиланням:
Крім цього, повідомляємо, що інші роз’яснення стосовно справляння податків в умовах дії воєнного стану розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями:
з плати за землю:
https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/677679.html;
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/677681.html;
Приймання та обробка електронних документів ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.
Для здійснення електронного документообігу необхідно:
- отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
- створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);
- надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:
zvit@sta.gov.ua до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»;
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.
Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на офіційному вебпорталі ДПС:
Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»:
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx
Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) / зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо):
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/
Уніфікований формат транспортного повідомлення:
Реєстр форм електронних документів:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/.
Чи ведеться журнал використання РРО з торгівлі валютними цінностями?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 919/29049 (далі – Порядок). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх представників, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – наказ № 317), який набрав чинності з 01 серпня 2020 року, внесені зміни до Порядку, зокрема, виключено обов’язок суб’єкта господарювання щодо реєстрації та застосування журналу використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Отже, з 01.08.2020 суб’єкти господарювання не зобов’язані реєструвати та вести журнал використання реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Водночас, суб’єкт господарювання за власним бажанням може продовжувати вести зареєстрований до дати набрання чинності наказом № 317 журнал до моменту його закінчення чи скасування його реєстрації або вести такий журнал для внутрішнього обліку операцій з торгівлі валютними цінностями.
До уваги фінансових агентів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 03 вересня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 1618/40674 від 14.09.2023 (далі – Порядок № 468). Порядок № 468 встановлює обов’язок для усіх підзвітних фінансових установ стати на облік у Державній податковій службі України (далі – ДПС).
При цьому, організації, які мали статус підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року.
Якщо ж організація не мала статусу підзвітних фінансових установ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована) починаючи з 01 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття її на облік у ДПС як підзвітної фінансової установи протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу підзвітних фінансових установ.
Здобувачі ліцензій, ліцензіати та їх представники мають право на подання заяв та інших документів у сфері ліцензування в електронній формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державною податковою службою України з метою забезпечення реалізації права здобувачів ліцензій, ліцензіатів та їх представників на подання заяв та інших документів у сфері ліцензування в електронній формі відповідно до Порядку проведення експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи дозвільних документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 895 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи дозвільних документів» (далі – Постанова № 895) реалізовано можливість подання здобувачами ліцензій заяв щодо ліцензування в електронній формі та отримання ними інформації щодо результату обробки, а саме отримання витягів з ліцензійних реєстрів та або витягів з розпоряджень про анулювання ліцензій засобами ІКС «Електронний кабінет» та іншими комерційними програмними забезпеченнями.
За результатами доопрацювання програмного забезпечення підсистеми «Ліцензування» ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» (далі – підсистема «Ліцензування»), яке забезпечує наповнення та ведення реєстрів ліцензій на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального та зберігання пального, у частині прийому від здобувачів ліцензій заяв в електронній формі на отримання відповідних ліцензій в електронному вигляді, а також автоматичного надання інформації про результат розгляду відповідних заяв.
Таким чином, здобувачі ліцензій мають можливість звернутися з заявами в електронній формі за отриманням наступних ліцензій:
- на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
- на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту);
- на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
- на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в
- електронних сигаретах;
- на право оптової торгівлі спиртом етиловим;
- на право оптової торгівлі спиртом етиловим ректифікованим виноградним; на право оптової торгівлі спиртом етиловим ректифікованим ПЛОДОВИМ;
- на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);
- на право оптової торгівлі алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту);
- на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;
- на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
- на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
- додатку до ліцензії на право оптової торгівлі (алкоголь, тютюн, рідини, що використовуються в електронних сигаретах);
- на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі;
- на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).
Як заповнюється розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі закриття платником податків об’єкта оподаткування та термін його подання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Пунктом 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 визначено, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється одним рядком наступним чином:
- у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»;
- графи 3-10 та 12 заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. № 20-ОПП;
- графа 11 не заповнюється.
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється у випадках, зокрема:
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Порядок ведення обліку товарних запасів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033) (далі – Порядок) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Відповідно до п. 1 розділу II Порядку облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку встановлено, що ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку:
1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис;
2) у графі 2 – дата здійснення запису;
3) у графах 3-6 – реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);
4) у графі 7 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару;
5) у графі 8 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій).
Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається:
- продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій;
- внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання;
- знищення або втрата товару;
- повернення товару постачальнику;
використання товарів на власні потреби;
6) у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.
Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів (п. 4 розділу ІІ Порядку).
Для ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів (п. 5 розділу ІІ Порядку).
Єдиний податок: у січні 2024 року платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 630,7 млн гривень
Протягом січня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників понад 630,7 млн грн єдиного податку. Надходження збільшились на понад 179,4 млн грн, або майже на 40 відсотків.
Нагадуємо, що 19.02.2024 – останній день сплати єдиного податку за ІV квартал 2023 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку громад!
Понад 162,6 млн грн – надходження військового збору до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
У січні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 162,6 млн грн військового збору. У порівнянні з січнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,2 млн грн, або 0,8 відсотка. Про це повідомила в. о. начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Наталя Федаш висловила вдячність всім платникам, які продовжують працювати задля нашої Перемоги і сумлінно поповнюють бюджети.
Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, завдяки відповідальній громадянській позиції та патріотизму платників стабільно отримуються такі необхідні кошти для Збройних Сил України.
Дніпропетровщина: тривають заходи щодо боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в рамках протидії незаконному виробництву та обігу підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, продовжує роботу щодо виявлення тіньового ринку підакцизних товарів.
На Дніпропетровщині податковою службою проведено спільні заходи з правоохоронними органами. В рамках кримінального провадження викрито торговий об’єкт, на якому здійснювався незаконний продаж тютюнових виробів.
