Інформують податківці

Дата: 06.03.2024 12:08
Кількість переглядів: 53

Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю

Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. 

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Щодо оподаткування ПДФО доходу у вигляді спадщини (подарунку)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини. 

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується  за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Щодо визначення банком податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за 2023 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 08.12.2023 набрав чинності Закон України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474). 

Законом № 3474, зокрема для банків встановлено за 2023 рік підвищену базову ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів), а починаючи зі звітних періодів 2024 року та у подальші роки базової ставки у розмірі – 25 відсотків (замість діючої базової ставки у розмірі 18 відсотків).

Базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків 50 відсотків застосовується для визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами усього податкового (звітного) 2023 року. 

Для цього у рядку 06 Декларації вказується розрахована наростаючим підсумком за ставкою 50 відсотків сума податку на прибуток за період з 01 січня до 31 грудня 2023 року, а значення рядку 18 Декларації за 2023 рік дорівнює значенню рядку 17 Декларації за попередній звітний (податковий) період цього року (з урахуванням уточнень, якщо такі мали місце у звітному році).

До уваги фінансових агентів: правова основа імплементації загального стандарту звітності CRS

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує фінансовим агентам про оновлення Інформаційного листа ДПС України № 5/2023 «Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS».

У вищезазначеному Інформаційному листі оновлено роз’яснення та надано приклади розрахунку виконання організацією критеріїв для її визнання «Інвестиційною Компанією», а саме як розраховувати частку доходів, тісно пов’язаних з діяльністю Інвестиційної Компанії, у загальній валовій сумі доходів.

Нагадуємо, що 19 серпня 2022 року Державна податкова служба України (далі – ДПС) підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS), яка забезпечує можливість щорічного автоматичного обміну інформацією про визначені види фінансових рахунків між компетентними органами юрисдикцій, які є сторонами вказаної угоди. З офіційним перекладом угоди можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/496/606248/MCAA_CRS_of_ts_yniy_pereklad.PDF

Відповідно до пункту 1(f) розділу 1 Багатосторонньої угоди CRS, термін «Загальний Стандарт Звітності» означає стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (що включає Коментарі), розроблений ОЕСР разом з країнами Великої двадцятки. 

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Багатосторонньої угоди CRS, будь-який термін, що починається з великої літери, якщо інше не визначено в цій угоді, матиме те значення, що йому надається у відповідний час згідно із законодавством Юрисдикції, що застосовує угоду, та за умови що це значення не суперечить значенню у Загальному Стандарті Звітності. Будь-який термін, не визначений в цій угоді або в Загальному Стандарті Звітності, та якщо інше не випливає з контексту або якщо компетентні органи (в межах, дозволених внутрішнім законодавством) не домовились про спільне тлумачення, буде мати те значення, яке йому надається у відповідний час згідно із законодавством Юрисдикції, яка застосовує угоду, з умовою, що будь-яке визначення згідно із податковим законодавством відповідної Юрисдикції, переважає над визначенням цього ж терміну згідно з іншими законами такої Юрисдикції. 

Отже, відповідно до міжнародного договору, терміни можуть тлумачитись відповідно до національного законодавства України лише в тих випадках, якщо вони не визначені Багатосторонньою угодою та Стандартом. 

Розділ 7 Багатосторонньої угоди CRS містить перелік вимог, які Україна зобов’язана виконати для того, щоб угода почала діяти і щоб Україна могла надсилати та отримувати інформацію. Про виконання відповідних умов Україна повідомляє Секретаріат ОЕСР (координуючий орган за угодою) шляхом подання повідомлення. Однією з вимог угоди є надання повідомлення про те, що Юрисдикція має необхідне законодавство для впровадження Стандарту (підпункт 1(а) Розділу 7). 

Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинність 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970). 

Закон № 2970 вносить зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та доповнює його новою статтею 39 прим.3, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів (ДПС) у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.

ДПС є компетентним органом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та контролюючим органом, що здійснює контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства України. Нова стаття 39 прим.3 є частиною Кодексу та податкового законодавства та, відповідно, всі підзаконні нормативно-правові акти, які будуть розроблені для забезпечення імплементації Багатосторонньої угоди CRS (зокрема Порядок), є частиною податкового законодавства та не належать до сфери регулювання ринку фінансових послуг. Відтак, виключно ДПС та Мінфін уповноважені давати роз’яснення з питань застосування податкового законодавства у порядку, визначеному Кодексом. Наголошуємо, що ані Кодекс, ані Порядок не впливають на сферу регулювання законодавства у сфері регулювання ринку фінансових послуг та не змінюють його. 

Законом вводиться новий термін «Загальний стандарт звітності CRS», який, як і Багатостороння угода, містить пряме посилання на документ ОЕСР, включно з коментарем до Стандарту. 

Відповідно до підпункту 14.1.257 прим.1 статті 14 Кодексу, фінансовим агентом є будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов’язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов’язки та нести відповідальність за порушення цих обов’язків у порядку, встановленому законом.

Основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS визначені статтею 39 прим.3 Кодексу. 

Згідно з підпунктом 39 прим.3.1.2 статті 39-3 Кодексу, для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені Кодексом, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, відповідно у частині, в якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін.

Відповідно до підпункту 39 прим.3.1.3 статті 39 прим.3 Кодексу поняття «заходи належної комплексної перевірки» означає для цілей Багатосторонньої угоди CRS – заходи, визначені у розділах IIVII Загального стандарту звітності CRS.

Відповідно до підпункту 39 прим.3.1.4 статті 39 прим.3 Кодексу, Мінфін встановлює порядок застосування Загального стандарту звітності CRS (далі – Порядок застосування CRS). Правила Порядку застосування CRS включають положення розділів I-VIII Загального стандарту звітності CRS з урахуванням змін та доповнень, допустимих або передбачених зазначеним стандартом. 

Відтак, Кодекс прямо вимагає перенесення до Порядку розділів I-VIII Загального стандарту звітності CRS. Відхилення від положень Стандарту дозволяється виключно для випадків, допустимих Стандартом або прямо передбачених Стандартом.

Звертаємо увагу на те, що у період з 01 липня 2023 року до набрання чинності нормативно правовим актом, затвердженим відповідно до підпункту 39 прим.3.1.4 пункту 39 прим.3.1 статті 39 прим.3 цього Кодексу (йдеться про Порядок, який набрав чинність 07 липня 2023 року), підзвітні фінансові установи зобов’язані застосовувати правила належної комплексної визначені розділами II-VIII Стандарту з урахуванням правил підпункту 53 прим.1.2 розділу ХХ Кодексу. Текст Стандарту з коментарем до нього доступні за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/crs.

Довідково: Інформаційний лист № 5/2023 «Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS» (зі змінами станом на 06.12.2023) розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/742427.html.

Чи оподатковується добровільне медичне страхування гігконтрактерів та членів їх сімей податком на прибуток на особливих умовах (режим Дія Сіті)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Сума сплачених коштів у вигляді добровільного медичного страхування на користь гіг-спеціалістів та членів їх сімей, якщо такі послуги підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 Кодексу та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відображається у рядку 16.3 Додатку ДІЯ та, відповідно, враховується у рядку 16 та при обчисленні показника рядка 17 Додатку ДІЯ.

За відповідності зазначеним вище умовам, відповідно до п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Кодексу вартість такого добровільного медичного страхування не є об’єктом оподаткування для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Більше розглянутих питань щодо звітності в режимі Дія Сіті в Інформаційному листі ДПС № 1/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html.

Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ««Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).

Який порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що Облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим п. 3 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Громадяни України для проведення, зокрема, реєстрації в ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 6 розд. IІІ Положення № 822).

Пунктом 12 розд. VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) в контролюючому органі у разі пред’явлення:

- свідоцтва про народження дитини;

- документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці за ф. № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Податкова служба Дніпропетровщини та АТ «Укрпошта»: взаємодія

Неможливо переоцінити важливість роботи підприємств, які продовжують працювати в умовах війни, зокрема й працівників «Укрпошти», які доставляють посилки територією України та за її межі, видають пенсії та соціальні виплати, транспортують тонни гуманітарної допомоги тощо. 

Сьогодні відбулась робоча зустріч керівництва податкової служби Дніпропетровської області на чолі з в. о. начальника Елеонорою Шкодою з операційним директором Східного регіону АТ «Укрпошта» Антоном Ізотовим.

Зустріч пройшла в позитивній атмосфері, обговорювалися актуальні питання оподаткування, а також напрямки подальшої взаємодії податкової служби та «Укрпошти» задля виконання функцій, які на них покладає держава.

Співпраця триває. Разом до Перемоги!

До державного бюджету за січень – лютий 2024 року надійшло 187,1 млрд гривень

За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 187,1 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – лютому 2024 року становили 172,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 115,6 відс.

Надходження (сальдо) до державного бюджету у лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 120,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у лютому 2024 року становили 111,2 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 16,6 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 15,8 млрд гривень.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Про податковий борг можливо дізнатися в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема податковий борг.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається онлайн з використанням кваліфікованого надавача електронних довірчих, через інтегровану систему послуг електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється через вебпортал ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: деякі особливості справляння під час дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) застосовуються з урахуванням особливостей.

Так, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, фізичними особами:

1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

- за 2021 та 2022 роки – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна);

3) за пошкоджені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України):

- за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;

- за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

За об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням.

У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень – лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Крім того, повідомляємо, що складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно зі статтею 266 Кодексу, по об'єктах нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – анулюванню.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Довідково: Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022  № 309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004), із змінами.

Критерії перебування на третій групі єдиного податку для ФОПів – платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи – платники ПДВ мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо відповідають таким критеріям:

1. Граничний обсяг доходу: не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

2. Кількість найманих працівників: не обмежено.

3. Види діяльності: усі види економічної діяльності, крім обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (ПКУ).

4. Звітний (податковий) період: 

• для єдиного податку – квартал; 

• для ПДВ – місяць.

5. Ставка єдиного податку: 3 % від обсягу отриманого доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ. До складу доходів не включаються суми ПДВ (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

6. Сплата єдиного податку: протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за звітний квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

6. Звітність: 

• податкова декларація платника єдиного податку (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 року за № 799/27244 (зі змінами)) подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. 

• податкова декларація з ПДВ (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами)) подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати

Днями, у прес-центрі інформаційного агентства «Мост-Дніпро» у форматі Zoom відбулася прес-конференція за участі начальника   відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артема Ключнікова щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати.

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства

Питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих  працівників - обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

 

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

 Який порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Які переваги офіційного працевлаштування для працівників

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми.

Яка відповідальність за порушення трудового законодавства

Відповідно  до ст. 265 Кодексу законів про працю України  юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю зокрема несуть наступну відповідальність за порушення трудового законодавства за:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати

         - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.

До компетенції якого органу відносяться питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення

Державна служба України з питань праці - є центральним органом виконавчої влади, яка реалізує в т.ч. державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.     

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення саме підрозділи Держпраці наділені повноваженнями щодо застосування штрафних санкцій до порушників.      

Державна  податкова служба на постійній основі взаємодіє з Державною службою України з питань праці, та у разі виявлення в ході проведення перевірок порушень законодавства про працю, надсилає такі матеріали до останньої. Акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю є підставою для застосування штрафних санкцій.

Динаміка надходжень податку на доходи фізичних осіб

Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів територіальних громад області є саме податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО).

Завдяки легалізації заробітної плати можливе додаткове збільшення податкових надходжень.

Надходження податку, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за 2023 рік склали 22,7 млрд грн в порівнянні з минулим роком надходження збільшились на 1,2 млрд грн.

Такі результати досягнуті ГУ ДПС у Дніпропетровській області  також і за рахунок залучення додаткових джерел до оподаткування, проведення індивідуально-роз’яснювальної роботи серед платників податків з питання питань дотримання норм законодавства про оплату праці, тощо.

Так, протягом 2023 року надійшла інформація щодо 120 платників, які використовують працю найманих працівників без належного оформлення.

За результатами вжитих заходів укладено трудові угоди з 130 особами.

Мінімальна  заробітна плата- який розмір  у 2024 році

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається (на рівні Держави) відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Мінімальна заробітна плата в Україні сьогодні складає 7100 грн на місяць.

При цьому, додатково зазначу, що середня заробітна плата по Дніпропетровській області коливається від 14479 грн до 16500 грн на місяць.

Як звітувати до ДПС з питань нарахування та виплати заробітної плати

Для того, щоб відзвітувати до ДПС за нараховану та виплачену заробітну плату найманим працівникам та сплачені ПДФО, ВЗ та ЄСВ, роботодавець подає до ДПС Податковий розрахунок  сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Такий Розрахунок подається щоквартально, протягом 40 днів після завершення звітного кварталу. Наприклад за 1 квартал 2024 року звіт необхідно відправити до податкової не пізніше 10 травня 2024 року.

Перед відправкою обов’язково необхідно перевіряти правильність відображення ознак доходу у відповідності до характеру нарахованого доходу відповідно до Довідника ознак доходів, а також обов’язково перевіряти заповнення всіх граф додатку 4-ДФ, зокрема в частині сум нарахованого/виплаченого доходу та нарахованих та перерахованих податків.

 

Чи передбачено обмеження щодо кількості створення (друку) РРО та/або ПРРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до ПРРО).

Так, згідно з пп. 24 і 28 Вимог до РРО конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Відповідно до п. 17 Вимог до ПРРО фіскальний звітний чек ПРРО може створюватися на підставі даних розрахункових документів, що збережені в пам’яті пристрою, на який встановлено ПРРО, та/або на підставі даних фіскального сервера за запитом ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері контролюючого органу.

Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (не менш як 1095 днів).

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Враховуючи викладене, чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості створення (друку) РРО та/або ПРРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

З якою періодичністю оновлюється в приватній частині Електронного кабінету інформація?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацами першим – другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, як повнота функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (абзаци перший і сьомий п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-комунікаційними системами ДПС.

Отже, в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.

 

Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2024 року   № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553), яким, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо: 

• заміни понять «основні фонди» поняттям «основні засоби», «статутний фонд» поняттям «статутний капітал», «реабілітаційна установа» поняттям «реабілітаційний заклад»;

• виключення з п. 136.3 ст. 136 Кодексу ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 20%, яка застосовувалась до доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами до 01.01.2022; 

• уточнення кодів категорії УКТ ЗЕД таких товарів як вторинна сировина, побутові відходи, брухт чорних металів, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцевокислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, суми доходів від продажу яких не підлягають оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу; 

• звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України культурних цінностей, виготовлених 50 і більше років тому, за кодами УКТ ЗЕД, зазначеними у п. 197.7 ст. 197 Кодексу та операцій з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів окремих товарних позицій, зазначених у п.п. 69.5 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу) громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної передачі такими особами Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам; 

• включення до визначення «тютюнові вироби» замінників, інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання; 

• запровадження, починаючи з 01 вересня 2024 року, оподаткування акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до 2 переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363, грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту. 

Довідково: Закон № 3553 опубліковано 13.02.2024 в офіційному виданні «Голос України» № 30 (56).

До уваги платників: зміни в оподаткуванні акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 01 березня 2024 року  набрав чинності Закон України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення  деяких норм  у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон) стосовно запровадження оподаткування акцизним податком нікотиновмісних  продуктів для орального застосування.

Так, відповідно до змін, внесених цим Законом до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), починаючи з 01 вересня 2024 року підлягатимуть оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів, – за ставкою  2 363,4 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту.

Водночас змінами, внесеними Законом до підпункту 14.1.252 пункту 14.1 статті 14  Кодексу, уточнено положення щодо визначення «тютюнові вироби», до яких також віднесено інші, відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння.

Статтею 226 Кодексу встановлено вимоги до маркування марками акцизного податку тютюнових виробів, зокрема наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на  пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни (підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Вимоги щодо встановлення виробником або імпортером максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію), які повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їхнього виробництва, визначені статтею 220 Кодексу, якою, зокрема, передбачено, що установлені виробником або імпортером не пізніше ніж 10 числа максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому Кодексом.

Відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації     тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку – 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень;

роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на такі товари (продукцію), встановлених їхніми виробниками/імпортерами, збільшеними на суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 10000 гривень.

Отже, у зв’язку із запровадженням оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних  продуктів для орального застосування, починаючи з 01 вересня 2024 року, усі вимоги щодо оподаткування цим податком, у тому числі 
5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а також маркування марками акцизного податку таких нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які включено до переліку підакцизних товарів, а також відповідальність за їхнє недотримання застосовуватимуться, починаючи з 
01 вересня 2024 року. 

Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до статей 220 та 226 Кодексу:

не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування;

не пізніше ніж 25 серпня 2024 року подати  до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) щодо встановлення з 01 вересня 2024 року максимальних роздрібних цін  на інші нікотиновмісні продукти для орального застосування. 

Для забезпечення можливості своєчасного маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою їхнього ввезення на митну територію України та реалізації з 01 вересня 2024 року – одержання виробниками та імпортерами таких продуктів марок акцизного податку 
до 01 вересня 2024 року здійснюється виключно за умови подання продавцю таких марок заявки-розрахунку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, документів, що підтверджують внесення плати за марки і сплату до відповідного бюджету акцизного податку за ставками, які діятимуть з 01 вересня 2024 року. 

Податковий обов’язок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів. Кожний з платників податку може бути платником податку за одним або декількома податками та зборами.

Відповідно до статті 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема:

- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи;

- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Згідно зі статтею 22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

Відповідно до статті 36 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 37 ПКУ підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:

 - ліквідація юридичної особи;

- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

- втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;

- скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Згідно зі статтею 38 ПКУ виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Свідома сплата податків – економічна підтримка держави!

Днями, начальником Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою в рамках Деклараційної кампанії – 2024 проведено зустріч з доктором економічних наук, доцентом, завідувачем кафедри соціально-політичних та економічних дисциплін Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія» Володимиром Котковським.

«Декларування отриманих доходів - обов’язок кожного громадянина. Робимо нашу країну міцнішою -  сумлінно сплачуємо податки! Разом ми - сила!» - звернувся до платників податків Володимир Котковський.

При перевірці кафе податківці виявили порушення щодо проведення розрахунків та трудового законодавства

Підрозділами податкового аудиту на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота, зокрема, з питань ведення бізнесу суб’єктами господарювання з обов’язковим отриманням дозвільних документів на здійснення господарської діяльності, видачі споживачам відповідних розрахункових документів при проведенні розрахунків, а також неприпустимості випадків використання праці найманих осіб без належного оформлення. 

За результатами проведеного аналізу господарської діяльності кафе в одному з регіонів виявлені факти, що свідчать про можливі порушення законодавства в частині проведення розрахунків та трудового законодавства. 

Фактичною перевіркою підтверджено факти використання найманої праці осіб без належного оформлення, а також встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».

Разом з тим  під час проведення перевірки не було надано в повному обсязі документи, які належать до предмету перевірки. 

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 197 тис. гривень. 

ДПС наголошує, що дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні торгівельної діяльності, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це  гарна репутація платника податків та гарантоване уникнення штрафних (фінансових) санкцій.

Створення комфортних умов для ведення бізнесу, взаємодія з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості – у пріоритеті роботи Державної податкової служби України. 

Суд підтримав позицію ДПС

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо встановлення порушень платником податків норм законодавства в частині виробництва, зберігання, транспортування, обліку та обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів та готової продукції в місцях виробництва, на складах та/або за місцем їх реалізації, наявністю ліцензій, а саме: встановлено нестачу коньячних спиртів, безводного спирту, а також не надано до перевірки витребувані копії документів.

Доводи позивача відносно неврахування контролюючим органом бочок з коньячним спиртом в рядах 42 та 43 колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що оформлені результати зняття фактичних залишків ТМЦ були підписані керівником купажного цеху без жодного зауваження щодо неврахування бочок з коньячним спиртом. Покликання позивача в касаційній скарзі на те, що їм незрозуміло, як фахівці контролюючого органу під час перевірки «не побачили» бочки в рядах 42 та 43, які розташовані на першому поверсі купажного цеху, є також недоречними, оскільки саме посадові (відповідальні) особи позивача мають бути зацікавлені в об`єктивному та повному знятті залишків ТМЦ, а відповідно саме відповідальні особи позивача мали звернути увагу на те, що певні бочки з коньячним спиртом не були враховані при знятті фактичних залишків ТМЦ та не відображені у відповідному акті. А у разі якщо дії фахівців контролюючого органу щодо неврахування бочок з коньячним спиртом були умисними, то слід було зазначати про відповідні обставини при оформлені результатів зняття фактичних залишків ТМЦ, проте такі були підписані без жодних зауважень.

Таким чином, враховуючи факт виявлення нестачі підакцизних товарів, що підтверджено підписом відповідальної особи позивача, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком контролюючого органу про нарахування (збільшення) позивачу податкових зобов`язань зі сплати акцизного податку у межах спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим застосування штрафної санкції до позивача на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма передбачає відповідальність саме за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зокрема на
підставах, визначених підпунктом 54.3.2, а отже наявність порушення з боку позивача свідчить і про правомірність застосування до нього відповідної штрафної санкції.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, яким було встановлено, що позивачем не доведено факту надання контролюючому органу запитуваних документів, перелічених в акті про ненадання у повному обсязі витребуваних документів, в матеріалах справи такі докази відсутні, внаслідок чого застосування до позивача штрафу відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України є правомірним.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від  22.02.2024 у справі № 420/6623/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 змінено у мотивувальній частині, з врахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду; в іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 залишено без змін.

Виїзна нарада ДПС на Львівщині: аналіз роботи територіальних органів ДПС у західному регіоні у минулому році та плани на 2024 рік

На базі Головного управління ДПС у Львівській області очільниця ДПС Тетяна Кірієнко провела виїзну нараду з керівним складом ДПС у Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій областях та Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. 

У нараді також взяли участь керівники окремих структурних підрозділів ДПС.

Учасники заходу обговорили підсумки роботи за минулий рік, питання щодо покращення ефективності адміністрування податків, а також визначили пріоритетні завдання на 2024 рік. 

«Сучасні реалії вимагають значної мобілізації економіки. Сплата податків до бюджетів у нелегкий для нашої держави час є вагомою допомогою економічному фронту. Наповнення бюджету – ключова складова фінансової стабільності країни, її обороноздатності та соціальної підтримки громадян», – зазначила Тетяна Кірієнко. 

Очільниця ДПС наголосила, що у фокусі уваги ДПС – максимальна підтримка бізнесу одночасно із забезпеченням критично важливого для країни наповнення бюджетів.

ЗУ_3219 РРО_ПРРО

Відеоролік за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10839.html

Щодо застосування п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі валютними цінностями в готівковій формі

Починаючи з січня 2023 року, для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), встановлено обов’язок зі сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 01 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.

Так, відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягають сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу.

Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України «Про валюту і валютні операції» має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.

Підпунктом 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу встановлено, що авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на вебсайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;

б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктом «а» цього підпункту, населених пунктах або за межами населених пунктів.

Таким чином, для розрахунку щомісячних авансових внесків із податку на прибуток підприємств у 2024 році мають використовуватись статистичні дані щодо чисельності населення в населених пунктах, у яких розташовано пункти обміну іноземної валюти, станом на 01 січня 2023 року.

Такі статистичні дані мають бути розміщені на вебсайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики та використовуватись станом на 01 січня року, що передує поточному року.

Однак формування статистичної інформації про чисельність населення (за оцінкою), починаючи з 01.01.2023, призупинено.

У зв’язку із зазначеним ДПС звернулась до Державної служби статистики України (далі ‒ Держстат) із проханням надати інформацію про джерело отримання платниками податку на прибуток підприємств та контролюючими органами статистичної інформації щодо чисельності населення у населених пунктах станом на 01.01.2023, яку слід використовувати для визначення розміру авансових внесків із податку на прибуток підприємств.

У листі до ДПС Держстат повідомив таке. Згідно із Законом України «Про офіційну статистику» органи державної статистики здійснюють виробництво та поширення офіційної державної статистичної інформації (далі – статистична інформація) відповідно до статистичної методології та згідно з переліком робіт, періодичністю, в розрізі та в терміни, що передбачені планом державних статистичних спостережень (далі – план) на відповідний рік.

Відповідно до плану та Методологічних положень державного статистичного спостереження «Чисельність та природний рух населення», затверджених наказом Держстату від 31.05.2022 № 126 (доступні за посиланням: https://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2022/126/126_2022.pdf), статистична інформація про чисельність населення формується, зокрема, на основі адміністративних даних територіальних органів Міністерства юстиції України у частині державної реєстрації народження та смерті, а також органів реєстрації щодо зміни місця проживання.

Ураховуючи ситуацію, що склалася у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з положеннями Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», отримання територіальними органами Держстату відповідних адміністративних даних у повному обсязі на сьогодні неможливе.

З огляду на це формування статистичної інформації про чисельність населення (за оцінкою), починаючи з даних станом на 01.01.2023, призупинено.

Органи державної статистики поновлять оприлюднення статистичної інформації щодо чисельності населення (за оцінкою) після завершення встановленого Законом терміну для подання статистичної та фінансової звітності. Відповідне оголошення для користувачів оприлюднено на офіційному вебсайті Держстату (www.ukrstat.gov.ua) за посиланням: https://www.ukrstat.gov.ua/Noviny/new2022/zmist/news/koristuvachi.png.

Водночас, зазначаємо, що в електронній формі остання, підготовлена Держстатом згідно з планом, статистична інформація щодо чисельності наявного населення (за оцінкою) по Україні загалом, регіонах, районах, території територіальних громад і населених пунктах, зокрема, станом на 01.01.2022 розміщена на офіційному вебсайті Держстату в розділі «Статистична інформація»/«Формат відкритих даних»/«Населення та міграція»/«Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах».

Деклараційна кампанія 2024: граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2023 році.

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи: 

▼ фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,  та громадяни – до 01 травня року, наступного за звітним;

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним.

▼ фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

▼ резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

▼ фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Щодо відображення в бухгалтерському обліку неприбуткової організації окремих господарських операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, згідно з цим Законом.

Звертаємо увагу, що благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником. Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.

Ураховуючи вищезазначене, повідомляємо, що бухгалтерський облік цільової допомоги у формі валютних цінностей врегульовано Порядком бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 № 298 (далі – Порядок), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі – НП(С)БО 15) та 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – НП(С)БО 21), затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та від 10.08.2000 № 193 відповідно.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Порядок відображення в бухгалтерському обліку отриманого цільового фінансування подано в пунктах 16 – 19 НП(С)БО 15.

Зокрема, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Отримане цільове фінансування, зокрема кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств, визнається доходом протягом тих періодів, у яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.

Згідно з НП(С)БО 21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Водночас повідомляємо, що роз’яснення Міністерства фінансів України щодо бухгалтерського обліку благодійної та гуманітарної допомоги (лист від 27.04.2022 № 41020-06-5/8479) розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік / Бухгалтерський облік в підприємницькій сфері / Загальні роз’яснення» рубрики «Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність» розділу «Діяльність».

Також слід зауважити, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Розміри страхових виплат для найманих працівників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що страховий стаж і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання, пенсію. Перевірте оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків, свій страховий стаж.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Єдиний внесок поєднує в собі обов’язкові внески на пенсійне страхування, страхування від безробіття, від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.

Якщо роботодавець (підприємство, фізична особа або фізична особа-підприємець) має найманих працівників, він зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок. Стандартна ставка єдиного внеску для переважної більшості платників становить 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Яка сума «податкових збитків» підлягає врахуванню у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи зі звітних періодів 2024 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.12.2023  набрав чинності Закон України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474). 

З урахуванням змін, які внесені Законом № 3474 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи зі звітних періодів 2024 року, у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2023, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2023 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ для великих платників податків.

Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови: 

а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів; 

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (прим. 7 п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).

Які додатки необхідно подавати суб’єкту господарювання при поданні уточнюючої декларації з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 14 Декларація складається платником у порядку, встановленому ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.

Пунктом 16 розд. ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати:

- або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації;

- або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації.

Водночас, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Додаток 8 до Декларації містить шість розділів (А, Б, В, Г, Д, Е), що розділені на графи, до яких заносяться дані про суму податку з відповідних рядків розділів А, Б, В, Г, Д, Е Декларації з нарахованими сумами податку окремо.

Розділи Декларації заповнюються на підставі відповідних додатків до неї.

Отже, при поданні уточнюючої Декларації подаються додатки, які підлягають уточненню та Додаток 8 до Декларації.

При цьому, у період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України при поданні Додатку 8 до Декларації не підлягають заповненню графи 5,6 та 7 щодо нарахування штрафних санкцій та пені відповідно.

Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 30 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953) ломбард – це фінансова установа, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику за ломбардам кредитом, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Чи потрібно подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) платникам, які скористалися нормами п. 9 прим. 19 розд. VIII ЗУ від 08 липня 2010 року № 2464-VI...

Чи потрібно подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) платникам, які скористалися нормами п. 9 прим. 19 розд. VIII ЗУ від 08 липня 2010 року № 2464-VI та при цьому подали розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації з типом «Звітна» з нульовими показниками?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з приписами п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19. розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте, якщо платники скористалися нормами п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 та при цьому подали розрахунок єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) у складі податкової декларації з типом «Звітна» з нульовими показниками, то подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) не потрібно.

Понад 18,9 млрд грн – внесок від платників Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів

У січні – лютому 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) від платників Дніпропетровщини склав понад 13,8 млрд грн, що на понад 3,0 млрд грн, або на 27,8 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, до державного бюджету протягом січня – лютого 2024 року надійшло понад 7,4 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 1,5 млрд грн або на 25,4 відс. більше. 

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – лютому 2024 року платники спрямували понад 6,4 млрд грн, що на понад 1,5 млрд грн більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року. Темп росту надходжень складає 130,8 відсотки. 

Також платники, які знаходяться на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, протягом двох місяців поточного року забезпечили надходження єдиного внеску у сумі майже на 5,1 млрд грн, що на 382,8 млн грн, або на 8,2 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року.

Дякуємо платникам за роботу і своєчасну сплату платежів!

Боротьба з нелегальним обігом підакцизних товарів: на Дніпропетровщині проведено чергову нараду

На Дніпропетровщині посилено роботу державних органів у напрямку забезпечення надходжень акцизного податку.

У Павлоградській районній військовій адміністрації відбулась нарада за вищезазначеною тематикою.

У заході взяв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

Основні напрями комунікацій – боротьба із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.

Під час обговорення сторони визначили спільні шляхи вирішення нагальних питань, спрямовані на забезпечення позитивної динаміки надходжень акцизного податку.

Податківцями Дніпропетровщини проведено фактичну перевірку: до бюджету додатково надійшло майже півмільйона гривень

Відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку магазину з продажу м’яса, в якому здійснює господарську діяльність ФОП.

За результатами перевірки встановлено факт проведення розрахункових операцій на незареєстрованому у встановленому порядку РРО.

За вчиненні порушення до суб’єкта господарювання застосовані штрафні санкції майже у півмільйона гривень, які сплачені до бюджету у повному обсязі.

 

Податкова служба Дніпропетровщини: продовжуємо підтримувати колег

 

Наразі наша держава та кожний із нас переживає надзвичайно складний період. Війна торкнулася кожної української родини.

Всебічна допомога, увага, тепло, чуйність…

Цього найбільше потребують внутрішньо переміщені особи. Вимушено покинуті рідні домівки. Для багатьох сімей втрачено практично все.

Однак життя продовжується. І повертає до повноцінного життя підтримка близьких, рідних, друзів та чутливих до горя співвітчизників.

Податківці Дніпропетровщини також небайдужі до проблем внутрішньо переміщених осіб. Продовжуємо активно допомагати колегам з інших областей та їх сім’ям, які залишили свої оселі через воєнні дії та переїхали до Дніпропетровської області. Майже 2 роки з цією метою працює центр допомоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Зараз, як ніколи, важливо допомагати тим, хто цього потребує.

Адже разом ми – сила, яку не здолати!

До зведеного бюджету за січень – лютий 2024 року надійшло 252,2 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 252,2 млрд грн.  До державного бюджету надійшло 187,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 65,1 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – лютому 2024 року становили 172,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 115,6 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 21,5 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 3,1 раза (+24,9 млрд грн), податку на додану вартість  – на 12,4 відс. (+5,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 2,6 відс. (+0,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,7 відс. (+0,5 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у січні – лютому 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 4,3 раза (+28 млрд грн), податку на додану вартість – у 1,9 раза (+23,6 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 18,7 відс. (+4,5 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 20,3 відс. (+2,5 млрд гривень).

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 156 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 120,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 35,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у лютому 2024 року становили 111,2 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 16,6 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 15,8 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 11,7 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – у 3,7 раза (+25,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 107 відс. (+1 млрд гривень), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 101,5 відс. (+0,1 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у лютому 2024 року приріст порівняно з лютим 2023 року становить з податку на прибуток – у 4,7 раза (+27,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 22,1 відс. (+2,9 млрд гривень), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 16,1 відс. (+1,1 млрд гривень), рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення – 37,1 відс. (+1 млрд гривень), податку на додану вартість – 1,9 відс. (+0,3 млрд гривень).

Місцеві бюджети у лютому 2024 року отримали 35,5 млрд гривень, що на 3 відс. (+1,0 млрд гривень) більше ніж у лютому 2023 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Удосконалено контроль за дотриманням умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»

Інформуємо, що 06 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2023 року № 725 (далі – наказ № 673), яким внесено зміни до:

- форми Звіту про контрольовані операції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – наказ № 8);

- форми додатку ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;

- Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом № 8.

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, має бути складений та поданий до контролюючого органу за оновленою формою та у Порядку, затвердженими наказом № 673.

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їхнє оприлюднення, є чинними формами декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Зважаючи на зазначене, Звіти про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, подані платниками до набрання чинності наказом № 673 та розробки відповідних електронних форматів для надання Звіту про контрольовані операції за оновленою формою, вважаються дійсними.

У разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9 1.3 пункту 141.9 1 статті 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним, штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати не застосовується (пункт 50.1 статті 50 Кодексу).

Платники податку на прибуток у разі здійснення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку, проведеного відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу, матимуть змогу подати Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за оновленою формою (у тому числі у зв’язку з уточненням показників за податковий (звітний) 2023 рік), починаючи з 01.07.2024.

На Дніпропетровщині тривають заходи щодо легалізації обігу підакцизної продукції

Протягом лютого 2024 року у м. Кривому Розі, у рамках розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про створення регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території Дніпропетровської області» та розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника  обласної військової адміністрації «Про введення в дію рішення ради оборони Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року», працівники податкової служби Дніпропетровщини взяли участь у чотирьох спільних комісійних виїзних засіданнях виконкому Криворізької міської ради.

Під час проведення державними органами спільних заходів, спрямованих на боротьбу з нелегальним обігом підакцизних товарів, на території Криворізького регіону встановлені наступні порушення:

 - торгівля тютюновими виробами без марок акцизного податку встановленого зразку;

- торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями без ліцензії;

- торгівля алкогольними напоями у невизначених для цього місцях;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни;

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін.

За результатами проведеної роботи до суб’єктів господарювання застосовано понад 550,0 тис. грн фінансових санкцій, складені 15 адміністративних матеріалів та анульовано 60 ліцензій на відповідні види діяльності.

Суд підтримав позицію податківців щодо визнання договору поставки недійсним

Судом апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо визнання договору поставки недійсним, оскільки цей правочин суперечить інтересам держави і суспільства в питаннях ведення господарської діяльності й оподаткування.

Судом першої інстанції встановлено, що склавши первинні документи бухгалтерського обліку, які не підтверджували рух товару, відповідачі діяли узгоджено, переслідуючи мету: створення формальних підстав виникнення у відповідача-2 права на податковий кредит з податку на додану вартість, що доводиться оформленням відповідачем-1 трьох податкових накладних; поява у відповідача-1 необлікованих залишків тютюнових виробів, які вибули з-під контролю за обігом підакцизних товарів. Сплата відповідачем-2 коштів відповідачу-1 за 5 банківськими платіжними дорученнями створювала зовнішню видимість реальності господарської операції.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вмістити за один раз (одне перевезення) у вказаний транспортний засіб кількості пачок сигарет, яка зазначена у кожній товарно-транспортній накладній, а відтак товарно-транспортні накладні поза розумним сумнівом не підтверджують перевезення тютюнових виробів, з чим погоджується колегія суддів.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність факту передачі товару від відповідача-1 до відповідача-2 по господарським операціям з постачання тютюнових виробів.

Апеляційним судом наголошено, що відповідачі діяли спільно і узгоджено, розуміючи, що їх дії завідомо суперечать інтересам держави й суспільства.

Відтак, Третім апеляційним адміністративним судом від  28.11.2023 у справі № 340/3267/20 апеляційну скаргу відповідача-1 залишено без задоволення; рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 залишено без змін. 

Туристичний збір: визначення місць проживання (ночівлі)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Норми встановлені п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України.

Яким чином запрограмувати ПРРО, якщо на одній господарській одиниці здійснюється і продаж товарів (надання послуг), і торгівля через інтернет-магазин (сайт)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що суб’єкти господарювання, які на одній господарській одиниці здійснюють продаж товарів (надання послуг) і торгівлю через інтернет-магазин (сайт) реєструють два ПРРО для кожного з таких видів діяльності.

Юридична особа – власник нерухомості у багатоквартирному будинку не оформила правовстановлюючі документи на земельну ділянку: що з платою за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Об’єктами оподаткування земельним податком є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Особливості виникнення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України від 14 травня 2015 року  № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» із змінами.

Частинами першою і другою ст. 42 ЗКУ встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, та такі, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, або передаються безоплатно у власність, або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (відповідно).

Отже, що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то права власності або право користування земельною ділянкою під багатоквартирним будинком та прибудинкової території виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на таку земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не має обов’язку нараховувати та сплачувати плату за землю.

Разом з цим, юридична особа як власник об’єктів нерухомого майна у багатоквартирних будинках свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі може реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через особу, якій делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельні ділянки під такими будинками, та у якої з моменту здійснення державної реєстрації прав на такі ділянки виникатимуть податкові зобов’язання з плати за землю, в тому числі земельного податку.

Деякі особливості врахування сплачених ПДФО і військового збору при розрахунку загального МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

В якому році будуть враховані суми сплачених ПДФО та військового збору (далі – податки) з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, отриманих у податковому (звітному) році фізичною особою, власником сільськогосподарських угідь, в розрахунку річного податкового зобов’язання у зменшення суми загального МПЗ, якщо податки було сплачено у наступному за податковим (звітним) роком (у т.ч. у зв’язку з порушенням строків їх сплати таких податків)?

Пунктом 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) врегульовано особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні МПЗ нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п. 271.2 ст. 271 ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов’язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в 10-денний строк інформують контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 170.14.7 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Враховуючи викладене, до розрахунку суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, яка обчислюється як різниця між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, включаються лише ті суми податків і зборів, що підлягали сплаті та фактично сплачені протягом податкового (звітного) року.

ФОПам на загальній системі оподаткування про подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплату зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці  подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

 

Щодо відшкодування податку на додану вартість

У 2023 році приріст відшкодованих сум ПДВ склав 56% (132,4 млрд грн) порівняно з 2022 роком (84,6 млрд грн). Забезпечити приріст вдалося навіть за умови збільшення заявленої до бюджету суми відшкодування ПДВ на 11% (117,6 млрд грн) порівняно з 2022 роком (106,0 млрд грн).  

Також у 2023 році на 14,1 млрд грн збільшилася сума бюджетного відшкодування ПДВ, яку відпрацьовано за результатами камеральних перевірок: 65% (75 млрд грн) у 2023 році проти 61% (60,9 млрд грн) у 2022 році. 

Одночасно, залишок сум ПДВ, який знаходився в роботі станом на 1 січня 2024 року, зменшився на 18,8 млрд грн (або на 53%) порівняно із залишком на 1 січня 2023 року.

Зведена інформація щодо відшкодування ПДВ формується на 01 число кожного місяця наростаючим підсумком з початку звітного періоду та щомісячно публікується на вебпорталі ДПС.

Щодо можливості врахування при визначенні МПЗ за 2023 рік сум податків і зборів, сплачених у IV кварталі 2022 року

Відповідно до пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи щороку станом на 01 січня самостійно обчислюють та сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, зокрема за IV квартал 2022 року – у січні 2023 року.

Зважаючи на зазначене, в разі сплати єдиного податку четвертої групи в IV кварталі 2022 року за IV квартал 2022 року така сума сплаченого єдиного податку не враховується при визначенні МПЗ за 2022 рік, проте бере участь у розрахунку МПЗ за 2023 рік.

Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС.

Про порядок запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування та їх маркування марками акцизного податку

Верховною Радою України прийнято Закон України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення  деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон).

Зазначений Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто, з огляду на його опублікування (Голос України, 2024, 02, 13.02.2024, № 4 (56)), – з 01 березня 2024 року.

Відповідно до цього закону, починаючи з 01 вересня 2024 року підлягатимуть оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363,4 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту.

Усі вимоги щодо оподаткування акцизним податком, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а також маркування марками акцизного податку інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які включено до переліку підакцизних товарів, а також відповідальність за їхнє недотримання (без марок акцизного податку, торгівля за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін) застосовуватимуться, починаючи з 01 вересня 2024 року.

Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, зокрема іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування, платники податків мають право відповідно до статей 220 і 226 Кодексу:

не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування;

не пізніше ніж 25 серпня 2024 року подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) щодо встановлення з 01 вересня 2024 року максимальних роздрібних цін на інші нікотиновмісні продукти для орального застосування.

Для забезпечення можливості своєчасного маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою їхнього ввезення на митну територію України та реалізації з 01 вересня 2024 року – одержання виробниками та імпортерами таких продуктів марок акцизного податку до 01 вересня 2024 року здійснюється виключно за умови подання продавцю таких марок заявки-розрахунку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, документів, що підтверджують внесення плати за марки і сплату до відповідного бюджету акцизного податку за ставками, які діятимуть з 01 вересня 2024 року.

ДПС виявлено факти порушень податкового законодавства при перевірці субʼєкта господарювання за скаргою споживача

Державна податкова служба України інформує, що умисне порушення бізнесом норм законодавства призводить до негативних наслідків із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій. Підрозділами податкового аудиту на постійній основі здійснюються активні заходи податкового контролю суб’єктів господарювання в частині виявлення порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів.

Взаємодія з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу – пріоритет діяльності ДПС.

ДПС проводить розширену роз’яснювальну роботу з бізнесом щодо необхідності використання при проведенні розрахунків належним чином зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), а також допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.

Звертаємо увагу, що ДПС оперативно реагує на звернення громадян щодо порушень законодавства. Здійснюється аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, а за наявності ризиків порушення бізнесом законодавчих норм податковою службою організовується проведення фактичних перевірок.

Так, наприклад, до одного з підрозділів податкового аудиту надійшло звернення громадянина про продаж мотоциклів, скутерів без видачі покупцю фіскальних касових чеків.

Слід зазначити, що підрозділом податкового аудиту з суб’єктом господарювання, який здійснює ці операції, у 2023 році проведено роз’яснювальну роботу з питань необхідності використання належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО при проведенні розрахунків з продажу товарів, а також допуску до робочих місць лише офіційно оформлених працівників.

Додатково працівниками відділу фактичних перевірок проведено доперевірочний аналіз баз даних ДПС, за результатами якого встановлено відсутність зареєстрованого РРО/ПРРО у магазині, про який йшлося у зверненні громадянина.

Підрозділом податкового аудиту організовано проведення фактичної перевірки цього господарського обʼєкту.

Під час перевірки суб`єкта господарювання зафіксовані факти:

проведення розрахунків без застосування належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО;

проведення розрахунків із споживачами (фізичними особами) на суму, яка перевищує граничну суму готівкових розрахунків за один день із одним споживачем (понад 50 тис. гривень);

відсутність первинних документів на реалізований товар та неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку;

здійснення господарської діяльності, яка не відповідає групі платника єдиного податку;

здійснення суб’єктом господарювання видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

За результатами фактичної перевірки суб’єкта господарювання встановлено порушень на загальну суму 2,8 млн гривень.

ДПС наголошує, що дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні торгівельної діяльності, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це не тільки гарантоване уникнення штрафів, а й репутація сумлінного платника податків.

Щодо деяких форм володіння КІК у розумінні ст. 39-2 Податкового кодексу України

Державна податкова служба України нагадує, що з 01.01.2022 почали діяти правила щодо контрольованих іноземних компаній (далі – КІК).

Окрім юридичного володіння, критерії якого визначені у п.п. 392.1.2 п. 392.1 ст. 392 Податкового кодексу Україні (далі – Кодекс), для цілей визначення володіння контролюючої особи (фізичної або юридичної) розраховується також опосередковане та/або фактичне (фактичний контроль) володіння.

Відповідно до п.п. 392.1.3 п. 392.1 ст. 392 Кодексу під часткою в КІК розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління;

б) на отримання відповідної частини прибутку;

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку;

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

Якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав є різними, приймається найбільше значення такої частки.

У той же час, під володінням контролюючою особою усіх прав в КІК, слід вважати суми часток, які:

належать фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

- у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій – шляхом множення часток;

- у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій – шляхом підсумовування часток в кожному такому ланцюгу.

Коли особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі коли особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка у юридичній особі.

 Фактичний контроль має місце за наявності хоча б однієї з обставин, що визначена у п.п. 392.1.6 п. 392.1 ст. 392 Кодексу. Такими обставинами є, зокрема, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної іноземної особи, можливість здійснення або блокування операцій за банківськими рахунками тощо.

Обговорення топових тем оподаткування з представниками територіальних громад

Сьогодні проведено воркшоп для представників територіальних громад Дніпропетровщини з важливих питань оподаткування за участі заступника начальника податкової служби області Валерія Леонова.

Податківці підготували актуальну та цікаву інформацію. Серед головного:

декларування громадянами доходів;

застосування касової техніки;

погашення податкового боргу;

електронна взаємодія з органами місцевого самоврядування.

У форматі питання-відповідь представники територіальних громад отримали кейси фахових роз’яснень щодо застосування податкового законодавства.

Захід відбувся за сприянням Департаменту фінансів Дніпропетровської обласної держадміністрації.

«Ми продовжуємо нашу спільну роботу, працюємо на загальну мету – наповнення бюджету», – зазначив під час зустрічі Валерій Леонов.

Разом ми сила!

Тетяна Кірієнко: Разом з міжнародними партнерами продовжуємо впроваджувати нові проєкти

У  рамках  триденного  візиту  представників  Проєкту  EU4PFM  до  ДПС  відбулась  робоча  зустріч в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з керівним складом Проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM): компоненти 3 та 4». У ході зустрічі сторони розглянули результати впровадження проєктів, здійснених за підтримки EU4PFM, та окреслили потреби служби у подальшому реформуванні. 

«Наша мета – наповнення бюджету у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків. І в цьому процесі роль наших міжнародних партнерів надзвичайно важлива у контексті допомоги у реалізації сучасних IT-рішень та забезпечення нас експертною допомогою за багатьма напрямами реформування ДПС, зокрема, у створенні автоматизованої системи управління ризиками, системи е-аудит, підсистеми роботи з податковим боргом тощо», – підкреслила Тетяна Кірієнко. 

Учасники зустрічі домовилися про подальшу співпрацю у рамках проєкту, що дозволить запровадити європейські стандарти в роботу ДПС та реалізувати заплановані реформи.

Суд підтримав позицію податківців

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.02.2024 (далі – ухвала) у справі № 440/4814/22 за позовом платника податків (далі – позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – відповідач 1) Головного управління ДПС у Полтавській області (далі – відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (про визнання податкового боргу безнадійним та його списання) – закрив касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023, відкрите на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що платник податків мав суму податкового боргу у розмірі 153 345 204,79 грн, яка є узгодженою, що встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі № 816/539/14 проте не стягнута контролюючим органом, а тому, з урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПК Україна) такий борг є безнадійним і підлягає списанню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позов задоволено.

За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено. Рішення суду від 28.11.2022 по справі № 440/4814/22 скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої ст. 328 КАС України, на обґрунтування якої зазначено про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема: п. 56.18 ст. 56, п. п. 60.1.4 п. 60.1, п. 60.5 ст. 60 ПК Україна, та не врахування правових позицій, зазначених Верховним Судом у справах № 320/6836/18, № 807/372/15, № 823/734/17 з подібними правовідносинами.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зауважила, що правовідносини у справі № 440/4814/22 стосуються питання наявності/відсутності підстав визнати податковий борг безнадійним і його списання, на відміну від правовідносин у справі № 320/6836/18, № 807/372/15, 823/734/17.

До такого висновку колегія дійшла з урахуванням того, що у справах № 320/6836/18, № 807/372/15, № 823/734/17 (висновок Верховного Суду у яких позивач зазначає як не врахування судом апеляційної інстанції) дійсно було важливим (основним) питання щодо визначення дати узгодження податкових повідомлень-рішень при повторному їх оскарженні.

Разом з тим, у справі № 440/4814/22, це питання з'ясовувалось судом апеляційної інстанції, але не було визначальним, оскільки визнаючи дату узгодження податкових повідомлень-рішень 24.06.2014 судом здійснено аналіз приписів податкового законодавства з метою встановлення ознак визнання податкового боргу безнадійним з урахуванням всіх обставин, у тому числі і переривання строку давності внаслідок повторного оскарження податкових повідомлень-рішень, визнання певного періоду часу відкликаними цих податкових повідомлень-рішень в силу приписів ст. 60 ПК України та тривалості судових проваджень.

Отже, оскільки є очевидною відмінність предмету спору у справі № 440/4814/22 і у справах № 320/6836/18, № 807/372/15, № 823/734/17, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження, оскільки судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду у зазначеній справі та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Кодексу.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до:

об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу;

об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:

об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;

будівлі дитячих будинків сімейного типу;

гуртожитки;

житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.

Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, фізичними особами:

1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна);

3) за пошкоджені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України):

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

За об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням.

У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень – лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Щодо сплати податку, податкове зобов'язання за звітний 2023 рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Працівники, крім основного трудового договору, мають право додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме: 

- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;

- постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».

Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.

Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом. 

В які строки підзвітна особа подає Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць.

Згідно з п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:

а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;

б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).

У разі якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, Звіт не складається і не подається.

Форма Звіту та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями.

Про деякі особливості сплати єдиного податку ФОПами – платниками єдиного податку першої або другої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основні принципи податкового законодавства України встановлені ст. 4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Пунктом 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік № 309).

Відповідно до Переліку № 309 визначаються дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації.

Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

Однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є знаходження податкової адреси таких платників єдиного податку на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації.

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ відомості щодо податкової адреси суб’єкта господарювання та дати реєстрації вносяться до реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право фізичні особи – підприємці, які зареєстровані платниками єдиного податку першої та другої групи (відомості про яких внесені до реєстру платників єдиного податку) на територіях бойових дій або тимчасової окупації до дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації, визначених Переліком № 309.

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, яка перейшла з третьої групи платника єдиного податку, податкова адреса якої вже під час перебування на третій групі була визнана територією бойових дій або тимчасово окупованою російською федерацією територією України, згідно з Переліком № 309, повинна сплачувати єдиний податок з 01.08.2023.

Про складання звітності з податку на прибуток підприємств за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином складає та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2023 року платник, який перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування з 09.05.2022 та відновлює сплату податку на прибуток підприємств з 01.08.2023, якщо річний дохід за звітний період – 2022 рік перевищує 40 млн грн, повідомляє наступне.

Платник заповнює та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди – 9 місяців 2023 року та за 2023 рік. У цих деклараціях:

 - у першому рядку зазначається обсяг доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислений за весь звітний період, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку,

- у другому рядку ‒ фінансовий результат до оподаткування обчислений згідно з правилами бухгалтерського обліку за період з 01.08.23 до 01.10.23 (у декларації за 9 місяців 2023 року) та за період з 01.08.23 до 01.01.24 (у декларації за 2023 рік).

У складі зазначених декларацій подається фінансова звітність відповідно за 9 місяців 2023 року та за 2023 рік.

Для визначення вартісного критерію 40 млн грн., обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислюється за весь 2022 рік, у т. ч. з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

До уваги господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2024 року № 129 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» (далі – Постанова № 129), з метою належного адміністрування дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками діяльності у 2023 році, що сплачуються у 2024 році, листом від 26.02.2024 № 5205/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 5205) повідомила наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на контролюючі органи, зокрема, покладено функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (підпункт 191.1.52 пункт 191.1 статті 191 Кодексу), надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 191.1.28 пункт 191.1 статті 19 Кодексу).

Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185–V «Про управління об’єктами державної власності» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 185).

Згідно з абзацами четвертим та п’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, якщо інше не встановлено законом, та сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, якщо інше не встановлено законом (абзац шостий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).

Абзацом першим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Положеннями Постанови № 129 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Пунктом 1 Постанови № 129 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році.

Так, для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, базовий норматив відрахування визначено у розмірі 80 відсотків.

Також пунктом 1 Постанови № 129 встановлений базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році індивідуально для окремих господарських товариств, зокрема для:

акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» встановлений базовий норматив відрахування у розмірі 30 відсотків;

акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» базовий норматив – 95 відсотків.

Водночас положеннями пункту 1 Постанови № 129 для окремих  господарських товариств визначено умови, при дотриманні яких вони зможуть застосувати базовий норматив у зменшеному розмірі при виплаті дивідендів до бюджету, а саме для:

публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у розмірі 30 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у фінансовому плані на 2024 рік);

приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у розмірі 30 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на оновлення флоту та розвиток виробничих потужностей Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу);

акціонерного товариства «Українська залізниця» у розмірі 50 відсотків (за умови спрямування 30 відсотків чистого прибутку на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у консолідованому фінансовому плані на 2024 рік, реконструкцію критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу);

приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» у розмірі 50 відсотків (за умови спрямування 30 відсотків чистого прибутку на фінансування відновлення зруйнованого та пошкодженого майна внаслідок ракетних ударів, будівництва захисних споруд, протидронового захисту, виконання інших інженерно-технічних заходів для протидії агресії Російської Федерації).

Отже, у разі невиконання визначених умов такі господарські товариства за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році мають спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 80 відсотків чистого прибутку.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 129 базовий норматив відрахування у розмірі 80 відсотків також застосовується державними банками (крім акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», якому норматив відрахування визначено окремо).

Крім того, слід зазначити, що з урахуванням положень пункту 2 Постанови № 129 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, можуть приймати рішення щодо відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами їх фінансово-господарської діяльності у 2023 році, у розмірі більшому, ніж визначено пунктом 1 цієї постанови.

Звертаємо також увагу, що абзацами першим та другим статті 20 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що:

господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 01 липня року, що настає за звітним періодом;

господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 01 липня року, що настає за звітним періодом.

Також пунктом 6 Постанови № 129 суб’єктам господарювання (крім державних банків, за виключенням акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») рекомендовано здійснити до 29 лютого 2024 року авансове перерахування до державного бюджету у розмірі не менш як 50 відсотків суми річних дивідендів та з урахуванням базового нормативу, визначеного пунктом 1 цієї постанови, виходячи з розміру прибутку, розрахованого за прогнозними показниками результатів фінансово-господарської діяльності у 2023 році (за виключенням публічного акціонерного товариства «Укрнафта», якому рекомендується сплатити не менше ніж 3,9 млрд гривень).

Нагадуємо, що для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом із фінансовою звітністю до 01 липня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.7 пункт 49.18 статті 48, абзаци три, чотири пункту 49.19 статті 49 Кодексу).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави, є Мінекономіки.

Так, згідно з пунктом 3 Постанови № 129 Мінекономіки зобов’язано довести базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році, до суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств.

Лист № 5205 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78791.html

ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини збором за місця для паркування транспортних засобів на 493,7 тис. гривень

Протягом січня 2024 року фізичні особи – підприємці (ФОП) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області 493,7 тис. грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з січнем 2023 року на 99,6 тис. грн, або на 25,3 відсотки.

Нагадуємо, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I Податкового кодексу України.

За використання лісових і рибних ресурсів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 175 тис. грн рентної плати

У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за використання рибних і лісових ресурсів надійшло майже 175 тис. грн рентної плати, а саме: за використання лісових ресурсів платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів 24,1 тис. грн, а за використання рибних ресурсі місцеві бюджети отримали 150,8 тис. гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року спостерігається значна позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини рентної плати за використання вищезазначеними ресурсами.

Звертаємо увагу, що рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про необхідність правильності визначення кваліфікації доходів бюджету. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 11) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків і зборів.

Згідно до Наказу № 11 для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000. Для сплати податку на прибуток підприємств державної власності визначено код класифікації доходів бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».

Зазначаємо, що одним з критеріїв визначення коду класифікації доходів бюджету є організаційно-правова форма платника податків. Класифікація організаційно-правових форм господарювання   ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 (зі змінами та доповненнями).

Водночас статтями 29 та 66 Бюджетного кодексу України передбачено, що до складу доходів загального фонду Державного бюджету України належить 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі) та 10 відсотків податку на прибуток підприємств – до складу загального фонду обласних бюджетів (крім податку на прибуток підприємств державної власності).

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб’єктам господарювання державного сектору економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднання, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків) щокварталу розміщується на офіційному вебсайті Фонду державного майна України.

Таким чином, сплата податку на прибуток суб’єктами господарювання державного сектору економіки, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єктами, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів, має здійснюватися за кодом класифікації державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності».

Співпраця податкової Дніпропетровщини з органами місцевого самоврядування регіону – у дії

Сьогодні податківці регіону на чолі з в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталею зустрілись з Кам’янським міським головою Білоусовим Андрієм.

Під час зустрічі – широке коло тем для обговорення. 

Аналіз надходжень до місцевих бюджетів Кам’янської міської тергромади за минулий рік та січень 2024 року; актуалізація договорів оренди земельних ділянок та проведення інвентаризації земель; користування Електронним кабінетом; легалізація трудових відносин; застосування РРО/ПРРО; протидія незаконній реалізації підакцизних товарів; деклараційна кампанія – 2024; подання річної податкової звітності та проведення камеральних перевірок; погашення податкового боргу. 

Сумлінна сплата податків – це запорука функціонування надійного економічного фронту, як країни, так і регіону та територіальних громад області.

Наша сила – в єдності, яка перемагає найскладніші обставини.

Шановні платники податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу)!

Державна податкова служба України нагадує, що наразі триває кампанія декларування податку на прибуток підприємств та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2023 рік. Для забезпечення вашої зручності при складанні податкових звітів розроблено навчальний відеоролик стосовно перевірки факту прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2023 рік в електронному кабінеті платника.

На часі – легалізація трудових відносин

Фахівці управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області разом з Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийняли участь в онлайн засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації спільних дій щодо зменшення рівня незадекларованої праці, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань. 

Детінізація заробітної плати та легалізація трудових відносин – найактуальніше питання сьогодення. Лише легальне працевлаштування гарантує людині її конституційні права, захист соціальних інтересів, права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення.

Учасники засідання обговорили важливість легалізації зайнятості населення, спілкувались про шляхи та порядок виконання положень Національного плану спільних заходів на 2024 рік. 

В умовах сучасних викликів підтримка держави у вигляді сплачених податків та єдиного внеску є життєво необхідною. Адже вони також спрямовуються і на підтримку та забезпечення обороноздатності країни, вирішення соціальних проблем громадян, реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Своєчасна і повна сплата податків та платежів, забезпечення заробітною платою не нижче встановленого державою розміру – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників!

Легалізація ринку праці – гідні стандарти життя в Україні!

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг».

На запитання платників податків відповіла начальник другого відділу управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області БУРАНКОВА Інга.

Добрий день!

Як перевірити статус сертифіката (чинний, заблокований, скасований)?

Відповідь. Добрий день!

Перевірити статус кваліфікованого сертифіката можна за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1». Для цього потрібно завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг», вкладка «Програмне забезпечення» «Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1», «Докладніше».

В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо статусу сертифіката слід натиснути «Перевірити». Більш детальну інформацію про порядок перевірки статусу кваліфікованого сертифіката можна переглянути у п.4.7 Настанови користувача засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Добрий день!

 Чи може фізична особа використовувати для зберігання особистого ключа незахищений носій інформації?

Відповідь. Добрий день!

24 травня 2022 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) прийняв Постанову № 617 «Про внесення змін до постанови КМУ від 17 березня 2022 р. № 300» (далі – Постанова № 617), якою обов'язкове використання електронного підпису на захищеному носії в Україні відтермінували на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення. Згідно з Постановою № 617 можливість використання електронних підписів та печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається на засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, продовжено на період дії воєнного стану на території України та протягом 6 місяців з дня його скасування чи припинення. Отже, це рішення КМУ дає змогу фізичним особам використовувати електронний підпис без його зберігання на захищених носіях інформації ще певний період.

Добрий день!

В який строк необхідно отримати нові електронні ключі у разі зміни керівника підприємства?

Відповідь. Добрий день!

Якщо у платника податків змінюються дані щодо посадових осіб (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена на ведення бухгалтерського обліку), такому платнику необхідно до подання наступної електронної звітності отримати кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на новопризначених посадових осіб, які мають право підпису документів.

Варто зазначити, що перш за все необхідно подати відомості про зміну керівника до Державного реєстратора за місцем реєстрації, а відомості про зміну головного бухгалтера – до своєї податкової інспекції.

Добрий день!

Де можна ознайомитись з інформацією щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та за яких умов їх можна сформувати?

 

Відповідь. Добрий день!

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (ca.tax.gov.ua) у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом».

Зазначену процедуру можна здійснити онлайн або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Необхідно попередньо встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1.

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Також, у зв’язку з тим, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено воєнний стан в Україні Надавач, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» здійснює автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів всім користувачам за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ та пароль користувача не змінюються.

Підсумки кампанії декларування платниками єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) на 2024 рік

Повідомляємо, що 20 лютого 2024  року завершилась кампанія декларування єдиного податку платниками єдиного податку IV групи. Податкову звітність подали 26 963 платники і це на 715 платників більше ніж за 2023 рік.

Загальна площа задекларованих земельних ділянок склала 17 456 тис. га і це на 1,5 тис. га менше ніж за 2023 рік (площа задекларованих земельних ділянок за 2023 рік склала 17 457,5 тис. га), незважаючи на те, що частина земельних ділянок розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією.

При цьому загальна сума задекларованого єдиного податку платниками четвертої групи на 2024 рік склала 4,7 млрд грн, що на 6,1 відс., або 0,2 млрд грн більше задекларованого єдиного податку за 2023 рік. Сума позитивного мінімального податкового зобов’язання за 2023 рік склала 1,3 млрд грн, що на 12,2 відс., або 0,1 млрд грн більше ніж за 2022 рік.

Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена провели чергове засідання експертних груп

Новий пакет звернень від платників податків, який надійшов на адресу Ради бізнес-омбудсмена, розглянули сьогодні учасники засідання експертних груп ДПС та РБО.

Під час зустрічі представники ДПС прокоментували питання бізнесу щодо адміністрування податку на додану вартість, зупинення реєстрації податкових накладних. Також обговорювався стан виконання податковою службою судових рішень.

Податківці відповіли на прикладні питання, акцентували увагу на окремих нюансах податкового законодавства та надали рекомендації щодо врегулювання певних ситуацій.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Підбили підсумки року та окреслили плани на майбутнє: на Полтавщині відбулась робоча нарада з керівниками територіальних органів ДПС

У Головному управлінні ДПС у Полтавській області відбулась робоча нарада з керівниками територіальних органів ДПС Харківської, Чернігівської, Сумської, Полтавської областей та Північного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків під головуванням очільниці ДПС Тетяни Кірієнко.  

Під час наради було підбито підсумки роботи податківців окремих територіальних органів ДПС протягом минулого року.  

«Стабільне наповнення державного бюджету стосується не лише підтримки економіки країни, але також забезпечує обороноздатність та посилення Збройних Сил України, а сумлінна сплата податків та їх якісне адміністрування – запорука успішного розвитку нашої держави», – відзначила Тетяна Кірієнко.  

Учасники обговорили концептуальні підходи та рішення на 2024 рік, окреслили напрями роботи задля покращення ефективності адміністрування податків.

Також під час візиту на Полтавщину в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко обговорила з Начальником Полтавської військової адміністрації Філіпом Проніним питання пошуку резервів для наповнення бюджетів.

Так, найближчим часом у Полтавській області стартує пілотний проєкт, який передбачає надходження податків від газовидобувних компаній незалежно від місця реєстрації. 

Під час зустрічі порушувались й питання, які стосуються інвентаризації та оподаткування «тіньової» землі. Цей процес дозволяє не лише отримувати додаткові надходження, а й контролювати походження зерна. 

Разом до Перемоги!

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                 

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                      Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                        управління інформаційної взаємодії

                                                                                    Головного управління ДПС

                                                                  у Дніпропетровській області

                                                     (Кам'янський регіон)

Фото без опису

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь