Інформують податківці
Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю
Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!
ДПС – частина цифрової держави
ДПС постійно працює над розвитком сервісів для зручності і комфорту платників податків.
Результатом інтеграції електронних інформаційних ресурсів ДПС з іншими державними електронними інформаційними ресурсами стали Е-сервіси для громадян та самозайнятих осіб, серед яких найпопулярнішими є:
- «Мої податки» в ДІЯ – у 2023 році під час надання 15 електронних послуг оброблено 184 млн запитів;
- перевірка податкового номера в ДРФО (еРНОКПП) – у 2023 році оброблено 15,8 млн запитів щодо фізичних осіб;
- довідка про доходи в ДІЯ – у 2023 році оброблено 1,1 млн запитів;
- єМалятко – у 2023 році послугою скористались 108,8 тис. фізичних осіб;
- ID14 – у 2023 році послугою скористались 79,7 тис. фізичних осіб;
- шерінг документів – у 2023 році оброблено 37,2 тис. запитів.
Працюємо над подальшою цифровізацією держави разом!
До уваги учасників МГК! Оновлено форму та Порядок заповнення Звіту у розрізі країн МГК
Державна податкова служба України нагадує, що 15.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 709 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.01.2024 за № 28/41373) (далі – наказ № 709), зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2024 року № 12 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2024 за № 80/41425).
Зміни внесені з метою його приведення у відповідність до положень Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».
Про зазначене повідомлялось на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Прес-центр/Новини (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/691730.html).
Серед основних змін до Порядку заповнення Звіту у розрізі країн МГК варто зазначити такі:
- внесено уточнення щодо інформації про балансову вартість матеріальних активів (інших, ніж грошові кошти або грошові еквіваленти, нематеріальні активи, фінансові активи) постійних представництв (повідомляється у складі відомостей про ту юрисдикцію (державу, територію), в якій знаходиться таке постійне представництво);
- зазначено необхідність повторення розділу II «Перелік учасників міжнародної групи компаній в розрізі кожної юрисдикції (держави, території)» Звіту у розрізі країн МГК відповідно до кількості учасників МГК щодо кожного такого учасника, який є податковим резидентом або підлягає оподаткуванню як постійне представництво у відповідній юрисдикції (державі, території), включаючи платника податків, який подає Звіт у розрізі країн МГК.
Також слід зазначити зміни до форми Звіту у розрізі країн МГК, а саме:
- графа 1.3 «Код типу повідомлення» – виключена;
- графа 8 «Код звітного статусу учасника МГК» – з’явилася можливість вибору нового коду CBC703, який визначає відповідний статус платника податків та зазначається у випадках:
подання Звіту у розрізі країн МГК від такої МГК не вимагається (відповідно до законодавства материнської компанії МГК);
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який має бути поданий Звіт у розрізі країн МГК;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA;
- графа 22 «Код статусу учасника у міжнародній групі компаній» – з’явилася можливість не заповнювати цю графу, якщо статус учасника МГК не підпадає під жодне із значень;
- графи 26 − 29.2 дані щодо адрес учасника МГК у фіксованій та довільній формах – можуть повторюватися залежно від кількості типів адрес учасників МГК;
- графа 30 «Відомості про тип (типи) економічної діяльності» – уточнено можливість обов’язкового відображення одного або декількох кодів СВС501-СBC
У графах 11, 11.1, 23, 23.1, 24.1, 24.2, 25.1, 25.3, 27, 31.3, примітках 2, 3, розділах І, ІІ слова «державі (території)» у всіх відмінках і числах замінені словами «юрисдикції (державі, території)».
Враховуючи викладене, Звіти у розрізі країн за 2022 фінансовий рік (який закінчується у період з 01 січня до 31 грудня 2022 року), подані платниками податків до набрання чинності наказу № 709 та запровадження можливостей надання Звіту у розрізі країн за оновленою формою, вважаються дійсними.
Додатково повідомляємо, що доопрацьовану ХML-схему Звіту у розрізі країн МГК та її опис (J1800202, J1820102, J1820102 з приміткою «для розробників)» оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
Впровадження електронних форматів для надання Звіту у розрізі країн МГК за оновленою формою буде здійснено після доопрацювання програмного забезпечення.
До уваги платників податків та зборів!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).
У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).
Чи може суб’єкт господарювання сплатити зобов’язання за векселем готівкою з каси підприємства?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» із змінами та доповненнями платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.
Відпуск пального СГ – неплатнику акцизного податку через паливороздавальні колонки в паливний бак транспортного засобу: заповнення акцизної накладної
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).
При здійсненні операції з відпуску/відвантаження пального суб’єкту господарювання – не платнику акцизного податку через паливороздавальні колонки в паливний бак транспортного засобу, акцизна накладна складається в одному примірнику та заповнюється у наступному порядку:
– у рядку «Дата складання» – зазначається цифрами дата складання у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри), при цьому крапки, коми та інші розділові знаки у відповідних клітинках документа не проставляються (п. 5 розд. І Порядку № 729);
– у рядку «Порядковий номер акцизної накладної» – цифровий номер (не має містити літер чи інших символів), який відповідає послідовному номеру такого документа, складеного платником податку (філією або структурним підрозділом платника податку) протягом певного періоду (п. 6 розд. І Порядку № 729);
– у рядку «Особа, що реалізує пальне» – реквізити особи (платника податку), що реалізує пальне;
– у рядку «Особа – отримувач пального» – реквізити суб’єкта господарювання – отримувача пального.
У верхній лівій частині акцизної накладної зазначається:
– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – цифра «3»;
– у полі «Умови оподаткування» – ознака щодо умов оподаткування пального «0»;
– у полі «Напрям використання» проставляється один із напрямів:
напрям 4 – реалізація пального у паливний бак транспортного засобу або тару споживача з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним,
– або напрям 5 – реалізація пального платнику, суб’єкту господарювання - неплатнику у паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним.
У верхній правій частині акцизної накладної зазначається:
– у полі «Примірник» верхньої правої частини акцизної накладної – номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної, зокрема, для акцизних накладних, які складаються у одному примірнику, у відповідних полях зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників).
У рядках «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» зазначаються реквізити акцизного складу та/ або акцизного складу пересувного, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне. Реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, у відповідних рядках документа не зазначаються.
Таблична частина акцизної накладної заповнюється в такому порядку:
– у графі 1 зазначається код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків), для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – умовний код 2711 00 00 00;
– у графі 2 зазначається інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;
– у графах 3, 4 зазначається інформація щодо обсягу реалізованого (відвантаженого, втраченого) або ввезеного пального: у кілограмах (графа 3) у літрах, приведених до температури 15 C (графа 4).
Внесені до цих граф показники можуть мати лише додатне значення.
В одному документі (акцизна накладна) може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – умовним кодом) (п. 10 розд. І Порядку № 729).
У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 Порядку № 729).
Про подання копій фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).
Звіт складається із заголовної частини, загальних відомостей про контролюючу особу, відомостей про КІК та додатків до Звіту (абзац перший п. 8 розд. І Порядку).
У графі 35 розд. «Інформація про додатки, що додаються до звіту та є його невід’ємною частиною» Звіту проставляється відмітка щодо подання копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, завіреної належним чином (подається у довільній формі) (п. 35 розд. ІІ Порядку).
Враховуючи те, що Звіт подається в електронному вигляді, то копії фінансової звітності, які є додатком до Звіту та невід’ємною його частиною, подаються в електронному вигляді у довільній формі у форматі pdf.
Норма п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст.ст. 1, 23 Закону України від 05 червня 2014 року № 1315-VII «Про стандартизацію».
Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набрав чинності 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Отже, особа, яка є підписантом фінансової звітності проставляє відмітку про засвідчення копії такого документа.
Водночас, Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.
Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів № 851 та № 2155 та такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.
Звертаємо увагу, що норми діючого законодавства не передбачають переклад на українську мову фінансової звітності, яка складена іноземною мовою, а також її апостилювання та нотаріального засвідчення.
Щодо щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 поінформувала ДПС про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік.
Так, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051, який необхідно застосовувати для обчислення плати за землю та єдиного податку (четверта група) під час складання податкової звітності на 2024 рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Звертаємо увагу, що на відміну від звітних податкових періодів за 2022 та 2023 роки у 2024 році коефіцієнт індексації застосовується до всіх категорій земель.
Крім того, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що витяги про нормативну грошову оцінку, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 15 січня 2024 року, не містять коефіцієнту індексації за 2023 рік, тому значення нормативної грошової оцінки земель, зазначене в таких витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта за 2023 рік. Тобто визначене значення у таких витягах необхідно помножити на коефіцієнт 1,051.
Обіг підакцизних товарів: результати роботи, проведеної контролюючими органами у м. Кривому Розі
У січні – лютому 2024 року платниками Дніпропетровщини до бюджетів територіальних громад Криворізького регіону Дніпропетровської області забезпечено надходження акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 25,7 млн грн та акцизного податку, сплаченого виробниками/імпортерами з роздрібної торгівлі тютюном, тютюновими виробами і промисловими замінниками тютюну у сумі 1,1 млн гривень.
Протягом січня – лютого поточного року податковою службою Дніпропетровщини:
- проведено 46 фактичних перевірок з питань дотримання вимог законодавства суб’єктами господарювання у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 718,3 тис. грн, у т. ч. 168,0 млн грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 550,3 тис. грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами;
- анульовано 168 ліцензій на право роздрібної торгівлі, в т. ч. 78 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 90 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
В рамках Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про створення регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території Дніпропетровської області» та Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації «Про введення в дію рішення ради оборони Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року» на території м. Кривого Рогу проведено спільні комісійні виїзні засідання.
Виїзною робочою групою встановлені порушення правил торгівлі підакцизними товарами, застосовані фінансові санкції на загальну суму понад 190,0 тис. грн та складені адміністративні протоколи.
З незаконного обігу спільно з працівниками Національної поліції вилучено понад 150 пляшок алкогольних напоїв, 1 500 пачок тютюнових виробів та 50 комплектів рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка.
Своєчасне надходження акцизного податку є результатом сумлінного виконання платниками податків вимог чинного законодавства, Конституції України та відповідального ставлення до сплати податків.
Наголошуємо, що сумлінне виконання норм Податкового кодексу України, іншого законодавства та повнота сплати податків – важливі фактори, які сьогодні забезпечують стабільну роботу економіки.
Закликаємо суб’єктів господарювання працювати в правовому полі!
Плата за землю: місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом січня – лютого поточного року поповнились на понад 1 млрд гривень
У січні – лютому 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,0 млрд грн плати за землю. Це на понад 116,8 млн грн, або на 12,5 відс. більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що базою оподаткування платою за землю є:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII «Податок на майно» (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. (п.п. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Податковий календар на 21 березня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що
21 березня 2024 року, четвер, останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІI кварталу 2024 року.
Нагадуємо, що відповідно до п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Понад 1,3 млрд грн ПДФО спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Протягом двох місяців поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Елеонора Шкода, сума надходжень у порівнянні з січнем – лютим 2023 року збільшилась на понад 101,8 млн грн, або на 8,2 відсотки.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подякувала платникам за роботу і сумлінну сплату податків.
Керівниця податкової служби області звернула увагу, що легалізація трудових відносин – це не тільки своєчасно сплачені ПДФО, військовий збір та єдиний внесок. Офіційне працевлаштування гарантує найманому працівнику гідні та безпечні умови праці, регулярну виплату заробітної плати не нижче мінімальної, захист трудових прав та соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Елеонора Шкода нагадала, що для оформлення трудових відносин роботодавцю необхідно заключити трудовий договір з працівником, оформити розпорядження про прийняття його на роботу та повідомити про це органи ДПС.
Конструктивний діалог сприяє ефективній взаємодії
У форматі «круглого столу» відбулась зустріч керівництва податкової служби Дніпропетровщини з начальником Дніпровської РВА В’ячеславом Мамоновим.
Спектр розглянутих питань: адміністративні послуги, які надаються ГУ ДПС, робота мобільного ЦОПу в Дніпровській територіальній громаді, у тому числі чергування в ЦНАПах тощо. Під час спілкування особливу увагу акцентовано на легалізації трудових відносин.
Важливі запитання, актуальна інформація та фахові відповіді від податківців – атмосфера конструктивного діалогу впродовж зустрічі.
Працюємо разом на спільний результат!
До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, які є власниками/користувачами земель!
У разі перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок третьої групи) такий платник податків звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України).
Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Отже, якщо господарська діяльність на земельній ділянці платником податків не здійснюється, то у нього виникає обов’язок із декларування та сплати земельного податку за таку земельну ділянку на загальних підставах.
Поряд з цим звертаємо увагу на те, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та пені (підпункт 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). *
* Зміни до Податкового кодексу України внесено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" від 30 червня 2023 року № 3219-IX.
Суд підтримав позицію податківців щодо правомірності прийнятих рішень
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих рішень, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за «військовий збір», донараховано зобов`язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб та застосовано штрафні санкції.
Аналізуючи доводи позивача про те, що в межах спірних правовідносин з реалізації нерухомого майна він діяв як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, Верховний Суд вказав наступне: «фізична особа-підприємець» та «фізична особа» мають різний правовий статус, в тому числі, і у сфері оподаткування. Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки – підприємця. Слід зазначити, що набуття фізичною особою правового статусу «фізична особа-підприємець» це не обмеження такої особи у її конституційних правах щодо свободи підприємницької діяльності, а насамперед набуття такого юридичного статусу, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Верховним Судом зауважено, що юридичний статус «фізична особа-підприємець» сам по собі ніяким чином не обмежує будь-яких прав фізичної особи, які випливають з її цивільної право – та дієздатності. Тобто, фізична особа перебуваючи у статусі суб`єкта підприємницької діяльності може здійснювати договірні відносини від свого імені, як фізична особа, разом з тим, слід враховувати наступне: при здійсненні фізичною особою підприємницької діяльності необхідно чітко розмежувати, в яких відносинах фізична особа виступає як підприємець, а в яких – як фізична особа. В даному випадку комплекс послідовних цілеспрямованих дій позивача з продажу нерухомого майна (судами встановлено, що позивачем було реалізовано двадцять три будинки) слід кваліфікувати саме як систематичну підприємницьку діяльність. При цьому сам лише факт підписання зазначених договорів купівлі-продажу нерухомого майна без зазначення статусу позивача, як підприємця, не є свідченням непов`язаності таких операцій із підприємницькою діяльністю.
Верховним Судом також відзначено, що суди в питаннях оподаткування мають виходити з того, що відсутність у особи відповідного правового статусу у таких правовідносинах через нехтування такою встановленими законодавчими вимогами та відсутністю правового механізму примусу, не може слугувати перешкодою для застосування до отриманого позивачем доходу правил оподаткування, встановлених статтею 177 ПК України, адже законодавець, формулюючи зміст статті 177 ПК України, з огляду на загально-правовий принцип добросовісності, не міг передбачати таку протиправну поведінку платника податку, який ігноруватиме положення чинного податкового законодавства і здійснюватиме по своїй суті підприємницьку діяльність у межах спірних правовідносин не як фізична особа-підприємець, при цьому маючи такий правовий статус у період, що перевірявся контролюючим органом.
Подібна поведінка особи вказує на те, що така особа створює умови, які не можуть мати на меті чогось іншого, крім невиконання вимог податкового законодавства (зокрема, уникнення виконання податкового обов`язку). Відповідні умови можуть створюватися на будь-яких стадіях господарської діяльності, навіть до її фактичного початку. Фактично, особа таким чином штучно створює умови для непоширення на неї вимог статті 177 ПК України щодо порядку оподаткування доходів від господарської діяльності фізичних осіб-підприємців. Такі дії вчиняються цілеспрямовано, їх мета – невиконання податкового обов`язку шляхом мінімізації податкових зобов`язань зі сплати ПДФО та ПДВ та відповідно до пункту 109.1 статті 109 кваліфікуються як протиправні діяння.
З огляду на наведене вище обґрунтування колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку діяльність позивача для цілей оподаткування має кваліфікуватися саме як підприємницька, до нього мають бути застосовані правові наслідки як до особи зі статусом «фізичної особи-підприємця», що обумовлює застосування до отриманого позивачем доходу правил оподаткування, встановлених статтею 177 ПК України, а формальне незазначення позивачем у межах спірних правовідносин відповідного правового статусу, за умови існування вказаних сутнісних критеріїв, не може бути підставою для звільнення від оподаткування здійснюваної ним діяльності у встановленому податковим законодавством розмірі.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 480/293/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задоволено; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2023 скасовано; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 залишено в силі.
Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Надання в оренду нерухомого майна фізичною особою може здійснюватись у межах підприємницької діяльності або без реєстрації підприємцем.
Звертаємо увагу громадян, що відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі.
Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.4 ПКУ, дохід від надання нерухомого майна в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) оподатковується за ставкою 18 %. Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військового збору і оподатковується за ставкою 1,5 %, відповідно п. 16.1 підрозділу 10 «Перехідних положень» ПКУ.
При цьому сам об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного м2 загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 %.
Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного кварталу.
Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Відповідно до п.п.49.18.4 п.49.18.ст.49 ПКУ податкова декларація подається до 01 травня року,що настає за звітним.
При наданні в оренду нерухомого майна фізичною особою (орендодавцем) суб’єкту підприємницької діяльності (орендар), податковим агентом платника податку виступає орендар.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем своє реєстрації в один із таких способів:
особисто або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет».
Слід зазначити, що у разі звернення платника фахівці податкової служби надають консультативну допомогу з питань заповнення податкової декларації.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.01.2024 № 6 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2024 за № 93/41438 (далі – наказ № 6).
Наказом № 6 визначено пов’язані з реалізацією положень Закону України від 10 серпня 2023 року № 3325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (далі – Закон) зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).
Законом внесено зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачаються редакційні уточнення окремих положень, а саме:
слова «операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино)» замінено словами «діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».
Такі зміни стосуються уточнення об’єктів оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, визначених підпунктами 134.1.5, 134.1.6 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, а саме:
- доходу організаторів азартних ігор, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу;
- доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу.
Відповідно до підпункту 141.5.1 пункту 141.5 статті 141 Кодексу суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Згідно з підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу (з урахуванням внесених змін) під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, для платників податку на прибуток встановлено ставку податку у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 пункту 136.4 статті 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу).
У зв’язку із зазначеним до основної форми Декларації наказом № 6 внесено такі зміни:
у рядку 10 уточнено редакцію особливих відміток для суб’єктів, що здійснюють організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, та суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, крім організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
показники рядків 11 – 13 і 15 щодо сум доходів, отриманих від діяльності з організації і проведення азартних ігор, та податку на дохід викладено в новій редакції.
Також аналогічні показники рядків 11 – 13, 15 Додатка ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 29 - 32, 34 - 36, 38 - 40, 42) приведено у відповідність до форми Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
Щодо оподаткування/звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесено до Державного реєстру лікарських засобів.
Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків за умови, що такі медичні вироби:
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.
У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів / медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких лікарських засобів/медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Також за ставкою податку у розмірі 7 відсотків оподатковуються операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема:
- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Деклараційна кампанія–2024 триває»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Деклараційна кампанія–2024 триває».
На запитання платників податків відповіла заступник начальника Придніпровського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області КАБИРІНА Оксана.
1. Добрий день.
Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи ФО, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік?
Відповідь. Вітаємо!
Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Добрий день.
За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається декларація про майновий стан і доходи громадянами?
Відповідь. Вітаємо!
На вебпорталі ДПС у розділі «Електронна звітність» розміщено електронну форму податкової декларації про майновий стан і доходи за ідентифікатором F0100214.
Добрий день.
Який термін подання декларації про майновий стан і доходи та сплати сум податкових зобов’язань за 2023 рік?
Відповідь. Вітаємо!
Громадяни, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичні особи – підприємці, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, - подають декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2023 рік до 1 травня 2024 року.
Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2022 року, можуть подати декларацію протягом всього 2023 року.
Що стосується терміну сплати задекларованих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то фізичні особи та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані самостійно до 01 серпня 2024 року сплатити суму податкових зобов'язань, зазначених ними у річній декларації.
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплатити задекларовані податкові зобов’язання до 10 травня 2024 року.
Добрий день.
В якому рядку декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) платник податку відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою, якщо у нього є інші підстави для подання Декларації?
Відповідь. Вітаємо!
У разі наявності підстав для подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, у рядку 10.9 Декларації.
Добрий день.
За якою податковою адресою необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО, якщо я зареєстрована (прописана) в одному місці, а дохід отримую в іншому?
Відповідь. Вітаємо!
Платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
Продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для пасажирів: чи можливо проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Згідно з ст. 10 Закону № 265 перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, встановлений Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами та доповненнями (далі – Перелік № 1336).
Відповідно до п. 10 Переліку № 1336 дозволено, зокрема, проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при продажу талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах.
Враховуючи викладене, при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, мають право використовувати РК та КОРО, без використання РРО та/або ПРРО.
Чи складається РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів у митному режимі експорту, у разі зміни суми компенсації їх вартості?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Пунктом 189.17 ст. 189 ПКУ встановлено, що базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами (далі – МКУ).
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ (податок) зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (РК) до податкової накладної (ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Частиною першою ст. 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини восьмої ст. 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
При цьому, згідно з частиною першою ст. 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МКУ; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Згідно з частиною сьомою ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 із змінами, згідно з п. 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування.
Отже, після вивезення товарів за межі митної території України, яке підтверджене відповідною митною декларацією, РК до ПН, складеної виходячи з договірної вартості, зазначеної у такій митній декларації, складається у випадку зміни митної вартості вивезеного товару на підставі аркуша коригування до такої митної декларації. Якщо аркуш коригування до митної декларації не оформлюється, то РК до ПН, складеної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України, не складається.
Разом з тим, кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин при здійсненні платником податку господарських операцій повинен розглядатися за умови чіткої ідентифікації усіх обставин здійснення таких операцій (зокрема, в частині умов, за яких відбувалася зміна компенсації вартості вивезених у митному режимі експорту товарів). Враховуючи викладене, пропонуємо з порушеного питання звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації у порядку, визначеному ст. 52 ПКУ, з детальним описом здійснених операцій.
Рентна плата за видобування залізних руд: понад 918,5 млн грн отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини
Протягом двох місяців 2024 року платники Дніпропетровської області за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 918,5 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем – лютим 2023 року надходження виросли майже на 808,8 млн гривень. Темп росту надходжень склав 837,1 відсотків.
Звертаємо увагу, у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.
Податковий календар на 20 березня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що
20 березня 2024 року, середа, останній день подання:
- декларації з акцизного податку за лютий 2024 року;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за лютий 2024 року у разі не подання податкової декларації на 2024 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2024 року
- податкової декларації з рентної плати за лютий 2024 року з розрахунком:
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
останній день сплати:
- авансового внеску з єдиного податку за березень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за лютий 2024 року, крім гірничих підприємств.
Понад 97,1 млн грн єдиного податку – внесок аграріїв до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
У січні – лютому 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 97,1 млн грн єдиного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 22,8 млн грн, або на 30,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Керівниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за працю і своєчасну сплату податків та нагадала, що новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Інтеграція електронних реєстрів з використанням системи «Трембіта»
Державна податкова служба України через систему «Трембіта» взаємодіє із 18 субʼєктами електронної взаємодії та 29 державними електронними ресурсами. ДПС забезпечує функціонування 40 сервісів.
Щоденно біля 2 млн запитів подається субʼєктами електронної взаємодії через систему «Трембіта».
У 2023 році до ДПС в порядку електронної взаємодії через систему «Трембіта» подано 684 млн запитів.
Основні сервіси ДПС, які надаються субʼєктам електронної взаємодії через систему «Трембіта»:
- перевірка податкового номера в ДРФО (еРНОКПП);
- пошук податкового номера в ДРФО;
- доходи фізичної особи з ДРФО;
- джерела доходів фізичної особи з ДРФО;
- реєстрація фізичної особи в ДРФО (єМалятко);
- звірка податкового номера в ДОФО (ID14);
- підтвердження унікального номера з ЄДДР;
- довідка про доходи (проєкт «Податкова в Дії»);
- е-послуги «Мої податки» в Дія.
ДПС продовжує співпрацю з міжнародними партнерами з впровадження реформ податкового адміністрування
У межах виконання Національної стратегії доходів в частині податкового адміністрування представники Державної податкової служби та Міністерства фінансів на запрошення Департаменту фінансових питань Міжнародного валютного фонду беруть участь у низці експертних зустрічей з командою МВФ.
Ключовими темами для розгляду визначені питання зміцнення доброчесності, впровадження системи управління ризиками в ДПС, а також модернізації функції податкового аудиту.
Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – лютий 2024 року
За січень – лютий 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 19,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 14,5 %;
«Переробна промисловість» – 12 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 9,8 %.
Найбільше зростання сплати за січень – лютий 2024 року відносно січня – лютого 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 12 разів, або +49,4 млрд гривень;
«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська дiяльнiсть» – зростання на 89,3 %, або +9,2 млрд гривень;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 27,2 %, або +8,5 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 24,9 %, або +6,6 млрд гривень.
ЗУ_3219 РРО_ПРРО
Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10863.html
Як здійснюється ФОП (крім е-резидентів) обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Особливості листування через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
Щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 16.03.2024 набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Закон № 3603 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 15.03.2024 № 52.
Скасовано спрощену податкову декларацію з податку на прибуток підприємств
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 05.03.2024 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2024 № 231 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 592» (далі – Постанова № 231).
Постановою № 231 визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».
Постанова № 231 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.03.2024 № 47 і розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/78823.html
Які підстави передбачено п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ для надсилання органами ДПС платнику податків запиту про надання інформації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу (далі – ПКУ) передбачено, що письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 39 прим. 3.6 ст. 39 прим. 3 ПКУ;
8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
9) в інших випадках, визначених ПКУ.
Понад 1,2 млрд грн єдиного податку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 1,2 млрд грн єдиного податку. Це майже на 438,9 млн грн, або майже на 54 відс. більше ніж у січні – лютому 2023 року.
Нагадуємо, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява).
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації, зокрема, фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
До уваги банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 13.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2023 № 698 (далі – наказ № 698), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2023 за № 2276/41332 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 18 серпня 2015 року № 721» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2024 № 5 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 грудня 2023 року № 698» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 .01.2024 за № 43/41388) (далі – наказ № 5), яким внесено зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
Згідно з цими змінами та на виконання пунктів 69.2, 69.3 статті 69 Податкового кодексу України розширюється електронний обмін повідомленнями про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків між ДПС та банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг/емітентами електронних грошей.
Розробникам програмного забезпечення для доопрацювання програмного забезпечення, засобами якого здійснюватиметься такий обмін, надаються електронні форми файлів повідомлень, які розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/programniy-modul/formi-elektronnih-povidomlen/.
Довідково: накази № 698 та №5 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.02.2024 № 13.
Про ставки оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено загальні засади встановлення податків і зборів. Під час встановлення податку обов'язково визначається такий елемент як ставка податку.
Відповідно до статті 25 ПКУ ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.
Згідно зі статтею 26 базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом ПКУ.
У випадках, передбачених ПКУ, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.
Відповідно до статті 27 ПКУ граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений ПКУ.
Згідно зі статтею 28 ПКУ абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
Відповідно до пунктів 136.1, 136.7 статті 136 ПКУ базова (основна) ставка з податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків до об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Разом з тим положенням ПКУ передбачені окремі ставки оподаткування для банків, страхової діяльності, операцій резидентів Дія Сіті, доходів нерезидентів, організацій та проведення азартних ігор, букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей.
Відповідно до статті 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
Згідно зі статтею 193 ПКУ ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
- 20 відсотків;
- 0 відсотків;
- 7 відсотків по операціях з:
▪ постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
▪ постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
▪ постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів;
▪ постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами;
▪ постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
▪ постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
▪ реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;
- 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.
Відповідно до статті 215 ПКУ встановлено вичерпний перелік підакцизних товарів та ставок акцизного податку до них.
Так пунктом 215.1. статті 215 ПКУ визначено, що до підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Відповідно до пункту 215.2 статті 215 ПКУ ставки акцизного податку є єдиними на всій території України та встановлюються відповідно до визначень розділу І ПКУ: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.
Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники встановлені ПКУ у вартісному вимірі (пункт 29.2 статті 29 ПКУ).
Адвалорною визначається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (пункт 28.2 статті 28 ПКУ).
Адвалорні та специфічні одночасно застосовуються до тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Ставки акцизного податку на тютюнові вироби не є постійними. Пунктом 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено тимчасово, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів.
Пунктом 215.3 статті 215 ПКУ встановлено коди товарів (продукції), опис товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, одиниці виміру та ставки податку згідно з переліком підакцизних товарів, визначених пунктом 215.1 статті 215 ПКУ.
Відповідно до статті 268 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Відповідно до статті 268.3 ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до статті 274 ПКУ ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Відповідно до статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Майже 45 млн грн екологічного податку отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини
У січні – лютому 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 45,0 млн грн екологічного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились майже на 20,0 млн грн, або на майже на 80 відсотків.
За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини, навколишнє природне середовище знаходиться під безперервним впливом нашої господарської діяльності. Екологічний податок за своєю економічною сутністю є компенсацією за шкоду, заподіяну природі. Отже, сума сплаченого екоподатку повинна покривати витрати на фінансування заходів, необхідних для відновлення навколишнього середовища.
«Дякуємо нашим платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів та своєчасно спрямовані до бюджетів кошти!» - зазначила Елеонора Шкода.
ДПС – амбасадор системи «Трембіта»
Державна податкова служба України відзначена як амбасадор системи «Трембіта» та один із перших органів влади, які впроваджували систему та обмін даними між державними реєстрами.
Варто зазначити, що два з п’яти мільярдів транзакцій в системі «Трембіта» – це операції ДПС, які забезпечують взаємодію між інформаційними системами.
Відзнаку було отримано у рамках дводенного форуму «Цифрова трансформація як каталізатор європейської інтеграції України: інфраструктура, послуги, кібербезпека», організованого Академією електронного управління (eGA) за підтримки Європейського Союзу.
Під час заходу учасники обговорили вплив цифрової трансформації на євроінтеграцію України та підбили підсумки проєкту EU4DigitalUA, який за 4 роки роботи в Україні долучився до розробки 54 послуг для порталу та застосунку Дія.
У форумі взяли участь представники Європейської комісії, Представництва ЄС в Україні, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Міністерства юстиції, Міністерства освіти і науки, Держспецзв’язку, ІТ-сектору та міжнародних проєктів в Україні. Від ДПС у якості спікера участь взяла заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко. Під час виступу вона подякувала Міністерству цифрової трансформації, Академії електронного управління (eGA) та керівникам проєкту EU4DigitalUA за підтримку та розвиток сервісів як для бізнесу, так і громадян, презентувавши результати роботи у сфері цифровізації взаємовідносин податкової служби з платниками податків та іншими органами влади.
У рамках євроінтеграційних процесів Державна податкова служба і надалі триматиме фокус на цифровізацію, що сприяє підвищенню доступності електронних послуг для громадян та бізнесу.
Прямуємо до європейського майбутнього разом!
Детальніше щодо результатів проєкту EU4DigitalUA тут .
Про внесення до Довірчого списку нових сертифікатів КНЕДП ДПС
На виконання наказу Міністерства цифрової трансформації України від 08.03.24 № Н 42 до Довірчого списку внесено нові сертифікати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, що надають змогу забезпечити клієнтів послугами:
кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA;
кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA.
Нарада з територіальними органами ДПС: підбиття підсумків та визначення пріоритетів
Актуальним питанням діяльності територіальних підрозділів ДПС була присвячена нарада під головуванням в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з керівним складом ГУ ДПС у Донецькій, Луганській та Херсонській областях.
Ключовими темами заходу стали підсумки роботи за минулий рік, основні пріоритети діяльності та перспективи виконання доведених показників доходів у 2024 році.
У контексті обговорення питань, які потребують першочергового вирішення, Тетяна Кірієнко окреслила основний спектр визначених завдань із забезпечення надходжень до бюджетів з урахуванням поточної ситуації.
Окрему увагу було приділено аспектам взаємодії податкових органів з платниками податків, враховуючи специфіку регіонів, оперативну обстановку в них, та пошуку шляхів вирішення нагальних проблем у забезпеченні належних умов роботи територіальних підрозділів відповідних областей та надання послуг платникам податків.
Удосконалення обслуговування платників та впровадження сервісів, які спрощують взаємодію з податковими органами та сприяють виконанню суб’єктами господарювання податкових обов’язків, – також у центрі уваги ДПС.
Отримання довідки про відсутність заборгованості
До відео галереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10861.html
Деклараційна кампанія 2024: декларування та оподаткування іноземних доходів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2023 році.Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Нормами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовим збором у резидентів України є, зокрема, іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України.
Дохід, отриманий з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентом, у тому числі від будь-якого виду діяльності за межами митної території України, включаючи доходи від виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами та трудовими договорами, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або на території, непідконтрольній контролюючим органам (п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Оподаткування іноземних доходів регулюється пунктом 170.11 ст.170 ПКУ.
Згідно з п.п 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п. 167.5 ст.167 ПКУ;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п.170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 170.111 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.11.2 п. 170 ст. 170 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, то суму такого зменшення із зазначенням підстав він визначає у річній податковій декларації.
Якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Нормами п.п. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 ПКУ встановлено, що у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку не зараховуються:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків, або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку, відповідно до законодавства України.
Зміна видів господарської діяльності у ФОПа – платника єдиного податку третьої групи: подання заяви про внесення змін до реєстру платників ЄП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
- податкова адреса суб’єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- ставка єдиного податку та група платника податку;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- дата реєстрації;
- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- дата анулювання реєстрації.
Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Яким чином проводити через ПРРО розрахункові операції «накладений платіж» та/або «післяплата»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що у ПРРО від ДПС надано користувачу можливість, після виконання дії «Сформувати чек», обрати відповідну умову оплати за товар (послугу). У вікні «Умови оплати» користувач обирає одну з умов оплати за товар (послугу): передплата, чергова сплата, остаточний розрахунок.
При обранні умови оплати «Передплата» зазначається інформація про суму часткової оплати, яку буде отримано за товар (послугу).
При обранні оплати «Чергова сплата» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму чергової сплати у гривневому виразі, яку буде отримано за товар (послугу), фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).
При обранні умови оплати «Остаточний розрахунок» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму остаточного розрахунку, фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).
Як здійснюється надання ДПС інформації з ДРФО - платників податків на запит органу соціального захисту населення про доходи ФО, які звернулись за призначенням державної допомоги, тощо?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Порядок надання Державною податковою службою України відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи (відсутність доходів) фізичних осіб, які звернулись за призначенням державної допомоги затверджений наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 01.02.2022 № 53/49 (далі – Порядок № 53/49).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 53/49 інформаційна взаємодія між органами соціального захисту населення та ДПС здійснюється на центральному рівні засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та ДПС.
Органи соціального захисту населення формують запит із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та подають його до ДПС. Запит може стосуватись інформації щодо однієї або декількох фізичних осіб (п. 1 глави 1 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
ДПС надає відповідь на запит органу соціального захисту населення, що надіслав запит, у п’ятиденний строк з дня його отримання (п. 1 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Пунктом 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 визначено, що відповідь на запит обов’язково має містити такі відомості:
- реєстраційний номер запиту і дата (число, місяць, рік) відправлення відповіді;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) фізичної особи;
- результати опрацювання запиту.
Якщо фізичну особу ідентифіковано і в Державному реєстрі наявна інформація про її доходи за запитуваний період, у відповіді на запит зазначаються такі відомості:
- сума нарахованого кожній окремій фізичній особі доходу у розрізі джерел та ознак доходу,
- сума доходу, отриманого фізичною особою від здійснення підприємницької або провадження незалежної професійної діяльності, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також група платника єдиного податку, до якої належить фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування;
- період, за який надається інформація.
Відповідь на запит може містити інші відомості, що не стосуються відомостей про особу та визначаються спільно Мінсоцполітики та ДПС відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49 (п. 3 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Згідно з п. 4 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 інформація з ДРФО про доходи окремої фізичної особи не надається, якщо:
- відомості про отримані доходи за вказаний період відсутні у ДРФО;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків закрито або фізичну особу за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта знято з обліку у ДРФО;
- у запиті вказано недійсний (помилковий) реєстраційний номер облікової картки платника податків або за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта фізична особа не перебуває на обліку у ДРФО;
- реквізити, зазначені у запиті, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності),
- не відповідають інформації, яка наявна у ДРФО;
- не заповнені або некоректно заповнені поля;
- неправильно вказано період, за який запитується інформація;
- запит містить більше ніж один запис щодо однієї фізичної особи;
- некоректно заповнені поля про відповідального співробітника, який сформував запит.
Відповідно до п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 суб’єкти інформаційного обміну перевіряють отримані запити/відповіді на запити на відповідність вимогам щодо їх наповнення інформацією, установленим п. 2 глави 1/п. 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, вимогам щодо формату і структури, які визначено договорами/протоколами інформаційної взаємодії відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49.
Запити і відповіді на запити, які за результатами перевірки, проведеної згідно з абзацом першим п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, не відповідають визначеним вимогам, а також запити, подані повторно (після надання на них відповіді), вважаються неприйнятими та не опрацьовуються.
Про виявлені в запиті/відповіді на запит помилки суб’єкти інформаційного обміну протягом одного робочого дня інформують один одного за допомогою електронного повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит із зазначенням причин.
У разі отримання повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит до опрацювання суб’єкти інформаційного обміну зобов’язані не пізніше ніж наступного робочого дня подати коректно сформовані запити/відповіді на запити замість раніше поданих (п. 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Якими документами підтверджуються фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) з метою визначення його вартості для розрахунку інвестиційного прибутку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996.
Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.
Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій.
Водночас, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну Декларацію у встановленому порядку.
У 2023 році платник податку продав один легковий автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.
Пунктом 173.2 ст. 173 Кодексу передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Отже, в даному випадку платник податку звільнений від подання декларації за наслідками 2023 року за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.
До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема:
- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1ст. 20 ПКУ);
- проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Майже 55 млн грн екологічного податку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – лютому 2024 року
Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 55,0 млн грн екологічного податку, що майже на 24,4 млн грн, або майже на 80 відс. більше ніж у січні – лютому минулого року.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Акцизний податок з вироблених товарів: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету майже на 44 млн гривень
У січні – лютому 2024 року за вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету майже 44,0 млн грн акцизного податку. Порівняно з минулорічним відповідним періодом надходження збільшились на понад 14,1 млн грн, або на 47,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Керівниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання податкових обов’язків та нагадала, що Законом України від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва» (набрав чинності з 23.11.2023) внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України, якими поширено на суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, обов’язкові вимоги щомісячного, до 10 числа наступного місяця, подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів, алкогольних напоїв до контролюючого органу та відповідно поширено на таких суб’єктів господарювання відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів.
Єдиний податок четвертої групи: податківці Дніпропетровщини комунікували з аграріями з актуальних питань
Очільниця податкової служби області Шкода Елеонора прийняла участь в онлайн івенті з юридичними особами – аграріями – членами Спілки українських підприємців, у межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Спектр розглянутих питань: умови перебування юридичних осіб на єдиному податку четвертої групи, порядок та особливості заповнення звітності, зокрема розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання.
Важливі запитання від бізнесу, актуальна інформація та фахові відповіді від податківців – атмосфера конструктивного діалогу впродовж усього заходу.
Податкова служба Дніпропетровщини продовжує надавати перевагу інформаційно-роз’яснювальній роботі для бізнесу та громадськості.
Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.
Тож ефективно комунікуємо і надалі.
Особливості подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік
Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10859.html
У лютому 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло 8 млрд грн акцизного податку
У лютому 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 8 млрд грн. Це становить 101,5 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,1 млрд грн), та на 0,8 млрд грн, або на 10,9 відс. перевищує надходження лютого минулого року.
Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку:
по вироблених та ввезених в Україну тютюнових виробах – на 0,3 млрд грн, або 105,1 відс. від доведеного завдання (5,2 млрд грн);
по виробленій в Україні електричній енергії – в сумі 0,2 млрд грн, або 131,7 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд грн);
по виробленій та ввезеній в Україну лікеро-горілчаній продукції на 0,07 млрд грн, або 111,4 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд гривень).
Які послуги надаються Контакт-центром ДПС та який порядок їх отримання платниками податків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Контакт-центр ДПС (далі – Контакт-центр) надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).
Також Контакт-центр приймає:
- звернення заявників на сервіс «Пульс»;
- усні звернення громадян відповідно до ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;
- запити на інформацію відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями;
- інформацію фізичних та юридичних осіб про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» зі змінами та доповненнями;
- повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами та доповненнями), вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.
Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.
Щодо застосування до СГ відповідальності за торгівлю алкогольними напоями у заборонений рішенням військового командування час доби
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння встановлені ст. 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.
Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Відповідно до п. 3 Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1457 (далі – Порядок № 1457) заборона торгівлі, зокрема, алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку.
Наказом військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) визначається час введення та строк дії заборони торгівлі, зокрема, алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан (п. 4 Порядку № 1457).
Наказ військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) доводиться до виконання, зокрема ДПС (п. 5 Порядку № 1457).
Згідно зі ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 гривень.
Частиною другою ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення ВР УРСР від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби – тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, у період дії воєнного стану органи ДПС мають право застосовувати до суб’єкта господарювання відповідальність за торгівлю алкогольними напоями у заборонений рішенням військового командування час доби.
У які строки контролюючий орган здійснює реєстрацію ФОП (крім е-резидента), як платника єдиного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, які мають поденний строк складання/реєстрації, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.
Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023 року, становлять:
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Разом з цим, Кодексом передбачено складання зведених податкових накладних, зокрема в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статті 188 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (абзац одинадцятий пункту 201.4 статті 201 Кодексу).
Так, у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг (абзац перший пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зі змінами)).
Тобто, особливості складання/реєстрації зведених податкових накладних мають відмінності від податкових накладних, що складаються за кожною операцією з постачання товарів/послуг, у зв’язку з чим норми, визначені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не охоплюють таку категорію як зведені податкові накладні.
Отже, за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, якщо вона складена після 16.01.2023, штрафи застосовуються у розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Зокрема, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації зведеної податкової накладної (згідно з пунктом 198.5 статті 198, пунктом 199.1. статті 199, пунктом 201.4 статті 201 Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Оновлено порядок повернення податкової знижки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що 11.03.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2024 № 52 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.02.2024 за № 274/41619) (далі – Наказ № 52), яким внесено зміни до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341), із змінами.
Змінами Порядок приведено у відповідність до законів України:
- від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України»;
- від 10 серпня 2023 року № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;
- від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».
Наказ № 52 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.03.2024 № 23.
Комунікаційна податкова платформа: подання податкової декларації про майновий стан і доходи через застосунок «Моя податкова»
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Фахівцями ГУ ДПС надані роз’яснення щодо використання мобільного застосунку від ДПС «Моя податкова» для отримання податкової знижки за результатами 2023 року. Податківці звернули увагу на особливість врахування терміну дії договору довгострокового страхування життя при здійсненні розрахунку податкової знижки.
Під час конструктивного діалогу податківці відповіли на усі запитання платника.
Комунікація триває!
Несвоєчасна реєстрація в ЄРПН податкової накладної з нульовою ставкою, складеної після 08.02.2023: чи є відповідальність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначено підпунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
Відповідальність за порушення строків, визначених Кодексом, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в ЄРПН, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», згідно з яким підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктами 89 та 90.
Так, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Проте пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не визначено відповідних зменшених розмірів штрафів за порушення граничних строків, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому зміни, передбачені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не скасовують діючого податкового обов’язку щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, за якими не нараховується ПДВ (звільнені від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою), визначеного статтею 201 Кодексу, та не звільняють платника податку від відповідальності за порушення такого обов’язку, визначеного пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Таким чином, у разі порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника податку, на якого відповідно до Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції в розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, а сам: штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень.
Протягом двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млн грн транспортного податку
У січні – лютому 2024 рок до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників транспортного податку надійшло понад 4,1 млн гривень, що порівняно з січнем – лютим 2023 року майже на 2,5 млн грн, або на 148,2 відс. більше.
Звертаємо увагу, що у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні, платником транспортного податку є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).
Нагадуємо, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація).
При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Майже 2,6 млрд грн ПДВ спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини
Протягом січня – лютого 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 2,6 млрд грн податку на додану вартість. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року платники забезпечили позитивну динаміку надходжень ПДВ, надходження збільшились на понад 591,7 млн грн, або на 29,7 відсотків.
Елеонора Шкода висловила вдячність всім, хто сьогодні самовіддано працює, сумлінно сплачує податки і тим самим здійснює свій внесок у нашу Перемогу.
Керівник податкової служби області нагадала, що у разі придбання товарів у нерезидента за договором комісії, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.
Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.
Офіційне працевлаштування - це вклад у підтримку економіки країни
До відеогалереї⇓ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10856.html
Декларування доходів та сплачені з них податки – це особистий внесок кожного громадянина у забезпечення обороноздатності держави
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
До Центру обслуговування платників Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завітав Народний артист України, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, засновник, художній керівник, режисер та єдиний актор унікального Театру одного актора «Крик» Михайло Мельник.
Під час спілкування з податківцями говорили про хід кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році, та її важливості.
Користуючись нагодою, Михайло Мельник звернувся до мешканців Дніпропетровщини з закликом виконати конституційний обов’язок та задекларувати свої доходи.
Він наголосив, що сплачені податки з отриманих доходів – особистий внесок кожного українця у фінансову підтримку держави.
«Задекларовані доходи та сплачені податки – це можливість своєчасного фінансування державних програм та забезпечення обороноздатності України!», – зазначив Михайло Мельник.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок«5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)