На зазначеному об’єкті господарська діяльність проводилась без відповідної реєстрації, без належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, без застосування РРРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій та без наявності відповідних ліцензій і марок акцизного податку встановленого зразка на тютюнових виробах, які реалізовувались.
За результатами спільних заходів в рамках кримінального провадження виявлено та вилучено з незаконного обігу 1300 пачок контрафактних тютюнових виробів тощо.
Звертаємо увагу громадян на необхідність державної реєстрації суб’єктами господарювання у разі здійснення підприємницької діяльності.
Закликаємо платників до неухильного виконання норм податкового, трудового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи!
ЗУ_3219 РРО_ПРРО
Відеогалереяhttps://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10625.html
Протидія із незаконним обігом підакцизної продукції триває
Державна податкова служба України повідомляє, що підрозділами податкового аудиту на постійній основі здійснюються оперативні заходи податкового контролю в частині протидії незаконному обігу підакцизних товарів на території України.
Незаконний обіг підакцизної продукції здійснюється, як правило, фізичними особами без відповідної державної реєстрації та зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій, за відсутності відповідної ліцензії на провадження певного виду діяльності та підтверджуючих документів щодо походження таких товарів.
Упродовж 2023 року, з урахуванням дії воєнного стану на території України, наслідків ворожих атак по території України, територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС спільно з територіальними органами Національної поліції України ініційовано вилучення із незаконного обігу тютюнової та алкогольної продукції на суму понад 8,2 млн гривень.
ДПС інформує про окремі приклади боротьби із незаконним обігом підакцизних товарів регіональними підрозділами податкового аудиту останнім часом:
Податківці Волині виявили порушень при реалізації підакцизних товарів в одній із торгівельних мереж області на 1,5 млн. гривень:
https://vl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/743792.html;
До уваги платників податків Харківщини:
https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/745807.html;
Податківці виявили у сфері торгівлі та громадського харчування проведення розрахункових операцій без застосування касового апарата та торгівлю алкогольними напоями без ліцензії на території Івано-Франківської області:
https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/744945.html:
Чергове припинення безліцензійної діяльності на Київщині:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/744833.html;
У Запоріжжі на оптовому складі припинено торгівлю рідинами для електронних сигарет без документів:
https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/741869.html;
На Волині податківці під час фактичної перевірки виявили партію тютюнових виробів без марок акцизного податку:
https://www.facebook.com/100067644166226/posts/699855285612604/?mibextid=WC7FNe.
Нагадуємо, що за здійснення незаконної господарської діяльності на правопорушників у всіх випадках складаються протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 156 та 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а вся контрафактна (контрабандна) підакцизна продукція підлягає вилученню.
ДПС застерігає фізичних осіб та інших суб’єктів господарювання про недопустимість здійснення незаконної господарської діяльності, у тому числі підакцизними товарами.
Хто повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи?
З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати декларацію про майновий стан і доходи та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:
окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.
Особливості проведення оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ліцензіатам, які мають ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним та здійснюють оптову торгівлю пальним з місць зберігання пального або місць оптової торгівлі пальним, користувачами яких є інші ліцензіати, слід враховувати таке.
Засади державної політики щодо регулювання обігу пального, які визначені у Законі України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» із змінами(далі – Закон № 481), передбачають, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) (далі – СГ) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
До видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема відносяться:
оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ (у тому числі іноземним СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з визначеннями (стаття 1 Закону № 481) до місць здійснення діяльності відносяться:
місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Для отримання ліцензії на право:
оптової торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним СГ подають заяву для отримання зазначеної ліцензії та документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію;
оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального СГ разом із заявою і документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію, додатково подають завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Законом № 481 передбачено право на здійснення діяльності зі зберігання пального при отриманні відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.
СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).
При цьому положення Закону № 481 не містять прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо СГ або із залученням третіх осіб, найбільш поширеними з яких при реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення, тоді як за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (стаття 936 Глави 66 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ– ліцензіат може:
передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі СГ – ліцензіати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ / місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.
До якого контролюючого органу необхідно стати на облік нерезиденту, який придбаває нерухоме майно в України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Нормами п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ, п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п.141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати, зокрема, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VIII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIII Порядку № 1588).
Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Таким чином, нерезидент, який не перебуває на обліку у контролюючому органі, при настанні першої із подій, а саме, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням такого нерухомого майна.
Якщо нерезидент, який стоїть на обліку у контролюючому органі, придбаває нерухоме майно на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то він зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта нерухомого майно.
Яким чином здійснюється перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) яким, зокрема, встановлено процедуру реєстрації (перереєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).
Пунктом 20 глави 2 розд. II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення (ф. № 3-РРО) робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України -шляхом подання до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація РРО, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) у порядку та строки, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Перереєстрація РРО здійснюється у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку № 547.
Згідно з абзацом першим п. 1 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:
- заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація»;
- реєстраційне посвідчення.
У разі перереєстрації резервного РРО з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання керуючись п. 20 глави 2 розд. ІІ Порядку № 547, подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розд. II Порядку № 547).
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення (абзац четвертий п. 1 глави 3 розд. II Порядку № 547).
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
За провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання передбачена відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення.
При цьому окремі продавці нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством.
ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації. Всі випадки досліджуються та перевіряються працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.
Крім того, на сьогодні соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет майданчики стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.
Нагадуємо, що за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф до 85 тисяч гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Фактичні перевірки: особливості проведення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), контролюючі органи мають право проводити в тому числі і фактичні перевірки.
Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до підпунктів 80.2.1 – 80.2.7 пункту 80.2 статті ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
До уваги платників, які декларують «конструктивні дивіденди»!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01 жовтня 2023 року закінчився період сплати податків з доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів (далі – «конструктивні дивіденди»), в тому числі по коригуваннях ТЦ за 2022 звітний рік.
Відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) перелік операцій, які з метою оподаткування прирівнюються до дивідендів, наведено у пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено вимогу щодо оподаткування «конструктивних дивідендів» через невідповідність ціноутворення в таких операціях принципу «витягнутої руки».
Тобто, у разі недотримання принципу «витягнутої руки» виявлені відхилення прирівнюються до дивідендів з таких операцій:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Також підлягають оподаткуванню операції, які зазначені в абз. 7 пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме: виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Отже, зазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, або за формулою, яка зазначена в
пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Механізм застосування відповідних міжнародних угод докладно розкрито в узагальнюючій податковій консультації Міністерства фінансів України щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів від 20.08.2021 року № 480.
Наразі триває кампанія декларування сплачених «конструктивних дивідендів», у зв’язку з тим, що зобов’язання відображаються у декларації з податку на прибуток того звітного періоду, в якому вони були сплачені до бюджету.
Звертаємо увагу на необхідність декларування таких виплат шляхом подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2023 рік та наростаючим підсумком за 2023 рік.
Також нагадуємо, що відповідно до пп. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування – запорука ведення діяльності в правовому полі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основні вимоги для можливості обрання та переходу юридичними та фізичними особами – підприємцями на сплату єдиного податку встановлено у статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
У заяві повинні зазначатися всі обов’язкові відомості, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
У разі подання заяви без зазначення будь-яких з обов’язкових відомостей платник має можливість повторно її подати із заповненням всіх обов’язкових відомостей.
Акцентуємо, що Кодексом встановлено заборону на здійснення окремих видів діяльності, що не дають права платникам перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідні заборонені види діяльності визначені підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.
Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ № 396).
Враховуючи пояснення, наведені у Наказі № 396, підставою для прийняття контролюючим органом рішення щодо відмови у реєстрації платника єдиного податку є наявність та здійснення суб'єктом господарювання наступних кодів видів діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010):
05.10, 05.20, 06.10, 06.20, 07.10, 07.21, 07.29, 08.11 (у частині добування декоративного та будівельного каменю та глинистого сланцю), 08.12 (у частині добування гравію, глин і каоліну), 08.91, 08.92, 08.93, 08.99, 11.01, 11.02, 11.03, 11.04, 11.05, 12.00, 19.20, 24.41, 29.10, 29.20, 32.12 (у частині виробництва обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння), 35.11, 35.14, 35.21, 35.23, 45.11, 45.19 (у частині оптової та роздрібної торгівлі новими автотранспортними засобами та вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами), 46.12, 46.17 (у частині діяльності посередників у торгівлі тютюновими виробами), 46.21 (у частині оптової торгівлі необробленим тютюном), 46.34 (у частині торгівлі алкогольними напоями), 46.35, 46.39 (у частині неспеціалізованої оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами), 46.71, 46.72, 46.76 (у частині оптової торгівлі дорогоцінним камінням), 47.11 (у частині роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.25 (у частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями), 47.26 (у частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 47.30, 47.79 (у частині роздрібної торгівлі антикваріатом та діяльність аукціонних будинків), 47.81 (у частині роздрібної торгівлі з лотків і на ринках алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.91 (у частині діяльності з роздрібної торгівлі Інтернет-аукціонів виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату), 53.10, 53.20 (у частині поштової діяльності), 61.10, 61.20, 61.30, 64.11, 64.19, 64.20, 64.30, 64.91, 64.92, 64.99, 65.11, 65.12, 65.20, 65.30, 66.11, 66.12 66.19, 66.22 (у частині діяльності страхових брокерів), 66.29, 66.30, 90.01, 90.02, 90.04, 92.00, 93.21 (у частині діяльності з організації, проведення гастрольних заходів).
Водночас повідомляємо, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
При цьому наголошуємо, що виключення платника єдиного податку з Реєстру платників єдиного податку відбувається у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.
Отже, суб’єкт господарювання має право зареєструвати види діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010), які містять одночасно часткову заборону на певний вид діяльності, при цьому такі платники повинні дотримуватися вимог, визначених підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.
Таким чином, якщо у платника податків є зареєстровані коди діяльності, які містять одночасно і дозволені і заборонені види діяльності, але фактично заборонені види діяльності платник податків не здійснює, така юридична або фізична особа може бути зареєстрована платником єдиного податку та перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Слід звернути увагу, що згідно з пунктом 36.5 статті 35 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків.
У разі недотримання встановлених Кодексом вимог:
- до доходу юридичної особи, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюється розмір ставки єдиного податку у подвійному розмірі (пункт 293.5 статті 293 Кодексу);
- до доходу фізичної особи – підприємця, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюються ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пункт 293.4 статті 293 Кодексу).
Електронна трудова книжка вдосконалює облік трудової діяльності найманих працівників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її Вона вдосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до органів Пенсійного фонду України.
Кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).
Оподаткування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Згідно з п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 встановлено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості»). За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену статтею 119-1 ПКУ;
Нормами п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ визначено, що суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену статтею 119-1 ПКУ.
Понад 281 тис. платників знаходиться на обліку в податковій службі Дніпропетровщини
Станом на 01.02.2024 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходилось понад 281,0 тисяча платників податків. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року їх кількість збільшилась на 15,0 тис. осіб (станом на 01.02.2023 зареєстровано понад 265,8 тис. осіб).
Із загальної кількості суб’єктів господарювання, зареєстрованих станом на 01.02.2024, юридичних осіб – майже 118,5 тис., фізичних осіб – підприємців (ФОП) – понад 162,5 тисяч. Позитивна динаміка складає майже 2,5 тис. – по юридичних особах, по ФОПах – 12,7 тисяч.
Нагадуємо, що відповідно до п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема:
- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У м. Кам’янському проведено нараду з питань боротьби із нелегальним обігом підакцизних товарів
В Кам'янській районній військовій адміністрації під головуванням начальника районної військової адміністрації Олега Гапіча за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова відбулася нарада з питань організації роботи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.
Під час комунікацій обговорили спільні напрями діяльності державних органів, спрямовані на легалізацію обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та шляхи вирішення нагальних питань.
По завершенню заходу сторони домовились про розширення подальшої співпраці.
Робота у цьому напрямку продовжується.
Шановні споживачі! Захистіть свої права!
Ставки оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено загальні засади встановлення податків і зборів. Під час встановлення податку обов'язково визначається такий елемент як ставка податку.
Відповідно до статті 25 ПКУ ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.
Згідно зі статтею 26 базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом ПКУ.
У випадках, передбачених ПКУ, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.
Відповідно до статті 27 ПКУ граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений ПКУ.
Згідно зі статтею 28 ПКУ абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
Відповідно до пунктів 136.1, 136.7 статті 136 ПКУ базова (основна) ставка з податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків до об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Разом з тим положенням ПКУ передбачені окремі ставки оподаткування для банків, страхової діяльності, операцій резидентів Дія Сіті, доходів нерезидентів, організацій та проведення азартних ігор, букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей.
Відповідно до статті 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Згідно зі статтею 193 ПКУ ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
- 20 відсотків;
- 0 відсотків;
- 7 відсотків по операціях з:
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів;
постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами;
постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;
- 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.
Відповідно до статті 215 ПКУ встановлено вичерпний перелік підакцизних товарів та ставок акцизного податку до них.
Так пунктом 215.1. статті 215 ПКУ визначено, що до підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Відповідно до пункту 215.2 статті 215 ПКУ ставки акцизного податку є єдиними на всій території України та встановлюються відповідно до визначень розділу І ПКУ: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.
Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники встановлені ПКУ у вартісному вимірі (пункт 29.2 статті 29 ПКУ).
Адвалорною визначається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (пункт 28.2 статті 28 ПКУ).
Адвалорні та специфічні одночасно застосовуються до тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Ставки акцизного податку на тютюнові вироби не є постійними. Пунктом 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено тимчасово, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів.
Пунктом 215.3 статті 215 ПКУ встановлено коди товарів (продукції), опис товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, одиниці виміру та ставки податку згідно з переліком підакцизних товарів, визначених пунктом 215.1 статті 215 ПКУ.
Відповідно до статті 268 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Відповідно до статті 268.3 ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до статті 274 ПКУ ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Відповідно до статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Питання, які найчастіше порушуються у запитах на отримання публічної інформації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про питання, які найчастіше порушуються запитувачами у запитах на отримання публічної інформації, а саме:
1. Чи включений платник податків до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік
Інформація щодо включення платників податків до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік розміщена на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/740029.html.
2. Про надання реквізитів рахунків для сплати платежів
Інформація про реквізити рахунків для сплати платежів, які введено в дію з 01.01.2024, розміщена на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
3. Про надання інформації про податковий борг.
Інформація щодо загальної суми боргу та наданих розстрочок розміщується щомісячно на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-roboti/dinamika-podatkovogo-borg.
4. Порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків регулюється ст. 70 Податкового кодексу України та регламентується розділом VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.
Інформація щодо переліку документів, які потрібно подати фізичній особі для отримання Картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-kartki/yaki-dokumenti-portibno-pod/.
5. Порядок отримання інформації про доходи з Державного реєстру платників податків – фізичних осіб.
Інформація з питань отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/otrimannya-informatsii-pro-dohodi-z-derjavnogo-reestru-fizichnih-osib-/.
6. Інформація про надходження податків і зборів (обов’язкових платежів).
Інформація щодо сум надходжень податків і зборів розміщується щомісячно на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-roboti/nadhodjennya-podatkiv-i-zboriv--obovyaz/.
7. Інформація про нарахування податків і зборів.
Інформація щодо сум нарахувань податків і зборів розміщується щомісячно на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-roboti/narahuvannya-podatkiv-i-zboriv/.
8. Інформація щодо контрольно-перевірочної роботи.
Інформація щодо контрольно-перевірочної роботи розміщується вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-roboti/kontrolno-perevirochna-robota/.
9. Про надання Положення про Державну податкову службу України.
Положення про Державну податкову службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (із змінами) розміщено на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/postanovi-km-ukraini/74059.html.
10. Інформація щодо показників за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладаних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.
Показники за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладаних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків розміщується щомісячно на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/677594.html.
Особливості визначення податкових зобов’язань із земельного податку для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь (наприклад, землі промисловості, зв’язку, транспорту), нормативна грошова оцінка яких не виконана, але в якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання із земельного податку обчислюються із застосуванням коефіцієнту індексації, визначеного відповідно до законодавства для таких земель.
Таке правило необхідно застосовувати і в наступних податкових періодах у разі, якщо й в подальшому будуть встановлюватись відмінні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки для земель сільськогосподарських угідь та інших земель.
Безоплатне отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначається на митній території України: що з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим.1 ПКУ.
Зазначені особи мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку ( п. 180.3 ст. 180 ПКУ).
Згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відс. для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 208.2 cт. 208 ПКУ).
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 cт. 208 ПКУ).
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема:
- до графи 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
- у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;
- до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг, які заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:
- у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.
У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах,
- у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється;
- до графи 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
- до графи 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, яка заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
При цьому, у разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати ціна постачання визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку;
до графи 8 – код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються
до графи 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ,
до графи 11 – сума ПДВ, яка заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знаків включно.
До розділу А податкової накладної (рядки I - XII) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна.
Що означає поняття тип ПРРО операцій «Інтернет торгівля» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що з метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).
Хто не може бути резидентом Дія Сіті?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що частиною 2 статті 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні із змінами (далі – Закон № 1667) визначено коло суб’єктів, які не можуть бути резидентами Дія Сіті. Зокрема, це стосується юридичної особи:
- яка зареєстрована на території та/або відповідно до законодавства іноземної держави;
- у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належать державі Україна або територіальній громаді;
- яка має статус неприбуткового підприємства, установи, організації;
- яка порушила вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та/або подання інформації про структуру власності юридичної особи;
- прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі. Це положення не застосовується у разі здійснення володіння часткою (акціями) у статутному (акціонерному) капіталі через юридичну особу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім випадків реєстрації такої юридичної особи відповідно до законодавства держави-агресора);
- у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належать юридичним особам, зареєстрованим у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
- стосовно якої застосовано спеціальні економічні або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України, або визнані Україною міжнародні санкції або яка є пов’язаною особою особи, стосовно якої застосовано такі обмежувальні заходи (санкції);
- яка визнана банкрутом;
- яка перебуває у процесі припинення, крім перетворення;
- яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року);
- яка є постачальником послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, та не виконала вимоги законодавства щодо включення до певного реєстру, постановки на облік, отримання ліцензії чи іншого дозвільного документа (якщо такі вимоги встановлені законодавством як умова надання відповідних послуг);
- яка здійснює діяльність з організації та/або проведення азартних ігор, крім діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор
Довідково: окремі особливості та терміни щодо перебування у статусі резидента Дія Сіті у випадку невідповідності юридичної особи вимогам встановленим частиною 1 статті 5 передбачені частиною 3 цієї ж статті Закону № 1667.
Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Дніпропетровщина: збір платежів до бюджетів та державних цільових фондів у січні 2024 року – 8,2 млрд гривень
У січні 2024 року платники Дніпропетровщини забезпечили надходження платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у сумі 8,2 млрд грн, що на 837,6 млн грн, або на 11,4 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до державного бюджету у січні 2024 року надійшло майже 3,1 млрд грн, що на 317,5 млн грн, або на 11,5 відс., більше минулорічного показника відповідного періоду.
Місцеві бюджети у першому місяці 2024 року отримали майже 2,9 млрд грн, що на 521,8 млн грн більше ніж у січні 2023 року. Темп росту надходжень складає 122,2 відсотки.
До державних цільових фондів у січні 2024 року спрямовано понад 2,2 млрд грн єдиного внеску.
Дякуємо платникам за роботу і фінансову підтримку держави!
Деклараційна кампанія 2024: коли обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2024.
Пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) отримував:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Крім того, платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.
Про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів
Обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – обладнання) підлягає реєстрації в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – Єдиний реєстр обладнання), ведення якого передбачено статтею 21 Закону № 4811 з урахуванням змін, внесених Законом України № 31732, які набирають чинності з 22.01.2024.
Водночас статтею 21 Закону № 481 передбачено, що Порядок ведення Єдиного реєстру обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України, а форми заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, затверджує Міністерство фінансів України.
На сьогодні підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства.
Отже, з урахуванням погодженої позиції з Міністерством фінансів України Єдиний реєстр обладнання розпочне функціонувати з моменту затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.
Таким чином, реєстрація обладнання у Єдиному реєстрі обладнання розпочнеться з початком функціонування цього реєстру.
___________________
1Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
2Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»
ЗУ_3219 РРО_ПРРО
Відеогалеряhttps://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10617.html
До уваги підзвітних фінансових установ!
Державна податкова служба України повідомляє, що на виконання Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS)) розпочинається кампанія з подання Підзвітними Фінансовими Установами (далі – ПФУ) звітності CRS.
Звіти формуються та подаються з дотриманням вимог «Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 вересня 2023 року № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2023 за № 1774/40830 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 14 Порядку, звіт подається ПФУ щороку, в термін до 01 липня року, що настає за звітним.
Згідно з частиною 1 підпункту 531.1 пункту 531 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, першим звітним періодом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS є період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.
Так, з метою організації процесу подачі звітів ДПС було оновлено функціонал ІКС «Електронний кабінет» та додано новий розділ «Звіти CRS».
Процедура подання до ДПС звіту про підзвітні рахунки передбачає покрокове здійснення ПФУ таких дій:
1) завантаження сформованого, відповідно до вимог Порядку, Звіту CRS у форматі XML;
2) підписання завантаженого звіту кваліфікованим електронним підписом керівника ПФУ або уповноваженою особою;
3) відправлення звіту до ДПС.
За результатами обробки отриманого звіту на адресу ПФУ направлятимуться відповідні повідомлення (квитанції), що міститимуть інформацію про прийняття звіту, або, у разі виявлення помилок, про його відхилення.
У разі наявності питань, пов’язаних із процесом подання звіту, звертайтесь за тел.: 272-26-71 або надсилайте питання на електронну поштову скриньку: crs.info@tax.gov.ua.
Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена розглянули звернення платників з податкової тематики
У рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена за участі в. о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура, Бізнес-омбудсмена Романа Ващука, заступника бізнес-омбудсмена Тетяни Короткої. Учасники розглянули кейси від платників податків, які надходять на адресу Ради.
У ході роботи йшлося, зокрема, про адміністрування податку на додану вартість, виконання податковою службою судових рішень. Також обговорювалися системні питання у сегменті зупинки реєстрації податкових накладних та проведення податкових перевірок.
«ДПС завжди відкрита до діалогу з Радою бізнес-омбудсмена, завдяки якому нам вже вдалося вирішити низку спірних питань платників. Приємно, що Бізнес-омбудсмен відзначає позитивні тенденції до зменшення кількості скарг щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, виконання податковими органами судових рішень в цілому, що свідчить про врегулювання окремих системних питань. Впевнений, що результативність нашого співробітництва очевидна і робота з врегулювання проблемних питань платників буде ефективною і надалі», – зазначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур.
Податківці надали вичерпні відповіді на запитання представників Ради, проконсультували з окремих питань оподаткування. По деяким з них було досягнуто домовленості більш детального розгляду та повідомлення Ради бізнес-омбудсмена про прийняті рішення.
Крім того, в ДПС розповіли про заходи, над реалізацією яких активно працюють фахівці Служби у рамках вдосконалення процесів податкового адміністрування.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
Щодо подання Звітів FATCA: яке повідомлення (фінальна квитанція) свідчить про повну успішну здачу звітності про підзвітні рахунки фінансовим агентом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до положень Інструкції користувача (Публікація Служби внутрішніх доходів США 5190), квитанція RC024 свідчить про те, що «пакет даних пройшов перевірку IDES і був завантажений отримувачем (IRS)». Про успішну перевірку поданого звіту зі сторони Служби внутрішніх доходів США (далі – СВД США) приходить сповіщення. Усі квитанції та сповіщення надсилаються на електронну адресу вказану при реєстрації фінансового агента у Міжнародній системі обміну даними (далі – МСОД).
Лінки на інструкції англійською та українською мовою: https://mof.gov.ua/storage/files/Публікація_СВД-МСОД-англійською.pdf https://mof.gov.ua/storage/files/Публікація_СВД-МСОД-українською.pdf.
Більше щодо подання Звітів FATCA – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/zapitannya-vidpovidi/schodo-podannya-zvitiv-fatca/.
Розрахунки за послуги здійснюються виключно через банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервіси переказу коштів: що з РРО/ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) встановлено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів тощо, звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО при прийманні оплати за послуги.
Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265.
Який документ у період обмеження доступу до Реєстру волонтерів підтверджує статус благодійника – фізичної особи – волонтера?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр) ведеться ДПС відповідно до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Механізм включення волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – волонтер) до Реєстру встановлений Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку включення волонтера до Реєстру здійснюється на підставі заяви про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою № 1-РВ (далі – заява № 1-РВ) процедура подання якої встановлена п. 2.2. Порядку.
Про результати обробки заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому у встановленому законодавством порядку, засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).
Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у включенні фізичної особи – благодійника до Реєстру територіальний орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання заяви включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру.
Протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання заяви, територіальний орган ДПС повідомляє фізичну особу – благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному ст. 42 гл. 1 розд. II Податкового кодексу України.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру на підставі заяви, поданої в паперовій формі, у листі зазначаються відомості з Реєстру, наведені у п. 1.3 розд. I Порядку.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру на підставі заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація у квитанції.
Отже, інформація про результати розгляду заяви надсилається заявнику у квитанції, якщо заяву подано в електронній формі, або у листі, якщо заяву подано у паперовій формі.
Оприлюднення інформації з Реєстру, передбачене п. 1.3 розд. І Порядку.
Відповідно до пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, у тому числі до Реєстру.
Таким чином у період обмеженого доступу до Реєстру, підтвердженням включення фізичної особи – благодійника до Реєстру в залежності від обраної форми подання заяви є квитанція, в якій повідомляється про включення фізичної особи – благодійника до Реєстру або лист із даними про включення такої особи до Реєстру.
Крім того, волонтер або його представник не позбавлені права у будь-який час звернутись до контролюючого органу для отримання листа – підтвердження про включення фізичної особи – благодійника до Реєстру.
Особливості листування через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
Про бюджетне відшкодування сум ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Кодексом, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Кодексу, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункт 184.9 статті 184 Кодексу).
Водночас чинним законодавством передбачено можливість зміни банківського рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), у т. ч. щодо підприємств, реєстрацію яких як платників податку на додану вартість анульовано.
Відповідно до пункту 21 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, у разі якщо зміни рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4), на який платник податків виявив бажання отримати бюджетне відшкодування, відбулись в особи, яка виключена з реєстру платників податку на додану вартість, така особа може подати до контролюючого органу за місцем обліку платника податку повідомлення довільної форми щодо зміни реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати суму бюджетного відшкодування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», підписане керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.
Таке повідомлення повинно містити такі реквізити: повне найменування платника (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)); податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта; за даними Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дату раніше поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4) та номер податкової декларації або уточнюючого розрахунку; реквізити нового рахунку (номер та дата відкриття рахунку, найменування банку/небанківського надавача платіжних послуг, у якому відкритий такий рахунок).
Чи застосовуються штрафні санкції у разі виявлення під час податкової перевірки заниження МПЗ за 2022 рік?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Штрафні санкції, передбачені статтею 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні податкових зобов'язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2022 рік, а також штрафні санкції, передбачені статтею 124 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального МПЗ за 2022 рік, не застосовуються (п. 65 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Заповнення розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності ДПС України розробила відеоролик «Заповнюємо розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин правильно».
Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/instrukcii/10128.html.
Затверджено нові довідники податкових пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України станом на 30.01.2024 за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html розміщено нові довідники податкових пільг, а саме:
- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 122/1;
- Довідник інших податкових пільг – № 122/2.
У довідниках наведено перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та інших місцевих податків і зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадуємо, що облік сум податкових пільг, отриманих платниками, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної у поданих ними податкових деклараціях.
Взаємодія державних органів: на порядку денному – боротьба з нелегальним обігом підакцизних товарів
Наразі спостерігається збільшення тіньового сегменту на всіх ринках підакцизної продукції, що зумовлює значні втрати бюджетів.
Отже, детінізація ринку підакцизних товарів – один з головних викликів сьогодення.
Для вжиття дієвих заходів щодо боротьби з нелегальним обігом підакцизних товарів на території області за участі керівництва і представників контролюючих та правоохоронних органів Дніпропетровщини у Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулось засідання регіональної робочої групи.
Створення ефективних систем попередження і протидії правопорушенням, побудова якісної процедури контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів, посилення інституційної спроможності контролюючих та правоохоронних органів, налагодження їх ефективної взаємодії – основні меседжі заходу.
Під час обговорення нагальних питань учасники проаналізували роботу галузей, визначили проблемні моменти та окреслили шляхи їх вирішення.
Існування тіньового ринку підакцизної продукції у сьогоднішніх умовах є неприпустимим.
Конструктивний діалог державних органів і спільна стратегія у напрямку легалізації операцій з підакцизними товарами направлені на мінімізацію тіньової частки у підакцизних товарах і відповідно – на забезпечення додаткових надходжень до бюджетів.
Фотогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/zasidannya--kolegii-ta-naradi/10770.html
Перевірки податковою на Дніпропетровщині та вимоги до підприємців
Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10603.html
Тристороння зустріч: обговорені питання щодо удосконалення законодавства
Робота спільної тимчасової робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Робоча група) у складі представників Громадської ради, податкової служби області та виконавчого комітету Криворізької міської ради завершилась.
На черговому засіданні Робочої групи за участі керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області шляхом конструктивної тристоронньої дискусії прийняті за основу пропозиції щодо внесення змін до податкового та бюджетного законодавств стосовно плати за землю та податку на доходи фізичних осіб.
Реалізація запропонованих змін у разі їх прийняття Верховною Радою України – це додаткові надходження до місцевих бюджетів, посилення спроможності територіальних громад.
Працюємо заради зміцнення економічного потенціалу громад і країни в цілому!
Який перелік документів необхідно надати юридичній особі – нерезиденту для отримання КЕП у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) юридичній особі – нерезиденту необхідно надати наступні документи:
- заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках;
- додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках;
- витяг з відповідного реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації або оригінал установчого документа такої юридичної особи або копія такого документа, який нотаріально засвідчений відповідно до законодавства. Установчі документи та витяги, складені іноземною мовою подаються з відміткою консульської служби про легалізацію або з проставленим апостилем, якщо інше не передбачено міжнародним договором разом із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (надаються виключно для ознайомлення);
- оригінал та засвідчену копію* довідки за формою № 34-ОПП про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- засвідчені копії** документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи – нерезидента та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір (за необхідності із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову);
- оригінал та засвідчену копію* дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб);
- оригінал та засвідчену копію* паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі. За наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія одного з документів надається за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»;
- оригінал та засвідчену копію* паспортного документа іноземця із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства відповідно до Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зі змінами та доповненнями (для фізичних осіб – іноземців або осіб без громадянства);
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
- оригінал та засвідчену копію* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);
- засвідчену копію* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову. За наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0, копія облікової картки платника податків надається за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія».
*– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
**– відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності).
До уваги осіб – нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам, які розташовані на митній території України!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що починаючи з 01.01.2022 запроваджено оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою – нерезидентом.
До переліку осіб – платників ПДВ віднесено особу – нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.
До таких нерезидентів, не відносяться ті, що:
- постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
- здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
- постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.
Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи – нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень. Ця сума обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 01 січня відповідного року.
Особа – нерезидент може добровільно зареєструватися як платник ПДВ (якщо не досягла зазначеного обсягу – еквівалентну 1 000 000 гривень).
Реєстрація особи-нерезидента як платника ПДВ здійснюється на підставі заяви такої особи про реєстрацію, як в добровільному так і в обов’язковому порядку.
Отже, особи – нерезиденти, які здійснюють постачання електронних послуг на митній території України фізичним особам, мають дотримуватись вимог Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з постачання електронних послуг податком на додану вартість, й ті, що перетнули обсяг еквівалентний 1 000 000 грн (обов’язкова реєстрація), й ті що не перетнули (добровільна реєстрація).
Про строк давності у період дії карантину та воєнного стану у разі самостійного виправлення помилок у раніше поданій звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, при самостійному виправленні помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:
- з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;
- з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.
При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
Як у податковому обліку відображається списання безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом за імпортовані товари (з ПДВ чи без ПДВ)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Слід зазначити, що для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України (п. 180.1 ст. 180 ПКУ).
Операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування (п. 206.1 ст. 206 ПКУ).
Згідно з п. 3 розд. I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зі змінами та доповненнями, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Поряд з цим, п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зокрема, для списання кредиторської заборгованості використовується рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».
З урахуванням зазначеного, сплачений до бюджету ПДВ платником податку – резидентом, який здійснює розмитнення придбаних у нерезидента товарів, є податковим зобов’язанням з ПДВ, сплаченим на митниці.
Резидент, який не розрахувався за придбані товари, включає суму безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом до складу доходів відповідно до правил бухгалтерського обліку (без ПДВ) та враховує при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної кредиторської заборгованості ПКУ не передбачено.
Набрали чинності зміни щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 13.01.2024 набрав чинності Закон України від 20 грудня 2023 року № 3522-IX «Про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони» (далі – Закон № 3522).
Закон № 3522 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.01.2024 № 2.
Платники Дніпропетровщини протягом 2023 року забезпечили надходження до зведеного бюджету майже на 76,1 млрд гривень
Протягом 2023 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) від платників Дніпропетровщини склав майже 76,1 млрд гривень. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком на понад 6,4 млрд грн, або на 9,2 відсотки.
Наталя Федаш висловила подяку платникам, які сумлінно перераховують до бюджетів такі необхідні кошти і підтримують нашу державу у непростий воєнний час. Адже завдяки їх відповідальності і громадянській позиції бюджети стабільно поповнюються і значна частина коштів спрямовується на забезпечення Збройних Сил України.
«Сьогодні наші захисники і захисниці стійко тримають військовий фронт, а своєчасно сплачені податки підтримують економіку країни і забезпечують стабільність соціальних виплат. Продовжуємо працювати задля нашої Перемоги!», - зазначила очільниця податкової служби регіону.
Понад 630,8 млн грн податку на нерухоме майно – внесок юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
У січні – грудні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 630,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з січнем – груднем 2022 року надходження виросли на понад 45,9 млн грн, або майже на 8 відсотків.
Нагадуємо, що база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Деклараційна кампанія 2024: здаєте в оренду власну квартиру – задекларуйте доходи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2023 році.
Розглянемо наступну ситуацію: якщо платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) протягом 2023 року здавав в оренду власну квартиру іншій фізичній особі, то чи необхідно такому платнику подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація)?
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Отже, в даному випадку платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію за наслідками 2023 року.
Комунікаційна податкова платформа: продаж рухомого майна фізичною особою, нюанси оподаткування
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі керівництва ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з актуальних питань оподаткування.
Під час спілкування фахівці податкової служби області (Павлоградський регіон) розповіли про особливості оподаткування доходів, отриманих платником від продажу (обміну) протягом року рухомого майна.
Нагадали про випадки обов’язкового декларування отриманих у минулому році доходів шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи.
Податківці акцентували увагу на запровадженому ДПС України мобільному застосунку «Моя податкова». За його допомогою громадяни можуть скористатись електронними сервісами податкової служби, зокрема отримати відомості про доходи.
Спілкування з платниками триває.
Комунікаційна податкова платформа працює.
Увага!
До Державної податкової служби України надходять повідомлення від платників податків про отримання ними листів нібито від імені податкових органів з темою листа «Запит ДПСУ (Вимога)» та вмістом листа «Доброго дня, ми не змогли до Вас додзвонитися. Щодо Вашої організації призначено попередню податкову перевірку, просимо Вас надати перелік документів в електронному вигляді, зазначених у запиті. У разі ненадання інформації до 05.02.2024, Ваші рахунки будуть заблоковані.»
Звертаємо увагу, що такі листи не є листами та повідомленнями ДПС. Просимо всіх бути уважними та обережними, не відкривати вкладення до листа.
У разі надходження таких або подібних звернень, пов’язаних з листуванням з ДПС, просимо звертатися до органів Національної поліції (тел. 102) або на «гарячу» лінію ДПС «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 5).
Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 674,8 тис. користувачів
Протягом січня – грудня 2023 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 674,8 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано майже 1,9 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Майже 391,5 тис. фізичних осіб протягом 2023 року отримали 798,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Протягом вказаного періоду 283,3 тис. юридичних осіб отримали 1,1 млн кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 146 тис. платників, з яких 63 тис. – юридичних та 83 тис. – фізичних осіб.
Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 983,5 тис. сертифікатів для 380,1 тис. платників, з яких 149 тис. – юридичні особи, 231,1 тис. – фізичні особи.
За електронними запитами сформовано 467 тис. сертифікатів, у тому числі 68,2 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Всього з початку діяльності надавача видано 13,3 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Дніпропетровщина: результати роботи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в рамках функціональних повноважень протягом 2023 року на території області проведено 679 фактичних перевірок та донараховано 46,7 млн грн штрафних санкцій.
Із загальної кількості проведених фактичних перевірок:
- 441 – у сфері реалізації алкогольних напоїв/тютюнових виробів (донараховано 17,8 млн грн), у т. ч.:
▼ 63 – торгівля без ліцензій на суму 1,5 млн грн;
▼ 191 – продаж товару без марок акцизного податку на суму 6,1 млн грн;
- 238 – з питань дотримання чинного законодавства при реалізації пального (донараховано 29,0 млн гривень).
Крім того, за результатами проведених заходів ГУ ДПС анульовано 657 ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а саме: 372 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 285 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Протягом 2023 року ГУ ДПС спільно з прокуратурою області та Національною поліцією проведена перевірочна робота торгівельних об’єктів, за результатами якої вилучено з незаконного обігу 21,9 тис. одиниць тютюнових виробів та 1 380 літрів алкогольних напоїв. Загальна сума вилученого складає понад 2,4 млн гривень.
Під час проведення перевірочних заходів на території Дніпропетровської області встановлено майже 400 торгівельних адрес, за якими здійснюється ймовірна торгівля контрафактними тютюновими виробами. На значній більшості торгівельних об’єктів господарська діяльність проводилась без діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі та відповідних дозвільних документів. Зазначена інформація була передана до ГУНП у Дніпропетровській області для реагування в межах повноважень.
За результатом попереднього аналізу протягом грудня 2023 року і січня 2024 року на 84 торгівельних об’єктах проведено фактичні перевірки (донараховано понад 2,9 млн грн фінансових санкцій).
У 70 суб’єктів господарювання анульовано 181 ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
За результатами фактичних перевірок з початку 2023 року суб’єктами господарювання сплачено фінансових санкцій на суму 9,6 млн гривень.
Додатково інформуємо, що у 2023 році до бюджетів усіх рівнів надійшло 440,1 млн грн акцизного податку, темп росту надходжень у порівнянні з 2022 роком складає 217,0 відс. (факт 2022 року 202,8 млн гривень).
При цьому, до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за 2023 рік згідно з розподілом акцизного податку зараховано 879,2 млн гривень. У грудні року надходження акцизного податку склали 49,5 млн грн, у т. ч. акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів 38,3 млн грн, акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 11,3 млн гривень.
У грудні 2023 року до місцевих бюджетів області надійшло 61,2 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. Згідно з розподілом до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у грудні 2023 року зараховано 60,9 млн грн акцизного податку.
Надходження акцизного податку є результатом сумлінного виконання платниками податків вимог чинного законодавства, Конституції України та відповідального ставлення до сплати податків.
Наголошуємо, що сумлінне виконання норм Податкового кодексу України, іншого законодавства та повнота сплати податків – важливі фактори, які сьогодні забезпечують стабільну роботу економіки.
Закликаємо суб’єктів господарювання працювати в правовому полі!
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський регіон)
