Інформують податківці

Дата: 01.05.2024 13:40
Кількість переглядів: 69

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

До уваги платників плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 69.14, 69.16 та 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) надано право платникам плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховувати та не сплачувати податкові зобов’язання з цих податків по об’єктах, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, тобто без зазначення додаткових критеріїв, як-то функціонування чи відсутність державних електронних інформаційних ресурсів на таких територіях.

При цьому, починаючи з 01 січня 2023 року, вищезазначені податки не нараховуються та не сплачуються за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначено деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).

При цьому Постановою № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Тобто території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, є однією із складових Переліку територій.

Така категорія запроваджена з метою забезпечення відновлення роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем та публічних електронних реєстрів до визначення дати завершення бойових дій або тимчасової окупації певної адміністративно-територіальної одиниці, тобто на таких територіях дозволено діяльність користувачів реєстрів, а їхні мешканці отримають доступ до адміністративних послуг та нотаріальних дій.

Таким чином, підрозділ 3 розділу І Переліку територій, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 із змінами, застосовується для цілей, пов’язаних з наданням певних послуг, і не стосується особливостей оподаткування.

При цьому зазначаємо, що дати початку бойових дій, встановлені у підрозділі 3 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені 2023 роком, що не співпадає з датами початку бойових дій, визначених у підрозділі 2 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій. Крім цього, до підрозділу 3 розділу І Переліку територій включені і окремі територіальні громади, які відносяться до територій можливих бойових дій і знаходяться у підрозділі 1розділу І Переліку територій.

Враховуючи зазначене, застосування особливостей оподаткування окремими податками, визначених Кодексом, до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені підрозділом 3 розділу І Переліку територій, є некоректним.

У зв’язку з цим, для цілей оподаткування слід застосовувати підрозділ 2 розділу І Переліку територій і поширювати особливості оподаткування, встановлені Кодексом, на об’єкти, які розташовані на адміністративно-територіальних одиницях, які включені саме до цього підрозділу та застосовувати дати початку і закінчення бойових дій, які зазначені в ньому.

Підстава для роз’яснення: лист Міністерства фінансів України від 29.12.2023 № 11230-09-62/37196 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78737.html)

 

Механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні ПРРО операцій особою, яка здійснює розрахункові операції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що при застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) відкриття робочої зміни відбувається на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції.

Закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.

Щодо заповнення додатка ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи потрібно неприбутковій організації (отримувачу/набувачу) заповнювати додаток ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та які графи, якщо отримана/надана гуманітарна допомога за цільовим призначенням залишається в неприбутковій організації (отримувача/ набувача) або отримувач планує надати таку гуманітарну допомогу набувачу у наступних звітних періодах, повідомляє.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» із змінами (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Частиною першою ст. 3 Закону № 1192, визначено, що підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.

Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги (частина друга ст. 3 Закону № 1192).

Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей, визначених ст. 6 Закону № 1192.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1192 отримувачами гуманітарної допомоги – є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:

а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами, – для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;

б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;

в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади – для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;

г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України від 28 листопада 2002 року № 330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» зі змінами;

ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами;

д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами;

е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;

ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;

з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);

и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні.

Набувачами гуманітарної допомоги – є фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є» п. 5 ст. 1 Закону № 1192.

Зазначені юридичні особи можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що не є платниками податку на прибуток підприємств за умови, що такі організації відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому відповідно до абзацу першого п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, ст. 11 Закону № 1192 встановлено, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.

Крім того, відповідно до вимог абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Форма Звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).

Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – Додаток ГД до Звіту), подають неприбуткові організації, що є як отримувачами гуманітарної допомоги, визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, так і неприбуткові організації – набувачі гуманітарної допомоги.

У разі отримання гуманітарної допомоги та якщо за цільовим призначенням гуманітарна допомога залишається у неприбуткової організації (отримувача чи набувача), то неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає:

- у графах 2 – 9 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту. При цьому, сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.

При цьому слід відмітити, що набувачем графи 10 – 12 Додатка ГД до Звіту щодо даних митної декларації, за якою було здійснено ввезення товарів на митну територію України, не заповнюються;

- у графах 2 – 9 розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.

При цьому набувачем графа 9 щодо дати та номера акта передачі гуманітарної допомоги не заповнюється.

Поряд з цим зазначаємо, що зазначений розділ заповнюється отримувачем також у випадку, якщо такий отримувач залишає гуманітарну допомогу за цільовим призначенням на свої потреби.

Якщо отримувач планує надати гуманітарну допомогу надавачу у наступних звітних періодах, то у такому випадку розділ ІІІ Додатка ГД до Звіту не заповнюється;

у графах 2 – 7 розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту. Значення показників розд. V мають дорівнювати позитивному значенню відповідних граф цього розділу, розрахованих за формулою розд. II – (розд. III + розд. IV). Зазначений розділ заповнюється у разі наявності залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року.

Також слід відмітити, що показники розділу V Додатка ГД до Звіту за звітний (податковий) період переноситься до розділу І «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту за наступний звітний (податковий) період.

Розділ ІV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 переноситься у рядок 3.1 ГД основної частини Звіту.

При поданні до контролюючих органів Звіту необхідно надати доповнення, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ з відповідним поясненням щодо заповнення Додатка ГД до Звіту, яке може бути складене за довільною формою, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці Звіту.

Які документи подають малі виробники виноробної продукції для одержання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) малі виробництва виноробної продукції – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом виробництво та розлив у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.

Відповідно до ст. 3 Закону № 481 для отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малі виробництва виноробної продукції подають в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У такій заяві зазначаються:

- найменування суб’єкта господарювання, для юридичних осіб – код ЄДРПОУ, для фізичних осіб – суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

- місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) (адреса);

- інформація щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.

Для малих виробництв виноробної продукції ліцензія на право виробництва алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або рішення про відмову в її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 10 робочих днів з дня одержання документів, зазначених у Законі № 481.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Компанія – резидент Дія Сіті відповідає вимогам, визначеним п.п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667). У штаті є мобілізований співробітник, якому щомісячно виплачується оподаткована матеріальна допомога.

Розглянемо питання:

1. За якою ставкою ПДФО оподатковувати щомісячну матеріальну допомогу?

2. Чи є щомісячна матеріальна допомога базою для нарахування єдиного внеску? Якщо так, то в якому розмірі?

3. З якою ознакою доходу відображати щомісячну матеріальну допомогу в звіті 4ДФ?

Так, щомісячна матеріальна допомога оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків.

Якщо виплата має систематичний характер, то як наслідок − підпадає під категорію «Інші заохочувальні та компенсаційні виплати» (п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати). У такому випадку зазначена виплата входить до фонду оплату праці та відтак сплачується єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску (якщо виконуються вимоги, визначені п. п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у додатку 4ДФ до податкового розрахунку матеріальна допомога відображається за ознакою доходу 169.

Більше розглянутих питань, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті та щодо особливостей оподаткування, подання та заповнення звітності такими платниками – в Інформаційному листі ДПС № 4/2024»: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті. Частина ІІ, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775845.html.

Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.

Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (із змінами) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено підпунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Відповідальність за порушення строків, визначених Кодексом, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в ЄРПН, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.

З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», згідно з яким підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктами 89 та 90.

Так, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Проте пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не визначено відповідних зменшених розмірів штрафів за порушення граничних строків, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому зміни, передбачені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не скасовують діючого податкового обов’язку щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, за якими не нараховується ПДВ (звільнені від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою), визначеного статтею 201 Кодексу, та не звільняють платника податку від відповідальності за порушення такого обов’язку, визначеного пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Таким чином, у разі порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника податку, на якого відповідно до Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції в розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, а саме: штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень.

Мій ФОП у «Моя податкова»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у мобільному застосунку «Моя податкова» доступні сервіси для фізичних осіб – підприємців (ФОП).

Мій ФОП у розділі «Мої дані» застосунку:

інформація про реєстрацію ФОП та обрання спрощеної системи оподаткування;

- подання податкових декларацій платника єдиного податку:

для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування для першої – третьої груп, у розділі «Послуги»;

- сплата податків: 

доступна у «Стані розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».

Подолання тіньового ринку підакцизної продукції на часі

З метою забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері законності та правопорядку, безпечної життєдіяльності громадян, протидії нелегальному обігу підакцизних товарів Дніпровською міською радою створено робочу групу щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території міста Дніпра (Робоча група). Протягом квітня до складу Робочої групи долучились фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області.

Відбулось перше засідання Робочої групи у новому складі. Контекст заходу - спільні заходи, спрямовані на боротьбу із нелегальним обігом підакцизних товарів.

«Державний бюджет втрачає багато податкових надходжень через нелегальний ринок підакцизної продукції. Наше головне завдання - контроль та здійснення дієвих заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів», - зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Федір Терханов.

Працюємо далі разом!

Надання послуг з оренди приміщень: податківці Дніпропетровщини встановили факт проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРРО

Пріоритетом у роботі податкової служби Дніпропетровської області є взаємодія з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості. 

Під час комунікацій з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) акцентують увагу бізнесу на обов’язковому використанні при проведенні розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО, а також на допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.

Працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС організована та проведена документальна перевірка юридичної особи, за результатами якої встановлено факти надання послуг з оренди приміщень із проведенням розрахункових операцій за готівку на загальну суму більше 1,0 млн грн без застосування належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО.

Суб’єктом господарювання порушено вимоги п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), за що передбачена відповідальність у вигляді штрафної фінансової санкції у розмірі 1,5 млн гривень. 

ГУ ДПС звертає увагу, що безумовне дотримання вимог Закону № 265 платниками, які здійснюють розрахункові операції – запорука роботи бізнесу без порушень.

Інформаційний лист № 5/2024: Огляд запитів* платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування

Інформаційний лист № 5/2024 присвячено окремим запитанням платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування.

У листі ви дізнаєтеся відповіді на питання щодо:

оподаткування доходів нерезидентів;

трансфертного ціноутворення.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.

Додаткові матеріали

Інформаційний лист № 5/2024: Огляд запитів* платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування (Завантажити)

ДПС встановлено факт торгівлі з імітацією створення розрахункових документів

Державна податкова служба України нагадує, що здійснювати будь-яку господарську діяльність необхідно з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки їх виконання напряму чи опосередковано пов’язане із поповненням державної скарбниці та є обов’язком кожного платника податків нашої держави.

На жаль, деякі платники податків нехтують вимогами нормативно-правових актів, якими встановлений порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, під час активного моніторингу та аналізу інформації про суб’єктів господарювання, які проводять розрахунки із споживачами, що здійснюється ДПС постійно, виявлено суб’єкта господарювання, який здійснював торгівлю у магазинах в одному з регіонів держави з імітацією застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) шляхом використання програмного забезпечення, яке дозволяє спотворювати інформацію про проведені розрахунки.

За результатами проведених фактичних перевірок підтверджено факти непроведення розрахунків через ПРРО та, як наслідок, до платника податків будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі майже 2,73 млн гривень.

Також з урахуванням того, що суб’єкт господарювання використовував ПРРО з програмним забезпеченням, яке дозволяє спотворювати інформацію про проведені розрахунки, ДПС було проінформовано правоохоронні органи про виявлені випадки.   

ДПС вкотре нагадує платникам податків, що лише належний рівень правової культури та свідомості при організації господарської діяльності та сплаті податків не тільки допоможе уникнути штрафів, а й забезпечить потреби військових (Збройних Сил України) в боротьбі з ворогом.

Переобладнання транспортного засобу: алгоритм розрахунку податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що за витратами, понесеними у 2023 році, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право отримати податкову знижку по 31 грудня 2024 року (включно).

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

При цьому, абзацом першим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

- визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

- розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;

- з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, та ставки податку.

У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;

- визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;

- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;

- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Чи є платником екологічного податку суб’єкт господарювання, який зберігає пальне у власних/орендованих ємностях у своїх приміщеннях/територіях?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено віднесення до платників екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – екологічний податок) суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються зазначені викиди на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі − дозвіл на викиди), виданого дозвільним органом або центром надання адміністративних послуг.

Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Дозвіл на викиди − це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302, далі – Порядок).

Суб’єкт господарювання отримує дозвіл на викиди до початку експлуатації об’єкта, у тому числі до проведення пусконалагоджувальних робіт (п. 4 розд. «Загальні питання» Порядку).

Відповідно до Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (із змінами)  (далі – Закон № 2707) джерела викиду поділяються на неорганізовані та організовані стаціонарні джерела викиду.

Неорганізоване стаціонарне джерело викиду − джерело викиду, з якого забруднюючі речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді ненаправлених потоків та яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші (ст. 1 Закону № 2707).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема:

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими стаціонарними джерелами викидів, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (ст. 10 Закону № 2707).

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання самостійно визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів, які містять інформацію щодо назв речовин (сполук), що утворюються стаціонарним джерелом забруднення, а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук).

При цьому правильність визначення суб’єктами господарювання фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Державної екологічної інспекції України.

Суми екологічного податку обчислюються платниками екологічного податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екологічного податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Ставки екологічного податку затверджені ст. 243 ПКУ.

На одній господарській одиниці здійснюється і продаж товарів (надання послуг) і торгівля через інтернет-магазин (сайт): програмування ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу на наступне.

Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VII «Про електронну комерцію» (із змінами) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) згідно з п. 2 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій щодо такого ПРРО.

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території згідно з Кодифікатором, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці.

У розділі 4 Заяви в залежності від призначення ПРРО зазначається його тип – стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.

Назва та адреса господарської одиниці згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Положення), є обов’язковими реквізитами фіскального чеку.

Абзацом третім п. 2 розд. І Положення визначено, що господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Торгівля через інтернет-магазин (сайт) є певним різновидом торгівлі поза торговельними або офісними приміщеннями.

У разі, якщо місцем роздрібної торгівлі виступає певне приміщення, за адресою якого, у тому числі, здійснюється реалізація товарів дистанційним способом (через інтернет-магазин (сайт), можлива реєстрація одного ПРРО на таку господарську одиницю з типом «стаціонарний».

Для проведення розрахунку за доставлений товар поза межами цієї господарської одиниці реєструється ПРРО з типом «пересувний».

У разі, якщо місце, за яким здійснюється дистанційна торгівля (через інтернет-магазин (сайт), має іншу адресу, ніж місце роздрібної торгівлі, то на кожну таку господарську одиницю суб’єкт господарювання реєструє окремий ПРРО з відповідним типом в залежності від призначення ПРРО.

Чи подається додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо платник податку прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого та четвертого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Поряд з цим, абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.

Для відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів, використовуються дані додатка АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – додаток АМ).

У додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.

Отже, якщо платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у тому числі на різниці, які виникають при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то додаток АМ не подається.

Де на офіційному вебпорталі ДПС суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах/фіскальних чеках, створених реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в підрежимах «Зведені звіти» та «Чеки» режиму «Дані РРО».

Щодо відображення в декларації про майновий стан і доходи інвестиційного прибутку від операцій, визначених п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, якщо у платника податків є інші підстави для декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України (далі – НБУ) та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць.

Підпунктом «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

У випадках, зазначених, зокрема, у п.п. «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція) у рядку 11.3 розд. ІІІ декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до ст. 165 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 1 п. 2 розд. IV Інструкції у додатку Ф1 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» (далі – Додаток Ф1) до Декларації зазначається розрахунок фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку) операцій за окремими інвестиційними активами, що відображається у відповідних рядках розд. «Розрахунок інвестиційного прибутку» Додатка Ф1 із зазначенням переліку операцій з інвестиційними активами.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат (абзац другий п.п. 1 п. 2 розд. IV Інструкції).

Абзацом третім п.п. 1 п. 2 розд. IV Інструкції передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів і витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Враховуючи викладене, якщо у платника податків є інші підстави для подання Декларації, то інвестиційний прибуток від операцій, визначених з п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ відображається у рядку 11.3 розд. ІІІ Декларації.

При цьому, доходи і витрати на придбання інвестиційних активів за такими операціями не включаються до розрахунку загального фінансового результату у Додатку Ф1 до Декларації.

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за користування надрами надішло майже 40 млн грн рентної плати

Протягом трьох місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 40,0 млн грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 33,1 млн грн, темп росту – 977,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що 30.04.2024 – останній день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за березень 2024 року.

Чи повинен ФОП із суми утриманої комісії за користування платіжними системами сплачувати ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання послуг з виконання платіжних операцій, відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації їх постачальника.

Таким чином, якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, надаються ФОПу резидентами – надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, то місцем постачання таких послуг є митна територія України. При цьому операції з постачання таких послуг згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій надаються ФОПу нерезидентами, то місце постачання таких послуг визначається  за межами митної території і такі операції також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже ФОПу при придбанні послуг у надавачів платіжних послуг, операторів платіжних систем нараховувати та сплачувати ПДВ за такими операціями не потрібно, незалежно від того, постачальник таких послуг є резидентом, чи нерезидентом.

Транспортний податок: майже на 3 млн грн збільшились надходження від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 3,6 млн грн транспортного податку. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – березнем 2023 року майже на 3,0 млн грн, темп росту надходжень склав 513,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала платникам за своєчасно сплачені податки і нагадала, що з метою оподаткування транспортним податком термін використання легкового автомобіля визначається з дати першої реєстрації, або з дати виготовлення автомобіля.

КНЕДП ДПС у довірчому списку Європейського Союзу

Послуги платникам за європейськими стандартами: КНЕДП ДПС отримано кваліфіковані сертифікати  за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA
від центрального засвідчувального органу.

Міжнародні алгоритми електронного підпису забезпечують:

- визнання електронних підписів між Україною та Європейським Союзом;

- підвищення довіри до цифрових транзакцій і документів, оскільки вони мають міжнародне визнання та відповідають високим стандартам безпеки.

Нові можливості для бізнесу: спрощуються процеси міжнародних транзакцій та співпраці з партнерами з Європейського Союзу.

Прямуємо до європейського майбутнього разом!

Заповнення розрахунку з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Для забезпечення зручності платникам при складанні податкової декларації Державна податкова служба України розробила навчальний відеоролик з питання заповнення розрахунку з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Податковий контроль за продажем товарів через мережу Інтернет

ДПС продовжує інформувати громадськість про результати постійного моніторингу Інтернет-магазинів та наголошує, що протидія нелегальному ринку обігу товарів та приховуванню результатів діяльності з надання оплатних послуг залишається в пріоритеті податкової служби. 

Так, територіальними підрозділами податкового аудиту постійно проводяться фактичні перевірки платників податків, у т. ч. з питань  дотримання порядку проведення розрахунків.

Наразі увага податкових органів особливо зосереджена на платниках податків, що системно працюють із порушенням вимог чинного законодавства, або ж і взагалі без реєстрації господарської діяльності.

За результатами аналізу наявної податкової інформації встановлено низку суб’єктів господарювання, які здійснювали незаконну діяльність, а саме: продаж мобільних телефонів та аксесуарів через Інтернет-магазин та безпосередньо за місцем розташування господарських одиниць без застосування програмних РРО та з наданням покупцям нефіскальних чеків.

Під час фактичних перевірок встановлено факти невидачі розрахункових документів, відсутності первинних документів, що засвідчують облік товарних запасів. Крім того, під час перевірок встановлено 4 випадки недотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками.

За результатами проведених фактичних перевірок мережі СГ донараховано понад 2 млн грн штрафних санкцій.

Крім того, копії матеріалів перевірок направлено до Міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці.

Нагадуємо платникам податків, що лише належний рівень правової культури та свідомості при організації господарської діяльності та сплаті податків допоможе уникнути штрафів.

У випадках виявлення фактів відсутності електронної копії чека на вебпорталі ДПС просимо інформувати податкові органи у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram» для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

Відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Учасники експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена розглянули черговий пакет звернень від платників, які надійшли на адресу Ради.

Зокрема, обговорювалися системні питання у сегменті зупинки реєстрації податкових накладних, адміністрування податку на додану вартість, виконання податковою службою судових рішень тощо.

Під час засідання представники ДПС надали аргументовані відповіді на питання, викладені у зверненнях платників, прокоментували окремі кейси та надали рекомендації щодо застосування податкового законодавства при вирішенні викладених ситуацій.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Комунікації із випускниками шкіл у м. Верхньодніпровську: якісна освіта завжди у тренді

Загартована в умовах сьогоденних викликів талановита молодь є гордістю, надією та потенціалом нашої держави. Підтримати її в такий нелегкий час, сприяти розвитку здібностей, а також надати певну інформацію для вибору майбутньої професії – надзвичайно важливо.

Тому будь-які комунікації податкової з молодим поколінням – це чудова можливість проінформувати школярів про цікаву і водночас дуже відповідальну та непросту професію податківця, з якою вони можуть пов’язати своє майбутнє.

Забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів – основне завдання податкової служби. А це – зарплата лікарів, вчителів, обороноздатність країни, соціальні гарантії громадян, дороги. Це забезпечення фінансового добробуту нашої України.

Тому свідомий вибір нашою молоддю професії податківця стане запорукою розвитку і податкової служби, і нашої держави.

Формування іміджу державної податкової служби, як органу європейського зразка з високим рівнем довіри українського народу, – це щоденна робота податкової служби.

Наприкінці квітня 2024 року до школярів трьох ліцеїв (10-ті та 11-ті класи) і гімназії (9-й клас) м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області завітали фахівці податкової служби Дніпропетровщини разом з доцентом кафедри соціальних комунікацій словесності та культур Державного податкового університету (Університет) – вищого навчального закладу у м. Ірпінь – Ліаною Науменко. На зустрічах з учнями, у тому числі випускних класів, повідомлено, зокрема, про основні напрямки роботи Університету із супроводженням виступів презентаційними матеріалами.

Комунікуємо з молоддю і надалі.

Розширюємо тематику та форми співпраці!

До уваги платників податків!

Щодо подання Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній за оновленою формою, починаючи з 01.05.2024

З 15 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 709 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 січня 2024 року за № 28/41373, зі змінами, (далі – наказ Мінфіну № 709).

Відповідно до наказу Мінфіну № 709 внесено зміни до:

- форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній», зокрема, її викладено в новій редакції;

- Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній».

Інформацію про зміну форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – МГК) розміщено 29 березня 2024 року на вебпорталі ДПС у розділах:

- Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній» (із змінами);

- Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Форми звітності/Наказ Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній» (із змінами);

- Головна/Законодавство/Електронні форми документів/Податок на прибуток підприємств/ Наказ Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній» (із змінами).

Електронна форма Звіту в розрізі країн МГК доступна для завантаження на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Податок на прибуток (коди форми J1800202, J1820102, J1820202).

Звертаємо увагу платників податків, що подання Звітів у розрізі країн МГК за новою формою буде здійснюватися з 01.05.2024.

Який документ повинна надати контролюючому органу фізична особа – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Щодо надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 12.4.5 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, належать, зокрема:

- надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування з наданням копій таких документів:

документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);

реєстраційного номера облікової картки платника податків;

кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 10 травня 2022 року № 567 (далі – Порядок № 567).

Сільські, селищні, міські ради (далі – органи місцевого самоврядування) надають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок інформацію в електронному вигляді про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, до 01 лютого поточного року за формою згідно з додатком до Порядку № 567 (п. 1 Порядку № 567).

Пунктом 4 Порядку № 567 визначено, що у разі прийняття рішення та/або внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення та/або прийняття.

У разі прийняття або внесення змін до таких рішень органи місцевого самоврядування надають такі рішення відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 01 січня 2025 року.

Інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування подається засобами електронного зв’язку через електронний кабінет в електронному вигляді з урахуванням вимог, установлених розд. II ПКУ (п. 5 Порядку № 567).

На яку адресу фізичній особі надсилаються ППР про сплату земельного податку/орендної плати за земельні ділянки ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців другого і третього п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац десятий п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерство юстиції України подають щомісяця до 10 числа (у разі наявності технічної можливості – щоденно), а також на запит контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки або ДПС відповідно до п. 4 Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386, інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПКУ).

Абзацами першим – шостим п. 42.4 ст. 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які, зокрема, пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які, зокрема, подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим, зокрема, платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа, зокрема, платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа, зокрема, платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа, зокрема, платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою), зокрема, платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим п. 42.4 ст. 42 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.

Отже, контролюючі органи надсилають ППР про сплату земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності на податкові адреси (адреси проживання) фізичних осіб рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Фізичним особам, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, ППР надсилаються контролюючими органами в електронний кабінет з одночасним надісланням фізичним особам на їх електронні адреси інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. При цьому у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку ППР в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання ППР у паперовій формі надсилається за податковою адресою (адресою проживання) фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви, яка згідно з гіг-контрактом включається у винагороду гіг-спеціаліста за відповідний період надання послуг та виплачується у складі такої винагороди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Щорічна оплачувана перерва як складова винагороди відповідно до умов       гіг-контракту оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5 відс. та військового збору 1,5 відс., якщо не є складовою винагороди, то – за ставкою ПДФО 18 відс. та військового збору 1,5 відсотка.

Більше розглянутих питань, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті та щодо особливостей оподаткування, подання та заповнення звітності такими платниками – в Інформаційном улисті ДПС № 4/2024»: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті. Частина ІІ, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775845.html.

Декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2023 року. Податкова знижка

Яким є визначення поняття «загальний сукупний дохід» усіх КІК для цілей застосування п.п. 392.4.2 п. 392.4 ст. 392 Податкового кодексу України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпункту 39 прим.2.4.2 пункту 39 прим.2.4 статті 39 прим.2 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39-2.4.1 пункту 39-2.4 статті 39-2 розділу I Кодексу, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов, зокрема: загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду (підпункт 39 прим.2.4.2.1 підпункту 39 прим.2.4.2 пункту 39 прим.2.4 статті 39 прим.2 розділу I Кодексу).

Враховуючи зазначене, для цілей застосування підпункт 39 прим.2.4.2.1 підпункту 39 прим.2.4.2 пункту 39 прим.2.4 статті 39 прим.2 розділу І Кодексу загальний сукупний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи розраховується за даними фінансової звітності із всіх джерел його отримання. З питання визначення поняття «загальний сукупний дохід» усіх КІК для цілей застосування підпункт 39 прим.2.4.2.1 підпункту 39 прим.2.4.2 пункту 39 прим.2.4 статті 39 прим.2 розділу І Кодексу, у нормативно-правових актах із бухгалтерського обліку, виданих Міністерством фінансів України, зазначений термін не застосовується. Підпунктом 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що інші терміни для цілей розділу ІІІ Кодексу використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства. Тож застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, так само як і міжнародних стандартів фінансової звітності відповідно до підпункту 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено для визначення інших термінів, що згадуються в розділі ІІІ Кодексу, а не для визначення термінів, що використовуються в інших розділах Кодексу. Отже, при розрахунку загального сукупного доходу усіх КІК для цілей застосування підпункт 39 прим.2.4.2.1 підпункту 39 прим.2.4.2 пункту 39 прим.2.4 статті 39 прим.2 Кодексу слід враховувати обсяг доходу усіх КІК однієї контролюючої особи із усіх джерел за даними показників неконсолідованої фінансової звітності кожної КІК, який, зокрема, включатиме дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи. Водночас Звіт про фінансові результати КІК, що є складовою її неконсолідованої фінансової звітності, складається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовується КІК.

Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії в Інформаційном улисті ДПС № 3/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775003.htm

Юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини туристичним збором на понад 1,2 млн гривень

Упродовж трьох місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 1,2 млн грн туристичного збору. Надходження виросли у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на 117,7 тис. грн, або на 10,6 відсотків.

Нагадуємо, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України.

Видобування залізних руд: платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 393,6 млн гривень

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 393,6 млн гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 334,6 млн грн, темп росту надходжень склав майже 667 відсотків.

Наталя Федаш зауважила, що відповідальне ставлення громадян і бізнесу до сплати податків, зборів та платежів в цей непростий для країни час забезпечує економіку країни коштами, які спрямовуються, перш за все, на підтримку нашої обороноздатності.

«Сумлінне виконання податкових обов’язків платниками – це запорука стабільного функціонування надійного економічного фронту. Дякуємо платникам за роботу і проявлений патріотизм!» - зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону. 

Запитали – відповідаємо: на зустрічі йшлося про актуальне

Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до спілкування з бізнесом та громадськістю на принципах партнерства, відкритості і прозорості.

У рамках комунікаційної податкової платформи (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч з членами Спілки українських підприємців та представниками бізнес спільноти регіону за участі заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія.

Спілкувались про цікаве та актуальне: оподаткування і звітування контрольованих іноземних компаній та особливості заповнення податкової декларації з екологічного податку з урахуванням помилок, що виникають під час складання податкової звітності з екологічного податку.

Податківці відповіли на усі запитання платників.

Попереду – проведення спільних заходів з метою посилення обізнаності платників області у сфері податкового законодавства. 

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС dp.ikc@tax.gov.ua.

Комунікаційна податкова платформа: на зустрічі – про порядок нарахування та терміни сплати МПЗ

За зверненням Громадської організації «Асоціація ветеранів Васильківщини» на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.

Фахівцями надані роз’яснення щодо порядку нарахування та термінів сплати мінімального податкового зобов’язання.

Під час конструктивного діалогу податківці відповіли на усі запитання платника.

Комунікація триває!

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Податок на додану вартість» розміщено матеріал «Щодо сплати ПДВ при продажу товарів/послуг через закордонні маркетплейси».

Підрозділи «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та «Плата за землю» доповнено матеріалом «До уваги платників плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!».

У підрозділі «Акцизний податок» розміщені матеріали «Про зміни обчислення акцизного податку у разі недотримання норм втрат/витрат підакцизної продукції» та «Про запровадження з 1 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування та їх розмежування як окремих видів нікотиновмісної продукції для орального застосування».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить майже 300 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Як формується загальний оподатковуваний дохід та сума витрат особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Типова форма такого обліку та порядок його ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок).

Так, відповідно до Порядку у графі 1 типової форми зазначається дата запису. Записи ведуться в хронологічному порядку;

- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

- у графі 3 вказується сума повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернутої передплати;

- у графі 4 вказується сума, яка розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) (графа 3);

- інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 – 10;

- у графі 11 зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).

Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи.

Отже, чистий оподаткований дохід розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу та загальною сумою документально підтверджених витрат. Застосування термінів «касовий метод» або «перша подія» для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.

Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у КНЕДП ДПС та який порядок отримання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини п’ятої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа має право самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).

Отже, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років (у тому числі фізичній особі у віці від 16 років, зареєстрованій як фізична особа – підприємець) необхідно надати перелік документів для отримання ЕДП фізичній особі.

З переліком документів необхідних для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шеринг» застосунку «Дія»).

Куди подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до 01.05.2024 триває Деклараційна камапнія 2024.

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

За використання рибних ресурсів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 1,5 млн грн рентної плати

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 1,5 млн грн рентної плати за використання рибних ресурсів. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом минулого року на понад 1,4 млн грн, темп росту склав 968 відсотків.

Звертаємо увагу, що оскільки формою Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів не передбачено визначення нарахованої суми платежу за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів за звітний період наростаючим підсумком з початку року, то Розрахунок складається та подається до контролюючого органу щокварталу із зазначенням показників окремо за кожний квартал, а не наростаючим підсумком з початку року.

Державний бюджет протягом трьох місяців п. р. отримав від платників Дніпропетровщини майже 12 млрд гривень

Протягом першого кварталу 2024 року від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло майже 12,0 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – березнем 2023 року на понад 2,7 млрд грн, або на 29,5 відсотків.

Наталя Федаш висловила подяку всім сумлінним платникам і ще раз акцентувала увагу, що своєчасно сплачені податки і збори є значною підтримкою Збройних Сил України і фінансової безпеки нашої держави. 

«Сьогодні кожна гривня, яка своєчасно надходить до бюджетів наближає нашу Перемогу! Отже, не зупиняємось – самовіддано працюємо, забезпечуємо коштами наш економічний фронт!» – зазначила керівниця податкової служби області.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості подання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості подання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік».

На запитання платників податків відповіла начальник  Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інна ТИХОНЕНКО.

  Добрий день.

Чи обов’язково всім громадянам подавати декларацію про майновий стан і доходи?

  Відповідь. Вітаємо!

 Ні. Не всі громадяни мають подавати декларації про майновий стан і доходи. Так, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які згідно з розділом IV Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Податкового кодексу України;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Податкового кодексу України;

у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

  Добрий день.

Який термін подання декларації про майновий стан і доходи та сплати сум податкових зобов’язань за 2023 рік?

  Відповідь. Вітаємо!

Громадяни, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичні особи – підприємці, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, - подають декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2023 рік  до 1 травня 2024 року.

Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2022 року, можуть подати декларацію протягом всього 2023 року.

Що стосується терміну сплати задекларованих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, то фізичні особи та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані самостійно до 01 серпня 2024 року сплатити суму податкових зобов'язань, зазначених ними у річній декларації.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплатити задекларовані податкові зобов’язання до  10 травня 2024 року.

  Добрий день.

У 2023 році я отримав спадщину від бабусі. Чи маю я подати декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік та сплатити податки?

  Відповідь. Вітаємо

Кошти, майно чи не майнові права, отримані у спадщину, підлягають оподаткуванню в залежності від ступеня споріднення між спадкоємцем та спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Членами сім’ї першого ступеня споріднення в розумінні Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи,  у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї другого ступеня споріднення в розумінні Податкового кодексу України вважаються її рідні брати і сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Якщо спадкоємець є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то дохід від отриманої спадщини оподатковується за нульовою ставкою та не підлягає обов’язковому декларуванню.

  Добрий день.

Що таке податкова знижка?

  Відповідь. Вітаємо

Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги. 

 

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

- навчання,

- отримання доступного житла за державними програмами, 

- оплату допоміжних репродуктивних технологій, 

- відсотки за іпотечним кредитом,

- внески на благодійність, 

- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

- тощо.

  Громадяни України, які офіційно працюють, а отже є платниками податку на доходи фізичних осіб, і мають реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків (що надавались раніше), а саме:

Той, хто сплачує за своє навчання (наприклад, якщо студент офіційно працює та сплачує податки).

Найближчі родичі: батько, мати, чоловік, дружина, діти, в тому числі усиновлені. Таким чином, чоловік може отримати податкову знижку за оплату навчання дружини, або мама – за навчання сина.

Дідусь або бабуся, тітка, племінник не мають права на податкову знижку. Цей нюанс слід враховувати при укладанні договору на навчання та заповненні платіжних документів.

Приватний підприємець отримати податкову знижку також не може. Це визначено, зокрема, підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України.

Проте, фізична особа-підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів  по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Таким чином, ще раз звертаємо увагу, що отримати податкову знижку може лише фізична особа, яка отримує офіційно заробітну плату і сплачує з неї податок на доходи за ставкою 18%.

Порядок розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулася пресконференція за участі заступника начальника відділу розгляду звернень та доступу до публічної інформації управління організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгена СУДНІКОВА щодо порядку розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію.

        В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області забезпечено Конституційне право громадян на звернення, відповідно до вимог Законів України:

«Про доступ до публічної інформації»,

«Про інформацію», 

«Про звернення громадян».

В умовах військового стану ГУ ДПС налагоджено роботу по  розгляду звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.publicinfo@tax.gov.ua, dp.zvernennya@tax.gov.ua та безпосередньо до ГУ ДПС і ДПІ.

З метою забезпечення права громадян на звернення ГУ ДПС також співпрацює з

Інформаційно-довідковим департаментом ДПС (Сервіс "Пульс");

Державною установою "Урядовий контактний центр" (Урядова гаряча лінія);

Контактним центром Дніпропетровської ОДА (Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА).

В залежності від типу, звернення розглядаються у визначені відповідними нормативно-правовими документами строки, а саме:

Звернення громадян розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації.

Відповідь на запит на публічну інформацію надається не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Окремо слід зауважити, що до письмових та електронних звернень громадян Законом встановлені окремі вимоги. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.

Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.

 

  Протягом 1 кварталу 2024 року структурними підрозділами ГУ ДПС розглянуто

213 звернень громадян:

103 запити на отримання публічної інформації.

107 звернень з сервісу "Пульс"

35 звернень від державної установи "Урядовий контактний центр";

3 звернення з "Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА".

Правам найманих працівників – особлива увага                                                                           

  Днями в Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради пройшло чергове засідання комісії з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин (далі - Комісія).

У діяльності Комісії прийняли участь фахівці територіальних органів виконавчої влади: податкової служби, Пенсійного фонду та органів статистики.

У полі зору – підприємства, які мають значні борги із заробітної плати або виплачують необґрунтовано низьку зарплатню  своїм працівникам.

«Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, легалізація виплати заробітної плати – це завдання загальнонаціонального масштабу, виконання якого забезпечить зростання надходжень до бюджетів, підвищить рівень соціальної захищеності та забезпечить гідні умови праці для кожного»,- зазначив заступник начальника ГУ ДПС Яіцький Максим.

Про запровадження з 1 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування та їх розмежування як окремих видів нікотиновмісної продукції для орального застосування

Починаючи з 01 вересня 2024 року операції з реалізації вироблених в Україні/ввезених на митну територію України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», що включені до переліку підакцизних товарів, підлягають оподаткуванню акцизним податком відповідно до положень Закону України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон).

Водночас у перелік підакцизних товарів не входять товари товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну».

З метою запобігання виникненню можливих загроз, пов’язаних з ухиленням від оподаткування через неправомірне віднесення нікотиновмісних продуктів для орального застосування товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», що підлягають оподаткуванню акцизним податком, до товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну», що не віднесені до підакцизних товарів, слід враховувати інформацію, надану листами Міністерства охорони здоров’я України та Державної митної служби України, щодо віднесення нікотиновмісної продукції до засобів нікотинозамісної терапії і такої, що призначена для сприяння припиненню вживання тютюну, а саме:

нікотинова замісна терапія врегульована наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.09.2012 № 746 «Про затвердження Методичних рекомендацій для медичних працівників закладів охорони здоров’я з надання лікувально-профілактичної допомоги особам, які бажають позбутися залежності від тютюну»;

наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2012 № 601 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів» затверджено Стандарти первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів, який включає «Стандарт 5. Медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів здійснюється комплексно, із застосуванням немедикаментозних методів та фармакотерапії» (далі – Стандарт 5).

Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду тютюн віднесено до психоактивних речовин і відповідно розлади внаслідок його вживання віднесено до психічних і поведінкових.

Стандартом 5 передбачено такі обов’язкові критерії:

для фармакотерапії застосовуються лікарські засоби з доведеною ефективністю щодо їхнього впливу;

лікарські засоби нікотинозамісної та ненікотинозамісної терапії обов’язково призначаються медичним (фармацевтичним) працівником.

Додатком 4 до Стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів визначено перелік лікарських засобів з доведеною ефективністю, які дозволені в Україні для вживання для НЗТ (нікотинозамісної терапії):

нікотинова жувальна гумка, міжнародна непатентована назва (далі – МНН) – Nicotine;

нікотиновий пластир, МНН – Nicotine.

Лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абзац другий частини першої статті 2 Закону України «Про лікарські засоби»).

Відомості про лікарські засоби містяться в Державному реєстрі лікарських засобів України.

З огляду на зазначене, виключно лікарські засоби є препаратами, які призначені для сприяння припиненню вживання тютюну.

Будь-які інші продукти, що не є лікарським засобом, не мають доведеної ефективності в припиненні вживання тютюну, а тому не можуть бути призначені для сприяння припиненню вживання тютюну.

Отже, враховуючи інформацію МОЗ, правомірність віднесення нікотиновмісної продукції до продукції товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну», має підтверджуватися наявністю відомостей про таку продукцію в Державному реєстрі лікарських засобів України.

У ДПС обговорили можливості проєктної співпраці з USAID

Робоча зустріч з питань розширення співробітництва  відбулась в ДПС за участі представників Служби та Джея Тотта, керівника підрозділу з питань антикорупції та верховенства права Відділу сприяння розвитку демократії та врядування USAID Україна, який розповів про потенційно можливі сфери співпраці USAID з Україною.

Також учасники заходу обговорили можливості започаткування проєктної співпраці, зокрема надання технічної допомоги з імплементації заходів розділу податкового адміністрування Національної стратегії доходів України до 2030 року.

Щодо вимог законодавства до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції

Державна податкова служба України акцентує увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО/ПРРО із наданням відповідних розрахункових документів.

Працівниками управління фактичних перевірок Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину-кафетерію, який здійснює продаж гарячих напоїв (кава, чай) та солодощів. За результатами перевірки встановлено факти не проведення розрахунків через ПРРО за продані товари з видачею покупцям розрахункових документів, які імітують фіскальні чеки.

Крім того, виявлено порушення вимог трудового законодавства, зокрема, не з усіма працівниками закладу оформлювались трудові відносини.

За результатами перевірки порушник понесе фінансову відповідальність на загальну суму 680,1 тис. грн. Матеріали перевірки також направлено до відповідного міжрегіонального  територіального органу Державної служби України з питань праці для розгляду та застосування адміністративно-господарських санкцій в межах компетенції.

Державна податкова служба України нагадує громадянам про можливість у будь-який час доби чи будь-якому місці повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про виявлені факти порушень законодавства, в тому числі незастосування РРО/ПРРО та невидачу відповідних розрахункових документів.

Як заповнюється податкова декларація платника єдиного податку – ФОПа у разі виправлення самостійно виявлених помилок з податкового зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація може подаватися платником єдиного податку (першої – третьої групи) як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).

У разі подання звітної (звітної нової) Декларації у полі 02 такої Декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 Декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

У разі подання уточнюючої Декларації у полях 02 та 03 такої Декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) Декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

- виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

- податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

- суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

Порядок внесення змін до деяких облікових даних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в ЄДР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

- інформація органів державної реєстрації;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 9.3 розд. IX Порядку № 1588, визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – заява ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

При подані заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП при цьому інформація про засновників не подається.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Платники податків можуть подати заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Таким чином, стосовно юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР):

- інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями;

- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за  ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Як змінилися терміни бюджетного відшкодування ПДВ у зв’язку з прийняттям Закону України № 3603?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 16 березня 2024 року набрав чинності (крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року) Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).

З урахуванням змін, внесених Законом № 3603 до статті 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), встановлено нові терміни перевірок декларацій з податку на додану вартість з заявленими сумами до бюджетного відшкодування (абзац другий пункту 200.10 та абзац перший пункт 200.11 статті 200 Кодексу), а саме: 

- камеральні перевірки – 20 днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання; 

- документальні перевірки – 40 днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання. 

Зміни до пунктів 200.10 та 200.11 статті 200 Кодексу набирають чинності з 01 липня 2024 року.

В які строки фізична особа має право на проведення звірки даних, використаних контролюючим органом для розрахунку загального МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 16 березня 2024 року набрав чинності (крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року) Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).

З урахування змін, внесенх Закном № 3603 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для фізичних осіб – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається контролюючим органом (абзац другий підпункту 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 Кодексу). 

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо: земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі; суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів. 

До прийняття змін, внесених Законом № 3603, фізичні особи були обмеженні 30 днями з дня вручення податкового повідомлення-рішення на звернення до контролюючого органу для проведення звірки даних.

Більше розглянутих питань податкового законодавства з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3603 – в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/772787.html

До уваги платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України щодо застосування до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, штрафних санкцій за порушення строків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), для подання податкової звітності, сплати податків і зборів, роз’яснює таке.

1. Щодо застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності

За неподання або подання платником податків податкової звітності з порушенням строків, визначених Кодексом, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, встановлених пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, залежно від того, чи застосовувалися до платника протягом року штрафні санкції за таке порушення.

Для визначення початку перебігу річного терміну (365 або 366 календарних днів для високосного року) приймається дата винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатом камеральної/документальної перевірки контролюючого органу, як за основним так і неосновним місцем обліку платника щодо будь-яких податків та зборів за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з абзацом восьмим (абзацом шостим в редакції, що діяла до 03.09.2023) підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.

Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річні податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з транспортного податку, з плати за землю, з єдиного податку четвертої групи, які подаються за поточний звітний період не пізніше 20 лютого поточного року.

Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021 рік не Припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, не стосуються подання податкової звітності з таких податків за річний звітний період.

Отже, штрафні санкції, встановлені пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, застосовуються до платників у разі неподання або подання після 20.07.2022 податкової звітності з:

- податку на прибуток, в т.ч. для неприбуткових установ та організацій, частини чистого прибутку (доходу) – за 2021 рік;

- податку на прибуток, в т.ч. для неприбуткових установ та організацій, частини чистого прибутку (доходу), єдиного податку третьої групи (зі ставкою З або 5 відсотків), рентної плати, екологічного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору - за І квартал 2022 року;

- податку на прибуток (у разі подання звітності відповідно до підпункту 133 .4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), податку на додану вартість (далі – ПДВ), рентної плати, плати за землю (у разі подання щомісяця) – за лютий – травень 2022 року;

- податків і зборів / платежів за інші звітні періоди – пізніше строків, визначених Кодексом для подання податкової звітності з таких податків і зборів / платежів.

2. Щодо застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань

У разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, встановлених статтею 124 Кодексу.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем Строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми додаткового боргу.

Штраф, визначений пунктом 124.1 статті 124 Кодексу застосовується лише після сплати податкового (грошового) зобов’язання, оскільки зазначений штраф розраховується від погашеної суми податкового боргу.

Наголошуємо, що за результатами камеральних перевірок штрафні санкції, визначені пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Кодексу, не застосовуються, оскільки під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не має можливості довести чи спростувати обставини, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом (лист ДПС від 06.10.2023 № 25118/7/99-00-04-02-04-07).

З урахуванням особливостей, визначених абзацом дев’ятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, за 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), за І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022.

Необхідно враховувати, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу застосовуються до обов’язків сплати окремих податків / зборів / платежів, щодо яких Кодексом визначено окремі терміни сплати при встановленому річному звітному періоді.

Зокрема податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у річній податковій декларації, сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, гцо настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Кодексу).

Щомісячна сплата податкового зобов’язання з плати за землю за податковий Цвітний період, який дорівнює календарному місяцю, у разі надання річної Додаткової декларації розглядається як сплата за місячний звітний період.

Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, який має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати плати за землю, звільняється від відповідальності за порушення термінів сплати плати за землю за період січень — травень 2022 року, за умови їй сплати не пізніше 01.08.2022.

У разі сплати плати за землю за січень – травень 2022 пізніше 01.08.2022, а  також за порушення термінів сплати плати за землю за червень – грудень 2022 року та подальші звітні періоди суб’єкт господарювання не звільняється від відповідальності, до платників застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 124 Кодексу.

Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та єдиного податку четвертої групи, визначене у річній податковій декларації, сплачується юридичними особами:

- авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу);

- авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт «б» підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Кодексу);

- щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім Календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2. пункту 295.9. статті 295 Кодексу).

Отже, сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, єдиного податку четвертої групи, що вноситься щокварталу, вважається сплатою за квартальний звітний період, і на неї Поширюється дія абзацу дев’ятого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Таким чином, за порушення терміну сплати цих податків за І квартал 2022 року такі платники звільняються від відповідальності за умови сплати зобов’язань не пізніше 01.08.2022.

З урахуванням наведеного вище положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не звільняють платників від застосування штрафних санкцій, встановлених пунктом 124.1 статті 124 Кодексу, у разі сплати після 01.08.2022 узгодженої суми грошового зобов’язання з:

- податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу) – за 2021 рік; податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу), єдиного податку третьої групи (зі ставкою 3 або 5 відсотків), єдиного податку четвертої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, транспортного податку, екологічного податку, рентної плати, туристичного збору, збору за місця для паркування транспортних засобів – за І квартал 2022 року;

- податку на прибуток (платниками податку, які застосовують місячний звітний (податковий) період, відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу), ТТДВ, єдиного податку третьої групи (зі ставкою 2 відсотки), рентної плати, плати за землю – за січень – травень 2022 року;

- податків / зборів і платежів за інші звітні (податкові) періоди – при порушені строків, визначених Кодексом для сплати таких податків і зборів / платежів.

При цьому відлік терміну затримки сплати узгодженої суми грошового зобов’язання, встановленого абзацами другим та третім пункту 124.1 статті 124 Кодексу, у контексті платежів та звітних періодів, зазначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, починається 02.08.2022.

Звертаємо увагу, що сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з , задекларованих у поданій податковій звітності з ПДВ, здійснюється з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника, а сплата штрафних санкцій – з рахунку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг до відповідного бюджету.

Дніпропетровщина: від фізичних осіб місцеві бюджети отримали понад 2 млн грн туристичного збору

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 2,0 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на 706,5 тис. грн, або на 52,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону нагадала, що туристичний збір сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.  

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових обов’язків.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

Фото без опису                                                                                      

 

                                                                                                       Відділ комунікацій з громадськістю

                                                    


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь