Інформують податківці
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
До уваги платників плати за землю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).
Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Також пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (пункт 281.4 статті 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (пункт 281.5 статті 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Також повідомляємо, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) містить понад 300 відео, текстових та презентаційних матеріалів.
Зокрема, у зазначеному розділі можливо ознайомитись з інформаційними та презентаційними матеріалами щодо функціонування Е-кабінету (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/), а саме щодо:
• Подання звітності через Е-кабінет;
• Сплати податків фізичною особою* через Е-кабінет;
• Сервісів для фізичних осіб в Е-кабінеті;
• Направлення листів до контролюючого органу через Е-кабінет;
• Подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації;
• Перегляду інформації щодо стану розрахунків з бюджетом;
• Отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетом;
• InfoTAX. Податкова інформація в смартфоні;
• Інформації про бізнес партнера в Е-кабінеті за згодою платника податків;
• Інформації про податковий борг банківській установі за згодою платника податків.
*Надавачі послуг з оплати рахунків подають угоду про приєднання до публічної угоди про інформаційне співробітництво
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Чи необхідно сплачувати до бюджету суму податкового зобов’язання відповідно до поданої звітності або отриманого ППР у разі наявної переплати?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених ст. 95 ПКУ, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПКУ). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац сьомий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Тобто, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, то такі нараховані грошові зобов’язання в автоматичному режимі погашаються за рахунок наявної переплати.
До якого контролюючого органу подається декларація з рентної плати в частині рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту та як сплачується така рентна плата?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб водного транспорту.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту згідно з п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Тому положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ щодо подання податкової звітності з рентної плати необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, тобто за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням об’єкта оподаткування (водного транспорту).
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (абзац перший п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується (абзац другий п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту сплачується до бюджету територіальної громади за місцем обліку платника рентної плати.
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту), відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Яка застосовується нормативно грошова оцінка земельної ділянки ЮО – платником ЄП при розрахунку загального МПЗ за звітний рік, якщо протягом такого року нормативна грошова оцінка змінюється?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка яка проведена, обчислюється за формулою встановленою п.п.38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п.п. 38 прим.1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Одним із елементів елементом формули МПЗ, встановленої п.п. 38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).
Частиною другою ст. 20 Закону № 1378-IV визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі – Закон № 3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами (частина третя ст. 6 Закону № 3613).
Оскільки складовою відомостей про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці є відомості з Кадастру (ст. 13 Закону № 3613), то при розрахунку МПЗ платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Таким чином, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі, розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється юридичною особою – платником єдиного податку (третьої або четвертої групи) за податковий (звітний) період із урахуванням довідки (витягу) про розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки з відповідним кумулятивним індексом за період з дати затвердження нормативно грошової оцінки до року її застосування.
При цьому, якщо суб’єкт господарювання – платник єдиного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг (довідку) про змінену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то для розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання такий платник податку самостійно розраховує МПЗ з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Після отримання довідки (витягу) про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації платника єдиного податку третьої або четвертої групи.
Своєчасна сплата екологічного податку – важливий компенсатор негативного впливу на навколишнє середовище
Упродовж чотирьох місяців поточного року до загального фонду держаного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 49,2 млн грн екологічного податку, що на понад 3,8 млн грн, або на 8,4 відс. більше ніж за відповідний період 2023 року.
Екологічний податок є одним із важливих компенсаторів негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, які виникають у процесі господарської діяльності платників. Своєчасно сплачені податкові зобов’язання з екологічного податку забезпечують фінансування природоохоронних заходів.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Для повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску необхідно подати заяву
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через Електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
- особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою;
- в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню «Допомога» відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 2,1 млрд гривень
У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,1 млрд грн плати за землю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – квітнем 2023 року на понад 101,4 млн грн, або на 5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків та нагадала, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
ДПС спільно з Асоціацією платників податків України провели онлайн-вебінар
Черговий онлайн-вебінар з питань оподаткування провели сьогодні ДПС та Асоціація платників податків України. Під час заходу учасники обговорили кілька тем, які на сьогодні є актуальними для платників податків.
Мова йшла про особливості оподаткування акцизним податком, обігу та ліцензування підакцизних товарів у період дії воєнного стану. Представники ДПС, зокрема, розповіли про операції, які не підлягають оподаткуванню акцизом у 2024 році, сплату акцизного податку на пальне, тютюнові вироби та алкогольні напої, заповнення податкової декларації з акцизного податку.
Також було поінформовано про реєстрацію акцизних складів, особливості оформлення операцій з передачі пального до Міноборони, ліцензування та зберігання пального у 2024 році тощо.
Другою темою заходу стала сплата в 2024 році мінімального податкового зобовʼязання (МПЗ), нарахованого за 2022 – 2023 роки на землю власникам або користувачам земельних ділянок. У податковій акцентували увагу на особливостях розрахунку МПЗ за зазначені звітні роки, які податки та збори включаються для визначення МПЗ, поданні звітності та відповідальності за несплату МПЗ.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами та напоями із використанням вендингового обладнання
Державна податкова служба України висловлює свою вдячність суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами та напоями із використанням вендингового обладнання, за їх високий рівень податкової культури та свідомості при організації своєї господарської діяльності.
Завдяки сумлінному виконанню вимог чинного законодавства України такими суб’єктам господарювання станом на 01.05.2024 забезпечено реєстрацію та успішне використання 5 060 РРО/ПРРО на вендинговому обладнанні.
Слід зауважити, що Державна податкова служба України та її територіальні органи під час організації фактичних перевірок керуються виключно ризикорієнтованим підходом та здійснюють перевірки лише тих господарських одиниць, про які відсутня інформація щодо їх фіскалізації в інформаційно-комунікаційних системах ДПС.
Так, територіальними органами ДПС з початку 2024 року проведено 120 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами та напоями із використанням вендингового обладнання, в ході яких підтверджено 120 випадків порушення порядку проведення розрахунків, визначеного Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Подальша робота у цьому напрямі триває та має постійний та системний характер.
Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – квітень 2024 року
За січень – квітень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 15,7 % від загального збору до Зведеного бюджету України;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,6 %;
«Переробна промисловість» – 14,2 %;
«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10,7 %.
Найбільше зростання сплати за січень – квітень 2024 року відносно січня – квітня 2023 року відбулось у таких галузях:
«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 8,7 раза, або +76,4 млрд гривень;
«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання на 25,4 %, або +17,4 млрд гривень;
«Переробна промисловість» – зростання на 18,1 %, або +12 млрд грн;
«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська дiяльнiсть» – зростання на 40,3 %, або +9,8 млрд гривень.
До уваги платників! Правильно зазначений у податковій декларації КВЕД підтверджує її статус
Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11053.html
Які реквізити зазначаються у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕАРП та СЕ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 17 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (із змінами) (далі – Порядок № 408) електронний рахунок платника акцизного податку (окремо для пального, окремо для спирту етилового) відкривається Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного рахунка платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У таких відомостях зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка (п. 18 Порядку № 408).
Згідно з п. 19 Порядку № 408 Казначейство надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунка. Після надходження зазначеного повідомлення ДПС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка.
Відповідно до вимог частини другої ст. 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Отже, у разі перерахування коштів з рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) у платіжній інструкції необхідно заповнювати:
- у полі «Отримувач» – назву платника податку;
- у полі «Код платника» – податковий номер платника податку;
- у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
- у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у СЕАРП та СЕ за стандартом IBAN;
- у полі «Призначення платежу» – роз’яснювальну інформацію про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано на електронний рахунок».
До уваги платників податку на прибуток підприємств, які прийняли рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого та четвертого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Поряд з цим, абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Декларації.
Для відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів, використовуються дані додатка АМ «Інформація щодо нарахованої амортизації» до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації (далі – додаток АМ).
У додатку АМ відображаються показники балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ, підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 цього додатка переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ Декларації.
Отже, якщо платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у тому числі на різниці, які виникають при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то додаток АМ не подається.
Касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі контрольне число, сформоване в режимі офлайн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Форма та зміст розрахункового документа затверджені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Так, п. 1 розд. VI Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу через програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі – ПТКС) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), встановленим на ПТКС, під час проведення операцій приймання та переказу готівкових коштів. Форма № ФКЧ-3 касового чека наведена в додатку 5 до Положення № 13 (далі – чек ПТКС), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 21 чеку ПТКС).
Згідно з приміткою 6 інформації до додатку 5 до Положення № 13 контрольне число, формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, інформація про яку оприлюднюється в Електронному кабінеті.
Отже, під контрольним числом слід розуміти сформоване за допомогою хеш-функції (sha 256) значення (набір чисел та літер) вказаного розрахункового документа (чеку ПТКС).
Щодо врахування суми «податкових збитків» у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи зі звітних періодів 2024 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Починаючи зі звітних періодів 2024 року, у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2023, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2023 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для великих платників податків.
Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
Більше розглянутих питань, що можуть виникнути у банків з урахуванням змін, внесених до ПКУ Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» – в Інформаційному листі ДПС № 6/2023, який розміщено за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/740680.htm
Як визначити фінансовий результат до оподаткування КІК по ФО без долі володіння, яка здійснює фактичний контроль над іноземною компанією відповідно до п. 39 прим.2.1.6 ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.6 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу (далі – ПКУ) особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Отже, розмір частки, яка набувається незалежно від формального володіння, при здійсненні фактичного контролю (здійснення суттєвого або вирішального впливу) над КІК прирівнюється до 100 відсотків.
Також, у разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.
Майже 358,8 млн грн податку на нерухоме майно спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 358,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Сума надходжень виросла порівняно з аналогічним періодом 2023 року на понад 38,3 млн грн, або на 12 відсотків.
Нагадуємо, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюються у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування, відповідно до рішення, прийнятого сільською, селищною, міською радою.
За операціями з виробленими товарами платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету акцизним податком на понад 99,8 млн гривень
Протягом січня – квітня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з виробленими товарами надійшло понад 99,8 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 10,2 млн, або на 11,4 відсотків. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.
Наталя Федаш зазначила, що наразі сумлінна сплата податків значною мірою підтримує економіку держави. Одним із інструментів для формування доброчесної культури ведення бізнесу є дотримання платниками вимог податкового законодавства. Працюємо спільно у цьому напрямку.
Дякуємо платникам за роботу і відповідальне ставлення до своїх фінансових обов’язків!
Податковий календар на 15 травня 2024 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що
15 травня 2024 року, середа, останній день подання за квітень 2024:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);
- довідки про використані розрахункові книжки.
Кампанія декларування доходів громадян
Одним із пріоритетних напрямів Державної податкової служби України є створення умов для добровільної сплати податків (зборів) до бюджету. Результати кампанії декларування доходів громадян свідчать про підвищення рівня свідомості громадян стосовно важливості декларування своїх доходів та сплати податків до бюджету та є вагомою складовою партнерських взаємовідносин між платниками податків та державою.
Станом на 01.05.2024 громадянами подано більше 172 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація), що на 2,2 тис. декларацій більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільш активно декларували доходи мешканці м. Києва (майже 19 тис. декларацій), Львівської (15 тис. декларацій), Дніпропетровської (майже 14 тис. декларацій), Вінницької (12 тис. декларацій) та Київської (10 тис. декларацій) областей.
За видами оподатковуваних доходів найбільшу кількість декларацій подано платниками податків, які отримували доходи від успадкування (отримання в дарунок) майна (16 відс. від загальної кількості декларацій), інші оподатковувані доходи (додаткове благо, проценти банку тощо – 16 відс.), від надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (7 відс.), від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна (6 відс.).
Крім того, 27 відс. громадян декларували доходи, які не підлягають оподаткуванню.
У поданих деклараціях задекларовано річний дохід у сумі 218,5 млрд грн, що на 104,1 млрд грн, або на 91 відс. більше ніж у минулому році.
Кількість громадян, які за результатами 2023 року задекларували річний дохід у сумі понад 1 млн грн, становить 10,7 тис. осіб (+ 1,2 тис. осіб порівняно з минулим роком).
Податкові зобов’язання до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) визначено у сумі 4,8 млрд грн, що на 2,1 млрд грн, або на 76 відс. більше ніж в аналогічному періоді минулого року, військового збору – 0,9 млрд грн, що на 0,4 млрд грн, або на 80 відс. більше ніж в аналогічному періоді минулого року.
Крім того, майже 53 тис. громадян задекларували право на податкову знижку, задекларована сума податку, що підлягає поверненню з бюджету, становить 293,8 млн гривень.
До уваги платників акцизного податку!
07.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.04.2024 № 475 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), та до ввезення на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару виробником алкогольних напоїв» (далі – Постанова № 475) (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» № 93).
Постанова № 475 прийнята на виконання положень статті 225 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Зазначений нормативно-правовий акт встановлює новий Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), та до ввезення на митну територію України виробником алкогольних напоїв відповідно до пунктів 225.1, 225.51 та 225.10 статті 225 Кодексу.
Постановою № 475:
визначено поняття «векселедавець» і «векселедержатель»;
встановлено порядок видачі податкового векселя суб'єктом господарювання – виробником алкогольних напоїв до операцій з отримання спирту етилового неденатурованого або до операцій з ввезення алкогольних напоїв;
визначено строк, на який видається податковий вексель;
передбачено порядок складання податкового векселя, відповідальність за оформлення податкового векселя, умови взяття на облік або відмова у взятті на облік податкового векселя;
встановлено умови погашення податкового векселя та умови, коли податковий вексель вважається таким, що не погашений в установлений строк;
визначено суму акцизного податку, на яку погашається податковий вексель, для виробників, які отримують спирт етиловий для виробництва алкогольної продукції, та для виробників алкогольної продукції, що ввозять на митну територію України алкогольні напої в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, відповідно до фактично ввезеної кількості алкогольних напоїв, а також з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з належно оформленою митною декларацією;
передбачено здійснення протесту податкового векселя векселедержателем, якщо податковий вексель не погашено в установлений строк.
У квітні до загального фонду державного бюджету надійшло 11,6 млрд грн акцизного податку
У квітні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 11,6 млрд грн. Це становить 110,6 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 1,1 млрд грн), та на 1 млрд грн, або 9 відс. перевищує надходження квітня минулого року.
Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку:
по вироблених в Україні тютюнових виробах – на 1,2 млрд грн, або 124,1 відс. від доведеного завдання (4,8 млрд грн);
по виробленій в Україні електричній енергії – в сумі 0,4 млрд грн, або 182,4 відс. від доведеного завдання (0,5 млрд грн);
по виробленій та ввезеній в Україну лікеро-горілчаній продукції – на 0,2 млрд грн, або 130,1 відс. від доведеного завдання (0,8 млрд гривень).
До уваги платників податків!
За підтримки Світового банку проводиться незалежне Глобальне опитування платників податків.
У приватній частині Електронного кабінету розміщено повідомлення Світового банку з пропозицією долучитись до опитування та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.
Якими документами суб’єкт господарювання може підтвердити право власності, володіння, користування ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 3 розд. І Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), ДПС забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Інформація щодо такого програмного рішення оприлюднюється в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 розд. II Податкового кодексу України, та/або на офіційному вебпорталі ДПС.
Після встановлення безкоштовного або іншого програмного рішення для ПРРО на відповідний пристрій, що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, такий ПРРО підлягає реєстрації згідно з Порядком № 317.
Разом з тим, ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) щодо такого ПРРО. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (п. 2 розд. IV Порядку № 317).
Отже, вищезазначені вимоги щодо реєстрації належного суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування ПРРО спрямовані на те, що саме суб’єкт господарювання (уповноважена ним особа), а не третя особа проводить операції із застосуванням цього пристрою, оскільки розрахункова операція передбачає формування та передачу даних до ДПС, які мають бути цілісними та неспотвореними.
При цьому, документами, що підтверджують право власності, володіння, користування ПРРО можуть бути будь-які документи, які посвідчують, що пристрій придбаний суб’єктом господарювання, взятий в оренду, отриманий у подарунок тощо.
В якій графі додатку Дія показувати надану матеріальну допомогу працівнику резидента Дія Сіті?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в Інформаційному листі ДПС № 1/2024 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html) розглянуті питання, які виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті, зокрема, особливості оподаткування, подання та заповнення звітності тощо.
Так, у разі надання матеріальної допомоги працівнику резидента Дія Сіті, то у рядку 16.3 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображається вартість майна (робіт, послуг), наданих без висування вимог щодо компенсації їх вартості (у т. ч. безоплатно наданих), якщо їх вартість підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 Кодексу та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Кодексу.
ФОП – платник єдиного податку 4 групи орендовану земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, не використовує у діяльності: що з МПЗ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Пунктом 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI (із змінами) (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною п’ятою ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами) встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Із змінами) (ст. 126 ЗКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку четвертої групи, яка орендує земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, визначає МПЗ щодо такої земельної ділянки за період починаючи з 01 числа місяця, в якому вона набула права оренди земельною ділянкою на підставі реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, незалежно від того використовувалася чи ні така земельна ділянка у господарській діяльності.
Поряд з цим, абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи (абзац восьмий п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Крім того, відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Яким чином здійснюється обмін інформацією між НБУ та ДПС про порушення резидентами граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з метою нарахування пені?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473) уповноважені установи зобов’язані надавати Національному банку України (далі – НБУ) інформацію про валютні операції, що здійснюються суб’єктами валютних операцій через ці установи, а також про власні валютні операції.
Суб’єкти валютних операцій – резиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції. Суб’єкти валютних операцій – нерезиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції, у межах, що стосуються діяльності таких суб’єктів валютних операцій в Україні (частина друга ст. 10 Закону № 2473).
НБУ співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов’язаною із здійсненням валютних операцій, з урахуванням положень законодавства про банківську таємницю (частина п’ята ст. 10 Закону № 2473).
Водночас, частиною дванадцятою ст. 11 Закону № 2473 передбачено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.
Пунктом 25 «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7), банк відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджених постановою Правління НБУ від 13 листопада 2018 року № 120, надає Національному банку інформацію про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів, товарів (або незавершення у граничні строки розрахунків імпортних операцій резидентів без увезення продукції на територію України), уключаючи такі факти за власними операціями банку.
Обмін інформацію з питань забезпечення валютного контролю здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1995 року № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» із змінами.
Інформаційна взаємодія для здійснення валютного нагляду проводиться у відповідності до Протоколу № 3 від 03.01.2024 погодження реквізитів, форми та строків обміну інформацією, необхідною для здійснення валютного нагляду, до Угоди про інформаційне співробітництво між Державною податковою службою України та НБУ від 22 грудня 2020 року.
У відповідності до Протоколу № 3 НБУ щомісячно (не пізніше 25 числа місяця) надає до Державної податкової служби України дані з інформації про порушення встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що надається банками до НБУ відповідно до вимог Інструкції № 7.
Платник стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Який термін подання податковими агентами Розрахунку згідно ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2024 № 154 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, що був встановлений пунктом 38 прим.1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – УПК № 154).
В УПК № 154, зокрема розглянуто питання: Чи є підстави для нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, у разі якщо попередня оплата за кошти державного бюджету була здійснена до 31.12.2023 особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та отримана до 31.12.2023 платником податку – постачальником за лікарські засоби, медичні вироби та допоміжні засоби до них у розмірі 100 відсотків вартості таких товарів до завершення дії звільнення від оподаткування податком на додану вартість, яке було встановлено пунктом 381 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, а операції з їх постачання здійснюються після завершення дії цього звільнення?
З УПК № 154 можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням
Результати роботи податкової служби Дніпропетровщини з надання послуг платникам у ЦОПах
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.05.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Наразі центри обслуговування платників (ЦОП) державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами надається 81 адміністративна послуга, 55 з яких – безкоштовно.
Так, протягом січня – квітня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 117 111 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 20 777 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 48 026 звернень, або 41,0 відс. від загальної кількості, та на 14 079 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За чотири місяці поточного року платниками податків отримано 111 406 адміністративних послуг, що на 19 609 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 42 500 адміністративних послуг, або 38,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 699 послуг більше ніжу відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 817 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі – 278 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 496 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.05.2024 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, надано 2 656 адміністративних послуг, в т. ч. 384 адміністративні послуги під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 5 619 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 4 019 громадян, якими отримано 1 073 адміністративні послуги та 3 230 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, у тому числі актуальним питанням сьогодення.
Продовжуємо надавати податковий сервіс і надалі.
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що 01.05.2024 закінчилась Деклараційна кампанія 2024. Платникам податку на доходи фізичних осіб за результатами декларування необхідно сплатити податкові зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, а саме:
- до 01 серпня 2024 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Понад 4,9 млрд грн ПДВ – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, за результатами роботи у січні – квітні 2024 року платниками ПДВ спрямовано до загального фонду державного бюджету понад 4,9 млрд гривень. Надходження виросли у порівнянні з 2023 роком на понад 1,0 млрд грн, або на 25,4 відсотків.
Наталя Федаш подякувала платникам за фінансову підтримку держави та нагадала, що особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, зобов’язана зареєструватися платником ПДВ як окрема особа в межах спільної діяльності, якщо за договором про спільну діяльність здійснюється господарська діяльність з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України, та в рамках договору про спільну діяльність загальна сума від здійснення таких операцій постачання нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Дайджест "Події тижня"
06.05.2024
Сьогодення: податкова Дніпропетровщини розвиває та розширює комунікації
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/780960.html
07.05.2024
Вебінар з бізнесом: механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/781202.html
07.05.2024
Кам’янське: проведено спільну нараду
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/781313.html
08.05.2024
Дніпропетровщина: чергове засідання тимчасової робочої групи Громадської ради
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/781682.html
08.05.2024
Керівництво податкової служби Дніпропетровської області – з робочим візитом до Синельниківського регіону
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/781687.html
09.05.2024
У Дніпропетровській ОДА відбулось засідання комісії за участі керівництва податкової служби Дніпропетровщини
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/781807.html
09.05.2024
Наша спільна мета – наповнення бюджету
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/781951.html
09.05.2024
Криворізький регіон: податкова служба Дніпропетровщини комунікує з тергромадами
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/782118.html
09.05.2024
Взаємодія державних органів: на Дніпропетровщині проведено спільну нараду з питань збільшення податкових надходжень
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/782242.html
10.05.2024
Комунікаційна податкова платформа: земельний податок, порядок нарахування та терміни сплати
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/782480.html
Комунікаційна податкова платформа: земельний податок, порядок нарахування та терміни сплати
Комунікаційна податкова платформа
За зверненням представника садівничого товариства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч.
Спілкувались про особливості сплати податку за земельні ділянки, які приватизовані членами садівничого товариства.
Податківці проінформували про можливості онлайн-сервісів ДПС України та мобільного застосунку «Моя податкова».
Комунікації тривають!
Взаємодія державних органів: на Дніпропетровщині проведено спільну нараду з питань збільшення податкових надходжень
Своєчасне і у повному обсязі наповнення бюджетів, особливо сьогодні, має пріоритетне значення для стабільного функціонування економіки країни.
На Дніпропетровщині проведено спільну нараду з представниками Фонду державного майна України, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), Головного сервісного центру МВС та Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
У заході прийняв участь заступник начальника ГУ ДПС Федір Терханов.
Мета наради: вироблення спільної позиції стосовно наповнення бюджету за рахунок податкових надходжень під час здійснення операцій з купівлі-продажу колісних транспортних засобів.
Увагу акцентовано на питаннях збільшення надходжень до бюджетів, зокрема за рахунок відповідної оцінки транспортних засобів.
Як зазначив Федір Терханов, податки і збори є значним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Завдяки ним регіони можуть спрямовувати кошти на вирішення першочергових задач. Тому важливо сприяти розвитку власного податкового потенціалу: результат прозорого механізму сплати податкових зобов’язань – збільшення надходжень до бюджетів.
Суд підтримав позицію податківців щодо правомірності застосування штрафних санкцій
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення, яким застосовано до позивача штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджено зберігання позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що здійснювалося у складському приміщенні, яке перебувало під митним контролем та використовувалося позивачем як додаткове приміщення магазину безмитної торгівлі, а відтак позивач, як утримувач магазину безмитної торгівлі, зобов`язаний вносити відомості про місцезнаходження цього приміщення до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Відтак, враховуючи відмінність правового регулювання повноважень податкових та митних органів, що визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.2005 №481/95-ВР (далі – Закон №481/95-ВР) та Митного кодексу України (далі – МК України), сферу дії цих законодавчих актів та мету, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин лише норми митного законодавства та з урахуванням встановлених у справі обставин дійшли помилкового висновку, що є підстави для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.
Судова колегія не приймає доводи позивача про те, що до спірних правовідносин переважно слід застосовувати положення статті 421 МК України, а не статті 15 Закону №481/95-ВР, оскільки конкуренція між вказаними нормами відсутня, з огляду на різне правове регулювання.
Так, стаття 421 МК України передбачає вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі, а вимоги статті 15 Закону №481/95-ВР – обов`язок господарюючого суб`єкта зберігати алкогольні напої та тютюнові вироби в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд виснував, що податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом та обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 320/3752/22 касаційну скаргу відповідача задоволено; рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.
До уваги платників податків! Внесено зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє, що 05.04.2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за №429/41774 (далі – Наказ №111).
Наказом № 111 внесені зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897,зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон).
Для цілей оподаткування прибутку Законом внесено зміни, зокрема, до розділів ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо встановлення:
а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:
оподаткування податку на прибуток;
оподаткування скорегованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;
застосування положень виплати дивідендів банкам;
б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.
У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положення Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додатку ЗП Декларації реченням такого змісту:
«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.11 статті 136 розділу ІІІ Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.».
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
До запровадження оновленої форми Декларації рекомендуємо банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.11 статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пункту 68 підрозділу 4 розділу XX Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).
Чи передбачено компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено Порядком компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації єдиного внеску роботодавцям), та Порядком компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2023 року № 338.
Відповідно до п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:
- створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
- протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати.
Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відс. суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Згідно з п. 2 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, його дія поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва; створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.
Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних (п. 3 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного) (п. 4 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років (п. 6 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва).
Пунктом 9 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, зокрема передбачено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених п. 1 частини першої ст. 36 (припинення трудового договору за угодою сторін) або п. 1 частини першої ст. 40 (розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.
Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 календарних днів.
Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних.
Щодо подання додатку МПЗ головами сімейних фермерських господарств
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим.1 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Пунктом 177.14 ст. 177 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Чи може суб’єкт господарювання зареєструвати та використовувати на одній господарській одиниці два ПРРО та себе вказати як касир?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами таких ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (J/F1391802)).
Використовувати два ПРРО можна почергово тільки одним касиром.
Для одночасного використання двох ПРРО суб’єкту господарювання, у тому числі фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку – касиру, необхідно реєструвати для кожної каси окремий ключ.
Щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Платники рентної плати забезпечують місцеві бюджети Дніпропетровщини коштами
Упродовж січня – квітня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 472,0 млн гривень. Це у порівнянні з січнем – квітнем 2023 року майже на 316,3 млн грн більше, темп росту надходжень складає 303,1 відсотки.
Звертаємо увагу, що 20.05.2024 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за квітень 2024 року з розрахунком:
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією.
Звернення громадян – конституційне право
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – квітні 2024 року до ГУ ДПС надійшло 269 звернень громадян, з них – 269 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 132 звернення (49%);
- контрольно-перевірочна робота – 58 звернень (21,6%);
- податок на майно – 19 звернень (7,1%)
- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 7 звернень (2,6%);
- аграрна політика та земельні відносини – 12 звернень (4,5%);
- інші питання – 41 звернення (15,2%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 160 одиниць (січень – квітень 2023 року – 109 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону України «Про звернення громадян» в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
У січні – квітні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 2 особистих прийоми громадян.
Криворізький регіон: податкова служба Дніпропетровщини комунікує з тергромадами
Зустрічі з органами місцевого самоврядування – це важлива практика обміну інформацією, оперативного вирішення нагальних питань та виявлення додаткових джерел надходжень до місцевих бюджетів.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш разом з колегами завітала до Софіївської, Широківської, Апостолівської, Криворізької північної та південної державних податкових інспекцій, відвідали центри обслуговування платників – надавачів податкових, адміністративних та інформаційних послуг.
Комунікували з представниками територіальних громад.
Актуальні складові діалогу: адміністрування плати за землю; застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО; мінімальне податкове зобов’язання; оподаткування доходів фізичних осіб від реалізації сільгосппродукції, вирощеної на власних земельних ділянках сільськогосподарського призначення; погашення податкового боргу, зокрема у розмірі, що не перевищує 3 060 грн; легалізація заробітної плати.
Працюємо далі, підтримуємо економіку!
Фотогалерея
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/robochi-poizdki/11091.html
Наша спільна мета – наповнення бюджету
У серпні минулого року запрацював інформаційний майданчик, за допомогою якого представники територіальних громад мають можливість спілкуватись з податківцями Дніпропетровщини. Формат «запитання – відповідь» дозволяє оперативно вирішувати нагальні питання громад.
Програма сьогоднішнього воркшопу насичена - особливості розрахунку мінімального податкового зобов'язання юридичними особами, особливості функціонування «Електронного кабінету», погашення податкового боргу, адміністрування акцизного податку та багато іншого.
«Практика спілкування з представниками територіальних громад дає свої результати. Ми маємо зворотний зв'язок, можемо об'єктивно оцінювати стан надходжень до місцевих бюджетів та спільно знаходити нові резерви їх наповнення», - повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.
Працюємо разом!
До місцевих бюджетів у січні – квітні 2024 року надійшло 131,9 млрд гривень
За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні – квітні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 131,9 млрд гривень.
У квітні 2024 року місцеві бюджети отримали 34,1 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Своєчасне оформлення трудових відносин – запорука фінансової стабільності бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
До уваги фізичних осіб – благодійників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 21.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2023 № 264 «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1099/40155.
Нагадуємо, що цим наказом приведено у відповідність до Закону України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» (далі – Закон № 2757) Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248.
Згідно із прийнятими змінами вдосконалено процедуру включення фізичних осіб – благодійників до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, зокрема шляхом доповнення положенням, згідно з яким подання реєстраційної заяви можливе і в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, Електронного кабінету або технічними засобами електронної комунікації.
Технічна можливість подання реєстраційної заяви в електронній формі відповідно до вимоги Закону № 2757, забезпечена ДПС з січня 2023 року.
Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції для зарахування коштів на єдиний рахунок?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, до обов’язкових реквізитів платіжної інструкції належать, зокрема, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, призначення платежу.
При перерахуванні коштів на єдиний рахунок отримувачем є Державна податкова служба України, на ім’я якої в Державній казначейської служби України відкрито єдиний рахунок.
Інформація щодо реквізитів єдиного рахунку (найменування, код та номер рахунку отримувача) повідомляється ДПС платнику через електронний кабінет у день включення такого платника до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 148).
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
- визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
- не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної п. 35 прим. 1.5 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI;
2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Номер рахунку»;
«Сума податку»;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;
- у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
- у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
- у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.
При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до п.п. 2 п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 за кожним таким платежем.
Чи має право платник податків, який подав заперечення до акта перевірки, взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції при розглядів матеріалів перевірки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 16.06.2024 набирають чинності окремі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», якими вносяться зміни до п. 17.1 ст. 17, п. 21.1 ст. 21, п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1.2, ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п 17.1.18 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції у випадках, передбачених ПКУ, з метою надання усних пояснень.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані взаємодіяти з платниками податків у випадках, передбачених ПКУ, у режимі відеоконференції (п.п. 21.1.12 п. 21.1 ст. 21 ПКУ).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання платником податків інформації (повідомлення) про взаємодію у режимі відеоконференції з контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, у випадках, передбачених ПКУ (абзац чотирнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Підпунктом 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника податків у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в Електронний кабінет.
Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду (абзац перший п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 86.11 ст. 86 ПКУ заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, у тому числі в режимі відеоконференції, про що він зазначає у поданих запереченнях.
Платник податків, який бажає взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції повинен зазначити про це, зокрема, в поданих запереченнях (якщо бажає прийняти участь у розгляді матеріалів перевірки).
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 2/2024 «Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» або у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Щодо відображення штрихового коду марки акцизного податку в чеку у разі оптового продажу алкогольних напоїв за готівку через РРО /ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що оптовий продаж алкогольних напоїв за готівку, хоча і не супроводжується обов’язком продавця визначати свої зобов’язання із сплати акцизного податку, але не звільняє його від обов’язку здійснювати продаж алкогольних напоїв у такий спосіб, із дотриманням вимог щодо форми та змісту розрахункових документів.
Таким чином, при оптовому продажу алкогольних напоїв за готівку, така розрахункова операція в обов’язковому порядку має бути проведена із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО на повну суму покупки та повинна супроводжуватись видачею особі, яка здійснила оплату та отримує товар, розрахункового документа, встановленої форми та змісту, разом з видачею відповідного пакету документів (податкова накладна, сертифікат відповідності та інше), для обліку товару суб’єктом господарювання, який придбав такий товар.
Поряд із цим, звертаємо увагу, що у описаній ситуації реквізити марок акцизного податку у розрахункових документах не зазначаються.
За операціями з реалізації алкогольних напоїв місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже 173 млн грн акцизного податку
Протягом чотирьох місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за операціями з реалізації алкогольних напоїв від платників надійшло майже 173,0 млн грн акцизного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 22,8 млн грн, або на 15,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що у разі виробництва на митній території України, зокрема, алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники акцизного податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Маркуванню марками акцизного податку підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. крім:
- алкогольних напоїв, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі;
- алкогольних напоїв, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
- тестових зразків алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань, але не більше 3 л кожного виробу;
- звичайних (неігристих) вин та зброджених напоїв, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об. од. етилового спирту, але не вища за 15 відс. об. од. етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.
У Дніпропетровській ОДА відбулось засідання комісії за участі керівництва податкової служби Дніпропетровщини
Наразі наша держава виконує всі свої функції, державні органи працюють у штатних режимах, взаємодія державних органів здійснюється на постійних засадах.
У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось засідання комісії на чолі з першим заступником Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимиром Орловим, на якому були присутні представники різних державних органів.
Від податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
На засіданні комісії обговорювались питання визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період, та їх відповідності визначеним критеріям.
Засідання комісії відбулось у форматі конструктивного діалогу, учасники визначили вектори співпраці на майбутнє.
Понад 719,7 млн грн військового збору спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Протягом січня – квітня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 719,7 млн грн військового збору. Надходження виросли у порівнянні з минулорічним відповідним періодом майже на 14,6 млн грн, або на 2,1 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Нинішні умови життя внесли свої корективи у роботу українського бізнесу. Українці протистоять ворогу на фронті, одночасно забезпечуючи відносно стабільне життя в тилу. Попри наявні загрози, працюючий бізнес є ключовим фактором для відновлення економіки країни. Висловлюю щиру вдячність нашим платникам за їх відданість справі і за відповідальне ставлення до сплати податків!» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини.
Керівництво податкової служби Дніпропетровської області – з робочим візитом до Синельниківського регіону
Обговорення та вирішення актуальних питань з територіальними громадами області – гарантія ефективної роботи, спрямованої на забезпечення стабільного наповнення місцевих бюджетів.
Робочий візит очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Наталі Федаш включав в себе зустрічі з представниками територіальних громад Синельниківського регіону та відвідування центрів обслуговування платників Синельниківської, Васильківської та Покровської державних податкових інспекцій.
Погашення податкового боргу (у т.ч. у сумі, що не перевищує 3 060 грн), мінімальне податкове зобов’язання, застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО, оподаткування доходів фізичних осіб від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках сільгосппризначення – основні акценти робочих зустрічей.
Визначені пріоритетні напрями роботи у подальшому.
Разом працюємо на Перемогу!
Дніпропетровщина: чергове засідання тимчасової робочої групи Громадської ради
Проведено друге засідання тимчасової робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з питань удосконалення порядку ліцензування та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів.
Захід відбувся за участі заступника начальника податкової служби області Федора Терханова.
Розглянули та обговорили пропозиції стосовно удосконалення чинного законодавства з деяких питань адміністрування акцизного податку.
Працюємо на ефективний результат!
ДПС та Мінфін продовжує діалог з бізнесом напередодні першої звітної кампанії з CRS
Запровадження міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS є одним з пріоритетів Державної податкової служби. У зв’язку із наближенням граничного строку подання підзвітними фінансовими установами звітів про підзвітні рахунки – 30 червня 2024 року Державною податковою службою України спільно з Міністерством фінансів України за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) підготовлено тематичний воркшоп з питань заповнення та подання звітів про підзвітні рахунки.
Обговорення здійснено навколо практичних аспектів застосування вимог законодавства, що впроваджує Загальний стандарт звітності CRS, під час заповнення та подання звіту про підзвітні рахунки (далі – звіт CRS).
Зокрема, було зроблено акценти на практичних рекомендаціях для підзвітних фінансових установ з таких питань:
- як подати звіт CRS через Електронний кабінет;
- загальні вимоги та порядок заповнення звіту CRS;
- структура звіту CRS;
- особливості заповнення різних елементів звіту CRS (врахування ознаки обов’язковості включення елементу в звіт);
- довідники, які застосовуються при заповнення звіту CRS;
- приклади використання кодів типів організацій – власників рахунків, типів номерів рахунків, типів контролюючих осіб, типів даних, типів повідомлень та типів виплат;
- особливості подання звіту CRS, у разі якщо рахунок належить кільком власникам;
- особливості звітування про певні види фінансових рахунків, а саме: про незадокументовані рахунки та закриті рахунки;
- як сформувати та подати «нульовий звіт», використовуючи опубліковані ДПС приклади.
Воркшоп має на меті полегшити підзвітним фінансовим установам України процес заповнення та подання звітів про підзвітні рахунки CRS, що є особливо важливим та актуальним напередодні першої звітної кампанії в Україні.
Матеріали Воркшопу:
Відео:
І частина
Тривають активні заходи податкового контролю щодо боротьби з тіньовим ринком тютюнових виробів
Територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (надалі – тютюнові вироби).
За результатами такого аналізу працівниками підрозділу податкового аудиту Головного управління ДПС у м. Києві протягом квітня 2024 року проведено майже 200 фактичних перевірок господарських об’єктів, де здійснювалася реалізація тютюнових виробів.
За результатами таких перевірок до окремих суб’єктів господарювання очікується застосування штрафних санкцій на суму понад 4,2 млн гривень.
Під час проведення зазначених перевірок Головним управлінням ДПС у м. Києві у переважній більшості виявлялися порушення при розрахунках, а саме: не застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) при продажу тютюнових виробів та порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
ДПС наголошує, що повнота обсягів розрахункових операцій (виторгів), проведених через РРО, є важливим чинником повноти декларування обсягів реалізації товарів та отриманих доходів суб’єктами господарювання, а відтак подальшого збільшення надходжень акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюновими виробами до відповідних місцевих бюджетів.
Крім того, звертаємо увагу на недопустимість порушення діючого законодавства, здійснення розрахунків із споживачами за продані товари (надані послуги) без застосування РРО та без видачі відповідних розрахункових документів.
Державна податкова служба України пропонує інформувати про такі випадки порушення законодавства у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram».
З початку 2024 року ДПС опрацьовано 919 запитів на отримання публічної інформації
У січні – квітні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 919 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 816 запитів надійшло електронною поштою, 96 –поштою, 6 – особисто від запитувача, 1 – телефоном.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 538 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 322 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників медіа – 54.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 485, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 253, надіслано належним розпорядникам інформації – 154.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 78,5 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам'янський регіон)
