Інформують податківці
Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю
Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!
До уваги фізичних осіб, які одночасно є ФОПом та особою, яка провадить незалежну професійну діяльність!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2023 року триває. Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Пунктом 177.11 статті 177 Кодексу визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Відповідно до пункту 178.4 статті 178 Кодексу фізичні особи, зокрема, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, зі змінами (далі – Інструкція).
Так, згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції у рядку 8 позначкою «х» позначається одна з категорій платника, зокрема:
- категорія «громадянин» обирається громадянином, який не зареєстрований самозайнятою особою у межах підприємницької або незалежної професійної діяльності;
- категорія «особа, яка декларує право на податкову знижку» обирається фізичною особою, яка в декларації відображає підстави для нарахування податкової знижки відповідно до статті 166 розділу IV Кодексу;
- категорія «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства» обирається фізичною особою, яка перебуває на обліку як самозайнята особа та провадить незалежну професійну діяльність;
- категорія «підприємець» обирається фізичною особою, яка перебуває на обліку як самозайнята особа та провадить підприємницьку діяльність, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування;
- категорія «особа, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької або незалежної професійної діяльності» обирається:
- фізичною особою, яка перебувала на обліку як фізична особа – підприємець (крім осіб, які обирали спрощену систему оподаткування) та стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням протягом звітного (податкового) року;
- фізичною особою, яка перебувала на обліку як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та яка подала до контролюючого органу заяву про зняття з обліку протягом звітного (податкового) року.
Водночас, відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами, та пункту 7 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зі змінами, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Отже, фізична особа, яка перебуває на обліку у контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, у рядку 8 «Категорія платника» податкової декларації про майновий стан і доходи позначкою «х» позначає категорію платника «підприємець».
Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат на користь органу державної влади (у т. ч. НБУ) чи іншого СГ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Види судових витрат за господарськими спорами визначено частиною першою ст. 123 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі – ГПКУ), а за адміністративними – частиною першою ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV зі змінами та доповненнями (далі – КАСУ), відповідно до яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат.
Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку відшкодованих судових витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Яким чином здійснюється перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) яким, зокрема, встановлено процедуру реєстрації (перереєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).
Пунктом 20 глави 2 розд. II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення (ф. № 3-РРО) робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями шляхом подання до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація РРО, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) у порядку та строки, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Перереєстрація РРО здійснюється у порядку, визначеному главою 3 розд. ІІ Порядку № 547.
Згідно з абзацом першим п. 1 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:
- заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація»;
- реєстраційне посвідчення.
У разі перереєстрації резервного РРО з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання керуючись п. 20 глави 2 розд. ІІ Порядку № 547, подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розд. II Порядку № 547).
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення (абзац четвертий п. 1 глави 3 розд. II Порядку № 547).
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
Особливості продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів через додатки служб з організації кур’єрської доставки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Електронна торгівля – це господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 2 ст. 3 Закон України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» із змінами (далі – Закон 675)).
Інтернет-торгівля – це електронна торгівля, внаслідок якої товари реалізують дистанційним способом посередництвом інтернет-магазину.
Інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 ст. 3 Закону № 675).
Покупець повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чеку, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар (п. 11 ст. 11 Закону № 675).
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю з зазначенням в них місця торгівлі (ст. 15 Закону № 481).
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (ч. 38 ст.15 Закону № 481).
УВАГА!
Місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз.14 ст. 1 Закону № 481).
Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)).
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (ст. 3 Закону № 265).
Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зобов’язані мати відповідну ліцензію, а суб’єкти, які здійснюють інформаційно-агентські послуги та кур’єрську доставку, використовуючи мобільний додаток для отримання та виконання доручень користувачів (споживачів) щодо придбання та доставки замовлень не зобов’язані мати відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Крім цього, продавці (реалізатори), повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15³ Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, особами, які не досягли 18-річного віку, у невизначених для цього місцях торгівлі, тощо.
Виникнення права податкової застави
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань (п.п. 89.1.3 п. 89.1 ст. 89 ПКУ).
Згідно з п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).
Протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом: підсумки за 2023 рік
Підрозділом запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в умовах дії воєнного стану вживаються посилені заходи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Для забезпечення повноцінного функціонування дієвого механізму протидії податковим злочинам та відмиванню коштів від таких злочинів робота підрозділу здійснюється у співпраці з правоохоронними органами.
Так, протягом 2023 року складено та передано до правоохоронних органів 81 аналітичний матеріал з ознаками кримінальних правопорушень, у т. ч. 4 матеріали кримінальних проваджень правоохоронними органами вже скеровані до суду.
У межах роботи з протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, за 2023 рік виявлено та передано до Держфінмоніторингу 144 повідомлення про виявлені підозрілі фінансові операції на суму понад 300 млн гривень. Ця кількість мала тенденцію до поступового зростання, якщо у першому півріччі 2023 року сформовано 41 повідомлення про фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, то в другому – 103.
ГУ ДПС нагадує платникам, що в умовах дії воєнного стану надзвичайно важливим є наповнення державного бюджету. Порушення податкового законодавства та відмивання коштів має негативний вплив на економіку країни, та як наслідок – перешкоджає формуванню збалансованого бюджету нашої держави.
Майже 80,4 млн грн єдиного податку – надходження до місцевих бюджетів від аграріїв Дніпропетровщини
У січні 2024 року сільськогосподарські товаровиробники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 80,4 млн грн єдиного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 16,5 млн грн, або майже на 26 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
За словами Наталі Федаш, у кожній державі, в будь-якому суспільстві, сільське господарство є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси кожної людини. Агропромисловий комплекс значною мірою визначає соціально-економічний розвиток країни і не зважаючи на непрості умови, сьогодні наші сільськогосподарські товаровиробники активно працюють та підвищують ефективність функціонування галузі в Україні.
«Дякуємо нашим аграріям за самовіддану роботу, сумлінну сплату податків та значний внесок у Перемогу!» – зазначила очільниця податкової служби регіону.
Податковий календар на 15 лютого 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що
15 лютого 2024 року, середа, останній день подання:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за січень 2024 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за січень 2024 року.
Будь на часі: податковою службою Дніпропетровщини проведено семінар
Інформаційна підтримка благодійних організацій та платників податків продовжується. За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) благодійної організації податківцями проведено семінар на тему «Оподаткування благодійної допомоги.».
Податкова служба області завжди готова приєднатися до ініціатив громадськості, розгляду кейсів та надання інформаційної підтримки платникам.
Інформаційно наповнено та конструктивно провідні фахівці ГУ ДПС надали не лише роз’яснення, а й практичну допомогу учасникам семінару. Бо мета таких заходів, щоб кожен платник отримав чітке розуміння обговорюваної тематики.
Маєте питання до податкової Дніпропетровщини? Хочете оперативно отримати на них відповіді?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС (dp.ikc@tax.gov.ua)!
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію».
На запитання платників податків відповів начальник управління організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області АЛЄКСЄЄНКО Вячеслав.
Добрий день.
Хто має право на звернення до державних органів?
Відповідь. Доброго дня!
Згідно з Законом України від 02.10.96 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Добрий день.
Чи мають право особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, на подання звернення до органів фіскальної служби ?
Відповідь. Доброго дня!
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Добрий день.
Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню в органах фіскальної служби?
Відповідь. Доброго дня!
Згідно ст. 8 Закону України від 02.10.1996 року №393/93-ВР «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Добрий день.
Які обов’язкові реквізити запиту на публічну інформацію?
Відповідь. Доброго дня!
Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» запит повинен містити:
- ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);
- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо;
- підпис і дату за умови подання письмового запиту.
Добрий день.
Який строк розгляду запитів на інформацію?
Відповідь. Доброго дня!
Відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено такі строки розгляду запитів на інформацію:
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Добрий день.
Який термін розгляду звернень громадян?
Відповідь. Доброго дня!
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Здійснення господарської діяльності можливе лише за умови державної реєстрації
Питання державної реєстрації суб’єктів господарювання, дотримання роботодавцями і найманими працівниками трудового законодавства, використання належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій в обов’язковому порядку досліджуються під час проведення фактичних перевірок.
Боротьба з незаконним веденням бізнесу – один з пріоритетних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини.
Працівниками відділу фактичних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області спільно зі співробітниками Національної поліції за тиждень задокументовано 4 факти щодо здійснення фізичними особами господарської діяльності без державної реєстрації у сфері продажу мобільних аксесуарів до телефонів, а також надання послуг таксі.
На фізичних осіб за порушення порядку провадження господарської діяльності складено протоколи за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закликаємо представників бізнесу виконувати вимоги діючого законодавства!
У січні до загального фонду державного бюджету надійшло 6,6 млрд грн акцизного податку
У січні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України забезпечено акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 6,6 млрд грн. Це складає 106,5 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,4 млрд грн), та на 1,1 млрд грн, або 19,7 відс. перевищує надходження січня минулого року.
Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку:
по ввезених тютюнових виробах – на 1,2 млрд грн, або 162,6 відс. від доведеного завдання (1,9 млрд грн);
по виробленій в Україні електричній енергії – в сумі 0,44 млн грн, або 187,2 відс. від доведеного завдання (0,5 млрд грн);
по виробленій в Україні лікеро-горілчаній та виноробній продукції – на 0,2 млрд грн, або 130,4 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд гривень).
Чи має право суб’єкт господарювання використовувати одну печатку на всіх ПРРО, які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною другою ст. 12 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) встановлено, що користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа та невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.
Компрометація особистого ключа – будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа (п.п. 26 частини першої ст. 1 Закону № 2155).
Отже, суб’єкт господарювання має право використовувати одну печатку на всіх програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО), які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю, якщо такі ПРРО не потребують задіяння касирів.
У разі, якщо при використанні ПРРО задіяні касири, то для кожного такого ПРРО необхідно створити окрему печатку.
Маєте декілька об’єктів нерухомості, розміщених в різних населених пунктах – зверніться до контролюючого органу для проведення звірки даних
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
До уваги платників акцизного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо особливостей подання декларації акцизного податку суб’єктами господарювання які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів (алкогольні напої) в декількох пунктах продажу (в т.ч. розташованих в населених пунктах, підпорядкованих різним органам самоврядування), які обслуговуються в одному або декількох контролюючих органах, повідомляє наступне.
Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.
Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 ПКУ суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає Декларації до кожного контролюючого органу та заповнює Додатки 6 до Декларації окремо за кожним Кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Якщо у суб’єкта господарювання пункти продажу розташовані в декількох органах самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості Кодів територій окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Які доходи включаються до загального оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця (ФОП) на загальній системі оподаткування зараховується виручка, що надійшла такій ФОП як у грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільноправового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Торгівля валютними цінностями у готівковій формі: звітність з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 141.13 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Платники податку на прибуток підприємств (податок), які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з зазначеним, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.
У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.
При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.
Крім того, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:
- рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;
- розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).
Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).
Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.
Понад 1,5 млн грн екологічного податку надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Протягом січня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 1,5 млн грн екологічного податку. У порівнянні з січнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,4 млн гривень.
Нагадуємо, що 19.02.2024 – останні день сплати екологічного податку за ІV квартал 2023 року.
Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків і зборів!
До уваги сільськогосподарських товаровиробників, які планують набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) сільськогосподарські товаровиробники подають не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи;
- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи;
- відомості про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 1935 від 09.11.2023 «Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2023 за № 2024/41080 (далі – Наказ № 1935), внесено зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника, подання якого є обов’язковим при набутті або підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Наказ № 1935 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 05.01.2024.
Згідно із загальним правилом, визначеним Кодексом, до визначення нових форм декларацій (розрахунків) діють чинні форми декларацій (розрахунків).
Водночас, враховуючи вимоги п.46.6 ст 46 Кодексу, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника (далі – Розрахунок) – це інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб'єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків, тому нова форма такого Розрахунку, діюча відповідно до Наказу № 1935, є чинною у 2024 році.
Державна податкова служба рекомендує платникам єдиного податку четвертої групи подати до 20 лютого 2024 року Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника по новій формі звітності, а платникам, які вже подали Розрахунок, надати новий звітний Розрахунок.
Нагадуємо, що четверту групу можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника по новій формі звітності надають можливість платнику скоригувати загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника під кредитні резерви, що, в свою чергу, вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва та на можливість залишення платника на спрощеній системі оподаткування.
У січні поточного року ФОПи поповнили єдиним податком місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 483,2 млн гривень
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від ФОПів надійшло понад 483,2 млн грн єдиного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли на понад 201,7 млн грн, або на 71,7 відсотків.
Керівник податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальність і своєчасну сплату податків.
Наталя Федаш нагадала, що 19.02.2024 – останній день сплати єдиного податку за ІV квартал 2023 року платниками – юридичними та фізичними особами – підприємцями (ФОП), віднесеними до третьої групи.
Авансовий внесок з єдиного податку за лютий 2024 року платники єдиного податку першої та другої груп і єдиний податок ФОПи – платники єдиного податку четвертої групи, за результатами поданих декларацій за 2023 рік, сплачують не пізніше 20.02.2024.
Оновлено версію програмного забезпечення ПРРО від ДПС
Державна податкова служба України повідомляє про оновлення програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для всіх версій застосунку (Android, iOS, Windows та Web-версія).
Доопрацьований функціонал ПРРО від ДПС, зокрема, дозволяє здійснювати розрахункові операції з покупцями/споживачами на умовах оплати товару/послуги частинами (передплата/чергова сплата/остаточний розрахунок) всім суб’єктам господарювання, які не є платниками ПДВ.
Розробку оновлених версій ПРРО реалізовано за підтримки проєкту EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine (EU4PFM).
До уваги суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності!
Обов’язком суб’єктів, що здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, є дотримання граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України.
На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені пунктом 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та становлять 180 календарних днів.
Водночас Національним банком України, який здійснює валютне регулювання, встановлено особливості застосування граничних строків розрахунків та завершення здійснення валютного нагляду, а саме:
- граничні строки розрахунків не поширюються на операції з експорту та/або імпорту товарів, сума яких не перевищує 400 тис. гривень;
- за операціями з експорту товару грошові кошти від нерезидента підлягають зарахуванню на поточний рахунок резидента в банку України;
- неможливість завершення здійснення валютного нагляду за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Крім того, винятки та (або) особливості запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також експорту послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, імпорту медичних послуг і туристичних продуктів (послуг) визначено у постанові Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 (далі – Постанова № 67).
Слід зазначити, що пунктом 12 Постанови № 67 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року.
У 2024 році декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою
З 01.01.2024 діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та інструкція щодо її заповнення.
У новій формі податкової декларації передбачено виокремлення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) при визначенні мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Звертаємо увагу, що сплата податку при визначенні МПЗ фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) здійснюється за кодом бюджетної класифікації «11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Крім того, значних змін набув порядок розрахунку суми податку, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку за витратами, понесеними відповідно до п. 166.3 ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), крім витрат зазначених у п.п. 166.3.10 п. 166.3.10 ст. 166 розділу IV Кодексу (додаток Ф3 до декларації).
Нагадуємо, що оновлені редакції нової форми податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкції щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.
З нормативно-правовою базою та прикладами заповнення податкових декларацій можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у банері «Деклараційна кампанія 2024».
У ДПС працюють над впровадженням нових інструментів покращення якості обслуговування платників
Впровадження пілотного проекту Картографування шляху платника податків в обраній сфері діяльності при взаємодії з органами ДПС обговорили представники ДПС та експерти Офісу технічної допомоги Казначейства США. Це – новий інструмент, який дозволить покращити якість обслуговування платників у процесі надання послуг.
Радники Офісу технічної допомоги Казначейства США за участі працівників Казначейства США ознайомили працівників ДПС з концепціями та практиками Картографування шляху платників податків.
Серед іншого були надані приклади застосування методології, зокрема, до процесу подання на сервіс «Пульс» скарг на дії працівників ДПС, що мають ознаки корупції. Метою цього заходу було надати ДПС системні підходи до впровадження та оцінки необхідних операційних реформ.
Нагадуємо, Офіс технічної допомоги Казначейства США є надійним міжнародним партнером ДПС з 2015 року, в співпраці з яким ДПС успішно впроваджує найкращі міжнародні практики за багатьма напрямами. Це, зокрема, – антикорупційна діяльність, обслуговування платників податків (Контакт-центр), податковий аудит, робота з податковим боргом, впровадження Єдиної юридичної особи та управління реформами, трансфертне ціноутворення, впровадження комплаєнсу в ДПС тощо.
Яким чином та в які строки сплачується транспортний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Задекларована праця має значні переваги
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу на наступне.
Маєте власний бізнес? Укладаючи трудові договори з працівниками, ви отримуєте безліч переваг: імідж соціально відповідальної компанії чи підприємця, можливість залучати інвестиції та кращих фахівців, виходити на нові ринки та чесно конкурувати за якістю послуг і ціною.
Задекларовані працівники задоволені та мотивовані. Вони працюють краще, рідше змінюють роботу, більш ініціативні, ніж незадекларовані працівники.
Обов’язок забезпечити гідні умови праці – у ваших інтересах. Адже ви уникаєте витрат та збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Враховуйте й непрямі витрати: шкоду для репутації у разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.
В яких випадках СГ (торговці) зобов’язані починаючи з 01.01.2023 забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно через Інтернет – магазин (сайт)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) визначено умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. Поетапне запровадження такого обов’язку передбачено з 01.01.2023 року і складається з чотирьох етапів.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- комунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII із змінами та доповненнями, п. 1 ст. 13 якого передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Визначення можливих способів здійснення безготівкових розрахунків повинно відбуватись з дотриманням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591).
Відповідно до пп. 57 та 58 ст. 1 Закону № 1591:
- платіжна послуга – передбачена Законом № 1591 діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій;
- платіжна операція – будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
При цьому, згідно з вимогами Постанови № 894, суб’єкти господарювання сфери роздрібної торгівлі, починаючи з 01.01.2023, в населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. чоловік, повинні забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків, платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Враховуючи викладене, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги), що були замовлені через сайт Інтернет-магазину здійснюється у місці отримання товарів (послуг), суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), у всіх без виключення випадках, починаючи з 01.01.2023, за умови, що чисельність населення у населеному пункті де здійснюється оплата товарів (послуг) перевищує 25 тис. чоловік.
Водночас, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку та може приймати оплату за товари, роботи та послуги за договором з покупцем лише в безготівковій формі, що по своїй суті і є виконанням вимог Постанови № 894, в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків.
Особливості справляння туристичного збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковими агентами.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника туристичного збору у місцях проживання (ночівлі), що належить такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним збору.
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звіту (податкового) періоду строк або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно).
Як оподатковується ПДФО сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем працівникам і має систематичний характер?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п.163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня звітного податкового року, тобто у 2022 році – 3470,00 грн., у 2023 році – 3760,00 грн., у 2024 році – 4240,00 гривень.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
У якому розмірі встановлюються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.
Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Дніпропетровщина: організація роботи щодо надання послуг в центрах обслуговування платників
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.02.2024, адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОП та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПи забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 27 111 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 6 189 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 12 595 звернень, або 46,5 відс. від загальної кількості, та на 5 038 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
У січні 2024 року платниками податків отримано 25 600 адміністративних послуг, що на 5 654 послуги більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 11 112 адміністративних послуг, або 43,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 4 407 послуг більше ніж у 2023 році.
З початку року здійснено 222 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 85 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 132 виїзди мобільного ЦОП до центрів надання адміністративних послуг(ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.02.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 374 адміністративні послуги, у тому числі 106 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 863 громадянина, якими отримано 209 адміністративних послуг та 627 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, у тому числі актуальним питанням щодо Деклараційної кампанії 2024, популяризації електронних сервісів ДПС, зокрема, Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова», тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 1 300 примірників друкованої продукції.
Податковий борг не перевищує 3060 грн – податкова вимога не надсилається!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень), контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Туристичний збір: понад 809 тис. грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні поточного року
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників туристичного збору надійшло 809,4 тис. гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровські області Наталя Федаш, надходження збільшились на 227,3 тис. грн, або на 39 відс. у порівнянні з січнем 2023 року.
Очільниця податкової служби регіону нагадала, що збір розраховується для кожного проживаючого з базою оподаткування – одна доба, та звернула увагу, що платники сплачують туристичний збір за ІV квартал 2023 року не пізніше 19.02.2024.
Дякуємо платникам за сумлінність!
Боротьба з нелегальним обігом підакцизних товарів: на Дніпропетровщині проведено чергову нараду
На Дніпропетровщині посилено роботу державних органів у напрямку забезпечення надходжень акцизного податку.
У Дніпровській районній військовій адміністрації відбулась нарада за вищезазначеною тематикою.
У заході взяв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.
Основні напрями комунікацій – боротьба із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.
Під час обговорення сторони визначили спільні шляхи вирішення нагальних питань, спрямовані на забезпечення позитивної динаміки надходжень акцизного податку.
Контроль за дотриманням норм законодавства – важливий вектор роботи податкової служби
Легалізація трудових відносин і заробітних плат, ліквідація незаконної господарської діяльності, контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведення розрахункових операцій – важливі вектори роботи податкової служби.
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено фактичні перевірки 2 ФОПів, які здійснюють діяльність в магазинах з продажу м’яса.
При проведенні перевірки одного з ФОПів підтверджено факти використання найманої праці 6 фізичних осіб без належного оформлення.
Матеріали фактичної перевірки ФОПа для відповідного реагування направлені до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
При проведенні перевірки іншого ФОПа – платника єдиного податку другої групи, – виявлено факт проведення розрахункових операцій на незареєстрованому у встановленому порядку РРО на загальну суму 907 тис. гривень.
За вчиненні ФОПами порушення, які зафіксовані матеріалами фактичної перевірки, передбачена відповідальність у вигляді штрафних фінансових санкцій на загальну суму 453 тис. гривень.
Закликаємо платників працювати відповідно норм діючого законодавства!
Комунікації податківців з молоддю продовжуються
Податківці на постійній основі співпрацюють з учбовими закладами; комунікації зі студентами – особливий вектор роботи, адже за молоддю наше майбутнє.
У форматі онлайн відбуласть зустріч податківців зі студентами Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу. Захід пройшов за участю керівництва податкової служби регіону.
Молоді розповіли про роботу податкової служби, її структуру і функції та працевлаштування до податкової служби Дніпропетровщини.
В ході зустрічі увагу приділено питанням здійснення розрахункових операцій. Акцент – на проведенні розрахунків з обов’язковою видачею фіскального чека.
Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Триває Деклараційна кампанія – 2024. Прозвітувати про доходи, отримані протягом минулого року, громадяни та фізичні особи – підприємці мають у визначені законодавством строки.
Так, граничні строки подання декларації:
- до 01 травня року, наступного за звітним – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та громадян.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним;
- протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
- не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду, – для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання;
- до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним, – для фізичних осіб, у яких є право на податкову знижку.
Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.
Не видали фіскальний чек зателефонуйте!
Відеоролик за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10696.html
Фіскальний чек
Відеоролик за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10695.html
Які суб’єкти господарювання відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській звертає увагу, що відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
Деякі особливості визначення МПЗ за 2022 рік у фізичної особи, яка обробляє самостійно власну земельну ділянку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській повідомляє.
Ситуація: фізична особа має у власності земельну ділянку, віднесену до сільгоспугідь. В оренду її не здає, обробляє самостійно. При нарахуванні МПЗ за 2022 рік податковий орган не врахував у зменшення МПЗ ПДФО та військовий збір, сплачені з доходів від продажу сільгосппродукції, вирощеній на цій ділянці (декларація про майновий стан та доходи була подана до 1 травня 2022 року за 2021 рік) Чи правомірно це?.
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь. У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб є позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Отже, для розрахунку МПЗ за 2022 рік контролюючим органом враховуватимуться податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, а також земельний податок, сплачені протягом 2022 року.
Водночас, форма податкової декларації про майновий стан і доходи у редакції, що діяла протягом 2022 року (наказ Міністерства фінансів від 17 грудня 2020 року № 783), не містила відокремлення даних щодо отриманих доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу у разі, якщо громадянин не згоден з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або сумою в податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) він має право протягом 30 днів з дня вручення ППР звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, та надати підтвердні документи, зокрема, щодо суми сплачених податків, зборів, платежів.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Набрали чинності зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2023 р. за № 2223/41279) (далі – Наказ № 673) зі змінами, внесеними наказом від 27.12.2023 № 725 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2023 р. за № 2281/41337) (далі – Наказ № 725) викладено у новій редакції форми Звіту про контрольовані операції та додатка ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та затверджено зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.
Накази № 673 та № 725 набрали чинності з дня офіційного опублікування, а саме 06.02.2024 (опубліковано в бюлетені «Офіційному віснику України» від 06.02.2024 № 11).
Звітність платників, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Враховуючи зазначене, такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте до платників єдиного внеску, зазначених вище, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464.
Деякі особливості подання фінансової звітності контрольованою іноземною компанією
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Норма п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Водночас, Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.
Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису та такий документ матиме юридичну сил, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.
Щодо нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України розглянуто лист Державної податкової служби України щодо погодження позиції ДПС стосовно нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси і листом від 04.09.2023 № 1848/4/99-00-04-01-04-04 повідомлено наступне.
Позиція ДПС полягає в тому, що оскільки дати початку бойових дій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підрозділ 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309) визначені 2023 роком, то платники окремих податків за об’єкти оподаткування, які розташовані на цих територіях, не нараховують та не сплачують плату за землю, екологічний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з дати початку бойових дій до завершення на відповідній території активних бойових дій.
Однак вважаємо, що застосовувати особливості оподаткування окремими податками, визначені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені підрозділом 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309) є некоректним виходячи з наступного.
Підпунктами 69.14, 69.16 та 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу надано право платникам плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховувати та не сплачувати податкові зобов’язання з цих податків по об’єктах, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, тобто без зазначення додаткових критеріїв, як то функціонування чи відсутність державних електронних інформаційних ресурсів на таких територіях.
При цьому починаючи з 1 січня 2023 року вищезазначені податки не нараховуються та не сплачуються за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі – постанова № 1364) визначено деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
При цьому постановою № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Тобто території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси є однією із складових Переліку територій.
Така категорія запроваджена з метою забезпечення відновлення роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем та публічних електронних реєстрів до визначення дати завершення бойових дій або тимчасової окупації певної адміністративно-територіальної одиниці, тобто на таких територіях дозволено діяльність користувачів реєстрів, а їхні мешканці отримають доступ до адміністративних послуг та нотаріальних дій.
Таким чином, підрозділ 3 розділу І Переліку територій, затвердженого наказом № 309, застосовується для цілей пов’язаних з наданням певних послуг і не стосується особливостей оподаткування.
При цьому зазначаємо, що дати початку бойових дій, встановлені у підрозділі 3 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені 2023 роком, що не співпадає з датами початку бойових дій, визначених у підрозділі 2 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій. До того ж до підрозділу 3 розділу І Переліку територій включені і окремі територіальні громади, які відносяться до територій можливих бойових дій і знаходяться у підрозділі 1розділу І Переліку територій.
У зв’язку з цим, вважаємо, що для цілей оподаткування слід застосовувати підрозділ 2 розділу І Переліку територій і поширювати особливості оподаткування, встановлені Кодексом, на об’єкти, які розташовані на адміністративно-територіальних одиницях, які включені саме до цього підрозділу та застосовувати дати початку і закінчення бойових дій, які зазначені в ньому.
Податок на нерухоме майно: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 19,7 млн гривень
Протягом січня 2024 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 19,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що майже на 10,0 млн грн, або на 102,2 відс. більше ніж у січні 2023 року.
Нагадуємо, що сервіс «Калькулятор податку на майно», розроблений ДПС України надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб.
Крім того, сервіс сприяє підвищенню обізнаності громадян та якості сплати податку на нерухоме майно.
«Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».
Чим відрізняються трудовий та цивільно-правовий договори
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає, наприклад, водія або няню.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.
Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:
- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;
- нормований робочий час;
- лікарняні;
- оплачувані вихідні й відпустки;
- захист від незаконного звільнення тощо.
За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.
Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.
Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.
За вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували у січні п. р. до загального фонду держбюджету понад 21,5 млн грн акцизного податку
У січні 2024 року до загального фонду державного бюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровщини надійшло понад 21,5 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем 2023 року надходження збільшились майже на 9,4 млн грн, або на 77,6 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за результативну роботу та своєчасну сплату податків і звернула увагу, що наразі ринок підакцизних товарів у фокусі уваги податкової служби. Економіка держави сьогодні потребує значної підтримки і сумлінна сплата податків забезпечує таку фінансову підтримку. Виконання платниками норм податкового законодавства та відповідальне ставлення до наповнення бюджетів – запорука стабільної роботи економіки у непростих умовах.
Не зупиняємось, працюємо далі!
Заповнення податкової декларації з плати за землю
Відеоматеріал за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10673.html
Заповнення податкової декларації з транспортного податку
Відеоматеріал за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10675.html
Підтримай країну – сплати податки!
Сьогодні, 08 лютого 2024 року, відбулась зустріч начальника Першотравенської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксани Ковальової з двократною чемпіонкою України з боді-фітнесу, срібною чемпіонкою конкурсу Місіс та Міс Світу 2022, переможницею конкурсу Міс Всесвіт 2023 з бодібілдингу, тренером з боді-фітнесу Першотравенської громадської організації «Спортивний центр « Тайсон» Вітою Кравченко.
Під час заходу обговорювалися актуальні питання декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.
Користуючись нагодою Віта Кравченко звернулась до мешканців Дніпропетровщини з закликом задекларувати доходи, отримані у 2023 році.
«Декларування доходів – це особистий внесок кожного українця у фінансову підтримку держави!» – прокоментувала Віта Кравченко.
У січні громадяни подали майже 10,6 тис. декларацій про майновий стан і доходи
За підсумками кампанії декларування доходів, отриманих у 2023 році, протягом січня 2024 року громадянами подано 10 585 декларацій про майновий стан і доходи, в тому числі у зв’язку із використанням права на податкову знижку – 3 250 декларацій.
Сума задекларованого доходу склала 13,96 млрд гривень.
Податкові зобов’язання до сплати в бюджет з податку на доходи фізичних осіб громадянами визначені у сумі 141,28 млн грн. З військового збору задекларовані податкові зобов’язання становлять 27,81 млн гривень.
Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у зв’язку із використанням права на податкову знижку становить 27,6 млн гривень.
Податковий контроль: на Дніпропетровщині встановлено факти реалізації товарів без застосування РРО/ПРРО
Комунікація з платниками на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу – пріоритет діяльності податкової служби Дніпропетровщини.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проводиться розширена роз’яснювальна робота з бізнесом щодо необхідності використання при проведенні розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО, а також допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.
Звертаємо увагу, що податкова служба оперативно реагує на звернення громадян щодо порушень законодавства. Здійснюється аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, а за наявності ризиків невиконання бізнесом законодавчих норм – проводяться фактичні перевірки.
Так, до ГУ ДПС надійшло звернення громадянина про продаж товарів (мотоциклів, скутерів) в магазині м. Дніпра без видачі фіскальних чеків.
Працівниками відділу фактичних перевірок проаналізовано бази даних, за результатами встановлено відсутність реєстрації РРО/ПРРО за адресою, зазначеною у звернені, та проведено фактичну перевірку.
Під час перевірки податківцями зафіксовані факти:
- проведення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО;
- проведення розрахункових операцій із споживачами (фізичними особами) на суму, яка перевищує граничну суму розрахунків за один день із одним споживачем (а саме понад – 50 тис. гривень);
- відсутність первинних документів на реалізуємий товар та неведення обліку ТМЦ у встановленому порядку;
- використання суб’єктом господарювання групи платника єдиного податку, яка не відповідає виду господарської діяльності.
За результатами фактичної перевірки встановлено порушень на загальну суму 2,8 млн гривень.
ГУ ДПС закликає представників бізнесу неухильно виконувати вимоги чинного законодавства України.
Е - кабінет – найпопулярніший електронний сервіс ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Електронному кабінеті (Е-кабінет), який залишається найпопулярнішим електронним сервісом, реалізовано понад 130 електронних послуг та сервісів для суб’єктів господарювання та громадян.
Cервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).
Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.
Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.
Здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор: особливості оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» від 10.08.2023 № 3325-IX внесено окремі уточнення щодо оподаткування суб’єктів господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор. Зміни набрали чинності з 03 вересня 2023 року.
Зміни полягають у приведенні формулювань щодо діяльності суб’єктів грального бізнесу у відповідність до Закону України від 14 липня 2020 року № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (зі змінами) (далі – Закон № 768), який визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Відповідно до частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 азартна гра – будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Згідно з частиною першою ст. 2 Закону № 768 на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Частиною першою ст. 24 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор під брендом організатора азартних ігор на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри виключно через онлайн-системи організаторів азартних ігор, що відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 37 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 передбачено, що організатор азартних ігор – юридична особа – резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону.
Тож діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор може здійснюватися виключно згідно з отриманою ліцензією.
Згідно з п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 цього Кодексу, зокрема, є:
дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;
дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.
Положеннями підпункту 141.5.1 п. 141.5 ст. 141 Кодексу встановлено, що суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу).
Відповідно до п. 136.5 ст. 136 Кодексу податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток.
Отже, на суб’єктів господарювання, що на підставі відповідної ліцензії здійснюють господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, покладається обов’язок із нарахування податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.5 ст. 141 Кодексу, з урахуванням положень підпунктів 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Водночас дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, оподатковується за ставкою 10 відсотків відповідно до підпункту 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу незалежно від того, чи знаходиться такий зал у казино або за його межами.
Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
В якій валюті (іноземній чи національній) та в які терміни здійснюється повернення працівникові сплачених у відрядженні за кордоном власних коштів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок відрядження за кордон визначено у розд. ІІI Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59).
Згідно з п. 5 розд. IІІ Інструкції № 59 підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ), встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.
Відповідно до п. 17 розд. ІІІ Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт). Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації.
У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи.
У разі якщо під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, за наявності поважних причин керівник може продовжити строк подання Звіту до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Разом із Звітом подаються підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
У разі відсутності первинних або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні, до Звіту додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника та відмітками прикордонних служб про перетин кордону (за їх наявності) або довідка Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину відрядженим працівником державного кордону України (у якій зазначено пункт пропуску, дата та час перетину кордону, серія, номер, тип та назва паспортного документа).
Пунктом 19 розд. ІІІ Інструкції передбачено, що під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти – зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити (перерахувати) додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день затвердження керівником Звіту. Виплата (перерахування) зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником Звіту.
Дозвіл (погодження) керівника підприємства на відшкодування витрат понад суми, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», оформлюється письмово за довільною формою.
Форма Звіту та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.05.2023 № 239).
Отже, відшкодування витрат на відрядження за кордоном, які підтверджено документально, здійснюється у національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день погашення заборгованості.
При цьому, під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти здійснюється за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
Деякі нюанси щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) складається із головної форми і дев'яти додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3, МПЗ, КІК.
Фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування при звітуванні за результатами звітного 2023 року необхідно подати додатки Ф2 та ЄСВ 1. Крім того, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є власниками, орендарями, користувачами, на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які здійснюють виробництво власної сільгосппродукції, подають ще додаток МПЗ. Розрахунок загального МПЗ здійснюється відповідно до п. 177.14 ст. 177 Кодексу та ст. 38 прим.1 розділу I Кодексу.
Важливо! У річній податковій декларації фізична особа – підприємець зобов'язана відобразити разом з доходами від підприємницької діяльності також інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи, якщо такі є. Зазначена норма встановлена у п. 177.11 ст. 177 Кодексу.
Контролюючі особи контрольованих іноземних компаній у 2024 році подають разом зі звітом про контрольовані іноземні компанії податкову декларацію з додатком КІК, який заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Слід зазначити, що, відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
При звітуванні про отримані доходи, одержані у 2023 році, необхідно подати податкову декларацію з типом «звітна». Електронний номер форми декларації про майновий стан і доходи – F0100214.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечується якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт - центру ДПС.
Так, у січні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 40 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році збільшилась на 13 одиниць (у січні 2023 року – 27 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 17 звернень (42,5%);
щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 11 звернень (27,5%);
щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 1 звернення (2,5%).
У січні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 15 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний цент» і 1 звернення, що надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика 15 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 8 (53,4%);
- контрольно-перевірочна робота – 3 (20,0%);
- податкова заборгованість - 2 (13,3%);
- інші питання – 2 (13,3%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 1 звернення стосовно проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО та ухилення від оподаткування.
У січні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 7 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 5 звернень.
Доступ до публічної інформації: робота податкової служби Дніпропетровщини у січні 2024 року
Протягом січня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 38 запитів на отримання публічної інформації (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року). У порівнянні з 2023 роком кількість запитів збільшилась на 28 одиниць (у січні 2023 року – 10 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 31– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у т. ч. 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 7 – знаходиться на виконанні.
Нагадуємо, що з метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», а саме:
- Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
- Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
- Інформація із системи обліку публічної інформації;
- Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
У січні 2024 року ДПС опрацьовано 210 запитів на отримання публічної інформації
У січні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 210 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 17 запитів надійшло поштою, 193 – електронною поштою.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 107 запитів. Від юридичних осіб у січні поточного року надійшло 89 запитів на отримання публічної інформації, від представників медіа – 14.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 87, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 74, надіслано належним розпорядникам інформації – 29.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 74 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Деклараційна кампанія 2024: зустріч з відомою художницею, народною майстринею Петриківського розпису
Сьогодні, 07 лютого 2024 року працівниками відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Кам’янський регіон) проведено зустріч з відомою художницею, народною майстринею Петриківського розпису Світланою Біленко, стосовно декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року.
«Звітувати про свої доходи та своєчасно сплачувати податки – це конституційний обов’язок кожного громадянина і підтримка нашої держави. Адже завдяки їх відповідальності і громадянській позиції бюджети стабільно поповнюються і значна частина коштів спрямовується на забезпечення Збройних Сил України!», – зазначила Світлана Біленко.
Майстриня закликає громадян декларувати доходи і сплачувати податки.
Комунікаційна податкова платформа: хто має право на податкову знижку?
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), за участі керівництва ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з питань декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.
Фахівці підкреслили переваги подання податкової декларації за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» та застосунку «Моя податкова», рекомендувавши використовувати функціонал цих сервісів.
Також податківці звернули увагу на проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО/ПРРО з обов’язковою видачею фіскального чеку в паперовій та/або електронній формі.
Комунікація з платниками триває!
За ними – майбутнє: відбулась онлайн-зустріч студентів Університету митної справи та фінансів з податківцями Дніпропетровщини
Молодь – міць і майбутнє нашої держави. Починаючи шлях у доросле життя, дуже важливо зробити правильний вибір – обрати місце роботи.
За участю керівництва податкової служби Дніпропетровщини відбулась онлайн-зустріч податківців зі студентами 4 курсу факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів (далі – Університет).
Комунікація зумовлена спільним бажанням студентів Університету та фахівців податкової служби поспілкуватися і обговорити питання трудових відносин в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), а також проходження практики в ГУ ДПС і посилення професійних компетенцій.
Під час зустрічі акцентовано увагу на важливій для суспільства тематиці – здійсненні розрахункових операцій, зокрема на проведенні розрахунків з обов’язковою видачею фіскального чека.
Взаємодія зі студентами – важливий напрямок діяльності податкової служби, продовжуємо працювати.
Як подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?
З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2023 році. Громадяни, які відповідно до Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік (далі – декларація), мають задекларувати свої минулорічні доходи до 1 травня 2024 року.
Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2024 включно.
Декларацію можна подати в один з таких способів:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Для підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян та зручності при поданні декларації в Електронному кабінеті платника створено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
Часткове автоматичне предзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання цього електронного сервісу:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
З нормативно-правовою базою та прикладами заповнення податкових декларацій можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у банері «Деклараційна кампанія 2024».
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський регіон)
