Бруцельоз – небезпека для людей
З метою інформування населення та забезпечення благополучного епізоотичного стану з інфекційних захворювань Кам’янське районе управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області надає інформацію щодо бруцельозу.
Бруцельоз – (лат. Brucellosis) мальтійська лихоманка, середземноморська лихоманка, банговський аборт, хвороба Банга, інфекційний аборт великої рогатої худоби.
Збудник хвороби група патогених мікробів які розділяються на три види Brucella melitensis (передається від кіз та овець), Brucella abortus bovis (велика рогата худоба), Brucella suis (свині), які спричиняють хронічне інфекційне захворювання усіх видів сільськогосподарських і диких ссавців, що характеризується абортами із затримкою посліду, розладом репродуктивної здатності тварин, ендометритами, орхітами, бурситами, гігромами та артритами.
Бруцели відносно стійкі до дії фізико-хімічних факторів. Пряме сонячне проміння руйнує їх лише через 3-4год. У ґрунті, гною, воді, кормах гинуть через 30-100 днів, у воді за 6-150 днів. В маслі зберігаються 40-60 днів, в сирах -42 дні і більше, в охолодженому молоці 1-4 дні, в замороженому м’ясі – 20 днів і більше.
Бруцельоз зустрічається у багатьох країнах світу, за період з 2022 року випадки захворювання зареєстровані у Франції, Хорватії, Кіпрі та інших.
Хвороба завдає значних економічних збитків у зв’язку з порушенням племінної роботи, репродуктивної здатності тварин, тривалим карантином та складністю ветеринарно-санітарних і господарських заходів щодо ліквідації хвороби.
Бруцельоз є небезпечним інфекційним зоонозом для людини. Поширення на людину найчастіше відбувається при вживанні сирого молока від заражених тварин.
Інфекційне захворювання у людей, спричинене мікроорганізмами роду Brucella, яке передається контактним шляхом від тварин-носіїв збудника (великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, кролів, оленів) чи їх інфікованими продуктами або тканинами. Хвороба має схильність до хронічного рецидивного перебігу з переважним ураженням органів руху та опори, нервової і сечостатевої систем організму. Лікування тварин від бруцельозу не розроблене.
Інфікування людини відбувається переважно аліментарним шляхом, рідше контактним або аерогенним. Ці механізми передачі інфекції діють у разі контакту з хворими тваринами та їх виділеннями (сечею, калом), з м’ясом, молоком, вовною, шкірою та іншою сировиною, при наданні допомоги під час пологів хворим тваринам, при вживанні в їжу некип’яченого молока і сирих молочних продуктів, а також м’яса, при вдиханні частинок пилу під час стриження хворих овець або прибирання приміщень.
Симптоми бруцельозу дуже різноманітні. Найчастіше хвороба починається гостро, з підвищення температури тіла до 39-40°С, супроводжується ознобом, рясним потовиділенням, слабкістю, болем у м’язах, а також обмеженням рухливості суглобів.
Аби вберегти себе від інфікування бруцельозом:
-
не вживайте сире молоко та молокопродукти;
-
споживайте продукти лише відомого походження;
-
споживайте м’ясо тільки після термічної обробки;
-
вживайте лише пастеризоване або кип’ячене молоко;
-
не купуйте молочні та м’ясні продукти на стихійних ринках.
Одним із важливих заходів запобігання занесення бруцельозу в Україну є заборона ввезення тварин, харчових продуктів тваринного походження, сперми, яйцеклітин, ембріонів із країн та регіонів, неблагополучних щодо цієї хвороби з урахуванням вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ та Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з бруцельозом тварин, яка затверджена наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України від 21 січня 2000 року № 4 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 березня 2000 року за № 135/4356, ознайомитись з якою можна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-00#Text
З інформацією про стан епізоотичного благополуччя країн світу, з урахування встановлених заборон (обмежень) можна ознайомитись на офіційному сайті Держпродспоживслужби за посиланням: https://dpss.gov.ua/bezpechnist-harchovih-produktiv-ta-veterinarna-medicina/diyuchi-zaboroni
