Самооцінка та фактори, які на неї впливають

Дата: 20.08.2024 11:22

Кількість переглядів: 34

Те, як людина оцінює себе, може відігравати значну роль у підтримці емоційного та фізичного стану, якості життя, стосунків з собою та іншими. Адекватна самооцінка допомагає людині плекати життєстійкість, самоповагу та знаходити баланс між різними сферами життя. Водночас низька або завищена самооцінка може спричинити труднощі з самореалізацією, побудовою стосунків, реалістичним сприйняттям себе і світу.

Самооцінка — це те, як людина оцінює себе. Розрізняють два види самооцінки: глобальна та часткова. Під глобальною мається на увазі те, як людина оцінює себе загалом. Під частковою — як вона оцінює ті чи інші аспекти себе, наприклад, зовнішній вигляд чи успішність у кар’єрі.

Самооцінку також поділяють за рівнем — низька, висока та адекватна. Людина не народжується з певним рівнем самооцінки. Він починає формуватися з раннього дитинства та може змінюватися протягом життя.

Досвід, який людина набуває впродовж життя, може значно впливати на рівень самооцінки. Водночас слід пам’ятати, що кожна людина індивідуальна, відтак неможливо визначити, як той чи інший досвід вплине саме на неї.

Деякі фактори, які можуть вплинути на рівень самооцінки:

Досвід у ранньому дитинстві. Стосунки з батьками та близькими можуть мати значний вплив на те, як людина себе оцінює. Нехтування фізичними та/або емоційними потребами дитини з боку батьків, критика чи надвисокі стандарти мають негативний ефект. Виховання, під час якого батьки зважають на фізичні та емоційні потреби дитини, допомагає плекати адекватну самооцінку.
Досвід у шкільні роки. Низький рівень успішності в навчанні може призвести до невпевненості в собі та своїх можливостях. Прийняття або неприйняття однолітками в школі також може відобразитися на рівні самооцінки.
Досвід насильства. Психологічне, економічне, фізичне, сексуальне насильство в будь-якому віці призводить до заниженої самооцінки.
Професійний досвід. Нездорова атмосфера на роботі чи постійне знецінення з боку керівництва впливають на невпевненість у професійних здібностях. Водночас робота з реалістичними очікуваннями та гідною винагородою навпаки допомагає плекати адекватну самооцінку.

Травматичні події або низка таких подій. Досвід хронічного стресу чи переживання травматичних ситуацій може призвести до низької самооцінки.

Людина з низькою самооцінкою оцінює себе гірше, аніж вона є насправді. Кожен відчуває брак впевненості час від часу, але люди з низькою самооцінкою живуть із цим тривалий час. За низькою самооцінкою можуть бути глибинні негативні переконання про себе та світ, наприклад: «Я — невдаха» або «Нікому не можна довіряти».

Оскільки людині з низькою самооцінкою важко оцінити себе обʼєктивно, вона може повністю покладатися на думку інших. Наприклад, якщо їй скажуть, що вона не вміє співати, людина буде вважати, що так і є.

Людина із завищеною самооцінкою вважає себе кращою за інших. Вона схильна не помічати своїх недоліків та неадекватно оцінювати свої здібності та можливості. Завищена самооцінка також здатна негативно впливати на стосунки з людьми, роботу, навчання, щоденні справи та інші сфери життя.

Деякі прояви завищеної самооцінки можуть включати:

Невміння приймати критику або невдачу;
Імпульсивна поведінка або поведінка для привернення уваги;
Нехтування правилами;
Надмірна реакція (наприклад, злість) на відмову;
Брак емпатії до інших людей;
Нереалістичні очікування щодо себе.

Людина з адекватною самооцінкою реалістично та обʼєктивно оцінює себе та свої можливості, враховуючи контекст. Вона вважає себе ані кращою, ані гіршою за інших. У такої людини є корисні переконання про себе та світ, а також віра в себе та свої можливості. Водночас вона здатна будувати адекватні очікування щодо себе та інших.

Адекватна самооцінка може проявлятися в таких аспектах:

Здатність сказати «ні», коли людина не хоче чогось робити;
Здатність виражати свої потреби та емоції;
Усвідомлення, що людина є не кращою й не гіршою за інших;
Здатність дивитися на життя тверезо, реалістично;
Приймати та розуміти свої слабкості та сильні сторони;
Здатність встановлювати особисті кордони.

Підбірка ресурсів, які допоможуть краще зрозуміти поняття самооцінки та все, що з нею пов’язане:

Відеолекція «Що формує нашу самооцінку?» (лекція психотерапевта Володимира Станчишина в Освітньому центрі з прав людини);
Подкаст «Бо любов. Синдром самозванця» — про відчуття невпевненості у своїх професійних здібностях;
Відеоподкаст «Корисне мислення, формула стійкості та надія, що рятує» (розмова з лікарем-психотерапевтом Олегом Романчуком);
Серія відеоподкастів «Простими словами», які виходять у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я;