Інформують податківці

Дата: 19.06.2024 11:36

Кількість переглядів: 83

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

ДПС розʼяснює питання формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA)

З метою обговорення проблемних питань, з якими звертаються великі платники податків, представники ДПС провели онлайн-зустрічі з представниками компаній мобільних операторів. Учасники обговорили нагальні питання формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

ДПС постійно співпрацює з платниками податків щодо впровадження в їх діяльність стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Зокрема, для цього на вебпорталі Державної податкової служби України систематично оприлюднюється необхідна інформація та відповідні презентаційні матеріали.

Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано за такими розділами:

Нормативно-правові акти;

Презентація;

 Роз’яснення. Питання-відповіді;

Повідомлення;

XSD (визначена схема для стандартного аудиторського файлу SAF-T UA).

Перейти у банер «SAF-T UA» можна з основного банеру головної сторінки вебпорталу ДПС.

Звертаємо увагу, що ознайомитись з оновленнями Детального технічного опису елементів SAF-T UA та Додатку до Детального технічного опису елементів SAF-T UA, з можливістю їх вивантаження, можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

Увага! Шахраї!

До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) надходять повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання від невідомих осіб, які представляються посадовими особами державної податкової служби та вимагають грошові кошти, чим дискредитують працівників податкової служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

Наголошуємо, що посадові особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків. 

Звертаємось до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, просимо негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102 та до управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС  за телефонами (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

На обліку в податковій службі Дніпропетровщини – понад 286,5 тис. суб’єктів господарювання

Станом на 01.06.2024 на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходилось 286 508 представників бізнесу. Кількість суб’єктів господарювання збільшилась на 16 216 осіб (станом на 01.06.2023 – 270 292 особи).

Юридичних осіб на початок червня 2024 року зареєстровано 119 177 (станом на 01.06.2023 – 116 798), ФОПів – 167 331 особа (станом на 01.06.2023 – 153 494 особи). 

У порівнянні з відповідним періодом 2023 року кількість юридичних осіб збільшилась на 2 379 осіб, ФОПів – на 13 837 осіб.

Звертаємо увагу, що у разі, якщо у юридичної особи місцезнаходження зареєстровано в одному адміністративному районі, а офіс і виробництво розташовані в інших районах, така юридична особа повинна стати на облік в  контролюючому органі  за місцем розташування офісу, тобто це основне місце обліку, а також, в  контролюючому органі  за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності, підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Визначення платником підстав для заповнення заяви про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) є додатком до Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248, із змінами.

Формою Заяви передбачено зазначення підстави, за якою платника податків можна визначити резидентом України.

Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) резиденти – це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Для цілей п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не вважається достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента).

З урахуванням зазначеного, юридична особа при заповненні Заяви обирає підставу «реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».

Фізична особа при заповненні Заяви на власний розсуд та з урахуванням п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, обирає одну з таких підстав:

«реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків»;

«тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні»;

«має місце постійного проживання в Україні»;

«перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днями приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року»;

«інше» (із зазначенням підстави).

Які форми фінансової звітності подають неприбуткові організації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до частини восьмої ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) усі суб’єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов’язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Згідно з п. 1 частини другої ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання є, зокрема господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ЦКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно з п. 1 ст. 85 ЦКУ непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419), фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – міжнародними стандартами), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку № 419).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Частиною першою ст. 2 Закону № 996 встановлено, що Закон № 996 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (частина перша ст. 3 Закону № 996).

Згідно з абзацом першим частини першої ст. 11 Закону № 996 підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Абзацом першим частиною четвертою ст. 11 Закону № 996 встановлено, що склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до частини другої ст. 2 Закону № 996 для цілей Закону № 996 підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до таких категорій підприємств – мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 1), норми якого застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством (п. 2 розд. I НП(С)БО 1).

Згідно з абзацом першим п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал розглядається у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності».

Відповідно до частини третьої ст. 11 Закону № 996 для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність»» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25) (далі – НП(С)БО 25).

НП(С)БО 25 установлює зміст і форму Фінансової звітності малого підприємства в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок її заповнення, а також зміст і форму Фінансової звітності мікропідприємства в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок її заповнення. Показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком (п. 1 розд. І НП(С)БО 25).

Згідно з п. 2 розд. I НП(С)БО 25 норми Національного положення (стандарту) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ), зокрема:

1) для складання Фінансової звітності малого підприємства:

- малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;

- представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;

2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства:

- мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону № 996;

- непідприємницькими товариствами.

Також зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у НП(С)БО 1.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.

Підпунктом 14.1.17 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що поняття «бюджетна установа» вживається у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України від 08 липня 2010 року № 2456-VI, із змінами (далі – БКУ).

Згідно з п. 12 частини першої ст. 2 БКУ бюджетні установи – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секторі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів визначає Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності»», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності»» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629) (далі – НП(С)БО 101) (п. 1 розд. I НП(С)БО 101).

Згідно з пунктом 1 розд. ІV НП(С)БО 101 фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності.

Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-ДС), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 «Про затвердження типової форми № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 940).

Відповідно до частини другої ст. 12 прим. 1 Закону № 996 підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародних стандартів.

Згідно з частиною третьою ст. 12 прим. 1 Закону № 996 підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій ст. 12 прим. 1, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до частини шостої ст. 11 Закону № 996 фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародних стандартів складаються на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародних стандартів, яка оприлюднена державною мовою на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Ураховуючи зазначене, неприбуткові організації складають фінансову звітність відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів.

Умови, за яких резидент Дія Сіті може обрати третю групу платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з підпунктами 14.1.282 та 14.1.284 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття «резидент Дія Сіті» та «реєстр Дія Сіті» вживаються в ПКУ у значеннях, визначених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).

Відповідно до п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 1667 резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

Реєстр Дія Сіті – реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667).

Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Поряд з цим, п.п. 10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Пунктами 4 і 6 частини третьої ст. 8 Закону № 1667 передбачено, що до реєстру Дія Сіті вносяться, зокрема, такі відомості:

- дата набуття юридичною особою статусу резидента Дія Сіті;

- відомості про дату та підставу втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті.

Слід зазначити, що підстави за яких втрачається статусу резидента Дія Сіті визначені ст. 9 Закону № 1667.

Зокрема, у разі отримання від резидента Дія Сіті заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті відповідно до п. 1 частини першої ст. 9 Закону № 1667 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.

Враховуючи зазначене, юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.

За яких умов актив визнається основним засобом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку основними засобами вважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 тис. грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 тис. грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Платники транспортного податку cпрямували до місцевих скарбниць Дніпропетровщини понад 8,7 млн гривень

У січні – травні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 8,7 млн грн транспортного податку. Це майже на 4,0 млн грн, або на 83,4 відс., більше ніж у січні – травні 2023 року.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком (податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Внесок платників Дніпропетровщини у фінансову безпеку країни: до загального фонду держбюджету надійшло понад 16,5 млрд гривень

Упродовж п’яти місяців 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 16,5 млрд грн податкових платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у 2024 році зберігається позитивна динаміка надходжень до бюджетів: у порівнянні з відповідним періодом 2023 року цьогоріч загальний фонд держбюджету отримав коштів на понад 4,0 млрд грн, або на 32,7 відс., більше.

«Сьогодні міцний економічний фронт – це фінансова безпека держави. Кожна гривня, яка надходить до бюджетів, є важливою, адже ці кошти спрямовуються на забезпечення повноцінного функціонування країни в умовах воєнного стану. Дякую всім за продуктивну роботу та своєчасно сплачені податки і збори! Не зупиняємось, продовжуємо працювати!», – зазначила Наталя Федаш.

Податковий календар на 20 червня 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що

20 червня 2024 року, четвер, останній день подання:

-   декларації з акцизного податку за травень 2024 року;

-   заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІІI кварталу 2024 року;

-   податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за травень   2024 року у разі не подання податкової декларації на 2024 рік;

-   податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року;

-   податкової декларації з рентної плати за травень 2024 року з розрахунком:

• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України 

останній день сплати:

- авансового внеску з єдиного податку на червень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за травень 2024 року, крім гірничих підприємств. 

Ментальне здоров’я – тренінг для податківців Дніпропетровщини

Подія_дня

В рамках меморандуму за ініціативи в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  (ГУ ДПС) Федаш Наталі та сприяння голови Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України Валевської Ольги за участі представників Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради відбулась лекція-тренінг для податківців Дніпропетровщини з основ ментального здоров’я. 

Одна з її цілей — допомогти кожному знайти можливості посилення власної стійкості, навчити, як розвивати її самостійно. 

Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам. Вчимося по-новому будувати взаємодію. Бо тепер усі ми — люди із досвідом війни. Маємо бути уважними та бережливими одне до одного.

Працюємо далі! 

Розʼяснення новацій податкового законодавства, які запроваджуються з 16 червня 2024 року, – спільний вебінар ДПС та АППУ

Новаціям податкового законодавства, які запроваджуються з 16 червня 2024 року, був присвячений черговий спільний онлайн-вебінар ДПС та Асоціації платників податків України.

Представники ДПС розʼяснили основні зміни, які були внесені до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Такі зміни запроваджені постановою КМУ від 13 червня 2024 року № 703.

Зокрема, передбачається, що платник за бажанням може брати участь особисто або через свого представника у розгляді матеріалів скарги в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.

Під час заходу спікери відповіли на найпоширеніші запитання, які виникають у платників при реєстрації податкових накладних, та надали рекомендації стосовно окремих випадків.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Не уклали трудовий договір із найманим працівником

Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу. Сума фінансової санкції може сягати 240 тисяч гривень за кожного неоформленого працівника

За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (8000 грн) та сплачувати усі податки та збори

Як фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку (крім е-резидента) відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування та у яких випадках така відмова є обов’язковою?

Відповідно до п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Слід зазначити, що абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Водночас відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Про подання ФОПом – платником єдиного податку першої та другої груп через Електронний кабінет заяви щодо щорічної відпустки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛН), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі.

Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої та другої груп, яка не використовує працю найманих осіб, скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу лист, який містить заяву довільної форми щодо періоду щорічної відпустки або терміну тимчасової втрати працездатності зі сканованою копією витягу з ЕРЛН (далі – Заява). Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

- код ДПІ, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання Заяви її автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в органі ДПС, до якого вона направлена. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин: обчислення земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтею 284 ПКУ встановлено особливості оподаткування платою за землю.

Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПКУ (п. 284.4 ст. 284 ПКУ).

Статтею 274 ПКУ визначені межі ставок земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), а ст. 277 ПКУ – ставок земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

Таким чином, податкове зобов’язання із земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин на рік становить 25 відс. від суми земельного податку, обчисленої за ставкою, встановленою рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, із змінами (далі – Декларація).

Зокрема, у розд. I «Розрахунок суми земельного податку» Декларації зазначається:

- у колонці 16 «Ставка податку (%)» – ставка, визначена у розмірі 25 відс. від ставки, встановленої рішенням відповідної ради, для земельних ділянок цільового призначення за кодом «11.01 – Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами»;

- у колонці 17 «Річна сума земельного податку» – сума податку, обчислена за ставкою, зазначеної у колонці 16;

- у колонці 23 «Річна сума земельного податку (до сплати)» – сума податку, яка зазначена у колонці 17 Декларації.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Щодо платників єдиного податку четвертої групи, у яких частка сільськогосподарського товаровиробника менше 75 вiдсоткiв та приведення у відповідність до вимог податкового законодавства показників ix податкової звiтностi шляхом подання уточнюючих розрахунків або у разі неможливості ними виконати податковий обов'язок щодо використання механiзму Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 пiдроздiлу 10 роздiлу ХХ «Перехiднi положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), затвердженого наказом Miнicтepcтвa фінансів України вiд 29 липня 2022року № 225.

Відповідно до частини п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи за земельні ділянки, розташовані на територіях, які забруднені вибухонебезпечними предметами відповідно до затвердженого Переліку територій. Для цього платнику необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, на підставі якої буде прийнято рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.

Також відповідно до абз. 2 п.п.298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ, якщо частка не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Незадекларованого працівника можуть звільнити в будь-який день. А якщо у вас є трудовий договір, роботодавець має попередити про звільнення за два місяці.

Щодо повноти декларування платниками об’єкта оподаткування для розрахунку МПЗ, у яких розрахункова середня вартість орендованих земель менше розрахункової середньої вартості по Дніпропетровській області та повноти добровільного декларування податків і збо

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 ПКУ).

Пунктом 2971.5 статті 2971 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичних осіб, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

- єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

- рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

- 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Слід зазначити, у Дніпропетровській області середня вартість 1 га орендованої землі складає 3,01 тис. грн/1га та при наявності орендованої землі сплата ПДФО за договорами оренди відсутня.

Просимо враховувати вищезазначену інформацію при розрахунку МПЗ.

Понад 6,1 млн грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників туристичного збору

У січні – травні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували понад 6,1 млн грн туристичного збору. Це майже на 1,4 млн грн, або на 29,5 відс., більше ніж у аналогічному періоді минулого року.

Нагадуємо, що внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В’їзний туризм – прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Чи подає юридична особа податкову декларацію з плати за землю, якщо земельна ділянка придбана і відчужена в межах одного календарного місяця?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПКУ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III встановлено, що офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року   № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, з урахуванням п. 287.1 ст. 287 ПКУ, якщо юридичною особою в межах одного календарного місяця поточного року була придбана і відчужена земельна ділянка, то така юридична особа подає Декларацію, в якій визначає податкове зобов’язання по земельному податку за фактичний період перебування у неї земельної ділянки у власності у поточному році.

При цьому у колонці 7 розд. І Декларації зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці (примітка 12 до Декларації).

Акцизний податок з вироблених товарів: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 130 млн гривень

Протягом січня – травня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 130,0 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем – травнем 2023 року надходження збільшились майже на 26,6 млн грн, або на 25,7 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зауважила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, наразі легалізація обігу підакцизних товарів – один із пріоритетів у роботі податкових органів. Існування незаконного ринку підакцизних товарів негативно відображається і на рівні бюджетних надходжень, і на якості таких товарів, і на дотриманні прав споживачів. 

«Закликаємо суб’єктів господарювання працювати, дотримуючись норм законодавства. Висловлюємо вдячність всім сумлінним платникам, які сьогодні здійснюють важливий внесок в економіку країни – своєчасно і в повному обсязі сплачують податки до бюджетів!», – зазначила керівниця обласної податкової.

У фокусі уваги податківців Дніпропетровщини місця масового відпочинку

У період відпусток робота закладів, які надають послуги на заміських базах відпочинку, знаходиться під особливою увагою податківців Дніпропетровської області.

Так, під час проведення аналізу господарської діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у заміській базі відпочинку, виявлено ознаки порушення законодавства у частині проведення розрахункових операцій. 

Фахівцями податкової служби проведено фактичну перевірку господарської діяльності зазначеного платника податків, під час якої встановлено факти:

- здійснення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;

- відсутність у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту на підакцизні товари – коду УКТ ЗЕД;

- використання найманої праці осіб без належного оформлення. 

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 610 тис. гривень.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області закликає представників бізнесу неухильно виконувати вимоги чинного законодавства України.

До уваги власників і користувачів земельних ділянок усіх форм власності

Державна податкова служба України з метою правильного застосування ставок податку і податкових пільг із земельного податку рекомендує розглянути матеріали, які розміщені на вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, щодо цільового призначення земельної ділянки та перевірити коректність інформації щодо цільового призначення земель, які обліковуються у Державному земельному кадастрі, і у разі необхідності привести дані у відповідність до вимог земельного законодавства.

Матеріали розміщено за посиланням: https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-rozyasnyuye-varianty-pryvedennya-vidomostej-pro-czilove-pryznachennya-zemelnoyi-dilyanky-u-vidpovidnist-do-diyuchogo-klasyfikatora-vydiv-czilovogo-pryznachennya-zemelnyh-dily/.

Про електронні сервіси податкової служби

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/11142.html

ЗУ_3219 #РРО_ПРРО

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11141.html

Зростання виторгів через РРО/ПРРО, як один із показників боротьби з незаконним обігом підакцизної продукції

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) впродовж січня – травня 2024 року проведено 510 фактичних перевірок, під час яких встановлені порушення законодавства у частині роздрібного продажу тютюнових та алкогольних виробів. До суб’єктів господарювання застосовано 96,9 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.

З початку 2024 року ГУ ДПС анульовано 394 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, у тому числі рідинами. Складено 152 протоколи про адміністративні правопорушення.

ГУ ДПС у рамках боротьби з тіньовим ринком підакцизної продукції спільно з ГУ НП в Дніпропетровській області на постійній основі здійснюються оперативно-профілактичні заходи з протидії правопорушенням у сфері обігу тютюнових виробів.

Так, впродовж травня п. р. відпрацьовано майже 218 торгівельних об’єктів, з яких на 147 проведено фактичні перевірки – донараховано майже 1 млн грн, у СГ анульовано 24 ліцензії за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку.

Показник збільшення виторгів через РРО/ПРРО – один із основних чинників, який підтверджує позитивну динаміку у частині мінімізації незаконного обігу підакцизних товарів. 

Так, по тютюнових виробах виторги через РРО/ПРРО мають тенденцію до зростання. У березні п. р. відбулось збільшення виторгів на 28,3 % (або на 167 млн грн), у квітні – на 9 % (або на 68 млн грн), у травні – на 6,9 % (або на понад 56,8 млн гривень). Середні виторги на 1 РРО/ПРРО у 2024 році з березня по травень також збільшуються та відповідно у травні місяці склали 124 тис. гривень.

По алкогольних напоях виторги через РРО/ПРРО з січня по травень зросли до 22,5 % (або 224 млн гривень). Середні виторги на 1 РРО/ПРРО у травні 2024 року склали 143 тис. гривень.

«Досягнення позитивних результатів у напрямку зростання виторгів підакцизної групи товарів є результатом спільних та злагоджених дій контролюючих, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування», – акцентував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 69.37 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов’язання, визначеного в такому податковому повідомленні-рішенні, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення.

Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.

Норми статей 56 та 57 ПКУ застосовуються з урахуванням строків, визначених цим підпунктом.

Підпунктом 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.

Податкова адреса ФОПа – тимчасово окупована територія: чи утримують суб’єкти господарювання ПДФО з доходів, виплачених такому ФОПу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ.

Відповідно до положень п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» (далі – Постанова ВРУ № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

В п.п. 38.1 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ наведено поняття тимчасово окупованої території як території окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначеної відповідно до Постанови ВРУ № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України. Такий перелік населених пунктів затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (далі –   Розпорядження № 1085-р).

Крім того, п. 1 Постанови ВРУ № 254 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (далі – Закон № 1680) запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно з ст. 1 Закону № 1680 (в редакції, чинній на момент його прийняття) тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України.

Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року   № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» (далі – Постанова ВРУ № 252) визначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких, відповідно до Закону № 1680, тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з російською федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до Постанови ВРУ № 252, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року. Лінія з прив’язкою до місцевості з найменуванням населеного пункту, орієнтиру на місцевості та географічними координатами наведена у додатку до Постанови ВРУ № 252.

Таким чином, для визначення приналежності певної території до тимчасово окупованих територій для цілей п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ слід керуватись Розпорядженням № 1085-р та додатком до Постанови ВРУ № 252.

Які ставки земельного податку повинні застосовувати власники (користувачі) земельних ділянок, якщо в прийнятому рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають такій категорії земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III.

За змістом п.п. 1 п. «а» частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку для земель, що перебувають у власності територіальних громад, віднесено до виключних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року 2755-VI (далі – ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Відповідно до п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

До повноважень, зокрема, сільських, селищних, міських рад (далі – Рада) щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ).

Згідно з п.п. 12.3.8 п. 12.3 ст. 12 ПКУ на період дії воєнного чи надзвичайного стану Ради мають право приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в окремих місцевостях України положення п.п. 12.3.8 п. 12.3 ст. 12 ПКУ поширюється виключно на представницькі органи територіальних громад відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких введено воєнний чи надзвичайний стан.

Плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ).

Ради встановлюють ставки земельного податку в межах ставок визначених ст. 274 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено).

Ради у відповідності до абзацу першого п. 284.1 ст. 284 ПКУ встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, в рішеннях яких ставки земельного податку зазначаються за видами цільового призначення земельних ділянок відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821).

Якщо у чинному рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають категорії земельних ділянок (основному цільовому призначенню землі), то з метою уточнення інформації щодо прийнятих рішень про встановлені ставки по земельному податку, платникам плати за землю необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок.

При обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю платник податку повинен застосовувати ставки земельного податку (в тому числі ставка «0»), зазначені у письмовій відповіді органу місцевого самоврядування на його запит.

Яким чином заповнюється та в який термін подається Довідка про використані РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Згідно з п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок № 13), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» із змінами та доповненням (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за ф. № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.

Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту за ф. № ЗВР-1 та Довідки про використані розрахункові книжки (далі – Довідка) до контролюючого органу за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку № 13).

Форма Довідки наведена у додатку до Порядку № 13.

Суб’єкти господарювання, які подають податкову звітність в електронному вигляді, Довідку за ідентифікатором форми FJ0525002 надсилають в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

У заголовній частині Довідки зазначається найменування суб’єкта господарювання, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ чи реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, та кількість штук повністю використаних у звітному місяці РК.

Таблична частина Довідки передбачає заповнення таких граф:

- порядковий номер;

- номер РК – зазначається номер використаної РК, який складається з 10 цифр (фіскальний номер першої КОРО) та проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с»;

- період використання, де: у колонці «початок» – зазначається дата початку використання РК, яка вказана в корінці першої розрахункової квитанції РК, у колонці «кінець» – зазначається дата закінчення використання РК, яка вказана в корінці останньої розрахункової квитанції РК;

- кількість анульованих квитанцій – зазначається кількість анульованих розрахункових квитанцій. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частині робиться позначка «Анульовано», що засвідчується підписом особи, яка здійснює розрахунки.

Згідно з приміткою до Довідки, така Довідка повинна містити інформацію про РК, за якими дата кінця використання припадає на звітний місяць. Суб’єкт господарювання – фізична особа засвідчує Довідку особистим підписом.

ФОПу – «спрощенцю» ІІІ групи контролюючий орган анулював реєстрацію платника ПДВ в останні дні кварталу: визначення ставки єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – четвертого п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями або за даними реєстру платників єдиного податку.

Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).

Згідно з п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Оскільки нормами глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ не передбачено іншого терміну для подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування після закінчення терміну, ніж визначений п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, якій контролюючим органом анульовано реєстрацію платника ПДВ в останні дні кварталу, буде перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. протягом такого кварталу та наступного кварталу, в якому такій особі необхідно у визначені ПКУ строки (не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ) подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Плата за землю: понад 2,6 млрд грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини

Протягом січня – травня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,6 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 106,5 млн грн, або на 4,1 відсотки.

Звертаємо увагу, що платниками земельного податку за земельні ділянки, які приватизовані громадянами – членами садівницького товариства є такі громадяни – члени садівничого товариства, які приватизували земельні ділянки, крім тих, які мають право на звільнення від сплати податку.

Єдине вікно подання електронної звітності: додано нові версії документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.6.0 станом на 11.06.2024 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 11.06.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.6.0) (станом на 11.06.2024):

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 29.02.2024 № 99:

F/J 1319302 – Заява про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів;

F/J 1319402 – Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів;

F/J 1319502 – Заява про виключення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Платники Дніпропетровщини підтримують економіку: до державного бюджету надійшло понад 20,7 млрд гривень

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, з початку поточного року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 20,7 млрд грн, що майже на 4,4 млрд грн, або майже на 27 відс., більше ніж за п’ять місяців 2023 року.

Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за значний внесок в економічну безпеку нашої держави.

За словами Наталі Федаш, Дніпропетровщина – це регіон, який у непростих умовах стабільно працює та поповнює бюджети. 

«Наразі кошти бюджетної сфери спрямовуються, перш за все, на забезпечення обороноздатності нашої держави. Рівень податкової дисципліни суб’єктів господарювання впливає на обсяги формування доходів бюджетів, а також на умови чесної конкуренції на ринку. Наша мета – шляхом інформаційної допомоги платникам сприяти дотриманню ними законодавства, знизити податкові ризики та стимулювати бізнес до добровільної сплати податків», – зазначила очільниця обласної податкової.

До уваги Підзвітних Фінансових Установ

Державна податкова служба України інформує Підзвітні Фінансові Установи (далі – ПФУ) про те, що відповідно до частини 2 підпункту 7 пункту 5 розділу 2 «Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2023 № 282, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2024 № 1090/40146, ДПС оприлюднила Перелік Підзвітних Юрисдикцій (Юрисдикцій – Учасниць) з якими Україна обмінюватиметься інформацією про підзвітні фінансові рахунки для цілей Багатосторонньої угоди CRS.

Також ДПС принагідно нагадує ПФУ про те, що відповідно до пункту 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2023  № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки» перший звіт про підзвітні рахунки за звітний період, що розпочинається 01 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року, подається до 01 липня 2024 року.

Додаткові матеріали  Перелік Підзвітних Юрисдикцій (.xlsx, 25 Kb) (Завантажити)

Фактична перевірка суб’єкта господарювання у місці масового відпочинку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснює контроль за суб’єктами торгівлі та надання послуг.

В літній період особлива увага приділяється закладам, які надають послуги та здійснюють продаж продукції в місцях масового відпочинку.

Під час проведення аналізу господарської діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у кафе на набережній м. Дніпра, виявлено ознаки порушення законодавства у частині проведення розрахункових операцій. 

Податківцями проведено фактичну перевірку господарської діяльності зазначеного платника податків, якою встановлено факти:

- здійснення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;

- відсутність у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту на підакцизні товари – коду УКТ ЗЕД;

- використання найманої праці осіб без належного оформлення. 

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 344 тис. гривень.

За встановленими фактами порушення суб’єктом господарювання трудового законодавства матеріали даної перевірки направлені для відповідного реагування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Представники Мінфіну та ДПС взяли участь у міжнародному навчально-практичному семінарі з питань провадження глобального мінімального податку (GloBE) та загального огляду другого компоненту (Pillar Two)

Представники Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України на запрошення Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) взяли участь у воркшопі (навчально-практичному семінарі) на тему: «Провадження глобального мінімального податку (GloBE) та загального огляду двокомпонентного рішення (Pillar Two)» у м. Анкара (Турецька Республіка).

Зазначений воркшоп спрямований на підвищення професійних компетенцій учасників, розширення знань у сфері міжнародного оподаткування, зокрема, щодо впровадження у національне законодавство двокомпонентного рішення (Pillar Two) з метою вирішення податкових проблем, що виникають у зв`язку з цифровізацією економіки відповідно до міжнародних зобов’язань України як учасника Глобального форуму та налагодження міжнародних зв’язків для подальшого обміну досвідом. 

Глобальні ініціативи ОЕСР у сфері міжнародного оподаткування Pillar 1 та Pillar 2 передбачають удосконалення наявних механізмів боротьби з розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

Впровадження Pillar 2 також визначено як пріоритетний напрям у Національній стратегії доходів 2024-2030, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.

Представниками податкових органів з 20 країн світу отримано кваліфіковану експертну допомогу з питань впровадження глобального мінімального податку (GloBE), загального огляду двокомпонентного рішення (Pillar Two) та інформацію про стан змін у цьому напрямі.

Загалом проведена зустріч була корисною для всіх її учасників, а набутий досвід у подальшому сприятиме вдосконаленню контролю у сфері міжнародного оподаткування.

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2023-2024 роках по м.Дніпро

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/11140.html

Справляння єдиного податку четвертої групи на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364» (далі – Постанова № 485), яка набрала чинності з дня опублікування – 03 травня 2024 року, встановлено, що для цілей оподаткування території активних бойових дій — це включені до переліку території активних бойових дій, території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відповідно до підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – пп. 69.33 Кодексу) тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

Річна сума єдиного податку четвертої групи визначається пропорційно до кількості місяців, коли площі земельних ділянок (земельних часток (паїв)) підлягали оподаткуванню єдиним податком.

З огляду на викладене, поширення дії пп. 69.33 Кодексу на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, починається з першого числа місяця, в якому набрала чинність Постанова № 485.

Отже, відповідно до пп. 69.33 Кодексу з урахуванням норм Постанови № 485 за об’єкти оподаткування, розташовані на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, єдиний податок четвертої групи не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024 до дати завершення на таких територіях активних бойових дій.

Суд підтримав позицію податківців щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Верховним Судом зазначено, що положення Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, (Інструкція) не передбачають можливості завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів у зв`язку з проведенням розрахунків шляхом передачі векселя в рахунок оплати за поставлений товар.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що передача векселя в рахунок оплати за поставлений товар за операцією з експорту товару не є обставиною з якою положення Інструкції пов`язують завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, навіть за умови, що така форма розрахунку передбачена умовами договору, тобто розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів мають проводяться виключно шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.

Верховним Судом зауважено, що Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» надає право суб`єкту господарювання обрати самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України, проте Законом України «Про валюту і валютні операції», який є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій і має прерогативу в застосуванні, визначено єдину форму розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів і це виключно шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.

Таким чином, реалізуючи мету, з якою у цій справі було відкрито касаційне провадження, колегія суддів формулює такий правовий висновок. Статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», який є спеціальним Законом в сфері здійснення валютних операцій, передбачено проведення розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів виключно у грошовій формі, під якою слід розуміти надходження валютних цінностей як в національній так і в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, в залежності від виду і особливостей зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в яких визначено валюту розрахунків. Грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 140/10623/23 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено; рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову позивача.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що до таблиці даних платника податку (далі – Таблиця даних) обов’язково надаються пояснення щодо специфіки господарської діяльності, які підтверджують реальність здійснення платником господарських операцій, відображених у Таблиці даних, в яких, зокрема, зазначається: 

- специфіка діяльності (суть господарської діяльності) та обґрунтування необхідності використання таблиці даних платника податку на додану вартість; 

- наймані працівники задіяні у господарській діяльності (сезонні працівники тощо); 

- наявність ліцензій/дозвільних документів/допусків необхідних для здійснення діяльності (у разі необхідності); 

- основні фонди/засоби, матеріальні активи, транспортні засоби, земельні угіддя тощо, які використовуються в діяльності на правах власності чи оренди, які повинні бути відображені у формі 20-ОПП, податковій та фінансовій звітності платника.

Які права мають платники податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків має право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

- оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

- на повне відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом;

- реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку;

- подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету (наявність помилки/збою має бути підтверджена технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішенням суду), якщо подання таких документів в електронній формі не є обов’язковим відповідно до цього Кодексу;

- надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом;

- відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.

Платник податку має також інші права, передбачені законом (п. 17.2 ст. 17 кодексу).

Чи підлягають оподаткуванню проценти, які фактично не виплачуються нерезиденту, а зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню незалежно від способу їх виплати, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу. При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Більше окремих запитань платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування розглянуто в Інформаційному листі № 5/2024: Огляд запитів* платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування, який розміщено за посиланням  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/779224.html

Справляння плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364» (далі – Постанова № 485) внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Постановою № 485, яка набрала чинності з дня опублікування – 03.05.2024, встановлено, що для цілей оподаткування території активних бойових дій — це включені до переліку території активних бойових дій, території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Отже, підрозділ 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» Розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією до територій активних бойових дій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами) (далі – Перелік територій), застосовується для цілей оподаткування  відповідно до особливостей справляння плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податки) у період дії воєнного стану на території України, передбачених Розділами VIII, XII, пунктами 69.14, 69.16 та 69.22 п. 69 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу).

Відповідно до пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу, починаючи з 01 січня 2023 року не нараховуються та не сплачуються Податки за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Водночас поширення дії пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, починається з першого числа місяця, в якому набрала чинність Постанова № 485 (03.05.2024).

Отже, відповідно до пп. 69.14, 69.16, 69.22 Кодексу з урахуванням норм Постанови № 485 за об’єкти оподаткування, розташовані на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, Податки не нараховуються та не сплачуються, починаючи з 01.05.2024 до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

На порядку денному - безпечне функціонування держави та бізнесу

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось чергове засідання комісії з визначення підприємств та установ критично важливими, яку очолює перший заступник Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимир Орлов.

У роботі комісії прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Розглядали пропозиції претендентів на присвоєння їм статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області. Відбір проводився за чіткими критеріями, визначеними Урядом.

Працюємо далі!

Порядок заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад: 

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графи 6 – 7 «Територія територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Під час надання Повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби , які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Повідомленні за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

Рентна плата: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 2,5 млрд гривень

Упродовж січня – травня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 2,5 млрд грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 1,1 млрд грн, або майже на 86 відсотків.

Звертаємо увагу, що 20.06.2024 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за травень 2024 року з розрахунком:

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).

Щодо функціонування системи обміну електронними документами SWinED

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу визначено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів /послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів /послуг їх постачальнику (далі – РК (-), для чого постачальник надсилає складений РК (-) отримувачу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу/п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, реєстрація РК (-) у ЄРПН здійснюється протягом 15/18 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).

Водночас, Кодексом не передбачено чіткого механізму фіксації дати отримання покупцем РК (-)від постачальника, що ускладнює визначення граничного терміну реєстрації в ЄРПН таких РК та , в певних випадках, призводить до оскаржень прийнятих рішень в адміністративному і навіть у судовому порядках.

Разом з тим, на сервері ДПС функціонує сервіс для обміну електронними документами (РК (-)) між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED), АРІ якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua. 

Для налаштування обміну РК (-) з контрагентами з використанням  SWinED платникам податків необхідно звернутися до свого надавача послуг з обміну електронними документами та подання звітності.

Обмін електронними документами на сервері здійснюється по прямому з’єднанню (протокол SOAР). Для криптографічних перетворень електронних документів використовуються сертифіковані засоби КЕП, які також використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа (РК (-)) отримувачем, тобто фіксує дату отримання РК (-) отримувачем (покупцем) товарів /послуг від їх постачальника.

З початку поточного року майже 410 млн грн податку на нерухоме майно отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини

Протягом п’яти місяців 2024 року платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, майже на 410,0 млн гривень. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 50,8 млн грн, або на 14,1 відс. у порівнянні з січнем – травнем 2023року.

Очільниця податкової служби області висловила вдячність сумлінним платникам за належне виконання ними фінансових зобов’язань та нагадала, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація). 

За об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, податкова Декларація такими особами подається на загальних підставах.

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Інспектори праці та податкові інспектори  мають право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство. 

Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:

територіальні органи Держпраці;

територіальні органи ДПС.

А органи місцевого самоврядування можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

До державного бюджету у січні – травні 2024 року надійшло 482,4 млрд гривень

За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – травні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 482,4 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні –травні 2024 року становили 440,5 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 111,3 відс.

Надходження (сальдо) до державного бюджету у травні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 109,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у травні 2024 року становили 100 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 6,9 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 6,4 млрд гривень.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Своєчасне переукладання договорів оренди та оформлення документів на землекористування, як один із основних резервів поповнення місцевих бюджетів

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/11139.html

Засідання комітету «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради: на розгляді актуальні питання

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та податківців Дніпропетровського регіону.

Обговорювалися питання своєчасного оформлення трудових відносин та сплати податкових грошових зобов’язань з використанням єдиного рахунку.

Робота у напрямку розгляду актуальних питань оподаткування триває!

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Створюючи нові робочі місця, ви можете отримати державну підтримку.

Якщо ви є суб’єктом малого підприємництва і створили нові робочі місця, можете отримати компенсацію в розмірі єдиного внеску за працевлаштування  зареєстрованих безробітних на ці робочі місця не менше ніж на два роки. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.

З початку 2024 року ДПС опрацьовано 1147 запитів на отримання публічної інформації

У січні – травні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 1147 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 1008 запитів надійшло електронною поштою, 130 – поштою, 8 – особисто від запитувача, 1 – телефоном.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 688 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшов 391 запит на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників медіа – 63.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 568, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 355, надіслано належним розпорядникам інформації – 197.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 77,1 відс. від загальної кількості запитів.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Виплата доходів, які не належать до фонду оплати праці (лікарняні): сплата ПДФО резидентом Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням    гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: 

- основна заробітна плата; 

- додаткова заробітна плата; 

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), розд. 3 якої передбачено інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.

До складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться, зокрема:

- допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);

- оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3. розд. III Інструкції № 5).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема: 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.

Враховуючи викладене, резидент Дія Сіті сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. при виплаті доходів, які не належать до фонду оплати праці, за кодом класифікації доходів бюджету – 11010400.

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість подарунків, безоплатно переданих роботодавцем працівникам?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Згідно з п.1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95-ВР).

Статтею 1 розд. 1 Закону № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Так, згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати.

Вартість подарунків до ювілейних та пам’ятних дат, безоплатно переданих роботодавцем працівникам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, а саме: є сумою благодійної допомоги, виплаченої особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5).

Таким чином, вартість подарунків, безоплатно переданих працівникам (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування єдиного внеску лише у разі перебування їх у трудових відносинах з роботодавцем.

Відмовитися від спрощеної системи оподаткування з ІІІ кварталу п. р. можна не пізніше 20 червня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкти господарювання (платники єдиного податку першої – третьої групи) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подають до контролюючого органу заяву. 

Норми передбачені п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

Отже, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з III кварталу 2024 року, платнику необхідно не пізніше 20 червня 2024 року подати заяву.

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Вас штрафують за запізнення чи неефективну роботу? Задекларована праця захищає вас від зловживань зі сторони роботодавця. За порушення трудової дисципліни закон передбачає лише два покарання: догану або звільнення.

Матеріальна відповідальність стягується в разі суттєвої шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності, а відрахування не можуть перевищувати 20% зарплати. Вам же треба за щось жити.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з нікотиновмісними продуктами для орального застосування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що починаючи з 01 вересня 2024 року операції з реалізації вироблених в Україні/ввезених на митну територію України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», що включені до переліку підакцизних товарів, підлягають оподаткуванню акцизним податком відповідно до положень Закону України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон).

Водночас у перелік підакцизних товарів не входять товари товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну».

З метою запобігання виникненню можливих загроз, пов’язаних з ухиленням від оподаткування через неправомірне віднесення нікотиновмісних продуктів для орального застосування товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», що підлягають оподаткуванню акцизним податком, до товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну», що не віднесені до підакцизних товарів, слід враховувати інформацію, надану листами Міністерства охорони здоров’я України та Державної митної служби України, щодо віднесення нікотиновмісної продукції до засобів нікотинозамісної терапії і такої, що призначена для сприяння припиненню вживання тютюну, а саме:

- нікотинова замісна терапія врегульована наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.09.2012 № 746 «Про затвердження Методичних рекомендацій для медичних працівників закладів охорони здоров’я з надання лікувально-профілактичної допомоги особам, які бажають позбутися залежності від тютюну»;

- наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2012 № 601 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів» затверджено Стандарти первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів, який включає «Стандарт 5. Медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів здійснюється комплексно, із застосуванням немедикаментозних методів та фармакотерапії» (далі – Стандарт 5).

Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду тютюн віднесено до психоактивних речовин і відповідно розлади внаслідок його вживання віднесено до психічних і поведінкових.

Стандартом 5 передбачено такі обов’язкові критерії:

- для фармакотерапії застосовуються лікарські засоби з доведеною ефективністю щодо їхнього впливу;

- лікарські засоби нікотинозамісної та ненікотинозамісної терапії обов’язково призначаються медичним (фармацевтичним) працівником.

Додатком 4 до Стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів визначено перелік лікарських засобів з доведеною ефективністю, які дозволені в Україні для вживання для НЗТ (нікотинозамісної терапії):

- нікотинова жувальна гумка, міжнародна непатентована назва (далі – МНН) – Nicotine;

- нікотиновий пластир, МНН – Nicotine.

Лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абзац другий частини першої статті 2 Закону України «Про лікарські засоби»).

Відомості про лікарські засоби містяться в Державному реєстрі лікарських засобів України.

З огляду на зазначене, виключно лікарські засоби є препаратами, які призначені для сприяння припиненню вживання тютюну.

Будь-які інші продукти, що не є лікарським засобом, не мають доведеної ефективності в припиненні вживання тютюну, а тому не можуть бути призначені для сприяння припиненню вживання тютюну.

Отже, враховуючи інформацію МОЗ, правомірність віднесення нікотиновмісної продукції до продукції товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну», має підтверджуватися наявністю відомостей про таку продукцію в Державному реєстрі лікарських засобів України.

Фізичні особи для звірки даних щодо плати за землю можуть звернутись до контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб) різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (абзац перший п. 297 прим. 1.5. ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік є додатком 3 (далі – Додаток 3) до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (юридичної особи), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 1 до Додатка 3 та п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ Додаток 3 є невід’ємною частиною Декларації. Номер зазначається послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних додатків. Платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 глави 1 розд. XIV ПКУ).

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до абзацу другого п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку.

Пунктом 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, зокрема, протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

Порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податків допущених помилок регулюється ст. 50 ПКУ.

При цьому, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок виконання податкових обов’язків платниками податків у період воєнного стану, які мають можливість їх своєчасно виконувати, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів та подання звітності, встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

ПКУ не передбачено звільнення від відповідальності платників, що мають можливість виконувати податковий обов’язок за несплату (несвоєчасну сплату) задекларованого позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, або не подання Додатка 3.

Отже, у разі несплати (несвоєчасної сплати) задекларованого позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яке є частиною зобов’язань з єдиного податку, до юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи, яка має можливість своєчасно виконувати свій податковий обов’язок, контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 124 ПКУ.

З урахуванням п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі неподання Додатка 3 у складі Декларації, такі платники повинні уточнити податкове зобов’язання по єдиному податку, подавши Додаток 3 у складі уточнюючої Декларації без нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники Дніпропетровщини поповнили екологічним податком загальний фонд держбюджету на понад 120,7 млн гривень

Протягом п’яти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 120,7 млн грн екологічного податку. Це на понад 29,6 млн грн, або на 32,5 відс., більше ніж за п’ять місяців 2023 року.

Нагадуємо, що у разі здачі в оренду стаціонарного джерела забруднення платником екологічного податку є орендар такого стаціонарного джерела забруднення, який безпосередньо здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Дніпропетровщина: за операціями з реалізації алкогольних напоїв місцеві бюджети отримали понад 216 млн грн акцизного податку

У січні – травні 2024 року за операціями з реалізації алкогольних напоїв суб’єкти господарювання спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 216,3 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились на понад 23,2 млн грн, або на 12 відс., порівняно з січнем – травнем 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби області зауважила, що збалансування економічних інтересів держави та суб’єктів підприємницької діяльності в сфері обігу підакцизних товарів і, зокрема алкогольних напоїв, – важливий напрямок діяльності контролюючих органів. При цьому, створення належних умов для зростання обсягів легального виробництва і обігу алкогольних напоїв – це той чинник, який є запорукою впорядкування ринку підакцизних товарів, який поліпшить механізм справляння акцизного податку, в тому числі і з алкогольної продукції.

«Наразі забезпечення ефективного контролю над усім технологічним процесом від виробництва алкогольних напоїв до їх реалізації кінцевому споживачу та дотримання прав споживачів на якісну продукцію – у пріоритеті податкової служби», – зазначила Наталя Федаш.

е-Підприємець: 10 послуг в одній заяві на порталі Дія

ДПС є учасником цифрових проєктів, які запроваджує Мінцифри.

На порталі Дія стартувала комплексна послуга е-Підприємець. Відтепер підприємці мають можливість замовити необхідні послуги для ведення власного бізнесу, змінити або розширити сферу діяльності за пів години без походів до установ.

е-Підприємець – сервіс для спрощення ведення бізнесу. За однією заявою за 15-40 хв можна оформити онлайн 10 послуг, у тому числі податкові.

Наразі доступні послуги:

1. Державна реєстрація ФОП.

2. Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, що містяться в ЄДР.

3. Реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

4. Державна реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів.

5. Державна реєстрація створення ТОВ на підставі модельного статуту.

6. Державна реєстрація переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту.

7. Подання вакансій.

8. Реєстрація/перехід на спрощену систему оподаткування.

9. Реєстрація платником податку на додану вартість.

10. Відкриття банківського рахунку.

е-Підприємець – цифрове рішення для бізнесів, яке залишає в минулому папери, черги, очікування.

Комплексна послуга е-Підприємець розроблена в межах проєкту EU4DigitalUA.

Оперативна комунікація з територіальними громадами – важливий вектор роботи податкової служби Дніпропетровщини

Подія_дня

Співпраця_ТГ

  Сьогодні відбувся черговий воркшоп із територіальними громадами області. Такі зустрічі в онлайн форматі вже стали гарною традицією. Оперативні відповіді на актуальні питання громад та платників податків – це впевнений шлях до забезпечення стабільного та рівномірного наповнення місцевих бюджетів.

Питань, як завжди, багато: оподаткування юридичних та фізичних осіб, протидія нелегальному обігу підакцизних товарів, нарахування пені під час дії воєнного стану, погашення податкового боргу та інші. 

«Вчасне надання відповідей на актуальні питання податкового законодавства – важлива частина роботи податківців.  Попри усі виклики сьогодення ми продовжуємо нашу спільну роботу, працюємо на загальну мету – наповнення бюджету», - акцентував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов. 

Працюємо разом!

Розʼяснення окремих норм податкового законодавства на період дії воєнного стану – спільний вебінар ДПС та АППУ

Про окремі норми податкового законодавства, які діють на період дії воєнного стану, говорили сьогодні учасники спільного онлайн-вебінару ДПС та Асоціації платників податків України.

Представники ДПС поінформували про особливості проведення податкових перевірок, зокрема, проаналізували найпоширеніші види порушень, які податківці виявляють під час перевірок, після зняття мораторію на їх проведення, підстави проведення позапланових перевірок.

Крім того, було розʼяснено питання подання повідомлення про обʼєкти оподаткування і обʼєкти, повʼязані з оподаткуванням, зокрема, хто та у яких випадках не повинен подавати форму № 20-ОПП, відповідальність за її неподання, особливості заповнення розділу 3 цього повідомлення.

Також мова йшла про подання Форми № 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Розглянули учасники і питання судової практики в податкових правовідносинах, скорочення термінів проведення перевірок з питань правомірності декларування сум ПДВ до бюджетного відшкодування, починаючи з 01.07.2024 тощо.

Під час заходу представники ДПС надали відповіді на практичні питання учасників та рекомендації щодо вирішення окремих ситуацій.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

Конструктивні дивіденди – декларуємо правильно

Державна податкова служба України повідомляє, що станом на сьогодні платниками податків проведено коригувань з трансфертного ціноутворення на суму понад 8 млрд грн (2021 – 2022 звітні періоди), які відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) прирівнюються до дивідендів.

При цьому відповідно до додатку ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток (далі – додаток ПН) задекларовано виплати доходів, прирівняних до дивідендів (далі – конструктивні дивіденди), в сумі понад 6 млрд грн, з яких сплачено податок на репатріацію в розмірі понад 600 млн гривень.

Згідно з проведеним аналізом встановлено, що найбільші коригування з трансфертного ціноутворення проводяться з компаніями, які зареєстровані в Швейцарії (19 %), Об'єднаних Арабських Еміратах (14 %), Німеччині (9 %), Кіпрі (7 %) та інші.

Наразі триває опрацювання коригувань з трансфертного ціноутворення по 133 суб’єктах господарювання на суму 2 млрд грн, які не були відображені у додатку ПН, та податок на репатріацію з яких сплачено не було.

Таким чином, звертаємо увагу на необхідність декларування конструктивних дивідендів шляхом подання додатку ПН окремо по кожному нерезиденту.

Конструктивні дивіденди оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не встановлено міжнародним договором, або за формулою, визначеною пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та відображаються у додатку ПН, який подається за звітний період, у якому податок на доходи нерезидента було сплачено до бюджету, а у разі звільнення від оподаткування то за період, у якому відбулося коригування та/або виплата доходів.

Крім того, до платника податку, який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але після 30 вересня року, наступного за звітним, застосовується відповідальність відповідно до Кодексу.

Застосовувати міжнародний договір України в частині звільнення від оподаткування або застосовувати понижену ставку податку дозволено тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Механізм застосування відповідних міжнародних договорів докладно розкрито в узагальнюючій податковій консультації щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 480.

Державна податкова служба України нагадує, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 Кодексу).

У ЦОПах податкової служби Дніпропетровщини платники мають можливість отримати широкий спектр послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.06.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекцій (ДПІ), мобільному ЦОПі та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

В умовах введення в Україні воєнного ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – травня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 149 692 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 25 995 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 63 639 звернень, або 42,5 відс. від загальної кількості, та на 18 461 звернення більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Впродовж п’яти місяців поточного року платниками податків отримано 142 186 адміністративних послуг, що на 25 500 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 56 423 адміністративні послуги, або 39,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 17 619 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.

З початку року здійснено 1 015 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі реалізовано 328 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 632 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад (ТГ) Дніпропетровщини.

Станом на 01.06.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 3 436 адміністративних послуг, в тому числі 485 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 9 206 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах ТГ до фахівців ГУ ДПС звернулось 5 015 громадян, якими отримано 1 388 адміністративних послуг та 4 188 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи, популяризації електронних сервісів ДПС, застосування РРО/ПРРО,тощо.

Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 10 130 примірників друкованої продукції.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                     управління інформаційної взаємодії

                                      Головного управління ДПС

                                          у Дніпропетровській області

                                 (Кам'янський регіон)

« повернутися