Інформують податківці

Дата: 03.04.2024 15:27

Кількість переглядів: 62

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Результати фактичних перевірок аптек

Легалізація трудових відносин і заробітних плат, ліквідація незаконної господарської діяльності, контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведення розрахункових операцій, отримання суб’єктами господарювання відповідних дозвільних документів на право здійснення господарської діяльності – у фокусі уваги податкової служби. 

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання. 

Так, відповідно до поданої ФОПами звітності встановлено отримання ними доходів від здійснення господарської діяльності. Водночас, у зазначених суб’єктів господарювання відсутні належним чином зареєстровані РРО/ПРРО.

За результатами проведеного аналізу господарської діяльності аптек в м. Дніпро виявлені факти, що свідчать про можливі порушення законодавства в частині проведення розрахунків.

Працівниками ГУ ДПС проведено фактичні перевірки діяльності зазначених ФОПів, під час яких підтверджено факти здійснення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО, а також неведення у встановленому порядку обліку товарних запасів.

Разом з тим під час перевірки не було надано в повному обсязі документи, які належать до предмету перевірки.

За результатами фактичних перевірок зафіксовано порушень на загальну суму 7,2 млн гривень.

Закликаємо платників працювати відповідно до законодавчих норм! 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603), повідомила наступне.

Законом № 3603, який набрав чинності 16 березня 2024 року, внесено зміни до п. 214.6 ст. 214 Кодексу, яким встановлюється особливість визначення бази оподаткування акцизним податком з урахуванням норм втрат підакцизної продукції, а саме:

- виробничих втрат і виходу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, норми втрат спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв, норми виробничих втрат алкогольних напоїв;

- втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування;

- сукупних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів;

- сукупних втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини під час зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини;

- норм втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет Розмір норм втрат окремих підакцизних товарів (спирту, біоетанолу, спиртових дистилятів, нафтопродуктів) встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема:

- постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1218 затверджено норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу;

- постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1310 затверджено норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв;

- постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №77 затверджено вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норми втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом;

- постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 686 затверджено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування.

Розмір нормативних втрат інших видів підакцизної продукції (тютюнових виробів та сировини) визначається безпосередньо п. 214.6 ст. 214 Кодексу.

Щодо порядку визначення бази оподаткування акцизним податком у разі наявності понаднормативних втрат та відходів 

Пунктом 214.6 ст. 214 Кодексу передбачений порядок визначення бази оподаткування акцизним податком у разі наявності понаднормативних втрат та відходів, а саме:

- для спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів базою оподаткування є понаднормативно втрачена їх кількість;

- за наявності понаднормативних втрат спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв або понаднормативних виробничих втрат алкогольних напоїв базою оподаткування є кількість таких понаднормативно втрачених товарів (продукції);

- для ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів базою оподаткування є втрачений обсяг тютюнової сировини, який перевищує сукупні норми втрат та відходів, визначені Кодексом, за відповідний календарний (звітний) місяць;

- для неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини базою оподаткування є втрачений обсяг тютюнової сировини, який перевищує сукупні норми втрат та відходів, за відповідний календарний (звітний) місяць;

- для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет базою оподаткування є втрачений об’єм рідин, що використовується в електронних сигаретах, який перевищує норми втрат;

- для нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування та якщо з таких обсягів акцизний податок не сплачувався або сплачувався за пільговою ставкою базою оподаткування є втрачений обсяг нафтопродуктів, який перевищує норми втрат.

Видача довідок – одна з адміністративних послуг, що надаються податковою службою

Надання якісного сервісу платникам – пріоритет в роботі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Одною з адміністративних послуг, що надаються податковою службою Дніпропетровщини є видача довідок.

Звернувшись до податкової, платники мають можливість отримати:

- довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію);

- довідку про сплату податкових зобов’язань платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань;

- довідку про доходи;

- довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи);

- підтвердження статусу податкового резидента України;

- довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Інформацію про режим доступу до приміщень територіальних органів ДПС, в яких здійснюється прийом осіб, що звертаються за отриманням адміністративних послуг, наявність сполучення громадського транспорту, під’їзних шляхів та місць паркування розміщено на субсайтах територіальних органів ДПС у розділі «Адміністративні послуги».

Водночас, отримати вищезазначені довідки можливо, скориставшись Електронним кабінетом.

Більше про адміністративні послуги, що надаються ГУ ДПС – за посиланням https://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/ 

Єдиний рахунок: повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунку подається платником в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 351.2 ст. 351 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Кодексу.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Пунктом 351.3 ст. 351 Кодексу визначено, що з початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 351.1 статті 351 Кодексу.

У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ««Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).

Чи зазначається код пільги у розрахунку коригування до податкової накладної, якщо на дату повернення товару дія пільги закінчилась?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 код пільги з ПДВ зазначається у графі 9 податкової накладної, яка заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.

Код відповідної пільги з ПДВ зазначається згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС, станом на дату складання податкової накладної.

Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Отже, якщо на дату повернення товару закінчилась дія податкової пільги, то у розрахунку коригування до податкової накладної зазначається код пільги, який було зазначено у податковій накладній.

Реєстрація нерезидента платником ПДВ через Електронний кабінет: чи проставляється апостиль на документах, що надаються?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковим кодексом України не передбачено вимоги щодо легалізації (проставлення апостилю) документів, що надаються/завантажуються в Електронному кабінеті під час реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні та надсилаються нерезидентом податковим органам для підтвердження відомостей, наданих під час реєстрації (включаючи сам лист-підтвердження), а також перекладу таких документів на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу. Тому відсутня необхідність легалізації (проставлення апостилю) таких документів чи їх перекладу на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу.

Апостіль надають лише нерезиденти, які мають постійні представництва на території України.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/nerezidentam-postachalnikam-elektronnih-poslug/pamyatka-koristuvacha/627600.html.

Оформляйте земельні відносини відповідно до закону: орендуєте земельну ділянку - зареєструйте договір!

Відеогалерея  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10922.html 

Декларування – просто, зручно, швидко!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01 січня 2024 року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2023 року.

Подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) можна дистанційно за допомогою сучасного сервісу ДПС – Електронного кабінету.

Зробити це дуже просто:

Увійдіть до Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua.

Пройдіть електронну ідентифікацію онлайн (за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Інтегрованої системи електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), Дія Підпис або «хмарного» КЕП) для отримання доступу до приватної частини.

Зверніть увагу на адресу реєстрації та адресу фактичного проживання, яка висвічується на екрані (адреса фактичного проживання може бути відмінною від адреси фактичного проживання у фізичних осіб - тимчасово переміщених осіб, які подали заяву за формою 5-ДР).

Зайдіть до меню «ЕК для громадян».

Для автоматичного заповнення Декларації отримайте інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (далі – ДРФО) про джерела та суми нарахованого (виплаченого) доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Для цього оберіть вкладку «Запит про суми виплачених доходів», натисніть «Створити». Вкажіть необхідний період, збережіть, підпишіть за допомогою КЕП та натисніть «Відправити».

Після отримання відповіді оберіть вкладку «Податкова декларація» та натисніть «Створити».

Надав відповіді на запитання в анкеті, що з’явиться на екрані, визначте необхідну категорію:

 - громадянин – обирає платник податків, який зобов’язаний подати декларацію або виявив бажання задекларувати доходи, або підприємці, які станом на 31 грудня звітного року перебували на спрощеній системі оподаткування, але у таких осіб виникає обов’язок щодо декларування доходів, отриманих як громадянин;

- підприємець – обирає фізична особа-підприємець, який протягом звітного (податкового) року перебував на загальній системі оподаткування;

- особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства – обирають особи, які в контролюючих органах зареєстровані як самозайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, арбітражні керуючі, приватні виконавці, судові експерти) або члени фермерського господарства;

- особа, яка заявляє право на податкову знижку – обирає особа, яка вирішила скористатися правом на податкову знижку відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України.

Надайте відповіді на питання, які висвічуються на екрані, щодо виду отриманого доходу. На підставі відповідей до Декларації автоматично додаються необхідні додатки.

На екрані відкривається Декларація з заповненими даними з ДРФО. У разі якщо Ви отримували доходи, які не включені до ДРФО (наприклад, іноземні доходи), то зазначте такі доходи у відповідному рядку декларації.

Заповніть Декларацію та додатки до неї (за наявності). Інформація, внесена до додатків, автоматично переноситься до основних розділів Декларації, суми податкових зобов’язань перерахуються автоматично.

За необхідності додайте до Декларації додатки довільного формату. Для цього у розділі VIII натисніть «+», заповніть відповідні графи та у графу «Найменування файлу документа» підтягніть файл у форматі pdf.

Перевірте заповнену Декларацію та, якщо все вірно, натисніть «Зберегти».

Підпишіть документ за допомогою КЕП та направте до контролюючого органу.

Перевірте отримані повідомлення: Відповідь № 1 (Повідомлення про отримання документу) та Відповідь № 2 Фінальна (Повідомлення про результати обробки Декларації). У разі необхідності повідомлення можна завантажити у форматі pdf.

Нагадуємо, що для зручності платників на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн-навчання» (за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) розміщені інструктивні матеріали з питань роботи в Електронному кабінеті.

Платники Дніпропетровщини поповнили бюджети усіх рівнів та державні цільові фонди на понад 29,1 млрд гривень

Протягом січня – березня 2024 року надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини склали понад 29,1 млрд гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.

Очільниця податкової служби області зазначила, що майже 21,2 млрд грн – це збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)). І ці надходження порівняно з січнем – березнем 2023 року виросли на понад 4,4 млрд грн, або на 26,7 відсотків.

До державного бюджету протягом січня – березня 2024 року платниками спрямовано понад 11,9 млрд гривень. Надходження збільшились на понад 2,7 млрд грн, або на 29,5 відс. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. 

Місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні – березні 2024 року отримали понад 9,2 млрд грн, що на понад 1,7 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Темп росту надходжень складає 123,3 відсотки. 

Платники єдиного внеску, які обліковуються у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, протягом трьох місяців поточного року забезпечили надходження єдиного внеску на понад 7,9 млрд грн, що на 856,0 млн грн, або на 12,1 відс. більше ніж за підсумками січня – березня минулого року.

Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки, за підтримку обороноздатності країни та соціальної захищеності громадян!

Представники Мінфіну та ДПС взяли участь у міжнародному навчально-практичному семінарі з питань трансфертного ціноутворення

Представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України на запрошення Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) взяли участь у воркшопі (навчально-практичному семінарі) на тему: «Transfer Pricing Train-the-Trainer Workshop Selected Topics».

Зазначений воркшоп є частиною курсу навчальної програми з основ трансфертного ціноутворення та спрямований на підвищення професійних компетенцій учасників, розширення знань у сфері контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, налагодження міжнародних зв’язків для подальшого обміну досвідом.

Представниками податкових органів з 11 країн світу отримано кваліфіковану експертну допомогу з питань застосування податкового контролю трансфертним ціноутворенням, а саме: щодо проведення функціонального аналізу (FAR) як основи визначення функціонального профілю сторін контрольованих операцій, аналізу факторів порівнянності та методології перевірки трансфертних цін.

 Крім того, розглянуто практичні кейси щодо операцій з нематеріальними активами, фінансовими операціями та внутрішньогруповими послугами в рамках застосування підходів Настанов ОЕСР в редакції 2022 року та з врахуванням специфіки національного законодавства країн – учасників воркшопу.

Під час обміну досвідом з країнами – учасницями семінару представниками ДПС проінформовано про діяльність у напрямі вдосконалення правил трансфертного ціноутворення з урахуванням новітніх світових практик та про розробку інформаційно-комунікаційної системи, яка призначена для обробки великих масивів даних та виявлення ризиків невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Також фахівці ДПС поділились власним досвідом роботи щодо проведення перевірок з питань трансфертного ціноутворення.

Загалом проведена зустріч була корисною для всіх її учасників, а набутий досвід у подальшому сприятиме вдосконаленню контролю за трансфертним ціноутворенням та буде врахований під час розгляду відповідних законодавчих ініціатив.

Суб’єкти господарювання при наданні послуги перевезення пасажирів зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 89 частини 1 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591), торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Частиною 28 статті 38 Закону № 1591 визначено, що торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

Разом з цим, торговцям забороняється у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті (пункт 1 частини 29 статі 38 Закону № 1591).

Також підпунктом 2 пункту 1 постанови КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» встановлено, що з 1 січня 2024 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 тис. осіб, повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Таким чином, суб’єкти господарювання при наданні послуги перевезення пасажирів повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв під час оплати за проїзд, безпосередньо в салоні автотранспортних засобів таксі, маршрутних міських та міжміських перевезень.

Також окремо звертаємо увагу платників податків, що надають послуги з перевезень пасажирів, на необхідність дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення розрахунків за надані послуги та необхідність надати споживачу в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Звернення для отримання платниками податків індивідуальних податкових консультацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє 

Платники податків мають право на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, при зверненні у паперовій або електронній формі до такого органу. Це передбачено статтею 52 Податкового кодексу України. 

Таке звернення повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

- дату звернення.

Слід відмітити, що на звернення платника податків, що не відповідає вказаним вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з нікотиновмісними продуктами для орального застосування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.03.2024 набрав Закон України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон).

Відповідно до Закону, починаючи з 01 вересня 2024 року підлягатимуть оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363,4 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту.

Усі вимоги щодо оподаткування акцизним податком, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а також маркування марками акцизного податку інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які включено до переліку підакцизних товарів, а також відповідальність за їхнє недотримання (без марок акцизного податку, торгівля за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін) застосовуватимуться, починаючи з 01 вересня 2024 року.

Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, зокрема іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування, платники податків мають право відповідно до статей 220 і 226 Податкового кодексу України:

- не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування;

- не пізніше ніж 25 серпня 2024 року подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) щодо встановлення з 01 вересня 2024 року максимальних роздрібних цін на інші нікотиновмісні продукти для орального застосування.

Для забезпечення можливості своєчасного маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою їхнього ввезення на митну територію України та реалізації з 01 вересня 2024 року – одержання виробниками та імпортерами таких продуктів марок акцизного податку до 01 вересня 2024 року здійснюється виключно за умови подання продавцю таких марок заявки-розрахунку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, документів, що підтверджують внесення плати за марки і сплату до відповідного бюджету акцизного податку за ставками, які діятимуть з 01 вересня 2024 року.

Що є базою нарахування єдиного внеску за себе для членів фермерського господарства?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року   № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.

Так, абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (в редакції Закону № 592) визначено, що для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абзацом другим п.п. 3 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), базою нарахування єдиного внеску є розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховуються календарні місяці, в яких отримано такий дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464, абзац третій п.п. 3 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449).

Чи обкладаються ПДФО доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи, якщо такі доплати (надбавки) передбачені трудовим або колективним договором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» із змінами та доповненнями, підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом.

Відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності ( п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене вище, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відсотків.

Яким чином СГ провести зміни або коригування даних, зазначених у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (J/F1391802)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Формою Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) не передбачено проведення змін або коригувань даних.

Для виправлення помилки необхідно припинити роботу касира з невірними даними шляхом закриття робочої зміни та подати Повідомлення J/F1391802 з правильними даними повторно.

Ідентифікатор ключа суб’єкта необхідно обрати із сертифіката ключа з властивостями призначення ключа – «Цифровий підпис, Неспростовність».

Якщо значення поля не відповідає зазначеним даним необхідно обрати інший сертифікат.

У разі відображення ідентифікатора ключа суб’єкта у вигляді парних наборів символів (як приклад: 88 b9 20 a1 91 b2 40 2e 86 f5 f9 cd 21 9a 7d 77 b8 34 44 8f 78 73 5b 0d 97 34 b7 26 6b 80 f1 56) необхідно при заповненні графи 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта» Повідомлення J/F1391802 видалити пробіли та замінити великі літери на маленькі.

Права платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Права платників податків визначено статтею 17 Кодексу.

Так, платник податків має право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

- оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

- на повне відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

- реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;

- подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету (наявність помилки/збою має бути підтверджена технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішенням суду), якщо подання таких документів в електронній формі не є обов’язковим відповідно до цього Кодексу;

- надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом;

- відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.

Платник податку має також інші права, передбачені законом.

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що  станом на 27.03.2024 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.3.0. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.3.0) (станом на 27.03.2024) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.3.0) (станом на 27.03.2024)

Додано нові версії документів:

▼ на виконання наказу Міністерства фінансів України  від 20.09.2023 № 506:

F/J 0303507 – Податкова декларація з туристичного збору;

F/J 0313507 – Додаток до Податкової декларації з туристичного збору. Розрахунок податкових зобов'язань з туристичного збору;

▼ наказу Міністерства фінансів України  у від 06.10.2023 № 528:

F/J 0301209 – Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;

F/J 0311209 – Розрахунок податкових зобов'язань збору за місця для паркування транспортних засобів. Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (пункт 9);

▼ на виконання наказу Міністерства фінансів України  від 27.11.2023 № 659 «Про внесення змін до Змін до деяких національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку» та відповідно до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:

·  S0100115 – Форма № 1. Баланс;

·  S0100215 – Форма № 2. Звіт про фінансові результати;

·  S0100311 – Форма № 3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);

·  S0103355 – Форма № 3-н. Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);

·  S0104010 – Форма № 4. Звіт про власний капітал;

·  S0105009 – Форма № 5. Примітки до річної фінансової звітності;

·  S0106007 – Форма № 6. Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»;

·  S0110014 – Форма № 1-м, № 2-м. Фінансова звітність малого підприємства;

·  S0111007 – Форма № 1-мс, № 2-мс. Фінансова звітність мікропідприємства;

▼ відповідно до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:

·  S0435006 – № 1-ціни (послуги). Звіт про ціни виробників послуг;

·  S0800113 – № 1-заборгованість (ЖКГ). Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг;

·  S1000218 – № 2-інвестиції. Звіт про капітальні інвестиції;

·  S1300112 – № 1-ІКТ. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємстві;

·  S1616012 – № 31-авто. Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів;

·  S2700917 – № 11-заг. Звіт про надходження сільськогосподарських тварин на переробні підприємства;

▼ на виконання наказу Міністерства фінансів України  від 23.01.2024 №29 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України  від 14.02.2024 № 75) внесено текстові зміни до форм:

·  F0100214 – Податкова декларація про майновий стан і доходи.

·  F0121614 – Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з використанням права на податкову знижку. Додаток ФЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи.

·  F0121814 – Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії. Додаток КІК до податкової декларації про майновий стан і доходи.

·  F0100414 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (довідкова).

До зведеного бюджету у січні – березні 2024 року надійшло 401,4 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – березні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 401,4 млрд грн. До державного бюджету надійшло 303,7 млрд грн, до місцевих бюджетів – майже 97,8 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – березні 2024 року становили 280 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 113,4 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 32,7 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,7 раза (+38,4 млрд грн), податку на додану вартість – на 3,5 відс. (+2,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 3,3 відс. (+1,4 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,5 відс. (+0,8 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у січні – березні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 2,8 раза (+61,9 млрд грн), податку на додану вартість – в 1,9 раза (+32,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 19,4 відс. (+7,3 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 9 відс. (+2 млрд гривень).

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у березні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 149,2 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 116,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 32,7 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у березні 2024 року становили 107,7 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 10 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 9,8 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 11,1 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – в 1,3 раза (+13,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 104,5 відс. (+0,7 млрд гривень), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 103,3 відс. (+0,3 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у березні 2024 року приріст порівняно з  березнем 2023 року становить з податку на прибуток – в 2,3 раза (+33,9 млрд грн), податку на додану вартість – у 1,9 раза (+8,6 млрд гривень), податку та збору на доходи фізичних осіб – 20,8 відс. (+2,8 млрд гривень).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

На Дніпропетровщині тривають фактичні перевірки суб'єктів господарювання

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення операцій з реалізації підакцизної групи товарів. 

Доперевірочним аналізом господарської діяльності 3 ФОПів у м. Павлограді виявлено ознаки вчинення зазначеними суб’єктами господарювання порушення законодавства, контроль за яким покладено на податкову службу.

Управлінням податкового аудиту ГУ ДПС спільно з управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС організовано та проведено 3 фактичні перевірки магазинів у м. Павлограді, під час яких встановлено факти:

- проведення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;

- продаж тютюнових виробів за ціною, яка перевищує максимально дозволену.

За результатами фактичних перевірок зафіксовано порушень на загальну суму 579 тис. гривень. 

Закликаємо представників бізнесу працювати відповідно до норм законодавства!

Щодо застосування пунктів 164.5 та 164.6 статті 164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) під час обчислення військового збору з доходів, зазначених у пункті 164.2 статті 164 Кодексу

Згідно зі статтею 163 Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

При цьому статтею 23 Кодексу передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо.

При цьому у випадках, передбачених Кодексом, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

У випадках, передбачених Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Водночас зауважуємо, що статтею 164 Кодексу встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме: базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною пунктом 164.5 статті 164 Кодексу, а саме:

К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Тобто для обчислення коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі. 

Крім того, відповідно до пункту 164.6 статті 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема з урахуванням особливостей, встановлених у пунктах 164.5 та 164.6 статті 164 розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень пунктів 164.5 та 164.6 статті 164 Кодексу.

ДПС встановлює порушення законодавства в частині проведення розрахунків під час аналізу діяльності суб’єктів господарювання

Легалізація трудових відносин і заробітних плат, протидія незаконній господарській діяльності, контроль за видачею суб`єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій, отримання суб’єктами господарювання відповідних дозвільних документів на право здійснення господарської діяльності – у фокусі уваги  Державної податкової служби України.

Підрозділами податкового аудиту на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Так, відповідно до поданої суб’єктами господарської діяльності звітності встановлено отримання ними доходів від здійснення господарської діяльності. Водночас, у зазначених суб’єктів господарювання відсутні належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО).

За результатами проведеного аналізу господарської діяльності аптек в одному з регіонів виявлені факти, що свідчать про можливі порушення законодавства в частині проведення розрахунків. 

Фактичною перевіркою підтверджено факти здійснення розрахунків без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО, а також не ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів.

Разом з тим під час проведення перевірки не було надано в повному обсязі документи, які належать до предмету перевірки. 

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 7,2 млн гривень. 

ДПС вкотре наголошує, що дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні торгівельної діяльності, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це  позитивна репутація платника податків та гарантоване уникнення штрафних (фінансових) санкцій.

Дайджест податкових новин. Випуск 1

Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10916.html 

ЗУ_3219 РРО_ПРРО

Відеогалерея  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10914.html 

Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт до доходів, виплачених у негрошовій формі, для розрахунку військового збору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно зі ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

При цьому ст. 23 ПКУ передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо.

При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Водночас зауважуємо, що ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 ПКУ, а саме: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Тобто для обчислення підвищуючого коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.5 164 ПКУ.

Чи звільняються від фінансової відповідальності податкові агенти у разі сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.03.2024 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», яким внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 112 та 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п.п. 112.8.8 прим. 1 п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Підпунктом 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 ПКУ визначено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Чи зобов’язана фізична особа сплачувати зазначену у ППР суму річного податкового зобов’язання з ПДФО за 2022 рік, якщо його вручено у 2024 році?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення (ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у п. 170.14 ст. 170 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику ПДФО у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми ПДФО у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Таке річне податкове зобов’язання морже бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі згоди платника ПДФО з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника ПДФО з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів.

Чи здійснюється дисконтування поворотної фінансової допомоги, отриманої під час дії воєнного стану, наприклад в ІІ кВ. 2022 р. та поверненої в ІVкв. 2023 р.?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. 

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ. 

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання поворотної фінансової допомоги, наданої підприємству на строк більше ніж 12 місяців, дисконтування такої заборгованості протягом строку користування. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування. 

На сьогодні позицію з зазначеного питання викладено в листі Міністерства фінансів України від 20.02.2024 № 41010-06-62/5120, яка полягає в наступному. 

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)). 

Відповідно до Закону № 996 зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. 

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати передбачені Законом № 996 обов’язкові реквізити. Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства). 

Бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема, на принципі нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. 

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства. 

Якщо підприємство відповідно до законодавства застосовує для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності МСФЗ, то для нього вимоги МСФЗ є правилами бухгалтерського обліку, за якими відображаються господарські операції, та складання фінансової звітності. 

У разі застосування підприємством НП(С)БО відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій за довгостроковими зобов’язаннями, у тому числі необхідності дисконтування поворотної фінансової допомоги, здійснюється відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 (далі – НП(С)БО 11), НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 № 559, та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291. 

Відповідно до НП(С)БО 11 поточні зобов’язання – це зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. 

Згідно з НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137, дата балансу – це дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. 

Відповідно до Закону № 996 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. 

На офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік/ Бухгалтерський облік в підприємницькій сфері/Загальні роз’яснення» рубрики «Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність» розділу «Діяльність» розміщено інформаційне повідомлення щодо ставки дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань. 

Згідно із Законом № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. 

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. 

НП(С)БО не містять норм щодо особливостей дисконтування довгострокової заборгованості під час дії воєнного стану в Україні. 

За загальним правилом підприємства, які ведуть облік за НП(С)БО, зобов’язані дисконтувати довгострокову дебіторську та кредиторську заборгованість. 

Водночас не має значення, яке за розміром це підприємство (мікро-, мале, середнє чи велике), або на якій системі оподаткування (загальній чи спрощеній) воно перебуває. 

Звертаємо увагу, що довгостроковою є дебіторська заборгованість, яка не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців із дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Із цього випливає, що коли в підприємства виникає заборгованість (наприклад, воно отримало від іншого підприємства поворотну фінансову допомогу), строк погашення якої більше ніж 12 місяців, то така заборгованість підлягає дисконтуванню. 

Сума наданої поворотної фінансової допомоги, строк повернення якої менше 12 місяців, обліковується як поточна дебіторська заборгованість за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Якщо строк надання допомоги понад 12 місяців, то її облік ведеться за субрахунком 183 «Інша дебіторська заборгованість». Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю (п. 12 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Для визначення теперішньої вартості заборгованості застосовується дисконтування. 

Наголосимо, що під час воєнного стану особливостей дисконтування поворотної фінансової допомоги не передбачено. 

Зважаючи на викладене, поворотна фінансова допомога, отримана під час дії воєнного стану, зокрема в другому кварталі 2022 року та повернена в четвертому кварталі 2023 року, строк погашення якої більше ніж 12 місяців, підлягає дисконтуванню. 

Яким чином заповнюється таблиця даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок) таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДК мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо коригування у звітності сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку коригування сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом

нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 розд. V Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Торгівля підакцизними товарами здійснюється за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що роздрібна та оптова торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, на території України здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у т. ч. іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії.

Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», із змінами (далі – Закон № 481).

За порушення норм Закону № 481 щодо роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, передбачена відповідальність відповідно до ст. 17 Закон № 481.

Крім того, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами)).

Звертаємо увагу, що незначні виторги, які декларує суб’єкт господарювання, відсутність у такого суб’єкта офіційно найманих осіб, за умови наявності площ торгівлі, що передбачають наявність працівників, є підставами для проведення контролюючим органом перевірки діяльності суб’єкта господарювання.

Комунікаційна податкова платформа: про оподаткування виплат благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам

Комунікаційна_податкова_платформа 

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону проведено онлайн зустріч.

Спілкувались про норми законодавства, які регламентують благодійну допомогу та порядок оподаткування благодійництва, зокрема виплат, наданих внутрішньо переміщеним особам.

Податківці проінформували про можливості онлайн-сервісів ДПС України та мобільного застосунку «Моя податкова».

Захід пройшов змістовно та продуктивно. Комунікації тривають!

З початку року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 212,8 тис. звернень платників

Протягом січня – лютого 2024 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на понад  212,8 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 183,1 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 956 – електронною поштою та 28,8 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). 

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку 2024 року фізичні та юридичні особи здійснили 692,3 тис. відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – лютого 2024 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 180 уніфікованого запитання-відповіді та внесено 277 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

До уваги суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг!

Відеогалерея  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10911.html 

Які терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дня, наступного за днем їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.

Обіг підакцизних товарів: повнота обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, забезпечує повноту надходжень до бюджетів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції у готівковій/безготівковій формі під час торгівлі підакцизними товарами зобов’язані дотримуватись вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, відповідно до яких такі суб'єкти зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО. Для підакцизних товарів використовується режим програмування РРО/ПРРО, при якому зазначається код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, ціни товарів та облік їх кількості. При роздрібній торгівлі алкогольними напоями також необхідно зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер).

Звертаємо увагу, що повнота обсягів розрахункових операцій (виторгів), проведених через РРО/ПРРО, є важливим чинником повноти декларування обсягів отриманих доходів суб’єктами господарювання, а відтак і реальністю задекларованих та сплачених ними податків, зокрема, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку тощо.

Детінізація торгівлі, фіскалізація розрахунків, сумлінність окремих платників податків щодо добровільного декларування отриманих доходів, проведена контролюючими органами масово-роз’яснювальна кампанія та контрольно-перевірочні заходи – все це обумовлює зростання сум розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО. 

Зауважуємо, що ДПС застосовує виключно ризикоорієнтовний підхід при організації фактичних перевірок, зосереджуючись на діяльності платників податків, які ухиляються від виконання своїх податкових обов’язків, зокрема, щодо використання РРО або ПРРО при проведенні розрахунків. 

Акцентуємо, що в отриманні фіскального чеку має бути зацікавлений і пересічний споживач, адже без цього фіскального документу на продукцію не поширюється гарантія якості, неможливо притягнути до відповідальності недобросовісного продавця. 

Підкреслюємо, від повноти обсягу розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, та повноти сплати залежить обсяг надходжень до бюджету, адже для країни наразі важлива кожна сплачена до бюджету гривня.

Дякуємо сумлінним платникам за повноту декларування розрахункових операцій!

Закликаємо суб’єктів господарювання у разі здійснення розрахунків зі споживачами за товари/послуги проводити такі розрахунки через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи на повну суму проданих товарів/наданих послуг з видачею відповідних розрахункових документів! 

Оформляйте земельні відносини відповідно до закону: орендуєте земельну ділянку – заключіть договір!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 1. Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами) оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

▼ згідно з п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

▼ не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п.288.5 ст. 288 ПКУ);

▼ може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

▼ для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом № 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону № 161).

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону № 161, ст. 125 Земельного кодексу України).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (частина друга ст. 126¹ Земельного кодексу України).

Враховуюче викладене, якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до положень статті 48 Податкового кодексу України 6(далі – Кодекс) форма податкової декларації повинна містити обов'язкові реквізити – інформацію, за відсутності якої документ втрачає визначений Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, які передбачені пунктом 48.3 статті 48 Кодексу.

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до обов’язкових реквізитів відноситься, зокрема, код виду економічної діяльності (КВЕД).

Звертаємо увагу, що з 01 січня 2014 року використовується національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД ДК 009:2010).

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 (далі – КВЕД ДК 009:2005), втратив чинність у зв’язку із закінченням строку його дії (до 01.01.2014).

Тому рекомендуємо платникам, які не змінили з 01.01.2014 види економічної діяльності на основі КВЕД ДК 009:2005 на аналогічні види діяльності на основі КВЕД ДК 009:2010, внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору

Протягом двох місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору, це на 525,7 тис. грн, або на 49,4 відс. більше ніж у аналогічному періоді минулого року.

Нагадуємо, що з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі.

Особа, яка не надала відповідних документів, що засвідчують її належність до пільгової категорії, є платником туристичного збору.

Транспортний податок: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,6 млн гривень

У січні – лютому 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,6 млн грн транспортного податку сума надходжень виросла порівняно з січнем – лютим 2023 року на 393,3 тис. грн, або на 30,4 відсотків.

Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Плата за землю – важливе джерело наповнення місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 988,2 млн грн плати за землю, що на понад 107,5 млн грн, або на 12,2 відс. більше ніж у січні лютому 2023 року. Фізичні особи поповнили місцеві скарбниці майже на 66,3 млн грн, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,3 млн грн, або на 16,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.

Керівниця податкової служби області подякувала платникам за фінансову підтримку громад і нагадала, що орендна плата – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди і платники мають своєчасно сплачувати орендну плату до бюджетів. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Дякуємо за продуктивну співпрацю!

Співпраця_ ТГ  

Сьогодні спільні зусилля держави та бізнесу об’єднані і спрямовані на підтримку армії та економіки.

Збільшення надходжень, зокрема до місцевих бюджетів – важливий вектор роботи, який сьогодні у пріоритеті співпраці державних органів.

Територіальні громади – це органи місцевого самоврядування, які найбільш наближені до суспільства.

Система відносин податківців Дніпропетровської області з органами місцевого самоврядування має певні традиції. Наразі комунікації податкової служби Дніпропетровщини з територіальними громадами відбуваються на постійній основі щомісячно за участі керівництва Департаменту фінансів Дніпропетровської обласної держадміністрації (далі – ОДА).

ОДА – багаторічний партнер податкової служби Дніпропетровщини і наша результативна співпраця – приклад, вартий високої оцінки.

Ефективна взаємодія між податковою службою і територіальними громадами направлена на досягнення результатів за кожним напрямком нашої співпраці.

Наша мета – наповнення бюджетів, у тому числі і шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків. І в цьому процесі роль партнерських відносин надзвичайно важлива у контексті допомоги у реалізації сучасних задач.

І ми вже маємо певний позитивний досвід співпраці з територіальними громадами: покращення координації спільних дій і зусиль з вирішення проблемних питань та пошуку додаткових резервів стосовно наповнення місцевих бюджетів сприяють підвищенню рівня дотримання платниками податкового законодавства та забезпеченню позитивної динаміки податкових надходжень.

Завдяки високому професіоналізму та зацікавленості представників територіальних громад, готовності до обміну новими ідеями та імплементації новацій спільно працюємо і далі задля нашої Перемоги за принципами, які забезпечують відкритість та прозорість.

Дякуємо надійним партнерам за співпрацю!

Єдині – значить непереможні!

Податкова служба Дніпропетровщини: обговорення актуальних питань з податку на прибуток та єдиного податку

Подія_дня  

Комунікаційна_податкова_платформа 

У березні поточного року фахівці податкової служби Дніпропетровської області провели цикл інформаційно-роз’яснювальних заходів для інститутів громадянського суспільства, профільних асоціацій та бізнесу за тематикою: податок на прибуток підприємств та єдиний податок для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої і четвертої груп.

За участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Леонова Валерія у рамках комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулась онлайн зустріч з представниками бізнесу, зокрема, з членами Спілки українських підприємців, Дніпропетровської обласної громадської організації «Спілка підприємців Дніпропетровщини» та Асоціації «Союз ювелірів України».

Під час заходу обговорили низку важливих питань.

Мова йшла, зокрема, про порядок виправлення помилок, самостійно виявлених платником у раніше поданій декларації з податку на прибуток підприємств, та податкові наслідки такого виправлення; уточнену фінансову звітність; податкові різниці; збитки минулих періодів. Акцентували увагу на особливостях та нюансах звітування юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи.

Учасникам онлайн заходу запропоновані до перегляду візуальні матеріали, підготовлені фахівцями ГУ ДПС, зокрема щодо: легалізації трудових відносин з найманими працівниками; порядку отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; можливостей та роботи комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.

Інформаційно-роз’яснювальна робота для бізнесу та громадськості – у пріоритеті діяльності податкової служби Дніпропетровщини.

Тож ефективно комунікуємо і надалі.

Платники єдиного податку (крім І групи) зобов’язані у разі здійснення розрахунків застосовувати РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує платникам податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати РРО/ПРРО. З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й надає їм можливість підтвердити бажання працювати відкрито та чесно. Зазначене є надзвичайно важливим у відносинах України із закордонними партнерами та є запорукою успішності євроінтеграційних процесів в Україні.

На сьогодні у складний для України час повернення української економіки на довоєнний рівень можливе за умови неухильного дотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.

Зауважимо, що платникам не слід зважати на міфи щодо складності використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та фіскалізації через них отриманих доходів.

Звертаємо увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

Разом з цим, акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства податкової сфери є обов’язком кожного громадянина нашої держави, тому сподіваємося на правову свідомість суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання ними обов’язків платника податків.

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 6 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023  № 148 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584) (із змінами) при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України і на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

- визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

- не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної п. 35 прим.1.5 ст. 35 прим.1 Податкового кодексу України;

2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Особливості декларування податку на прибуток підприємств банками у разі отримання у звітному періоді збитків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за результатами податкового (звітного) 2023 року банки:

- не застосовують положення, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

У разі застосування за попередні податкові (звітні) періоди 2023 року положень, передбачених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, та/або сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ за ставкою 18 відсотків, у складі Декларації за 2023 рік банки відображають уточнені показники (суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних періодів, суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів за ставкою 50 відсотків), що містяться у поданих ними раніше Деклараціях (п. 68 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

У разі відображення уточнених показників із вищезазначених підстав санкції, передбачені ст. 50 ПКУ, не застосовуються. У разі виникнення додаткового грошового зобов’язання, яке виникає внаслідок уточнення показників, таке грошове зобов’язання підлягає сплаті у строки, встановлені для сплати податкового зобов’язання щодо податку на прибуток за результатами 2023 року. 

Довідково: за загальними правилами платники податку на прибуток зменшують об’єкт оподаткування на суму накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років до повного їх списання, але з урахуванням обмежень для великих платників податків (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).

Різниця у вигляді суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових звітних періодів, на яку зменшується об’єкт оподаткування податком на прибуток, відображається у р. 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації. 

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2024 року, в порядку, визначеному п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Отже, якщо після перерахунків розмір податкового зобов’язання збільшиться, то банки сплачують різницю такого зобов’язання до бюджету протягом 10 днів після граничного терміну подання річної Декларації. 

У разі самостійного виправлення платником податків із дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, тимчасово на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п. 69.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Більше розглянутих питань щодо оподаткування банків в Інформаційному листі ДПС № 6/2023: Банки: зміна ставок, податок на прибуток – за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/740680.html.

Порядок заповнення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п. 10 розд. III Порядку № 21 додатком до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) є, зокрема, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4) до податкової декларації з ПДВ (далі – додаток 4).

Пунктом 5 розд. V Порядку № 21 визначено, що платники податку, які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації, зокрема, додаток 4.

Подання додатку 4 є обов’язковим при заповненні рядка 20.2 декларації.

Додаток 4 заповнюється з урахуванням наступного:

сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 Кодексу, відображається окремо:

а) у сумі (зазначається цифрами), що перераховується на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг із зазначенням номеру рахунка (рядок 20.2.1 декларації);

б) у сумі (зазначається цифрами), що враховується у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу в Казначействі (рядок 20.2.2 декларації).

При цьому заявлена сума бюджетного відшкодування відображена у додатку 4 повинна відповідати сумі, вказаній у податковій декларації з ПДВ.

Чи може платник податків отримати відповідь в Контакт-центрі ДПС на запитання щодо конкретної ситуації, яка стосується виключно даного платника податків в частині податкового законодавства та єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад    25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

- у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

Слід зазначити, що Контакт-центр ДПС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.

Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій Вам необхідно звернутися відповідно до ст. 52 ПКУ до контролюючих органів з наданням відповідних первинних документів.

Туристичний збір: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 2,5 млн гривень

У січні – лютому 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,5 млн грн туристичного збору. Порівняно з січнем – лютим 2023 року надходження виросли на 617,4 тис. грн, або на 31,8 відсотків.

Нагадуємо, що для забезпечення зручності платникам при складанні податкової декларації ДПС України розробила навчальний відеоролик з питання заповнення податкової декларації з туристичного збору, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/turistichniy-zbir/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/767447.html.

Понад 5,8 млрд грн спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

Протягом січня – лютого 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 5,8 млрд грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,6 млрд грн, або на 37,4 відсотків більше. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.

За словами очільниці податкової служби регіону, виконання бюджетних призначень забезпечується за рахунок багатьох чинників, насамперед системності та злагодженості в роботі контролюючих органів, територіальних громад і платників податків, а також використання усіх наявних резервів. Сьогодні, незважаючи на серйозні випробування для країни, бізнес Дніпропетровщини працює і забезпечує позитивну динаміку надходжень до бюджетів.

Як зазначила Елеонора Шкода, наразі належне наповнення бюджетів є запорукою підтримки нашої армії, виконання економічних та соціальних програм уряду.

Дякуємо платникам за роботу і своєчасне виконання своїх фінансових зобов’язань!

Працюємо разом на ефективний результат

Подія_дня 

Співпраця_ТГ 

Розширення та зміцнення співпраці податкової служби Дніпропетровщини з територіальними громадами області триває.

Сьогодні відбулась робоча поїздка керівництва податкової служби Дніпропетровщини до м.Новомосковська.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини Елеонора Шкода зустрілась з мером  Новомосковська Сергієм Рєзніком.

На розгляді були важливі кейси - наповнення бюджету територіальної громади міста - погашення податкового боргу, актуальні питання щодо плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, акцизного податку; застосування РРО та програмних РРО.

Відвідали Центр обслуговування платників (далі - ЦОП) Новомосковської ДПІ, проаналізували з колегами  надання послуг і сервісів відвідувачам ЦОП.

Працюємо разом для стабільного розвитку країни! 

Податківці Дніпропетровщини продовжують комунікувати з ТОП-асоціаціями та бізнесом

Подія_дня 

Співпраця_АППУ 

Комунікаційна_податкова_платформа 

Співпраця податкової служби Дніпропетровської області з платниками з актуальних аспектів продовжується. Це допомагає бізнесу оперативно вирішувати важливі питання та сприяє сумлінній сплаті податків – надважливого джерела наповнення бюджетів, а значить – фінансовому захисту нашої держави.

За зверненням Територіального Відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія.

Обговорювали пакети наступних кейсів: деякі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема у разі виправлення помилок, самостійно виявлених платниками у декларації, а також звітування суб’єктів господарювання – платників єдиного податку четвертої групи.

Зустріч пройшла у форматі фахового діалогу.

Працюємо на Перемогу разом!

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду

Днями, у прес-центрі інформаційного агентства «Мост-Дніпро» у форматі Zoom відбулася прес-конференція за участі заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області АНТОНОВА Станіслава. Тема заходу -  оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду.

Надання в оренду нерухомого майна фізичною особою може здійснюватись у межах підприємницької діяльності або без реєстрації підприємцем. 

Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.4 ПКУ, дохід від надання нерухомого майна в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) оподатковується за ставкою 18%. Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором і оподатковується за ставкою 1,5%, відповідно п.16.1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ.

При цьому сам об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного м2 загальної площі нерухомості з урахуванням місця ії розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

 Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного  кварталу. 

Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається до 01 травня року, що настає за звітним.

При наданні в оренду нерухомого майна фізичною особою (орендодавцем) суб’єкту підприємницької діяльності (орендар), податковим агентом платника податку виступає орендар.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем своє реєстрації в один із таких способів:

особисто або уповноваженою на це особою;

поштою з повідомленням про вручення;

засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет».

У разі звернення платника фахівці податкової служби надають консультативну допомогу з питань заповнення податкової декларації.

Здійснення пасажирських перевезень таксі - у фокусі уваги податківців Дніпропетровщини

Боротьба з незаконним веденням бізнесу – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.

Питанням державної реєстрації суб’єктів господарювання, дотримання роботодавцями і найманими працівниками трудового законодавства, обов’язкового використання належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій в обов’язковому порядку досліджуються під час проведення фактичних перевірок.

Відповідно до вимог законодавства здійснення особою господарської діяльності з перевезення пасажирів можливе лише за умови державної реєстрації такої особи як суб’єкта господарювання, із зазначенням відповідного виду діяльності, та отримання відповідної ліцензії. 

Працівниками відділу фактичних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області спільно з співробітниками Національної поліції задокументовано факт надання послуг пасажирських перевезень (таксі) фізичною особою без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

На вищезазначену фізичну особу (водія таксі) за порушення порядку провадження господарської діяльності складено протокол за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звертаємо увагу, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації та офіційного працевлаштування призводить до економічних втрат бюджетів та відсутності соціальних гарантій для працюючих нелегально найманих осіб.

Закликаємо представників бізнесу працювати відповідно до норм діючого законодавства!

Про порядок проведення фактичних перевірок та використання касової техніки на Дніпропетровщині

Відеогалеря  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10901.html 

Безоплатний ПРРО від ДПС

Відеогалерея   https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10900.html 

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – лютому отримали 179,6 тис. користувачів

Протягом січня – лютого 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 179,6 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано майже 446 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.  

Майже 110,4 тис. фізичних осіб протягом січня – лютого 2024 року отримали 226 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 69,2 тис. юридичних осіб  отримали майже 220 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися понад 32 тис. платників, з яких понад 13,4 тис. – юридичних та 18,6 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 87,8 тис. сертифікатів, у тому числі 8,1 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 13,8 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                                                              Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                               управління інформаційної взаємодії

                                                             Головного управління ДПС

                                                                                           у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися