Інформують податківці
Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю
Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!
Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні отримали 101,3 тис. користувачів
Протягом січня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 101,3 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 253,9 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Понад 66,3 тис. фізичних осіб протягом січня 2024 року отримали 136,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Протягом вказаного періоду 35 тис. юридичних осіб отримали майже 117,7 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 20,4 тис. платників, з яких 7,9 тис. – юридичних та 12,5 тис. – фізичних осіб.
Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 159,4 тис. сертифікатів для 65 тис. платників, з яких 20,2 тис. – юридичні особи, 44,8 тис. – фізичні особи.
За електронними запитами сформовано майже 56,9 тис. сертифікатів, у тому числі 6,1 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 13,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
Нова форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у 2024 році запроваджена нова форма Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – декларація) зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 06.10.2023 № 528 та від 26.10.2023 № 599.
Для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності ДПС України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів».
Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10717.html .
До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у січні 2024 року!
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у січні 2024 рок
Зазначена інформація розміщена на головній сторінці субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/757116.html .
Електронний кабінет: «Листування з ДПС»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Для надсилання листів (запитів, звернень тощо) в електронному вигляді до контролюючого органу платник може скористатися меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).
При формуванні листа (запиту, звернення тощо) оберіть:
- регіон, в якому знаходиться контролюючий орган,
- контролюючий орган,
- тип документа,
- тематику звернення,
- заповніть короткий зміст листа,
- завантажте лист (файл у форматі pdf до 5 МБ),
- збережіть, підпишіть та надішліть сформований лист.
Інформація щодо отримання та реєстрації листів у контролюючому органі міститься в режимі «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи», інформація щодо відправлених листів – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Для подання податкових документів звітності, фінансової звітності, податкових та акцизних накладних, розрахунків коригування, заяв, сервісних запитів засобами електронного зв’язку передбачено розділ «Введення звітності».
Презентаційні матеріали щодо надсилання листів в електронному вигляді до органу ДПС в Електронному кабінеті можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/303899.pdf.
Чи потрібно суб’єкту господарювання придбавати ліцензії для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Малі виробництва дистилятів мають право здійснювати реалізацію спиртних напоїв, вироблених із спиртових дистилятів власного виробництва, в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
ФОП на загальній системі оподаткування отримала дохід: що з військовим збором?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
При цьому, п.п 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору складає 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.
Офіційне працевлаштування – це значний вклад у підтримку економіки країни
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
Надзвичайно актуальним і важливим сьогодні є питання легалізації найманої праці та виплати заробітної плати. Детінізація трудових відносин сприяє забезпеченню гідної праці і значних темпів економічного зростання та істотно впливає на всі аспекти соціально-економічної діяльності.
Відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.
Обчислення та сплата фізичною особою транспортного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об’єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Транспортний податок сплачується фізичними особами за місцем реєстрації об’єктів оподаткування протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).
Ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ (п. 267.4 ст. 267 ПКУ).
Дніпропетровщина: до бюджету додатково надійшло 270 тисяч гривень
Працівники відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь у проведенні документальної перевірки Автотранспортного підприємства м. Дніпра. За результатами такої перевірки встановлено факти продажу пального без отримання відповідної ліцензії та відсутність рівноміра-лічильника.
За вчиненні порушення на керівника підприємства складено адміністративний протокол за ч.1 ст.164 КУпАП, а також до підприємства застосовані штрафні санкції у сумі 270 тис. грн, які сплачені у повному обсязі.
До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання лікарських засобів та медичних виробів!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзаців другого та третього пп. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка ПДВ у розмірі 7 відс. встановлюється на операції з:
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (далі – ДРЛЗ), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі – ДРМТВМП) або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
При здійсненні операцій з постачання товарів (у т.ч. лікарських засобів і медичних виробів) платник податку – продавець таких товарів зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ПКУ).
При здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України оформляється митна декларація (п. 8 ст. 257 Митного кодексу України).
З огляду на викладене, операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відс. відповідно до пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, тобто, за умови, що такі:
лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесені до ДРЛЗ;
медичні вироби:
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
- внесені до ДРМТВМП або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
При цьому у разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, передбачених абзацами другим та третім пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Крім того, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства окремі операції із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів звільняються від оподаткування ПДВ за умовами, визначеними п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Декларація подається платником за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, за формою, встановленою на дату подання.
До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Результати здійснених платником податку у звітному (податковому) періоді операцій з постачання/придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів, а також нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у випадках, передбачених ПКУ, що оподатковуються за ставкою 7 відс., відображаються у податковій декларації з ПДВ:
розділ I «Податкові зобов’язання»:
- постачання таких товарів на митній території України – у рядку 1.2, що передбачає подання додатка 1;
- нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ – у рядку 4.2, що передбачає подання додатків 1 та 6;
- коригування за операціями відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ – у рядку 4.2.1, що передбачає подання додатків 1 та 6;
- коригування податкових зобов’язань – у рядку 7, що передбачає подання додатка 1;
- коригування податкових зобов’язань у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від ПДВ, – у рядку 8, що не передбачає подання додатків;
розділ II «Податковий кредит»:
- придбання таких товарів на митній території України – у рядку 10.2, що передбачає подання додатка 1;
- ввезення на митну територію України – у рядку 11.2, що не передбачає подання додатків;
- коригування податкового кредиту – у рядку 14, що передбачає подання додатка 1;
- коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях – у рядку 15, що передбачає подання додатка 6.
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
Операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів, які звільняються від оподаткування ПДВ, та коригування обсягів за такими операціями, відповідно до положень ПКУ, відображаються у рядках 5, 5.1 та 5.1.1., що передбачає подання додатка 5.
При цьому порядок визначення сум ПДВ, несплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, передбачено розділом V1 Порядку № 21.
Відомості про суми ПДВ, несплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному цим розділом, зазначаються у таблиці 2 додатка 5 за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
Згідно з Довідником № 122/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, станом на 30.01.2024, затвердженого ДПС, пільги з ПДВ, передбачені п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, класифікуються за двома кодами 14060512 та 14060513.
Розрахунок несплачених до державного бюджету сум ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, здійснюється за формулою, визначеною п. 3 розд. V1 Порядку № 21.
Здаєте в оренду квартиру іншій фізичній особі – подайте декларацію!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб – платників податку, які надають в оренду житло іншій фізичній особі.
Підпунктом 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (податок) до бюджету, є платник податку – орендодавець.
Нагадуємо, що самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Отже, у разі надання фізичною особою іншій фізичній особі власної квартири в оренду, така фізична особа повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (декларація).
Граничний термін подання такої декларації за 2023 рік – до 01.05.2024.
До бюджетів громад Дніпропетровщини у січні 2024 року платники спрямували понад 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб
Протягом січня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя. Зазначила, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 260,4 млн грн, або на 21,0 відсоток. Акцентувала, що у структурі місцевих бюджетів ПДФО є одним із бюджетоформуючих податків і складає понад 52,2 відсотки від загальних надходжень до скарбниць громад.
Нагадуємо, що платниками ПДФО є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела походження в Україні, так і іноземні доходи.
- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує) на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела походження в Україні;
- податковий агент.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків.
Суд підтримав позицію податківців щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегією суддів зазначено, що оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
У той же час, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.
Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав у період з 14.02.2022 по 15.08.2022, а зареєстрував в ЄРПН у період з 03.08.2022 по 02.09.2022 з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Окрім того, позивач упродовж розгляду справи не доводив наявність обставин його звернення до податкового органу з відповідною заявою на виконання положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин не надавав, підставами позову не визначав.
Верховним Судом зауважено, що Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Також, на переконання Верховного Суду, позивач помилкового тлумачить положення пункту 69.2 статті 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вважаючи, що законодавець дозволив проведення камеральних перевірок лише в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 залишено без змін.
Дніпропетровщина: місцеві бюджети протягом січня поточного року отримали понад 3,8 млн гривень збору за місця для паркування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками до місцевих бюджетів регіону у січні 2024 року сплачено понад 3,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір).
Позитивна динаміка до відповідного періоду минулого року складає майже 1,1 млн грн, або 38,3 відсотки.
Нагадуємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (п.п. 268 прим.1.1.1 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України).
Аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання
Створення комфортних умов для ведення бізнесу, комунікація з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості – у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровської області.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі проводиться розширена роз’яснювальна робота, зокрема, з питань ведення бізнесу суб’єктами господарювання з обов’язковим отриманням дозвільних документів на здійснення господарської діяльності, видачі споживачам відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій, а також неприпустимості випадків використання праці найманих осіб без належного оформлення.
За результатами проведеного аналізу господарської діяльності кафе у місті Дніпрі виявлені можливі порушення законодавства в частині проведення розрахункових операцій та трудового законодавства.
Фактичною перевіркою підтверджено факти використання найманої праці осіб без належного оформлення, а також порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та ненадання під час проведення перевірки в повному обсязі документів, які належать до предмету перевірки.
За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 197 тис. гривень.
За встановленими фактами порушення трудового законодавства, матеріали даної перевірки направлені для відповідного реагування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Деякі нюанси щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 01.01.2024 діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та інструкція щодо її заповнення, оновлена редакція яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.
Податкова декларація складається із головної форми і дев'яти додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3, МПЗ, КІК.
Фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування при звітуванні за результатами звітного 2023 року необхідно подати додатки Ф2 та ЄСВ 1. Крім того, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є власниками, орендарями, користувачами, на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які здійснюють виробництво власної сільгосппродукції, подають ще додаток МПЗ. Розрахунок загального МПЗ здійснюється відповідно до п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (ПКУ) та ст. 38 прим.1 розділу I ПКУ.
Важливо!
У річній податковій декларації фізична особа – підприємець зобов’язана відобразити разом з доходами від підприємницької діяльності також інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи, якщо такі є. Зазначена норма встановлена у п. 177.11 ст. 177 ПКУ.
Контролюючі особи контрольованих іноземних компаній у 2024 році подають разом зі звітом про контрольовані іноземні компанії податкову декларацію з додатком КІК, який заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Слід зазначити, що, відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
При звітуванні про отримані доходи, одержані у 2023 році, необхідно подати податкову декларацію з типом «звітна». Електронний номер форми податкової декларації – F0100214.
Спеціалізоване клієнтське ПЗ «Єдине вікно подання електронної звітності»: зміни та доповнення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що станом на 31.01.2024 внесені зміни та доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.32.1.0).
Додано нові версії документів:
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60:
F/J 1302002 – Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами):
F/J 1303305 – Заява щодо ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
F/J 1303104 – Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновим виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
На виконання наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 листопада 2023 року № 1935:
J0303310 – Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Відповідно до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:
S0210116 – № 1-Б (річна) Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами;
S0400122 – № 1-підприємництво (річна) Структурне обстеження підприємства;
S0401005 – № 2-підприємництво (річна) Структурне обстеження підприємства;
S0403515 – № 1П-НПП (річна) Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції;
S0423122 – № 1-П (місячна) (юридичні особи) Звіт про виробництво промислової продукції за видами;
S0423123 – № 1-П (місячна) (фізичні особи) Звіт про виробництво промислової продукції за видами;
S0701117 – № 1-кб (місячна) Звіт про виконання будівельних робіт;
S1001505 – № 2-ОЗ ІНВ (річна) Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції;
S1101213 – № 1-відходи (річна) Звіт про відходи;
S2600318 – № 1-КЗР (річна) Звіт про діяльність колективного засобу розміщування;
S0300310 – № 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці;
S1605115 – №1 51-авто (місячна) Звіт про перевезення вантажів автомобільним транспортом;
S1617001 – № 51-пас (місячна) Звіт про перевезення пасажирів автобусами та міським електричним транспортом.
Детальніше за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ .
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 514,7 мільйонів гривень плати за землю
Впродовж січня поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 514,7 млн грн плати за землю.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя, у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року надходження зросли на понад 77,6 млн грн, або на 17,8 відсотків.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за сумлінну сплату податків.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Представники ДПС та експерти Світового банку обговорили деталі проведення Глобального опитування платників податків у 2024 році
Проведенню Глобального опитування платників податків була присвячена зустріч представників ДПС та експертів Світового банку.
Під час зустрічі експерти Світового банку представили механізм проведення опитування, акцентувавши увагу на підготовчих заходах, здійсненні якісного збору даних тощо.
Зокрема, учасники обговорили можливості залучення до Глобального опитування широкої аудиторії платників, у тому числі за участі бізнес-асоціацій.
Планується, що опитування розпочнеться у березні цього року і триватиме до липня. За його результатами будуть сформовані рекомендації для ДПС з метою покращення роботи у напрямі обслуговування платників податків.
Нагадаємо, що на початку 2023 року були презентовані результати попереднього Глобального опитування платників податків, яке проводилося у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги «Шведсько-українське партнерство для сучасної та ефективної податкової служби – МЕТS». Незалежне оцінювання підтвердило високий рівень довіри та позитивне сприйняття ДПС з точки зору платників податків.
Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.
При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Деклараційна кампанія – 2024: випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначені випадки, за яких подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним і податкова декларація не подається.
Це стосується платників, які отримали:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Форма Податкової декларації екологічного податку доступна для скачування на вебпорталі ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податкова декларація екологічного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2023 року за № 1666/40722 (далі – Декларація).
При цьому звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» спрощено форму Декларації, з якої виключено рядки 8 додатків до неї та відповідні примітки, які пов’язані з обчисленням та декларуванням пені.
Інформація про зміну форми Декларації розміщено 10 листопада 2023 року на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку».
Електронна форма чинної Декларації доступна для скачування на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Інші податки (код форми J 0302006 для юридичних осіб та F 0302006 для фізичних осіб).
Також форма Декларації наявна для заповнення в Електронному кабінеті платника.
Чи потрібно СГ, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вносити до Єдиного реєстру місць зберігання відомості про місця зберігання, що
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр).
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Чи може підприємство переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
Згідно з п. 55 глави V Положення № 148 установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) установи/підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку установи/підприємства.
До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 13,1 млн грн рентної плати
У січні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 13,1 млн грн рентної плати, що у порівнянні з січнем 2023 року на понад 793 тис. грн, або на 6,4 відс. більше.
Нагадуємо, що сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України.
Понад 2,5 млрд грн – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету
Протягом січня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 2,5 млрд гривень. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли на понад 484,4 млн грн, або на 23,6 відс. у порівнянні з відповідним періодом 2023 року.
За словами Наталі Федаш, сьогодні податковою службою для платників створені всі необхідні умови для сумлінного виконання ними податкових зобов’язань: працюють електронні сервіси, проводяться зустрічі з бізнесом і громадськістю за нагальними тематиками, за потребою оперативно надається практична допомога тощо.
«Розвиток будь-якої держави залежить від обсягів фінансування бюджетів. Наразі своєчасна і в повній мірі сплата податків забезпечує значну фінансову підтримку нашої країни, адже кошти спрямовуються на її обороноздатність. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків!» – зазначила Наталя Федаш.
Касовий апарат у таксі
Касовий апарат у таксі, ролик за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10776.html
Заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ролик за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10757.html
Видача відповідних розрахункових документів – важливий аспект ведення бізнесу
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання.
При виявленні ризиків, які можуть свідчити про вчинення суб’єктами господарювання порушень під час проведення розрахункових операцій, або імовірності використання найманих працівників без належного оформлення, проводяться фактичні перевірки.
Так, фахівцями ГУ ДПС під час фактичної перевірки закладу громадського харчування (кафе) у м. Дніпрі, підтверджено факти проведення розрахункових операцій без видачі споживачам розрахункових документів встановленої форми.
За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 127 тис. гривень.
ГУ ДПС звертає увагу платників, які здійснюють розрахункові операції, на необхідність безумовного дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
До відома платників податків: стосовно надання звітності про обсяги виробництва та/або обігу окремих видів продукції малими виробництвами виноробної продукції та малими виробництвами спиртових дистилятів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Верховною Радою України прийнято закони України:
- від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва», який набрав чинності з 23 листопада 2023 року;
- від 9 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», який набрав чинності з 03 вересня 2023 року.
Відповідно до цих законів внесені зміни до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», згідно яких встановлено, що:
- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;
- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом;
- суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом.
Таким чином запроваджено річну звітність – для малих виробництв виноробної продукції та квартальну звітність (в частині алкогольних напоїв) – для малих виробництв дистилятів, одночасно для малих виробництв дистилятів залишено щомісячну звітність про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів.
На сьогодні наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» затверджено зокрема форми звітів:
№ 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»;
№ 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв».
З метою приведення у відповідність форм звітності про обсяги виробництва та обігу продукції, які подаються малими виробництвами спиртових дистилятів та малими виробництвами виноробної продукції та відповідних порядків їх подання, ДПС підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства, тому до набуття чинності таких змін суб’єкти господарювання можуть скористатися діючими формами звітності та подати їх у встановлені строки:
- звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком за формою № 2-РС – малі виробництва виноробної продукції;
- звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом за формою № 2-РС – малі виробництва дистилятів;
звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів до 10 числа наступного місяця за формою № 1-РС – суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, у тому числі малі виробництва дистилятів.
Чи зобов’язані СГ, які не є виробниками чи імпортерами, але мають діючі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подавати декларацію з акцизного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 49.2 прим.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 2 розділу I Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2015 № 14, із змінами, декларацію з акцизного податку складають та подають особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку.
Статтею 212 ПКУ визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Відповідно до ст. 212 ПКУ суб’єкти господарювання, які здійснюють виключно оптовий продаж алкогольними напоями, не є платниками акцизного податку. Отже обов’язок подавати декларацію з акцизного податку суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю алкогольними напоями та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах відсутня.
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).
У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.
Поряд з цим:
- у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;
- у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.
Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:
- самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
- перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
За ввезені товари від платників Дніпропетровщини надійшло до загального фонду держбюджету понад 25,5 млн грн акцизного податку
Протягом січня 2024 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 25,5 млн грн акцизного податку, що на понад 24,6 млн грн більше ніж у січні 2023 року.
Звертаємо увагу, що суми акцизного податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.
Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 прим.1 Податкового кодексу України.
Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної, складеної відповідно до умов, визначених пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, які мають поденний строк складання/реєстрації, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.
Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023 року, становлять:
для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Разом з цим, Кодексом передбачено складання зведених податкових накладних, зокрема в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статті 188 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (абзац одинадцятий пункту 201.4 статті 201 Кодексу).
Так, у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг (абзац перший пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зі змінами)).
Тобто, особливості складання/реєстрації зведених податкових накладних мають відмінності від податкових накладних, що складаються за кожною операцією з постачання товарів/послуг, у зв’язку з чим норми, визначені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не охоплюють таку категорію як зведені податкові накладні.
Отже, за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, якщо вона складена після 16.01.2023, штрафи застосовуються у розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Зокрема, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації зведеної податкової накладної (згідно з пунктом 198.5 статті 198, пунктом 199.1. статті 199, пунктом 201.4 статті 201 Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Щодо забезпечення єдиного механізму (підходу) відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у ППР за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою забезпечення єдиного механізму (підходу) відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки, листом від 13.02.2024 № 3770/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 3770), проінформувала про окремі особливості заповнення такої декларації.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, зокрема, у випадку, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення від'ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПКУ. Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (із змінами і доповненнями).
Правила оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 ПКУ. Прийняте контролюючим органом ППР, може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПКУ).
У випадку оскарження ППР в адміністративному порядку, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 статті 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у ППР, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пункт 56.15 статті 56 ПКУ).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 1081.2.2 пункту 1081.2 статті 1081 ПКУ (пункт 56.17 статті 56 ПКУ).
У випадку оскарження ППР у судовому порядку, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування ППР грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПКУ).
Порядок набрання судовим рішенням законної сили визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).
Таким чином узгодженим відповідно до статті 56 ПКУ, вважається ППР, по якому закінчилась процедура адміністративного оскарження або судове рішення у відповідності до вимог КАСУ набрало законної сили.
Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів та внесення змін до такої декларації встановлено статтями 49 і 50 ПКУ.
Порядок подання до контролюючого органу податкової декларації з ПДВ встановлено статтею 203 ПКУ. Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 21).
Сума від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ), відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та переноситься до рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
У рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення ПДВ, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 ПКУ. У разі заповнення рядка 16.3 податкової декларації з ПДВ обов'язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі ППР та/або уточнюючого розрахунку» (підпункт 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21).
З огляду на викладене, суму, визначену у ППР за формою «В4», зокрема, суму зменшення від'ємного значення ПДВ, узгоджену за результатами перевірки контролюючого органу, необхідно відображати у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного та судового оскарження відповідно до статті 56 ПКУ, а саме:
день закінчення процедури адміністративного оскарження (за умови, що не подано позовну заяву (позов) до суду);
або
день набрання судовим рішенням законної сили (незалежно від того, чи здійснюється (або буде здійснюватися) подальше оскарження ППР у судовому органі касаційної інстанції, чи ні).
Одночасно з цим у такій податковій декларації з ПДВ необхідно заповнити дані відповідної таблиці, а саме: дату ППР, номер ППР та суму (грн.), визначену у ППР, із знаком «-».
Водночас, до дня узгодження ППР, сума, визначена у такій ППР, не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ.
Детальніше з прикладами відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки, можливо ознайомитись у Листі № 3770, який розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78762.html
Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки у січні 2024 року
У січні 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 20 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Переробна промисловість» – 15,7 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10,5 %;
«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 9,2 %.
Найбільше зростання сплати за січень 2024 року відносно січня 2023 року відбулось у таких галузях:
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання в 1,4 раза, або +5,6 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання в 1,3 раза, або +4,1 млрд грн;
«Постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря» – зростання в 1,4 раза, або +1,9 млрд грн;
«Будiвництво» – зростання в 1,5 раза, або +1,3 млрд гривень.
Транспортний податок: у січні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 2,7 млн гривень
У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку надійшло понад 2,7 млн грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,5 млн грн, або на 123,1 відс. більше. Про це повідомила в. о. начальна Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівник податкової служби області висловила вдячність платникам за сумлінне виконання обов’язків та зазначила, що своєчасна сплата податків сьогодні – це значна фінансова підтримка країни.
Наталя Федаш нагадала, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, транспортний податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
До уваги банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!
Державна податкова служба України повідомляє про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2023 № 698, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.12.2023 за № 2276/41332 (далі – наказ № 698), яким внесено зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721.
Згідно з наказом № 698 та на виконання пунктів 69.2, 69.3 статті 69 Податкового кодексу України розширюється обмін електронними повідомленнями про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків між ДПС та банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг/емітентами електронних грошей.
Розробникам програмного забезпечення для доопрацювання програмного забезпечення, засобами якого здійснюватиметься такий обмін, повідомлено про електронні форми файлів повідомлень тут, які використовуються для доопрацювання програмного забезпечення.
У період до 01.03.2024 надається можливість надсилати до контролюючого органу повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків за формою, встановленою наказом № 698, та за формою, яка діяла до набрання чинності цим наказом.
Починаючи з 01.03.2024, обмін електронними документами здійснюватиметься лише за формою, встановленою наказом № 698.
ДПС та МВФ продовжують співробітництво
Визначенню пріоритетних напрямів для опрацювання під час чергової технічної місії Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду була присвячена зустріч представників ДПС з експертом МВФ.
Від ДПС участь у заході взяли в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, керівники структурних підрозділів Служби.
Під час роботи учасники зустрічі озвучили спектр пропозицій до співпраці з урахуванням закріплених завдань, встановлених Національною стратегією доходів до 2030 року, затвердженої Урядом наприкінці минулого року.
Зокрема, йшлось про надання експертної допомоги за трьома напрямами: доброчесність, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, удосконалення організаційного та кадрового забезпечення Служби.
Коли не подається податкова декларація про майновий стан і доходи
Триває кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2023 року. Звертаємо увагу, що Податковим кодексом України (далі – Кодекс) передбачено випадки, відповідно до яких платники звільнені від подання податкової декларації про майновий стан і доходи.
Так, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував:
доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, був сплачений податок відповідно до Кодексу;
доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 Кодексу.
Крім того, платники звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.
З детальною інформацією щодо декларування доходів, одержаних у 2023 році, можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у банері «Деклараційна кампанія 2024».
До місцевих бюджетів у січні 2024 року надійшло 29,5 млрд гривень
За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 29,5 млрд гривень.
Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів
Ролик за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10728.html
Хто є податковими агентами при справлянні туристичного збору?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік податкових агентів пр. справлянні туристичного збору визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради.
Нагадуємо, що 19.02.2024 – останній день сплати туристичного збору за ІV квартал 2023 року.
Припинення підприємницької діяльності ФОПом на загальній системі оподаткування: подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (ФОП) за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію про майновий сан і доходи протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.
До якого органу необхідно звернутись ФОПу – платнику єдиного податку другої-четвертої груп для отримання даних щодо нормативної грошової оцінки землі з метою обчислення загального МПЗ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ), їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Згідно з частиною першою ст. 193 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613) (ст. 204 ЗКУ).
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзац перший частини першої ст. 9 Закону № 3613).
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 3613 до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями ведення Державного земельного кадастру здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) та його територіальні органи.
Враховуючи вищенаведене, для отримання даних щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з метою обчислення загального мінімального податкового зобов’язання фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку другої-четвертої груп необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.
Чи може фізична особа отримати інформацію про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період до/з 1998 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.
До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 320).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473 (в редакції наказу ДПА України від 06.01.99 № 10), який втратив чинність.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.
Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:
- джерела отримання доходів;
- об’єкти оподаткування;
- сума нарахованих та/або отриманих доходів;
- сума нарахованих та/або сплачених податків;
- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.
Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.
За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).
Понад 52,7 млн грн акцизного податку отримали у січні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровщини
Протягом січня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 52,7 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем 2023 року надходження збільшились на понад 5,1 млн грн, або на 10,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що операції з роздрібної реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв оподатковуються акцизним податком. При цьому базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів.
До уваги платників транспортного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 401» (далі – Накази № 401, № 444) затверджено нову форму Податкової декларації збору з транспортного податку (далі – Декларація).
На забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма Декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 8 Декларації).
Нова форма Декларації застосовується з 01.01.2023 та вперше подається за базовий податковий (звітний) період – 2023 рік. Ідентифікатор форми Декларації: J0303603.
Накази № 401, № 444 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Транспортний податок/Нормативно-правові акти».
Форма Декларації у редакції Наказу № 401 зі змінами, внесеними Наказом № 444, розміщена у розділі «Законодавство/Електронні форми документів/Транспортний податок».
Звертаємо увагу, що 20.02.2024 – останній день подання податкової декларації з транспортного податку на 2024 рік.
До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування нафти надійшло понад 3,3 млн грн рентної плати
У січні 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 3,3 млн грн рентної плати, що майже на 776 тис. грн, або на 30 відс. більше минулорічного показника відповідного періода. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівник податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасне поповнення бюджетів та нагадала, що 19.02.2024 – останній день сплати за ІV квартал 2023 року рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за спеціальне використання води та за спеціальне використання лісових ресурсів.
Триває сесійна робота ДПС та ОТД Департаменту казначейства США
Державна податкова служба та Офіс технічної допомоги Департаменту казначейства США продовжують сесійну роботу, в рамках якої відбулась зустріч в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з експертами ОТД Філом Брендом, Бертом Снайдером та Ренді Воном.
Тетяна Кірієнко відзначила вагомий внесок ОТД у вже реалізовані спільні проєкти, зокрема, впровадження єдиної юридичної особи, з модернізації Контакт-центру ДПС, а також значну допомогу, яка надається наразі у процесі реформування Служби за різними напрямами відповідно до Робочого плану на 2022 – 2024 роки.
Філ Бренд, керівник проєкту ОТД Казначейства США в Україні, у свою чергу, відмітив високий рівень професіоналізму та зацікавленості фахівців ДПС у впровадженні найкращих міжнародних практик у роботу Служби, готовність до обміну новими ідеями та імплементації новацій.
Крім того, під час заходу обговорювався антикорупційний напрям роботи ДПС, а також пілотний проєкт Картографування шляху платника податків при зверненні на сервіс «Пульс». Учасники визначили окремі функціональні напрями продовження реформ та окреслили формати подальшої співпраці.
До уваги платників, які надають послуги з перевезень пасажирів
Відповідно до пункту 89 частини 1 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591), торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
Частиною 28 статті 38 Закону № 1591 визначено, що торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Разом з цим, торговцям забороняється у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті (пункт 1 частини 29 статі 38 Закону № 1591).
Також підпунктом 2 пункту 1 постанови КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» встановлено, що з 1 січня 2024 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 тис. осіб, повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Таким чином, суб’єкти господарювання при наданні послуги перевезення пасажирів повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв під час оплати за проїзд, безпосередньо в салоні автотранспортних засобів таксі, маршрутних міських та міжміських перевезень.
Також окремо звертаємо увагу платників податків, що надають послуги з перевезень пасажирів, на необхідність дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення розрахунків за надані послуги та необхідність надати споживачу в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту.
Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.
До уваги негосподарюючих суб’єктів
Державна податкова служба України з метою інформування платників податків щодо особливостей законодавства у сфері здійснення розрахунків повідомляє.
Відповідно до частини другої та третьої статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.
Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначено Законом України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон № 4572).
Відповідно до статті 24 Закону № 4572 громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
Таким чином, одним із видів забезпечення діяльності громадських об’єднань є членські внески їх учасників.
Пунктом першим та другим статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг), зобов’язані проводити такі операції із застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Водночас, за своєю суттю внесення членських внесків учасниками не підпадає під зазначені вище вимоги Закону № 265, оскільки вони не є платою за товари (послуги) і як результат не потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
Поряд із цим, звертаємо увагу, що відповідно до вимог підпункту 5 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 11 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Отже, приймання членських внесків є операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а тому повинні оприбутковуватись відповідно до вимог Положення № 148.
Звертаємо увагу, що здійснення громадськими об’єднаннями інших операцій, окрім приймання членських внесків (зокрема, приймання оплати за електроенергію, постачання газу, води та інше), потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
Зустріч у рамках комунікаційної податкової платформи з питань Деклараційної кампанії 2024
Днями за зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), за участі керівництва ГУ ДПС, у форматі онлайн проведено зустріч з питань декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.
За вибором платника декларацію про майновий стан і доходи можна подати особисто, поштою або засобами електронного зв’язку.
Фахівці підкреслили переваги користування електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет» та застосунком «Моя податкова».
Податківці звернули увагу на проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО/ПРРО з обов’язковою видачею фіскального чеку в паперовій та/або електронній формі.
ЗУ_3219 РРО_ПРРО
Ролик #ЗУ_3219 #РРО_ПРРО за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10710.html
Дніпропетровщина: результати кампанії декларування доходів, отриманих громадянами у 2022 році
За підсумками кампанії «Декларування – 2023» 22 773 громадянина задекларували свої доходи, отримані у 2022 році.
Загальна сума таких доходів складає 14 686,17 млн грн, до сплати заявлено 143,13 млн грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
За 2022 рік оподаткований дохід понад 1,0 млн грн задекларували 469 громадян, загальна сума оподаткованого задекларованого доходу склала 12 281,17 млн грн, сума ПДФО до сплати склала 87,34 млн гривень.
Від інших доходів надійшло 1 916,1 млн грн ПДФО.
Робота податкової служби Дніпропетровщини щодо збільшення надходжень з ПДФО
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) активно проводиться індивідуально – роз’яснювальна робота серед платників з питань підвищення рівня заробітної плати та легалізації робочих місць.
ГУ ДПС бере участь у спільних заходах з органами місцевого самоврядування, зокрема з Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
У рамках такої взаємодії впроваджено низку заходів, спрямованих на відпрацювання суб’єктів господарювання – «мінімізаторів зарплати», залучення додаткових джерел до оподаткування і відповідно – збільшення надходжень податків, нарахованих на заробітну плату.
Так, протягом 2023 року на засіданнях робочих груп заслухано 1 571 суб’єктів господарювання. За результатами комунікацій підвищили рівень виплати заробітної плати 946 юридичних осіб та 447 фізичних осіб – підприємців. Додаткові надходження з податку на доходи фізичних осіб склали 2,14 млн гривень.
При цьому, завдяки індивідуально – роз’яснювальній роботі, проведеній фахівцями ГУ ДПС, з початку 2023 року підвищили рівень виплати заробітної плати 1 537 юридичних осіб та 525 фізичних осіб – підприємців. Додаткові надходження з ПДФО – 2,32 млн гривень.
Також керівниками 185 підприємств погашено заборгованість із заробітної плати на суму 192,4 млн грн, у зв’язку з чим додатково надійшло 34,6 млн грн ПДФО.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський регіон)
