Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Відображення у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).
Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частини комплетуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, що будуть свідчити про походження таких товарів.
Враховуючи викладене, назва товару в фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
Звільнення від сплати туристичного збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. «г» п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками туристичного збору не можуть бути особи які є ветеранами війни.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3551).
Відповідно до розд. ІІІ Закону № 3551 ветеранам війни надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до ПКУ.
Згідно з ст. 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 18 Закону № 3551 передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Відповідно до ст. 18 Закону № 3551 постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 302) затверджені:
- Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни (далі – Положення);
- опис нагрудних знаків ветеранів війни (додаток № 1 до Постанови № 302);
- зразки посвідчень та нагрудних знаків, що видаються ветеранам війни (додатки № 2 і 3 до Постанови № 302);
- бланк-вкладка до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II - III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше (додаток № 5 до Постанови № 302).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації (п. 2 Положення).
Екологічний податок: чи є платником СГ за придбані джерела іонізуючого випромінювання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 08 лютого 1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» зі змінами та доповненням джерело іонізуючого випромінювання – це, зокрема, фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину.
Відповідно до підпунктів 240.1.4 та 240.1.5 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку є суб’єкти господарювання (СГ), юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема:
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки до 01 грудня року, що передує звітному, подає до контролюючого органу переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 250.4 ст. 250 ПКУ).
Платники податку – суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії обчислюють суми податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10 відс. вартості (без урахування податку на додану вартість) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Вартість здавання накопичених до 01 квітня 2009 року радіоактивних відходів для таких суб’єктів визначається за договорами між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з радіоактивними відходами (абзац сімнадцятий п. 249.7 ст. 249 ПКУ).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів (абзац другий п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії є платником екологічного податку у загальному розмірі 10 відс. вартості (без урахування податку на додану вартість) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела.
При цьому у кожному окремому випадку суб’єкт господарювання повинен з’ясувати питання віднесення джерела іонізуючого випромінювання до об’єкта оподаткування екологічним податком з відповідною регіональною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України.
В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) (найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пунктами 3.11 та 3.12 розд. III Порядку № 1588.
У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит:
- за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588);
- до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;
- в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851-ІV) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155-VIII).
У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – запит за ф. № 34-ОПН) зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган/державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування.
До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі.
Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування.
ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки:
- за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування;
- надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588;
- направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851-ІV та Закону № 2155-VIII.
Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП.
Туристичний збір: майже 3,3 млн грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 3,3 млн грн туристичного збору, що на 824,1 тис. грн, або на 33,5 відс., більше минулорічного показника відповідного періоду.
Нагадуємо, що фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору.
При цьому не можуть бути платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які мають статус резидента у визначенні п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
Строки надсилання податкової вимоги та відомості, які вона повинна містити
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 060 грн (180 Х 17 грн = 3 060 грн). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майже 3,7 млрд грн ПДВ – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
Протягом першого кварталу поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 3,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила керівниця податкової служби Дніпропетровської області Елеонора Шкода, платники забезпечили позитивну динаміку надходжень: надходження зросли порівняно з першим кварталом 2023 року на понад 827,4 млн грн, темп росту – 128,8 відсотків.
Елеонора Шкода висловила вдячність сумлінним платникам і нагадала, якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України (Кодекс), незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункт 184.9 статті 184 Кодексу).
До місцевих бюджетів у січні – березні 2024 року надійшло 97,8 млрд гривень
За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні – березні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 97,8 млрд гривень.
У березні 2024 року місцеві бюджети отримали 32,7 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Комунікаційна податкова платформа: про нюанси оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Спілкувались про порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема зупинились на об’єктах нежитлової нерухомості.
Фахівці підкреслили переваги користування електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет» та застосунком «Моя податкова». Платнику надали вичерпні відповіді на поставлені питання.
Комунікації тривають!
Подати повідомлення про корупцію
Державна податкова служба України та її територіальні органи підключено до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
Єдиний портал повідомлень викривачів (далі – Портал) – це інформаційно-комунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Портал є безпечним та конфіденційним каналом для викривачів. Він мінімізує людський фактор, унеможливлює втручання в систему і витік інформації та гарантує заявникам дотримання умов анонімності та конфіденційності, надійний захист персональних даних. Система забезпечує збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук та узагальнення повідомлень та іншої інформації від викривачів, у тому числі даних про їх статус, стан та результати розгляду їх повідомлень.
Викривачі через Портал можуть повідомляти про факти корупції в апараті ДПС та її територіальних органах, свідками яких вони стали.
Якщо вам відомі факти таких правопорушень, повідомляйте про них на Єдиному порталі повідомлень викривачів, який знаходиться за посиланням: https://whistleblowers.nazk.gov.ua/#/.
Крім того, нагадуємо, що повідомити про корупцію в органах ДПС можливо через сервіс «Пульс»:
електронна скринька: idd@tax.gov.ua;
багатоканальний номер телефону 0 800 501 007 (обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам напрям «5», працівникам органів ДПС напрям «7»).
Надання послуг з оренди приміщень без застосування РРО/ПРРО
Фактичні_перевірки
Комунікація з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу – пріоритет діяльності податкової служби Дніпропетровської області
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі проводиться розширена роз’яснювальна робота з бізнесом щодо необхідності використання при проведенні розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО, а також допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.
Звертаємо увагу, що податкова служба оперативно реагує на звернення громадян щодо порушень законодавства, додатково здійснюється аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, а за наявності ризиків невиконання бізнесом законодавчих норм податковою службою організовуються проведення фактичних перевірок.
До ГУ ДПС надійшло колективне звернення громадян про проведення розрахункових операцій за надання послуг з оренди приміщень у м. Дніпро без видачі відповідних розрахункових документів.
Додатково працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено аналіз баз даних, за результатами якого встановлено відсутність реєстрації у вищезазначеній господарській одиниці РРО або ПРРО.
У зв’язку з вищевикладеним, організовано проведення фактичної перевірки.
Під час перевірки податківцями зафіксовані факти:
- проведення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО;
- факти використання найманої праці без належного оформлення;
- відсутність (ненадання в повному обсязі) документів, які належать до предмету фактичної перевірки.
За результатами фактичної перевірки встановлено порушень на загальну суму 300 тис. гривень.
За встановленими фактами порушення юридичною особою трудового законодавства матеріали даної перевірки направлені для відповідного реагування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Втрачена або пошкоджена раніше видана ліцензія: чи видається дублікат ліцензії?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) у разі втрати або пошкодження ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального (ліцензія) орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.
Згідно зі ст. 4 Закону № 481 за видачу дубліката ліцензії справляється плата у розмірі 780 грн і зараховується до місцевих бюджетів.
Податкова декларація про майновий стан і доходи: відображення платником доходу у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою, якщо у нього є інші підстави для подання декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Кам’янський регіон) нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Декларація складається з восьми розділів та передбачає відображення платником податку, зокрема, даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.
Згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО):
- нульова;
- 5 відсотків (визначена п. 167.2 ст. 167 ПКУ),
- 18 відсотків (визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Отже, дохід, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Згідно з п.п. 11 п. 2 розд. ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.9 Декларації.
Враховуючи викладене, платник податку у разі наявності підстав для подання Декларації відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, у рядку 10.9 Декларації.
Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається.
Про отримання платником роз’яснень з питання відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Згідно з п.п. 70 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 зі змінами та доповненнями, Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Функції контролюючих органів визначені ст. 19 прим. 1 ПКУ.
Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Відповідно до п.п. 18 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 із змінами та доповненнями, Міністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства Європейського Союзу.
Тому, з питання відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування необхідно звернутись до Міністерства фінансів України (https://www.mof.gov.ua/uk).
Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника, у разі коли перша подія відбулася до його реєстрації таким платником
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість (ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.
Враховуючи зазначене, якщо у платника податку перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.
Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.
Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 000 000 грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.
Акцизний податок: платник Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 128,4 млн гривень
У січні – березні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 128,4 млн грн акцизного податку, що на понад 14,5 млн грн, або на 12,8 відс., більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що 22.04.2024 – останній день подання декларації з акцизного податку за березень 2024 року.
Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78871.html
платники мають можливість ознайомитись з особливостями заповнення декларації з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».
Метод формування загального оподатковуваного доходу та суми витрат особою, яка провадить незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 «Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Дніпропетровщина: майже 2,1 млрд грн – надходження ПДФО до загального фонду державного бюджету
Протягом січня – березня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 2,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились на майже 236,5 млн грн, або на 12,8 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Очільниця податкової служби області щиро подякувала платникам за фінансову підтримку країни і нагадала, що фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у разі припинення господарської діяльності подає податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.
Щодо звільнення від сплати єдиного податку фізичних осіб – підприємців, мобілізованих у період діє воєнного стану
«Що необхідно зробити фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) – платнику єдиного податку (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в інтегрованій картці платника здійснюються нарахування авансових внесків єдиного податку і надходять податкові вимоги, для скасування контролюючим органом таких нарахованих сум з єдиного податку?»
Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Враховуючи зазначене, після демобілізації ФОП протягом 10 днів подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Додатково повідомляємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розділу ІІ Порядку № 225).
Відповідно до абзацу першого п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються правила визначені цим пунктом.
Пунктом 4 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, визначено, що документальним підтвердженням підстав, передбачених п.п 4 п. 2 розділу II Порядку № 225, є військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розділу ІІ Порядку № 225).
У разі прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 225).
Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Податковий сервіс у Прозорому офісі соціальних послуг
До Прозорого офісу соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради (Прозорий офіс соціальних послуг) за участі фахівців Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Криворізька північна ДПІ) здійснено виїзд мобільного Центру обслуговування платників (далі – мобільний ЦОП).
У роботі мобільного ЦОПу у режимі онлайн прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Під час спілкування з відвідувачами Прозорого офісу соціальних послуг акцентовано увагу на деклараційній кампанії 2024.
У ході роботи мобільного ЦОПу платники отримали фахові роз’яснення щодо оподаткування об’єктів спадщини. Надана практична допомога фізичній особі під час подання засобами електронного зв’язку податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій нею задекларовано дохід від спадщини, отриманий від нерезидента. Таким платником за результатами декларування до бюджету сплачено податку на доходи фізичних осіб майже 4 млн грн та військового збору – понад 350 тис. гривень.
Також співробітники Криворізької північної ДПІ забезпечили обслуговування 75 фізичних осіб. Відвідувачам мобільного ЦОПу надано 39 адміністративних послуг, зокрема видано 37 карток з реєстраційними номерами облікової картки платника податків.
Від суб’єктів звернень прийнято: 33 заяви на отримання адміністративних послуг, зокрема 21 заява за формою № 5-ДР, 8 заяв за формою № 1-ДР та 1 заява за формою № 10-ДР; 2 Декларації з метою реалізації права на податкову знижку.
Відвідувачам Прозорого офісу соціальних послуг продемонстровано візуальний контент стосовно комунікаційної податкової платформи та декларування доходів.
Продовжуємо надавати податковий сервіс у зручний спосіб.
До уваги контролерів КІК – фізичних осіб!
Державна податкова служба України повідомляє, що наразі триває кампанія подання контролюючими особами – фізичними особами Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) за 2022 та 2023 звітні періоди.
Так, протягом 2023 року надійшло 1116 Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК) та 509 Звітів про КІК за скороченою формою.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Першим звітним (податковим) роком є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).
Нагадуємо, що Звіт про КІК має бути подано контролюючими особами одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) декларації про майновий стан і доходи подаються за календарний рік – до 1 травня року, що настає за звітним.
Водночас пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду: першим звітним (податковим) роком для Звіту є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
Відповідно до підпункту 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
При цьому у Звіті про КІК зазначається уся необхідна інформація за результатами діяльності КІК відповідного звітного періоду (за даними бухгалтерського обліку та/або проміжної фінансової звітності).
Також у разі якщо така особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така особа подає звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 392.5.3 пункту 392.5. статті 392 Кодексу.
У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.
Необхідно пам’ятати, що Звіт про КІК подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо та виключно в електронній формі.
У той же час пунктом 120.7 статті 120 Кодексу встановлено фінансову відповідальність за податкове правопорушення, зокрема:
неподання звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня податкового періоду (у 2024 році – 302 800 грн);
несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року (у 2024 році – до 151 400 грн).
Водночас підпунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що:
штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 392 Кодексу під час визначення та обчислення прибутку КІК не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392 Кодексу.
ЗУ_3219 РРО_ПРРО
Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10935.html
У місці торгівлі на видному місці відсутній оригінал ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами, або якщо наявна лише нотаріально засвідчена копія ліцензії: чи є відповідальність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481 – роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Законом № 481 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) за відсутність розміщення на видному місці у місці торгівлі оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами).
Крім того, повідомляємо, що відповідно до п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 зі змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати, зокрема, наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів; розміщення ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог.
Джерело інформації – «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» вебпорталу ДПС України (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34725)
До уваги орендарів земельних ділянок!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1. Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами)).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова від 03 березня 2004 року № 220, із змінами) (абз. четвертий п.288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Згідно з п. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час дії воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.
Заява з доданими документами надсилається електронною поштою. Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації здійснюється протягом 5 робочих днів з дня подання заяви.
Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.
Акцизний податок: визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.03.2024 набрали чинності деякі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 3603, у листі від 01.04.2024 № 9246/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 9246) щодо визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць повідомила наступне.
Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів (відповідно до обсягів понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини при виробництві тютюнових виробів) має бути здійснено:
- у Додатку 1 до Декларації по коду операції Б5, де зазначаються окремими рядками кількість/обсяг тютюнових виробів (облік яких ведеться у кілограмах), яка б могла бути виготовлена з обсягу наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 1000 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.9 );
- у Додатку 2 до Декларації по коду операції Б5, де зазначається окремими рядками кількість тютюнових виробів (облік яких ведеться у штуках), яка б могла бути виготовлена з обсягу понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми яка становить 600 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр. 10).
Також у Додатку 2 до Декларації зазначаються:
- розмір мінімального податкового зобов’язання, встановленого Кодексом (гр.17, 18 Д2);
- сума мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару (гр.19, 20 Д2);
- сума акцизного податку з обсягів товару (яка з них має більше значення) (гр. 21 Д2).
Більш детальніше щодо декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Кодексу Законом № 3603 – у Листі № 9246, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78871.html
За який період вперше подається Податкова декларація з туристичного збору за формою з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 20.09.2023 № 506?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2023 № 506 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.10.2023 за № 1742/40798 (далі – Наказ № 506), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).
Наказ № 506 було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 24.11.2023 № 94.
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для туристичного збору є календарний квартал, то форма Податкової декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 з урахуванням змін, внесених Наказом № 506 застосовується з 01.04.2024 та вперше подається за звітний період – І квартал 2024 року.
Наказ № 506 розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Туристичний збір/Нормативно-правові акти». Форма Декларації із змінами, внесеними Наказу № 403 зі змінами, внесеними Наказом № 506, розміщена у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Туристичний збір/Форми звітності».
Чи є базою нарахування єдиного внеску сума внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення, сплачених роботодавцем за найманих працівників?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 69 п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1909) страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Статтею 4 Закону № 1909 встановлено класи страхування іншого, ніж життя (класи з 1 по 18), та класи страхування життя (класи з 19 по 23).
Так, згідно з п. 2 ст. 4 Закону № 1909 до класів страхування життя належать:
клас 19 – страхування життя (інше, ніж передбачено класами 20, 21, 22, 23);
клас 20 – страхування життя до шлюбу та до народження дитини;
клас 21 – інвестиційне страхування життя;
клас 22 – безперервне страхування здоров’я;
клас 23 – пенсійне страхування.
Згідно з ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення – фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Пунктом 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії (п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 2 розд. ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас, внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України листом від 01.04.2024 № 9316/7/99-00-21-02-03-07 (далі – лист ДПС № 9316) повідомила, що з метою приведення наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2021 року за № 155/35777 (далі – наказ № 764), у відповідність до норм Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» – наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 709«Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 січня 2024 року за № 28/41373 (далі – наказ № 709), зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2024 року № 12 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 709», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 січня 2024 року за № 80/41425:
- внесено зміни до форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, затвердженої наказом № 764 (далі – Звіт), зокрема її викладено в новій редакції;
- затверджено Зміни до Порядку заповнення Звіту в розрізі країн МГК, затвердженого наказом № 764 (далі – Порядок).
15 лютого 2024 року в Офіційному віснику України № 14 опубліковано і набрали чинності наказ № 709 (сторінка 926) і наказ № 12 (сторінка 927).
Наказ № 709 виданий з метою реалізації положень Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» та передбачає:
- уточнення визначень термінів «материнська компанія міжнародної групи компаній», «міжнародна група компаній» (МГК), «уповноважений учасник»;
- доповнення термінами «Багатостороння угода CbC», «Угода QCAA», «учасник міжнародної групи компаній», «міжнародні договори»;
- уточнення випадків подання Звіту, зокрема:
- показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків, що дорівнює або перевищує еквівалент 750 мільйонів євро;
- обставини, за наявності однієї з яких подається Звіт, уточнений та доповнений у зв’язку з новою обставиною, що вказує на наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA при тому, що є чинний міжнародний договір, який містить положення про обмін інформацією для податкових цілей між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК;
- уточнення складової Звіту інформацією щодо кожної юрисдикції (держави, території), у якій зареєстрований учасник відповідної МГК або в якій МГК здійснює свою діяльність, та щодо кожного учасника такої МГК;
- уточнення підстав, за яких платник податків має право подати новий або уточнюючий Звіт, а також зобов’язання щодо подання уточнюючого Звіту у разі виявлення контролюючим органом помилки або отримання повідомлення про такі помилки від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі угоди QCAA;
- уточнення терміну подання Звіту та врегулювання періодів першого його подання залежно від обставин, визначених підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Податкового кодексу України.
Детальніше щодо змін до форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній та Змін до Порядку заповнення Звіту в розрізі країн МГК – у листі ДПС № 9316, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78874.html
Електронна черга – поліпшення якості та умов надання послуг платникам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тримаючи вектор на поліпшення якості та умов надання послуг платникам, ДПС України продовжує перетворення на цифровий сервісний орган.
Так, за рахунок оновлення і модернізації програмно-апаратного комплексу Контакт-центру ДПС запроваджено дистанційний запис для отримання послуг в Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) – Електронну чергу. Платники податків мають можливість звернутись до Контакт-центру ДПС, щоб здійснити попередній запис до ЦОП та обрати необхідну адміністративну послугу
Для запису до Електронної черги необхідно відкрити офіційну сторінку ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/: у розділі «Е-сервіси» / банер «Контакт-центр» (https://tax.gov.ua/others/kontakt-tsentr/).
Понад 1,5 млрд грн єдиного податку отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників єдиного податку надійшло понад 1,5 млрд гривень, що порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 438,1 млн грн, або майже на 40 відс., більше.
Звертаємо увагу, що 19.04.2024 – останній день сплати авансового внеску з єдиного податку за квітень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп; 30.04.2024 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за І квартал 2024 року.
Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до загального фонду держбюджету
Протягом першого кварталу 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 1,8 млрд грн податку на прибуток підприємств. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, надходження збільшились на понад 728,9 млн грн, або майже на 66 відсотків.
Елеонора Шкода висловила вдячність платникам за роботу і своєчасне виконання податкового обов’язку.
«В умовах сьогоднішніх викликів та потреб ми не стоїмо на місці, працюємо разом з нашими платниками і забезпечуємо державу фінансами. Впевнена, що взаємодія з бізнесом і той досвід, що ми отримуємо під час комунікацій, дозволять тримати економічний фронт і надалі», – констатувала очільниця податкової служби регіону.
Будуємо цивілізовану європейську державу – своєчасно сплачуємо податки!
Із закликом задекларувати доходи, отримані у минулому році, до мешканців Новомосковського регіону звернувся заслужений артист України, соліст Дніпропетровської обласної філармонії ім. Л. Когана, Почесний громадянин міста Новомосковська Олександр Андрійович Мирошниченко.
Як артист, Олександр Андрійович плідно співпрацює з військовим оркестром 194-го понтонно-мостового загону і творчими колективами міського управління культури народного колективу хору ветеранів «Жива пам’ять» і народного хору козацької пісні «Самарська слобода».
«Декларування доходів і сплата податків – це важливі джерела економічної підтримки нашої держави. Лише разом ми можемо забезпечити обороноздатність країни та побудувати європейське суспільство!», – акцентував відомий громадський діяч.
У березні до загального фонду державного бюджету надійшло 9,2 млрд грн акцизного податку
У березні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 9,2 млрд грн. Це становить 103,3 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,3 млрд гривень).
Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку:
по вироблених та ввезених в Україну тютюнових виробах – на 0,3 млрд грн, або 105,8 відс. від доведеного завдання (5,9 млрд грн);
по виробленій в Україні електричній енергії – в сумі 0,2 млрд грн, або 135,9 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд грн);
по виробленій та ввезеній в Україну лікеро-горілчаній продукції – на 0,1 млрд грн, або 112,6 відс. від доведеного завдання (0,8 млрд гривень).
Дніпропетровщина: на тристоронній зустрічі обговорили складові освітніх програм
Актуалізація компонентів освітньої програми – постійний процес для закладу вищої освіти. Якщо програма стосується податкової сфери, то цей процес безперервний.
Вчергове відбулося обговорення складових освітніх програм «Податкова справа» освітнього рівня бакалавр та «Податкове регулювання» освітнього рівня магістр, які запроваджено на спеціальності «Економіка» в Університеті митної справи та фінансів (Університет).
Врахування пропозицій стейкголдерів, розгляд найактуальніших питань оподаткування в Україні – саме так проходила зустріч.
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), яке представляла в. о. заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, долучилися активні учасники Громадської ради при ГУ ДПС (Громадська рада): перший заступник голови Громадської ради, член Ради Громадської спілки «Ліга аудиторів України» Михайло Крапивко та виконавчий директор «Дніпропетровської обласної організації роботодавців будівельної галузі» Ілона Удовиченко.
Від Університету в івенті прийняли участь декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Даценко Вікторія, яка одночасно є членом Громадської ради, та гарант однієї з освітніх програм Тараненко Вікторія.
Кожна така зустріч відкриває нові можливості для комунікацій та плідної співпраці.
Деякі особливості заповнення податкової декларації екологічного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші. Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток 1).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488) за ідентифікаторами форм F0302006 (для фізичних осіб) та J0302006 (для юридичних осіб) разом з додатками.
Згідно з приміткою 8 до Декларації у рядку «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – КАТОТТГ) за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація).
У рядку 3 Декларації зазначається найменування контролюючого органу, до якого подається Декларація.
Слід зазначити, що у разі подання копії Декларації в електронній формі за основним місцем обліку платника у рядку «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 необхідно зазначити код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцезнаходженням контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку (основне місце обліку). При цьому у рядку 3 Декларації інформація не змінюється.
Відповідно до приміток 6 і 7 до Додатка 1 у рядку 3 Додатка 1 зазначається наступна інформація:
у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться стаціонарне джерело забруднення;
у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за а КАТОТТГ, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення.
Для кожного стаціонарного джерела забруднення складається окремий Додаток 1.
При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами та доповненнями, визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
КАТОТТГ розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: Головна/Діяльність/Розвиток місцевого самоврядування/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.
Згідно з додатком до КАТОТТГ для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де: «O» – Автономна Республіка Крим, області; «K» – міста, що мають спеціальний статус; «P» – райони в областях та Автономній Республіці Крим; «H» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим; «M» – міста; «T» – селища міського типу; «C» – села; «X» – селища; «B» – райони в містах.
При заповненні Декларації та Додатка 1 використовується:
- код третього та четвертого рівня за КАТОТТГ (за винятком територіальних громад м. Києва та м. Кривий Ріг з районним поділом, де для кожного району залишено свої окремі рахунки для сплати екологічного податку);
- код додаткового рівня за КАТОТТГ для територіальних громад м. Києва та м. Кривий Ріг.
У рядку 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація) та у рядку 3.2 рядка 3 Додатка 1 – код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, тобто коди четвертого рівня за КАТОТТГ, які відповідають категорії об’єкта «М» (міста), «Т» (селища міського типу), «С» (села) та «Х» (селища).
У рядку 3.1 рядка 3 Додатка 1 зазначається код територіальної громади за КАТОТТГ на території якої знаходиться стаціонарне джерело забруднення, тобто код третього рівня за КАТОТТГ, який відповідає категорії об’єкта «Н».
При цьому у разі розміщення стаціонарного джерела забруднення у м. Києві та м. Кривий Ріг у рядку 2 Декларації та у рядках 3.1 і 3.2 рядка 3 Додатка 1 зазначаються коди додаткового рівня за КАТОТТГ районів цих міст. По всіх інших містах з районним поділом код додаткового рівня за КАТОТТГ не застосовується.
Як для цілей зберігання пального, що використовується для заправлення електрогенераторної установки визначається поняття «об’єкт» (приміщення, територія, будівля, тощо)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 481) на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – декларація).
У декларації зазначаються відомості про:
- суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):
для юридичної особи – організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
для фізичної особи - підприємця – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);
- загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування, повідомлення № 20-ОПП), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.
У повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання повідомлень № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – обладнання, устаткування, що розміщені на одній території чи в одному приміщенні, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши інформацію про територію або приміщення, де вони розміщуються).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Повідомлення № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цього повідомлення.
Отже, з метою визначення поняття «об’єкт», на якому може зберігатися пальне, що використовується для заправлення електрогенераторної установки, суб’єкту господарювання необхідно керуватися інформацією, зазначеною у повідомленні № 20-ОПП, про місце розташування відповідного устаткування.
Крім того, у разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена ст. 17 Закону № 481 за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Які дії ФОП , яка зареєструвала ПРРО за серією та/або номером паспорта/номером ID картки та під час відкритої зміни змінює кваліфікований електронний підпис у зв’язку з отриманням РНОКПП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо фізична особа – підприємець, яка відкрила робочу зміну кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП), отриманим за серією та/або номером паспорта/номером ID картки, під час використання програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) у відкритій зміні змінює КЕП у зв’язку з отриманням реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), то для роботи з ПРРО за новим ідентифікатором ключа, такій фізичній особі необхідно засобами Електронного кабінету або Єдиного вікна подання електронної звітності сформувати та подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 5-ПРРО, ідентифікатор форми F1391802), в якому зазначити ідентифікатор ключа суб’єкта сертифіката нового КЕП. При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення за ф. № 5-ПРРО необхідно вказати «Старший касир».
В Повідомленні за ф. № 5-ПРРО, вказується значення, яке обирається із параметрів сертифіката безпеки, що складається з набору цифр та букв латинського алфавіту.
Інструкція щодо заповнення графи 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта» Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) розмішена на офіційному вебпорталі ДПС на банері «Програмні РРО»/«Форми ПРРО»/«Інструкції щодо заповнення форм»/Інструкції щодо заповнення форм (за покликанням (https://tax.gov.ua/data/material/000/335/427160/_dentif_kator_klyucha_sub_kta.docx).
ФОП – платник єдиного податку змінив податкову адресу, яка пов’язана зі зміною адміністративного району: куди подається податкова декларація?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Водночас, згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, зокрема, місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Згідно з п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. X Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням, зокрема, місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Пунктом 10.2 розд. X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, зокрема, місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження, зокрема, щодо фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
- із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
- до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється, зокрема, стосовно фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, у строки та порядку, що встановлені ПКУ.
Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп):
- подає Декларацію за новим місцезнаходженням;
- сплачує єдиний податок за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року.
У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Кам’янський регіон) нагадує, що до 01.05.2024 року триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2023 році.
Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу ІV ПКУ;
- доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.
У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
На Дніпропетровщині зареєстровано понад 283 тис. суб’єктів господарювання
Станом на 01.04.2024 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області перебувало 283 642 суб’єкта господарювання: юридичних осіб – 118 748 осіб, ФОПів – 164 894 особи.
У 2023 році (станом на 01.04.2023) налічувалось 267 567 осіб: юридичних осіб – 116 301 особа, ФОПів – 151 266 осіб.
У порівнянні з 2023 роком кількість платників збільшилась на понад 16 075 осіб: юридичних осіб – на 2 447 осіб, ФОПів – на 13 628 особу.
Звертаємо увагу, що державна реєстрація осіб суб’єктами господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення.
Отже, у випадку здійснення системної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг) особі необхідно зареєструватись суб’єктом господарювання та обрати систему оподаткування.
Закон № 3603: особливості заповнення декларації акцизного податку з урахуванням змін
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.03.2024 набрали чинності деякі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 3603, у листі від 01.04.2024 № 9246/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 9246) повідомила, зокрема наступне.
Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» із змінами та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Декларація).
Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Оскільки норми п. 214.6 ст. 214 Кодексу набрали чинності з 16.03.2024, пропонуємо платникам акцизного податку до внесення відповідних змін до форми Декларації та набрання ними чинності здійснювати декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням внесених до Кодексу змін Законом № 3603 наступним чином.
Платники акцизного податку заповнюють лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п.3 розділу III Декларації).
В Декларації зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку, обраховані відповідно до встановлених Кодексом норм втрат та відходів:
із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше - по коду операції А6 розділу А та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 3 до Декларації;
з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – по коду операції Б5 розділу Б та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 2 до Декларації;
з реалізації пального – по коду операції В5 розділу В та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатку 1 до Декларації.
З урахуванням особливостей обрахунку норм втрат та відходів тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах – у розділі Б Декларації (у рядку по коду операції Б5) мають, зокрема, зазначатися:
податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів (визначаються виходячи з перевищення 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця) або неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини (визначається виходячи з перевищення 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця);
податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет (перевищення 5 відсотків загального об’єму таких рідин, використаних у виробництві, у тому числі електронних сигарет, протягом такого календарного (звітного) місяця).
Пунктом 214.6 ст. 214 Кодексу також встановлено порядок визначення норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва сукупно усіх тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць.
Так за наявності понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час виробництва тютюнових виробів базою оподаткування є:
для тютюнових виробів, облік яких ведеться у кілограмах – обсяг понаднормативно витраченої ферментованої тютюнової сировини у виробництві тютюнових виробів;
для тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках, – кількість таких тютюнових виробів, яку можна було б виробити з обсягів перевитраченої тютюнової сировини з розрахунку 600 грамів на 1000 штук.
Платникам акцизного податку необхідно розраховувати акцизний податок виходячи з бази оподаткування визначеної з наднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць з урахуванням таких особливостей.
Для тієї продукції, облік якої ведеться у штуках, базою оподаткування є визначений обсяг понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів, який визначається як різниця між:
а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів;
та
б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини, розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 600 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат).
Для тієї продукції облік якої ведеться у кілограмах, базою оподаткування є обсяг наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця, який визначається як різниця між:
а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця;
та
б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 1000 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат), протягом такого календарного (звітного) місяця;
Додатково зазначаємо, що платник акцизного податку має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.
Більш детальніше щодо декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Кодексу Законом № 3603 – у Листі № 9246, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78871.html
Своєчасно сплачений платниками Дніпропетровщини військовий збір забезпечує підтримку ЗСУ
Протягом січня – березня поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 530,6 млн грн військового збору, що на понад 8,6 млн грн більше у порівнянні з січнем – березнем 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Як зазначила керівниця податкової служби області, підтримка Збройних Сил України і фінансової безпеки країни – це головні пріоритети сьогодення.
«Наразі наше суспільство об’єднане задля Перемоги. Комунікації податкової служби з бізнесом і громадськістю мають результат – Дніпропетровщина забезпечує позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам, які сумлінним виконанням своїх податкових обов’язків дбають про фінансовий захист країни», – зазначила Елеонора Шкода.
Взаємодія державних органів: працюємо на результат
У Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях відбулася робоча зустріч з податківцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на чолі з в. о. заступника начальника податкової служби регіону Федаш Наталею.
Мова йшла про взаємодію державних органів – учасників івенту щодо обміну інформацією про фізичних осіб стосовно нарахованого та сплаченого ними податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Особливий акцент – на проблемних питаннях відносно оцінки майна, реалізованого фізичними особами, яке підлягає оподаткуванню.
Зміцнення та налагодження співпраці між державними органами – основна мета заходу.
Не скидаємо обертів!
Працюємо на результат!
Комунікації зі студентами – особливий вектор роботи податкової Дніпропетровщини
Починаючи з дитинства, молодому поколінню необхідно усвідомлювати, що податки відіграють вагоме значення у житті держави та кожного її громадянина, а їх своєчасна сплата є важливим і почесним обов’язком кожного.
Саме тому, у роботі податківців першочерговий акцент – на комунікації з молоддю – майбутніми платниками податків.
За участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Валерія Леонова та ректора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Університет) Олександра Азюковського відбувся вебінар для студентів першого та другого курсів Університету.
Говорили про історію виникнення податків та про право на податкову знижку. Розповідь спікера супроводжувалась візуальним матеріалом, підготовленим фахівцями ГУ ДПС.
Як зазначив Валерій Леонов, тематика вебінару для студентської аудиторії дуже цікава та корисна. Така інформаційна підтримка молоді – надійний фундамент для її податкової обізнаності.
Комунікуємо з молоддю і надалі.
Розширюємо тематику та форми співпраці!
До державного бюджету за січень – березень 2024 року надійшло 303,7 млрд гривень
За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – березні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 303,7 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – березні 2024 року становили 280 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 113,4 відс.
Надходження (сальдо) до державного бюджету у березні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 116,5 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у березні 2024 року становили 107,7 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 10 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 9,8 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Суд визнав правомірність нарахування штрафних санкцій платнику за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення, яким позивачу застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Верховним Судом зазначено, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПК України).
Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» було внесено зміни до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПК України, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27.05.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1. Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (набрав чинності 03.01.2023) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених, починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини – ковідну пандемію та воєнний стан.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 залишено без змін.
ЗУ_3219 #РРО_ПРРО
Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10927.html
Щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених сум єдиного внеску підсанкційним особам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, у зв’язку прийняттям Закону України від 10 серпня 2023 року №3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Закон №3317), та з метою неухильного дотримання контролюючими органами Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (ділі – Закон №2464) повідомляє таке.
Законом №3317 внесено зміни до Закону №2464, зокрема, частину тринадцяту статті 9 доповнено абзацом другим такого змісту:
«Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми єдиного внеску платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій».
Новації щодо плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 16 березня 2024 року набрали чинності окремі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Так, п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 3603 доповнено, зокрема новим п.п. 69.141, відповідно до якого не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:
- для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
у селах – не більш як 0,25 гектара,
у селищах – не більш як 0,15 гектара,
у містах – не більш як 0,1 гектара;
- для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01 січня 2026 року.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом № 3603 відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню.
Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:
- якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;
- якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, – сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.
Які дії суб’єкта господарювання, якщо в «ПРРО Каса» (Windows/Android) при відкритті зміни надходить повідомлення «Компанія заблокована»?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
В «ПРРО Каса» (Windows/Android), яке надається ДПС на безоплатній основі, повідомлення з текстом «Компанія заблокована» не використовуються, тобто платник застосовує програмне рішення іншого виробника програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Для отримання роз’яснення та причин надходження повідомлення з текстом «Компанія заблокована» при відкритті зміни на ПРРО, розробленого іншими виробниками, необхідно звертатись до розробників такого програмного забезпечення.
Водночас, суб’єкту господарювання необхідно перевіряти каталог до якого збережено файл секретного ключа та сертифіката кваліфікованого електронного підпису, а також переконатися, що в обраному каталозі знаходяться лише:
1 – файл діючого (нового) ключа;
1 – файл діючого (нового) сертифіката.
При цьому обраний каталог не повинен містити інших файлів, ключів, сертифікатів.
Щодо проведення звірки даних у разі, якщо фізична особа має у власності декілька об’єктів нерухомості, розміщених в різних населених пунктах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОПи – платники єдиного податку у період воєнного стану в Україні?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Особливості оподаткування та декларування дивідендів, які нараховані на користь фізичної особи – померлого засновника та виплачуються спадкоємцю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особливості оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів регламентуються п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента (п. 162.3 ст. 162 ПКУ).
Водночас, згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) відображається у графі 6 додатка 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «109».
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
у графі 3а у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку);
у разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;
у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;
у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді дивідендів, який нарахований юридичною особою на користь померлої фізичної особи (акціонера), відображається податковим агентом в додатку 4 ДФ до Розрахунку в останньому звітному періоді, на який припадає день смерті фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта, шляхом заповнення граф 3а, 4а, 4, 5а та 5.
При цьому графа 3 додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюється податковим агентом в тому кварталі, в якому відбулась виплата зазначених дивідендів фізичним особам (спадкоємцям).
Про термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (далі – Перелік).
Пунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях .
Відповідно до Переліку строк зберігання 5 років мають, зокрема, наступна податкова звітність, а саме:
- звіти суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, річні (крім квартальних, строк зберігання яких 3 роки) (ст. 273 розд. 1 Переліку);
- документи (довідки, звіти, розрахунки) про суми виплачених доходів і утриманих з них податків і зборів (обов’язкових платежів) на користь фізичних осіб юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (ст. 279 розд. 1 Переліку);
- декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них (ст. 283 розд. 1 Переліку);
- декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 284 розд. 1 Переліку).
Отже, термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена, становить 5 років, крім звітів суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку строки зберігання яких визначені ст. 273 розд. 1 Переліку.
Які встановлено вимоги до оформлення запиту на отримання публічної інформації в контролюючих органах та терміни його розгляду?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Доступ до публічної інформації регламентовано Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939).
Відповідно до статті 19 Закону № 2939, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Розгляд запитів на інформацію в органах Державної податкової служби України здійснюються згідно з вимогами Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби (далі – Порядок № 405), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (із змінами і доповненнями). Порядок № 405 створено з метою практичної реалізації положень Закону № 2939.
Відповідно до вимог Закону № 2939 та Порядку № 405:
Запит на інформацію має містити:
ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua (Головна>Для громадськості>Публічна інформація>Форми подання запиту).
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Більш докладну відповідь можна отримати за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27831
З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розділу ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.
Засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області: нові законодавчі ініціативи
На хвилі нових законодавчих ініціатив відбулося третє засідання консультативно-дорадчого органу – Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) одночасно в онлайн та офлайн форматах. Захід відбувся за участі керівництва та фахівців податкової служби Дніпропетровщини.
Очільниця податкової служби Дніпропетровської області Шкода Елеонора, вітаючи учасників засідання, подякувала членам Громадської ради за багаторічну плідну співпрацю та акцентувала: «Особливої уваги заслуговує високий рівень комунікації Громадської ради, як з податковою службою області, так і з іншими органами виконавчої влади та бізнес-спільнотою регіону».
Учасники заходу розглянули та ухвалили пропозиції, надані за результатами роботи тимчасової робочої групи Громадської ради стосовно удосконалення чинного законодавства з питань оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для направлення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з метою їх подальшої реалізації.
Разом до позитивного результату!
На Дніпропетровщині відбулись комунікації з питань погашення податкового боргу комунальними підприємствами
За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та за сприянням першого заступника голови Синельниківської районної військової адміністрації Тетяни Завалій відбувся черговий захід з питань своєчасності та повноти сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів.
В заході взяли участь голова Синельниківської районної ради Кравченко Костянтин, заступник голови міста Синельникове Кравченко Вадим, заступник начальника ГУ ДПС Яіцький Максим керівники комунальних підприємств-боржників.
У центрі уваги – пошук шляхів погашення податкового боргу комунальними підприємствами Синельниківського району Дніпропетровської області. Розглянули перспективи погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску комунальних підприємств.
Працюємо на спільний результат!
Комунікаційна податкова платформа: порядок отримання відомостей щодо суми нарахованого доходу
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч з питання, яке безпосередньо пов’язане з кампанією декларування громадянами доходів.
Розглянуто порядок видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Окремо податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та наголосили, що пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів.
Комунікація з платниками триває!
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський регіон)
