Інформують податківці

Дата: 27.06.2024 10:04
Кількість переглядів: 67

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

 

День митника України: очільниця податкової служби Дніпропетровщини привітала партнерів з професійним святом

 

Щорічно, 25 червня, на державному рівні відзначається День митника України.

До Дніпровської митниці на урочистий захід, присвячений професійному святу, завітала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

«Це свято є підтвердженням важливої ролі працівників митної служби у захисті економічних інтересів нашої держави та забезпеченні митної безпеки. Ваша робота – відповідальна, нелегка і навіть небезпечна та заслуговує на повагу», - зазначила очільниця податкової служби області.

Бажаємо усім митникам міцного здоров’я, наснаги та плідної діяльності на благо Батьківщини!

Разом ми – сила!

 

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у практикумі «Експорт-Імпорт 2024: контракти, митниця, логістика»

 

За запрошенням Першого віцепрезидента Дніпропетровська торгово-промислова палата (далі – Дніпропетровська ТПП) Сергія Кучерявенко, яке надійшло на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та провідні фахівці податкової служби регіону прийняли участь у практикумі за темою «Експорт-Імпорт 2024: контракти, митниця, логістика».

На заході з нетворкінгом для малого та середнього бізнесу розглядались питання укладання та виконання зовнішньоекономічних контрактів під час війни українськими експортерами та імпортерами, сплати та адміністрування податків при здійсненні експортно-імпортних операцій, митного оформлення товарів, експортно-імпортних операцій, тощо.

Під час комунікацій з бізнесом податківці обговорили низку податкових питань: умови роботи на зовнішніх ринках, валютний контроль, оподаткування суб’єктів ЗЕД, тощо.

Посилення взаємодії податкової служби з Дніпропетровською ТПП та злагоджена співпраця спрямовані на забезпечення конкурентних умов ведення бізнесу.

Продовжуємо співробітництво задля стабільного економічного розвитку регіону.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Підтримуєте молодь і надаєте робоче місце? Держава вам допоможе.

За працевлаштування безробітних осіб з числа молоді компенсується 
50 відсотків мінімальної заробітної плати впродовж 6 місяців.

В розмірі єдиного внеску (не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску) проводиться компенсація за працевлаштування не менше ніж на два роки осіб, які:

мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць;

перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодом бюджетної класифікації:

11011000 – «Військовий збір».

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Які суб’єкти господарювання відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня                        2022 року № 894?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (із змінами) (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.

На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – це суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Щодо отримання ФОПом на загальній системі оподаткування довідки про одержані доходи за будь-який інший ніж річний податковий (звітний) період

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платника податку на доходи фізичних осіб (податок) контролюючий орган, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форми заяви про видачу довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Заява) та довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568, із змінами.

Типова інформаційна картка адміністративної послуги «Видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)» затверджена наказом Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 446, відповідно до якої Довідка видається на підставі поданої Декларації про майновий стан і доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами) (далі – Податкова декларація).

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу Податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають Податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подають Податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Поряд з цим, з урахуванням примітки 1 до Податкової декларації не передбачено її подання з позначкою «довідкова» для отримання Довідки.

Отже, звітним (податковим) періодом для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, є календарний рік, за результатами якого такі особи можуть отримати в контролюючому органі за основним місцем обліку (податковою адресою) Довідку на підставі Заяви та Податкової(-их) декларації(-ій).

При цьому ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, не можуть отримати в контролюючому органі Довідку за будь-який інший, ніж річний податковий період.

В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку на додану вартість (податок) – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН РК.

Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

При цьому п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 – IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

- покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення.

- покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.

Водночас, перебіг строків, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, зупиняється на період дії на території України правового режиму воєнного стану.

Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.

Чи враховує при розрахунку МПЗ ФОП – платник ЄП ІІ – ІV груп місяць, в середині (наприкінці) якого така особа набула/втратила право власності, оренди, користування на інших умовах земельною ділянкою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

- сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;

- загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до пп. 297 прим. 1.2, 297 прим. 1.3, 297 прим. 1.4 або 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно з абзацом першим п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

Відповідно до формул, наведених у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ для розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена/не проведена, відображається показник щодо кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.

Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI, із змінами, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», із змінами.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Отже, у разі набуття фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої – четвертої груп (далі – ФОП) права власності, оренди, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) на земельну ділянку, за умови державної реєстрації такого права (далі – право власності), в середині (наприкінці) місяця, при розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, враховується повний місяць, в якому платник набув право власності.

Водночас, при розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки не враховується місяць, в якому платник втратив право власності.

Невірне заповнення реквізиту платіжної інструкції призвело до ненадходження коштів до відповідного рахунку: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє,

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Пунктом 124.1 ст. 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку.

Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

Відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

Поряд з цим, відповідно до п.п. 112.8.8 прим. 1 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

При цьому, п.п. 129.9.8 п. 129.9. ст. 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок із дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Таким чином, якщо внаслідок невірного заповнення платником податків реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли на відповідний рахунок бюджетної класифікації у встановлені ПКУ терміни, то такий платник звільняється від фінансової відповідальності за умови дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету та подання протягом 1095 днів від дня виникнення помилково сплаченої суми заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi, в якій напрямом перерахування коштів визначено погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу, належного до сплати.

Плата за землю: фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 177,8 млн гривень

Протягом січня – травня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 177,8 млн грн плати за землю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – травнем 2023 року на понад 12,6 млн грн, або на 7,4 відсотки.

Звертаємо увагу, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу,то така особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Вам допоможуть у разі нещасного випадку на роботі,  нададуть пільги, якщо у вас є малолітні діти. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний: 

перевіряти умови на робочих місцях, 

надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту,

організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.

Якщо ж умови праці шкідливі, ви отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.

Заповнюємо правильно поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків та зборів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;

- у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).

У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).

У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.

Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.

При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Дніпропетровщина: сумлінна сплата єдиного внеску роботодавцем забезпечує майбутнє працівника

Упродовж січня – травня 2024 року до державних цільових фондів від страхувальників Дніпропетровщини надійшло понад 13,6 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Це майже на 1,7 млрд грн, або майже на 14 відс., більше ніж у минулорічному відповідному періоді. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зауважила очільниця податкової служби області, своєчасна сплата єдиного внеску – це не лише обов’язок перед державою, а й захищені соціальні гарантії для кожного працівника зараз і у майбутньому.

Якщо роботодавець має заборгованість зі сплати єдиного внеску, сплачені ним поточні суми єдиного внеску зараховуються в рахунок погашення боргу. Сумлінне ж ставлення платників до своїх обов’язків щодо своєчасної сплати єдиного внеску та розуміння необхідності термінового погашення заборгованості унеможливлює створення нових боргів.

«Сплата єдиного внеску забезпечує державі можливість фінансування виплат пенсій та інших видатків соціального спрямування. Дякуємо платникам за роботу і своєчасно сплачені зобов’язання!» - зазначила Наталя Федаш.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм співпраці».

На запитання відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Питання 1: Добрий день! Хотілось би отримати інформацію щодо сплати земельного податку за земельну ділянку, яка знаходиться у власності неповнолітньої дитини? Скажіть, будь ласка, як швидко я можу отримати повну інформацію?

Відповідь: Вітаю! Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечує новий формат спілкування платників та податківців. Кожне звернення, яке надходить на адресу платформи, швидко опрацьовується та надається зворотній зв’язок заявнику. Отже, для оперативного розгляду Ваших питань, Ви можете скористатись таким оперативним видом комунікацій.

Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які фахівці задіяні у комунікаціях у разі звернення платника на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС?

Відповідь: Добрий день! Зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями ГУ ДПС, які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону. При розгляді питань платників задіяні компетентні фахівці структурних підрозділів за напрямками роботи, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Питання 3: Вітаю! Скажіть, будь ласка, як мені звернутись на Комунікаційну податкову платформу до податкової служби Дніпропетровщини?

Відповідь: Добрий день! Ви можете написати лист на електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС dp.ikc@tax.gov.ua.

  Питання 4: Доброго дня! У мене таке питання: хто може скористуватись Комунікаційною податковою платформою ГУ ДПС?

Відповідь: Вітаю! На електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС можуть звернутися представники бізнесу та громадськості з питаннями стосовно законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо всіх до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи – це якісна та оперативна комунікація з громадськістю.

Суд підтвердив правомірність застосування штрафу в розмірі понад 1,2 млн грн за порушення вимог діючого законодавства

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1246803,28 гривень.

Верховний Суд виснував, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на розподільчий рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

При цьому, незважаючи на те, що в умовах обов`язкового продажу іноземної валюти відповідно до законодавства клієнт не має можливості використовувати кошти з розподільчого рахунку, ці кошти належать клієнту, а операції по надходженню іноземної валюти на розподільчий рахунок відповідно до вимог П(С)БО 21 підлягають обліку на субрахунку 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті», передбаченого Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, який призначений для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов`язковому продажу відповідно до законодавства.

На підставі наведеного колегія суддів підтримує висновки суду апеляційної інстанції про те, що датою виконання вимог статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є дата зарахування коштів на розподільчі рахунки позивача в уповноваженому банку, а, отже, відповідачем доведено правомірність винесення такого рішення та доведено розмір визначеної пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 2040/8051/18 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2023 залишено без змін.

Взаємодія державних органів податкової та виконавчої служб: на порядку денному – питання погашення заборгованості

Подія_дня

За участі заступника начальника міжрегіонального управління – начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Більчука Олександра та очільниці податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталі відбулась зустріч представників Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі – ДВС) та фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

На порядку денному – ключові аспекти спільної роботи органів податкової та виконавчої служб.

Акцент зустрічі – взаємодія державних органів у напрямку вирішення нагальних питань щодо погашення заборгованості зі сплати податків, зборів та платежів.

За результатами конструктивної комунікації проведеного заходу визначені шляхи удосконалення співпраці ГУ ДПС та ДВС.

Продовжуємо працювати задля зміцнення обороноздатності України!

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 26.12.2023 № 720 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2024 за № 54/41399) внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі – Наказ № 720).

Наказ № 720 набрав чинності з дня його офіційного опублікування (16 лютого 2024 року його офіційно опубліковано в «Офіційному віснику України»).

Таким чином всі наведені нижче зміни потрібно буде враховувати при поданні звітності за ІІ квартал 2024 року.

Наказом № 720 внесені зміни до:

1) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок);

2) Додатка 1 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування»; 

3) Розділу І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, а саме: запроваджуються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та внесені правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до чинних норм податкового законодавства.

Як заповнюються графи 17, 17.1, 18 додатка до звіту про КО при визначені кількості предметів контрольованих операцій та одиниць їх виміру?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт про КО) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8.

Згідно з п. 21 розд. IV Порядку у графі 17 «Кількість» додатку до Звіту про КО зазначається кількість предметів операції.

У разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, зазначається сума відсотків, нарахованих або отриманих під час відповідної контрольованої операції, у валюті контракту.

У разі якщо предметом контрольованої операції є фінансування нерезидентом поточної діяльності його постійного представництва в Україні у грошовій формі, зазначається сума фінансування у валюті операції.

У графі 17.1 «Кількість згідно з контрактом» зазначається сума кредиту, депозиту, позики згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3 «Код типу предмета операції», дорівнює 205 «Банківська послуга» або 206 «Фінансова послуга (крім банківських послуг)».

Графи 17 та 17.1 заповнюються у числовому форматі.

Пунктом 22 розд. IV Порядку встановлено, що у графі 18 «Одиниця виміру» додатку до Звіту про КО зазначається код одиниці виміру предмета операції, що відповідає Класифікатору системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженому наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 09.01.1997 № 8 (із змінами) (далі – КСПОВО).

Графа 18 «Одиниця виміру» має бути обов’язково заповнена (у числовому форматі), якщо графа 3 дорівнює 201 «Товар» або 209 «Сировинні товари згідно із Переліком сировинних товарів, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1221».

Платники податків, що мають окремі проблемні питання при заповненні Звіту про КО та, зокрема визначенні одиниці виміру предмета контрольованої операції відповідно до КСПОВО, можуть скористатися ст. 52 глави 3 розд. ІІ Податкового кодексу України та направити відповідні звернення про надання індивідуальних податкових консультацій.

Платникам плати за землю про деякі особливості заповнення уточнюючої декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Розглянемо питання: «Яким чином заповнюється розд. І податкової декларації з плати за землю з типом «Уточнююча» для відображення зменшення сум податкових зобов’язань за певний період 2024 року з земельного податку, якщо прийнято рішення міської ради про встановлення ставки земельного податку на рівні 0 відс. протягом такого періоду 2024 року?»

Відповідно до п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п. 284.1 ст. 284 ПКУ).

Відповідно до частини п’ятої ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Нормами п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року   № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставки земельного податку в розмірі 0 відс. на певний період 2024 року (наприклад, за квітень-червень 2024 року), платники земельного податку мають право на самостійне уточнення узгоджених податкових зобов’язань із земельного податку шляхом подання уточнюючих розрахунків відповідно до ст. 50 ПКУ.

Платник земельного податку подає податкову декларацію з плати за землю (далі – Декларація) з типом «Уточнююча».

У разі наявності декількох земельних ділянок кількість рядків 1.1 – 1.n розд. І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації за потреби може бути збільшено/зменшено (примітка 14 до Декларації).

Зменшення суми податкового зобов’язання має здійснюватися шляхом декларування податкової пільги.

У Довіднику податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, пільга «Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п. 284.1 ст. 284 ПКУ) має код 18010510.

У розд. І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації з типом «Уточнююча» колонки заповнюються наступним чином:

- у колонках 1 – 17 – дані, які переносяться з раніше поданої Декларації, що уточнюється;

- у колонці 18 – зазначається код пільги (код 18010510) відповідно до довідника пільг (примітка 19 до Декларації);

- у колонці 19 – зазначається розмір пільги у відсотках відповідно до рішення органу місцевого самоврядування, згідно з яким надано пільгу (примітка 20 до Декларації);

- у колонці 20 – зазначається дата початку користування податковою пільгою – число, місяць, рік початку користування пільгою у форматі дд.мм.рррр (примітка 21 до Декларації);

- у колонці 21 – зазначається дата закінчення користування податковою пільгою – число, місяць, рік закінчення користування пільгою у форматі дд.мм.рррр (примітка 21 до Декларації);

- у колонці 22 «сума пільги» – зазначається сума пільги, розрахована пропорційно до періоду користування пільгою (примітка 22 до Декларації);

- у колонці 23 – зазначається річна сума земельного податку (до сплати) обчислена за арифметичним методом (кол. 17 «річна сума земельного податку» - кол. 22 «сума пільги»);

- у підсумковому рядку 2 у колонках 12, 13, 17, 22, 23 – зазначаються загальні суми (підсумок даних усіх рядків) 1.1 – 1.n Декларації.

У рядку «Зміст доповнення» Декларації обов’язково зазначається причина зменшення податкового зобов’язання – зазначається інформація щодо відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Чи переноситься термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо граничний термін її подання припадає на вихідний та/або святковий день?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмова від спрощеної системи оподаткування визначений ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята ст. 254 ЦКУ).

Отже, якщо граничний термін подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування припадає на вихідний та/або святковий день, то останнім днем подання фізичною особою – підприємцем такої заяви вважається перший робочий день, наступний за вихідним та/або святковим днем.

Щодо визначення коду типу об’єкта нерухомості, який необхідно вказати в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 40, із змінами (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

У графі 2 «Код типу об’єкта» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507 (далі – Класифікатор).

Водночас зазначаємо, що наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000», який набрав чинності 01.01.2024:

- затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – Національний класифікатор);

- скасовано Класифікатор.

Окремими нормами Закону України № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» внесено зміни до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині посилань на Національний класифікатор стосовно визначення об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Разом з тим підзаконним актом, у якому застосовується Класифікатор, є постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – постанова № 1330), розроблена на виконання пункту 12.3 статті 12 Кодексу, згідно з якою сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг з їх сплати та до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів та передають інформацію до контролюючих органів за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Тобто ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2024 рік були встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування у 2023 році. Отже, коди, за якими встановлені ставки, відповідають кодам Класифікатора.

Отже, до внесення відповідних змін до постанови № 1330 та до форми Декларації, у Деклараціях зазначаються коди будівель і споруд та ставки податку, які визначені у рішенні органу місцевого самоврядування на відповідний рік та надіслані до контролюючих органів, відповідно до постанови № 1330.

У примітці 4 додатку 1 та додатку 2 до Декларації зазначено, якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Особливості оподаткування операцій з надання послуг з розробки ПЗ, передачі майнових прав інтелектуальної власності на ПЗ у резидента Дія Сіті – платника на особливих умовах за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу резидентів Дія Сіті на наступне.

Чи підлягають оподаткуванню податком на прибуток резидента Дія Сіті – платника на особливих умовах та за якою ставкою операції з надання послуг з розробки ПЗ, передачі майнових прав інтелектуальної власності на ПЗ особам, що не є резидентами Дія Сіті – платниками на особливих умовах, а саме: юридичній особі – резиденту України/нерезиденту України (пов’язаній особі) за договорами, які передбачають оплату (зарахування коштів на рахунок резидента Дія Сіті – платника на особливих умовах, відкритий в українському банку) за надані послуги/передані майнові права інтелектуальної власності в строки, що не перевищують 365 календарних днів з моменту підписання відповідного акту/інвойсу, що засвідчує факт надання відповідних послуг/передання майнових прав інтелектуальної власності (у т. ч. якщо будь-яка з вказаних вище операцій визнається контрольованою відповідно до ст. 39 ПКУ та її умови не відповідають принципу «витягнутої руки»)?

Оскільки передбачено, що виплату компенсації за надані послуги буде здійснено в строки, що не перевищують 365 календарних днів, зазначені операції відображають у рядках 24 та 24.3 Додатка Дія до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток Дія) та не враховуються у вартості наданих послуг, яка підлягає оподаткуванню при розрахунку податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Проте, у разі визнання таких операцій контрольованими, сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих послуг враховується при визначенні бази оподаткування податком на прибуток такого підприємства за такими операціями, оподатковується за ставкою 18 відс. та відображається у рядку 37 Додатка Дія.

Відповідні роз’яснення наведені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Повідомлення та нагадування/Питання – відповіді щодо особливостей оподаткування Резидентів Дія Сіті (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/658071.html).

Новації щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01 липня 2024 року набере чинності Закон України 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706).

Закон № 3706 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 20.06.2024 № 61.

Як зазначено у Законі № 3706, він набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім пункту 5 розділу I цього Закону (щодо внесення змін до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України), який набирає чинності з 01 жовтня 2024 року.

Норми пункту 1 розділу I Закону № 3706 (щодо внесення змін до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України) та підпункту 2 пункту 3 цього розділу (щодо внесення змін до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») застосовуються з 16 березня 2024 року.

Дніпропетровщина: до спеціального фонду держбюджету з початку року спрямовано понад 4 млрд грн «військового» ПДФО

У січні – травні 2024 року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 4,0 млрд грн «військового» податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.

Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету ПДФО є податковий агент.

Щодо фіскалізації вендингових автоматів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/795925.html повідомила.

На сьогоднішній день в Україні вендингові автомати стали невід’ємною частиною побуту та бізнесу, вони надають можливість придбати товари і послуги швидко та без черг.

Однак, власники вендингових автоматів повинні враховувати всі обов’язки, встановлені законодавством щодо ведення такої господарської діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) автомат з продажу товарів (послуг) – реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

На сьогодні Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить декілька моделей РРО (вбудованих електронних контрольно-касових реєстраторів) від різних виробників, для яких передбачено сферу застосування – використання в автоматах з продажу товарів (послуг).

Звертаємо увагу, що інтеграція програмних реєстраторів розрахункових операцій та автоматів із штучного продажу товарів була запропонована (представлена) на ринку України ще з 2021 року.

Так, за результатами робочих зустрічей ДПС з представниками бізнесу у сфері вендингових автоматів щодо необхідності використання при проведенні розрахунків належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО на вендинговому обладнанні, проведених у 2023 році, суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами та наданні послуг із використанням вендингового обладнання на початок 2024 року було зареєстровано лише близько 2 тис. РРО/ПРРО.

Водночас після вжиття заходів органами ДПС протягом І кварталу 2024 року відбулося збільшення кількості фіскалізованих автоматів з продажу товарів (послуг) платниками податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі товарами (послугами), та станом на 01.06.2024 їх кількість вже становить більше 6 тисяч РРО/ПРРО.

У зв’язку з наведеним ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону № 265, не тільки вбереже суб’єктів господарювання від перевірок та додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й є обов’язком кожного свідомого громадянина з метою належного та своєчасного фінансування державою військових та соціальних напрямів.

Фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини податком на нерухоме майно на понад 117,3 млн гривень

Протягом п’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 117,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на понад 56,7 млн грн, або на 93,6 відс., більше ніж у січні – травні 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам, які сьогодні своєчасною сплатою податків дбають про фінансовий захист держави.

«Завдяки сумлінним платникам податків надходження до бюджетів зростають, регіон має джерело фінансування бюджетної сфери, соціальних виплат, пенсій та інших державних програм, а отже забезпечує фінансову сторону життєдіяльності держави та підтримку Збройних Сил України», - констатувала Наталя Федаш.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.7.0 станом на 17.06.2024 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 17.06.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.7.0) (станом на 17.06.2024):

 

Додано нові версії документів:

 На виконання наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2024 № 703:

F/J 1313205 – Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1315902 – Скарга щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1316002 – Скарга щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

F/J 1417801 – Повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

«ТитаниUA»: у м. Кам’янському презентували проєкт для військових ветеранів

На Дніпропетровщині у Кам’янському районі за участі керівництва Дніпропетровської обласної військової адміністрації 22 червня 2024 року у форматі «круглого столу» відбулася презентація соціально освітнього проєкту «ТитаниUA».

Діалог військових ветеранів з владою – це можливість ефективних комунікацій з представниками державних органів з нагальних питань.

Проєкт «ТитаниUA» - це платформа, започаткована задля  об’єднання воїнів, які пройшли і витримали важкі воєнні іспити, а зараз потребують реабілітації і адаптації до цивільного життя.

Піклуємося про наших ветеранів-захисників!

Разом все здолаємо!

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Працевлаштовуєте безробітних із пільгових категорій? Витрати на оплату праці зменшуються вдвічі.

Держава компенсує 50 відсотків фактичних витрат роботодавцю на оплату праці (але не більше розміру мінімальної заробітної плати) за працевлаштування осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць:

особи з інвалідністю,

учасників бойових дій,

яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п'яти років.

Загальна тривалість виплати компенсації становить 6 місяців.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Створили нові робочі місця із високою зарплатою? Менше витрати на сплату ЄСВ.

У разі працевлаштування працівників на нові робочі місця з заробітною платою в розмірі не менше ніж три мінімальні протягом наступних 12 календарних місяців вам компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску.

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

Якою датою реєструється ПН/РК в ЄРПН після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, події прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Визначення дати здійснення розрахунку кількості днів затримки сплати грошового зобов’язання для встановлення розміру штрафних санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31 грудня 2022 року).

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (абзац перший п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, враховуючи вимоги абзацу дев’ятого п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ підставою для виникнення податкового боргу в розумінні п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у платника податків, який мав можливість своєчасно, у визначені ПКУ строки, сплачувати узгоджені грошові зобов’язання, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), є несплата таких грошових зобов’язань до 01.08.2022 (включно) (крім податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору). Тому, розрахунок кількості днів затримки сплати сум грошових зобов’язань для визначення розміру штрафних санкцій, передбачених п. 124.1 ст. 124 ПКУ, здійснюється з 02.08.2022.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну Декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну Декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Поряд з цим відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі Декларації за податковий (звітний) рік.

Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.

До рядка 4 графи 7 «Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації переноситься позитивне значення рядка 4 графи 3 «Різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» розд. II Додатка 3.

Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзаців другого і третього п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

При поданні звітних Декларацій до контролюючих органів, які обслуговують територіальні громади, де розташовані земельні ділянки, складається Додаток 3 до звітної Декларації щодо тих земельних ділянок, по яких у платника виникає обов’язок визначати загальне МПЗ, та які розташовані на територіях відповідних територіальних громад, які обслуговує контролюючий орган, до якого подається звітна Декларація.

При цьому показники граф 2 – 10, 12 рядків 1.1 – 1.4 розд. I звітної Декларації заповнюються окремо щодо кожної такої земельної ділянки.

У графах 3, 4, 7, 9 – 12 рядка 2 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I цього Додатка 3.

Показники граф 2 – 10, 12 рядків 1.1 – 1.4 розд. I Додатка 3 до загальної Декларації заповнюються щодо всіх земельних ділянок, по яких у юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи виникає обов’язок визначати загальне МПЗ (по всіх територіальних громадах).

У графах 3, 4, 7, 9 – 12 рядка 2 розд. I Додатка 3 до загальної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I цього 

Додатка 3.

Показники граф рядка 2 розд. I Додатка 3 до загальної Декларації відповідають сумі відповідних граф рядка 2 розд I Додатків 3 до звітних Декларацій.

Показники рядків 02, 02.1, 02.2, 02,5 – 02.10 розд. II Додатка 3 до загальної Декларації заповнюються щодо сум сплачених податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року в цілому по підприємству в гривнях з двома десятковими знаками.

У розділі II Додатка 3 до загальної Декларації: зазначається:

- у рядку 01 «Загальне мінімальне податкове зобов’язання (ЗМПЗ)» – значення показника графи 11 рядка 2 розд. I Додатка 3;

- у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 12 розд. I Додатка 3;

- у рядку 04 «Різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» – (+/-) значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (показник рядка 01 - показник рядка 02 – показник рядка 03 розд. II Додатка 3). При цьому позитивне значення переноситься до рядка 4 Розрахункової частини загальної Декларації.

При позитивному значенні рядка 04 розд. IІ Додатку 3 до загальної Декларації показники рядків 02, 02.1, 02.2, 02,5 – 02.10, 04 розд. II Додатка 3 до звітних Декларацій заповнюються на підставі показників відповідних рядків у Додатку 3 до загальної Декларації пропорційно частці земельних ділянок, зазначених у Додатку 3 до звітних Декларацій (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації), розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок (сума показників графи 3 і 4 рядка 2 розд I Додатка 3 до загальної Декларації).

Позитивне значення рядка 04 розд. II Додатка 3 до звітної Декларації переноситься до рядка 4 Розрахункової частини звітної Декларації.

При від’ємному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок Додатку 3 до загальної Декларації таке значення не переноситься до рядка 4 Розрахункової частини загальної Декларації та не відповідно не заповнюються рядки рядків 02, 02.1 – 02.10, 04 розд. II Додатка 3 до звітних Декларацій.

Отже, при від’ємному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок заповнюються показники граф 2 – 10, 12 рядків 1.1 – 1.4 розд. I звітної Декларації окремо щодо кожної такої земельної ділянки, у графах 3, 4, 7, 9 – 12 рядка 2 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I Додатка 3.

У розділі II Додатка 3 до звітної Декларації зазначається:

- у рядку 01 «Загальне МПЗ (ЗМПЗ)» – значення показника графи 11 рядка 2 розд. I Додатка 3;

- у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 12 розд. I Додатка 3.

Щодо поновлення реєстрації платника єдиного податку – юридичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (далі – Реєстр) за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 та п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ;

- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ;

- набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

- наявність щодо платника податку рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції», зокрема, щодо платників третьої і четвертої груп – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Виключення з Реєстру передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено зупинення дії рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку – юридичної особи на період адміністративного або судового оскарження.

Підпунктом 56.17.2 п. 56.17 ст. 56 ПКУ визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги.

Водночас, відповідно до частини другої ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Враховуючи зазначене, у разі прийняття контролюючим органом або судом рішення на користь платника податків – юридичної особи, за яким скасовано анулювання реєстрації платника єдиного податку, контролюючим органом самостійно вносяться зміни до Реєстру, зокрема, анулюється дата виключення юридичної особи з Реєстру. Тобто така особа вважається платником єдиного податку, у тому числі за період адміністративного або судового оскарження.

Дніпропетровщина: з початку поточного року до місцевих бюджетів від ФОПів надійшло понад 2,1 млрд грн єдиного податку

Упродовж січня – травня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло понад 2,1 млрд грн єдиного податку. Надходження виросли майже на 840,0 млн грн, або на 65,4 відс., у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасний внесок коштів до бюджетів та нагадала, що ФОП – платник єдиного податку, яка протягом календарного року змінює групу платника єдиного податку, з метою перебування на обраній нею групі у поточному році визначає щоквартально загальний обсяг доходу наростаючим підсумком з початку календарного року (обчислює сумарний дохід, отриманий під час перебування протягом року на різних групах).

У разі перевищення загального обсягу доходу, визначеного за результатами податкового (звітного) періоду (півріччя, три квартали, рік), ФОПом – платником єдиного податку, яка перебувала протягом календарного року на різних групах (при цьому окремо по кожній групі платника єдиного податку перевищення доходу не відбулося) до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою на понад 2 млрд гривень

У січні – травні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування залізних руд надійшло понад 2,0 млрд грн рентної плати. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,3 млрд грн, темп росту – 286,2 відсотки.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

Порядок отримання технологічних сертифікатів в КНЕДП ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегруються до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.

Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа передбачена п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.

Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:

- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка) у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України  (КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/вкладка «технологічні сертифікати»);

- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Внесено зміни до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165

Державна податкова служба України інформує про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165», розробленої відповідно до Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Змінами передбачено можливість комунікації платника податку на додану вартість або його представника з комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України без особистої присутності із застосуванням засобів відеозв’язку для реалізації можливості заслуховування позиції платника податків або його представника під час оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування територіальних органів ДПС.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/78994.html.

Інформаційні матеріали розміщено на вебпорталі ДПС у розділі: Головна / Прес-центр / Презентаційні матеріали / Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/794839.html).

 

Ключовим драйвером змін є українська молодь

Комунікаційна_податкова_платформа

Заходи_з_молоддю

Якісна освіта завжди є трендом. 

Молодь – майбутнє держави! І які знання та навички юнаки і дівчата набудуть сьогодні на своєму студентському шляху, та як поєднають їх з практикою, залежить у подальшому успішність розвитку країни.

Комунікації з молодим поколінням – пріоритетний напрямок діяльності податкової служби Дніпропетровщини.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі заступника начальника ГУ ДПС Валерія Леонова відбулась онлайн зустріч зі студентами Дніпровського державного аграрно-економічного університету (Університет) та викладачами кафедри обліку, оподаткування та управління фінансово-економічною безпекою Університету.

Спілкувались про організаційну структуру і діяльність податкової служби та працевлаштування.

Студенти отримали фахові відповіді на численні запитання.

Знаково, що молодь цікавиться професією податківця і має бажання пов’язати з нею своє майбутнє. Свідомий вибір молодого покоління такого професійного шляху стане запорукою розвитку і податкової служби, і нашої країни.

А отриманий досвід дозволить нашій працьовитій молоді розкрити свій потенціал у майбутньому, адже нині – час викликів, який вимагає нових нестандартних рішень від молодих, енергійних та сучасних спеціалістів, які можуть генерувати ідеї та втілювати їх у життя.

Чекаємо на Вас у нашій команді!

У травні до загального фонду державного бюджету надійшло 11,4 млрд грн акцизного податку

У травні 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 11,4 млрд грн. Це становить 102,8 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,3 млрд грн), та на 1,2 млрд грн, або 12 відс. перевищує надходження травня минулого року.

Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів:

по тютюнових виробах – на 1,4 млрд грн, або 125,7 відс. від доведеного завдання (5,5 млрд грн);

по лікеро-горілчаній продукції – на 0,1 млрд грн, або 124,6 відс. від доведеного завдання (0,6 млрд гривень).

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Ваш незадекларований працівник може звернутися до суду про оформлення трудових відносин. В такому випадку при винесенні рішення суд зобов’яже вас виплатити працівникові заробітну плату за весь час його роботи. Те, що ви раніше виплачували заробітну плату, на її виплату за рішенням суду не вплине. Крім того, вам доведеться сплатити податки та соціальний внесок.

Рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником є підставою для накладення штрафу без проведення перевірки.

Це означає, що ви двічі оплатите одну і ту ж роботу та ще й отримаєте штраф!

Використання суб'єктами господарювання на Дніпропетровщині РРО/ПРРО

До відео галереї   https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/11156.html

ЗУ_3219 РРО_ПРРО

До відеогалереї https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11155.html

Особливості виправлення деяких помилок в графах 6 або 7 податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (податок) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Крім того, пунктом 208.2 ст. 208 ПКУ встановлено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Помилка, допущена у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) або 7 (ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) податкової накладної, складеної за операціями з постачання товарів/послуг на митній території України або за операціями з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну.

З метою виправлення помилки платник податку:

1) на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в табличній частині якого, зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103»;

2) складає нову податкову накладну, в якій зазначає правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ.

При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірі визначеному у п. 90 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Чи передбачена відповідальність у разі несплати/несвоєчасної сплати платником авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів (частини чистого прибутку) в період дії карантину/воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначені п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ – 18 відсотків. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі, якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Авансовий внесок з податку на прибуток перераховують до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток, при цьому у платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» зазначається код сплати – «125» (для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів). Наявна переплата з податку на прибуток підприємств не враховується в оплату авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, або міжнародних договорів України.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, із змінами (далі – Додаток АВ).

У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.

Отже, сума авансового внеску при виплаті дивідендів нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду, відображається в рядку 22 Декларації. Слід зазначити, що задекларована сума податкового та/або грошового зобов’язання, яка зазначена у Декларації або уточнюючому розрахунку до такої Декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ, вважається узгодженою.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 ст. 124 ПКУ.

Поряд з тим, відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Отже, за не сплату узгодженої суми грошових зобов’язань – суми авансового внеску при виплаті дивідендів нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, визначених пунктами 124.1, 124.1 прим. 1, 124.2 та 124.3 ст. 124 ПКУ.

Крім цього, до платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Так, Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ викладено в такій редакції, зокрема, доповнено абзацом 18 такого змісту:

«У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» набрав чинності 27.05.2022.

Таким чином, за порушення, які визначені ст. 124 та ст. 125 прим. 1 ПКУ, допущені у зазначеному періоді дії карантину (01.03.2020 – 27.05.2022), штрафні санкції не застосовуються.

Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон № 2836), який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

- подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий-травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

Зміни внесені Законом № 2836 до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником обов’язків у випадках та за умов, передбачених у п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено звільнення від відповідальності платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки у період дії воєнного стану в Україні, зокрема щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток), визначених податковим законодавством у п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов’язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням змін внесених Законом № 2836, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), зобов’язаний нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів. Тобто, не по граничному строку сплати податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, а до/або одночасно з виплатою дивідендів. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток передбачена ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Отже, починаючи з 27.05.2022 та у період дії воєнного стану в Україні платники податків не звільняються від відповідальності щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток) та від застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Враховуючи викладене, до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, які мають у власності (оренді) сільськогосподарські земельні ділянки на територіях, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії...

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, які мають у власності (оренді) сільськогосподарські земельні ділянки на територіях, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку до річної Декларації.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Положеннями п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Поряд з цим, п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Наказ № 309).

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Таким чином, якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (користуванні) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких певний період 2022 року велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.

За період 2023 року, на який поширюються норми п.п. 69.14, 69.15, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо ненарахування плати за землю, не нараховується загальне МПЗ за такий період.

Враховуючи вищезазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (оренді) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких протягом 2022 року (або певний період 2022 року) велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.

У разі якщо юридична особа має підстави не нараховувати та не сплачувати єдиний МПЗ у 2023 році ( п.п. 69.14, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), то вона повинна подати Додаток у складі Декларації за 2023 рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок та не нараховувати податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками та «0»).

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перерахованих (переданих) до неприбуткових організацій..?

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перерахованих (переданих) до неприбуткових організацій, до держбюджету або бюджетів місцевого самоврядування?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

- бюджетні установи;

- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Вимоги п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.

Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, нематеріальних активів, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування, та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.

Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Отже, враховуючи положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, платник податку на прибуток підприємств, який у період до припинення або скасування воєнного стану на території України добровільно перерахував кошти, передав (надав) товари, роботи, послуги для потреб забезпечення оборони держави неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету (за виключенням закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності), або добровільно перерахував кошти, передав (надав) товари, роботи, послуги на інші потреби будь-яким неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру (крім неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), то такий платник згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких коштів, вартість товарів (робіт, послуг) у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, з урахуванням особливостей, встановлених п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Водночас, якщо платником податку на прибуток підприємств здійснюється надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої гуманітарної допомоги, та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами законодавства України про гуманітарну допомогу, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум такої гуманітарної допомоги за умови, що зазначена гуманітарна допомога використана для потреб забезпечення оборони держави.

Крім цього, відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При цьому, коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів, добровільно перерахованих платником податку на прибуток підприємств протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями ПКУ не передбачено.

Контроль за обігом підакцизної продукції: результати роботи податкової служби Дніпропетровщини у м. Новомосковську та Новомосковському районі

За результатами декларування суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами на території Новомосковського району Дніпропетровщини, у січні – травні 2024 року до територіальних громад регіону забезпечено надходження акцизного податку у сумі 9,9 млн грн (аналогічний період 2023 року – 7,8 млн грн, зростання 27,0%). 

Зарахування частки акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів до місцевих бюджетів територіальних громад Новомосковського району у січні – травні 2024 року склало 9,6 млн гривень. 

За напрямками роботи податкової служби Дніпропетровщини щодо виявлення порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів на території м. Новомосковська та Новомосковського району протягом січня – травня 2024 року:

- проведено 35 фактичних перевірок, донараховано – 713,5 тис. грн (найчастіші порушення – торгівля без ліцензії та контрафактними товарами);

- анульовано 58 ліцензій на право роздрібної торгівлі, у т. ч. 33 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 25 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

За реалізацію алкогольних та/або тютюнових виробів неповнолітнім громадянам притягнуто до фінансової відповідальності 3 суб’єктів господарювання на загальну суму майже 34,0 тис. гривень.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Новомосковська 19.06.2024 проведено робочу зустріч з представниками Новомосковської міської ради, районної військової адміністрації та іншими службами.

Основна тематика робочої зустрічі – контрафактна тютюнова продукція, ключові напрямки спільної взаємодії щодо ліквідації «чорного» ринку тютюнових виробів та, як наслідок, наповнення бюджету територіальної громади міста.

«Сумлінне виконання норм Податкового кодексу України, іншого законодавства та повнота сплати податків – важливі фактори, які сьогодні забезпечують стабільну роботу економіки держави», – зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Працевлаштували переміщених осіб – можете компенсувати витрати на оплату їх праці.

Ви маєте право на компенсацію витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб у розмірі 8000 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу впродовж трьох місяців.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 16.06.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 703).

Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оновлено з метою, зокрема виконання абзацу другого п. 5 розділу ІІ Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» стосовно забезпечення комунікації платника ПДВ або його представника з комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України без особистої присутності із застосуванням засобів відеозв’язку для реалізації можливості заслуховування позиції платника податків або його представника під час оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування територіальних органів ДПС. 

Постанова № 703 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 15.06.2024 № 122 та розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovoiu-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-11-hrudnia-2019-r-1165-703-130624

За ввезені товари до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 71,3 млн грн акцизного податку

У січні – травні 2024 року до загального фонду держбюджету за ввезені товари від платників Дніпропетровської області надійшло понад 71,3 млн грн акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 52,7 млн грн, темп росту склав 382,8 відсотків.

Нагадуємо, що платники , визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).

За травень 2024 року останній день подання декларації з акцизного податку 20.06.2024.

Суб’єкти господарювання, які надають послуги перевезення пасажирів, зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 89 частини 1 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (із змінами) (далі – Закон № 1591), торговець – це суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Частиною 28 статті 38 Закону № 1591 визначено, що торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

Разом з цим, торговцям забороняється у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті (пункт 1 частини 29 статі 38 Закону № 1591).

Також підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» встановлено, що з 01 січня 2024 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 тис. осіб, повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Таким чином, суб’єкти господарювання при наданні послуги перевезення пасажирів повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв під час оплати за проїзд, безпосередньо в салоні автотранспортних засобів таксі, маршрутних міських та міжміських перевезень.

Також окремо звертаємо увагу платників податків, що надають послуги з перевезень пасажирів, на необхідність дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення розрахунків за надані послуги та необхідність надати споживачу в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, протягом п’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 16,4 млрд грн податків, зборів і платежів. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 3,0 млрд грн, або на 22,2 відсотки.

Наталя Федаш зауважила, що наповнення місцевих бюджетів – це результат роботи всіх рівнів влади, бізнесу, організацій і мешканців громад. 

«У сьогоднішніх умовах своєчасні надходження до бюджетів – вагомий внесок у підтримку нашої економіки. Зараз ми всі самовіддано працюємо, щоб наші спроможності і резерви спрямовувались не лише на поповнення місцевих скарбниць, а й давали можливість створювати додаткові робочі місця. Адже міцний працюючий тил – це забезпечення усім необхідним наших воїнів, які виборюють нашу свободу. Дякую платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків!», – акцентувала очільниця податкової служби регіону.

Представники ДПС взяли участь у 28-ій Генеральній Асамблеї ІОТА

Участь у 28-ій Генеральній Асамблеї ІОТА в онлайн-режимі взяла в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко. Темою цьогорічного засідання стало «Застосування науки про дані для підвищення потенціалу та покращення можливостей податкових адміністрацій», що є надзвичайно актуально для ДПС, адже дозволить отримати інформацію щодо найкращих міжнародних  практик для  розбудови можливостей ДПС у контексті сучасних цифрових адміністрацій.

Адміністративна  сесія була присвячена  статутним питанням,  звіту про діяльність ІОТА, презентації  робочої програми ІОТА 2025, а також призначенню Президентства на 2024/2025.

Під час технічної сесії Генеральної Асамблеї учасники розглянули ключові теми практичного застосування методів науки  про дані в податкових адміністраціях. Зокрема, було презентовано  використання штучного інтелекту для покращення роботи з клієнтами та внутрішніх процедур, стратегію збору та інтеграції даних, візуалізацію даних та звітність, а також розширення аналітики та прогнозованого моделювання в податковому адмініструванні.

Комунікаційна податкова платформа: нарахування та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Обговорили питання нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема на нерухоме майно, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб; застосування пільг. 

Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.

До уваги фізичних осіб – підприємців, які здійснюють продаж власновирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції

Відповідно до порядку проведення розрахунків, визначеного розділом ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки за товари (послуги) із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та видачею споживачам розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Перелік умов, за яких застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим, визначено статті 9 Закону № 265.

Однією з таких умов є право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Звертаємо увагу, що вказане право стосується лише підприємств, установ і організацій усіх форм власності, тобто юридичних осіб, і не розповсюджує свою дію на фізичних осіб – підприємців.

Враховуючи викладене, продаж власно вирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції фізичними особами – підприємцями, незалежно від обраної системи оподаткування, за загальним правилом має здійснюватись із застосуванням РРО/ПРРО.

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

У разі хвороби ви все одно отримуєте зарплату.

За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це ваша гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.

У разі втрати працездатності ви отримаєте грошові виплати, які компенсують вам втрату заробітку через хворобу.

Сплата ЄСВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо ви незадекларовані, на допомогу годі розраховувати. Хіба що роботодавець виплатить її з власної волі.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

 

                                                                                      Відділ комунікацій з громадськістю

                                                               управління інформаційної взаємодії

                                                 Головного управління ДПС

                                                      у Дніпропетровській області

                                     (Кам'янський регіон)

Фото без опису

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь