Інформують податківці

Дата: 05.06.2024 11:42
Кількість переглядів: 40

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Маєте власний бізнес? Укладаючи трудові договори з працівниками, ви отримуєте безліч переваг: імідж соціально відповідальної компанії чи підприємця, можливість залучати інвестиції та кращих фахівців, виходити на нові ринки та чесно конкурувати за якістю послуг і ціною.

Задекларовані працівники задоволені та мотивовані. Вони працюють краще, рідше змінюють роботу, більш ініціативні, ніж незадекларовані працівники.

Роз’яснення щодо справляння плати за землю відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків...

Роз’яснення щодо справляння плати за землю відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон)

З 16 березня 2024 року згідно із Законом внесено зміни до порядку справляння плати за землю.

Справляння плати за землю на території, на якій запроваджена обов’язкова евакуація населення

Згідно зі змінами, внесеними Законом до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на підставі рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення  обов’язково приймається рішення органу місцевого самоврядування або військової адміністрації чи військово-цивільної адміністрації (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб (далі – Рішення).

Відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу цивільного захисту України рішення про проведення евакуації приймають, зокрема:

на державному рівні – Кабінет Міністрів України;

на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.

 

Справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – знищені об’єкти нерухомості)

Законом пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 69.141, згідно з яким не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені знищені об’єкти нерухомості, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема, для юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової та житлової нерухомості:

- 100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;

- 50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Порядок), внесення і коригування інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, а також іншої інформації, визначеної Порядком, забезпечує публічний реєстратор.

Перелік публічних реєстраторів Реєстру майна визначено пунктом 15 Порядку, до яких, зокрема, належать місцеві держадміністрації, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації; виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад.

Отже, з питання щодо переліку документів та дій, які необхідно вчинити, щоб скористатися особливим порядком справляння плати за землю, платникам доцільно звернутися до відповідного публічного реєстратора за місцезнаходженням земельної ділянки.

Щодо обовʼязку застосування РРО суб’єктами господарювання, які здійснюють продаж ювелірних виробів

Територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки із споживачами за товари (послуги).

Станом на 01.05.2024 на території України налічувалося понад 1,3 тис. суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж ювелірних виробів, у яких зареєстровано понад 2,4 тис. реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО. 

Наразі для суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції при продажу товарів, у тому числі ювелірних виробів, є законодавчо встановлений обов’язок застосовувати РРО/програмні РРО та видавати фіскальні чеки.

Підрозділами податкового аудиту ДПС здійснюється систематичний аналіз податкової інформації щодо можливих порушень порядку проведення розрахунків, у тому числі стосовно суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж ювелірних виробів.

За результатами організованих у 2024 році контрольно-перевірочних заходів, проведених у місцях роздрібного продажу ювелірних виробів, встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, за які територіальними органами ДПС застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 270 млн гривень.

ДПС звертає увагу всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, на необхідності та обов’язку повноти декларування розрахунків (виторгів), проведених через РРО/програмні РРО.

У випадках виявлення фактів відсутності електронної копії чека на вебпорталі ДПС просимо інформувати податкові органи у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram» для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

Облік готівки у вигляді благодійних внесків, які збирає благодійна організація, у тому числі у «скриньки»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера контролюючого органу засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах (п. 13 розд. ІІ Положення № 148).

Пунктом 25 розд. III Положення № 148 передбачено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення № 148.

Враховуючи викладене, благодійна організація повинна оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, у тому числі вилучені із «скриньки», та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:

- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце; 

- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій; 

- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю; 

- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.

Щодо права ФОПа бути одночасно найманим працівником

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до ст. 42 Конституції України (далі – Конституція), кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 року № 547), Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.

Таким чином, з питання трудових відносин платник податків – фізична особа – підприємець може звернутися до Міністерства економіки України.

Підстави втрати статусу резидента Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підстави втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті визначені ст. 9 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами.

При цьому рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки.

Незадекларована праця – погано для всіх

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців. Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Використання незадекларованої праці для роботодавця це: 

додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце; 

проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій; 

закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю; 

у разі перевірки – істотні штрафи за порушення трудового законодавства тощо.

Дніпропетровщина: сплата податків в умовах воєнного стану – економічна безпека держави

«Платники податків Дніпропетровського регіону продовжують у цих складних умовах наповнювати державний і місцеві бюджети, а також державні цільові фонди. Надходження платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) впродовж січня – травня 2024 року склали понад 51,0 млрд грн», – зазначила Наталя Федаш – очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наталя Федаш акцентувала, що порівняно з аналогічним періодом минулого року позитивна динаміка податків і зборів складає майже 7,4 млрд грн, або 24,8 відс., єдиного внеску – майже 1,7 млрд грн, або 13,9 відсотків.

До Державного бюджету України протягом п’яти місяців поточного року надійшло понад 20,7 млрд грн, що майже на 4,4 млрд грн, або на 26,9 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2023 року.

Місцеві бюджети у січні – травні 2024 року отримали понад 16,4 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 3,0 млрд грн, темп росту – 122,2 відсотки. 

До державних цільових фондів з початку 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували майже 13,9 млрд грн єдиного внеску. 

Керівниця податкової служби області висловила велику подяку платникам за сумлінну сплату податків, за відповідальне ставлення до податкових обов’язків, за внесок у Перемогу! 

У яких випадках реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розділом ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (із змінами) (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 3.6 розд. ІІІ Положення № 1130 у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку або відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ у порядку, визначеному ПКУ, та за загальними правилами, встановленими Положенням № 1130. Реєстрація таких осіб здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування з урахуванням положень ст. 293 розд. XIV ПКУ, якими встановлюються ставки єдиного податку для платників третьої групи, що передбачають сплату ПДВ та не передбачають сплати цього податку.

Реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ у таких випадках подається з урахуванням таких особливостей, зокрема:

а) особа, яка не зареєстрована платником ПДВ та не застосовує спрощеної системи оподаткування, у разі бажання перейти на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, в обов’язковому порядку подає реєстраційну заяву та повинна одночасно відповідати вимогам:

- встановленим для третьої групи платників єдиного податку (крім платника єдиного податку, який відповідає абзацу четвертому п. 293.3 ст. 293 розд. XIV ПКУ);

- визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 розд. V ПКУ.

Реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату єдиного податку зі ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість (п.п. 3 п. 3.6 розд. ІІІ Положення № 1130);

б) платник єдиного податку першої – другої груп може самостійно добровільно прийняти рішення про перехід на сплату єдиного податку зі ставкою, що передбачає сплату ПДВ, якщо така особа одночасно відповідає вимогам:

- встановленим для третьої групи платників єдиного податку;

- визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 розд. V ПКУ.

Реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату єдиного податку зі ставкою, що передбачає сплату ПДВ (п.п. 5 п. 3.6 розд. ІІІ Положення № 1130).

Отже, реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого особа бажає перейти на сплату єдиного податку із ставкою, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платника єдиного податку.

Строки надсилки податкової вимоги; відомості, що вона повинна містити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060 гривень).

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До зведеного бюджету у січні – травні 2024 року надійшло 652,1 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – травні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 652,1 млрд грн. До державного бюджету надійшло 482,4 млрд грн, до місцевих бюджетів – 169,7 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – травні 2024 року становили 440,5 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 111,3 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 57,3 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,5 раза (+44,5 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 2,7 відс. (+2,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 3,6 відс. (+2,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 5 відс. (+2,2 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні – травні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 2,2 раза (+76,4 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – в 1,6 раза (+41,7 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 21,5 відс. (+14,0 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 13,8 відс. (+5,7 млрд гривень).

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у травні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 147,3 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 109,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 37,8 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у травні 2024 року становили 100 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 6,9 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 6,4 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 12,7 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 114,1 відс. (+5,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 105,3 відс. (+0,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 102,8 відс. (+0,3 млрд грн).

У розрізі основних платежів у травні 2024 року приріст порівняно з травнем 2023 року становить з податку на прибуток – у 1,5 раза (+13,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 23,5 відс. (+3,3 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 16,8 відс. (+2,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 20,7 відс. (+2,0 млрд грн), рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення – 19,6 відс. (+0,9 млрд грн).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Дніпропетровщина: фактична перевірка кафе

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання з питань офіційного оформлення відповідної кількості найманих працівників, реальних обсягів проведених розрахункових операцій через зареєстровані належним чином РРО/ПРРО.

Так, за результатами проведеного аналізу господарської діяльності ТОВ, яке здійснює операції у кафе (м. Кривий Ріг), виявлено ознаки порушення законодавства у частині проведення розрахункових операцій.

Податківцями проведено фактичну перевірку ТОВ, під час якої підтверджено факти проведення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів.

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 585 тис. гривень.

ГУ ДПС звертає увагу платників, які здійснюють розрахункові операції, на необхідність безумовного дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Незадекларована праця – погано для всіх

Незадекларована праця наносить шкоду державі. Неформальна економіка і незадекларована праця в мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів. 

В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка наносять невиправної шкоди обороноздатності країни. 

Які податкові періоди встановлені чинним законодавством України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пункту 33.1 статті 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів, тобто це той період, протягом якого і по закінченню якого встановлюється податкова база та обчислюється сума податку, яка підлягає сплаті платником податків.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Так, згідно з пунктом 33.3 статті 33 ПКУ базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

При цьому ПКУ згідно з особливостями конкретного податку встановлено та передбачено  різні базові податкові (звітні) періоди. Основою для цього є збіг або розбіжність податкового обов’язку зі сплати податку та обов’язку податкової звітності зі сплати цього податку. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.

Відповідно до статті 34 ПКУ податковим періодом може бути:

- календарний рік;

- календарне півріччя;

- календарні три квартали;

- календарний квартал;

- календарний місяць;

- календарний день.

Законодавчі терміни визначені для кожного податку окремо в залежності від  особливостей формування податкового обов’язку і подання податкових декларацій (звітів, розрахунків) та сплати його до бюджету.  Проте для податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ визначено декілька податкових (звітних) періодів: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених пунктом 137.4 статті 137 ПКУ.

Включення юридичної особи до Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами (далі – Порядок).

Згідно з абзацом дев’ятим п. 6 Порядку, контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться у поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Відповідно до п. 7 Порядку, контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ і організацій (далі – Реєстр) за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним п.п. 133.4.1  п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а саме:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

При цьому пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені: бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди, спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу.

З метою включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зі змінами (далі – Закон № 755)).

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі у порядку, визначеному законодавством;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації (п. 6 Порядку).

При цьому повідомляємо, що для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», зі змінами, сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків. Тобто для включення до Реєстру неприбуткова організація може подати до будь-якої державної податкової інспекції або територіального органу ДПС незалежно від місця обліку платника податків реєстраційну заяву за формою № 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої неприбуткової організації копії установчих документів неприбуткової організації (у разі якщо установчі документи не оприлюднено на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755).

За результатами розгляду реєстраційної заяви за формою № 1-РН та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру, зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (п. 7 Порядку).

Зауважуємо, що пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі, зокрема, подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку, невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру внести до Реєстру відповідний запис про включення такої неприбуткової організації до Реєстру.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, або для виключення неприбуткової організації з Реєстру, контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру, неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

Про повернення коштів платниками, які використовують єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань, та у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 «Єдиний рахунок» ПКУ (п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Положення п. 35 прим 1.8 ст. 35 прим. 1 ПКУ не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Платником податків, який включений до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, відповідно до абзацу другого п. 1 розд. ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), Заява подається до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 ПКУ, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу (ідентифікатор форми J/F13020).

Отже, платник податків (включений до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок) в Заяві за ідентифікатором форми J/F13020 може зазначити один з таких напрямів перерахування:

- на єдиний рахунок;

- на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

Щодо подання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якщо податкова звітність подається в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг з Оцінки), а надалі такий Витяг подається у разі затвердження нової Оцінки землі.

При цьому, технічна документація з Оцінки земельних ділянок є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації (п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок»). Тобто Витяг до Декларації за наступні податкові (звітні) періоди не подається до затвердження нової Оцінки.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами) (далі – Декларація).

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. При цьому, платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (абзац другий п. 46.4 ст. 46 ПКУ).

У випадку подання Декларації разом з Витягом з Оцінки наявність Витягу до такої Декларації зазначається у рядку 8 «Доповнення до Декларації» (кількість аркушів), а у рядку «Зміст доповнення» Декларації – дата й номер Витягу.

У разі подання Витягу з Оцінки засобами електронного зв’язку в електронній формі, в тому числі через «Електронний кабінет» (меню «Листування з ДПС»), у супровідному листі з поясненнями зазначаються номер та дата Декларації до якої поданий такий витяг.

Міжнародне співробітництво: ДПС взяла участь у зустрічі Генеральних директорів податкових та митних адміністрацій країн Балтії

Обміну досвідом та кращими практиками в сфері податкового та митного адміністрування була присвячена зустріч Генеральних директорів податкових та митних адміністрацій країн Балтії, участь у роботі якої взяла делегація ДПС на запрошення Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литовської Республіки.

Під час заходів розглядалися найважливіші події у податковій та митній сферах, особливості податкового та митного законодавств, а також інтеграційні практики країн Балтії, організаційні структури та новації у сфері стратегічного управління, показники діяльності податкових та митних адміністрацій.

За словами очільниці ДПС Тетяни Кірієнко, успішний досвід країн Балтії та кращі практики з впровадження новаційних проєктів у сфері податкового адміністрування особливо важливі для ДПС з огляду на євроінтеграційні процеси та роботу Служби над виконанням відповідно до компетенції  необхідних вимог  задля набуття нашою державою членства Європейського Союзу.

Під час зустрічі Тетяна Кірієнко розповіла про реалізацію Державною податковою службою України заходів, передбачених розділом Податкове адміністрування Національної стратегії доходів України до 2030 року, схваленої Урядом України у грудні 2023 року.

«Національна стратегія доходів України  – це дорожня карта реформування, необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Її успішна реалізація забезпечить збільшення доходів бюджету на стійкій основі, закриття можливостей для ухилення від оподаткування, а також підвищення рівня дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою», – зазначила Тетяна Кірієнко.

Чи є бюджетним грантом компенсація витрат на сплату процентів за Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» Фондом розвитку підприємництва та чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму такої компенсації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно, для застосування положень щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:

1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів МТД для реалізації чітко визначеної програми або проекту тощо), та

2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 42 «Про внесення змін до переліку надавачів бюджетних грантів». Зазначені зміни набрали чинності 18.01.2024, згідно з якими до переліку надавачів бюджетних грантів включено також Фонд розвитку підприємництва (далі – Фонд).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів встановлено ст. 140 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 140.4.8 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 року № 229) (далі – Порядок № 28).

Порядок № 28 визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки (далі – державна підтримка) суб’єктам підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів (п. 1 Порядку № 28).

Надання державної підтримки суб’єктам підприємництва, як передбачено п. 3 Порядку № 28, здійснюється Фондом. Для виконання вимог Порядку № 28 Фонд затверджує програму надання державної підтримки суб’єктам підприємництва, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків у визначених Порядком № 28 межах.

Відповідно до п. 9 Порядку № 28 у межах цілей, визначених п. 8 Порядку № 28, та з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності державна підтримка надається суб’єктам підприємництва за кредитами, зокрема, що надаються на такі пріоритетні напрями:

1) фінансування суб’єктів підприємництва – сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

2) фінансування суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості (основний КВЕД) за всіма КВЕД Секції С та у сфері тваринництва (основний КВЕД) за всіма класами групи 01.4 КВЕД секції А Національного класифікатора України;

3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);

4) підтримка суб’єктів підприємництва, виробничі потужності яких станом на 24 лютого 2022 року було розміщено на територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначена дата завершення бойових дій), і тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації), що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) на дату укладання або пролонгації кредитного договору шляхом пролонгації діючих кредитів, наданих для фінансування оборотного капіталу згідно із Порядком № 28;

7) фінансування суб’єктів підприємництва, які здійснюють енергосервіс для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, експлуатацію генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії без застосування «зеленого» тарифу та механізму ринкової премії, установок зберігання енергії, електрозарядної інфраструктури та малих систем розподілу індустріальних парків.

Що стосується Державної програми «Доступні кредити 5-7-9» (далі – Програма), то відповідно до інформації, розміщеної на вебсайті Фонду (https://bdf.gov.ua/programs/dostupni-kredyty-5-7-9/), згідно з п. 4.1 Програми у межах цілей, визначених п. 3.1 Програми, та з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності кредити суб’єктам малого, у тому числі мікропідприємництва та середнього підприємництва (далі – ММСП), зокрема, надаються за такими пріоритетними напрямами:

1) фінансування ММСП – сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

2) фінансування суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сфері переробної промисловості за всіма видами економічної діяльності (основний КВЕД) секції С Національного класифікатора України;

3) відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів ММСП, що підтверджується відповідними документами (акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна);

4) підтримка ММСП шляхом пролонгації діючих кредитів, наданих для фінансування оборотного капіталу згідно з Порядком строком до 12 (дванадцять) місяців, які провадять господарську діяльність та/або виробничі потужності яких розміщено (було розміщено) на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, крім тих, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

5) фінансування суб’єктів підприємництва, які здійснюють енергосервіс для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, експлуатацію генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії без застосування «зеленого» тарифу та механізму ринкової премії, установок зберігання енергії, електрозарядної інфраструктури та малих систем розподілу індустріальних парків.

Отже, на підставі викладеного вище вбачається, що державна фінансова підтримка у вигляді компенсації Фондом витрат на сплату процентів за Програмою не відповідає визначенню бюджетного гранту згідно з п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, оскільки не пов’язана з реалізацією проєкту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах.

У випадку реалізації Фондом програм державної фінансової підтримки суб’єктів господарювання, пов’язаних зі сферами культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах, відповідна цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, визнаватиметься бюджетним грантом.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з компенсації Фондом витрат на сплату процентів за Програмою. Така компенсація відображається при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Хто накладає КЕП при реєстрації ПН/РК в ЄРПН у разі звільнення особи, уповноваженої підписувати ПН/РК до закінчення граничного терміну їх реєстрації та призначення на посаду нової уповноваженої особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).

Згідно положень пункту 5 Порядку № 1246 податкові накладні приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок № 557).

Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі – кваліфікований електронний підпис), уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Правила складання податкової накладної та/або розрахунків коригування регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами) (далі – Порядок № 1307).

Згідно з п. 20 Порядку № 1307 усі податкові накладні скріплюються кваліфікованими електронними підписами посадових осіб платника податку та кваліфікованим електронним підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця).

Вимоги щодо накладення кваліфікованого електронного підпису, у тому числі щодо делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платника податку визначені п. 10 Порядку № 1246.

Так, для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, відповідний орган ДПС відповідно до Порядку № 557.

Згідно з п. 3 та 4 розд. ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення за визначеною Порядком № 557 формою в електронному вигляді повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису, до якого вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, зокрема, що податкова накладна – електронний документ, який складається платником ПДВ відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

До ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем (п. 10 Порядку № 1246).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 12 Порядку № 1246).

Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних про:

- керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою         № 1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами);

- уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою визначеною Порядком № 557) яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної.

У разі надсилання на реєстрацію до ЄРПН посадовою особою податкових накладних, які складені посадовою/уповноваженою особою відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», податкові накладні приймаються до реєстрації, за умови проходження всіх обов’язкових перевірок визначених п. 12 Порядку № 1246.

Отже, у разі звільнення особи, уповноваженої підписувати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).

Подання фізичною особою – платником податків інформації про податкову адресу (місце проживання)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Дані про місце проживання фізичних осіб є обов’язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до ст. 45 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно з вимогами статей 63 та 70 Кодексу всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174, із змінами та доповненнями (далі – Положення).

Відповідно до пункту 70.2 статті 70 Кодексу інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні Облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі або в окремому реєстрі Державного реєстру.

Також, відповідно пункту 70.7 статті 70 Кодексу фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну своїх даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (у т.ч. про зміну місця проживання) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви.

Розділом ІІІ Положення встановлено вимоги до документів, які подаються фізичними особами для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу:

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Положення до Облікової картки (Повідомлення, Заяви про внесення змін) вноситься інформація, зокрема про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування).

Законом України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (із змінами) (далі – Закон) врегульовано питання надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.

Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (із змінами), визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Трудовий та цивільно-правовий договори: яка різниця?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.

За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.

Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня – маєте отримати дозвіл керівника.

З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;

- нормований робочий час;

- лікарняні;

- оплачувані вихідні й відпустки;

- захист від незаконного звільнення тощо.

За цивільно – правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.

Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Мрії про мир в дитячих малюнках

Намалюйте нашій країні мирне майбутнє – таке завдання напередодні Міжнародного дня захисту дітей отримали юні таланти, які прийняли участь у проєкті «Моє майбутнє в мирній країні!».

Діти завзято прийнялися за справу та створили свої маленькі шедеври. В них – дитячі мрії про мирне життя та велика подяка нашим захисникам.

Сьогодні наші оборонці отримали малюнки юних творців, їх маленький внесок у наближення нашої спільної Перемоги.

Дякуємо батькам нашої малечі за патріотичне та свідоме виховання!

Слава Героям!

Податківці Дніпропетровщини подарували трішки свята маленьким українцям

Міжнародний день захисту дітей – одне із свят, яке щороку 01 червня – у перший день літа разом з усім світом відзначає наша Україна.

У цей день хочеться нагадати просту істину: діти – це життя. Немає нічого кращого, дорожчого та бажанішого у світі, ніж діти. За дітьми – наше майбутнє. Тож бережімо та захищаємо їх, піклуймося про їхній добробут та навчаймо їх важливих речей! 

У це свято, особливо зараз, дорослим більш за все важливо підтримати дітей, показати, що ми завжди поруч, ми вистоїмо і переможемо!

Для діточок будь-яке свято – це велика подія, можливість порадіти та повеселитися.

З нагоди Міжнародного дня захисту дітей за ініціативою в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш проведено дитячий творчий конкурс «Моє майбутнє в мирній країні!».

Напередодні свята, за участі керівництва податкової служби Дніпропетровщини відбулася онлайн зустріч з дітками – учасниками конкурсу та їх батьками. Підведено підсумки конкурсу малюнків. Творчі роботи вразили, приємно здивували та потішили своєю щирістю, сповненою вірою у світле мирне майбутнє нашої країни. Малюночки кожного учасника конкурсу передали воїнам.

Усі юні таланти отримали солодкі гостинці. Був і несподіваний сюрприз: призери найкреативніших, найяскравіших та сонячних малюнків додатково потішилися мальовничими нагородами та корисними подарунками.

Огорнені любов’ю, увагою, турботою й піклуванням, маленькі особистості випромінювали щастя, тепло, радість і задоволення.

Зі святом, юні українці!

Бажаємо здоров’я, щастя і ясних днів!

Наполегливо оволодівайте знаннями, розвивайте свої здібності, займайтеся улюбленою справою, даруйте один одному добро!

У ДПС провели виставку дитячої творчості «Вільна Україна – щасливі діти»

З нагоди Міжнародного дня захисту дітей в ДПС провели виставку дитячої творчості «Вільна Україна – щасливі діти». Виставка, організована профспілкою ДПС за сприяння керівництва Служби, була присвячена підтримці захисників України.

Учасниками стали діти працівників ДПС, які у своїх роботах відтворили бачення вільної України та написали свої побажання нашим захисникам.

«Наші діти малюють дуже символічні речі. У своїх роботах вони висловлюють своє бачення війни, життя, яким воно було до неї, та життя зараз. Я бажаю, щоб всі діти якнайшвидше повернулися до мирного дитинства у вільній нашій країні. Україна обовʼязково переможе, а ми робитимемо все, щоб наші діти росли щасливими», – підкреслив в. о. першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов.

За його словами, всі ці дитячі твори, сповнені почуттів та натхнення, додають віри у переможне майбутнє.

Після виставки всі художні роботи за допомогою волонтерів будуть надіслані нашим воїнам на передову.

Безпека країни на часі

Безпечне функціонування держави та бізнесу в умовах воєнного стану – надважливе питання сьогодення.

На чолі з першим заступником Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимиром Орловим днями відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області.

У заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Процедура визначення критично важливих  підприємств та установ має певні критерії, визначені Кабінетом Міністрів України. Отже, розглянули пропозиції від юридичних осіб на відповідність таким критеріям, надали фахові висновки.

Працюємо разом задля Перемоги!

З початку року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 394,8 тис. звернень платників

Протягом січня – квітня 2024 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на понад  394,8 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 341,4 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 1,8 тис. – електронною поштою та 51,6 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, податку на додану вартість, стану обробки електронної звітності.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). 

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку 2024 року фізичні та юридичні особи здійснили 1,5 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – квітня 2024 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 342 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 499 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Податкова знижка на оренду житла внутрішньо переміщеної особи: які документи подаються з податковою декларацією про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок та підстави нарахування податкової знижки регламентуються ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 якої підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При цьому, такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема, щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа подає Декларацію до контролюючого органу, до якого подано зазначені вище документи та в якому перебуває на обліку (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди) житла, встановлені у главі 59 «Найм (оренда) житла» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Вимоги глави 59 ЦКУ стосуються договорів найму (оренди) приміщень, які мають чітко визначене цільове призначення – для проживання.

Згідно з ст. 810 глави 59 ЦКУ за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов’язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).

Статтею 811 глави 59 ЦКУ визначено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

Зважаючи на те, що п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено умови для отримання податкової знижки, то платник має подати заяву в довільній формі, в якій зазначається, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

З метою перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку – внутрішньо переміщена особа має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:

Декларацію;

- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- копію договору оренди житла;

- копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);

- заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.

 Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.

Надання послуги з проставлення апостиля на офіційних документах, виданих Державною податковою службою України та її територіальними органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються ДПС та її територіальними органами, здійснюється Державною податковою службою України відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом МЗС, МВС, МОН, Мінфіну, Мін’юсту від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 року за № 478/39534 (далі – Правила). 

Хто може звертатися щодо надання послуги

Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників).

Пакет документів

Для проставлення апостиля необхідно подати:

оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його засвідчену в установленому порядку копію;

документ про оплату послуги з проставлення апостиля або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копію, засвідчену в установленому порядку;

заяву від особи, яка подає такі документи.

Враховуючи положення абзацу першого статті 1 та абзацу другого статті 11 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі – Конвенція), у заяві щодо проставлення апостиля необхідно зазначити назву документа (документів), що надсилається до ДПС для проставлення апостиля, та країну призначення використання такого документа (документів).

Актуальний перелік держав-учасниць Конвенції знаходиться на сайті Гаазької конвенції з міжнародного приватного права (абревіатура англ. мовою – HCCH).

Пунктом 3 Правил визначено перелік документів, на яких апостиль не проставляється.

Подача документів

З метою отримання послуги з проставлення апостиля документи подаються в установленому законом порядку до Державної податкової служби України за адресою: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053.

Термін розгляду

Пунктом 11 Правил визначено, що термін розгляду документів для проставлення апостиля встановлюється компетентним органом.

Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються ДПС у строк до 20 робочих днів з дня отримання ДПС заяви та документів, необхідних для отримання послуги з проставлення апостиля.

Який алгоритм дій громадянина України у разі втрати (зіпсуття) РНОКПП (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 7 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

У разі необхідності повторного отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до податкового органу заяву про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Фізичні особи подають Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Підпунктом 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 8 розд. VII Положення № 822).

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

У разі втрати документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО, фізичній особі необхідно подати Заяву за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, пред’явити паспорт, та, у разі необхідності, витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.

Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року     № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5492), передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено Законом № 5492, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 із змінами та доповненнями.

У разі втрати (зіпсуття) документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО також втрачено паспорт громадянина України, фізичній особі для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно:

- отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;

- подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР, пред’явити паспорт та витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи;

- отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО у контролюючому органі за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу пред’явивши паспорт.

Щодо визначення податкової адреси ФОПа – платника єдиного податку (першої – третьої груп)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) проводиться відповідно до норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755).

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження фізичної особи – підприємця (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) (п. 5 частини четвертої ст. 9 Закону № 755).

Згідно з п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента)), наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.

Взяття на облік здійснюється без подання будь-яких документів, у т.ч. документів, якими підтверджується місце проживання такої фізичної особи.

При цьому п. 45.1 ст. 45 ПКУ визначено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні режими оподаткування» ПКУ (п. 291.1 ст. 291 ПКУ).

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в ЄДР. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом № 755 (абзац шостий п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів)) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).

Таким чином, податковою адресою фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (першої – третьої груп) визнається адреса її місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) зазначена в ЄДР, за якою вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), яким змінено механізм визначення Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік).

Згідно з Законом № 3050 Перелік визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку (п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 (далі – ПКУ)).

Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку, а також визначаються складові Переліку, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 Постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ № 309), може застосовуватися при справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на відповідних територіях.

Для цілей справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2022 році Наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку, затвердженому наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

Наказом № 309 у розд. І Переліку затверджені території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку ), території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку), а у розд. ІІ Переліку затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.

Враховуючи зазначене, для цілей справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки:

- території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку),

- територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку),

- тимчасово окуповані Російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку).

Водночас зазначаємо, що відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням норм постанови КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» за об’єкти оподаткування, розташовані на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховуються та не сплачуються, починаючи з 01.05.2024 до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 2,2 млн гривень

У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло майже 2,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на 335,2 тис. грн, або на 18 відсотків.

Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Яким чином змінився порядок залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 16.03.2024 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).

У зв’язку з трансформаційними змінами, що відбулися відповідно до Закону України від 10 грудня 1991 року № 1956-ХІІ «Про товарні біржі» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-ІХ), виникла необхідність у внесенні змін до порядку залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Так, у податковому законодавстві шляхом внесення змін Законом № 3603 до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) змінено підхід до організації процесу продажу заставного майна на організованих товарних ринках, а саме:

- скасовано необхідність визначення переліку уповноважених товарних бірж на продаж майна, що перебуває у податковій заставі, шляхом проведення конкурсного відбору, яка втратила актуальність;

- пропозиція щодо кожного продажу заставного майна надсилається до усіх бірж, які мають ліцензію на право здійснення діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах (підпункти 95.7.1 та 95.7.2 п. 95.7 ст. 95 Кодексу).

Більше розглянутих питань податкового законодавства з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3603 – в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/772791.html.

Довідково: відповідно до п. п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Рентна плата: на Дніпропетровщині профільні галузі забезпечили позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів

Протягом чотирьох місяців поточного року надходження рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини мають позитивну динаміку.

Так, зокрема:

- за видобування залізних руд до місцевих бюджетів спрямовано понад 393,6 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 322,6 млн грн більше, темп росту – 554,2 відсотки;

- за користування надрами місцеві бюджети поповнились майже на 16,0 млн грн, що майже на 11,0 млн грн більше минулорічного показника відповідного періода, темп росту склав 320 відсотків;

- за використання рибних ресурсів місцеві бюджети отримали понад 1,6 млн грн, порівняно з січнем – квітнем 2023 року надходження виросли на понад 1,3 млн грн, темп росту – 501,8 відсотків;

- за використання лісових ресурсів до місцевих бюджетів надійшло 215,5 тис. грн, що на 15,7 тис. грн,або майже на 8 відс. більше ніж у січні – квітні 2023 року.

Продаж та надання об’єктів нерухомості в оренду фізичними особами: основні аспекти оподаткування

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує практику відкритого діалогу з громадськістю.

На онлайн зустрічі за участі очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталі спілкувались з актуальних питань оподаткування операцій з продажу та надання в оренду нерухомого майна фізичними особами – платниками податків, у т. ч. фізичними особами – підприємцями.

Представників громадської організації м. Дніпра цікавили: порядок та терміни сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок); відповідальність за несвоєчасну сплату податку; декларування доходів, одержаних у результаті отримання нерухомості у подарунок; деякі питання договірних відносин тощо.

Податківці надали учасникам заходу фахові роз’яснення.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС функціонує комунікаційна податкова платформа (dp.ikc@tax.gov.ua). У рамках цієї платформи представники інститутів громадянського суспільства та бізнес-спільноти мають зворотній зв’язок та інформаційну підтримку.

Долучайтесь до комунікацій!

Надання об'єктів нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є самозайнятою особою: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо орендар нерухомого майна є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості»).

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 Кодексу.

Норми встановлені п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Як формуються податкові зобов’язання з ПДВ туристичним оператором при отриманні попередньої (авансової) оплати, якщо витрати туристичного оператора ще остаточно не сформовані?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 207.2 ст. 207 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.3 ст. 207 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною (п. 207.6 ст. 207 ПКУ).

Таким чином, на дату отримання туристичним оператором авансу за туристичний продукт податкові зобов`язання не формуються до моменту оформлення документу, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Деякі особливості обчислення військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 163 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування військовим збором платника податку на доходи фізичних осіб (податок) – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

При цьому ст. 23 Кодексу передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо.

При цьому у випадках, передбачених Кодексом, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

У випадках, передбачених Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Водночас зауважуємо, що ст. 164 Кодексу встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме: базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 Кодексу, а саме:

К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Тобто для обчислення коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі. 

Крім того, відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема з урахуванням особливостей, встановлених у пунктах 164.5 та 164.6 ст. 164 розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень пунктів 164.5 та 164.6 ст. 164 Кодексу.

Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 11,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Протягом чотирьох місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 11,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Порівняно з січнем – квітнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,1 млн грн, або на 10,4 відсотків.

Звертаємо увагу, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

ДПС – учасниця зустрічі Генеральних директорів податкових та митних адміністрацій країн Балтії

На запрошення Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литовської Республіки делегація ДПС бере участь у зустрічі Генеральних директорів податкових та митних адміністрацій країн Балтії. 

У межах заходу відбуватиметься обмін досвідом та кращими інтеграційними практиками країн Балтії  в сфері податкової та митної політики, огляд організаційної структури, податкового, митного законодавства та нових ініціатив щодо стратегічного управління людськими ресурсами.

Заплановано  обговорення стану і перспектив співробітництва у податковій сфері, здійснення комплексного розгляду актуальних питань по ключових напрямах діяльності.  

Під час заходу очільниця ДПС Тетяна Кірієнко поінформує учасників про завдання, визначені для ДПС Національною стратегію доходів до 2030 року, щодо удосконалення податкового адміністрування, забезпечення стабільних податкових надходжень, необхідних для фінансування першочергових витрат воєнного часу, а також відновлення, реконструкції та модернізації у період повоєнного відновлення.

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,8 млрд грн ПДФО

У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 6,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що майже на 1,1 млрд грн, або на 19,1 відс., більше ніж у відповідний період минулого року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання своїх фінансових зобов’язань та звернула увагу, що податкова служба приділяє особливу увагу питанню виведення заробітних плат «з конвертів». Легальна зайнятість – це захист соціальних, трудових прав та гарантій громадян. Кожен працівник має вирішувати, що є найголовнішим пріоритетом – жити одним днем, чи мати впевненість у завтрашньому дні та забезпечити собі певний соціальний захист.

«Наразі запорукою трудових відносин без порушень законодавства є максимальне поєднання інтересів роботодавців та найманих працівників у площині правового поля», – зазначила Наталя Федаш.

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.5.0 станом на 24.05.2024 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 24.05.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

 Перелік змін та доповнень (версія 1.32.5.0) (станом на 24.05.2024):

 Додано нові версії документів:

 На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.03.2024 року № 133 «Про затвердження Змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами»:

F/J 1391104 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 17.07.2023 року № 396:

J1315405 – Заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу). Форма № 1-ОПН;

J1312106 – Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів). Форма № 1-ОПП;

F1314104 – Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність). Форма № 5-ОПП;

F/J 1314202 – Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків. Форма № 8-ОПП.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 30 серпня 2023 року № 468 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2023 року № 505):

J1308701 – Заява про взяття на облік / зняття з обліку Підзвітної Фінансової Установи / внесення змін до відомостей про Підзвітну Фінансову Установу;

J1408701 – Рішення про зняття / про відмову у знятті з обліку Підзвітної Фінансової Установи.

З метою забезпечення реалізації норм Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, зі змінами, які внесені постановами Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 та від 16 грудня 2020 року № 1270:

J1405001 – Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

J1410001 – Повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 25.08.2022 року № 255:

F/J 0206706 – Довідка про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції;

F/J 0206806 – Довідка про цільове використання спирту етилового.

Робота з незаконним обігом підакцизних товарів триває

У приміщенні Кам’янської районної військової адміністрації відбулось засідання робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території Кам’янського регіону.

Працівники податкової служби Дніпропетровської області спільно з представниками органів місцевого самоврядування, територіальних громад, контролюючих та правоохоронних органів обговорили методи та напрями протидії незаконному обігу підакцизних товарів, а також результати проведених спільних заходів у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами та вилучення з обігу контрафактної продукції. Звернули окрему увагу на виявлення правопорушень на ринку нафтопродуктів, а саме нелегального продажу пального через незаконні АЗС.

«Спільна діяльність державних органів щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, зокрема, що регулює обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій», - акцентував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

Особливості застосування норм Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю...

Особливості застосування норм Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно»

 

Подання інформації до контролюючих органів щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами

 

Згідно з п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до повноважень сільських, селищних, міських рад (далі – Ради) належить, зокрема, надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (далі – Рішення, забруднені земельні ділянки). Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

На територіях, де Ради тимчасово не здійснюють свої повноваження, Рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому Кодексом для Рад (п. 12.3 ст. 12 Кодексу). 

Рішення повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року (п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Рішення щодо забруднених земельних ділянок є підставою для ненарахування та несплати  мінімального податкового зобов’язання, плати за землю, єдиного податку для платників єдиного податку четвертої групи (п.381.2 ст. 381, п. 283.2 ст. 283, п. 2831.3 ст. 2831, п. 288.8 ст. 288, п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу).

Порядок подання інформації щодо Рішень та форма надання інформації контролюючим органам затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1333.  

Справляння плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податки) на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси

Державна податкова служба України повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364» (далі – Постанова № 485) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Постановою № 485, яка набрала чинності з дня опублікування – 03 травня 2024 року, встановлено, що для цілей оподаткування території активних бойових дій — це включені до переліку території активних бойових дій, території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Отже, підрозділ 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» Розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією до територій активних бойових дій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами) (далі – Перелік територій), застосовується для цілей оподаткування  відповідно до особливостей справляння Податків у період дії воєнного стану на території України, передбачених Розділами VIII, XII, пп. 69.14, 69.16, 69.22 п. 69 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу).

Відповідно до пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу, починаючи з 01 січня 2023 року не нараховуються та не сплачуються Податки за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Водночас поширення дії пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, починається з першого числа місяця, в якому набрала чинність Постанова № 485 (03.05.2024).

Отже, відповідно до пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу з урахуванням норм Постанови № 485 за об’єкти оподаткування, розташовані на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, Податки не нараховуються та не сплачуються, починаючи з 01.05.2024 до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артема Ключнікова щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати.

 

Хто є платником податку на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заробітної плати

Відповідно до податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є в тому числі податковий агент.

Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є зокрема - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на дохо фізичних осіб, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

 

 

В який строк сплачується податок на доходи фізичних осіб із сум доходів у вигляді заробітної плати

Відповідно до ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок.

Слід зазначити, що якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Окрім того, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

 

Особливості визначення бази оподаткування під час надання доходу у негрошовій формі

Відповідно до пп.164.5 ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт який на теперішній час становить 1,219. Коефіцієнт може бути змінено у разі збільшення або зменшення ставки податку на доходи фізичних осіб.

Яка відповідальність за порушення порядку нарахування та  сплати податку на доходи фізичних осіб

Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Діяння, передбачені цією статтею, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків, а втретє та більше 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

 

Мінімальна  заробітна плата, який розмір  у 2024 році

Зупинюся спочатку на визначенні, мінімальної заробітної плати. Це- встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Мінімальна заробітна плата в Україні сьогодні складає 8000 грн. на місяць.

При цьому, додатково зазначу, що середня заробітна плата по Дніпропетровській області коливається від 14479 грн до 16500 грн. на місяць.

 

 

Як звітувати до ДПС з питань нарахування та виплати заробітної плати

Для того, щоб відзвітувати до ДПС за нараховану та виплачену заробітну плату найманим працівникам та сплачені ПДФО, ВЗ та ЄСВ, роботодавець подає до податкової служби Податковий розрахунок  сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Такий Розрахунок подається щоквартально, протягом 40 днів після завершення звітного кварталу. Наприклад, за 1 квартал 2024 року звіт необхідно відправити до податкової не пізніше 10 травня 2024 року.

Перед відправкою обов’язково необхідно перевіряти правильність відображення ознак доходу у відповідності до характеру нарахованого доходу згідно з Довідником ознак доходів, а також обов’язково перевіряти заповнення всіх граф додатку 4-ДФ, зокрема в частині сум нарахованого/виплаченого доходу та нарахованих та перерахованих податків.

 

Яка передбачена відповідальність за неподання або подання з помилками звітності про суми виплачених доходів на користь фізичних осіб

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

 

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства

Питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих  працівників - обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

 

 

До компетенції якого органу відносяться питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення

Державна служба України з питань праці - є центральним органом виконавчої влади, яка реалізує в т.ч. державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.     

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення саме підрозділи Держпраці наділені повноваженнями щодо застосування штрафних санкцій до порушників.      

Державна  податкова служба на постійній основі взаємодіє з Державною службою України з питань праці, та у разі виявлення в ході проведення перевірок порушень законодавства про працю, надсилає такі матеріали до останньої. Акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю є підставою для застосування штрафних санкцій.

 

Яка відповідальність за порушення трудового законодавства

Відповідно  до ст. 265 Кодексу законів про працю України  юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю зокрема несуть наступну відповідальність за порушення трудового законодавства за:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати

         - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена провели засідання експертних груп

Чергову низку звернень з податкових питань обговорили сьогодні представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена під час засідання експертних груп.

Учасники розглянули звернення від платників, які надходять на адресу РБО. Мова йшла про адміністрування податку на додану вартість, реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Також було обговорено стан виконання податковою службою судових рішень. Зокрема, зазначалося, що в ДПС активну увагу приділяють розгляду звернень платників та оперативно реагують у разі виявлення точкових проблем з метою їх усунення.

Під час зустрічі представники ДПС надали вичерпні відповіді на запитання та проконсультували з окремих питань застосування податкового законодавства.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Способи врегулювання платником податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Одним із способів врегулювання податкового боргу можуть бути:

Погашення (сплата) податкового боргу.

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом. Так, платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та платежів у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. У разі звернення до зазначеного меню станом на момент звернення відображається зведена інформація по кожному виду платежу, зокрема податковий борг.

Перерахувати кошти до бюджету в рахунок погашення податкового боргу можливо через надавача платіжних послуг на підставі платіжної інструкції.

Оскарження зобов’язання або суми податкового боргу.

За наявності підстав вважати, що сума грошового (податкового) зобов’язання або податкового боргу, платник має можливість оскаржити її безпосередньо до податкового органу.

Якщо суму не буде скасовано в результаті оскарження, то така сума підлягає погашенню (сплаті) або її можна оскаржити у судовому порядку.

 

3.Зміна строку сплати зобов’язання на більш пізній строк.

За наявності загрози виникнення або накопичення податкового боргу існує можливість змінити встановлений податковим законодавством строк сплати зобов’язання на більш пізній строк шляхом розстрочення та/або відстрочення.

Для цього необхідно:

- звернутись до податкового органу з заявою, підтвердити своє фінансове становище та можливість повернення таких коштів. Податковий орган за достатності підстав може прийняти рішення про розстрочення/відстрочення;

- укласти договір з контролюючим органом та сплачувати чергові частки податкових зобов’язань згідно з графіком (за користування розстроченням/відстроченням сплачуються проценти).

Санація та реструктуризація.

Погашення податкового боргу чи його частини можливо здійснити у межах судових процедур санації боржника (юридичної особи) чи реструктуризації боргів боржника (фізичної особи) відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Заходами, які містять план санації боржника чи реструктуризації боргів боржника можуть бути: відстрочення, розстрочення або прощення (списання) податкового боргу чи його частини.

РРО/ПРРО: особливості продажу певних видів товару ФОПами - платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку, зобов’язані вести облік товарів за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033), якщо вони провадять діяльність з реалізації:

технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів;

виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Нерухоме майно знаходиться у користуванні на праві довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У зв’язку з внесенням змін до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) в частині визначення майнових відносин (цивільних відносин), пов’язаних із довірчою власністю як способом забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, виникають питання щодо оподаткування нерухомого майна, яке знаходиться у користуванні на праві довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно.

Згідно із частинами другою та третьою статті 5971 ЦКУ право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язань (далі – довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом.

З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.

Відповідно до частини другої статті 316 ЦКУ право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору, є особливим видом права власності.

Частиною п’ятою статті 5973 ЦКУ регламентовано, що довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами) визначено, що державній реєстрації прав підлягають:

- право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на майбутній об’єкт нерухомості;

- речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:

- право користування (сервітут);

- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

- право господарського відання;

- право оперативного управління;

- право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (крім права оренди земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а також права оренди, яке виникло при передачі земельних ділянок в оренду постійним користувачем, емфітевтом у випадках, визначених підпунктом 8 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України);

- право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

- право довірчої власності на отриманий в управління об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;

- інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Власники земельних ділянок є платниками земельного податку, підставою для його нарахування є, зокрема, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (підпункт 269.1.1.1 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269, підпункт «б» пункту 286.1 статті 286 Кодексу).

Враховуючи зазначене, суб’єкти, за якими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, у т. ч. за кредитним договором, є платниками земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1п. 298.1 ст. 298 ПКУ));

2) припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 та п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Яким чином платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, підлягають взяттю на державний облік у залежності від видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.052002 № 177, далі – Інструкція).

Суб’єкти господарювання проводять інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Якщо за результатом інвентаризації встановлюється необхідність взяття їх на державний облік, такі суб’єкти господарювання готують документи згідно з розділом 3 Інструкції та подають їх до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) (п. 4.1 розділу 4 «Порядок узяття об’єктів на державний облік» Інструкції).

Визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань, розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Міндовкілля (п. 6 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1655).

За відсутності можливості проведення інструментальних вимірювань суб’єкти господарювання можуть розраховувати обсяги викидів, скориставшись техпаспортом обладнання, в якому зазначена кількість забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, за умови максимальної роботи обладнання.

Таким чином, платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі даних, наведених у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які отримані в результаті проведеної інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

При цьому правильність визначення платником екологічного податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Міндовкілля (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Туристичний збір: понад 2,8 млн грн отримали від фізичних осіб місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 2,8 млн грн туристичного збору, що порівняно з відповідним періодом 2023 року майже на 1,1 млн грн, або на 62,1 відс. більше.

Нагадуємо, що базою справляння туристичного збору (далі – Збір) є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).

Ставка Збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).

ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.

У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.

Податковий календар на 30 травня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

 30 травня 2024 року, четвер, останній день сплати:

- акцизного податку за квітень 2024 року;

- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2024 року;

- ПДВ за квітень 2024 року;

- рентної плати за квітень 2024 року:

за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

за користування радіочастотним ресурсом України;

за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2024 року;

- ПДФО:

із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за квітень 2024 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

• з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2024 року.

Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 2,0 млрд грн плати за землю

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло майже 2,0 млрд грн плати за землю. У порівнянні з січнем – квітнем 2023 року надходження збільшились на понад 87,7 млн грн, або на 4,6 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону висловила подяку платникам за відповідальність і своєчасно сплачені кошти до бюджетів та звернула увагу, що юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують особи з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних осіб з інвалідністю або дітей з інвалідністю, які перевозять осіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю) з ураженням опорно-рухового апарату (п. 286.7 ст. 286 ПКУ).

Комунікаційна податкова платформа: перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за навчання

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.

Під час заходу фізичній особі надані роз’яснення стосовно переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки за навчання та документів, які необхідно подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи.

Під час спілкування особливу увагу акцентовано на онлайн - сервісах ДПС, зокрема перевагах «Електронного кабінету».

Комунікація з платниками триває!

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

 

                                                             Відділ комунікацій з громадськістю

                                                           управління інформаційної взаємодії

                                           Головного управління ДПС

                                                у Дніпропетровській області

                                    (Кам'янський регіон)

Фото без опису

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь